Лекадол - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЛЕКАДОЛ ПЛЮС С

Склад лікарського засобу:

діючі речовини: парацетамол, кислота аскорбінова;

1 пакетик гранул (5 г) містить парацетамолу 500 мг і кислоти аскорбінової 300 мг;

допоміжні речовини: мальтодекстрин, сахарин натрію, хіноліновий жовтий (E 104), маніт (Е 421), ароматизатор лимонний, кислота лимонна безводна, ментол (левоментол), аспартам (Е 951).

Лікарська форма. Гранули для орального розчину.

Жовті дрібні гранули.

Назва і місцезнаходження виробника.

Лек фармацевтична компанія д. д., Словенія, підприємство компанії Сандоз.

1526 Любляна, Веровшкова, 57, Словенія.

Фармакотерапевтична група.

Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТС N02B Е 51.

Комбінований препарат, що містить парацетамол та аскорбінову кислоту (вітамін С).

Парацетамол є ефективним знеболювальним та жарознижувальним лікарським засобом. Він пригнічує синтез простагландинів у центральній нервовій системі, що сприяє зниженню високої температури та зменшує біль. Порівняно з не стероїдними протизапальними засобами парацетамол не виявляє побічних ефектів на травний тракт, тому його можна застосовувати пацієнтам із хворобами шлунка та пептичною виразкою шлунка і дванадцяти палої кишки в анамнезі. Лекадол Плюс C показаний пацієнтам, яким протипоказане застосування ацетил саліцилової кислоти. Протизапальний ефект парацетамолу є слабким і клінічно незначущим.

Аскорбінова кислота (вітамін С), що міститься у даному препараті, є необхідною речовиною для   нормального функціонування різних систем організму. Аскорбінова кислота діє як кофактор у багатьох ферментативних процесах, захищає клітини від порушення при окиснювальних процесах (антиоксидантна активність), збільшує абсорбцію заліза в кишечнику, бере участь в утворенні колагену – важливої сполучної тканини у кістках, хрящах та шкірі, допомагає підтримувати цілісність ендотелію судин. Підвищення потреби у вітаміні С при гарячці, запаленні та у період вагітності пов’язано з основною антиоксидантною властивістю цього вітаміну, тобто зі зниженням вмісту вільних радикалів. До клінічні дослідження показали, що аскорбінова кислота має імуномодулюю чий вплив на гуморальний і неспецифічний імунітет під час запальних процесів.

Застосування препарату у вигляді теплого напою особливо рекомендується пацієнтам із запаленням слизової оболонки рота і глотки і має перевагу перед твердими лікарськими формами (таблетками), оскільки їх важче проковтнути; застосування рідини також рекомендується хворим на застуду або грип.

Парацетамол швидко і майже повністю всмоктується з травного тракту, досягаючи максимальної концентрації у плазмі вже через 30 - 60 хв після застосування. Біодоступність парацетамолу становить 88 ± 15 %. Період напів виведення парацетамолу з плазми крові становить 2 ± 0,4 години. Терапевтичні концентрації парацетамолу у плазмі крові дорівнюють 10 - 20 мкг/мл, а токсичні концентрації перевищують 300 мкг/мл. Зв’язування з білками плазми становить 10 - 30 %. Парацетамол проходить через плаценту і гематоенцефалічний   бар’єр, виділяється у грудне молоко. Більша частина парацетамолу метаболізується в печінці з утворенням кон’югатів з глюкуроновою кислотою (60 %), сульфатом (30 %) і цистеїном (3 %). Більше 85 % парацетамолу виділяється з сечею у формі метаболітів протягом 24 годин і тільки 1 % – у незміненому вигляді. Незначна кількість парацетамолу елімінується з жовчю.

Аскорбінова кислота після перорального застосування швидко всмоктується з верхньої частини тонкого кишечнику. Період напів виведення аскорбінової кислоти становить приблизно 10 годин.   Парацетамол не впливає на всмоктування вітаміну С і навпаки. Максимальна   концентрація аскорбінової кислоти у сироватці крові досягається через 2 - 3 години після прийому. Нормальна концентрація аскорбінової кислоти у сироватці крові дорівнює 10 мг/л. Вона проходить через плаценту і виділяється в грудне молоко. Аскорбінова кислота метаболізується в печінці до дигідроаскорбінової та щавлевої кислот і частково – до 2-сульфат-аскорбінової кислоти. Усі метаболіти аскорбінової кислоти елімінуються нирками.

