Корзина резервированияРезервирование
Каталог лекарств
  • Дивигель

    Дивигель
    • Estradiol
      Международное название
    • Эстрогены
      Фарм. группа
    • G03CA03
      ATС-код
    • по рецепту
      Условие продажи
    • 22 предложения от 585,00 до 950,00 грн.
      Наличие в аптеках

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ДИВІГЕЛЬ

(DIVIGEL)


Склад:

діюча речовина: естрадіол; 1 пакетик містить ест радіолу гемі гідрат, що еквівалентно 0,5 мг або
1 мг ест радіолу;

допоміжні речовини: карбопол 974Р, троламін, пропіленгліколь, етанол (96 %), вода очищена.

Лікарська форма. Гель.

Фармакотерапевтична група. Гормони статевих залоз та препарати, що застосовуються при патології статевої сфери. Естрогени. Код АТС G03C A03.

Клінічні характеристики.

Показання.

Симптоми, пов’язані з дефіцитом естрогенів, при природній або штучній менопаузі, а також для профілактики пост менопаузального остеопорозу.

Протипоказання.

Рак молочної залози (діагностований, підозрюваний або в анамнезі).

Діагностовані або підозрювані естроген залежні злоякісні пухлини (наприклад, рак ендометрія).

Вагінальні кровотечі нез’ясованої етіології.

Гіперплазія ендометрія, що не лікувалася.

Тромбоемболічні захворювання вен наявні або в анамнезі (тромбоз глибоких вен (ТГВ), емболія легеневої артерії).

Гостра тромбоемболія артерій наявна або в анамнезі (наприклад, стенокардія, інфаркт міокарда).

Гострі захворювання печінки наявні або в анамнезі (до нормалізації лабораторних показників функцій печінки).

Підвищена чутливість до активного інгредієнта чи допоміжних речовин в анамнезі.

Порфірія.

Спосіб застосування та дози.

Дивігель – це гель для трансдермального застосування, призначений для тривалого або циклічного лікування. Звичайна початкова доза становить 1 г гелю на добу, що відповідає 1 мг ест радіолу. Тривалість застосування і дози підбирає лікар, з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтки (залежно від клінічного стану, після 2–3-х циклів дозу можна коригувати: від 0,5 до 1,5 г гелю на добу, що відповідає 0,5–1,5 мг ест радіолу на добу).

У пацієнток з інтактною маткою необхідно комбінувати Дивігель із адекватною дозою прогестерону відповідно до тривалості прийому, наприклад, 12–14 днів підряд протягом місяця або постійно, для запобігання розвитку естроген-стимульованої гіперплазії ендометрія.
Доза Дивігелю наноситься 1 раз на добу на шкіру нижньої частини передньої стінки живота або по черзі на праву чи ліву сідницю. Площа нанесення дорівнює за розміром
1–2 долоням. Дивігель не слід наносити на молочні залози, обличчя, геніталії, а також на ділянки шкіри з подразненням. Після нанесення препарату потрібно почекати кілька хвилин, доки гель не підсохне. Треба уникати випадкового потрапляння Дивігелю в очі. Необхідно мити руки відразу після нанесення гелю. Якщо пацієнтка забула вчасно нанести гель, потрібно зробити це якомога швидше, однак не пізніше ніж через 12 годин від моменту нанесення препарату згідно встановленого часу. Якщо минуло більше 12 годин, нанесення Дивігелю слід відкласти до наступного разу. При нерегулярному застосуванні препарату можуть виникнути менструальноподібні маткові кровотечі.

Побічні реакції.

Побічна дія, як правило, виражена слабко і дуже рідко потребує припинення лікування. Якщо вона все ж таки виникає, то звичайно лише в перші місяці лікування.


