Реместип - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

РЕМЕСТИП

(REMESTYP)

Склад:

діюча речовина: terlipressin;

1 мл розчину містить терліпресину 0,1 мг у вигляді терліпресину ацетату;

допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію ацетат тригідрат, кислота оцтова, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Гормони задньої частки гіпофіза. Аналоги вазопресину.

Код АТС  H01B A04.

Клінічні характеристики.

Показання.

Кровотечі травного тракту та сечостатевих шляхів наприклад, кровотечі з варикозних вузлів стравоходу, виразки шлунка і дванадцяти палої кишки; маткова кровотеча, зумовлена функціональними порушеннями або іншими причинами, пологами, абортом тощо; кровотечі, пов’язані з хірургічними втручаннями, зокрема на органах черевної порожнини й малого таза.

Місцево – під час гінекологічних втручань на шийці матки.

Протипоказання.

Гіпер чутливість до діючої речовини або до будь-якого допоміжного компонента препарату. І триместр вагітності, крім життєвих показань. Токсикоз вагітних, епілепсія.

Спосіб застосування та дози.

Кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу: 1 мг (1000 мкг) кожні 4 – 6 годин протягом 3 – 5 днів. Для запобігання рецидиву кровотечі, лікування слід продовжувати протягом 24 – 48 годин після її зупинки. Препарат вводять внутрішньо венно болюсно або у вигляді короткочасної інфузії.

Інші види кровотеч травного тракту: 1 мг кожні 4 – 6 годин. Препарат також може бути використаний як засіб першої допомоги незалежно від хірургічного втручання, якщо є підозра на кровотечу з верхніх відділів травного тракту.

Кровотечі з внутрішніх органів у дітей: зазвичай вводять у дозі від 8 до 20 мкг/кг маси тіла з інтервалом 4 – 8 годин. Препарат слід вводити протягом усього періоду кровотечі; загальною рекомендацією є продовження введення для запобігання її рецидиву – так само, як у випадку кровотеч у дорослих. За наявності склерозованих варикозних вузлів стравоходу призначають одноразове введення у дозі 20 мкг/кг маси тіла болюсно.

Кровотечі сечостатевих шляхів: враховуючи різницю активності ендопептидаз у плазмі крові та тканинах, діапазон дозувань є достатньо широким – від 0,2 до 1 мг, які призначають з інтервалом 4 – 6 годин.

При ювенільних маткових кровотечах рекомендовані дози від 5 до 20 мкг/кг маси тіла. Препарат слід застосовувати внутрішньо венно.

Місцеве застосування при гінекологічних втручаннях: 0,4 мг (400 мкг) розводять 0,9 % розчином натрію хлориду до об’єму 10 мл, застосовують інтрацервікально або парацервікально. У цьому випадку ефект препарату розвивається через 5 – 10 хвилин.  За необхідності дозу можна збільшити або призначити повторно.

Побічні реакції.

З боку системи   травлення: біль у животі, підсилена перистальтика аж до кишкової коліки, нудота, діарея.

З боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, брадикардія, виняткові одиничні випадки -   задишка, серцева недостатність, інфаркт міокарда.

З боку нервової системи: головний біль.

Інші: винятково-поодинокі випадки - фокальний некроз у місці введення.

Передозування.

Не можна перевищувати дозу 2 мг протягом 4 годин, оскільки збільшується ризик серйозної побічної дії на системний кровообіг. Для контролю артеріальної гіпертензії, яка може розвинутися при лікуванні Реместипом, слід застосовувати клонідин або симпатолітики. Для купірування брадикардії вводять атропін.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Терліпресин стимулює активність міометрія та знижує матковий кровотік. Дослідження впливу препарату на репродуктивну функцію тварин свідчать, що більш високі дози терліпресину збільшують кількість абортів або ранніх смертей плода з наступними абортами. Встановлено, що живі плоди мали меншу масу тіла та більшу кількість вроджених аномалій.

Препарат протипоказаний у І триместрі вагітності, крім випадків призначення за життєвими показаннями. В інші періоди вагітності Реместип призначають лише після оцінки співвідношення очікувана користь для матері/можливий ризик для плода. Достатніх даних про виділення препарату в грудне молоко немає, проте всмоктування якоїсь значимої кількості незміненого пептиду у травному тракті дитини малоймовірне.

Діти. Препарат застосовують дітям згідно з рекомендованою схемою (див. „Спосіб застосування та дози”).

Особливості застосування.

Препарат слід обережно застосовувати літнім пацієнтам, хворим з ішемічною хворобою серця, тяжкою артеріальною гіпертензією, аритмією, бронхіальною астмою.

При лікуванні Реместипом, особливо у високих дозах (0,8 мг і більше), необхідно ретельно контролю вати артеріальний тиск, частоту пульсу, баланс рідини, особливо при наявності у пацієнта тяжкої артеріальної гіпертензії, захворювань серця, а також у літніх осіб.

