ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АЛЛЕСТА
(ALLESTA)
Склад:
діюча речовина : simvastatin; (1S,3R,7S,8S,8aR)-8-[2-[(2R,4R)-4-гідрокси-6-оксотетрагідро-2H-піран-2-іл]етил]-3,7-диметил-1,2,3,7,8,8а-гексагідро-нафтален-1-іл-2,2-диметилбутаноат; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить симвастатину 10 мг, 20 мг або 40 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, кислоти лимонної моногідрат, кислота аскорбінова, бутилгідрокситолуол, магнію стеарат, крохмаль преже латинізований, повідон, опадрай II рожевий.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні препарати. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Код АТС С 10АА 01.
Клінічні характеристики.
Показання.
Гіперхолестеринемія: з метою зниження підвищеного рівня загального Хс та Хс/ЛПНЩ у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією, коли застосування дієтотерапії та інших не медикаментозних методів корекції не було ефективним.
Ішемічна хвороба серця: вторинна профілактика інфаркту міокарда у пацієнтів з підвищеним рівнем холестерину.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до препарату (до будь-якого компонента препарату);
активне захворювання печінки або підвищення активності трансаміназ невідомої етіології;
вагітність і годування груддю.
дитячий і підлітковий вік до 18 років.
Спосіб застосування та дози.
Гіперхолестеринемія. Пацієнт повинен дотримуватись гіпохолестеринової дієти для зниження холестерину перед початком та під час лікування препаратом Аллеста.
При гіперхолестеринемії рекомендована початкова доза становить 10–20 мг 1 раз на добу, ввечері. Пацієнтам, яким необхідно більш суттєве зниження рівня холестерину-ЛПНЩ, можна призначити в початковій дозі 40 мг на добу, ввечері. Корекцію режиму дозування можна провести з інтервалом 4 тижні.
Для хворих з гомозиготною родинною гіперхолестеринемією доза препарата Аллеста становить 40 мг на добу одноразово, ввечері або 80 мг на добу, розділені на 3 прийоми: вранці – 20 мг, вдень – 20 мг і 40 мг ввечері.
Максимальна добова доза – 80 мг.
Ішемічна хвороба серця. Препарат Аллеста призначають у початковій дозі
20–40 мг 1 раз на добу, ввечері. Корекцію режиму дозування, за необхідності, слід проводити так само, як і при гіперхолестеринемії.
При одночасному застосуванні з фібратами, циклоспоринами або з нікотиновою кислотою максимальна доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу.
Пацієнти зі слабо або помірно вираженою нирковою недостатністю не потребують корекції дози препарата Аллеста (оскільки симвастатин виводиться нирками в невеликій кількості). Хворим із нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатини ну менше 30 мл/хв) призначають у дозі не більше 10 мг на добу.
Побічні реакції.
Препарат звичайно добре переноситься, більшість побічних ефектів незначно виражені та минущі.
З боку травної системи: диспепсія (нудота, блювання, гастралгія, запор або діарея, метеоризм), гепатит, жовтуха, підвищення активності печінкових трансаміназ, лужної фосфатази та креатинфосфокінази; рідко – гострий панкреатит.
З боку ЦНС і периферійної нервової системи: астенічний синдром, головний біль, запаморочення, порушення сну, судоми, парестезії, периферійні нейропатії, порушення смакових відчуттів.
З боку опорно-рухового апарату: міопатії, міалгії, м’язова слабкість; рідко – рабдоміоліз.
Алергічні реакції: ангіо невротичний набряк, вовчакоподібний синдром, ревматоїдна поліміалгія, васкуліт, тромбоцит опенія, еозинофілі я, прискорення ШОЕ, артрит, кропив’янка, фото сенсибілізація, пропасниця, гіперемія шкіри, припливи крові до обличчя, задишка.
Дерматологічні реакції: шкірний висип, свербіж, алопеція.
Інші: анемія, серцебиття, гостра ниркова недостатність (унаслідок рабдоміолізу), зниження потенції.
Передозування.
Описані декілька випадків передозування симвастатину, які не супроводжувались розвитком яких-небудь специфічних порушень або негативних наслідків. Максимальна разова доза при передозуванні становила 450 мг.
При передозуванні слід спровокувати блювання, застосувати активоване вугілля.
Терапія симптоматична.
Необхідно також контролю вати функції печінки та нирок, рівень креатинфосфокінази у сироватці крові.
Застосування в період вагітністі та годування груддю.
