Интегрилин - инструкция по применению

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

ІНТЕГРИЛІН

(INTEGRILIN)

Загальна характеристика:

міжнародна і хімічна назва: eptifibatide; цикло (S-S)-меркаптопропіоніл-(L)-гомоаргініл-гліцил-(L) аспартил-(L) триптофаніл-(L) пропіл-(L) цистеїн амід;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний, стерильний, апірог енний розчин;

склад: 1 флакон (10 мл) містить 2 мг/мл ептифібатиду (NDC 0085-1177-01);

1 флакон (100 мл) містить 0,75 мг/мл ептифібатиду (NDC 0085-1136-01);

допоміжні речовини: кислоти лимонної моногідрат та натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармактерапевтична група. Антитромботичні засоби. Антиагреганти, блокатори глікопротеїнових ІІb/ІІІа рецепторів тромбоцитів. Код АТС В 01А С 16.

Фармакологічні властивості. Ептифібатид є інгібітором агрегації тромбоцитів, що належить до класу RGD (аргінін-гліцин-аспартат)-міметиків. Він оборотно та дозозалежно пригнічує агрегацію тромбоцитів, запобігаючи взаємодії фібриногену, фактора фон Вілленбранда та інших лігандів із глікопротеїновими IIb/IIIa рецепторами.

Фармакодинаміка. При внутрішньо венному застосуванні ептифібатид чинить пригнічення агрегації тромбоцитів ex vivo, ступінь якого залежить від дози і концентрації препарату. Пригнічення агрегації тромбоцитів є оборотнім; через чотири години після припинення інфузії функція тромбоцитів відновлюється більш ніж на 50 % порівняно з вихідним рівнем.

Ептифібатид не чинить явного впливу на протромбі новий час або активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ). Фармакодинамічні властивості ептифібатиду суттєво не відрізнялись у чоловіків і жінок, пацієнтів різних вікових груп.

Фармакокінетика. Фармакокінетика ептифібатиду лінійна і дозозалежна при введенні препарату у вигляді болюсу в дозах від 90 до 250 мкг/кг і при швидкості інфузії від 0,5 до
3 мкг/кг/хв. При введенні препарату методом інфузії у дозі 2,0 мкг/кг/хв у пацієнтів із коронарним атеросклерозом стабільний рівень препарату у плазмі крові становив 1,5 –
2,2 мкг/мл. Рівень препарату у плазмі крові швидше досягає стабільної концентрації   при попередньому введенні болюсу у дозі 180 мкг/кг. При введенні препарату за рекомендованою схемою (болюс, а потім інфузія) концентрація швидко досягає піку, а потім трохи знижується і досягає стабільного рівня протягом 4 – 6 годин. При коронарній ангіопластиці цьому зниженню концентрації можна запобігти шляхом введення другого болюсу в дозі 180 мкг/кг через 10 хв після першого. Ступінь зв’язування ептифібатиду з білками плазми крові людини становить приблизно 25%. Період напів виведення з плазми становить приблизно 2,5 години,   кліренс – 55 - 58 мл/кг/год, а об’єм розподілення – 185 - 260 мл/кг. У здорових людей частина ниркового кліренсу від загального кліренсу становить приблизно 50 %; більша частина препарату виділяється з сечею у незмінному вигляді та у вигляді метаболітів. У плазмі людини основні метаболіти не знайдені.

Показання для застосування.

• Гострий коронарний синдром (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда (ІМ) без зубця Q).

• При проведенні через шкірної транслюмінальної коронарної ангіопластики (ЧТКА), включаючи інтракоронарне стентування, – для попередження тромболітичної оклюзії ураженої артерії та гострих ішемічних ускладнень.

Спосіб застосування та дози. Інтегрилін розчин для внутрішньо венного струминного (болюсного) та Інтегрилін розчин для внутрішньо венного краплинного (ін фузійного) введення застосовують за описаними нижче схемами.  

