ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препаратуНУРОФЄН™ ФОРТЕ |
||
Склад лікарського засобу:
діючі речовини: 1 таблетка містить ібупрофену 400 мг;допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, натрію цитрат, кислота стеаринова, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кармелоза, тальк, акація, сахароза, титану діоксид (Е 171), макрогол 6000. |
||
Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою. Білі або майже білі двояко випуклі таблетки у цукровій оболонці з ідентифікуючим написом червоного кольору на одному боці. |
||
Назва і місцезнаходження виробника. Реккітт Бенкізер Хелскер Інтернешнл, Тейн Роуд, Ноттінгем, NG90 2DB, Великобританія. |
||
Фармакотерапевтична група. Не стероїдні протизапальні засоби. Код АТС М 01А Е 01. |
||
Не стероїдний протизапальний засіб, похідний фенілпропіонової кислоти. Чинить аналгезуючу, жарознижувальну та протизапальну дії. При застосуванні добової дози 1200 мг діє переважно як анальгетик. Механізм дії полягає в інгібуванні синтезу простагландинів – медіаторів болю та запалення. Фармакокінетика. Після прийому ібупрофен швидко абсорбується з травного тракту. Максимальна концентрація активної речовини у плазмі крові визначається через 1 - 2 години після прийому, у синовіальній рідині - через 3 години після прийому. Ібупрофен метаболізується у печінці, виводиться нирками у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Період напів виведення – майже 2 години. Показання для застосування. Нурофєн™ Форте застосовується при головному та зубному болі, дисменореї, невралгії, болях у спині, суглобах, м’язах, при ревматичних болях, а також при симптомах застуди і грипу. |
||
Протипоказання. Підвищена чутливість до ібупрофену або будь-якого з компонентів препарату.
Алергічна реакція (наприклад, астма, риніт, набряк Квінке) після застосування ацетил саліцилової кислоти або інших не стероїдних протизапальних засобів.
Виразкова хвороба шлунка нині або в анамнезі.
Кровотеча з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту або прорив в анамнезі, пов’язані з попереднім лікуванням не стероїдними протизапальними засобами.
Використання препарату з супутніми не стероїдними протизапальними засобами, включаючи специфічні інгібітори циклооксигенази-2.
Гостра печінкова, ниркова або серцева недостатність.
Останній триместр вагітності.
|
||
Особливі застереження.
Слід із обережністю (після консультації з лікарем) починати застосування препарату пацієнтам, у яких спостерігався підвищений артеріальний тиск та/або серцева недостатність, а саме, затримка рідини, підвищений артеріальний тиск та набряки під час лікування не стероїдними протизапальними засобами.
Побічні ефекти можна зменшити шляхом нетривалого застосування мінімальної ефективної дози, потрібної для лікування симптомів.
Вплив на серцево-судинну та церебрально васкулярну систему
Проведене клінічне дослідження та дані епідеміологічних досліджень свідчать про те, що застосовування ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг щодня), а також тривале застосування може призвести до незначного підвищення ризику появи артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт). Загалом дані епідеміологічних досліджень не свідчать про те, що низька доза ібупрофену (наприклад, нижче 1200 мг щодня) може призвести до підвищення ризику розвитку інфаркту міокарда.
Бронхоспазм може виникнути у пацієнтів, що страждають на бронхіальну астму або алергічні захворювання нині або мали в анамнезі вказівки на бронхоспазм.
Люди похилого віку знаходяться у сфері підвищеного ризику появи серйозних наслідків через побічні ефекти.
Системний червоний вовчак та системні захворювання сполучної тканини - підвищений ризик появи асептичного менінгіту.
Хронічні запальні захворювання кишечнику (виразковий коліт, хвороба Крона) - оскільки ці захворювання можуть загострюватися.
Симптоми підвищення артеріального тиску та/або серцевої недостатності у зв’язку з тяжким порушенням функції печінки можуть погіршуватися та/або може виникнути затримка рідини.
Симптоми ниркової недостатності у зв’язку з наявністю тяжких порушень функції нирок можуть погіршуватися.
Не зафіксовано достатньо доказів того, що лікарські засоби, що інгібірують синтез циклооксигенази / простагландинів, можуть викликати погіршення репродуктивної функції у жінок через вплив на процес овуляції. Це явище є оборотним при припиненні лікування.
