Луцетам - инструкция по применению

Искать лекарство в аптеках:
Корзина резервированияРезервирование
Лекарства от А до Я

Каталог лекарств
Поиск лекарств → Луцетам - инструкция

  • Луцетам

    Луцетам
    • Piracetam
      Международное название
    • Психостимуляторы, средства для применения при синдроме...
      Фарм. группа
    • N06BX03
      ATС-код
    • по рецепту
      Условие продажи
    • Нет в продаже
      Наличие в аптеках
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЛУЦЕТАМ®
(LUCETAM®)
 

Склад:
діюча речовина: пірацетам; 2-оксо-піролідинацетамід;
1 таблетка містить 400 мг, 800 мг або 1200 мг пірацетаму;
допоміжні речовини: магнію стеарат, повідон К-30, макрогол 6000, дибутилсебакат, титану діоксид (Е 171), тальк, етилцелюлоза, гіпромелоза.
 
Лікарська форма.  Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група.
Психостимулювальні і ноотропні засоби. Код АТС N06B X03.
 
Клінічні характеристики.
Показання.
  1. Лікування кортикальної міоклонії як в   моно- , так і в комплексній терапії.
  2. Лікування наслідків (насамперед афазії) порушень мозкового кровообігу.

  3. Симптоматичне лікування психоорганічного синдрому (когнітивні порушення - ослаблення пам’яті, зниження концентрації уваги; зниження безсоння і мотивації внаслідок локального або дифузного ураження   або порушення функції головного мозку).

  4. Лікування запаморочення й порушення відчуття рівноваги (крім порушень, пов'язаних із судинними розладами й психічною невпевненістю).
  5. Застосування як компонента комплексної терапії когнітивних порушень, пов'язаних із хронічним зловживанням алкоголю або абстинент ним синдромом.
  6. У поєднанні з іншими методами (у тому числі логопедичними) - для підвищення працездатності дітей з утрудненням навчання та диcлексією.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до пірацетаму, інших похідних піролі дону, а також інших компонентів препарату.

Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатині ну менше 20 мл/хв).

Геморагічний інсульт.
Дитячий вік до 3 років.
 
Спосіб застосування та дози.
Препарат застосовують внутрішньо. Дозу препарату підбирають індивідуально, залежно від тяжкості захворювання, а також реакції хворого на препарат.
Таблетки слід приймати до їди і запивати 100 - 200 мл рідини.

Тривалість лікування визначається клінічним станом пацієнта.
При хронічних захворюваннях оптимальний ефект препарату звичайно досягається протягом 6 - 12 тижнів. Після 3-місячного періоду слід проаналізувати результати лікування й вирішити питання про доцільність його продовження.
Залежно від етіології захворювання - при наявності задовільного ефекту препарату - лікування може тривати кілька місяців, а в разі хвороби Альцгеймера - навіть кілька років.
При симптоматичному лікуванні психоорганічного синдрому, залежно від вираженості симптомів, препарат призначають у дозі  2,4 - 4,8 г на добу за 2-3 прийоми.
При лікуванні наслідків порушень мозкового кровообігу (тривалістю понад 15 днів) рекомендована доза становить  4,8 – 6 г на добу.
При кортикальній міоклонії лікування розпочинається з дози 7,2 г на добу, через 3-4 дні дозу збільшують на 4,8 г на добу до досягнення максимальної дози - 24 г на добу. Надалі, залежно від поліпшення стану пацієнта, рекомендується поступове зниження добової дози на 1,2 г з інтервалами 2 дні (3-4 дні при синдромі Ланса-Адамса), щоб уникнути раптового загострення   захворювання або судомних нападів при відміні препарату. За відсутності ефекту чи в разі незначного терапевтичного ефекту лікування припиняють.
При запамороченні рекомендується приймати препарат у дозі 2,4-4,8 г на добу за 2-3 прийоми.
Синдром відміни алкоголю: рекомендована доза становить 12 г на добу, після чого рекомендовано дозу по 2,4 г на добу.
Диcлексія у дітей:
Для дітей віком 8 - 13 років (у поєднанні з логопедичним лікуванням), максимальна рекомендована доза становить 3,2 г за два прийоми.