Гострий коронарний синдром. Одразу після встановлення діагнозу внутрішньо венно струминно вводять 180 мкг/кг маси тіла, а потім починають краплинне введення препарату по 2 мкг/кг/хв (при рівні креатині ну сироватки крові нижче 2 мг/дл) або 1 мкг/кг/хв (при рівні креатини ну сироватки крові від 2 до 4 мг/дл), котре продовжують до 72 годин (або до виписки із стаціонару, якщо вона відбувається раніше). Якщо при цьому хворому починають проводити через шкірну транслюмінальну коронарну ангіопластику (ЧТКА) за невідкладними показаннями, інфузію Інтегриліну продовжують ще протягом 18 - 24 годин після втручання (максимальна загальна тривалість терапії – 96 годин). Хворим із масою тіла понад 121 кг вводять не більше 22,6 мг препарату   у   вигляді   болюсу   і   не   більше  15   мг/год (при рівні креатенину нижче 2 мг/дл) або 7,5 мг/год (креатенін 2 - 4 мг/дл) у вигляді інфузії.

Через шкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика (ЧТКА). Безпосередньо перед початком маніпуляції внутрішньо венно у вигляді болюсу вводять 180 мкг/кг маси тіла, а потім починають безперервну інфузію препарату по 2 мкг/кг/хв (при рівні креатини ну сироватки   крові   від  2 мг/дл) або 1 мкг/кг/хв (при рівні креатині ну сироватки крові від 2 до 4 мг/дл).   Через 10 хвилин після першого болюсу вводять повторно болюс дозою 180 мкг/кг. Інфузію продовжують протягом 18 - 24 годин або до виписки хворого зі стаціонару, якщо вона відбувається раніше. Мінімальна тривалість введення препарату – 12 годин. Хворим із масою   тіла понад 121 кг вводять не більше 22,6 мг препарату у вигляді болюсу і не більше 15 мг/год (при рівні креатині ну нижче 2 мг/дл) або 7,5 мг/год (креатинін 2 - 4 мг/дл) у вигляді інфузії.

Дозу Інтегриліну можна визначити залежно від маси тіла хворого за приведеною нижче таблицею:

Хворим літнього віку дозування корекції не потребує.

Побічна дія.

Кровотеча. Найчастіші небажані явища при застосуванні Інтегриліну – незначні кровотечі, в тому числі макрогематурія, блювання кров’ю, інші кровотечі, що супроводжувались зниженням рівня гемоглобіну більш ніж на 3 г/дл. Як правило, такі кровотечі спостерігаються при одночасному застосуванні гепарину. Рідше спостерігаються великі кровотечі (зі зниженням рівня гемоглобіну більш ніж на 5 г/дл). Украй рідко –внутрішньо черепні крововиливи. Були поодинокі повідомлення про фатальні кровотечі, легеневі кровотечі.

Тромбоцит опенія. У дослідженнях ESPRIT частота випадків тромбоцит опенії
(< 100000 у мм³) або зниження кількості тромбоцитів (50 % порівняно з початковим рівнем) становила 1,2% проти – 0,6 % в групі плацебо. В інших дослідженнях частота тромбоцит опенії була на рівні плацебо.

Інші небажані реакції. Частота серйозних небажаних явищ, не пов’язаних із кровотечею (артеріальна гіпотензія тощо), при застосуванні Інтергиліну не відрізняється від такої при застосуванні плацебо.

Протипоказання.

• Геморагічний діатез в анамнезі або виражена патологічна кровотеча протягом попередніх 30 днів (виключаючи менструальні   кровотечі).

• Будь-який інсульт протягом попередніх 30 днів або геморагічний інсульт в анамнезі.

• Оперативне втручання в період  6 тижнів напередодні.

• Тромбоцит опенія  (< 100 000 кл/мм³).

• Протромбі новий час   в 1,2 раза більше контрольного або показник INR ³ 2.0.

• Виражена   артеріальна   гіпертензія (систолічний тиск >200 мм рт. ст. або діастолічний тиск >110 мм рт. ст.) на фоні антигіпертензивної терапії.

• Клінічно виражене порушення функції печінки.

• Кліренс креатині ну < 30 мл/хв, чи гостра ниркова недостатність.

