Бетадин - инструкция по применению

І Н С Т Р У К Ц І Я

для   медичного застосування препарату

БЕТАДИН

(BETADINЕ)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: povidone-iodine; йод-комплекс 1-вініл-2-піролідон полімеру;

основні фізико-хімічні властивості: розчин темно-коричневого кольору із запахом йоду;

склад:  1 мл розчину містить 100 мг повідону-йоду (відповідає 10 мг/мл вільного активного йоду);

допоміжні речовини: гліцерин, ноноксинол, кислота лимонна безводна, динатрій гідро фосфат, натрію гідроксид (для регуляції рН), вода очищена.

Форма випуска. Розчин для зовнішнього та місцевого   застосування.

Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезінфікуючі засоби.   АТС D08A G02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Антисептичний препарат з широким спектром протимікробної дії щодо бактерій, деяких вірусів, грибків і найпростійших мікро організмів. При контакті зі шкірою та слизовими оболонками йод поступово вивільняється та виявляє бактерицидну дію.

При утворенні комплекса із полімером полівінілпіролі дону йод в значній мірі втрачає місцево подразнюючу дію, що притаманна   спиртовим розчинам йоду, і тому добре переноситься шкірою, слизовими оболонками і ураженими поверхнями.

Завдяки механізму дії, резистентність на препарат, у тому числі вторинна резистентність при довго тривалому застосуванні не очікується.

Фармакокінетика.

Довготривале нанесення препарату на великі ранові поверхні чи тяжкі опіки, а також слизові оболонки, можуть привести до всмоктування значної кількості йоду. Як правило, внаслідок довго тривалого застосування препарату вміст йоду в крові швидко підвищується.   Концентрація повертається до початкового рівня через 7 – 14 діб після останнього застосування препарату.

Абсорбція і ниркова екскреція повідону-йоду залежить від його молекулярної маси,   а оскільки вона коливається в межах 35,000 – 50,000, то можлива затримка речовини. Виводиться препарат   з організму переважно через нирки.

Об’єм   розподілу відповідає приблизно 38 % маси тіла, час біологічного напів виведення після вагінального застосування становить біля 2 діб. Нормальный загальний рівень йоду у плазмі крові становить приблизно 3,8 – 6,0 мкг/дл, а рівень неорганічного йоду – 0,01 – 0,5.

Показання для застосування.

• Дезінфекція рук і антисептична обробка слизових оболонок, наприклад, перед хірургічними операціями, гінекологічними та акушерськими процедурами, катетеризацією сечового міхура, біопсією, ін’єкціями, пункціями, взяттям крові, а також   як перша допомога при випадковому забрудненні шкіри інфікованим матеріалом.

• Антисептична обробка ран та опіків.

• Гігієнічна та хірургічна дезінфекція рук.

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначений для зовнішнього застосування в розчиненому та нерозчиненому вигляді.

Не змішуйте препарат з гарячою водою. Припустиме лише короткочасне нагрівання до температури тіла.

Дозування.

Нерозведений розчин  застосовують для обробки рук і шкіри перед хірургічною операцією, катетеризацією сечового міхура, ін’єкціями, пункціями тощо.

Розчини можна застосовувати 2 – 3 рази на день.

Гігієнічна дезинфекція рук:

2 рази по 3 мл нерозведеного розчину – кожна доза по 3 мл залишається на шкірі протягом 30 секунд.

Хірургічна дезінфекція рук:

2 рази по 5 мл нерозведеного розчину – кожна доза по 5 мл залишається на шкірі протягом 5 хвилин.

Для дезінфекції шкіри нерозведений розчин після його застосування залишається до висихання.

За зазначеними вище показаннями розчин можна застосовувати після розведення водопровідною водою. При операціях, а також при антисептичній обробці ран та опіків для розведення треба застосовувати фізіологічний розчин чи розчин Рінгера.

Рекомендуються такі розведення:

Розчин слід розводити безпосередньо перед застосуванням.

Побічна дія.

Шкірні реакції підвищеної чутливості – свербіж, почервоніння, висип на шкірі.

