І Н С Т Р У К Ц І Я
для медичного застосування препарату
АВАМІС™
(AVAMYS™)
Склад:
діюча речовина: флютиказону фуроат;
1 доза препарату містить флютиказону фуроату 27,5 мкг;
допоміжні речовини: глюкоза безводна, целюлоза диспергована, полісорбат 80, розчин бензалконію хлориду, динатрію едетат та вода очищена.
Лікарська форма. Спрей назальний, дозований.
Фармакотерапевтична група. Проти набрякові препарати для місцевого застосування при захворюваннях носа. Кортикостероїди. Код ATC R01A D12.
Клінічні характеристики.
Показання.
Симптоматичне лікування алергічних ринітів.
Протипоказання.
Гіпер чутливість до будь-якого компонента препарату.
Спосіб застосування та дози.
Аваміс призначається лише для інтраназального застосування.
Дорослі та діти віком від 12 років: рекомендована початкова доза – по 2 впорскування (27,5 мкг на одне впорскування) у кожну ніздрю 1 раз на добу (загальна добова доза – 110 мкг).
Після досягнення контролю за симптомами риніту підтримуюча доза препарату може бути зменшена до 1 впорскування у кожну ніздрю 1 раз на добу (загальна добова доза – 55 мкг).
Діти віком від 6 до 11 років: рекомендована початкова доза – по 1 впорскуванню у кожну ніздрю 1 раз на добу (загальна добова доза – 55 мкг).
У разі недостатнього контролю за симптомами риніту при впорскуванні в кожну ніздрю 1 раз на день (загальна добова доза – 55 мкг) доза може бути збільшена до 2 впорскувань у кожну ніздрю 1 раз на добу (загальна добова доза – 110 мкг).
Після досягнення контролю за симптомами риніту рекомендується зменшувати дозу до 1 впорскування у кожну ніздрю 1 раз на день (загальна добова доза – 55 мкг).
Хворі літнього віку: застосовують ті ж дози, що й для дорослих.
Ниркова недостатність: корекція дози не потрібна.
Печінкова недостатність: корекція дози не потрібна при легкому та помірному ступенях печінкової недостатності. Даних щодо печінкової недостатності тяжкого ступеня немає.
Для отримання повного терапевтичного ефекту необхідно регулярно застосовувати препарат. Початок дії спостерігається через 8 годин після першого застосування, однак максимальний терапевтичний ефект настає через декілька днів від початку лікування і тому хворі повинні бути проінформовані, що ефект від лікування буде спостерігатись при регулярному застосуванні препарату. Тривалість лікування повинна бути обмежена періодом впливу алергену.
Застосування
Правила користування назальним спреєм наведені нижче.
Як користуватися назальним спреєм
Назальний дозований спрей складається зі скляного флакона, поміщеного у пластиковий корпус із захисним ковпачком, що закриває наконечник розпилювача (спеціальний пристрій на верхньому кінці спрею). В нижніх частинах корпусу знаходяться маленькі отвори, через які видно наявність препарату у скляному флаконі. На одній з бокових сторін пластикового корпусу знаходиться велика дозуюча кнопка, при натисканні на яку препарат вивільнюється через розпилювач.
Перед першим застосуванням (та якщо препарат не застосовували протягом місяця) слід перевірити пристрій.
Струсіть закритий флакон (не знімаючи захисний ковпачок).
Зніміть ковпачок, потягнувши його вгору, злека натискуючи пальцями з обох боків.
Сильно натисність на дозуючу кнопку збоку корпусу щонайменше 6 разів для вивільнення достатньої кількості спрею у повітря.
Назальний спрей готовий до застосування.
Перед кожним застосуванням необхідно прочистити носа, злегка струсити спрей та виконати такі дії:
Злегка нахилити голову вперед.
Тримати спрей вертикально та обережно помістити розпилювач в одну ніздрю.
Направити наконечник розпилювача в протилежний від перенісся бік, щоб лікарський засіб рівномірно розподілився у порожнині носа.
Вдихнути носом і одночасно натиснути на дозуючу кнопку на пластиковому корпусі для того, щоб розпилити спрей у Вашому носі. Слід уникати попадання спрею в очі. Якщо це трапилось, промити очі водою.
Вийняти наконечник розпилювача з носа та видихнути ротом.
Для введення спрею в іншу ніздрю виконати дії, вказані в пунктах 1 – 5.
