ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ПЕРЛІНГАНІТ
(PERLINGANIT)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: гліцерилу тринітрат;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин без запаху;
склад: 1 ампула з 10 мл розчину містить 10 мг нітрогліцерину;
допоміжні речовини: пропіленгліколь, глюкоза, вода для ін’єкцій, кислота соляна 1N.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Вазодилататори, що застосовуються в кардіології. Органічні нітрати. Код АТС С 01D A02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка
Гліцерилу тринітрат викликає розслаблення гладких м’язів судин, що приводить до вазодилатації. При цьому розслаблюються як периферичні артерії, так і вени, що сприяє венозному депонуванню крові і зменшує венозне повернення до серця; таким чином знижується шлуночковий кінцевий діастолічний тиск і об’єм (перед навантаження).
Дія на артерії, а при вищих дозах на артеріоли, приводить до зниження системного судинного опору (після навантаження). Це в свою чергу полегшує роботу серця.
Вплив як на перед навантаження, так і після навантаження приводить до подальшого зменшення споживання серцем кисню.
Окрім цього, гліцерилу тринітрат викликає перерозподіл кровотоку до субендокардіальних відділів серця, якщо коронарна циркуляція частково утруднена атеросклеротичними ураженнями. Останній ефект, можливо, пояснюється селективною дилатацією великих коронарних судин. Дилатація колатеральних артерій, викликана нітратами, може поліпшувати перфузію постстенотичного міокарда. Окрім цього, нітрати протидіють появі та усувають спазм коронарних артерій.
У пацієнтів із застійною серцевою недостатністю нітрати поліпшують гемодинаміку в спокої та при навантаженні. Цей позитивний ефект відбувається за рахунок зазначених гемодинамічних ефектів.
Зменшуючи потреби в кисні і збільшуючи його постачання, нітрати обмежують ушкодження міокарда при інфаркті. Таким чином, застосування гліцерилу тринітрату може бути корисним для деяких пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда.
Вплив на інші системи органів включає розслаблення мускулатури бронхів, а також м’язів шлунково-кишкового, жовчного та сечового трактів. Є також повідомлення про розслаблення гладких м’язів матки.
Механізм дії
Подібно до всіх органічних нітратів, гліцерилу тринітрат діє як донатор оксиду азоту (NO). NO приводить до розслаблення гладких м’язів судин шляхом стимуляції гуанілатциклази і подальшого збільшення концентрації циклічного внутрішньоклітинного гуанозилмоно фосфату (cGMP). Таким чином стимулюється cGMP-залежна протеїнкіназа, і внаслідок цього змінюється фосфорилування різних протеїнів в клітині гладких м’язів. У свою чергу це приводить до дефосфорилування легких ланцюжків міозину і зниженню контрактильності.
Фармакокінетика
Метаболізм. Метаболізм гліцерилу тринітрату відбувається в печінці, а також у багатьох інших тканинах і клітинах, наприклад в еритроцитах. Гліцерилу тринітрат дуже швидко і майже повністю метаболізується в організмі. Продукти розпаду мають незначну судинорозширюючу дію або взагалі не мають такої дії.
Під дією ензимів гліцерилу тринітрат зазнає ступінчастого денітрування до гліцерилу динітратів, гліцерилу моно нітратів і, нарешті, до гліцерилу. Для цього процесу необхідний ензим глутатіон-S-трансфер аза, який міститься у багатьох тканинах і клітинах. Гліцерил засвоюється в процесі метаболізму проміжних продуктів (синтез білків, глікогену, ліпідів і рибонуклеїнових кислот), частково окислюється до СО2 і видихається.
Гліцерилу динітрати та гліцерилу моно нітрати утворюють також глюкуроніди і виводяться із сечею та в менших кількостях потрапляють у жовчні протоки. Моно нітратні похідні гліцерилу тринітрату були знайдені в людській сечі.
Накопичення гліцерилу тринітрату або його метаболітів (1,2-гліцерилу динітрату та 1,3 гліцерилу динітрату) не відбувається.
Виведення. Період напів виведення становить 2 – 4 хвилини. Виведення метаболітів відбувається через нирки.
Особливості застосування у пацієнтів різних груп. Немає відомостей про необхідність спеціального підбору дози для пацієнтів похилого віку чи для пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю.
Показання для застосування.