В окремих випадках можливі генералізовані гострі реакції зі зниженням артеріального тиску і/або утрудненим диханням (анафілактичні реакції). В окремих випадках у схильних осіб був відмічений гіпертиреоз, індукований йодом.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до йоду чи інших компонентів препарату, гіпертиреоз, аденома чи   порушення функції щитовидної залози, герпетиформний дерматит Дюринга, стан перед чи після застосування радіо активного йоду при лікуванні гіпертиреозу (до повного одуження), ниркова недостатність, вагітність, годування груддю, діти віком до 1 року.

Передозування.

Після застосування значної кількості полівінілпіролі дону йоду (ПВПйоду) можуть виникнути такі симптоми: анурія, недостатність кровообігу, набряк гортані зі слабким пульсом чи при його відсутності, набряк легень, порушення обміну речовин. Довготривала обробка опікових ран у значних кількостях ПВПйодом може спровокувати порушення електролітного балансу чи осмоляльності сироватки крові з порушенням функції нирок чи метаболічним ацидозом.

Лікування симптоматичне.

Інтоксикація після застосування внутрішньо: негайне введення харчових продуктів, що містять крохмаль чи білок (наприклад, розчин крохмалю у воді чи молоко). Промивання шлунка 5 %   розчином тіосульфату натрію (чи внутрішньо венне введення 10 мл 10 % розчину) тіосульфату натрію з 3 – годинними інтервалами по мірі необхідності. Ретельне спостереження за функцією щитовидної залози для виключення чи раннього виявлення гіпертиреозу, спричиненого йодом.

Особливості застосування.

Темно-коричневий колір Бетадину свідчить про ефективність розчину, зменшення насиченості кольору є ознакою зниження протимікробної активності препарату. Під дією світла або температури понад 40 ^оС відбувається розпад розчину. Протимікробна дія розчину Бетадин виявляється при його рН від 2 до 7.

Застосування ПВПйоду може знизити поглинання йоду щитовидною залозою, що може вплинути на результати деяких обстежень і процедур (сцинтиграфії щитовидної залози, визначення білкозв’язуючого йоду, діагностичні процедури із застосуванням раді активного йоду), у зв’язку з чим планування лікування захворювання щитовидної залози препаратами йоду може бути не можлививим. У застосуванні ПВПйоду необхідно зробити перерву не менше 1 – 4 тижні.

Окиснювальна дія ПВПйоду може спричинити корозію металів, тоді як пластмасові і синтетичні матеріали звичайно не чутливі до ПВПйоду. В окремих випадках може спостерігатися зміна кольору, який звичайно відновлюється.

ПВПйод легко видаляється з текстильних та інших матеріалів теплою водою з милом. Плями, що важко видаляються, слід обробити розчином аміаку чи тіосульфатом натрію.

Вагітність та період лактації.

На час лікування припинити годування груддю.

Розчин не призначений для внутрішнього застосування.

При передопераційною дез інфекцією шкіри слід стежити, щоб під хворим не залишалось залишки розчину (через можливість подразнення шкіри).

Оскільки не можливо виключити розвиток гіпертиреозу, довготривале (більше 14 днів) застосування ПВПйоду чи його застосування у значних кількостях на обширних поверхнях (більше 10 % поверхні тіла) у пацієнтів (особливо літнього віку) з латентними порушеннями функції щитовидної залози допустиме тільки після ретельного співставлення очікуваної користі і можливого ризику. Таких пацієнтів слід контролю вати для виявлення ранніх ознак гіпертиреозу і належного обстеження функції щитовидної залози, навіть після припинення застосування препарату (на термін до 3 місяців).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Сумісне застосування ПВПйоду та перекису водню, а також ферментних препаратів, що містять срібло і таулоридин, для обробки ран чи антисептичних препаратів, призводить до взаємного зниження ефективності.

ПВПйод не можна застосовувати з препаратами ртуті у зв’язку з ризиком утворення лужного йодиту ртуті. Препарат може вступати в реакції з білками і ненасиченими органічними комплексами, тому ефект ПВПйоду може бути компенсований підвищенням його дози. Слід уникати довго тривалого застосування, особливо на великих поверхнях, у пацієнтів, котрі отримують препарати   літію.