• Серйозне хірургічне втручання протягом попередніх 6 тижнів.

• Будь-який інсульт протягом попередніх 30 днів або геморагічний інсульт в анамнезі.

• Одночасне або заплановане парентеральне застосування іншого блокатору глікопротеїнових IIb/IIIa рецепторів для парентерального введення.

• Лікування програмованим діалізом у зв’язку з нирковою недостатністю.

• Гіпер чутливість до будь-якого компонента препарату.

Передозування. Інформація про передозування ептифібатиду дуже обмежена. Даних про серйозні порушення, пов’язані з випадковим передозуванням при струминному або краплинному введенні, а також при перевищенні кумулятивної дози, немає.

Передозування Інтегриліну може викликати кровотечу. Через короткий термін напів виведення та високий кліренс дія препарату може бути швидко зупинена шляхом припинення введення.

Особливості застосування. Інтегрилін слід застосовувати тільки в умовах стаціонару.

Кровотечі. Інтегрилін є антитромботичним засобом, що діє шляхом пригнічення агрегації тромбоцитів, тому всі пацієнти повинні бути ретельно дослідженні щодо виявлення можливих кровотеч, особливо жінки, пацієнти літнього віку, а також пацієнти із низькою масою тіла, як ті, що мають найбільший ризик геморагічних ускладнень.

Ризик кровотеч є найбільшим у місці артеріального доступу у хворих, яким проводиться ЧТКА. Необхідно ретельно спостерігати за місцями можливих кровотеч, в тому числі місцем вводу катетера; слід також бути обережним щодо можливої кровотечі зі шлунково-кишкового тракту та сечостатевих шляхів, а також поза черевних кровотеч.

Слід бути обережним при одночасному застосуванні Інтегриліну з іншими препаратами, що діють на систему гемостазу, включаючи тромболітики, пероральні антикоагулянти, декстрани, аденозин, не стероїдні протизапальні засоби, а також сульфінпіразон, проста циклін, дипіридамол, тиклопідин та клопідогрель.

Не рекомендовано застосовувати Інтегрилін у хворих, яким за клінічними показаннями необхідно вводити тромболітики (наприклад, при гострому трансмуральному інфаркті міокарда з новим патологічним зубцем Q, підвищенням сегменту ST чи блокадою лівої ніжки пучка Гіса на ЕКГ).

Якщо впродовж лікування Інтегриліном виникає необхідність у невідкладному хірургічному втручанні, інфузію препарату слід негайно припинити. Якщо пацієнту потрібне планове хірургічне втручання, інфузію препарату слід припинити завчасно, щоб функція, тромбоцитів відновилась до норми.

При застосуванні Інтегриліну необхідно обмежити проведення артеріальних та венозних пункцій, внутрішньо м’язових ін’єкцій, а також використання сечових катетерів, інтубаційних трубок та назогастральних зондів. Для внутрішньо венного доступу не слід застосовувати вени, що не підлягають компресії (підключична, яремна).

Якщо при застосуванні Інтегриліну виникає серйозна кровотеча, яку не вдається зупинити шляхом накладення здавлюючої пов’язки, слід негайно припинити введення як Інтегриліну, так і гепарину.

Контроль за доступом до стегнової артерії. При застосуванні Інтегриліну ризик кровотеч найбільший у місці введення катетера у стегнову артерію. Провідник катетера зі стегнової артерії можна видалити після відновлення коагуляційної функції до норми: активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) – менше 45 секунд чи активований час згортання (АЧЗ) – менше 150 секунд, що звичайно трапляється через 3 - 4 години після припинення введення гепарину. Після видалення провідника катетера слід провести гемостаз із наступним ретельним наглядом протягом мінімум 2 - 4 годин до виписки зі стаціонару.

Тромбоцит опенія. Інтегрилін пригнічує агрегацію тромбоцитів, але не впливає на їхню життєздатність. Якщо у хворого спостерігається зниження кількості тромбоцитів, необхідно відмінити Інтегрилін і гепарин та провести адекватне лікування. Якщо у пацієнта в анамнезі спостерігалися випадки тромбоцит опенії при застосуванні інших парентеральних інгібіторів глікопротеїнових IIb/IIIa рецепторів тромбоцитів, необхідний особливо ретельний нагляд.