Показання для застосування.

Симптоматичне лікування застуди та грипу, що супроводжуються гарячкою, головним болем, болем у м’язах і суглобах, ангіною.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти або до будь-якого іншого компонента препарату. Тяжка печінкова недостатність (> 9 балів за шкалою Чайлд-П’ю), тяжка ниркова недостатність; пацієнти з дефіцитом ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, у яких прийом великих доз аскорбінової кислоти може спричинити гемоліз, в окремих випадках гемоліз може розвинутися також після застосування парацетамолу; фенілкетонурія (оскільки препарат містить аспартам, який є джерелом фенілаланіну), жовтяниця, гіпероксалатурія, оксалатні конкременти в нирках, сечокам’яна хвороба, якщо добова доза вітаміну С перевищує 1 г.  

Належні заходи безпеки при застосуванні.

З обережністю слід призначати препарат у таких випадках:

– пацієнтам зі зниженою функцією печінки від помірного до середнього ступеня (< 9 балів за шкалою Чайлд-П’ю); необхідно контролю вати функціональний стан печінки під час тривалого застосування цього препарату;

– пацієнтам зі зниженою функцією нирок від помірного до середнього ступеня;

– хворим на алкоголізм і особам, які вживають велику кількість алкоголю щоденно;

– при супутньому прийомі алкогольних напоїв разом із парацетамолом може підвищитися ризик гепатотоксичності і шлункових кровотеч. У такому разі пацієнта слід попередити про те, що не можна вживати етанол під час лікування препаратом;

– пацієнти з таласемією, сидеробластною анемією або гемохроматозом в анамнезі.

У таких випадках пацієнт може приймати Лекадол Плюс С тільки під наглядом лікаря.

Були поодинокі випадки про порушення метаболізму парацетамолу у деяких пацієнтів із синдромом Гільберта. При передозуванні парацетамолу ця група пацієнтів потенційно може бути найчутливішою до ушкодження печінки, однак на сьогодні дані про такі побічні ефекти відсутні.

Лекадол Плюс С необхідно приймати протягом 5 днів для полегшення болю і протягом 3 днів для купірування гарячки. Якщо за цей період симптоматика не покращилась або погіршилась, слід призначити інший курс лікування, оскільки препарат може маскувати симптоми інфекції.

Пацієнтів, які вже прийняли максимальну добову дозу парацетамолу, необхідно контролю вати, чи приймають вони додатково інші комбіновані лікарські засоби, що містять парацетамол, для запобігання передозуванню препарату.

У період лікування препаратом Лекадол Плюс С слід виключити застосування інших препаратів, що містять аскорбінову кислоту.

Лабораторні показники

Парацетамол може впливати на результати деяких лабораторних параметрів. Можлива хибно позитивна реакція на 5-гідроксиіндолоцтову кислоту в сечі. Електрохімічні методи визначення глюкози в крові можуть давати хибно позитивні результати про підвищення рівня глюкози. Аскорбінова кислота, як ефективний відновник, може впливати на результати окремих лабораторних тестів, які базуються на реакції відновлення (наприклад, визначення рівня глюкози в крові).

Особливі застереження.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Лекадол Плюс C не рекомендується застосовувати у І триместрі вагітності. У ІІ і ІІІ триместрах вагітності препарат можна застосовувати тільки за рекомендацією лікаря. При цьому вагітні мають приймати препарат упродовж якомога коротшого часу в індивідуальних дозах, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини. Парацетамол проникає в грудне молоко, тому в період застосування препарату слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Немає даних про вплив препарату на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Діти. Не рекомендується застосовувати препарат дітям віком до 12 років.

Спосіб застосування та дози.

Застосовують внутрішньо дорослим і дітям старше 12 років. Рекомендована доза – 1 пакетик гранул 4 - 6 разів на добу.

Максимальна добова доза – 6 пакетиків.

Інтервал між прийомами – не менше 4 годин.

Тривалість лікування визначається індивідуально, залежить від перебігу захворювання та переносимості препарату, але не більше 5 днів.

Вміст 1 пакетика слід висипати у чашку або склянку і додати приблизно 200 мл гарячої (але не киплячої) води або чаю, повністю розчинити при перемішуванні і випити теплим. Розчин готується безпосередньо перед застосуванням.