Умови та термін зберігання.

Зберігати при температурі 5 – 15 ^о С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.

Умови відпуску. Без рецепта.

Упаковка. По 30, 120 або 1000 мл розчину в зеленому пластмасовому флаконі з крапельницею; флакони по 30 і 120 мл, по 1 флакону у картонній пачці з листком-вкладишем.

Виробник. ВАТ “Фармацевтичний завод  “ЕГІС”, Будапешт-Угорщина за ліцензією компанії МУНДІФАРМА А. Т. Базель, Швейцарія.

Адреса. 1106 Budapest, Kereszturi ut 30 – 38, HUNGARY/м. Будапешт-1106,

                      вул. Керестурі, 30 –38.

антисептический препарат широкого спектра антимикробного действия по отношению к бактериям, некоторым вирусам, грибам и простейшим. При контакте с кожей и слизистой оболочкой йод постепенно высвобождается и оказывает бактерицидное действие.
Йод реагирует с окисляемыми группами аминокислот, входящих в состав ферментов и структурных белков микроорганизмов, инактивируя или разрушая эти белки. Действие развивается в первые 15–30 с, а гибель большинства микроорганизмов in vitro происходит менее чем за 1 мин. При этом йод обесцвечивается, в связи с чем изменение насыщенности коричневого цвета является индикатором его эффективности.
При образовании комплекса с полимером поливинилпирролидона йод в значительной степени теряет местно-раздражающее действие, характерное для спиртовых р-ров йода, и поэтому хорошо переносится при нанесении на кожу, слизистые оболочки и пораженные поверхности.
Благодаря механизму действия резистентность к препарату, в том числе вторичная резистентность, при длительном применении не развивается.
Длительное нанесение препарата на обширные раневые поверхности или тяжелые ожоги, а также на слизистые оболочки может привести к всасыванию значительного количества йода. Как правило, вследствие длительного применения препарата концентрация йода в крови быстро повышается. Концентрация возвращается к начальному уровню через 7–14 дней после последнего применения препарата.
Абсорбция и почечная экскреция повидон-йода зависит от его молекулярной массы, а поскольку она колеблется в пределах 35 000–50 000, возможна задержка вещества в организме. Выделяется из организма преимущественно почками. Объем распределения составляет приблизительно 38% массы тела, период полувыведения после вагинального применения составляет около 2 сут. Обычно уровень общего йода в плазме крови составляет приблизительно 3,8–6,0 мкг/дл, а неорганического йода — 0, 01–0,5 мкг/дл.

Р-р
Дезинфекция рук и антисептическая обработка слизистой оболочки, например перед хирургическими операциями, гинекологическими и акушерскими процедурами, катетеризацией мочевого пузыря, биопсией, инъекциями, пункциями, взятием крови, а также как первая помощь при случайном загрязнении кожи инфицированным материалом;
антисептическая обработка ран и ожогов;
гигиеническая и хирургическая дезинфекция рук.
Мазь
Профилактика инфекций при мелких порезах и ссадинах, незначительных ожогах и малых хирургических процедурах;
лечение грибковых и бактериальных инфекций кожи, а также инфицированных пролежней и трофических язв.
Суппозитории
Острые и хронические вагинальные инфекции (кольпит): смешанные инфекции; неспецифические инфекции (бактериальный вагиноз, Cardnenella vaginalis, трихомонадная инфекция, генитальный герпес);
грибковые инфекции (включая вызванные Candida albicans) вследствие лечения антибиотиками и стероидными препаратами;
трихомониаз (при необходимости проводить комбинированное системное лечение);
предоперационная и послеоперационная обработка при трансвагинальных хирургических вмешательствах, а также при акушерских и диагностических процедурах.