Завжди після застосування закривати пристрій захисним ковпачком.
Після кожного використання наконечник розпилювача та захисний копачок слід протерти чистою сухою тканиною.
Побічні реакції.
Дуже поширені (≥1/10), поширені ( ≥1/100 та <1/10), непоширені (≥1/1 000 та <1/100), рідко поширені (≥1/10000 та <1/1000), дуже рідко поширені (<1/10 000).
Дихальна система:
Дуже поширені: носові кровотечі.
Поширені: поява виразок у носі.
Носові кровотечі звичайно були незначні або помірної інтенсивності. У дорослих та підлітків випадки носових кровотеч виникали частіше при тривалому застосуванні (більше 6 тижнів), ніж при застосуванні до 6 тижнів. У ході педіатричних клінічних досліджень тривалістю до 12 тижнів випадки носових кровотеч були аналогічними у групі, що лікувалась флютиказону фуроатом, і в групі, що отримувала плацебо.
Імунна система:
Рідко поширені: реакції гіпер чутливості, включаючи анафілаксію, ангіо невротичний набряк, висипання та кропив’янку.
Передозування.
За даними клінічних досліджень, при інтраназальному застосуванні до 2640 мкг препарату на день більш ніж протягом 3 днів побічних ефектів не спостерігалось. У випадку застосування високих доз необхідно спостереження за станом хворого. Лікування симптоматичне.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
У період вагітності і годування груддю застосовувати флютиказон фуроат слід лише у разі, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода/дитини.
Діти. Дітям віком до 6 років застосовувати Аваміс не рекомедується, оскільки досвіду застосування препарату пацієнтам цієї вікової категорії не достатньо.
Особливості застосування.
Флютиказону фуроат піддається екстенсивному метаболізму першого проходження у печінці, тому системний вплив інтраназального флютиказону фуроату у хворих із тяжкою печінковою недостатністю може підвищуватись, що, в свою чергу, може підвищити ризик виникнення системних побічних ефектів. Тому застосовувати препарат для лікування цієї категорії хворих слід з обережністю.
Не рекомендується застосовувати препарат разом із ритонавіром у зв‘язку з підвищеним ризиком виникнення системного впливу флютиказону фуроату.
Лікування вищими за рекомендовані дози інтраназальними кортикостероїдами може спричиняти клінічно значущу адреналову супресію. У періоди стресу або планового хірургічного втручання слід зважити на необхідність додаткового застосування системних стероїдів, якщо є ознаки застосування вищих за рекомендовані дози інтраназальних кортикостероїдів. Застосування флютиказону фуроату у дозі 110 мкг на день не асоціюється з пригніченням гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи у дорослих і дітей. Однак доза інтраназального флютиказону фуроату повинна бути зменшена до найнижчої ефективної, що допомагає контролю вати симптоми алергічного риніту. Як і при застосуванні інших інтраназальних кортикостероїдів, у разі супутнього застосування будь-яких інших форм стероїдної терапії слід враховувати їх загальний системний вплив.
При лікуванні дітей інтраназальними кортикостероїдами у рекомендованих дозах спостергіались випадки затримки росту. Тому рекомендується регулярно перевіряти зріст дітей, які знаходяться на тривалому лікуванні інтраназальними кортикостероїдами. Якщо ріст дитини сповільнюється, терапію слід переглянути з метою зменшення дози, якщо можливо – до мінімально ефективної для контролю за симптомами захворювання.
У разі будь-яких ознак пригнічення адреналової функції переводити пацієнта із системного лікування стероїдами на інтраназальне застосування флютиказону фуроату слід з обережністю.
Аваміс містить бензалконію хлорид, що може спричиняти подразнення слизової оболонки.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Вплив малоймовірний.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Флютиказону фуроат швидко виводиться шляхом екстенсивного метаболізму першого проходження у печінці за допомогою цитохрому Р450 3А 4.
Відповідно до результатів застосування іншого глюкокортикоїду – флютиказону пропіонату, що також метаболізується CYP3A4, не рекомендується сумісне застосування з ритонавіром у зв‘язку зі збільшенням системного впливу флютиказону фуроату.