  Часто
(>1/100, <1/10)
Нечасто
(>1/1000;< 1/100)
Рідко
(>1/10 000; <1/1000)
Порушення метаболізму Набряки, збільшення маси тіла    
Розлади психіки   Зміни настрою та порушення лібідо  
З боку нервової системи Головний біль Мігрень  
З боку серцево-судинної системи     Підвищення артеріального тиску, тромбоемболія вен
З боку травного тракту Нудота, блювання, шлункові коліки   Порушення функції печінки та відтоку жовчі
З боку шкіри     Висип
З боку репродуктивної системи Невпорядковані вагінальні кровотечі або виділення    
Новоутворення в молочних залозах   Рак молочної залози  
Реакції в місці застосування Подразнення шкіри    

Повідомляють про вкрай поодинокі випадки хлоазми, мультиформної еритеми, вузлуватої еритеми й геморагічного висипу у жінок, які застосовували замісну гормональну терапію (ЗГТ). Венозні тромбоемболії (наприклад, тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок або тромбоз вен таза й емболія легеневих артерій), частіше зустрічаються в пацієнток, які застосовували ЗГТ, ніж в тих, які ЗГТ не застосовували.

Передозування.

У більшості випадків естрогени добре переносяться, навіть у великих дозах. Симптомами передозування звичайно є болі в молочних залозах, здуття живота, тривожність, дратівливість. Ці симптоми зникають при відміні препарату або зниженні дози.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування Дивігелю у період вагітності та годування груддю не показане. Проте необхідність подальшого застосування препарату при діагностуванні вагітності вирішує лікар.

Особливості застосування.

Дивігель необхідно застосовувати тільки за призначенням лікаря.

Перед початком або повторним призначенням замісної гормональної терапії (ЗГТ) лікарю необхідно зібрати повний особистий і сімейний анамнез пацієнтки, слід провести медичне (включаючи органи малого таза і грудні залози) обстеження з метою виявлення можливих протипоказань і дотримання необхідної обережності при призначенні препарату.

У процесі лікування рекомендується проводити періодичні обстеження. Частота і вид методів, що входять до нього, визначаються для кожної пацієнтки індивідуально. Жінок треба інформувати, про які зміни в їхніх молочних залозах слід повідомляти лікарю. Дослідження, включаючи мамографію, повинні проводитися відповідно до прийнятих норм і адаптуватися до індивідуальних клінічних потреб кожної пацієнтки.

Якщо будь-який з нижчеперелічених станів наявний, зустрічався раніше і/або загострювався під час вагітності або попередньої гормональної терапії, пацієнтка повинна знаходитися під постійним наглядом лікаря. Ці стани, у деяких випадках, можуть рецидиву вати або загострюватися під час лікування Дивігелем, зокрема лейоміома (фіброміома) матки або ендометріоз, тромбоемболічні захворювання, якщо вони були в анамнезі, фактори ризику естроген залежних пухлин (наприклад, 1-й ступінь спадковості раку молочної залози), артеріальна гіпертензія, захворювання печінки (наприклад, аденома печінки), цукровий діабет з ураженням судин або без ураження, холелітіаз, мігрень або сильний головний біль, системний червоний вовчак, гіперплазія ендометрія в анамнезі, епілепсія, астма, отосклероз.

Терапія повинна бути припинена у випадку, якщо були виявлені протипоказання і при виникненні таких станів: жовтяниця або погіршення функції печінки, виражене підвищення артеріального тиску, нові напади мігренеподібного головного болю.

Тривале застосування ест радіолу без додавання гестагенних препаратів може спричинити гіперплазію ендометрія, що збільшує ризик розвитку раку ендометрія. Таким чином, у пацієнток з інтактною маткою застосування Дивігелю обов'язково повинне супроводжуватися циклічним призначенням гестагенів.

Під час прийому Дивігелю у комбінації з прогестагеном у 80–90 % жінок спостерігаються регулярні менструальноподібні кровотечі із середньою тривалістю 5–6 днів. Менструальноподібні кровотечі починаються звичайно протягом 1–7 днів після останнього прийому прогестагену. Кровотечі " прориву" і/або незначні кров'янисті виділення спостерігаються під час лікування приблизно в 4–5 % жінок. Аменорея зустрічається у 3–5 % жінок у 1-й рік лікування.

Естрогени можуть спричинити затримку рідини в організмі, тому пацієнтки з порушенням функції серця й нирок повинні перебувати під особливим контролем. Пацієнтки з нирковою недостатністю потребують особливо уважного спостереження, оскільки слід очікувати підвищення рівня діючих речовин Дивігелю в крові.

Зміни толерантності до глюкози спостерігалися в деяких пацієнток, які приймали естроген/прогестагенові препарати. Дивігель може підвищувати чутливість до інсуліну й прискорювати його елімінацію. У хворих на цукровий діабет слід уважно стежити за рівнем глюкози крові в перші місяці ЗГТ.