      Корекція дози при порушенні функції нирок:

Кліренс креатині ну, мл/хв.		 Креатинін сироватки Доза
60 – 40 1,25 - 1,7 мг% Половина рекомендованої дози
40 – 20 1,7 - 3,0 мг% Чверть рекомендованої дози
 

Побічні реакції.
Знервованість, роздратованість, тривога, збудження, агресивність, підвищена моторна активність, порушення сну.
Рідше спостерігалися нудота, блювання, пронос, біль у шлунку, збільшення маси тіла.
Іноді повідомлялося про підвищення або зниження артеріального тиску, запаморочення, головний біль, тремор, підвищення лібідо, алергічні реакції.
    Дуже рідко спостерігалися безсоння й стомлюваність (парадоксальні ефекти).
До інших побічних ефектів належать: занепокоєння, сплутаність свідомості, галюцинації, атаксія (порушення ходи), порушення відчуття рівноваги, погіршення перебігу епілепсії, ангіо невротичний набряк, дерматит, шкірний свербіж, кропив'янка.
Побічні ефекти зазвичай минають при зниженні дози.

Передозування.
Пірацетам не токсичний   навіть у високих дозах.
Специфічного антидоту немає. При підозрі на передозування можна промити шлунок або викликати блювання. Лікування симптоматичне, яке може включати гемодіаліз. Пірацетам може бути виведений шляхом   гемодіалізу з ефективністю 50 – 60 % .

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дослідження на тваринах не виявили негативної дії на ембріон та його розвиток, у тому числі в постнатальний період; пірацетам не змінював перебігу вагітності і пологів.
Досвіду застосування препарату для лікування вагітних жінок немає. За винятком особливих обставин, Луцетам не можна призначати під час вагітності. Пірацетам проникає крізь плацентарний бар’єр і в грудне молоко. Тому слід припинити годування груддю під час лікування препаратом.
Діти. Препарат не застосовують дітям до 1 року.
Особливості застосування.

При зниженні ниркової функції препарат слід застосовувати   у знижених дозах і при безперервному контролі функції нирок. У літніх пацієнтів функцію нирок необхідно перевіряти до початку застосування препарату.

При епілепсії й інших спазмофілічних станах Луцетам  може знижувати поріг судомної готовності. Для зміни встановленої проти судомної терапії хворих на епілепсію необхідна ретельна консультація фахівця, навіть якщо Луцетам  поліпшить стан пацієнта.

Оскільки пірацетам гальмує агрегацію тромбоцитів, слід дотримуватись особливої обережності при його призначенні пацієнтам з порушеннями згортання крові, наприклад, при геморагічних станах або після великих операцій.

У пацієнтів з корковою міоклонією раптова відміна препарату може спричинити різке загострення або судомні напади.

При гіпертиреозі застосування Луцетаму  потребує особливої обережності через ризик посилення центральних ефектів (тремор, занепокоєння, порушення сну, сплутаність свідомості).

Здатність впливати на швидкість реакції при   керуванні   авто транспортом або роботі з   іншими складними механізмами.
Клінічні дані про вплив препарату на здатність керувати авто транспортом і працювати зі складними механізмами відсутні. Однак, враховуючи можливі побічні ефекти пірацетаму, такий вплив не виключений. Тому ступінь обмеження або заборони лікар повинен визначати для кожного пацієнта індивідуально.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Поєднане застосування з препаратами, що стимулюють центральну нервову систему, може посилити їх стимулювальний ефект.

Одночасне   застосування з нейролептиками може посилити дискінезію.

При сумісному застосуванні з гормонами щитоподібної залози (T3+T4) можуть посилюватися центральні ефекти (тремор, занепокоєння, порушення сну, сплутаність свідомості).

Результати застосування препарату в пацієнтів з тяжкою рецидивуючою тромбоемболією показали, що доза пірацетаму 9,6 г на добу не впливає на дозу аценокумарину, необхідну для досягнення показника МНО 2,5-3,5, однак значною мірою знижує агрегацію тромбоцитів, вивільнення бета-тромбоглобуліну, рівні фібриногену й фактора Віллебранда, а також в'язкість цільної крові й плазми.

У пацієнтів, які отримують постійну анти епілептичну терапію (карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, вальпроат натрію), пірацетам у добовій дозі 20 г протягом 4 тижнів не змінював різницю максимальної й мінімальної концентрацій анти епілептичних препаратів.