Прийом їжі може знижувати всмоктування препарату.

Хворі із послабленою печінковою або нирковою функцією і пацієнти із синдромом Гільберта мають приймати Лекадол Плюс С у нижчих дозах або через більші інтервали часу. Гемодіаліз знижує концентрацію парацетамолу в крові, тому пацієнтам після діалізу потрібна додаткова доза парацетамолу.

Немає необхідності в коригуванні дози особам літнього віку, незважаючи на збільшений період напів виведення парацетамолу.

Передозування.

Передозування парацетамолу найбільш вірогідне в осіб літнього віку, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки, при недостатньому харчуванні, при хронічному алкоголізмі та при супутньому застосуванні лікарських засобів, що індукують ферменти печінки.

Токсична дія парацетамолу може розвинутися після одноразового передозування або після застосування повторних доз (6 - 10 г на добу протягом 1 - 2 днів).

При передозуванні парацетамолу утворюється велика кількість токсичного метаболіту N-ацетил-пара-бензохіноніміну, який зв’язується з сульфгідрильними групами клітин печінки, спричиняючи їх пошкодження. Розвиток метаболічного ацидозу та енцефалопатії може призвести до коми і летального кінця.

Великі дози препарату Лекадол Плюс С можуть спричинити нудоту, блювання, підвищене потовиділення і сонливість протягом перших 12 - 24 годин. Через 12 - 48 годин після передозування підвищується активність трансаміназ печінки (AСT, АЛТ), лактатдегідрогенази і білірубіну, а також збільшується час утворення протромбі нового згустка.

Через 2 дні після передозування біль у животі може стати першим симптомом ураження печінки.

Такі симптоми як втрата апетиту, жовтяниця і шлунково-кишкові кровотечі можуть спостерігатися через 3 дні після передозування. Залежний від дози некроз печінки – найтяжчий токсичний ефект, пов’язаний із передозуванням парацетамолу.

Клінічні симптоми гепатотоксичності найбільш виражені через 4 - 6 днів. Навіть за відсутності тяжкої гепатотоксичності передозування парацетамолу може призвести до гострої ниркової недостатності з гострим тубулярним некрозом.

При передозуванні парацетамолу спостерігаються порушення міокарда, панкреатит.

Надмірні дози аскорбінової кислоти можуть призвести до утворення ниркових конкрементів, запалення слизової оболонки шлунка, діареї.

У хворих з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази прийом надмірних доз аскорбінової кислоти може спричинити гемоліз.

Лікування: негайна госпіталізація, якщо препарат був застосований нещодавно, необхідно викликати блювання, промити шлунок (протягом перших 6 годин) і призначити активоване вугілля. Терапія симптоматична.

N-ацетил цистеїн і метіонін застосовують як антидоти при передозуванні парацетамолу. Ацетил цистеїн застосовують внутрішньо венно. Початкова внутрішньо венна доза ацетил цистеїну у перші 8 годин становить 150 мг/кг маси тіла (20 % розчин у 200 мл 5 %   глюкози). Інфузія має тривати протягом 15 хв. Внутрішньо венну терапію слід   продовжувати: пацієнт отримує 50 мг/кг маси тіла ацетил цистеїну через 4 години (у 500 мл 5 % глюкози), потім 100 мг/кг маси тіла через 16 годин. Через 12 годин можна розпочати пероральний прийом ацетил цистеїну. При тривалому застосуванні ацетил цистеїн може забезпечити захист протягом 48 годин. Значна кількість парацетамолу у формі глюкуроніду і сульфату видаляється з плазми крові гемодіалізом.

Побічні ефекти.

Класифікація   побічних   ефектів   за   системами   органів і частотою їх виникнення: дуже поширені (≥ 1/10),   поширені  (≥ 1/100,  < 1/10),   непоширені  (≥ 1/1000,  < 1/100),   рідко поширені (≥ 1/10 000, < 1/1000), дуже рідко поширені (< 1/10 000), невідома частота (не може бути оцінена виходячи з достовірних даних).

З боку системи крові: рідко поширені – гемолітична анемія; дуже рідко поширені – агранулоцит оз, лейкопенія, тромбоцит опенія, панцитопенія; невідома частота – гемоліз у хворих із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази і прогресу вання цинги після великих доз аскорбінової кислоти.