Відомо про підвищення ризику виникнення хірургічно підтвердженої жовчнокам'яної хвороби в пост менопаузі у жінок, які приймали естрогени.

Застосування естрогенів може змінити результати деяких ендокринологічних тестів, показників функцій печінки.

Слід ретельно спостерігати за пацієнтками з гіпертри гліцеридемією, які застосовують ЗГТ. Відомо кілька випадків різкого підвищення рівня три гліцеридів у плазмі крові при прийманні естрогенів такими пацієнтками, що може призвести до розвитку панкреатиту.

Естрогени підвищують рівень тиреоїд-зв’язуючого глобуліну (ТЗГ), що призводить до підвищення рівня циркулюючої кількості гормонів щитовидної залози, вимірюваного за допомогою протеїн-зв'язаного йоду, концентрації Т 4 (колон очний або радіо імунний метод дослідження) або концентрації Т 3 (радіоіммунний метод дослідження). Підвищення рівня Т 3 знижується, що відображає підвищений ТЗГ, концентрації вільних Т 4 і Т 3 змінюються.

Можуть підвищуватися концентрації в сироватці крові й інших зв’язуючих протеїнів, наприклад, кортикоїд-зв’язуючий глобулін (КЗГ), глобулін, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ), що призводить до підвищення концентрації циркулюючих кортикостероїдів і статевих стероїдних гормонів відповідно. Концентрації вільного або біологічно активного гормона залишаються незмінними. Концентрація інших протеїнів плазми може підвищуватися (ангіотензин/ренін субстрат, альфа-1-трипсин, церулоплазмін).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Терапія Дивігелем не впливає на здатність керувати авто транспортом і працювати з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Є посилання на те, що естрогени можуть знижувати ефект антигіпертензивних і протидіабетичних препаратів та антикоагулянтів. Супутнє застосування препаратів, індукторів печінкових ферментів (барбітуратів, карбамазепіну, гризеофульвіну і рифампіцину) може знижувати рівень ест радіолу в плазмі крові. Ритонавір і нелфінавір, хоча й є потужними інгібіторами, при одночасному застосуванні з естрогенами виявляють, навпаки, індукую чий ефект. Рослинні препарати, що містять траву звіробою продіряв ленного, можуть підсилювати метаболізм естрогенів і прогестагенів. При трансдермальному застосуванні препарат минає ефект " першого проходження" через печінку, отже, трансдермально нанесені естрогени і прогестагени меншою мірою піддаються впливу індукторів ферментів, ніж гормони, прийняті внутрішньо.

Клінічно підвищений метаболізм естрогенів і прогестагенів може призвести до зниження ефекту і зміни характеру вагінальної кровотечі.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Активний інгредієнт естрадіол, який є синтетичним 17b-естрадіолом, хімічно і біологічно ідентичний ендогенному людському ест радіолу. Він компенсує знижені рівні естрогенів у жінок в період менопаузи, полегшуючи в такий спосіб симптоми менопаузи. Естрогени запобігають втраті кісткової маси, що виникає в період менопаузи або після оваріоектомії.

Трансдермальне застосування ест радіолу сумісно з медроксипрогестерону ацетатом сприяє зниженню рівня загального холестерину без зміни показників холестерин-ЛПВЩ. Ефективність Дивігелю для корекції зниження щільності кісткової тканини в пост менопаузальному періоді така ж, як і при застосуванні пероральних естроген них препаратів.

Фармакокінетика.

При нанесенні гелю на шкіру спирт швидко випаровується і естрадіол проникає через шкіру, потрапляючи в кровоносну систему. Нанесення препарату на площу 200–400 см2 (розмір однієї або двох долонь) не впливає на кількість абсорбованого ест радіолу. Однак, якщо препарат наноситься на велику площу, ступінь всмоктування значно знижується. Деяка кількість ест радіолу затримується в підшкірній клітковині, звідки поступово проникає в кров'яне русло. Трансдермальне застосування дозволяє уникнути першої стадії печінкового метаболізму. З цієї причини коливання концентрації естрогену в плазмі крови при застосуванні Дивігелю виражені значно менше, ніж при використанні пероральних естрогенів.