При застосуванні всіх не стероїдних протизапальних засобів була зафіксована кровотеча з шлунково-кишкового тракту, виразка або прорив, що можуть призвести до смерті, під час всього лікування, за наявності або відсутності симптомів погіршення чи серйозних серцево-судинних подій в анамнезі.
Пацієнти, у яких спостерігалися шлунково-кишкові розлади, загалом особи похилого віку, мають повідомляти про будь-які незвичайні абдомінальні симптоми (особливо, кровотечу з шлунково-кишкового тракту), на початку лікування.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Незважаючи на те, що дослідженнями не доведено тератогенної дії у тварин, не рекомендується застосовувати нурофен впродовж перших 6 місяців вагітності.
У третьому триместрі застосування ібупрофену протипоказано, оскільки існує ризик передчасного закриття артеріального протоку у плода з можливою стабільною легеневою гіпертензією. Настання пологів може бути затримано, а тривалість пологів збільшується разом зі збільшенням вірогідності появи кровотечі у матері та дитини (див. Розділ 4.3 Протипоказання).
Під час проведення декількох досліджень незначна кількість Ібупрофену була виявлена у материнському молоці, та не було виявлено негативного впливу ібупрофену на новонароджених, що знаходяться на грудному вигодовуванні.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Відсутня при рекомендованих дозах та під час проведення лікування.
Діти.
Не рекомендовано застосування у дітей молодше 12 років без рекомендації лікаря.
|
||
Спосіб застосування та дози.
Для перорального застосування при нетривалому використанні.
Препарат призначено для дорослих та дітей, старше 12 років. Застосовується по 1 таблетці кожні 4 - 6 год. Таблетки необхідно запивати водою. Не вживати більше 3 таблеток протягом 24 год. Максимальна добова доза становить 1200 мг.
Особи похилого віку не потребують спеціального дозування.
Мінімально ефективна доза має застосовуватися протягом нетривалого періоду потрібного для позбавлення від симптомів (але не більше 10 діб). У разі необхідності застосовувати препарат понад 10 днів (якщо симптоми не зникають), пацієнт має звернутися до лікаря. |
||
Передозування.
Застосування дітьми понад 400 мг/кг може викликати появу симптомів інтоксикації. У дорослих ефект дози менш виражений. Період напів виведення при передозуванні складає 1,5 - 3 годин.
Симптоми інтоксикації – у більшості пацієнтів, що брали участь у клінічних дослідженнях, застосування значної кількості не стероїдних протизапальних засобів викликало лише нудоту, блювання, біль в епіг астральної ділянці або дуже рідко діарею. Може також виникати шум у вухах, головний біль та кровотеча з шлунково-кишкового тракту. При більш тяжкому отруєнні можуть виникати токсичні ураження центральної нервової системи, проявлятися у вигляді сонливості, інколи збудженого стану та дезорієнтації або коми. Інколи у пацієнтів спостерігаються судоми. При тяжкому отруєнні може виникати метаболічний ацидоз; протромбі новий індекс може бути підвищ енним, можливо, внаслідок впливу на фактори згортання циркулюючої крові. Може виникати гостра ниркова недостатність та пошкодження печінки. У хворих на бронхіальну астму може спостерігатися загострення астми. Лікування може бути симптоматичним та додатковим, а також включати очищення дихальних шляхів та спостереження за серцевими симптомами та показниками життєво важливих функцій до нормалізації стану. Рекомендовано пероральне застосування активованого вугілля впродовж однієї години після застосування потенційно токсичної кількості препарату. При частих або тривалих судомах слід приймати диазепам або лоразепам внутрішньо венно. Для лікування астми слід застосовувати бронхолітічні засоби. |
||
Побічні ефекти.
Набряк, підвищення артеріального тиску та серцева недостатність були відмічені в комбінації з лікуванням не стероїдними протизапальними засобами.
Проведене клінічне дослідження та дані епідеміологічних досліджень свідчать про те, що застосовування ібупрофену (особливо у високих дозах 2400 мг щодня), а також тривале застосування може призвести до незначного підвищення ризику появи артеріальних тромботичних подій (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт).
