Комбигрипп - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

КОМБІГРИП ДЕКСА

(COMBIGRIP DEXA)

Склад лікарського засобу:

діючі речовини: 1 таблетка містить парацетамолу 500 мг, кофеїну 30 мг, фенілефрину гідро хлориду 10 мг, хлорфеніраміну малеату 2 мг, декстрометорфану гідро броміду 10 мг.

допоміжні речовини:   крохмаль   кукурудзяний,   целюлоза мікрокристалічна, метилпарабен (Е 218), пропіл парабен (Е 216), повідон (PVPK-30), магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят (тип А), тартразин (Е 102), діамантовий блакитний.

Лікарська форма.  Таблетки.

Таблетки без оболонки зеленого кольору із вкрапленнями, овальної форми, з рискою, мають відбитки «S» та «L» на тій стороні, де риска.

Назва і місцезнаходження.

Сінмедик Лабораторіз, Індія.

202,   Саі Плаза,   187-188,   Сент Нагар,   Іст оф Кайлаш,   Нью Делі – 110 065, Індія.

Фармакотерапевтична група.   Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків.   Код АТС N02ВЕ 51.

Парацетамол діє як знеболювальний та жарознижувальний засіб. Аналгетична та жарознижувальна дія парацетамолу   пов’язана з впливом препарату на центр терморегуляції у гіпоталамусі та здатністю інгібувати синтез простагландинів.

Кофеїн – центральний стимулятор нервової системи. Стимулює дихальний центр, який збільшує швидкість і глибину насичення легенів киснем, збільшує тонус скелетних м’язів, зменшує поріг гіперкапнії. Для отримання такої ж реакції від аналгезуючого засобу без кофеїну необхідна його доза, яка приблизно на 40 % вища, ніж одна доза у поєднанні із кофеїном. Таким чином, кофеїн застосовується як ад’ювант парацетамолу.

Фенілефрину гідро хлорид стимулює постсинаптичні альфа-адренорецептори. Він звужує легеневі судини і підвищує тиск у легеневій артерії. Як вазоконстриктор здійснює антиконгестивну дію: зменшує набряк і гіперемію слизової оболонки носа, виразність ексудативних проявів, відновлює вільне дихання.

Хлорфеніраміну малеат є Н₁-блокатором, що затримує реакцію гладенької мускулатури на гістамін. Він виявляє проти алергічну дію, зменшує сльозотечу, відчуття свербіння у носі.

Декстрометорфану гідро бромід є засобом проти кашлю центральної дії. Він пригнічує кашльовий центр, безпосередньо діючи на нього і підвищуючи поріг кашльового центру до подразнюючих агентів.

Парацетамол швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту, зв’язується з білками плазми. Період напів виведення з плазми становить 1-4 годин. Метаболізується у печінці з утворенням глюкуроніду і сульфату парацетамолу. Виводиться нирками головним чином у вигляді продуктів кон’югації, менше 5 % екскретується у незміненому вигляді.

Кофеїн і його водорозчинні солі швидко всмоктуються у кишечнику (у т. ч. у товстому). Період напів виведення з плазми становить близько 5 годин, у деяких осіб – до 10 годин. Основна частина деметилюється і окиснюється. Близько 10 % виділяється нирками у незміненому вигляді. В організмі   доношених   новонароджених і грудних дітей (віком 1,5-2 місяці) елімінується повільніше (Т_1/2 – від 80 до 26,3 годин відповідно).

Фенілефрину гідро хлорид має низьку біодоступність унаслідок нерівномірної абсорбції і впливу моноаміно оксидази у шлунково-кишковому тракті і печінці при “першому проходженні”. Виводиться нирками у вигляді метаболітів. Підкислення сечі прискорює виведення із організму.

Хлорфеніраміну малеат – компонент, який зменшує характерні ефекти гістамінів, що особливо важливо у запобіганні і полегшенні багатьох алергічних симптомів. Він всмоктується порівняно повільно з шлунково-кишкового тракту, максимальна концентрація у плазмі досягається через 2,5-6 годин після застосування перорально. Біодоступність низька і становить від 25 % до 50 % від прийнятої кількості. Хлорфенірамін піддається метаболізму при “першому проходженні” у печінці. Хлорфеніраміну малеат у значній мірі метаболізується в печінці з утворенням метаболітів дезметил- і дідезметилхлорфенірамін. Близько 70 % його зв’язується у плазмі з білками. Хлорфенірамін розподіляється в усіх органах і тканинах, проходить через гематоенцефалічний бар’єр. Компонент у незміненому вигляді та метаболіти виводяться переважно із сечею, виведення залежить від рН сечі та ступеня виділення; лише сліди виявлені у калі. Тривалість дії становить від 4 до 6 годин. Більш швидке і екстенсивне всмоктування, більш швидке виведення і коротший період напів виведення відзначені у дітей.