При трансдермальному нанесенні ест радіолу в дозі 1 мг (1 г Дивігелю) створюється максимальна концентрація (Смакс) у плазмі крові приблизно 157 пікомоль/л. Відповідна середня концентрація (Сср) за інтервал між прийманням препарату становить 112 пікомоль/л. Відповідна середня вільна концентрація (Смін) у плазмі крові становить 82 пікомоль/л. Під час лікування препаратом співвідношення естрадіол/естрон зберігається на рівні 0,4–0,7, тоді як при пероральному прийомі естрогенів воно звичайно падає до рівня менше 0,2. Стійкий показник біодоступності становить 82 % порівнянно з еквівалентною пероральною дозою ест радіолу валерату.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: ніжний, опалесціювальний гель.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище + 25° С в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 0,5 г або 1 г гелю у пакетику; по 28 пакетиків в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Оріон Корпорейшн/Orion Corporation.

Місцезнаходження. Оріонінтіе 1, 02200 Еспоо, Фінляндія/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.

Фармакологическое действие

Эстрогенный препарат для наружного применения. Активный ингредиент - синтетический 17b-эстрадиол, химически и биологически идентичен эндогенному человеческому эстрадиолу (образующемуся в организме женщин начиная с первой менструации вплоть до менопаузы), вырабатываемому яичниками. В клетках органов, на которые направлено действие гормонов, эстрогены образуют комплекс со специфическими рецепторами (обнаружены в различных органах - в матке, влагалище, мочеиспускательном канале, молочной железе, печени, гипоталамусе, гипофизе); комплекс рецептор-лиганд взаимодействует с эстрогенэффекторными элементами генома и специфическими внутриклеточными протеинами, индуцирующими синтез и-РНК, протеинов и высвобождение цитокинов и факторов роста.
Оказывает феминизирующее влияние на организм. Стимулирует развитие матки, маточных труб, влагалища, стромы и протоков молочных желез, пигментацию в области сосков и половых органов, формирование вторичных половых признаков по женскому типу, рост и закрытие эпифизов длинных трубчатых костей. Способствует своевременному отторжению эндометрия и регулярным кровотечениям, в больших концентрациях вызывает гиперплазию эндометрия, подавляет лактацию, угнетает резорбцию костной ткани, стимулирует синтез ряда транспортных белков (тироксинсвязывающий глобулин, транскортин, трансферрин, протеин, связывающий половые гомоны), фибриногена. Оказывает прокоагулянтное действие, индуцирует синтез в печени витамин К-зависимых факторов свертывания крови (II, VII, IX, X), снижает концентрацию антитромбина III.
Повышает концентрации в крови тироксина, железа, меди. Оказывает антиатеросклеротическое действие, увеличивает содержание ЛПВП, уменьшает ЛПНП и холестерина (уровень триглицеридов возрастает). Модулирует чувствительность рецепторов к прогестерону и симпатическую регуляцию тонуса гладкой мускулатуры, стимулирует переход внутрисосудистой жидкости в ткани и вызывает компенсаторную задержку натрия и воды. В больших дозах препятствует деградации эндогенных катехоламинов, конкурируя за активные рецепторы КОМТ.
После менопаузы в организме образуется только незначительное количество эстрадиола (из эстрона, находящегося в печени и в жировой ткани). Снижение содержания вырабатываемого в яичниках эстрадиола сопровождается у многих женщин сосудодвигательной и терморегулирующей нестабильностью (приливы крови к коже лица), расстройствами сна, а также прогрессирующей атрофией органов мочеполовой системы.
Вследствие дефицита эстрогенов развивается остеопороз (главным образом позвоночника). После приема внутрь большее количество эстрадиола, прежде чем попасть в кровоток, метаболизируется в просвете (микрофлорой) и стенке кишечника, а также в печени (что приводит к нефизиологически высоким концентрациям эстрона в плазме, а при длительной терапии - к кумуляции эстрона и эстрона сульфата). Последствия накопления этих метаболитов в организме в течение длительного времени еще не выяснены. Известно, что пероральное применение эстрогенов вызывает повышение синтеза белков (в т.ч. ренина), что приводит к повышению АД.

Показания

   – заместительная гормональная терапия при симптомах дефицита эстрогена;
   – лечение климактерического синдрома, связанного с естественной или искусственной менопаузой, развившейся вследствие хирургического вмешательства.