Застосовувати флютиказону фуроат разом із сильними інгібіторами CYP3A4 слід з обережністю у зв‘язку з посиленням системного впливу флютиказону фуроату. У клінічному дослідженні медикаментозної взаємодії флютиказону фуроату із сильним CYP3A4 інгібітором кетоконазолом кількість осіб, у яких концентрація флютиказону фуроату у плазмі крові була такою, що піддавалась вимірюванню, була більшою у групі, яка застосовувала кетоконазол (6 осіб на 20) порівняно з групою, яка отримувала плацебо (1 особа на 20). Це незначне посилення системного впливу не спричиняло статистично значущої різниці у 24-годинних рівнях сироваткового кортизолу у цих двох групах.
Дані з вивчення ферментативної індукції та інгібіції дозволяють припустити, що немає підстав очікувати метаболічну взаємодію між флютиказону фуроатом і іншими медіаторами метаболізму цитохрому Р450А у відповідних інтраназальних дозах для клінічного застосування. Тому клінічні дослідження з вивчення взаємодії флютиказону фуроату та інших лікарських засобів не проводились.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Флютиказону фуроат – синтетичний фторова ний кортикостероїд з дуже високим рівнем спорідненості до рецепторів глюкокортикостероїдів та сильною проти запальною дією.
Фармакокінетика.
Флютиказону фуроат піддається екстенсивному метаболізму першого проходження та неповній абсорбції у печінці та кишечнику, що має наслідком дуже незначний системний вплив препарату. Звичайно при інтраназальному застосуванні 110 мкг 1 раз на добу досягаються такі концентрації препарату в плазмі, які не можуть бути виміряні (< 10 пг/мл). Абсолютна біодоступність флютиказону фуроату при застосуванні 880 мкг 3 рази на день (загальна добова доза – 2640 мкг) становить 0,5 %.
Рівень зв‘язування флютиказону фуроату з білками плазми – більше 99 %. Препарат широко розподіляється, об‘єм розподілу становить, в середньому, 608 л.
Флютиказону фуроат швидко виводиться (загальний плазмовий кліренс – 58 л/год) із системної циркуляції, головним чином, шляхом печінкового метаболізму за участю ферменту CYP3A4 цитохрому P450 до неактивного карбоксильного метаболіту (GW694301X). Головним механізмом метаболізму є гідроліз S-флюорометилкарботіонату до метаболіту 17β-карбоксильної кислоти. Виводиться після перорального та внутрішньо венного застосування, в основному, з фекаліями з ознаками екскреції флютиказону фуроату та його метаболітів у жовчі. Після внутрішньо венного застосування період напів виведення дорівнює 15,1 години. Рівень екскреції із сечею становить приблизно 1 % та 2 % після перорального та внутрішньо венного застосування відповідно.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: біла, однорідна суспензія флютиказону фуроату.
Термін придатності. 3 роки, після першого відкриття – 2 місяці.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі нижче 30 º С. Не зберігати в холодильнику. Не заморожувати. Перед застосуванням збовтувати. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. Флакони із темного скла, з дозуючим пристроєм, носовим адаптером і кришкою. Кожний флакон містить 30 або 120 доз.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Глаксо Оперейшнс ЮК Лімітед, Великобританія.
Glaxo Opereations UK Limited, United Kingdom.
Місцезнаходження.
Глаксо Оперейшнс ЮК Лімітед , Барнард Кастл, Дюрхем, DL12 8DT, Великобританія.
Glaxo Operations UK Ltd, Barnard Castle, Durham, DL 12 8DT, United Kingdom.
Фармакодинамика. Флютиказона фуроат — синтетический фторированный кортикостероид с очень высоким уровнем сродства к глюкокортикоидным рецепторам и сильным противовоспалительным действием.
Фармакокинетика. Флютиказона фуроат подвергается экстенсивному метаболизму первого прохождения и неполной абсорбции в печени и кишечнике, что обусловливает очень незначительное системное влияние препарата. Обычно при интраназальном применении 110 мкг 1 раз в сутки достигается такая концентрация препарата в плазме, которая не может быть измерена (≤10 пг/мл). Абсолютная биодоступность флютиказона фуроата при применении 880 мкг 3 раза в сутки (общая суточная доза — 2640 мкг) составляет 0,5%.
Уровень связывания флютиказона фуроата с белками плазмы крови 99%. Препарат широко распределяется, объем распределения составляет в среднем 608 л.
