ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ГРИПУСТОП-М

(Gripustop-M)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості:тверді желатинові капсули №1 з темно-бордовою непрозорою кришкою і темно-бордовим непрозорим корпусом, заповнені порошком білого кольору;

склад: 1 капсула міститьпарацетамолу - 0,2 г, кислоти аскорбінової - 0,15 г, кофеїну безводного - 0,025г, хлорфеніраміну малеату - 0,0025 г;

допоміжні речовини: кальцію стеарат, лактоза, аеросил, крохмаль.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТС N02B E51.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Комбінований препарат для усунення симптомів застудних захворювань. Парацетамол має аналгетичну і жарознижувальну дію (вплив на центр терморегуляції у гіпоталамусі). Аскорбінова кислота бере участь у регулюванні окислювально-відновних процесів, вуглеводного обміну, згортанні крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів; підвищує стійкість організму до інфекції, зменшує судинну проникність, поліпшуєпереносимість парацетамолу і подовжує його дію (уповільнення його виведення). Кофеїн тонізує судини головного мозку, стимулює роботу серця, надає деякузагальтонізуючу дію. Хлорфенірамін – антигістамінний препарат, який маєпроти алергічну дію. Комбінація компонентів препарату забезпечує кращупереносимость симптомів нездужання і пропасниці при грипозних інфекціях таінших застудних захворювань.

Фармакокінетика. Не вивчалася.

 Показання для застосування. Больовий синдром (головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, артралгія, альгодисменорея), пропасний синдром при інфекційно-запальних захворюваннях.

Спосіб застосування та дози. Дози для дорослих - по 2капсули на прийом, запиваючи невеликою кількістю рідини. За необхідності повторного застосування варто приймати препарат у тій самій дозі кожні 4 - 6год 3 - 4 рази на добу. Максимальна добова доза для дорослих не повинна перевищувати 12 капсул. Курс лікування має бути небільше 7 діб.

Побічна дія. Алергічні реакції (шкірні висипання, свербіж, кропив’янка, набряк Квінке), нудота, біль в епігастрії, анемія, тромбоцит опенія. При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична дія, гемолітична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, кровотечі в шлунково-кишковому тракті; нефро токсичність (папілярний некроз).

Протипоказання. Гіпер чутливість до одного з компонентів препарату; шлунково-кишкова кровотеча; портальна гіпертензія; алкоголізм; ниркова недостатність; перший і третій триместри вагітності, період лактації; дитячий вік (до 15 років); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Закрито кутоваглаукома; аденома передміхурової залози з утворенням залишкової сечі; серцеві аритмії, неконтрольована артеріальна гіпертензія.

Передозування. Обумовлене парацетамолом: блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, гепатонекроз (виразність некрозу внаслідок інтоксикації прямо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива післу прийому 10 - 15 гпарацетамолу: підвищення активності печінкових трансаміназ, збільшення протромбі новогочасу (через 12 - 48 год після прийому); розгорнута клінічна картина поразки печінки виявляється через 1 - 6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватися нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8 - 9 год після передозування і N-ацетил цистеїну – через 12 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну і внутрішньо венне введенняN-ацетил цистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, атакож від часу, що минув після його прийому.

Особливості застосування. При гіпертермії, що триває більше 3-х днів і больовому синдромі – понад 5 днів, потрібна консультація лікаря. Препарат спотворює результати лабораторних досліджень, що оцінюють вміст глюкози і сечової кислоти в плазмі крові. З обережністю і під спостереженням лікаря застосовують у хворих з порушеною функцією печінки інирок, при синдромі Жильбера (конституціональна гіпербілірубінемія). При тривалому (понад 5 днів) прийомі препарату необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки.

З обережністю призначають препарат при ерозивно-виразкових ураженнях шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення).

Особам, схильним до вживання алкоголю до початку лікування препаратом варто проконсультуватися з лікарем, тому що парацетамолможе ушкоджити печінку.

При застосуванні препарату слід утримуватися від керування автомобілем та механічними засобами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Стимуляторимікросомального окислювання в печінці (фенітоін, етанол, барбітурати, зиксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукціюгідроксильованих активних метаболітів, що обумовлює можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомальногоокислювання (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Знижується ефективність урикозуричних препаратів. Потенціюється дія препаратів, що пригнічують ЦНС, етанолу. При уповільненні випорожнення шлунка може мати місце уповільнення настання дії парацетамолу. При прискоренні випорожнення шлунка препарат починає діяти швидше. Підсилює токсичність хлорамфеніколу. Необхідно дотримуватись обережності при тривалому застосуванні парацетамолу й одночасній терапії пероральними препаратами, що гальмують згортання крові.

Не слід одночасно застосовувати інші препарати, щомістять парацетамол, а також інші ненаркотичні аналгетики і не стероїдніпротизапальні засоби (метамізол, ацетил саліцилова кислота, ібупрофен та ін.), атакож барбітурати, проти епілептичні засоби, рифампіцин, хлорамфенікол.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці. Термін придатності – 2 роки.

Инструкция отсутствует