Режим дозирования

Дивигель назначают для длительной и циклической терапии. Начальная доза, как правило, составляет 1 г геля (что соответствует 1 мг эстрадиола) в сутки, но определяется степенью выраженности симптомов. В зависимости от клинической картины доза может быть изменена после 2-3 циклов индивидуально от 500 мг до 1.5 г геля в сутки (что соответствует от 500 мкг до 1.5 мг эстрадиола в сутки).
Пациенткам с интактной (неоперированной) маткой во время лечения Дивигелем рекомендуется назначать гестаген (например - медроксипрогестерона ацетат, норэтистерон, норэтистерона ацетат или дигидрогестрон) в течение 10-12 дней в каждый цикл. После курсового применения гестагена должно наступить менструальноподобное кровотечение. При внеочередных или длительных маточных кровотечениях следует обязательно установить причину их возникновения.
У пациенток в постменопаузном периоде продолжительность цикла может быть увеличена до 3 мес.
Гель наносят 1 раз/сут на чистую кожу нижней части передней стенки живота, поясничной области, плеч, предплечий либо поочередно на правую или левую ягодицы, ежедневно чередуя места нанесения. Площадь нанесения должна быть равна по величине 1-2 ладоням. После нанесения препарата следует подождать несколько минут, пока гель не подсохнет (2-3 мин).
Место нанесения геля нельзя ополаскивать в течение 1 ч. Следует избегать случайного попадания Дивигеля в глаза. Следует вымыть руки сразу же после нанесения геля.
В случае пропуска очередного применения геля следует сделать это как можно скорее, однако не позднее чем в течение 12 ч с момента нанесения препарата по схеме. Если прошло более 12 ч, то применение Дивигеля стоит отложить до следующего раза. При нерегулярном применении препарата (пропущенные дозы) могут возникнуть менструальноподобные маточные прорывные кровотечения.

Побочное действие

Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, мигрень, головокружения, депрессия, хорея.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: повышение АД, тромбофлебит.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, желудочные колики, метеоризм, боль в эпигастральной области, холестатическая желтуха, холелитиаз.
Аллергические реакции: в месте нанесения - сыпь, раздражение кожи, гиперемия кожи, контактный дерматит.
Со стороны репродуктивной системы: метроррагия, скудные кровянистые выделения, увеличение размеров лейомиомы матки, гиперплазия эндометрия (при назначении без комбинации с прогестероном), карцинома эндометрия (у женщин с интактной маткой после менопаузы), склероз яичников при длительном применении, изменение либидо.
Со стороны эндокринной системы: нагрубание (напряжение и/или увеличение) молочных желез, увеличение массы тела, снижение толерантности к углеводам.
Со стороны обмена веществ: задержка натрия, кальция и воды (отеки) при длительном применении; приступы порфирии.
Прочие: нарушение зрения (изменение кривизны роговицы), хлоазма, меланодермия, вагинальный кандидоз.

Противопоказания

   – рак молочной железы (диагностированный, подозреваемый или в анамнезе);
   – диагностированные или подозреваемые эстрогенозависимые злокачественные опухоли яичников, матки, эндометрия;
   – доброкачественные и злокачественные новообразования половых органов (рак шейки и тела матки, миома матки, рак вульвы, рак яичников) у женщин в возрасте до 60 лет;
   – доброкачественные новообразования молочной железы у женщин в возрасте до 60 лет;
   – вагинальные кровотечения неясной этиологии и склонность к маточным кровотечениям;
   – гиперплазия эндометрия;
   – опухоли гипофиза;
   – диффузные заболевания соединительной ткани;
   – воспалительные заболевания женских половых органов (сальпингоофорит, эндометрит);
   – гиперэстрогенная стадия климактерического периода;
   – спонтанные тромбоэмболические заболевания вен (в т.ч. в анамнезе);
   – тромбоз глубоких вен, легочная эмболия (в т.ч.в анамнезе);
   – тромбофлебит и острый тромбофлебит (в т.ч. в анамнезе);
   – врожденные гипербилирубинемии (синдромы Жильбера, Дубина-Джонсона, Ротора);
   – опухоли печени (гемангиома, рак печени);
   – нарушения мозгового кровообращения (ишемический инсульт, геморрагический инсульт);
   – сахарный диабет, ретинопатия, ангиопатия;
   – серповидно-клеточная анемия;
   – нарушения жирового обмена;
   – холестатическая желтуха или сильный холестатический зуд (в т.ч. усиление их проявлений во время предшествующей беременности или на фоне приема стероидных препаратов);
   – отосклероз (в т.ч. его обострение во время беременности);
   – повышенная чувствительность к эстрадиолу и/или другим компонентам препарата.
С осторожностью: бронхиальная астма, мигрень, эпилепсия, артериальная гипертензия, сердечная недостаточность, ИБС, печеночная и/или почечная недостаточность, отечный синдром, эндометриоз, фиброзно-кистозная мастопатия, порфирия. Опыт применения у женщин старше 65 лет ограничен.
Дивигель не следует наносить на молочные железы, лицо, область гениталий, а также на раздраженные участки кожи.