Нестабільна стенокардія, вазоспастична стенокардія (стенокардія Принц метала);
гострий інфаркт міокарда;
гостра лівошлуночкова недостатність;
гіпертонічний криз з декомпенсацією серцевої діяльності;
контрольована гіпотензія (для досягнення певного зниження артеріального тиску під час проведення операції).
Спосіб застосування та дози.
Дозу підбирають індивідуально для кожного пацієнта, під контролем клінічних і гемодинамічних показників. Лікування починають з низьких доз і поступово збільшують їх до необхідних. Рекомендується дозування від 0,75 до 8 мг гліцерилу тринітрату на годину, зрідка – до 10 мг на годину. При тяжкій стенокардії потрібно лікування у відділенні інтенсивної терапії з дозами від 2 до 8 мг на годину (33-133 мкг на хвилину).
При гострій лівошлуночкові й недостатності (набряк легенів) та при інфаркті міокарда спочатку повільно внутрішньо венно вводять 1 мг гліцерилу тринітрату протягом 3 хвилин, після чого 1-2 дні проводять тривалу інфузію зі швидкістю від 2 до 8 мг на годину.
Для пацієнтів з гіпертонічним кризом доза становить 2 – 8 мг гліцерилу тринітрату при безперервному контролі артеріального тиску і частоти серцевих скорочень.
При контрольованій гіпотензії, залежно від типу наркозу і потрібного рівня зниження артеріального тиску, доза становить від 2 до 10 мкг на 1 кг маси тіла на хвилину під контролем ЕКГ та інвазивним контролем артеріального тиску.
Для пацієнтів з тяжкою печінковою чи нирковою недостатністю дозування внутрішньо венного введення гліцерилу тринітрату, особливо при застосуванні високих доз, може потребувати корекції, залежно від стану пацієнта.
Перлінганіт можна застосовувати розведеним або нерозведеним.
Розчин стерильний, але не містить консервантів. Ампули Перлінганіту слід розкривати в асептичних умовах, безпосередньо перед застосуванням.
Перлінганіт сумісний з ін фузійними розчинами звичайного застосування, такими як, наприклад, фізіологічний сольовий розчин, 5-40% розчин глюкози, розчин Рінгера, розчини, що містять білок.
Для внутрішньо венного введення Перлінганіту придатними є інфузійні системи з поліетилену, поліпропілену і політетрафторетилену. Такі матеріали, як полівінілхлорид або поліуретан, адсорбують активний компонент, що веде до його втрати. При використанні цих матеріалів дозу необхідно збільшувати відповідно до потреб пацієнта.
Приготування розведеного розчину
Концентрація 100 мкг/мл (0,01%):
50 мл Перлінганіту (5 ампул по 10 мл) необхідно для приготування 500 мл розчину, готового для застосування.
Концентрація 200 мкг/мл (0,02%):
100 мл Перлінганіту (10 ампул по 10 мл) необхідно для приготування 500 мл розчину, готового для застосування.
Таблиця розрахунку дози Перлінганіту
5 ампул по 10 мл ПЕРЛІНГАНІТУ розвести до 500 мл (100 мкг/мл) |
ПЕРЛІНГАНІТ Дозування |
10 ампул по 10 мл ПЕРЛІНГАНІТУ розвести до 500 мл (200 мкг/мл) | ||
Швидкість інфузії | Швидкість інфузії | |||
мл*/год | краплі/хв | мг/год | мл/год | краплі/хв |
10 | 3-4 | 1 | 5 | 1-2 |
20 | 7 | 2 | 10 | 3 |
30 | 10 | 3 | 15 | 5 |
40 | 13 | 4 | 20 | 7 |
50 | 17 | 5 | 25 | 8 |
60 | 20 | 6 | 30 | 10 |
70 | 23 | 7 | 35 | 12 |
80 | 27 | 8 | 40 | 13 |
90 | 30 | 9 | 45 | 15 |
100 | 33 | 10 | 50 | 17 |
*1 мл відповідає 20 краплям
Залежно від клінічної картини, показників геодинаміки та ЕКГ лікування може тривати 3 дні і більше.
Контроль показників серцево-судинної системи при лікуванні
Контроль артеріального тиску (за допомогою тонометра), не нижче 100 мм рт. ст.
ЕКГ-моніторинг.
Частота серцевих скорочень.