Флютиказона фуроат быстро выводится (общий плазматический клиренс — 58 л/ч) из системной циркуляции, в основном путем печеночного метаболизма при участии фермента CYP 3A4 цитохрома P450 до неактивного карбоксильного метаболита (GW694301X). Главным механизмом метаболизма является гидролиз S-флюорометилкарботионата до метаболита 17β-карбоксильной кислоты. Выводится после перорального и в/в применения, в основном с калом с признаками экскреции флютиказона фуроата и его метаболитов с желчью. После в/в применения период полувыведения — 15,1 ч. Экскреция с мочой составляет приблизительно 1 и 2% после перорального и в/в применения соответственно.
аллергический ринит (в качестве симптоматической терапии).
Авамис применяют только интраназально.
Взрослые и дети в возрасте старше 12 лет: рекомендуемая начальная доза — по 2 впрыскивания (27,5 мкг на 1 впрыскивание) в каждый носовой ход 1 раз в сутки (общая суточная доза — 110 мкг).
После достижения контроля за симптомами ринита поддерживающая доза препарата может быть снижена до 1 впрыскивания в каждый носовой ход 1 раз в сутки (общая суточная доза — 55 мкг).
Дети в возрасте 6–11 лет: рекомендуемая начальная доза — по 1 впрыскиванию в каждый носовой ход 1 раз в сутки (общая суточная доза — 55 мкг). В случае недостаточного контроля за симптомами ринита при впрыскивании в каждый носовой ход 1 раз в сутки (общая суточная доза — 55 мкг) доза может быть повышена до 2 впрыскиваний в каждый носовой ход 1 раз в сутки (общая суточная доза — 110 мкг). После достижения контроля за симптомами ринита дозу снижают до 1 впрыскивания в каждый носовой ход 1 раз в сутки (общая суточная доза — 55 мкг).
У пациентов пожилого возраста применяют те же дозы, что и у взрослых.
При почечной недостаточности коррекция дозы не нужна.
Печеночная недостаточность легкой и умеренной степени тяжести не требует коррекции дозы. Данных в отношении печеночной недостаточности тяжелой степени нет.
Для достижения полного терапевтического эффекта препарат необходимо применять регулярно, что и следует сообщить пациенту. Начало действия наблюдается через 8 ч после первого применения, максимальный терапевтический эффект наступает через несколько дней от начала лечения. Продолжительность лечения должна быть ограничена периодом влияния аллергена.
Правила пользования назальным спреем
Назальный дозированный спрей состоит из стеклянного флакона, помещенного в пластиковый корпус с защитным колпачком, который закрывает наконечник распылителя (специальное устройство на верхнем конце спрея). В нижней части корпуса расположены маленькие отверстия, сквозь которые видно наличие препарата в стеклянном флаконе. На одной из боковых сторон пластикового корпуса находится большая дозирующая кнопка, при нажатии на которую спрей подается через распылитель.
Перед первым применением (и если препарат не применяли в течение 1 мес) следует проверить устройство:
встряхнуть закрытый флакон (не снимая защитный колпачок);
снять колпачок, потянув его вверх, слегка нажимая пальцами с обеих сторон;
сильно нажать на дозирующую кнопку (не менее 6 раз) для высвобождения достаточного количества спрея в воздух.
Перед каждым применением необходимо очистить носовые ходы, слегка встряхнуть спрей и выполнить следующие действия:
слегка наклонить голову вперед;
держа спрей вертикально, осторожно поместить распылитель в один носовой ход;
направить наконечник распылителя в противоположную от переносицы сторону, чтобы лекарственное средство равномерно распределилось в полости носа;
вдохнуть носом и одновременно нажать на дозирующую кнопку на пластиковом корпусе для распыления спрея в полости носа;
следует избегать попадания спрея в глаза; если это случилось, промыть глаза водой;
вынуть наконечник распылителя из носа и выдохнуть ртом.
Для введения спрея в другой носовой ход процедуру повторяют в той же последовательности.
Всегда после применения закрывают устройство защитным колпачком.
После каждого использования наконечник распылителя и защитный колпачок протирают чистой сухой тканью.
повышенная чувствительность к компонентам препарата.
очень часто (≥1/10), часто (≥1/100 и ≤1/10), редко (≥1/1000 и ≤1/100), иногда (≥1/10 000 и ≤1/1000), единичные случаи (≤1/10 000).