Застосування пірацетаму (1,6 г) і вживання алкоголю не впливало на концентрацію кожного з цих речовин у плазмі крові.

У тестах in vitro концентрації пірацетаму 142, 426 і 1422 мкг/мл не пригнічували найважливіші печінкові ферменти системи цитохрому Р-450 людини (CYP 1A2, 2A6, 2B6, 2C8, 2C19, 2D6, 2E1, 3A4/5, 4A9/11). Відповідно, малоймовірні метаболічні взаємодії пірацетаму з іншими лікарськими засобами.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.

Активним компонентом Луцетаму є пірацетам, циклічне похідне гамма-аміномасляної кислоти.

Пірацетам   є ноотропним засобом зі складним механізмом дії. Ефекти пірацетаму пов'язані зі стимуляцією нуклеотидного метаболізму в нейронах, підвищенням рівня глюкози й утилізації кисню в головному мозку, а також із посиленням холінергічних та дофамінергічних механізмів передачі збудження у нервовій тканині. Пірацетам має властивість дозозалежного зв'язування з фосфоліпід ним подвійним шаром клітинних мембран, причому він відновлює їх структуру, таким чином, підвищується   плинність і поліпшується функція мембран.
Пірацетам виявляє сприятливі ефекти на мозкову мікро циркуляцію й метаболізм головного мозку пацієнтів з ішемією головного мозку, оскільки поліпшує регіонарне кровопостачання в ішемізованих ділянках без посилення перфузії інтактних зон головного мозку.
Пірацетам виявляє позитивний гемореологічний ефект: підвищує еластичність еритроцитів, знижує агрегацію тромбоцитів і адгезію еритроцитів до стінок кровоносних судин, послаблює спазм капілярів. Крім того, пірацетам безпосередньо стимулює синтез проста цикліну в інтактній судинній стінці.
Експерименти на тваринах показали, що пірацетам захищає центральну нервову систему від гіпоксії, травми головного мозку, токсичних і електросудомних впливів, а також зменшує шкідливий вплив цих факторів.  
Пірацетам поліпшує когнітивні функції (навчання, пам'ять, увагу, свідомість) у здорових осіб та хворих з когнітивними порушеннями. Ці ефекти не пов'язані із седативною або стимулювальною дією. Пірацетам може захищати або відновлювати когнітивні функції при ушкодженні головного мозку (гіпоксії, отруєнні, електросудомній терапії) або після цих станів. Препарат знижує ефекти гіпоксії на функції головного мозку.
Фармакокінетика.
Після прийому препарату внутрішньо пірацетам швидко і практично повністю всмоктується. Максимальна концентрація в плазмі досягається приблизно через 30 – 60 хв   після прийому; максимальна концентрація в спинномозковій рідині досягається через 2-8 годин. Біодоступність препарату становить майже 100 %. Об’єм   розподілу пірацетаму – майже    0,6 л/кг. Одночасний прийом їжі не впливає на ступінь всмоктування препарту. Однак знижується значення Сmax і підвищується tmax. Період напів виведення препарату з плазми крові становить 4-5 год.,   із спинномозкової рідини – 6-8 год. Зв’язування з білками плазми крові становить 15 %. Пірацетам накопи чується в корі головного мозку і мозочка,   хвостатому ядрі, гіпокампі, латеральному колінчастому тілі та судинному сплетінні головного мозку.
Препарат виділяється нирками у незміненому вигляді. Після одноразового прийому 90 – 100 % уведеної дози виділяється протягом 24-30 год. Пірацетам проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри (концентрація у плода досягає 70 – 90 % його концентрації в материнському організмі) і потрапляє в грудне молоко. Пірацетам піддається діалізу (ефективність виведення – 50 – 60 %).

Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки 400 мг - двоопуклі овальні   таблетки в оболонці, з фаскою, білого або майже білого кольору, з гравіруванням літери “Е” і знака “241” з одного боку, без запаху або майже без запаху;
таблетки 800 мг - двоопуклі овальні таблетки в оболонці, з фаскою, білого або майже білого кольору, з гравіруванням літери “Е” і знака “242” з одного боку та рискою з обох боків, без запаху або майже без запаху;
таблетки 1200 мг – злегка опуклі овальні   таблетки в оболонці, з фаскою, білого або майже білого кольору, з гравіруванням літери “Е” і знака “243” з одного боку, без запаху або майже без запаху.