Реместип не є кровозамінним засобом для пацієнтів з дефіцитом об’єму циркулюючої крові. Оскільки після застосування терліпресину епізодично спостерігалися фокальні некрози, слід уникати внутрішньом’язового введення, застосовуючи нерозведений препарат у дозах 0,5 мг і більше тільки внутрішньо венно.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з   іншими механізмами.

На даний час дані відсутні.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вазоконстриктор ний ефект і стимулюючий вплив на тонус міометрія посилюються при одночасному застосуванні з окситоцином та метилергометрином. Реместип потенціює дію неселективних бета-адреноблокаторів щодо зниження портальної гіпертензії. Паралельне застосування з препаратами, які зменшують частоту серцевих скорочень, може спричинити тяжку брадикардію.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Терліпресин (N-тригліцил-8-лізин-вазопресин) – синтетичний аналог вазопресину, природного гормона задньої частки гіпофіза, що відрізняєтся від нього заміщеним у 8-й позиції аргініном на лізин, а також тим, що три гліцинових залишки приєднані до термінальної аміногрупи цистеїну. Фармакологічна дія терліпресину полягає у сумуванні специфічного ефекту речовин, утворених у результаті його ферментативного розщеплення. Помітними ефектами терліпресину є виражений вазоконстриктивний та антигеморагічний. Найбільш помітним у цьому відношенні ефектом є зниження кровообігу в паренхімі внутрішніх органів, внаслідок чого знижується печінковий кровотік і тиск у системі ворітної вени.

Фармакодинамічні дослідження показали, що терліпресин, подібно до аналогічних пептидів, спричиняє спазм артеріол і венул переважно в паренхімі внутрішніх органів, скорочення гладкої мускулатури стінки стравоходу, підвищення тонусу та перистальтики кишечнику загалом.

Крім впливу на гладкі м’язи судин, терліпресин стимулює гладку мускулатуру матки, у тому числі при відсутності вагітності.

За результатами досліджень дії препарату у тварин і людей максимальна його активність спостерігалась у внутрішніх органах і шкірі.

Клінічних проявів антидіуретичного ефекту терліпресину не виявлено.

Фармакокінетика.

Власне терліпресин є неактивним щодо гладкої мускулатури, але він слугує хімічним депо для фармакологічно активних речовин, які утворюються у результаті ферментативного розщеплення. Цей ефект розвивається повільніше, ніж ефект лізин-вазопресину, але триває значно довше.

Лізин-вазопресин зазвичай піддається біо трансформації в печінці, нирках та інших тканинах.

Фармакокінетичний профіль після внутрішньо венного введення найкраще описаний за допомогою двокомпонентної моделі. Період напів виведення становить 40 хвилин, метаболічний кліренс – 9 мл/кг за хвилину, об’єм розподілу – 0,5 л/кг. Очікувана концентрація лізин-вазопресину починає досягатись у плазмі приблизно через 30 хвилин після введення терліпресину. Максимальна концентрація досягається між 60 і 120 хвилинами.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Несумісність.

Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.

Застосовувати тільки рекомендовані розчинники.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у холодильнику (при температурі від +2 до + 8 ⁰C).

Не заморожувати.

Протягом 1 місяця препарат може зберігатися при температурі 25 ⁰C (наприклад, в автомобілі швидкої допомоги).

Упаковка.

По 2 мл або 10 мл в ампулі.   По 5 ампул у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник. ЗЕНТІВА а. с.

Місцезнаходження. У кабеловни 130, 102 37 Прага 10, Долні Мєхолупи, Чеська Республіка.

Фармакодинамика. Терлипрессин (N-триглицил-8-лизин-вазопрессин) — синтетический аналог гормона задней доли гипофиза вазопрессина, образующийся в результате замены аргинина (аминокислоты в 8-й позиции) лизином и присоединения к концевой группе цистеина 3 остатков глицина. Фармакологической активностью обладают метаболиты терлипрессина, оказывающие выраженный вазоконстрикторный и гемостатический эффект. Наиболее заметным эффектом является снижение кровообращения в паренхиме внутренних органов, вследствие чего снижается печеночный кровоток и давление в системе воротной вены.
В исследовании фармакодинамики выявлено, что терлипрессин, подобно аналогичным пептидам, вызывает спазм артериол и венул преимущественно в паренхиме внутренних органов, сокращение гладких мышц стенки пищевода, повышение тонуса и перистальтики кишечника.
Кроме влияния на гладкие мышцы сосудов, терлипрессин стимулирует гладкие мышцы как беременной, так и небеременной матки.
По результатам исследований действия препарата у животных и людей максимальная его активность наблюдалась во внутренних органах и коже.
Клинических проявлений антидиуретического эффекта терлипрессина не выявлено.
Фармакокинетика. Сам терлипрессин неактивен в отношении гладких мышц, но он является химическим депо для фармакологически активных веществ, образующихся в результате ферментативного расщепления. Этот эффект развивается медленнее, чем эффект лизин-вазопрессина, но длится значительно дольше.
Лизин-вазопрессин биотрансформируется в печени, почках и других органах и тканях.
Фармакокинетический профиль после в/в введения двухфазный. T¹/₂ составляет 40 мин, метаболический клиренс — 9 мл/кг/мин, объем распределения — 0,5 л/кг. Ожидаемая концентрация лизин-вазопрессина начинает достигаться в плазме крови приблизительно через 30 мин после введения терлипрессина. C_max достигается через 60–120 мин.