Декстрометорфану гідро бромід швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Він метаболізується у печінці і виводиться із сечею у незміненому вигляді і у вигляді деметиль

ованих метаболітів, включаючи декстрорфан, який пригнічує кашель.

Період напів виведення декстрометорфану гідро броміду становить 4 години.

Показання для застосування.

Лікування симптомів грипу та ГРВІ (гіпертермія, головний біль, нежить, кашель) у дорослих та дітей віком від 12 років.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

Тяжкі порушення функції печінки та/або нирок, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, тяжка артеріальна гіпертензія, нестабільна стенокардія, гострий період інфаркту міокарда, гіпертиреоз, некомпенсована серцева недостатність, порушення серцевої провідності, гострий панкреатит, гіпертрофія передміхурової залози, тяжкі форми цукрового діабету, закрито кутова глаукома, виражена анемія, лейкопенія.

Вагітність і період годування груддю.

Дитячий вік до 12 років.

Не застосовувати разом з інгібіторами МАО та протягом двох тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО.

Особливі застереження.

Перед призначенням препарату необхідно переконатися, що основна причина кашлю визначена, і що зниження інтенсивності кашлю не збільшить ризик клінічних або фізіологічних ускладнень.

Фенілефрин, який входить до складу лікарського засобу, може спричинити збільшення частоти серцевих скорочень, запаморочення або сильне серцебиття; пацієнтів, відповідно, слід про це попередити.

З обережністю застосовувати при захворюваннях печінки та нирок, артеріальній гіпертензії, компенсованій серцевій недостатності, а також хворим на цукровий діабет.

Під час лікування слід виключити вживання алкоголю.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітним жінкам препарат протипоказаний.

При необхідності застосування препарату у період годування груддю слід припинити годування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранстпортом або роботі з іншими механізмами.

Враховуючи, що препарат може знижувати психічні та/або фізичні здібності, необхідні для здійснення потенційно небезпечних видів діяльності, на період застосування препарату рекомендовано утриматися від керування транспортними засобами та механізмами, а також виконання інших робіт, що потребують концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Діти.

Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим і дітям старше 12 років – 1 таблетка 4 рази на добу не частіше ніж кожні 3-4 години.

Препарат приймають щонайменше через півгодини після прийому їжі.

Тривалість лікування – не більше 7 днів.

Передозування.

Ознаки і симптоми передозування окремих компонентів Комбігрипу Декса можна розподілити таким чином.

Передозування зазвичай зумовлене парацетамолом, який у великих дозах спричиняє гепатонекроз. Клінічні і біохімічні ознаки ураження печінки виявляються через 12-48 годин. До них належать: підвищення активності печінкових трансаміназ, збільшення концентрації білірубіну і зниження рівня протромбіну. Симптоми: анорексія, нудота, блювання, біль у животі, блідість шкірного покриву.

Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати і призвести до розвитку токсичної енцефалопатії з порушенням свідомості, в окремих випадках – з летальним кінцем. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може розвинутись навіть при відсутності тяжкого ураження нирок. Відзначалась також серцева аритмія. Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли більше 150 мг/кг маси тіла.

У разі передозування можуть спостерігатись підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, сонливість, порушення свідомості, порушення серцевого ритму, тахікардія, екстрасистолія, тремор, гіперрефлексія, судоми.

Лікування: промивання шлунка з подальшим застосуванням активованого вугілля, симптоматична терапія. Застосування метіоніну перорально або ацетил цистеїну внутрішньо венно є ефективним протягом 48 годин після передозування. Необхідно також вжити загально підтримуючих заходів. При необхідності застосовують альфа-адреноблокатори.

Побічні ефекти.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З боку імунної системи: у поодиноких випадках – анафілактичний шок, ангіо невротичний набряк.

Неврологічні розлади: головний біль, запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації, занепокоєність, нервова збудженість, відчуття страху, дратівливість, порушення сну, сплутаність свідомості, депресивні стани, тремор, відчуття поколювання і тяжкості в кінцівках, шум у вухах.