Діурез (катетер).
Побічна дія.
На початку лікування може з’явитися головний біль („нітратний головний біль”), який звичайно зникає через кілька днів при подальшому застосуванні препарату.
Іноді (в 1 – 10% пацієнтів) при першому застосуванні чи при збільшенні дози спостерігається падіння артеріального тиску та/або запаморочення при зміні положення тіла. Це може супроводжуватися сонливістю, рефлекторним підвищенням частоти пульсу та відчуттям слабкості, нечіткістю зору.
Зрідка (менше ніж в 1%) можуть виникати нудота, блювання, а також почервоніння шкіри та алергічні реакції (наприклад, висип), що інколи бувають досить тяжкими. В окремих випадках спостерігається ексфоліативний дерматит.
При застосуванні органічних нітратів повідомляли про тяжкі гіпотензивні реакції, що супроводжувались нудотою, блюванням, відчуттям неспокою, блідістю та підвищеним потовиділенням. Вкрай рідко може розвинутись колапс (який іноді супроводжується уповільненням пульсу та синкопе). Вкрай рідко при значному падінні артеріального тиску може спостерігатися посилення симптоматики стенокардії.
Є декілька повідомлень про печію при прийомі нітратів, наймовірніше пов’язану з релаксацією сфінктера та рефлюксом шлункового вмісту в стравохід.
Застосування розчину Перлінганіту може спричинити тимчасову гіпоксемію через відносний перерозподіл кровотоку в альвеолярні зони з гіповентиляцією. У хворих на ішемічну хворобу серця це може призвести до тимчасової гіпоксії міокарда.
Протипоказання.
Препарат протипоказаний:
при підвищеній чутливості до гліцерилу тринітрату або інших компонентів препарату;
гострій судинній недостатності (шок, судинний колапс);
кардіогенному шоці, у разі неможливості корекції кінцевого діастолічного тиску лівого шлуночка за допомогою відповідних заходів;
тяжкій гіпотензії (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст.);
при гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії з обструкцією шляхів відтоку;
констриктивному перикардиті (обмежуючому запаленні серцевої сумки);
тампонаді серця;
При терапії нітратами не можна застосовувати інгібітори фосфодіестерази (наприклад силденафіл).
Передозування.
Симптоми передозування:
падіння кров’яного тиску до рівня ≤ 90 мм рт. ст.;
блідість;
посилене потовиділення;
слабке наповнення пульсу;
тахікардія;
запаморочення (у тому числі ортостатичні реакції при зміні положення тіла);
головний біль;
слабкість;
нудота;
блювання;
діарея;
підвищення температури тіла, судоми;
відносно пацієнтів, які вживали інші нітрати, повідомлялося про випадки метгемоглобінемії. Під час біо трансформації гліцерилу тринітрату вивільнюються нітритні іони, що можуть індукувати метгемоглобінемію та ціаноз з наступними тахіпное, відчуттям тривоги, втратою свідомості та зупинкою серця. Не можна виключити можливості цієї побічної реакції при передозуванні гліцерилу тринітрату.
Надмірні дози можуть спричинити підвищення внутрішньо черепного тиску, що іноді призводить до церебральних симптомів.
Загальні заходи для усунення наслідків передозування:
припинити надходження препарату;
загальні заходи в зв’язку зі спричиненою нітратами гіпотензією: надати пацієнтові горизонтального положення з опущеною головою при низькому узголів’ї; забезпечити надходження кисню; збільшити циркулюючий об’єм; провести спеціальну протишокову терапію (пацієнт повинен перебувати у відділенні інтенсивної терапії).
Спеціальні заходи:
підвищити кров’яний тиск, якщо він надто низький; додатково застосувати симпатоміметик, наприклад норадреналін;
у випадку ознак зупинки дихання або кровообігу негайно вживають реанімаційні заходи.
Лікування метгемоглобінемії: відновлювальна терапія з вітаміном С, метиленовим синім або толуїдин синім – за вибором, застосування кисню (у разі потреби), штучна вентиляція. Гемодіаліз для видалення гліцерилу тринітрату з організму не є ефективним.
Особливості застосування.