З боку імунної системи: рідко поширені – алергічні реакції (свербіж, висипання на шкірі, еритема або кропив’янка, астматичний напад), у цьому разі слід припинити застосування препарату і провести симптоматичну терапію симптомів анафілактичної реакції; дуже рідко поширені – хвороба Квінке, диспное, підвищене потовиділення, нудота, зниження артеріального тиску, бронхоспазм у схильних пацієнтів (аналгетична астма).

З боку гепатобіліарної системи: рідко поширені – жовтяниця, підвищення активності трансаміназ печінки; дуже рідко поширені – токсичне ураження печінки, пов’язане з надмірними дозами та/або тривалим прийомом препарату.

З боку сечовидільної системи: після прийому надмірних доз аскорбінової кислоти може розвинутися гіпероксалатурія, можливе утворення ниркових конкрементів; дуже рідко поширені – токсична аналгетична нефропатія, пов’язана з тривалим застосуванням надмірних доз препарату; невідома частота – при дозах аскорбінової кислоти, що перевищують 600 мг, може помірно збільшитися діурез.

Метаболічні порушення: невідома частота – порушення водно-електролітного балансу і пригнічення активності кобаламіну.

З боку нервової системи: невідома частота – головний біль, безсоння.

З боку судинної системи: невідома частота – приплив крові до обличчя.

З боку травного тракту: невідома частота – нудота, блювання, печія, епіг астральний біль, діарея.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні препарату Лекадол Плюс С і лікарських засобів, що індукують мікросомальні ферменти печінки (наприклад, фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, рифампіцин), може збільшуватися ризик ушкодження печінки внаслідок підвищення кількості метаболіту парацетамолу N-ацетил-пара-бензохіноніміну, що утворюється в печінці.

Ризик гепатотоксичності також підвищується при одночасному застосуванні парацетамолу з ізоніазидом. У такому разі пацієнту слід обмежити застосування препарату.

Під час застосування Лекадолу Плюс С разом з антикоагулюючими препаратами їх дія може посилитися. У пацієнтів, які одночасно приймають Лекадол Плюс С (понад 2 г парацетамолу щоденно) та антикоагулянти (варфарин та інші кумарини) протягом тривалого часу (понад 1 тиждень), необхідно контролю вати протромбі новий час.

Парацетамол може подовжувати час напів виведення хлорамфеніколу, таким чином підвищуючи його токсичність.

Одночасне застосування парацетамолу і зидовудину може спричинити гранулоцит опенію, тому їх супутнє застосування можливе тільки за призначенням лікаря.

Під час паралельного застосування Лекадолу Плюс С і холестираміну знижується всмоктування парацетамолу (пацієнтові слід прийняти парацетамол за 1 годину або через 3 години після прийому холестираміну).

Метоклопрамід і домперидон підвищують всмоктування парацетамолу.

Всмоктування парацетамолу у травному тракті уповільнюється при одночасному застосуванні антихолінергічних засобів (наприклад, пропантеліну) або активованого вугілля.

Пробенецид уповільнює глюкуронізацію парацетамолу, що призводить до зниження кліренсу парацетамолу. При сумісному застосуванні пробенециду і Лекадолу Плюс С необхідно зменшити дозу препарату.

Одночасне застосування з ципрофлоксацином може призвести до затримки дії парацетамолу.

Паралельне застосування тропізетрону або гранізетрону з парацетамолом повністю блокує знеболювальний ефект препарату.

Тривале одночасне застосування препарату Лекадол Плюс С та ацетил саліцилової кислоти або інших аналгетиків і жарознижувальних засобів не рекомендується через підвищення ризику нефропатії і медулярного некрозу нирок.

При одночасному застосуванні Лекадолу Плюс С і нефротоксичних препаратів також підвищується ризик розвитку гострого тубулярного некрозу.

Саліциламіди подовжують період напів виведення парацетамолу.

У хворих на алкоголізм та осіб, які вживають велику кількість етанолу, одночасне застосування препарату підвищує ризик розвитку ушкодження печінки і шлункових кровотеч.

При застосуванні разом із препаратами, що містять залізо, під впливом аскорбінової кислоти збільшується всмоктування заліза, що підвищує його токсичність для тканин.