Подовшання часу кровотечі. При введенні Інтегриліну може відмічатися оборотне п’ятикратне подовшання часу кровотечі. Час кровотечі повертається до початкових показників протягом 2 - 6 годин після зупинення введення препарату.

Застосування гепарину. Застосування гепарину рекомендовано у всіх випадках, якщо відсутні протипоказання до його застосування.

При гострому коронарному синдромі гепарин використовується для підтримки АЧТВ у межах 50 -70 с:

• При масі тіла більше 70 кг – 5000 ОД болюсно, потім 1000 ОД/год інфузійно;

• При масі тіла менше 70 кг – 60 ОД/кг болюсно, потім 12 ОД/кг/год інфузійно.

При проведенні через шкірної транслюмінальної коронарної ангіопластики (ЧТКА) гепарин вводиться для підтримки активованого часу згортання (АЧЗ) в межах 300 - 350 с; введення гепарину повинно бути припинене якщо АЧЗ буде перевищувати 300 с, і не повинно повторюватися доти, доки АЧЗ не стане менше 300 с. Після завершення ЧТКА інфузія гепарину не рекомендується.

При коронарній ангіопластиці (КА) гепарин вводиться у дозі 60 ОД/кг болюсно початково, якщо хворий не отримував гепарину протягом 6 годин до початку КА. Для підтримки АЧЗ у межах 200 - 300 с вводиться додатково гепарин у вигляді болюсу.

Моніторинг лабораторних показників. До початку застосування Інтегриліну для виявлення можливих порушень гемостазу рекомендовано визначення протромбі нового часу (ПЧ), активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ), сироваткового креатині ну, кількості тромбоцитів, гемоглобіну, гематокриту. Останні три показники слід безперервно контролю вати протягом 6 годин після початку терапії, потім як мінімум один раз на добу протягом терапії (чи частіше у випадку зниження показників). При падінні кількості тромбоцитів нижче 100 000 в мм³ слід провести повторні аналізи для виключення псевдотромбоцит опенії; введення гепарину слід зупинити. При проведенні ЧТКА необхідно також визначити АВС.

Імуногенність. При повторному застосуванні Інтегриліну імуногенних реакцій чи виробки антитіл не відмічалося.

Застосування при нирковій недостатності. Інтегрилін може застосовуватися в загальних дозах при легкій або помірній нирковій недостатності (сироватковий креатинін < 2 мг/дл). При рівні креатині ну сироватки від 2 мг/дл до 4 мг/дл дозування препарату для інфузій необхідно знизити до 1 мкг/кг/хв; дозування для болюсного введення залишається незмінним.

Вагітність та годування груддю. Дослідження ептифібатиду у вагітних жінок не проводились. Застосовувати препарат у період вагітності рекомендується тільки в тих випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. Даних про те, чи проникає Інтегрилін в грудне молоко, немає. Рекомендовано припинити годування груддю при застосуванні Інтегриліну.

Використання у дітей. Безпека та ефективність ептифібатиду у дітей та підлітків не вивчались, тому не рекомендовано застосовувати препарат для осіб молодше 18 років.

Інструкції щодо введення.

1. Розчин Інтегриліну   перед введенням необхідно оглянути щодо наявності помутніння та сторонніх частинок; розчин можна вводити тільки за умовою їх відсутності. Під час введення розчин захисту від світла не потребує.

2. Для болюсного введення необхідно набрати з флакона 10 мл препарату за допомогою шприца і вводити внутрішньо венно струминно протягом 1 - 2 хвилин.

3. Одразу після болюсного введення необхідно починати безперервну внутрішньо венну інфузію Інтегриліну. При використанні ін фузійного насосу Інтегрилін необхідно вводити в нерозведеному вигляді прямо з флакона для інфузій (флакон на 100 мл). Система для введення Інтегриліну із флакона 100 мл повинна мати отвір для повітря; голку для під’єднання системи до флакона слід вводити строго через центр пробки флакона.