Беременность и лактация

Дивигель противопоказан к применению при беременности и в период лактации.

Особые указания

Перед началом или повторным назначением заместительной гормональной терапии необходимо собрать полный личный и семейный анамнез. Следует провести медицинское обследование с целью выявления возможных противопоказаний и соблюдения необходимых предосторожностей при применении препарата (включая органы малого таза и грудные железы).
В процессе лечения рекомендуется проводить периодические обследования, частота и набор методов, входящих в него, определяются для каждого конкретного случая индивидуально. Исследования, включая маммографию, следует проводить в соответствии с принятыми нормами и с учетом индивидуальных клинических особенностей в каждом отдельном случае.
Во время проведения ЗГТ следует тщательно оценить все преимущества и риск терапии.
Пациентка должна находиться под постоянным контролем врача в случае любого из следующих заболеваний или состояний, которые наблюдались ранее и/или обострялись при беременности или предшествующей гормональной терапии: лейомиома (фибромиома матки), эндометриоз; тромбоэмболические заболевания в анамнезе или факторы риска их возникновения; факторы риска эстрогенозависимых опухолей (1-я степень наследственности рака молочной железы); артериальная гипертензия; нарушения функции печени (аденома); сахарный диабет с поражениями сосудов или без них; холелитиаз; мигрень и/или (сильная) головная боль; системная красная волчанка; гиперплазия эндометрия в анамнезе; эпилепсия; бронхиальная астма; отосклероз. Следует иметь в виду, что на фоне лечения Дивигелем в редких случаях возможны рецидив или обострение перечисленных заболеваний.
Терапию следует немедленно прекратить в случае, если обнаружены противопоказания и/или в следующих ситуациях: желтуха или ухудшение функций печени; выраженное повышение АД; новые приступы мигренеподобной головной боли; беременность.
При приеме эстрогенов в течение длительного времени повышается риск развития гиперплазии эндометрия и карциномы. Для снижения степени риска необходимо комбинировать терапию эстрогенами у женщин с неоперированной маткой с прогестеронами как минимум 12 дней в течение цикла лечения.
В случае возникновения прорывных кровотечений и/или скудных кровянистых выделений после нескольких месяцев приема Дивигеля следует провести исследования для выявления причин их возникновения. Исследования могут включать биопсию эндометрия (для исключения малигнизации эндометрия).
Женщинам с удаленной маткой по причине эндометриоза (особенно в случаях остаточного эндометриоза) рекомендуется добавление прогестерона к эстрогенозависимой терапии, вследствие премалигнантной или малигнантной трансформации очагов эндометриоза при эстрогенной стимуляции.
При длительном применении ЗГТ повышается риск развития рака молочной железы. По данным эпидемиологических исследований среди женщин в возрасте от 50 до 70 лет в 45 случаях из 1000 диагностируется рак молочной железы. Установлено, что среди женщин, принимающих или недавно принимавших ЗГТ, суммарное количество дополнительных случаев рака молочной железы в соответствующий период составляет 1-3 (в среднем - 2) дополнительных случая на 1000 человек, получающих ЗГТ в течение 5 лет; 3-9 (в среднем - 6) случаев на 1000 человек, получающих ЗГТ в течение 10 лет и 5-20 (в среднем - 12) случаев на 1000 женщин, получающих ЗГТ в течение 15 лет. Повышение такого риска обнаружено в основном у женщин худощавого или нормального телосложения. У женщин полного телосложения (высокая предрасположенность к раку молочной железы) ЗГТ не повышает дополнительно риск развития рака молочной железы.
Дополнительный риск развития рака молочных желез появляется с увеличением длительности приема ЗГТ и возвращается к исходному приблизительно в течение 5 лет после прекращения лечения.
Комбинированная эстроген-прогестагеновая ЗГТ вызывает сходный или более высокий риск по сравнению с эстрогенной терапией.
У женщин, получавших ЗГТ, риск развития тромбоэмболических заболеваний вен (тромбоз глубоких вен нижних конечностей и легочных вен), повышен в 2-3 раза по сравнению с женщинами, не получавшими ЗГТ. Вероятность более высока в первый год проведения ЗГТ, чем в последующие годы.
Основные факторы риска тромбоэмболических осложнений: индивидуальный или семейный анамнез, выраженное ожирение (индекс массы тела более 30 кг/м2), системная красная волчанка.
Пациенткам с указаниями в анамнезе на тромбоэмболии или недавние спонтанные выкидыши необходимо провести дополнительные исследования с целью исключения предрасположенности к тромбофлебиту. Применение ЗГТ в этом случае должно быть начато после полной оценки факторов риска развития тромбофлебита и начала антикоагулянтной терапии. Риск повышается при длительной иммобилизации, обширных травмах или обширных хирургических вмешательствах. ЗГТ следует прекратить за 4-6 недель до планируемых хирургических операций на органах брюшной полости или ортопедических операций на нижних конечностях. Лечение может быть возобновлено после полного восстановления двигательной способности. При развитии тромбоэмболических симптомов (внезапные боли в грудной клетке, диспноэ) может потребоваться отмена ЗГТ.
Эстрогены вызывают задержку жидкости в организме. Пациенты с нарушениями функции почек должны находиться под постоянным контролем врача вследствие повышения уровня эстрадиола и его метаболитов в крови.
Эстрогены повышают чувствительность к инсулину и увеличивают его выведение. Больным сахарным диабетом в первые месяцы ЗГТ показан постоянный контроль уровня глюкозы в крови.
Прием эстрогенов повышает риск возникновения хирургически подтвержденной желчнокаменной болезни.
В редких случаях резкого повышения уровня триглицеридов в крови на фоне приема эстрогенов возможно развитие панкреатита.
Эстрогены повышают уровень тиреоид-связывающего глобулина, увеличивая уровень общего количества циркулирующих гормонов щитовидной железы.
Следует избегать попадания геля на молочные железы и слизистые оболочки вульвы и влагалища.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Терапия Дивигелем не оказывает влияния на способность заниматься потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенного внимания и быстроты психомоторных реакций.