Термін придатності. 5   років.
 
Умови зберігання. Зберігати   при температурі 15-30 оС у недоступному для дітей місці.

Упаковка.
Таблетки 400 мг: по 60 таблеток у скляному флаконі або по 15 таблеток у блістері (4 блістери) у картонній коробці.
Таблетки 800 мг: по 30 таблеток у скляному флаконі або по 15 таблеток у блістері (2 блістери) у картонній коробці.

Таблетки 1200 мг: по 20 таблеток   у скляному флаконі або по 10 таблеток   у блістері (2 блістери) у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ВАТ Фармацевтичний завод ЕГІС.

Місцезнаходження. EGIS Pharmaceuticals PLC, 1106 Budapest, Kereszturi ut 30-38,  HUNGARY.



 

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. п/о 400 мг блистер, № 60

табл. п/о 400 мг фл., № 60

 Пирацетам 400 мг

Прочие ингредиенты: магния стеарат, повидон К30, макрогол 6000, титана диоксид, тальк, этилцеллюлоза, гипромеллоза, дибутилсебакат.

№ UA/8165/01/01 от 17.04.2008 до 17.04.2013

табл. п/о 800 мг блистер, № 30

табл. п/о 800 мг фл., № 30

 Пирацетам 800 мг

Прочие ингредиенты: магния стеарат, повидон К30, макрогол 6000, титана диоксид, тальк, этилцеллюлоза, гипромеллоза, дибутилсебакат.

№ UA/8165/01/02 от 17.04.2008 до 17.04.2013

табл. п/о 1200 мг блистер, № 20

табл. п/о 1200 мг фл., № 20

 Пирацетам 1200 мг

Прочие ингредиенты: магния стеарат, повидон К30, макрогол 6000, титана диоксид, тальк, этилцеллюлоза, гипромеллоза, дибутилсебакат.

№ UA/8165/01/03 от 17.04.2008 до 17.04.2013

р-р д/ин. 1 г амп. 5 мл, № 10

р-р д/ин. 3 г амп. 15 мл, № 4, № 20

 Пирацетам 200 мг/мл

Прочие ингредиенты: натрия ацетат, кислота уксусная ледяная, вода для инъекций.