При прийомі великих доз аскорбінової кислоти знижується всмоктування варфарину з травного тракту і клуб очкова реабсорбція специфічних лужних лікарських засобів, таких як амфетамін і трициклічні антидепресанти.

При одночасному призначенні великих доз аскорбінової кислоти та естрогенів (етинілестрадіол) можуть підвищуватися концентрації естрогенів у плазмі.

Аскорбінова кислота може знижувати концентрації пропранололу   у плазмі через вплив на   процес   його всмоктування та метаболізм першого проходження.

При одночасному застосуванні з не стероїдними протизапальними препаратами посилюються основні та побічні ефекти останніх.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 5 г гранул (500 мг парацетамолу + 300 мг кислоти аскорбінової) у пакетику; по 10 або 20 пакетиків у картонній коробці.

Категорія відпуску. Без рецепта.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

гран. д/оральн. р-ра пакет, № 10, № 20

№ UA/10960/01/01 от 01.09.2010 до 01.09.2015

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

комбинированный препарат, содержащий парацетамол и аскорбиновую кислоту.
Парацетамол — эффективное обезболивающее и жаропонижающее лекарственное средство. Он подавляет синтез простагландинов в ЦНС, что способствует снижению высокой температуры тела и уменьшает выраженность боли. По сравнению с НПВП парацетамол не проявляет побочных эффектов в ЖКТ, поэтому его можно применять у пациентов с заболеваниями желудка и пептической язвой в анамнезе. Лекадол Плюс C назначают пациентам, которым противопоказано применение ацетилсалициловой кислоты. Парацетамол обладает слабо выраженным противовоспалительным эффектом.
Аскорбиновая кислота, содержащаяся в данном препарате, является необходимым компонентом для нормального функционирования разных систем организма. Аскорбиновая кислота действует как кофактор во многих ферментативных процессах, защищает клетки от разрушения при окислительных процессах (антиоксидантная активность), увеличивает абсорбцию железа в кишечнике, принимает участие в образовании коллагена — важной соединительной ткани, которая входит в состав костей, хрящей, кожи, помогает поддерживать целостность эндотелия сосудов. Повышение потребности в витамине С при повышенной температуре тела, воспалении и в период беременности связано с основным антиоксидантным свойством этого витамина, то есть с его способностью уменьшать количество свободных радикалов в организме. Доклинические исследования показали, что аскорбиновая кислота оказывает иммуномодулирующее влияние на гуморальный и неспецифичный иммунитет во время воспалительных процессов.
Применение препарата в виде теплого напитка особенно рекомендуется пациентам с воспалением слизистой оболочки рта и глотки и обладает преимуществом перед твердыми лекарственными формами (таблетками), поскольку их труднее проглотить; применение препарата в виде жидкой лекарственной формы также рекомендуется больным с простудой или гриппом.
Парацетамол быстро и почти полностью всасывается в ЖКТ, достигая С_max в плазме крови уже через 30–60 мин после применения. Биодоступность парацетамола составляет 88±15%. Т_½ парацетамола из плазмы крови составляет 2±0,4 ч. Терапевтическая концентрация парацетамола в плазме крови 10–20 мкг/мл, а токсическая концентрация превышает 300 мкг/мл. Связывание с белками плазмы крови составляет 10–30%. Парацетамол проходит через плаценту и ГЭБ, выделяется в грудное молоко. Большая часть парацетамола метаболизируется в печени путем образования конъюгатов с глюкуроновой кислотой (60%), сульфатом (30%) и цистеином (3%). Более 85% парацетамола выводится с мочой в форме метаболитов на протяжении 24 ч и только 1% — в неизмененном виде. Незначительное количество парацетамола элиминируется с желчью.
Аскорбиновая кислота после перорального применения быстро всасывается в верхней части тонкого кишечника. Т_½ аскорбиновой кислоты составляет около 10 ч. Парацетамол не влияет на всасывание витамина С и наоборот. С_max аскорбиновой кислоты в сыворотке крови достигается через 2–3 ч после приема. Терапевтическая концентрация аскорбиновой кислоты в сыворотке крови составляет 10 мг/л. Аскорбиновая кислота проходит через плаценту и выделяется в грудное молоко; метаболизируется в печени до дигидроаскорбиновой и щавелевой кислот и частично — до сульфата аскорбиновой кислоты. Все метаболиты аскорбиновой кислоты элиминируются почками.