Препарат Аллеста протипоказаний в період вагітності та годуванні груддю. Жінкам дітородного віку, які приймають симвастатин, рекомендується застосування надійних методів контрацепції. Якщо в процесі прийому препарату вагітність все ж настала, треба відмінити прийом препарата Аллеста, а жінка повинна бути попереджена про можливу небезпеку для плоду.
Діти.
У дітей і підлітків до 18 років безпека та ефективність застосування препарата Аллеста не встановлені.
Особливості застосування.
Препарат Аллеста слід з обережністю призначати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або які мають в анамнезі захворювання печінки. Перед початком лікування необхідно дослідити функцію печінки; контролю вати активність печінкових трансаміназ кожні 6 тижнів протягом перших 3 місяців, потім кожні 8 тижнів протягом першого року і потім 1 раз на півроку. Пацієнтам, які отримують симвастатин в добовій дозі 80 мг, функцію печінки контролюють 1 раз на 3 місяці. Якщо вміст трансаміназ збільшується (перевищення в 3 рази верхньої межі норми), лікування препаратом відміняють.
Симвастатин може спричинити підвищення активності креатинфосфокінази, звичайно клінічно незначне, однак у поодиноких випадках воно є ознакою розвитку міопатії. При міопатії рівень креатинфосфокінази підвищується більш ніж в 10 разів відносно нормального рівня, супроводжується болем, ригідністю та слабкістю м’язів. У найбільш тяжкіх випадках можливий розвиток рабдоміолізу та гострої ниркової недостатності. Ризик розвитку міопатії вище у пацієнтів, які застосовують препарат Аллеста одночасно з препаратами, що підвищують вміст симвастатину у сироватці крові або підсилюють його ефект. Ризик розвитку міопатії також вище у хворих з тяжкою нирковою недостатністю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Препарат Аллеста впливу на швидкість реакції не здійснює.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Симвастатин метаболізується через CYP3A4, проте не інгібує її активність і не впливає на концентрації у плазмі інших препаратів (тобто інгібіторів CYP3A4). Як сильні інгібітори (ітраконазол, кетоконазол, кларитроміцин, інгібітори протеази вірусу імунодефіциту людини, нефазодон, циклоспорин), так і легкі інгібітори (верапаміл і дилтіазем) CYP3A4 підвищують ризик розвитку міопатії через зменшення елімінації симвастатину.
При одночасному застосуванні препарата Аллеста і похідних фіброєвої кислоти, нікотинової кислоти або ніацину (більше 1г на добу) можливий розвиток міопатії з рабдоміолізом і нирковою недостатністю.
При одночасному застосуванні препарата Аллеста і варфарину можливо підсилення дії останнього на процеси згортання крові, що призводить до збільшення ризику кровотечі.
При одночасному застосуванні препарата Аллеста і дигоксину можливо збільшення концентрації дигоксину в плазмі крові, тому такі пацієнти повинні знаходитись під медичним наглядом.
Одночасне вживання грейпфрутового соку може підсилити ступінь вираженості побічних явищ, пов’язаних з прийомом препарата Аллеста, тому не слід одночасно їх вживати.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Препарат, який коригує ліпідний обмін. Інгібітор ГМГ-КоА-редуктази – ферменту, який бере участь в утворенні холестерину (Хс) у печінці. Симвастатин знижує концентрацію загального холестерину (ЗХ), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (Хс-ЛПНЩ) і три гліцеридів. Вміст холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності (Хс-ЛПДНЩ) також знижується, тоді як вміст холестерину ліпопротеїдів високої щільності (Хс-ЛПВЩ) дещо підвищується. Крім того, симвастатин поліпшує функцію ендотелію кровоносних судин. Має антиоксидантну дію, гальмує проліферацію та міграцію клітин при атеросклеротичному процесі.
Терапевтичний ефект розвивається через 2 тижні, досягаючи максимуму через 4−6 тижнів лікування. Зниження рівня ЗХ і Хс-ЛПНЩ у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) зменшує ризик розвитку серцево-судинних ускладнень.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Після перорального прийому симвастатин добре абсорбується із шлунково-кишковго тракту (ШКТ), приблизно 61–85% та потрапляєає в системний кровотік. Максимальна терапевтична концентрація у плазмі крові досягається через
1,3–2,4 години та знижується на 90% через 12 годин.
Одночасне приймання їжі не впливає на всмоктування симвастатину.
Розподіл. Зв’язування з білками плазми становить приблизно 98%.