Залишок препарат у флаконі подальшому використанню не підлягає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Інтегрилін можна вводити через один катетер з атропіном, добутаміном, гепарином, лідокаїном, меперидином, метопрололом, мідазоламом, морфіном, нітрогліцерином або верапамілом. Інтегрилін не варто вводити через один катетер з фуросемідом.

Інтегрилін можна вводити в одній системі 0,9% розчином натрію хлориду або його суміші з 5% декстрозою. При використанні будь-якого з цих розчинників розчин для введення може містити також до 60 мекв/л калію хлориду.

Інтегрилін не можна вводити в одній системі з фуросемідом.

Інтегрилін не рекомендовано змішувати в одній системі з препаратами, сумісність із якими доведена не була.

Не рекомендовано застосовувати Інтегрилін разом із низь комолекулярним гепарином у зв’язку із відсутністю клінічного досвіду.

Інтегрилін не рекомендовано змішувати в одній системі з препаратами, сумісність із якими доведена не була.

Несумісності з наборами для внутрішньо венного введення не виявлено.

Умови та термін зберігання. Флакони необхідно зберігати в картонній коробці в холодильнику при температурі від 2 до 8°С. Захищати від світла. Не застосовувати після закінчення строку придатності. Залишки препарату у флаконі не використовують. Зберігати в місцях, недоступних для дітей.

Термін придатності – 3 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. Флакони по 10 мл (для внутрішньо венного болюсного введення) та 100 мл (для внутрішньо венного ін фузійного введення).

Виробник.

«Глаксо Оперейшнс ЮК Лімітед», Велика Британія.

«Glaxo Operations UK Limited», UK.

Адреса.

«Глаксо Оперейшнс ЮК Лімітед», Барнард Кастл, Дюрхем, DL12 8DT, Велика Британія.

«Glaxo Operations UK Limited», Barnard Castle, Durham, DL12 8DT, UK.

Фармакологическое действие:

Антиагрегантное средство - синтетический циклический пептид, содержащий 6 аминокислот и меркаптопропиониловый остаток - дезаминоцистеинил. Ингибитор агрегации тромбоцитов, принадлежащих к классу RGD (аргинин-глицин-аспартат)-стимуляторов: подавляет агрегацию тромбоцитов, предупреждая связывание фибриногена, фактора Виллебранда и др. адгезивных лигандов с гликопротеиновыми llb/llla рецепторами тромбоцитов. При в/в введении вызывает подавление агрегации тромбоцитов, степень которого зависит от дозы и концентрации препарата. Ингибирование агрегации тромбоцитов является обратимым: через 4 ч после прекращения инфузии функция тромбоцитов восстанавливается более чем на 50%. Не оказывает заметного влияния на протромбиновое время и АЧТВ.

Показания:

Острый коронарный синдром (в т.ч. нестабильная стенокардия, острый инфаркт миокарда). Профилактика тромботической окклюзии пораженной артерии и острых ишемических осложнений при проведении чрескожной транслюминальной коронарной ангиопластики (ЧТКА), включая интракоронарное стентирование.

Противопоказания:

Гиперчувствительность, геморрагический диатез в анамнезе или выраженные патологические кровотечения в предыдущие 30 дней, выраженная артериальная гипертензия (систолическое АД выше 200 мм рт.ст. или диастолическое АД выше 110 мм рт.ст.) на фоне гипотензивной терапии, большие хирургические вмешательства в течение предыдущих 6 нед, мозговой инсульт в предыдущие 30 дней или геморрагический инсульт в анамнезе, одновременное или запланированное применение др. ингибитора llb/llla рецепторов тромбоцитов для парентерального введения, необходимость проведения гемодиализа в связи с почечной недостаточностью, у больных, которым по клиническим показаниям требуется введение тромболитиков (при остром трансмуральном инфаркте миокарда с новым патологическим зубцом Q, повышением сегмента S-T или блокадой левой ножки пучка Гиса на ЭКГ), период лактации, возраст до 18 лет.C осторожностью. Беременность.