ПОКАЗАНИЯ:

симптоматическое лечение простуды и гриппа, сопровождающееся высокой температурой тела, головной болью, болью в мышцах и суставах, ангиной.

ПРИМЕНЕНИЕ:

внутрь взрослым и детям в возрасте старше 12 лет. Рекомендованная доза — 1 пакетик препарата 4–6 раз в сутки.
Максимальная суточная доза — 6 пакетиков.
Интервал между приемами — не меньше 4 ч.
Продолжительность лечения определяется индивидуально, зависит от течения заболевания и переносимости препарата, но не более 5 дней.
Содержимое 1 пакетика высыпать в стакан и добавить 200 мл горячей (но не кипящей) воды или чая, полностью растворить при перемешивании и выпить теплым. Р-р готовится непосредственно перед применением.
Прием пищи может снижать всасывание препарата.
Больным с ослабленной функцией печени или почек и пациентам с синдромом Гильберта следует принимать Лекадол Плюс С в низких дозах или через большие интервалы времени. Гемодиализ снижает концентрацию парацетамола в плазме крови, поэтому пациентам после диализа необходима дополнительная доза парацетамола.
Нет необходимости в коррекции дозы лицам пожилого возраста, несмотря на увеличенный Т_½ парацетамола.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

гиперчувствительность к парацетамолу, аскорбиновой кислоте или к любому другому из компонентов препарата. Тяжелая печеночная недостаточность (>9 баллов по шкале Чайлд-Пью), тяжелая почечная недостаточность; пациенты с дефицитом фермента глюкоза-6-фосфатдегидрогеназы, у которых прием аскорбиновой кислоты в высоких дозах может вызвать гемолиз, в отдельных случаях гемолиз может развиться также после применения парацетамола; фенилкетонурия (поскольку препарат содержит аспартам, который является источником фенилаланина), желтуха, гипероксалатурия, оксалатные конкременты в почках, мочекаменная болезнь, если суточная доза витамина С превышает 1 г.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

классификация побочных эффектов по системам органов и частоте их возникновения: очень часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), иногда (≥1/1000, <1/100), редко (≥1/10 000, <1/1000), очень редко (<1/10 000), неизвестная частота (не может быть оценена, исходя из достоверных данных):
со стороны системы крови: редко — гемолитическая анемия; очень редко — агранулоцитоз, лейкопения, тромбоцитопения, панцитопения; неизвестная частота — гемолиз у больных с дефицитом глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы и прогрессирование цинги после приема аскорбиновой кислоты в высоких дозах;
со стороны иммунной системы: редко — аллергические реакции (зуд, сыпь на коже, эритема или крапивница, приступы БА), в этом случае следует прекратить применение препарата и устранить симптомы анафилактической реакции; очень редко — отек Квинке, диспноэ, повышенное потоотделение, тошнота, снижение АД, бронхоспазм у предрасположенных пациентов (анальгетическая астма);
со стороны гепатобилиарной системы: редко — желтуха, повышение активности трансаминаз печени; очень редко — токсическое поражение печени, связанное с чрезмерными дозами и/или продолжительным приемом препарата.
со стороны мочевыделительной системы: после приема аскорбиновой кислоты в высоких дозах может развиваться гипероксалатурия, возможно образование почечных конкрементов; очень редко — токсическая анальгетическая нефропатия, связанная с длительным приемом препарата в высоких дозах; неизвестная частота — при дозах аскорбиновой кислоты, которые превышают 600 мг, может умеренно увеличиться диурез;
нарушения метаболизма: неизвестная частота — нарушение водно-электролитного баланса и угнетение активности кобаламина;
со стороны ЦНС: неизвестная частота — головная боль, бессонница;
со стороны сердечно-сосудистой системы: неизвестная частота — приток крови к лицу;
со стороны ЖКТ: неизвестная частота — тошнота, рвота, изжога, боль в эпигастральной области, диарея.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

с осторожностью следует назначать препарат в таких случаях:

• пациентам со сниженной функцией печени от умеренной до средней степени (<9 баллов по шкале Чайлд-Пью); необходимо контролировать функциональное состояние печени во время длительного применения этого препарата;
• пациентам со сниженной функцией почек от умеренной до средней степени;
• больным алкоголизмом и лицам, употребляющим большое количество алкоголя ежедневно;
• при одновременном приеме алкогольных напитков и парацетамола может повыситься риск гепатотоксичности и желудочных кровотечений. В таком случае пациента следует предупредить о том, что нельзя употреблять этанол во время лечения препаратом;
• пациенты с талассемией, сидеробластной анемией или гемохроматозом в анамнезе.