Відмічалися реакції підвищеної чутливості; неспецифічні алергічні реакції, анафілаксія та реактивність з боку дихальних шляхів, наприклад, астма, загострення астми, бронхоспазм, задишка, різні шкірні реакції, наприклад, свербіж, кропив’янка, набряк Квінке та дуже рідко відмічалися ексфоліативні та бульозні дерматити (включаючи епідермальний некроліз та мультиморфмну еритему).
Перелік зазначених нижче побічних ефектів пов’язаний з побічними ефектами, що спостерігаються при нетривалому застосуванні Ібупрофену у складі препаратів, що відпускаються без рецепту. При тривалому лікуванні хронічних захворювань можуть виникати додаткові побічні ефекти.
|
||
Загальні розлади | Нечасто: |
підвищена чутливість у вигляді кропив’янки та свербіжу. |
Дуже рідко: |
тяжкі реакції підвищеної чутливості з наступними проявами: набряк обличчя, язика і гортані, задишка, тахікардія, падінням артеріального тиску, (анафілаксія, набряк Квінке аж до шоку). Загострення астми та бронхоспазм. |
|
Шлунково-кишкові розлади | Нечасто: | болі в животі, диспепсія та нудота. |
Рідко: |
діарея, метеоризм, закреп та блювання. |
|
Дуже рідко: |
виразкова хвороба, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, що можуть в деяких випадках призвести до смерті, особливо в осіб похилого віку. Загострення виразкового коліту та хвороба Крона. |
|
Неврологічні розлади |
Нечасто: | головний біль. |
Розлади з боку сечовидільної системи | Дуже рідко: |
гостра ниркова недостатність, папілонекроз, особливо при тривалому застосуванні, пов’язаний з підвищеним вмістом сечовини сироватки крові та набряк. |
Розлади гепатобіліарної системи |
Дуже рідко: | розлади печінки. |
Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи | Дуже рідко: |
розлади системи кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцит опенія, панцитопенія, агранулоцит оз). Першими ознаками є: висока температура, біль в горлі, виразки в ротовій порожнині, симптоми грипу, тяжка форма виснаження, нез'ясовна кровотеча та синці. |
Зміни з боку шкіри і підшкірної клітковини |
Нечасто: | шкірні висипання. |
Дуже рідко: |
можуть виникати тяжкі форми шкірних реакцій, таких як поліморфмна еритема та епідермальний некроліз. |
|
Порушення з боку імунної системи | у пацієнтів із аутоіммунними порушеннями (а саме, системним червоним вовчаком, системними захворюванням сполучної тканини) під час лікування ібупрофеном спостерігалися поодинокі випадки появи симптомів асептичного менінгіту, а саме, ригідності потиличних м'язів, головного болю, нудоти, блювання, високої температури або дезорієнтації. | |
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Ібупрофен (як інші не стероїдні протизапальні засоби) не слід застосовувати в комбінації з:
Ацетил саліциловою кислотою, якщо менша доза ацетил саліцилової кислоти (не вище 75 мг в день) не була призначена лікарем, оскільки це може призвести до ризику виникнення побічних ефектів.
Іншими не стероїдними протизапальними засобами. Це може призвести до підвищеної частоти виникнення побічних ефектів.
З обережністю слід застосовувати Ібупрофен в комбінації з:
Проти гіпертонічними та сечогінними засобами: не стероїдні протизапальні засоби можуть знизити лікувальний ефект цих препаратів.
Антикоагулянти. Не стероїдні протизапальні засоби можуть збільшити лікувальний ефект таких антикоагулянтів, як варфарін.
Кортикостероїди можуть підвищити ризик появи небажаних реакцій у шлунково-кишковому тракті.
Літій та Метотрексат: Існують докази потенційного підвищення рівня літію та метотрексату в плазмі крові.
Зидовудин: існують докази підвищення ризику появи гемартрозу та гематоми у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, що застосовують супутнє лікування зидовудином та ібупрофеном.
|
||
Термін придатності. 3 роки. |
||
Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Упаковка. 12 таблеток у блістері, в картонній коробці. |
||
Категорія відпуску. Без рецепта. |
НУРОФЕН ПЛЮС (NUROFEN PLUS) |
||||||||
ibuprofen + codeine | ||||||||
Представительство: РЕКИТТ БЕНКИЗЕР ХЕЛСКЭР Лтд. |
Владелец регистрационного удостоверения: BOOTS HEALTHCARE INTERNATIONAL, |
|||||||
код ATX: M01AE51 | ||||||||
Форма выпуска, состав и упаковка Таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого цвета, двояковыпуклые, в форме капсулы, с выбитой надписью "N+" на одной стороне.