кровотечения из ЖКТ (из варикозно-расширенных вен пищевода, язвы желудка или двенадцатиперстной кишки);
кровотечения из урогенитального тракта;
метроррагии функционального или другого генеза (в ходе родов, аборта);
кровотечения во время операций на органах брюшной полости и малого таза;
местное применение в ходе гинекологических операций на шейке матки.

Кровотечение из варикозно-расширенных вен пищевода: 1 мг (1000 мкг) каждые 4–6 ч на протяжении 3–5 дней. Для профилактики рецидива терапию продолжают в течение 24–48 ч после остановки кровотечения. Препарат вводят в/в болюсно или в виде кратковременной инфузии.
Другие кровотечения из ЖКТ: 1 мг каждые 4–6 ч. Препарат также может быть использован как средство первой помощи независимо от хирургического вмешательства при подозрении на кровотечение из верхних отделов ЖКТ.
Внутренние кровотечения у детей: 8–20 мкг/кг массы тела с интервалом 4–8 ч. Препарат вводят на протяжении всего периода кровотечения; для профилактики рецидива терапию продолжают в течение 24–48 ч после остановки кровотечения. При наличии склерозированных варикозных узлов пищевода препарат вводят однократно в/в болюсно 20 мкг/кг массы тела.
Кровотечение из урогенитального тракта: учитывая разную активность эндопептидаз в плазме крови и тканях, диапазон дозирования достаточно широкий — 0,2–1 мг с интервалом 4–6 ч в/в.
При ювенильных маточных кровотечениях рекомендуемая доза — 5–20 мкг/кг массы тела в/в.
Местное применение при гинекологических операциях: 0,4 мг (400 мкг) растворяют 0,9% р-ром натрия хлорида до объема 10 мл, применяют интра- и парацервикально. В этом случае эффект препарата развивается через 5–10 мин. При необходимости дозу можно повысить или назначить препарат повторно.

повышенная чувствительность к действующему веществу или вспомогательным компонентам препарата; I триместр беременности (кроме жизненных показаний), токсикоз беременных; эпилепсия.

Со стороны ЖКТ: боль в животе, усиленная перистальтика, вплоть до кишечной колики, тошнота, диарея.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: повышение АД, брадикардия; в единичных случаях — одышка, сердечная недостаточность, инфаркт миокарда.
Со стороны ЦНС: головная боль.
Прочие: в единичных случаях — фокальный некроз в месте введения.

препарат с осторожностью применяют у пациентов пожилого возраста, при ИБС, АГ тяжелой степени, аритмии, БА.
При применении Реместипа, особенно в высоких дозах (0,8 мг), необходимо контролировать АД, ЧСС, водный баланс, особенно при тяжелой АГ, заболеваниях сердца, а также у пациентов пожилого возраста.
Реместип не является кровезамещающим средством при уменьшении ОЦК. Поскольку после применения терлипрессина иногда наблюдались фокальные некрозы, следует избегать в/м введения, применяя неразведенный препарат в дозе 0,5 мг только в/в.
Период беременности и кормления грудью. Терлипрессин стимулирует активность миометрия и снижает маточный кровоток. В экспериментальных исследованиях на лабораторных животных выявлены признаки тератогенного и фетотоксического действия Реместипа (уменьшение массы тела новорожденных, случаи развития аномалий, в случае повышения дозы — увеличение количества абортов или смерти эмбриона с последующим абортом).
Препарат противопоказан в І триместр беременности, кроме случаев назначения по жизненным показаниями. Назначение Реместипа во II и III триместр беременности возможно только в том случае, если ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода. Нет достаточных данных об экскреции препарата в грудное молоко, однако абсорбция неизмененного пептида в ЖКТ ребенка маловероятна.
Дети. Применяют у детей согласно рекомендуемой схеме (см. ПРИМЕНЕНИЕ).
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с механизмами. В настоящее время данные отсутствуют.

вазоконстрикторный эффект и стимулирующее влияние на тонус миометрия усиливаются при сочетанном применении с окситоцином и метилэргометрином. Реместип потенцирует действие неселективных блокаторов β-адренорецепторов в отношении снижения давления в системе воротной вены. Сочетанное применение с препаратами, снижающими ЧСС, может быть причиной тяжелой брадикардии.
Препарат не следует смешивать в одном шприце с другими лекарственными средствами.
Применять только рекомендуемые растворители.

не допускается превышение дозы 2 мг на протяжении 4 ч, поскольку повышается риск развития побочных эффектов со стороны сердечно-сосудистой системы. Для купирования АГ, развившейся при лечении Реместипом применяют клонидин или симпатолитики, для купирования брадикардии — атропин.

при температуре 2–8 °C (в холодильнике). Не замораживать! На протяжении 1-го месяца препарат может храниться при температуре 25 °C (например в автомобиле скорой помощи).