В этих случаях больной может принимать Лекадол Плюс С только под контролем врача.
Выявлены отдельные случаи нарушения метаболизма парацетамола у некоторых больных с синдромом Гильберта. При передозировке парацетамола эта группа пациентов потенциально может быть гиперчувствительной к повреждению печени, однако на сегодня данные о таких побочных эффектах отсутствуют.
Лекадол Плюс С необходимо принимать на протяжении 5 дней для уменьшения выраженности боли и на протяжении 3 дней для купирования высокой температуры тела. Если за этот период симптоматика не улучшилась или ухудшилась, необходимо назначить другой курс лечения, поскольку препарат может маскировать симптомы инфекции.
Пациентов, которые уже приняли максимальную суточную дозу парацетамола, необходимо контролировать относительно того, принимают ли они дополнительно другие комбинированные лекарственные средства, содержащие парацетамол, это необходимо для предотвращения передозировки препарата.
В период лечения препаратом Лекадол Плюс С следует исключить применение других препаратов, содержащих аскорбиновую кислоту.
Лабораторные показатели
Парацетамол может влиять на результаты некоторых лабораторных показателей. Возможна ложноположительная реакция на 5-гидроксииндолуксусную кислоту в моче. Электрохимические методы определения глюкозы в плазме крови могут давать ложноположительные результаты о повышении уровня глюкозы.
Аскорбиновая кислота как эффективный восстановитель может влиять на результаты отдельных лабораторных тестов, которые базируются на реакции восстановления (например определение уровня глюкозы в плазме крови).
Применение в период беременности и кормления грудью
Лекадол Плюс C не рекомендуется применять в І триместр беременности. Во ІІ и ІІІ триместр беременности препарат можно применять только по рекомендации врача. При этом беременные должны принимать препарат в течение короткого периода (насколько это возможно) в индивидуальных дозах, когда ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода или ребенка.
Парацетамол проникает в грудное молоко, поэтому в период применения препарата кормление грудью необходимо прекратить.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами
Нет данных о влиянии препарата на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами.
Дети
Не рекомендуется применять препарат детям в возрасте <12 лет.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

при одновременном применении препарата Лекадол Плюс С и лекарственных средств, индуцирующих микросомальные ферменты печени (например фенобарбитал, фенитоин, карбамазепин, рифампицин), может повышаться риск повреждения печени вследствие увеличения количества метаболита парацетамола N-ацетил-пара-бензохинонимина, который образуется в печени.
Риск гепатотоксичности также повышается при одновременном применении парацетамола и изониазида. В таком случае больному следует ограничить применение препарата.
Во время применения Лекадола Плюс С вместе с антикоагулянтами их действие может усилиться. У пациентов, принимающих одновременно Лекадол Плюс С (свыше 2 г парацетамола ежедневно) и антикоагулянты (варфарин и другие кумарины) на протяжении длительного времени (более 1 нед), необходимо контролировать протромбиновое время.
Парацетамол может удлинять Т_½ хлорамфеникола, таким образом повышая его токсичность.
Одновременное применение парацетамола и зидовудина может вызвать гранулоцитопению, поэтому их одновременное применение возможно только по назначению врача.
Во время сочетанного применения Лекадола Плюс С и колестирамина снижается всасывание парацетамола (больному следует принять парацетамол за 1 ч до или через 3 ч после приема колестирамина).
Метоклопрамид и домперидон увеличивают всасывание парацетамола.
Всасывание парацетамола в ЖКТ замедляется при одновременном применении антихолинергических лекарственных средств (например пропантелина) или активированного угля.
Пробенецид замедляет глюкуронизацию парацетамола, что приводит к снижению клиренса парацетамола. При одновременном применении пробенецида и Лекадола Плюс С необходимо снизить дозу препарата.
Одновременное применение препарата с ципрофлоксацином может привести к задержке действия парацетамола.
Параллельное применение трописетрона или гранисетрона с парацетамолом полностью блокирует обезболивающий эффект препарата.
Длительное одновременное применение препарата Лекадол Плюс С и ацетилсалициловой кислоты или других анальгетиков и жаропонижающих средств не рекомендуется в связи с повышением риска нефропатии и медуллярного некроза почек.
При одновременном применении Лекадола Плюс С и нефротоксических препаратов также повышается риск развития острого тубулярного некроза.
Салициламиды удлиняют Т_½ парацетамола.
У больных алкоголизмом и лиц, употребляющих одновременно большое количество этанола и препарат, повышает риск развития повреждения печени и желудочных кровотечений.
При одновременном применении с препаратами, содержащими железо, под влиянием аскорбиновой кислоты увеличивается всасывание железа, что способствует повышению его токсичности для тканей.
При приеме аскорбиновой кислоты в высоких дозах снижаются всасывание варфарина в ЖКТ и клубочковая реабсорбция специфических щелочных лекарственных средств, таких как амфетамин и трициклические антидепрессанты.
При одновременном назначении аскорбиновой кислоты в высоких дозах и эстрогенов (этинилэстрадиола) может повышаться концентрация эстрогенов в плазме крови.
Аскорбиновая кислота может снижать концентрацию пропранолола в плазме крови, в связи с влиянием на процесс его всасывания и метаболизм первого прохождения.
При одновременном применении с НПВП усиливаются основные и побочные эффекты последних.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