Со стороны дыхательной системы: очень часто — носовые кровотечения; часто — язвы на слизистой оболочке носа. Носовые кровотечения обычно были легкой или умеренной степени. У взрослых и подростков носовые кровотечения возникали чаще при продолжительном применении (6 нед), чем при применении до 6 нед. В ходе педиатрических клинических исследований продолжительностью до 12 нед случаи носовых кровотечений были аналогичными в группе, где применялся флютиказона фуроат, и в группе, получавшей плацебо.
Со стороны иммунной системы: иногда — реакции гиперчувствительности, включая анафилаксию, ангионевротический отек, сыпь и крапивницу.
флютиказона фуроат подвергается экстенсивному метаболизму первого прохождения в печени, поэтому системное влияние интраназального флютиказона фуроата при тяжелой печеночной недостаточности может повышаться, что в свою очередь может повысить риск возникновения системных побочных эффектов. Поэтому применять препарат при тяжелой печеночной недостаточности следует с осторожностью.
Не рекомендуют применять препарат сочетанно с ритонавиром в связи с повышением риска возникновения системного влияния флютиказона фуроата.
Превышение рекомендуемой дозы интраназальных ГКС может вызывать клинически значимую адреналовую супрессию. В период стресса или планового хирургического вмешательства учитывают необходимость дополнительного применения системных ГКС при наличии признаков превышения рекомендуемой дозы ГКС. Применение 110 мкг/сут флютиказона фуроата не ассоциируется с угнетением гипоталамо-гипофизарно-надпочечной системы у взрослых и детей. Однако дозу интраназального флютиказона фуроата снижают до минимальной эффективной. Как и при применении других интраназальных ГКС, в случае сопутствующего применения любых других видов терапии кортикостероидами учитывают их общее системное влияние.
При лечении детей интраназальными ГКС в рекомендуемых дозах наблюдали случаи задержки роста. Поэтому рекомендуется регулярно измерять рост детей при длительной терапии интраназальными ГКС. При задержке роста ребенка терапию следует пересмотреть с целью снижения дозы, если возможно — до минимальной эффективной.
В случае возникновения признаков угнетения адреналовой функции перевести пациента с системного применения стероидов на интраназальное применение флютиказона фуроата следует с осторожностью.
Авамис содержит бензалкония хлорид, который может вызывать раздражение слизистой оболочки носа.
Период беременности и кормления грудью. Флютиказона фуроат применяют в этот период, если ожидаемая польза для матери превышает возможный риск для плода/ребенка.
У детей в возрасте младше 6 лет применять Авамис не рекомедуют, поскольку опыта применения препарата в педиатрической практике недостаточно.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с механизмами маловероятна.
флютиказона фуроат быстро выводится путем экстенсивного метаболизма первого прохождения в печени с помощью цитохрома Р450 3А4.
Согласно результатам применения другого ГКС — флютиказона пропионата, который также метаболизируется CYP 3A4, не рекомендуется его сочетанное применение с ритонавиром в связи с увеличением системного влияния флютиказона фуроата.
Применять флютиказона фуроат в сочетании с сильными ингибиторами CYP 3A4 следует с осторожностью в связи с усилением системного влияния флютиказона фуроата. В клиническом исследовании медикаментозного взаимодействия флютиказона фуроата с сильным ингибитором CYP 3A4 кетоконазолом количество лиц, у которых концентрация флютиказона фуроата в плазме крови поддается измерению, было большим в группе, применяющей кетоконазол (6 на 20), по сравнению с группой, получавшей плацебо (1 на 20). Это незначительное усиление системного влияния не вызывало статистически значимого различия в 24-часовых уровнях кортизола в плазме крови в этих 2 группах.
Данные по изучению ферментативной индукции и ингибирования позволяют предположить, что нет оснований ожидать метаболического взаимодействия между флютиказона фуроатом и другими медиаторами метаболизма цитохрома Р450 в соответствующих интраназальных дозах для клинического применения. Поэтому клинических исследований по изучению взаимодействия флютиказона фуроата и других лекарственных средств не проводили.
по данным клинических исследований при интраназальном применении до 2640 мкг препарата в сутки на протяжении 3 дней побочных эффектов не наблюдалось. При применении препарата в высоких дозах необходимо наблюдение за состоянием пациента. В случае передозировки лечение симптоматическое.
при температуре ниже 30 °C. Не хранить в холодильнике. Не замораживать. Перед применением взбалтывать.