Р-р
Препарат предназначен для наружного применения в разведенном и неразведенном виде. Не следует разводить препарат горячей водой. Допустимо лишь кратковременное нагревание до температуры тела.
Неразведенный р-р применяют для обработки рук и кожи перед хирургическими операциями, катетеризацией мочевого пузыря, инъекциями, пункциями и др.
Р-ры можно применять 2–3 раза в сутки.
Гигиеническая дезинфекция рук: 2 раза по 3 мл неразведенного р-ра — каждую дозу по 3 мл оставляют на коже на протяжении 30 с.
Хирургическая дезинфекция рук: 2 раза по 5 мл неразведенного р-ра — каждую дозу по 5 мл оставляют на коже на протяжении 5 мин.
Для дезинфекции кожи неразведенный р-р после его применения остается до высыхания.
По указанным выше показаниям р-р можно применять после разведения водопроводной водой. При хирургических операциях, а также при антисептической обработке ран и ожогов для разведения препарата следует применять изотонический р-р натрия хлорида или р-р Рингера.
Рекомендуют такие разведения:

Р-р следует разводить непосредственно перед применением.
Мазь
Препарат для местного применения.
Для лечения инфекции: наносят 1–2 раза в сутки. Продолжительность лечения — не более 14 дней.
Для профилактики инфекции: наносят 1–2 раза в неделю, пока сохраняется необходимость. Пораженную поверхность кожи следует очистить и высушить, тонким слоем нанести мазь. На обработанную таким образом кожу можно наложить повязку.
Суппозитории
Суппозиторий вынимается из оболочки и после увлажнения вводится глубоко во влагалище.
В период лечения рекомендуется использование гигиенических прокладок.
Дозирование: один вагинальный суппозиторий вводят глубоко во влагалище вечером перед сном. Препарат следует применять ежедневно (в том числе во время менструации).
В случае недостаточной эффективности курс лечения может быть продолжен, а доза может быть повышена до 2 вагинальных суппозиториев ежедневно. Продолжительность курса лечения зависит от результатов терапии, обычно она составляет 7 дней.

повышенная чувствительность к йоду или другим компонентам препарата, гипертиреоз, аденома или нарушения функции щитовидной железы (узловой коллоидный зоб, эндемический зоб и тиреоидит Хашимото), герпетиформный дерматит Дюринга, состояние до и после лечения или сцинтиграфии с использованием радиоактивного йода, почечная недостаточность, период беременности и кормления грудью, возраст до 1 года.

кожно-аллергические реакции — зуд, гиперемия, сыпь (контактный дерматит с образованием псориазоподобных элементов). В отдельных случаях возможны генерализованные острые реакции со снижением АД и/или удушьем (анафилактические реакции). В отдельных случаях у предрасположенных лиц отмечен гипертиреоз, индуцированный йодом.
Нанесение повидон-йода на обширные поверхности ран или тяжелые ожоги может вызвать нежелательные явления, например изменение уровня электролитов в сыворотке крови (гипернатриемия) и осмолярности, метаболический ацидоз, нарушение функции почек вплоть до ОПН.