передозировка парацетамола наиболее вероятна для лиц пожилого возраста, детей, больных с заболеваниями печени, при недостаточном питании, хроническом алкоголизме и при сопутствующем применении лекарственных средств, индуцирующих ферменты печени.
Токсическое действие парацетамола может проявиться после одноразовой его передозировки или после применения повторных доз (6–10 г в сутки на протяжении 1–2 дней).
При передозировке парацетамола образуется большое количество токсического метаболита N-ацетил-п-бензохинонимина, который связывается с сульфгидрильными группами клеток печени, вызывая их повреждение. Развитие метаболического ацидоза и энцефалопатии может привести к коме и летальному исходу.
Высокие дозы препарата Лекадол Плюс С могут послужить причиной тошноты, рвоты, повышенного потоотделения и сонливости на протяжении первых 12–24 ч. Через 12–48 ч после передозировки повышается активность трансаминаз печени (AсАТ, АлАТ), лактатдегидрогеназы и билирубина, а также увеличивается время образования протромбинового сгустка.
Через 2 дня после передозировки боль в желудке может стать первым симптомом поражения печени.
Такие симптомы, как потеря аппетита, желтуха и желудочно-кишечные кровотечения могут отмечать через 3 дня после передозировки. Некроз ткани печени связан с передозировкой парацетамола.
Клинические симптомы гепатотоксичности наиболее выражены через 4–6 дней. Даже при отсутствии тяжелой гепатотоксичности передозировка парацетамолом может привести к острой почечной недостаточности с острым тубулярным некрозом.
При передозировке парацетамолом выявляют нарушения миокарда, панкреатит.
Применение аскорбиновой кислоты в высоких дозах может привести к образованию почечных конкрементов, воспалению слизистой оболочки желудка, диареи.
У больных с дефицитом глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы прием аскорбиновой кислоты в высоких дозах может вызвать гемолиз.
Лечение: немедленная госпитализация; если препарат был принят недавно, необходимо вызвать рвоту, промыть желудок (на протяжении первых 6 ч) и назначить активированный уголь. Терапия симптоматическая.
N-Ацетилцистеин и метионин применяют как антидоты при передозировке парацетамолом. Ацетилцистеин применяют в/в. Начальная в/в доза ацетилцистеина в первые 8 ч составляет 150 мг/кг массы тела (20% р-р в 200 мл 5% глюкозы). Инфузия должна длиться на протяжении 15 мин. В/в терапию следует продолжать: пациент получает 50 мг/кг массы тела ацетилцистеина через 4 ч (в 500 мл 5% глюкозы), затем 100 мг/кг массы тела через 16 ч. Через 12 ч можно начать пероральный прием ацетилцистеина. При длительном применении ацетилцистеин может обеспечить защиту на протяжении 48 ч. Значительное количество парацетамола в форме глюкуронида и сульфата удаляются из плазмы крови гемодиализом.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре не выше 25 °С.