ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЛАДИВІН

(LADIWIN)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назва: ламівудин, (-)-1-[(2R,5S)-2-(гідроксиметил)-1,3-оксатіолан-5-іл]цитозин;

основні фізико-хімічні властивості: сірі, круглі, двоопуклі таблетки з плівковим покриттям, з лінією розламу на одному боці та гладкі з іншого боку;

склад:1 таблетка містить ламівудину 150 мг,

допоміжні речовини: мікрокристалічна целлюлоза, кукурудзяний крохмаль, полівінілпірролідон, полісорбат-80, очищена вода, кроскармеллоза натрію, магніюстеарат, коллоїдний двоокис кремнію, гідроксипропілметилцеллюлоза, полі етиленгліколь 6000, двоокис титану, оксид заліза чорний, очищений тальк, бензиловий спирт.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакологічна група. Противірусний препарат (проти вірусу імунодефіциту людини, ВІЛ). Код АТС J05A F30

Фармакологічні властивості. Ламівудин є сильним інгібітором ВІЛ-1 і ВІЛ-2. Ламівудин високо синергічний з зидовудином в уповільненні реплікації в культурі клітин. Ламівудин послідовно метаболізується внутрішньоклітинною кіназою до 5-три фосфатів (ТФ), у яких внутрішньоклітинний період напіврозпаду складає від 10,5 до 15,5 годин. Ламівудин-ТФ є конкурентним субстратом для зворотньоїтранскриптази вірусу імунодефіциту людини. Головним механізмом антивірусної активності є втручання у вигляді моно фосфату в ланцюг вірусної ДНК, результатом чого буде припинення її реплікації. Трифосфат ламівудину проявляє значно меншу спорідненість до ДНК-полімер ази клітини-хазяїна. Ламівудин-ТФ є також слабким інгібітором a-, b- та g- ДНК полімер ази в клітинах ссавців. Ламівудин проявляєінгібіруючу дію проти ВІЛ-1 і –2 в області ліній пухлинних клітин і в лімфоцитах периферичної крові людини і моноцитарно- макрофагальних клітинних лініях. Ламівудин не є дійовим для клітин хронічно інфікуємих ВІЛ-1 або –2 invitro.

Фармакокінетика. Ламівудин добре абсорбується з шлунково-кишечноготракту. Біодоступність ламівудину у дорослих при прийомі внутрішньо складає 80– 85%. Після прийому препарату С_макс ламівудину складає 1,5 (1,3 –1,8) мкг/мл. Середній Т_макс ламівудину складає 0,75 (0,5 – 2,0) годин. В дослідах по внутрішньо венному введенні було показано, що середній об’єм розподілення складає 1,3л/кг. Ламівудин проникає в ЦНС і досягаєцереброспинальної рідини. Ламівудин виводиться головним чином з сечою шляхом ниркової екскреції в незміненому вигляді. Після внутрішньо венного введення визначається 3-аміно-3-деокситимідин як метаболіт зидовудину. Періоднапів виведення ламівудину складає від 5 до 7 годин. Середній системний кліренсламівудину складає приблизно 0,32 л/год/кг з переважно нирковим кліренсом (більше 70%) шляхом органічної транспортної катіонної системи.

Показання до застосування. Комплексне антиретровірусне лікуванняВІЛ-інфікованих дорослих і дітей старше 12 років.

Спосіб застосування та дози. Дорослі і підлітки (від 12 до 16 років): рекомендована оральна доза ламівудину для дорослих і підлітків складає 150 мгдва рази на день, застосовується в комбінації з зидовудином. Для дорослих змалою вагою тіла (менше 50кг), рекомендована доза ламівудину складає 2мг/кг дварази на день, застосовується в комбінації з зидовудином.

Педіатричні пацієнти: рекомендована оральна доза ламівудину для педіатричних пацієнтів віком від 3 місяців до 12 років складає 4мг/кг два разина день (до максимальної дози 150мг два рази на день), застосовується в комбінації з зидовудином.

Побічна дія. Головний біль, стомленість, нудота, діарея, блювота, болі і спазми в животі, безсоння, кашель, назальні симптоми і болі в мускулатурі. Повідомлялось про випадки панкреатиту і периферичної нейропатії. Можливі важка нейтропенія, лейкопенія і анемія. Відхилення в лабораторних аналізах, які спостерігались більш часто при терапії ламівудином і зидовудином у порівнянні з одним зидовудином включають: нейтропенію, анемію і підвищений вміст білірубіну та рівнів амінази в сироватці.

Протипоказання. Гіпер чутливість до будь-якого з компонентів препарату. Ламівудин протипоказаний для пацієнтів зі зниженням рівнюнейтрофілів нижче 0,75х 10⁹/л або зниженням рівню гемоглобіну нижче 7,5г/дл або 4,65ммоль/л..

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Застосування ко-тримаксозолу збільшує на 40% рівень ламівудину за рахунок триметоприму, сульфаметоксазол у взаємодію невступає. Не рекомендовано одночасне застосування ламівудину з внутрішньо веннимганцикловіром або фоскарнетом. При застосування Ладивіну одночасно з фенітоїномнеобхідно ретельно контролю вати рівень фенітоїну в крові. Застосуванняпарацетамолу збільшує випадки нейтропенії, особливо у випадках хронічної терапії. Ацетил саліцилова кислота, кодеїн, морфін, індометацин, кетопрофен, напроксен, оксазепам, лоразепам, циметидин, клофібрат, дапсон і ізопринозинможуть змінювати метаболізм ламівудину, тому слід зберігати обережність при одночасному застосуванні цих препаратів з Ладивіном. Нефротоксичні препарати або препарати з міелосуппресивними властивостями збільшують ризик виникнення побічних реакцій.

Передозування. Випадків передозування не відмічалось. В разі передозування пацієнт повинен спостерігатись з метою виявлення токсичних змін, і при необхідності проводиться стандартна підтримуюча терапія. Антидот дляламівудину невідомий. Невідомо, чи може ламівудин видалятись за допомогоюпери тонічного диалізу або гемодіалізу.

Особливості застосування. Ладивін під час вагітності слід приймати лише тоді, коли можливий ефект від лікування перевищує можливий ризик. Не рекомендовано приймати препарат під час лактації. Хворим з печінковою і нирковою недостатністю необхідна корекція дози. Корекція дози необхідна при падінні рівню гемоглобіну нижче 9 г/дл або 5,59 ммоль/л або зниженні кількостінейтрофілів нижче 1,0х 10⁹/л.

Умови та термін зберігання. При температурі до 25⁰С в захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки.

Инструкция отсутствует