темно-коричневый цвет Бетадина свидетельствует об эффективности р-ра, уменьшение насыщенности цвета является признаком снижения противомикробной активности препарата. Под действием света или температуры 40 °С происходит распад р-ра. Протимивомикробное действие р-ра Бетадин проявляется при его рН от 2 до 7.
Применение повидон-йода может снизить поглощение йода щитовидной железой, что может повлиять на результаты некоторых исследований (сцинтиграфии щитовидной железы, определение белоксвязанного йода, диагностические процедуры с использованием радиактивного йода). При планировании указанных процедур в применении повидон-йода необходимо сделать перерыв не менее чем на 1–4 нед.
Окислительное действие Повидон-йода может послужить причиной коррозии металлов, тогда как пластмассовые и синтетические материалы обычно нечувствительны к Повидон-йоду. В отдельных случаях возможно изменение цвета, который обычно восстанавливается.
Повидон-йод легко удаляется с текстильных и других материалов теплой водой с мылом. Пятна, которые тяжело удаляются, следует обработать р-ром аммиака или тиосульфата натрия.
На время лечения препаратом кормление грудью следует прекратить.
Р-р не предназначен для приема внутрь.
При предоперационной дезинфекцией кожи необходимо следить, чтобы под больным не оставались остатки р-ра (ввиду возможности раздражения кожи).
Поскольку нельзя исключить развитие гипертиреоза, длительное (14 дней) применение Повидон-йода или его применение в значительных количествах на обширных поверхностях (10% поверхности тела) у пациентов (особенно пожилого возраста) с латентными нарушениями функции щитовидной железы допустимо только после тщательного сопоставления ожидаемой пользы и возможного риска. Эти пациенты нуждаются в контроле для выявления ранних признаков гипертиреоза и надлежащего обследования функции щитовидной железы, даже после прекращения применения препарата (на период до 3 мес).
Длительное применение препарата может вызывать раздражение, а иногда и тяжелые реакции кожи. При появлении признаков раздражения или гиперчувствительности нанесение препарата следует прекратить.
Значительные количества йода могут вызвать гипертиреоз у больных с нарушением функции щитовидной железы. Поэтому им ограничивают применение мази или р-ра по времени и площади обрабатываемой поверхности кожи.
Если в период лечения возникнут симптомы гипертиреоза, следует проконтролировать функцию щитовидной железы.
Необходимо избегать использования йода в высоких дозах у новорожденных и детей раннего возраста, поскольку их кожа имеет высокую проницаемость и у них чаще отмечают повышенную чувствительность к йоду, что повышает риск развития гипертиреоза. Этим пациентам применять повидон-йод следует в низких дозах. При необходимости следует контролировать функцию щитовидной железы.
Особой осторожности следует придерживаться при регулярном применении препарата у пациентов с ранее диагностированной почечной недостаточностью. Необходимо избегать регулярного применения мази у больных, получающих препараты лития.
Регулярное применение повидон-йода в период беременности и кормления грудью возможно только по абсолютным показаниям и в низких дозах, поскольку абсорбированный йод проникает через плацентарный барьер и может проникать в грудное молоко.
Уровень повидон-йода в молоке выше его уровня в сыворотке крови. Применение этого препарата может вызвать проходящий гипертиреоз у плода и новорожденного. В этих случаях может понадобиться обследование функции щитовидной железы у ребенка.
Следует не допускать случайного попадания препарата в рот или ЖКТ, особенно у детей.

одновременное применение повидон-йода и перекиси водорода, а также ферментных препаратов, содержащих серебро и таулоридин, для обработки ран или антисептических препаратов приводит к взаимному снижению эффективности, в связи с чем их сочетанное применение не рекомендуется.
Повидон-йод нельзя применять с препаратами ртути в связи с риском образования щелочного йодида ртути.
Препарат может вступать в реакцию с белками и ненасыщенными органическими комплексами, поэтому эффект повидон-йода может быть компенсирован повышением его дозы. Следует избегать длительного применения препарата, особенно на обширных поверхностях, у пациентов, применяющих препараты лития.

для острой йодной интоксикации характерны следующие симптомы: металлический привкус во рту, повышенное слюноотделение, изжога, боль во рту или глотке; раздражение и отек глаз; кожные реакции; желудочно-кишечные нарушения; нарушение функции почек, анурия; недостаточность кровообращения; отек гортани со вторичной асфиксией, отек легких, метаболический ацидоз, гипернатриемия.
Длительная обработка ожоговых ран значительными количествами повидон-йода может спровоцировать нарушение электролитного баланса или осмолярности сыворотки крови с нарушением функции почек или метаболическим ацидозом.
Лечение: проводят поддерживающую и симптоматическую терапию под контролем электролитного баланса, функции почек и щитовидной железы.
При интоксикации, обусловленной приемом препарата внутрь, показано незамедлительное введение пищевых продуктов, содержащих крахмал или белок (например р-р крахмала в воде или молоко), промывание желудка 5% р-ром тиосульфата натрия или в случае необходимости в/в введение 10 мл 10% р-ра тиосульфата натрия с 3-часовыми интервалами. Показан мониторинг функции щитовидной железы для раннего выявления гипертиреоза, вызванного йодом.

Р-р: в защищенном от света месте при температуре 5–15 °С.
Мазь: в сухом месте при температуре до 25 °С.
Суппозитории: в сухом месте при температуре 5–15 °С.