№ UA/8165/02/01 от 30.05.2008 до 30.05.2013

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Активным компонентом Луцетама является пирацетам, циклическое производное γ-аминомасляной кислоты.
Пирацетам является ноотропным средством со сложным механизмом действия. Эффекты пирацетама связаны со стимуляцией нуклеотидного метаболизма в нейронах, повышением уровня глюкозы и утилизации кислорода в головном мозгу, а также с усилением холинергических и дофаминергических механизмов передачи возбуждения в нервной ткани. Пирацетам обладает свойством дозозависимого связывания с фосфолипидным двойным слоем клеточных мембран, причем он восстанавливает их структуру, таким образом, повышается проницаемость и улучшается функция мембран.
Пирацетам оказывает благоприятный эффект на мозговую микроциркуляцию и метаболизм головного мозга пациентов с ишемией головного мозга, поскольку улучшает регионарное кровоснабжение в ишемизированных участках без усиления перфузии интактных зон головного мозга.
Пирацетам оказывает положительный гемореологический эффект: повышает эластичность эритроцитов, снижает агрегацию тромбоцитов и адгезию эритроцитов к стенкам кровеносных сосудов, уменьшает спазм капилляров. Кроме того, пирацетам непосредственно стимулирует синтез простациклина в интактной сосудистой стенке.
Эксперименты на животных показали, что пирацетам защищает ЦНС от гипоксии, травмы головного мозга, токсичных и электросудорожных влияний, а также уменьшает негативное влияние этих факторов.
Пирацетам улучшает когнитивные функции (обучение, память, внимание, сознание) у здоровых лиц и больных с когнитивными нарушениями. Эти эффекты не связаны с седативным или стимулирующим действием. Пирацетам может защищать или восстанавливать когнитивные функции при повреждении головного мозга (гипоксии, отравлении, электросудорожной терапии) или после этих состояний. Препарат снижает эффекты гипоксии на функции головного мозга.
Фармакокинетика
После приема препарата внутрь пирацетам быстро и практически полностью всасывается. Сmax в плазме крови достигается приблизительно через 30–60 мин после приема; Сmax в СМЖ достигается через 2–8 ч. Биодоступность препарата составляет почти 100%. Объем распределения пирацетама — около 0,6 л/кг массы тела. Одновременный прием пищи не влияет на степень всасывания препарата. Однако снижается значение Сmax и повышается Tmax. Т½ препарата из плазмы крови составляет 4–5 ч, из СМЖ — 6–8 ч. Связывание с белками плазмы крови составляет 15%. Пирацетам скапливается в коре головного мозга и мозжечка, хвостатом ядре, гиппокампе, латеральном коленчатом теле и сосудистом сплетении головного мозга.
Препарат выделяется почками в неизмененном виде. После одноразового приема 90–100% введенной дозы выводится на протяжении 24–30 ч. Пирацетам проникает через ГЭБ и плацентарный барьер (концентрация у плода достигает 70–90% его концентрации в материнском организме), а также в грудное молоко. Пирацетам подвергается диализу (эффективность выведения — 50–60%).
При в/в применении действие пирацетама начинается быстро. Биодоступность — 100%. Сmax в плазме крови достигается приблизительно через 30–60 мин. Tmax из плазмы крови — 4–5 ч, из СМЖ — 6–8 ч. Связывание с белками плазмы крови составляет 15%. Высокие концентрации препарата выявляются в коре головного мозга и мозжечке, в некоторых базальных ядрах, гиппокампе, латеральном коленчатом теле и в сосудистом сплетении головного мозга.
Препарат проникает через плаценту и в грудное молоко, не метаболизируется в организме. Пирацетам выделяется почками преимущественно в неизмененном состоянии. На протяжении 24–30 ч после однократного введения выводится 90–100% введенной дозы пирацетама. Приблизительно 1–2% выявляются в кале. Пирацетам проникает через ГЭБ и плацентарный барьер (концентрация у плода достигает 90% его концентрации в материнском организме) и проникает в грудное молоко. Пирацетам подвергается диализу (эффективность выведения 50–60%).
Для пирацетама характерна линейная фармакокинетика.

ПОКАЗАНИЯ:

Таблетки
Симптоматическое лечение психоорганического синдрома (когнитивные нарушения — снижение памяти, снижение концентрации внимания; бессонница и снижение мотивации вследствие локального или диффузного поражения или нарушения функции головного мозга).
Лечение последствий (прежде всего афазии) нарушений мозгового кровообращения.
Терапия кортикальной миоклонии как в моно-, так и в комплексной терапии.
Лечение при головокружении и нарушении равновесия (кроме нарушений, связанных с сосудистыми нарушениями и психической неустойчивостью).
Применение как компонента комплексной терапии когнитивных нарушений, связанных с хроническим злоупотреблением алкоголя или абстинентным синдромом.
В сочетании с другими методами (в том числе логопедическими) — для повышения трудоспособности детей с затруднением обучения и дислексией.
Р-р для инъекций
Симптоматическое лечение психоорганического синдрома (ухудшение памяти, потеря концентрации внимания).
Лечение последствий нарушений мозгового кровообращения (прежде всего афазии).
Кортикальная миоклония в виде моно- или комплексной терапии.
Головокружение и нарушение ощущения равновесия (кроме нарушений, связанных с сосудистыми нарушениями и психической неустойчивостью).
Как компонент комплексной терапии алкогольного абстинентного синдрома, а также когнитивных нарушений, связанных с хроническим злоупотреблением алкоголя.
В комплексной терапии серповидно-клеточной анемии.

