Мелаксен - инструкция по применению

IНСТРУКЦIЯ

для медичного застосування препарату

МЕЛАКСЕН^®

(MELAXEN^®)

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка містить мелатоніну 3 мг;

допоміжні речовини: кальцію фосфат, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, тальк, глазур фармацевтична, спирт ізопропіловий.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Код АТС. Снодійні та седативні препарати. Агоністи рецептора мелатоніну. Мелатонін. Код АТС N05C Н 01.

Клінічні характеристики.

Показання. Для лікування первинного безсоння, що характеризується порушенням якості сну у пацієнтів віком 55 років та старше.

Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Спосіб застосування та дози. Призначають внутрішньо дорослим по 1 таблетці на добу, за 1-2 години до сну та після їди. Курс лікування складає 3 тижні.

Ниркова недостатність.

Немає досліджень про вплив різного ступеня ниркової недостатності на фармакокінетику мелатоніну, тому мелатонін потрібно застосовувати з обережністю таким пацієнтам.

Порушення функції печінки.

Немає досвіду застосування мелатоніну пацієнтами з порушеннями функції печінки. Опубліковані дані свідчать про помітно підвищені рівні ендогенного мелатоніну в денні години в результаті зменшеного кліренсу у таких пацієнтів. Тому мелатонін не рекомендується застосовувати пацієнтам із порушеннями функції печінки.

Побічні реакції. У межах кожного класу частоти несприятливі ефекти надаються у порядку зменшення серйозності.

Дуже часто (≥ 1/10); часто (≥  1/100, <1/10); нечасто (≥ 1/1 000, <1/100); рідко (≥ 1/10 000, <1/1 000); дуже рідко (<1/10 000), невідомо (не можуть бути встановлені за наявними даними).

Інфекції та інвазії: рідко – оперізувальний лишай.

З боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія, тромбоцит опенія.

З боку метаболізму та живлення: рідко – гіпертри гліцеридемія.

Психічні порушення: нечасто – дратівливість, підвищена збудливість, занепокоєння, безсоння, незвичні сновидіння; рідко – зміни настрою, агресивність, ажитація, слізливість, раннє ранкове просинання, підвищене лібідо.

З боку ЦНС: нечасто – мігрень, підвищена психомоторна активність, запаморочення, сонливість; рідко – погіршення пам’яті, розсіяність уваги, порушена якості сну.

З боку органів зору: рідко – зниження гостроти зору, затуманеність зору, збільшена сльозотеча.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату: рідко – запаморочення у разі зміни положення тіла.

Судинні порушення: рідко – припливи крові.

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – болі в животі, запори, сухість у роті; рідко– блювання, аномальні кишкові шуми, метеоризм, підвищена секреція слини, неприємний запах з рота.

З боку гепатобіліарної системи: нечасто – гіпербілірубінемія; рідко – зростання активності печінкових ферментів, порушення функції печінки, відхилення від норми даних лабораторних тестів.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – підвищена пітливість; рідко – екзема, еритема, висип, що свербить, свербіж, сухість шкіри, ураження нігтів, нічна пітливість.

З боку скелетних м’язів та сполучної тканини: рідко – м’язові спазми, болі у шиї.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: рідко – пріапізм.

Загальні порушення та стан місця введення: нечасто – астенія; рідко – втома.

Інші порушення: нечасто – збільшення маси тіла.

Передозування. Немає повідомлень про випадки передозування.

У випадку передозування може виникнути сонливість. Повне виведення препарату з організму спостерігається через 12 годин після прийому. Спеціального лікування не потрібно.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Зважаючи на відсутність клінічних даних, не рекомендується застосовувати вагітним жінкам та жінкам, які планують вагітність.

На період застосування препарату слід припинити годування груддю.

Діти. Не застосовують дітям до 18 років, тому що недостатньо інформації щодо безпеки та ефективності застосування препарату.

Особливості застосування. Мелатонін викликає сонливість. З обережністю слід застосовувати препарат, якщо ймовірна сонливість може бути пов’язана з ризиком або небезпекою для здоров’я пацієнта.

Не рекомендується для застосування хворим на аутомунні захворювання.

Хворі на такі рідкісні спадкові хвороби як непереносимість галактози, LAPР лактази дефіцит або глюкозо-галактоз ну мальабсорбцію не мають вживати препарат.

З обережністю призначають при гормональних порушеннях і/або проведенні гормональної терапії, а також пацієнтам з алергічними захворюваннями.

Одночасний прийом алкоголю знижує ефективність мелатоніну.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами. Мелатонін викликає сонливість, тому його не слід застосовувати при керуванні авто транспортом або іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакокінетичні взаємодії

• Згідно з існуючими спостереженнями, мелатонін індукує CYP3A in vitro в концентрацях, що перевищують терапевтичні. Клінічне значення цього результату невідоме. Виникнення індукції може стати причиною зниження в плазмі крові концентрацій препаратів, що вводяться паралельно.

• Мелатонін не індукує CYP1A ферменти in vitro в концентраціях, що перевищують терапевтичні. Тому малоймовірно, що внаслідок впливу мелатоніну на CYP1A- ферменти, взаємодія між мелатоніном та іншими активними речовинами була значною.