З боку органа зору: порушення зору та акомодації, підвищення внутрішньо очного тиску.

З боку системи травлення: нудота, блювання, діарея, печія, сухість у роті, дискомфорт і біль в епігастрії, гіперсалівація, зниження апетиту, підвищення активності печінкових ферментів.

З боку органів кровотворення: анемія, сульфгемоглобінемія та метгемоглобінемія, гемолітична анемія (особливо для хворих із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази). При тривалому застосуванні у високих дозах –   а пластична анемія, панцитопенія, агранулоцит оз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцит опенія.

З боку сечовидільної системи: при застосуванні високих доз – нефро токсичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз), порушення сечовипускання.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, тахікардія або рефлекторна брадикардія, задишка, біль у серці.

Інші: загальна слабкість, посилене потовиділення, гіпоглікемія.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні барбітуратів, трициклічних антидепресантів, а також вживанні алкоголю можливе збільшення періоду напів виведення парацетамолу. Тривале застосування проти судомних препаратів може знижувати активність парацетамолу. Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепато токсичного синдрому. Парацетамол знижує ефективність діуретиків. При одночасному застосуванні фенілефрину гідро хлориду з атропіном може спостерігатися тахікардія. Хлорфенірамін одночасно з інгібіторами МАО, фуразолідоном може призвести до гіпертонічного кризу, нервового збудження, гіперпірексії. Трициклічні антидепресанти підсилюють симпатоміметичну дію препарату.

Препарат знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, підвищує альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину.

Препарат посилює дію непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину).

Метоклопрамід підвищує, а холестирамін знижує швидкість всмоктування. Барбітурати зменшують жарознижуючий ефект препарату.

Антидепресанти, протипаркінсонічні і антипсихотичні препарати, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми.

Була відзначена несумісність хлорфеніраміну малеату з кальцію хлоридом, канаміцину сульфатом, норадреналіном, фенобарбіталом.

Застосування декстрометорфану гідро броміду з інгібіторами ферментів, включаючи аміодарон, флуоксетин, галоперидол, пароксетин, пропафенон та тіоридазин, може впливати на розумові здібності.

Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 4 таблетки у блістері в пачці з картону.

По 8 таблеток у блістері в пачці з картону.