Побочные действия:

Кровотечения: малые кровотечения (в т.ч. макрогематурия) чаще наблюдаются при одновременном применении с гепарином. Реже - большие кровотечения; крайне редко - внутричерепное кровоизлияние. В единичных случаях - фатальные кровотечения. Тромбоцитопения (число тромбоцитов менее 100 тыс./мкл или снижение их числа на 50% и более от исходного).Передозировка. Симптомы: кровотечение. Лечение: симптоматическое, отмена препарата.

Способ применения и дозы:

Применяют совместно с АСК и гепарином. Острый коронарный синдром: в/в струйно - 180 мкг/кг, затем капельно по 2 мкг/кг/мин (при концентрации креатинина сыворотки ниже 0.18 ммоль/л) или 1 мкг/кг/мин (при концентрации креатинина сыворотки 0.18-0.36 ммоль/л) в течение 72 ч (или до выписки из стационара, если она происходит раньше). При проведении ЧТКА по неотложным показаниям инфузию продолжают еще в течение 18-24 ч после вмешательства (максимальная общая продолжительность терапии - 96 ч). Больным с массой тела свыше 121 кг вводят не более 22.6 мг препарата в виде болюса и не более 15 мг/ч (при концентрации креатинина ниже 0.18 ммоль/л) или 7.5 мг/ч (креатинин 0.18-0.36 ммоль/л) в виде инфузии. ЧТКА: непосредственно перед началом манипуляции в/в болюсно - 180 мкг/кг, затем в виде непрерывной инфузии - 2 мкг/кг/мин (при концентрации креатинина сыворотки ниже 0.18 ммоль/л) или 1 мкг/кг/мин (при концентрации креатинина сыворотки 0.18-0.36 ммоль/л). Через 10 мин после первого болюса вводят еще 180 мкг/кг болюсно. Инфузию продолжают в течение 18-24 ч или до выписки больного из стационара, если она происходит раньше. Минимальная продолжительность введения - 12 ч. Больным с массой тела свыше 121 кг вводят не более 22.6 мг болюсно и не более 15 мг/ч (креатинин ниже 0.18 ммоль/л) или 7.5 мг/ч (креатинин 0.18-0.36 ммоль/л) в виде инфузии. Пожилым больным коррекции доз не требуется. Дозы АСК и гепарина: острый коронарный синдром - АСК внутрь, в дозе 160-325 мг ежедневно; гепарин для поддержания АЧТВ в пределах 50-70 сек: при массе тела более 70 кг - 5 тыс.ЕД болюсно, затем 1 тыс.ЕД/ч инфузионно, при массе тела менее 70 кг - 60 ЕД/кг болюсно, затем 12 ЕД/кг/ч инфузионно. Если при этом производится ЧТКА, вводят дополнительно гепарин болюсно для поддержания АЧТВ более 50 сек; после завершения ЧТКА инфузия гепарина не рекомендуется. ЧТКА: АСК 160-325 мг внутрь за 1-24 ч до начала ЧТКА и далее ежедневно постоянно; гепарин 60 ЕД/кг болюсно, если больной не получал его в течение 6 ч до начала ЧТКА. Для поддержания АЧТВ более 50 с вводят дополнительно гепарин болюсно; по окончании ЧТКА инфузия гепарина не рекомендуется.

Особые указания:

Предназначен для использования только в условиях стационара. Перед началом лечения все пациенты должны быть тщательно обследованы с целью выявления возможных кровотечений, особенно женщины, пожилые пациенты, а также пациенты с низкой массой тела, как имеющие наибольший риск геморрагических осложнений. Риск кровотечения наиболее велик в месте артериального доступа у больных, которым проводится ЧТКА. Необходимо внимательно следить за местами возможного кровотечения (в т.ч. за местом катетеризации); следует также проявлять настороженность в отношении возможного кровотечения из ЖКТ и мочеполовых путей, забрюшинных кровотечений. Следует соблюдать осторожность при одновременном применении с др. ЛС, влияющими на систему гемостаза, включая тромболитики, антикоагулянты, декстран, аденозина фосфат, НПВП, сульфинпиразон, антиагреганты. Если во время лечения возникает необходимость в неотложном хирургическом вмешательстве, введение препарата следует немедленно прекратить. Перед проведением планового хирургического вмешательства введение препарата прекращают заблаговременно, чтобы функция тромбоцитов восстановилась до нормы. В период лечения необходимо ограничить число артериальных и венозных пункций, исключить в/м инъекции, а также применение мочевых катетеров, интубационных трубок и назогастральных зондов. Для в/в доступа не следует использовать вены, не подвергающиеся компрессии (подключичная, яремная). В случае возникновения серьезного кровотечения, которое не удается остановить путем наложения давящей повязки, следует немедленно прекратить введение препарата и гепарина. Риск кровотечения наиболее велик в месте введения катетера в бедренную артерию при проведении ЧТКА. Следует соблюдать осторожность и убедиться в том, что пунктирована только передняя стенка бедренной артерии. Систему для введения из бедренной артерии можно удалить после восстановления коагуляционной функции до нормы - АЧТВ менее 45 с, что обычно происходит через 3-4 ч после прекращения введения гепарина. После удаления системы для введения следует осуществить гемостаз с последующим тщательным наблюдением в течение минимум 2-4 ч до выписки из стационара. При снижении количества тромбоцитов ниже 100 тыс./мкл введение препарата и гепарина следует прекратить и осуществить необходимые лечебные мероприятия. Если в анамнезе отмечались случаи тромбоцитопении при применении др. парентеральных ингибиторов гликопротеиновых llb/llla рецепторов тромбоцитов, то необходимо особо тщательное наблюдение. Может отмечаться обратимое 5-кратное увеличение времени кровотечения. Время кровотечения возвращается к исходным показателям в течение 2-6 ч после прекращения введения препарата. Не рекомендуется применять одновременно с низкомолекулярным гепарином в связи с отсутствием опыта. Применение гепарина рекомендуется во всех случаях при отсутствии противопоказаний к его использованию. До начала терапии для выявления возможных нарушений гемостаза рекомендуется определение протромбинового времени, АЧТВ, сывороточного креатинина, числа тромбоцитов, Hb, гематокрита. Последние 3 показателя следует непрерывно мониторировать в течение 6 ч после начала терапии, затем 1 раз в сутки на всем протяжении терапии (или чаще - в случае снижения показателей). При тромбоцитопении ниже 100 тыс./мкл следует проводить повторные анализы для исключения псевдотромбоцитопении; введение гепарина следует прекратить. Перед введением раствор следует проверить на наличие помутнения или посторонних частиц; раствор можно вводить только при их отсутствии. Во время введения защиты раствора от света не требуется.

Взаимодействие:

Фармакокинетически значимого взаимодействия с амлодипином, атенололом, атропином, каптоприлом, цефазолином, диазепамом, дигоксином, дилтиаземом, дифенгидрамином, эналаприлом, фентанилом, фуросемидом, гепарином, лидокаином, лизиноприлом, метопрололом, мидазоламом, морфином, нитратами, нифедипином, варфарином не выявлено. Документального подтверждения повышения риска кровотечения при совместном применении с варфарином, дипиридамолом или тканевым активатором профибринолизина (плазминогена) в настоящее время не имеется, тем не менее совместно с др. ЛС, влияющими на гемостаз, его следует применять с осторожностью. Стрептокиназа - повышение риска развития кровотечения. Фармацевтически совместим в одной системе с алтеплазой, атропином, добутамином, гепарином, лидокаином, метопрололом, мидазоламом, морфином, нитроглицерином, верапамилом. Несовместим с фуросемидом. Фармацевтически совместим в одной системе с 0.9% раствором NaCl или его смеси с 5% декстрозой. При использовании любого из этих растворителей раствор для введения может содержать также до 60 мэкв/л KCl.

Контекстная рекламаБегун  Калий хлористый Калий хлористый, м. "мелкий" с. 1 (Белый) по 50 кг. На складе в МО

Описание препарата Интегрилин не предназначено для назначения лечения без участия врача.