Передозировка

Симптомы: боли в молочных железах или в тазовой области, вздутие живота, тревожность, раздражительность, тошнота, рвота, в некоторых случаях - метроррагия.
Лечение: проведение симптоматической терапии.
Симптомы исчезают при снижении дозы или при отмене препарата.

Лекарственное взаимодействие

Эстрадиол повышает эффективность гиполипидемических средств; ослабляет эффект препаратов мужских половых гормонов; гипогликемических, диуретических, гипотензивных препаратов и антикоагулянтов; снижает толерантность к глюкозе (коррекция дозы гипогликемических препаратов).
Метаболизм эстрадиола ускоряется при одновременном приеме с барбитуратами, транквилизаторами (анксиолитики), наркотическими анальгетиками, средствами для наркоза, некоторыми противоэпилептическими средствами (карбамазепин, фенитоин), индукторами микросомальных ферментов печени; растительными препаратами, содержащими траву зверобоя продырявленного (трава святого Джона).
Концентрация эстрадиола в крови также снижается при одновременном применении фенилбутазона и некоторых антибиотиков (ампициллин, рифампицин, рифабутин, невирапин, эфавиренз), что связано с изменениями микрофлоры кишечника.
Действие эстрадиола повышается на фоне приема фолиевой кислоты и препаратов щитовидной железы.

Условия и сроки хранения

Препарат следует хранить при температуре не выше 25°C. Срок годности - 3 года.
Хранить в недоступных для детей местах.
Условия отпуска из аптек
Препарат отпускается по рецепту.

 



Реклама