По 10 пачок у груповій пачці з картону.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Фармакодинамика. Парацетамол (Комбигрипп, Комбигрипп Декса) является обезболивающим и жаропонижающим средством. Анальгезирующее и жаропонижающее действие парацетамола связано с влиянием препарата на центр терморегуляции в гипоталамусе и способностью ингибировать синтез простагландинов.
Кофеин (Комбигрипп, Комбигрипп Декса) — стимулятор ЦНС. Стимулирует дыхательный центр, благодаря чему повышается скорость и увеличивается глубина насыщения легких кислородом, повышается тонус скелетных мышц, уменьшается порог гиперкапнии. Для получения такого же эффекта при применении анальгетика без кофеина необходима доза, приблизительно на 40% выше, чем 1 доза в сочетании с кофеином. Таким образом, кофеин применяется как адъювант парацетамола.
Фенилэфрина гидрохлорид (Комбигрипп, Комбигрипп Декса) стимулирует постсинаптические α-адренорецепторы, суживает легочные сосуды и повышает давление в легочной артерии. Как вазоконстриктор обладает антиконгестивным эффектом: уменьшает отек и гиперемию слизистой оболочки носа, выраженность экссудативных проявлений, восстанавливает свободное дыхание.
Хлорфенирамина малеат (Комбигрипп, Комбигрипп Декса) является Н₁-блокатором, который тормозит реакцию гладких мышц на гистамин. Оказывает противоаллергическое действие, уменьшает слезотечение, зуд слизистой оболочки полости носа.
Декстрометорфана гидробромид (Комбигрипп Декса) является противокашлевым средством центрального действия. Он подавляет кашлевой центр, непосредственно действуя на него, и повышает порог чувствительности кашлевого центра к раздражающим агентам.
Ментол (Комбигрипп мазь) оказывает местно-раздражающее, анальгезирующее, отвлекающее, противозудное, антисептическое, успокаивающее действие. Эффект в основном обусловлен рефлекторными реакциями, связанными с раздражением чувствительных нервных окончаний: раздражение рецепторов кожи стимулирует образование и высвобождение эндогенных биологически активных веществ (энкефалинов, эндорфинов, пептидов, кининов), участвующих в регуляции болевых ощущений, проницаемости сосудов и других процессах, обеспечивающих обезболивающий, отвлекающий и противозудный эффекты. Антисептическая активность проявляется неизбирательным поражением микробных клеток. Раздражающий (отвлекающий) эффект способствует снижению болевых ощущений. Местное действие сопровождается сужением сосудов, ощущением холода, которое сменяется ощущением легкого жжения и покалывания. Кожно-висцеральные рефлексы (рефлекторная дуга минует головной мозг) улучшают трофику тканей (согласно зонам иннервации). Рефлекторно изменяется тонус сосудов как поверхностных, так и глубоко расположенных в тканях и внутренних органах.
Камфора (Комбигрипп мазь) оказывает антисептическое, местно-раздражающее, анальгезирующее, антиагрегантное действие. Рефлекторно возбуждает сосудодвигательный и дыхательный центры, выявляя аналептическую активность. Обладает периферической вазопрессорной активностью. Ингибирует агрегацию тромбоцитов. Выделяясь из организма через дыхательные пути, способствует отхаркиванию мокроты. При местной аппликации оказывает отвлекающее действие.
Тимол (Комбигрипп мазь) является антисептиком и дезинфектантом. Разрушая важные для жизнеспособности микроорганизмов ферменты, предотвращает распространение процесса гниения и задерживает его в самом начале. Тимол применяют в виде ингаляции при бронхитах и других заболеваниях органов дыхания, сопровождающихся выделением мокроты. Он стимулирует слизистые оболочки органов дыхания, уменьшает выделение мокроты, разрежает ее, намного уменьшает количество слизи в ней, устраняет специфический запах, предотвращает чрезмерную секрецию, таким образом предотвращая сепсис.
Метилсалицилат (Комбигрипп мазь) оказывает противовоспалительное, анальгезирующее действие. Он неселективно ингибирует ЦОГ, снижает синтез простагландинов. Нормализует повышенную проницаемость капилляров, улучшает процессы микроциркуляции, уменьшает отек и инфильтрацию воспаленных тканей.
Масло эвкалиптовое (Комбигрипп мазь) оказывает антисептическое и дезинфицирующее действие. При местном нанесении ослабляет чувствительность. Эвкалиптовое масло также стимулирует сердечную деятельность.
Масло терпентинное (Комбигрипп мазь) применяют местно как отвлекающее и согревающее средство.
Фармакокинетика. Парацетамол (Комбигрипп, Комбигрипп Декса) быстро всасывается в ЖКТ, связывается с белками плазмы крови. Период полувыведения из плазмы крови составляет 1–4 ч. Метаболизируется в печени с образованием глюкуронида и сульфата парацетамола. Выводится почками в основном в виде продуктов конъюгации, ≤5% экскретируется в неизмененном виде.
Кофеин (Комбигрипп, Комбигрипп Декса) и его водорастворимые соли быстро всасываются в кишечнике (в том числе в толстом). Период полувыведения из плазмы крови составляет около 5 ч, у некоторых лиц — до 10 ч. Основная часть деметилируется и окисляется. Около 10% выделяется почками в неизмененном виде. В организме доношенных новорожденных детей и старше (1,5–2 мес) элиминируется медленнее (период полувыведения — от 80 до 26,3 ч соответственно).
Фенилэфрина гидрохлорид (Комбигрипп, Комбигрипп Декса) имеет низкую биодоступность вследствие неравномерной абсорбции и влияния МАО в ЖКТ и печени при первом прохождении. Выводится почками в виде метаболитов. При кислой pH мочи ускоряется выведение из организма.
Хлорфенирамина малеат (Комбигрипп, Комбигрипп Декса) — это компонент, уменьшающий выраженность характерных эффектов гистамина, что особенно важно в предотвращении и уменьшении выраженности многих аллергических симптомов. Он всасывается сравнительно медленно в ЖКТ, максимальная концентрация в плазме крови достигается от 2,5 до 6 ч после применения внутрь. Биодоступность низкая и составляет 25–50%. Хлорфенирамин подвергается метаболизму при первом прохождении в печени. Хлорфенирамина малеат в значительной степени метаболизируется в печени с образованием метаболитов дезметил и дидезметилхлорфенирамин. Около 70% его связывается с белками плазмы крови. Хлорфенирамин распределяется по всему телу, проходит через ГЭБ. В неизмененном виде и в виде метаболитов выводится в основном с мочой; выведение зависит от pH мочи и выделительной функции почек. Следы выявлены в кале. Продолжительность действия — 4–6 ч. Более быстрое и экстенсивное всасывание, более быстрое выведение и более короткий период полувыведения были отмечены у детей.
Декстрометорфана гидробромид (Комбигрипп, Комбигрипп Декса) быстро всасывается в ЖКТ. Метаболизируется в печени и выводится с мочой как декстрометорфан в неизмененном виде и в виде деметилизированных метаболитов, включая декстрорфан, который подавляет кашель. Период полувыведения декстрометорфана гидробромида составляет 4 ч.
Комбигрипп мазь
Ментол после всасывания биотрансформируется в печени и выделяется с мочой и желчью в виде глюкуронидов.
Камфора легко всасывается со всех поверхностей нанесения, гидроксилируется в печени до гидроксикамфорных метаболитов, связывающихся с глюкуроновой кислотой, и выводится с мочой. Камфора проникает через плаценту.
Метилсалицилат быстро проникает в глубокие слои кожи, всасывается, гидролизируется, превращается в анион салициловой кислоты и выводится с мочой. Клиренс салицилатов зависит от pH мочи.