ПРИМЕНЕНИЕ:

Таблетки
Применяют внутрь. Дозу препарата подбирают индивидуально, в зависимости от тяжести заболевания, а также реакции больного на препарат. Таблетки следует принимать до еды и запивать 100–200 мл жидкости.
Продолжительность лечения определяется клиническим состоянием пациента.
При хронических заболеваниях оптимальный эффект препарата обычно достигается на протяжении 6–12 нед. После 3-месячного периода необходимо проанализировать результаты лечения и решить вопрос о целесообразности его продолжения.
В зависимости от этиологии заболевания — при наличии удовлетворительного эффекта препарата — лечение может длиться несколько месяцев, а в случае болезни Альцгеймера — даже несколько лет.
При симптоматическом лечении психоорганического синдрома, в зависимости от выраженности симптомов, препарат назначают в дозе 2,4–4,8 г/сут в 2–3 приема.
При лечении последствий нарушений мозгового кровообращения (продолжительностью свыше 15 дней) рекомендованная доза составляет 4,8–6 г/сут.
При кортикальной миоклонии лечение начинается с дозы 7,2 г/сут, через 3–4 дня дозу повышают на 4,8 г/сут до достижения максимальной дозы — 24 г. В дальнейшем, в зависимости от улучшения состояния пациента, рекомендуется постепенное снижение суточной дозы на 1,2 г с интервалами 2 дня (3-4 дня при синдроме Ланса — Адамса), во избежание внезапного обострения заболевания или судорожных приступов при отмене препарата. При отсутствии эффекта или в случае незначительного терапевтического эффекта лечение прекращают.
При головокружении рекомендуется принимать препарат в дозе 2,4–4,8 г/сут в 2–3 приема.
Синдром отмены алкоголя: рекомендованная доза составляет 12 г/сут, после чего рекомендована доза по 2,4 г/сут.
Дислексия у детей
У детей в возрасте 8–13 лет (в сочетании с логопедическим методом лечения) рекомендованная доза составляет 3,2 г 2 раза в сутки.
Дозирование для больных с нарушением функции почек

Клиренс креатинина, мл/мин Креатинин плазмы крови, мг% Доза
60–40 1,25–1,7 ½ рекомендованной дозы
40–20 1,7–3,0 ¼ рекомендованной дозы


Р-р для инъекций
Лечение можно проводить на протяжении нескольких недель, месяцев и даже лет (применяют таблетированную форму Луцетама). Продолжительность терапии зависит от состояния пациента и реакции на нее.
Вводится препарат в/в в виде инфузии. Применяют растворители:
0,9% р-р натрия хлорида;
5%; 10%; 20% р-р фруктозы;
5%; 10%; 20% р-р глюкозы;
5% р-р левулозы;
10% р-р декстрана 40 в 0,9% р-ра натрия хлорида;
6% р-р декстрана 100 в 0,9% р-ра натрия хлорида;
р-р Рингера;
р-р Рингера лактат;
р-р маннитол — декстран;
6% р-р гидроксиэтилового крахмала (ГЭК).
Взрослые
Обычно начальная доза составляет 2400 мг/сут, поддерживающая — 1200–2400 мг/сут. Начальную и поддерживающую дозы распределяют в несколько приемов (например 2 приема в сутки). Суточная доза при этом составляет 4800 мг.
Больные в период отмены алкоголя могут получать 12 г, затем их переводят на поддерживающую дозу — 2400 мг/сут;
больные с внезапным сокращением мышц мозгового происхождения: начальная доза — 2–4 г/сут, постепенно повышая в течение нескольких недель до суточной дозы — 9–12 г;
органический психический синдром у лиц старческого возраста: 4800 мг/сут на протяжении нескольких недель со следующим снижением до поддерживающей дозы 1200–2400 мг/сут;
цереброваскулярные поражения, дефицит познавательной деятельности после травм головы: суточная доза 9–12 г в первые 2 нед, затем поддерживающая доза — 2400 мг/сут на протяжении не менее 3 нед.
Дети в возрасте 8–12 лет при детской дислексии
Максимальная суточная доза составляет 3200 мг Луцетама, или 0,03–0,16 г/кг массы тела.
Дозы для пациентов с нарушением функции почек

Клиренс креатинина, мл/мин Креатинин в сыворотке крови, мг Доза
40–60 1,25–1,7 ½ обычной для взрослых дозы
20–40 1,7–3,0 ¼ обычной для взрослых дозы


Больные пожилого возраста могут принимать препарат в назначенных для взрослых дозах без их коррекции.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

индивидуальная непереносимость пирацетама или производных пиролидона или других компонентов препарата.
Острое нарушение мозгового кровообращения (геморрагический инсульт).
Терминальная стадия почечной недостаточности (при клиренсе креатинина <20 мл/мин).
Детям в возрасте младше 1 года.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