• Метаболізм мелатоніну головним чином опосередковується CYP1A-ферментами. Тому можливі взаємодії між мелатоніном та іншими активними речовинами внаслідок їхнього впливу на CYP1A-ферменти.

• Флувоксамін підвищує рівень мелатоніну шляхом інгібіції його метаболізму печінковими ізоферментами CYP1A2 та CYP2C19 цитохрому P450 (CYP). Слід уникати такої комбінації.

• Слід ретельно спостерігати за пацієнтами, які одержують 5- чи 8-метоксипсорален, що підвищує рівень мелатоніну за допомогою інгібіції його метаболізму.

• Слід ретельно спостерігати за пацієнтами, які одержують циметидин - інгібітор CYP2D, що підвищує рівень мелатоніну у плазмі крові шляхом пригнічення його метаболізму.

• Паління може знижувати рівень мелатоніну шляхом індукції CYP1A2.

• Слід ретельно спостерігати за пацієнтами, які одержують естрогени (наприклад, контрацептиви або замінну гормоно терапію), за умов якої рівень мелатоніну зростає через гальмування його метаболізму CYP1A1 і CYP1A2.

• CYP1A2-інгібітори, такі як хінолони, можуть сприяти підсиленню дії мелатоніну.

• CYP1A2-індуктори, такі як карбамазепін і рифампіцин, можуть сприяти зниженню концентрації мелатоніну в плазмі крові.

• У літературі є значна кількість даних стосовно впливу адренергічних агоністів-антагоністів, опіатних агоністів-антагоністів, антидепресантів, інгібіторів простагландинів, бензодіазепінів, триптофану й алкоголю на ендогенну секрецію мелатоніну. Не було досліджено, чи впливають ці активні речовини на динамічні або кінетичні ефекти Мелаксену^® і, навпаки,   чи виявляє він на них свій вплив.

Фармакодинамічні взаємодії

• Не слід вживати алкоголь з Мелаксеном^®, оскільки алкоголь зменшує снодійний ефект препарату.

• Мелаксен^® може посилювати седативні властивості бензодіазепінів та небензодіазепінових снодійних засобів, таких як залепон, золпідем і зопіклон. У клінічних дослідженнях одержано чіткі докази часової фармакодинамічної взаємодії Мелатоніну із золпідемом через одну годину після сумісного застосування. Одночасне застосування призводило до більшого, порівняно з одним золпідемом, порушення уваги, пам’яті та координації.

Мелаксен^® у дослідженнях застосовували разом з тіоридазином та іміпраміном – активними речовинами, що впливають на центральну нервову систему. В жодному випадку не було виявлено суттєвих фармакокінетичних взаємодій. Однак сумісне застосування з Мелаксеном^® призводило до збільшеного, порівняно з одним іміпраміном, відчуття загальмованості і труднощів під час виконання завдань, а також порівняно з одним тіоридазином, посилення відчуття " туману в голові".

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Мелатонін є натуральним гормоном, який виробляється шишкоподібною залозою та близький за структурою до серотоніну. Фізіологічно секреція мелатоніну зростає після настання темноти, досягаючи максимуму між другою та четвертою годинами ночі та зменшується протягом другої половини ночі. Мелатонін регулює циркадні ритми та підтримує циклічність сон – неспання.

Дія мелатоніну на МТ 1-, МТ 2-, МТ 3-рецептори сприяє якості сну, оскільки ці рецептори (переважно MT1 і MT2) залучаються до регуляції циркадних ритмів та сну.

З віком зменшується ендогенне виробництво мелатоніну, тому мелатонін покращує якість сну, особливо у пацієнтів із первинним безсонням, яким понад 55 років.

Фармакокінетика. Абсорбція мелатоніну при пероральному застосуванні є повною у дорослих і, можливо, зменшеною до 50 % у пацієнтів літнього віку. Кінетика мелатоніну є лінійною в діапазоні 2-8 мг. Біодоступність складає 15 %. T_max досягається через 3 години. Швидкість абсорбції та С_max залежить від їжі (присутність їжі затримує абсорбцію мелатоніну). In vitro зв’язування мелатоніну з плазмовим протеїном складає приблизно 60 %. Біо трансформація відбувається в печінці. Екскреція метаболітів завершується в межах 12 годин після прийому. Швидко виводиться із організму (Т_1/2 складає                 3,5-4  години). Виводиться з сечею (89 % метаболітів у вигляді сульфатних та глюкоронідних кон’югатів 6-гідроксимелатоніну та 2 % у незмінному вигляді).

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості.

Таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті оболонкою білого або майже білого кольору, з рискою з одного боку таблетки.

Несумісність.

У зазначеній рецептурі лікарського засобу взаємодій між активними речовинами та наповнювачами не відбувається.

Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі до 30°С у захищеному від світла місці, недоступному для дітей.

Упаковка. По 6 або 12 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.

По 12 таблеток у блістері, по 2 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Юніфарм, Інк.

Місцезнаходження. 350 П’ята Авеню, 6701, Нью-Йорк, 10118, США.