Комбигрипп: симптоматическая терапия гриппа и ОРВИ.
Комбигрипп Декса: симптоматическая терапия гриппа и ОРВИ (гипертермия, головная боль, ринит, кашель) у взрослых и детей в возрасте старше 6 лет.
Комбигрипп мазь:
воспалительные заболевания дыхательных путей (ринит, фарингит, ларингит, трахеит);
миалгия;
артралгия.

Комбигрипп
Взрослые и дети в возрасте старше 12 лет: по 1–2 таблетки до 4 раз в сутки.
Дети в возрасте 6–12 лет: по ¹/₂–1 таблетке 3–4 раза в сутки. Необходимо придерживаться интервала между приемами не менее 4 ч.
Препарат принимают по меньшей мере через 30 мин после еды.
Продолжительность лечения — не более 7 дней.
Комбигрипп Декса
Взрослые и дети в возрасте старше 12 лет: по 1 таблетки до 4 раз в сутки, с интервалом не менее 3–4 ч.
Дети в возрасте 6–12 лет: по ¹/₂ таблетке 4 раза в сутки.
Препарат принимают по меньшей мере через 30 мин после еды.
Продолжительность лечения — не более 7 дней.
Комбигрипп мазь
При заболеваниях дыхательных путей наносят на кожу в области грудной клетки и шеи толстым слоем и растирают. При желании площадь аппликации можно накрыть теплой, сухой тканью, однако ее надо прикладывать не плотно, чтобы дать возможность испарениям достичь носа и горла.
При боли в мышцах и суставах нанести на участок мышц или суставов толстым слоем и осторожно растереть.
У взрослых и детей в возрасте 2–12 лет препарат применяют до 3 раз в сутки или по назначению врача.
Продолжительность лечения — не более 7 дней. Если симптомы простуды не исчезают, применение препарата следует прекратить.

алкоголизм, гипертрофия предстательной железы, тяжелые формы атеросклероза, АГ, острый панкреатит и гепатит, тромбоз периферических артерий, тяжелые формы ИБС, нарушение сердечной проводимости, желудочковая тахикардия, повышенная чувствительность к компонентам препарата, сочетанное применение с ингибиторами МАО, дети в возрасте младше 6 лет.
Комбигрипп мазь: эпилепсия или повышенная судорожная готовность, поскольку резкие запахи могут спровоцировать приступ; дети в возрасте младше 2 лет; период беременности, поскольку камфора и эвкалиптовое масло легко проникают через кожу и плацентарный барьер.

агранулоцитоз, тромбоцитопения, анемия, почечная колика, асептическая пиурия, интерстициальный гломерулонефрит, аллергические реакции. Также возможны беспокойство, возбуждение, бессонница, сонливость, головокружение, спутанность сознания, тахикардия, аритмия, повышение АД, тошнота, рвота, снижение аппетита, диарея, констипация, боль в эпигастральной области.
Комбигрипп мазь. Возможны умеренное локальное раздражение, эритема, высыпания, шелушение и зуд кожи в области нанесения мази. Также может быть умеренное преходящее изменение цвета кожи и появление пятен на ткани.
Ментол может вызывать крапивницу, эритему или другие поражения кожи (дерматит).
При продолжительном применении может снижаться чувствительность к препарату и анальгезирующий эффект.