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, натрия крахмала гликолат, гипромеллоза, крахмал кукурузный прежелатинизированный, опаспрей М-1-7111В, тальк. 12 шт. - блистеры (1) - пачки картонные. Клинико-фармакологическая группа: НПВС комбинированного состава Регистрационные №№:
|
||||||||
Фармакологическое действие Комбинированный препарат, действие которого обусловлено эффектами входящих в его состав компонентов. Оказывает анальгезирующее, жаропонижающее, противовоспалительное и противокашлевое действие. Ибупрофен - НПВС, производное фенилпропионовой кислоты. Механизм действия обусловлен угнетением синтеза простагландинов за счет блокирования фермента циклооксигеназы. Кодеина фосфат - алкалоид опия фенантренового ряда, агонист опиоидных рецепторов. Оказывает анальгезирующее действие, уменьшает возбудимость кашлевого центра, при совместном применении с ибупрофеном усиливает его анальгезирующее действие. Фармакокинетика Ибупрфен Всасывание и распределение После приема препарата внутрь ибупрофен практически полностью абсорбируется из ЖКТ. Связывание с белками плазмы крови - 90%. Медленно проникает в полость суставов, задерживается в синовиальной ткани, создавая в ней большие концентрации, чем в плазме. Метаболизм и выведение После абсорбции около 60% фармакологически неактивной R-формы медленно трансформируется в активную S-форму. Подвергается биотрансформации. Выводится почками (в неизмененном виде не более 1%) и в меньшей степени - с желчью. T1/2 - 2 ч. Кодеин T1/2 - 3 ч. Показания Болевой синдром легкой и средней степени выраженности: - головная боль; - мигрень; - зубная боль; - альгодисменорея; - невралгия; - миалгия; - артралгия; - ревматическая боль. Лихорадочные состояния при гриппе и простудных заболеваниях. Режим дозирования Взрослым и детям старше 12 лет препарат назначают по 1-2 таб. 3-4 раза/сут. Для достижения быстрого терапевтического эффекта доза может быть увеличена до 2 таб. 3 раза/сут. Максимальная суточная доза - 6 таб. Не следует принимать больше 6 таб. за 24 ч. Таблетки следует запивать водой. Пациент должен быть предупрежден, что, если при приеме препарата в течение 2-3 дней симптомы заболевания сохраняются, необходимо прекратить лечение и обратиться к врачу. Побочное действие Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, изжога, анорексия, ощущение дискомфорта в эпигастрии, диарея, метеоризм, боли в животе, нарушение функции печени. Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение, снижение слуха, шум в ушах, бессонница, возбуждение, сонливость, депрессия. Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердечная недостаточность, повышение АД, тахикардия. Со стороны мочевыделительной системы: отечный синдром, нарушение функции почек. Со стороны системы кроветворения: анемия, тромбоцитопения, агранулоцитоз, лейкопения. Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, крапивница, отек Квинке. Со стороны дыхательной системы: бронхоспазм, угнетение дыхания, противокашлевый эффект. Прочие: усиление потоотделения. При длительном применении в высоких дозах: изъязвление слизистой оболочки ЖКТ, кровотечения (в т.ч. из ЖКТ, десен, маточное, геморроидальное), нарушения зрения (нарушение цветового зрения, амблиопия). При применении Нурофена Плюс в течение 2-3 дней побочные эффекты практически не наблюдаются. Описанные побочные явления могут возникать при длительном применении. Противопоказания - эрозивно-язвенные поражения ЖКТ в фазе обострения, в т.ч. язвенный колит; - сердечная недостаточность; - дыхательная недостаточность; - тяжелое течение артериальной гипертензии; - повышенное внутричерепное давление; - черепно-мозговая травма; - "аспириновая триада", крапивница, ринит, спровоцированные приемом салицилатов или другими НПВС; - заболевания зрительного нерва, нарушение цветового зрения, амблиопия, скотома; - выраженные нарушения функции печени; - выраженные нарушения функции почек; - гемофилия, состояния гипокоагуляции; - лейкопения; - снижение слуха и нарушения вестибулярного аппарата; - хронические запоры; - беременность; - детский возраст до 12 лет; - повышенная чувствительность к ибупрофену или к компонентам препарата. С осторожностью следует назначать при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки в анамнезе, гастрите, энтерите, колите, кровотечениях из ЖКТ в