Таблетки
Имеются единичные сообщения о побочных явлениях со стороны ЖКТ: тошнота, рвота, диарея, боль в животе и желудке; со стороны нервной системы: головокружение, головная боль, атаксия, нарушение равновесия, обострение течения эпилепсии, бессонница; со стороны психики: возбуждение, тревога, нервозность, галлюцинации, повышение сексуальности, редко — сонливость и депрессия; со стороны кожных покровов: дерматит, зуд, кожные высыпания, отек.
Р-р
Такие жалобы, как нервозность, раздраженность, страх, беспокойство, агрессивность, нарушение сна, повышенная возбудимость и усиление двигательной активности, чаще всего проявляются у лиц пожилого возраста, а также при ежедневном введении препарата в дозах, превышающих 2400 мг. Тошнота, головокружение, головная боль, тремор рук, повышенная сексуальность и аллергические реакции отмечают редко.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

в связи с влиянием пирацетама на агрегацию тромбоцитов требуется осторожность при назначении препарата больным с нарушением гемостаза, во время больших хирургических операций или пациентам с симптомами тяжелого кровотечения. При лечении больных кортикальной миоклонией следует избегать резкого прерывания терапии, поскольку это может вызвать возобновление приступов.
При длительной терапии у лиц пожилого возраста рекомендуется регулярный контроль показателей функции почек, в случае необходимости проводят коррекцию дозы в зависимости от результатов исследования клиренса креатинина.
Учитывая возможные побочные эффекты, пациенту следует придерживаться осторожности при управлении транспортными средствами и работе с механизмами.
Проникает через фильтровальные мембраны аппаратов для гемодиализа.
Период беременности и кормления грудью. В исследованиях на животных не выявили отрицательного действия на эмбрион и его развитие, в том числе в постнатальный период; пирацетам не влиял на течение беременности и родов.
Опыта применения препарата для лечения у беременных нет. Пирацетам проникает через плацентарный барьер и в грудное молоко. Концентрация препарата в крови у новорожденных достигает 70–90% концентрации его в крови матери. За исключением особых обстоятельств, Луцетам не применяют в период беременности. Следует воздержаться от кормления грудью во время лечения препаратом.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

при сочетанном применении с тиреоидными гормонами (Т3+Т4) возможны повышенная раздражительность, дезориентация и нарушение сна. Не отмечено взаимодействия с клоназепамом, фенитоином, фенобарбиталом, вальпроатом натрия.
Пирацетам в высоких дозах (9,6 г/сут) повышал эффективность аценокумарола у больных с венозным тромбозом: отмечали значительное снижение уровня агрегации тромбоцитов, уровня фибриногена, факторов Виллибрана, вязкости крови и плазмы крови.
Возможность изменения фармакодинамики пирацетама под действием других лекарственных средств низкая, поскольку 90% препарата выводится в неизмененном состоянии с мочой.
In vitro пирацетам не угнетает цитохром Р450 изоформы СYР1А2, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Э1 и 4А9/11 в концентрации 142; 426; 1422 мкг/мл. Поэтому метаболическое взаимодействие с препаратами, которые подвергаются биотрансформации этими ферментами, маловероятно.
Прием пирацетама в дозе 20 мг/сут не изменял максимума и кривой уровня концентрации противоэпилептических препаратов в сыворотке крови (карбамазепина, фенитоина, фенобарбитала, вальпроата) у больных эпилепсией.
У пациентов с эпилепсией, получающих по этому поводу соответствующую терапию, может возникнуть необходимость в коррекции лечения и проведении курса в/в терапии Луцетама.
Одновременный прием препарата и употребление алкоголя не влияли на уровень концентрации пирацетама в сыворотке крови — концентрация алкоголя в сыворотке крови не изменялась при приеме 1,6 г пирацетама.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

при приеме 75 г пирацетама внутрь отмечены такие диспептические явления, как диарея с кровью и боль в животе. Другие симптомы при передозировке пирацетама не выявлены.
Сразу после значительной пероральной передозировки следует промыть желудок или вызвать рвоту. Лечение симптоматическое, включающее проведение гемодиализа. Специфического антидота нет. Эффективность гемодиализа составляет 50–60% пирацетама.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

в сухом, защищенном от света месте при температуре 15–30 °С.





 



Реклама
Поиск лекарств в аптеках