Комбигрипп, Комбигрипп Декса. Перед применением препарата следует убедиться, что основная причина кашля определена и что снижение интенсивности кашля не приведет к повышению риска развития осложнений. Препарат может снижать скорость реакции при управлении транспортными средствами и работе с механизмами. Фенилэфрин может вызвать тахикардию, головокружение или ощущение усиленного сердцебиения; об этом следует предупредить пациентов.
Не рекомендуют применение препарата в период беременности. Действие препарата в период кормления грудью не изучалось.
С осторожностью применяют при заболеваниях печени, сердца и сосудов, алкоголизме.
Во время лечения препаратом следует исключить употребление алкоголя.
Комбигрипп мазь. Избегать попадания препарата в глаза и на слизистые оболочки.
При местном раздражении применение препарата прекращают, применяют соответствующую терапию.
Препарат наносить только на неповрежденную кожу, нельзя наносить на открытые раны.
Не использовать у детей для смазывания носоглотки.
Упорный кашель может быть признаком тяжелого заболевания. Если кашель не исчезает на протяжении 1 нед, рецидивирует или сопровождается лихорадкой, высыпаниями, упорной головной болью, следует пересмотреть тактику лечения.
Не применять препарат при продолжительном или хроническом кашле у курильщиков, БА, эмфиземе или если кашель сопровождается обильным отделением мокроты.
Не наносить препарат на большие участки кожи.
Препарат не рекомендуют применять в период кормления грудью.

Комбигрипп. Если предполагается комбинированная терапия, дозирование одного или обоих средств следует снизить. Особенности взаимодействия препарата обусловлены свойствами входящих в его состав компонентов.
Кофеин повышает эффект непрямых антикоагулянтов (производных кумарина) и вероятность поражения печени гепатотоксичными препаратами. Метоклопрамид повышает, а холестирамин снижает скорость всасывания. Барбитураты снижают антипиретическое действие парацетамола.
Кофеин снижает эффект снотворных и наркотических средств, повышает (улучшая биодоступность) — ацетилсалициловой кислоты, парацетамола и других НПВП. Улучшает всасывание эрготамина в ЖКТ.
Применение фенилэфрина с другими симпатомиметическими аминами и ингибиторами МАО может привести к дополнительному повышению АД. Ингибиторы МАО могут пролонгировать антихолинергический эффект антигистаминовых препаратов. Блокаторы α-адренорецепторов (фентоламин), фенотиазины, фуросемид и другие диуретики препятствуют вазоконстрикции.
Была отмечена несовместимость хлорфенирамина малеата с кальция хлоридом, канамицина сульфатом, норадреналином, фенобарбиталом.
Комбигрипп Декса. Применение декстрометорфана гидробромида с ингибиторами энзимов, включая амиодарон, флуоксетин, галоперидол, пароксетин, пропафенон и тиоридазин, может влиять на когнитивную функцию.
Нет сообщений о взаимодействии Комбигриппа мази с другими лекарственными средствами.

симптомы передозировки обусловлены свойствами отдельных компонентов препарата.
Парацетамол в высокой дозе вызывает гепатонекроз. Клинические и биохимические признаки поражения печени выявляются через 24–72 ч: повышение активности печеночных трансаминаз, гипербилирубинемия и снижение уровня протромбина. Проявляется анорексией, тошнотой, рвотой, болью в животе, бледностью кожных покровов.
Передозировка кофеина проявляется ощущением тревоги, беспокойством, тремором, головной болью, спутанностью сознания, экстрасистолией.
Передозировка фенилэфрина гидрохлорида проявляется желудочковой экстрасистолией и пароксизмами желудочковой тахикардии, ощущением тяжести в голове и конечностях, значительным повышением АД.
При передозировке хлорфенирамина малеата психическое состояние может варьировать от подавленного до возбужденного (беспокойство и судороги). Могут наблюдаться атропиноподобные симптомы.
Комбигрипп Декса. Передозировка декстрометорфана гидрохлорида может проявляться возбуждением и психическими расстройствами. В очень высоких дозах может вызывать угнетение функции дыхания.
Лечение: промывание желудка, введение N-ацетилцистеина, симптоматическая терапия.
Комбигрипп мазь. Возможно усиление выраженности побочных эффектов, атаксия, сонливость, рефлекторная остановка дыхания.

в сухом, защищенном от света месте при температуре 15–25 °C. Комбигрипп мазь не замораживать.