Метаболізм. Симвастатин піддається ефекту «першого проходження» через печінку (в основному гідролізу ється у свою активну форму – бета-гідроксікислоту). Концентрація активного метаболіту симвастатину у системному кровотоці людини становить менше 5% від прийнятої внутрішньо дози.
Виведення. Виводиться переважно з жовчю та каловими масами (приблизно 60%) у вигляді метаболітів. Період напів виведення активних метаболітів становить 1,9 години. Приблизно 10−15% виводиться із сечею в неактивній формі.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: червоно-рожеві круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з лінією розлому на одному боці;
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 º С.
Упаковка.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг і 20 мг.
По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 3 контурні чарункові упаковкі (30 таблеток) у пачці з картону.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 40 мг.
По 15 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 2 контурні чарункові упаковкі (30 таблеток) у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Алкалоїд АД – Скоп’є.
Місцезнаходження. Республіка Македонія,
1000 м. Скоп’є, бульвар Олександра Македонського, 12.
СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:
табл. п/плен. оболочкой 10 мг блистер, № 30
Симвастатин | 10 мг |
№ UA/4290/01/01 от 11.05.2011 до 11.05.2016
табл. п/плен. оболочкой 20 мг блистер, № 30
Симвастатин | 20 мг |
№ UA/4290/01/02 от 11.05.2011 до 11.05.2016
табл. п/плен. оболочкой 40 мг блистер, № 30
Симвастатин | 40 мг |
№ UA/4290/01/03 от 11.05.2011 до 11.05.2016
ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:
Фармакодинамика. Аллеста — препарат, корригирующий липидный обмен. Ингибитор ГМГ-КоА-редуктазы — фермента, участвующего в образовании ХС в печени. Симвастатин снижает концентрацию общего ХС, ХС ЛПНП и триглицеридов. Содержание ХС ЛПОНП также снижается, в то время как содержание ХС ЛПВП умеренно повышается. Кроме того, симвастатин улучшает функцию эндотелия кровеносных сосудов. Оказывает антиоксидантное действие, тормозит пролиферацию и миграцию клеток при атеросклеротическом процессе.
Терапевтический эффект развивается через 2 нед, достигая максимума через 4–6 нед лечения. Снижение уровня общего ХС и ХС ЛПНП у пациентов с ИБС снижает риск развития сердечно-сосудистых осложнений.
Фармакокинетика
Всасывание. После перорального приема симвастатин хорошо абсорбируется в ЖКТ (около 61–85%) и попадает в системный кровоток. Сmax в плазме крови достигается через 1,3–2,4 ч и снижается на 90% через 12 ч.
Одновременный прием пищи не влияет на всасывание симвастатина.
Распределение. Связывание с белками плазмы крови составляет около 98%.
Метаболизм. Симвастатин подвергается эффекту первого прохождения через печень (в основном гидролизируется в свою активную форму — β-гидроксикислоту). Концентрация активного метаболита симвастатина в системном кровотоке человека составляет <5% принятой внутрь дозы.
Выведение. Выводится преимущественно с желчью и калом (около 60%) в виде метаболитов. Т½ активных метаболитов составляет 1,9 ч. Около 10–15% выводится с мочой в неактивной форме.
ПОКАЗАНИЯ:
ПРИМЕНЕНИЕ:
Гиперхолестеринемия. Пациент должен соблюдать гипохолестериновую диету для снижения ХС перед началом и во время лечения препаратом Аллеста.
При гиперхолестеринемии рекомендуемая начальная доза составляет 10–20 мг 1 раз в сутки вечером. Пациентам, которым необходимо более существенное снижение уровня ХС ЛПНП, можно назначить в начальной дозе 40 мг/сут вечером. Коррекцию режима дозирования можно провести с интервалом 4 нед.
Для больных с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией доза препарата Аллеста составляет 40 мг/сут однократно вечером или 80 мг/сут, разделенная на 3 приема: утром — 20 мг, днем — 20 мг и вечером — 40 мг. Максимальная суточная доза — 80 мг.
Ишемическая болезнь сердца. Препарат Аллеста назначают в начальной дозе 20–40 мг 1 раз в сутки вечером. Коррекцию режима дозирования, в случае необходимости, следует осуществлять так же, как и при гиперхолестеринемии.
При одновременном приеме пациентами циклоспорина, фибратов или никотиновой кислоты максимальная доза симвастатина не должна превышать 10 мг/сут.
Пациентам со слабо или умеренно выраженной почечной недостаточностью не требуется коррекция дозы препарата Аллеста (поскольку симвастатин выделяется почками в небольшом количестве). Пациентам с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина <30 мл/мин) назначают в дозе не выше 10 мг/сут.
ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:
препарат обычно хорошо переносится, большинство побочных эффектов незначительно выражены и преходящи.
Со стороны ЖКТ: диспепсия (тошнота, рвота, гастралгия, запор или диарея, метеоризм), гепатит, желтуха, повышение активности печеночных трансаминаз, ЩФ и КФК; редко — острый панкреатит.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: астенический синдром, головокружение, головная боль, нарушение сна, судороги, парестезии, периферические нейропатии, нарушение вкусовых ощущений.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: миопатия, миалгия, мышечная слабость; редко — рабдомиолиз.
Аллергические реакции: ангионевротический отек, волчаночноподобный синдром, ревматоидная полимиалгия, васкулит, тромбоцитопения, эозинофилия, увеличение СОЭ, артрит, артралгия, крапивница, фотосенсибилизация, лихорадка, гиперемия кожи, приливы, одышка.
Дерматологические реакции: кожная сыпь, зуд, алопеция.
Прочие: анемия, сердцебиение, острая почечная недостаточность (вследствие рабдомиолиза), снижение потенции.
ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:
препарат Аллеста следует с осторожностью назначать пациентам, злоупотребляющим алкоголем и/или имеющим в анамнезе заболевания печени. Перед началом лечения необходимо провести исследование функции печени (контролировать активность печеночных трансаминаз каждые 6 нед в течение первых 3 мес, затем каждые 8 нед в течение первого года, и затем 1 раз в полгода). У пациентов, получающих симвастатин в суточной дозе 80 мг, функцию печени контролируют 1 раз в 3 мес. В тех случаях, когда содержание трансаминаз увеличивается (превышает в 3 раза верхнюю границу нормы), лечение следует отменить.
Симвастатин может вызвать повышение активности КФК, обычно клинически незначимое, но в редких случаях являющееся признаком развития миопатии. При миопатии содержание КФК повышается более чем в 10 раз относительно нормального уровня, сопровождается болью, ригидностью и слабостью мышц. В наиболее тяжелых случаях возможно развитие рабдомиолиза и острой почечной недостаточности. Риск развития миопатии выше у пациентов, которые применяют препарат Аллеста одновременно с препаратами, повышающими содержание симвастатина в сыворотке крови или усиливающими его эффект. Риск развития миопатии также выше у больных с тяжелой почечной недостаточностью.
Применение в период беременности и кормления грудью
Препарат Аллеста противопоказан в период беременности и кормления грудью. Женщинам детородного возраста, принимающим симвастатин, рекомендуется применение надежных методов контрацепции. Если в процессе приема препарата беременность все же наступила, необходимо отменить прием препарата, а женщину предупредить о возможной опасности для плода.
Дети
У детей и подростков в возрасте до 18 лет безопасность и эффективность применения препарата не установлены.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами
Препарат Аллеста не влияет на скорость реакции.
ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:
симвастатин метаболизируется через CYP 3A4, но не ингибирует его активность и поэтому не влияет на плазменные концентрации других препаратов (то есть ингибиторов CYP 3A4). Как сильные ингибиторы (итраконазол, кетоконазол, кларитромицин, ингибиторы протеазы ВИЧ, нефазодон, циклоспорин), так и легкие ингибиторы (верапамил и дилтиазем) CYP 3A4 повышают риск развития миопатии в связи с уменьшением элиминации симвастатина.
При одновременном применении препарата Аллеста и производных фиброевой, никотиновой кислоты или ниацина (>1 г/сут) возможно развитие миопатии с рабдомиолизом и почечной недостаточностью.
При одновременном применении препарата Аллеста и варфарина возможно усиление действия последнего на процессы свертывания крови, что приводит к повышению риска кровотечения.
При одновременном применении препарата Аллеста и дигоксина возможно повышение концентрации дигоксина в плазме крови, поэтому такие пациенты должны находиться под медицинским наблюдением.
Одновременный прием грейпфрутового сока может увеличить выраженность побочных явлений, связанных с приемом препарата Аллеста, поэтому следует избегать их одновременного приема.
ПЕРЕДОЗИРОВКА:
описаны несколько случаев передозировки симвастатином, которые не сопровождались развитием каких-либо специфических нарушений или негативных последствий. Максимальная разовая доза при передозировке составляла 450 мг.
При передозировке следует вызвать рвоту, принять активированный уголь. Терапия симптоматическая.
Необходимо контролировать функции печени и почек, содержание КФК в сыворотке крови.
УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:
при температуре не выше 25 °С.