анамнезе, при сопутствующих заболеваниях печени и/или почек, хронической сердечной недостаточности, заболеваниях крови неясной этиологии, бронхиальной астме, крапивнице, рините, полипах слизистой оболочки носа, гипербилирубинемии, гипотиреозе, а также пациентам пожилого возраста. Беременность и лактация Противопоказано применение Нурофена Плюс при беременности. При необходимости применения Нурофена Плюс в период лактации следует решить вопрос о прекращении грудного вскармливания. Особые указания При необходимости определения 17-кетостероидов препарат следует отменить за 48 ч до исследования. Пациента необходимо проинформировать о том, что при появлении побочных эффектов следует прекратить прием препарата и обратиться к врачу. Не рекомендуется одновременный прием Нурофена Плюс с ацетилсалициловой кислотой и другими НПВС. На фоне применения препарата не рекомендуется употребление алкоголя. Контроль лабораторных показателей Во время длительного приема препарата необходим контроль картины периферической крови и функционального состояния печени и почек. При появлении симптомов гастропатии показан тщательный контроль, включающий проведение эзофагогастродуоденоскопии, общего анализа крови (определение гемоглобина), анализа кала на скрытую кровь. Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами Пациенты должны воздерживаться от всех видов деятельности, требующих повышенного внимания, быстроты психомоторных реакций. Передозировка Симптомы: боли в животе, тошнота, рвота, заторможенность, сонливость, депрессия, головная боль, шум в ушах, сужение зрачка, метаболический ацидоз, кома, острая почечная недостаточность, снижение АД, брадикардия, тахикардия, фибрилляция предсердий, остановка дыхания. Лечение: промывание желудка (только в течение часа после приема), прием активированного угля, щелочное питье, форсированный диурез; при необходимости проводят симптоматическую терапию. При угнетении дыхания используют налоксон. Лекарственное взаимодействие При одновременном назначении ибупрофен снижает противовоспалительное и антиагрегантное действие ацетилсалициловой кислоты (возможно повышение частоты развития острой коронарной недостаточности после начала приема ибупрофена у больных, получающих в качестве антиагрегантного средства малые дозы ацетилсалициловой кислоты). При одновременном применении с антикоагулянтными и тромболитическими лекарственными средствами (альтеплазой, стрептокиназой, урокиназой) повышается риск развития кровотечений. При совместном применении с ибупрофеном цефамандол, цефаперазон, цефотетан, вальпроевая кислота, пликамицин повышают частоту развития гипопротромбинемии. При совместном применении циклоспорин и препараты золота усиливают влияние ибупрофена на синтез простагландина в почках, что приводит к усилению нефротоксического эффекта. Ибупрофен повышает плазменную концентрацию циклоспорина и вероятность развития его гепатотоксических эффектов. Лекарственные средства, блокирующие канальцевую секрецию, при одновременном применении снижают выведение и повышают плазменную концентрацию ибупрофена. При совместном применении индукторы микросомального окисления (фенитоин, этанол, барбитураты, рифампицин, фенилбутазон, трициклические антидепрессанты) увеличивают продукцию гидроксилированных активных метаболитов, повышая риск развития тяжелых интоксикаций. Ингибиторы микросомального окисления снижают риск развития гепатотоксического действия ибупрофена. При совместном применении ибупрофен снижает гипотензивную активность вазодилататоров, натрийуретический эффект у фуросемида и гидрохлортиазида. Ибупрофен снижает эффективность урикозурических препаратов, усиливает действие антиагрегантов. Усиливает побочные эффекты минералокортикоидов, ГКС, эстрогенов, этанола. При совместном применении повышает гипогликемический эффект пероральных противодиабетических средств (производных сульфонилмочевины) и инсулина. При одновременном приеме антациды и колестирамин снижают абсорбцию ибупрофена. При совместном применении ибупрофен увеличивает концентрацию в крови дигоксина, препаратов лития, метотрексата. Кофеин усиливает анальгезирующий эффект ибупрофена. Условия и сроки хранения Препарат следует хранить в недоступном для детей месте при температуре не выше 25°C. Срок годности - 3 года. Условия отпуска из аптек Препарат отпускается по рецепту. |