Розчин Перлінганіту можна застосовувати лише з особливою обережністю після оцінки співвідношення користь/ризик та під наглядом лікаря:
при зниженому тиску заповнення, наприклад при гострому інфаркті міокарда; порушеній функції лівого шлуночка (лівошлуночкова недостатність); слід уникати зниження систолічного артеріального тиску нижче ніж 90 мм рт. ст.;
при аортальному та/або мі тральному стенозі;
ортостатичній дисфункції;
захворюваннях, що супроводжуються підвищенням тиску внутрішньо мозкової рідини (інтракраніального тиску).
Пацієнти, які проходять терапію розчином Перлінганіту, повинні бути попереджені про заборону застосування ліків, що містять інгібітори фосфодіестерази (наприклад силденафіл).
Експериментальні дослідження на щурах і кролях не виявили дії гліцерилу тринітрату, що ушкоджувала б плід. Втім, оскільки адекватні і добре контрольовані дослідження у вагітних жінок відсутні, розчин Перлінганіту можна застосовувати в період вагітності лише за гострої потреби і виключно під керівництвом і безперервним наглядом лікаря.
Невідомо, чи виділяється гліцерил тринітрат з молоком людини. Оскільки багато ліків виділяються таким чином, слід з обережністю призначати розчин Перлінганіту жінкам, які годують груддю.
Досвід лікування тринітратом гліцерилу дітей відсутній.
Препарат може спричинювати зміну реакції до такого ступеня, що це буде впливати на здатність брати активну участь в дорожньому русі або керувати механізмами. Значною мірою це стосується моментів початку лікування, збільшення дози і зміни препарату, а також комбінацій з алкоголем.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Антигіпертензивна дія Перлінганіту може підсилюватись при одночасному застосуванні з іншими судинорозширювальними засобами (вазодилататорами), антигіпертензивними препаратами, бета-блокаторами, блокаторами кальцієвих каналів, опіоїдними (наркотичними) аналгетиками, нейролептиками і циклічними антидепресантами, інгібіторами фосфодіестерази-5, а також при вживанні алкоголю. Перлінганіт не можна застосовувати одночасно з силденафілом (Віагра) у зв’язку з можливим зниженням кров’яного тиску.
Одночасне застосування Перлінганіту з дигідроерготаміном може призвести до збільшення концентрації дигідроерготаміну в крові і таким чином посилити його дію. При одночасному застосуванні гепарину і Перлінганіту можливо послаблення дії гепарину.
Слід враховувати, що ці взаємодії препаратів можливі і в тому випадку, якщо вищезазначені засоби застосовували незадовго до початку терапії Перлінганітом.
Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі не вище 25° С. Термін придатності – 5 років.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. 10 ампул 0,1% розчину в картонній упаковці.
Виробник. Шварц Фарма АГ.
Адреса. Schwarz Pharma AG, Alfred-Nobel Straße 10, 40789 Monheim, Deutschland.
Телефон: 49 (2173) 48-0. Факс: 49 (2173) 48-16-08.
ПЕРЛИНГАНИТ (PERLINGANIT) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
nitroglycerin | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Представительство: ШВАРЦ ФАРМА АГ |
Владелец регистрационного удостоверения: SCHWARZ PHARMA, AG |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
код ATX: C01DA02 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Форма выпуска, состав и упаковка
Вспомогательные вещества: пропиленгликоль, декстроза, вода д/и. 10 мл - ампулы (5) - упаковки ячейковые контурные (2) - коробки картонные.
Вспомогательные вещества: пропиленгликоль, декстроза, вода д/и, хлороводородная кислота (для поддержания уровня рН). 50 мл - флаконы (1) - пачки картонные. Клинико-фармакологическая группа: Периферический вазодилататор. Антиангинальный препаратРегистрационные №№:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фармакологическое действие Периферический вазодилататор группы нитратов. Вызывает расслабление тонуса гладкой мускулатуры сосудов, особенно венул и вен. При в/в введении вызывает быстрое уменьшение преднагрузки за счет расширения периферических вен. Уменьшает приток крови к правому предсердию, способствует снижению давления в малом круге кровообращения, снижает постнагрузку, потребность миокарда в кислороде. Способствует перераспределению коронарного кровотока в ишемизированные субэндокардиальные области миокарда. При сердечной недостаточности способствует разгрузке миокарда главным образом за счет уменьшения преднагрузки, также снижает давление в малом круге кровообращения. ФармакокинетикаДанные о фармакокинетике препарата Перлинганит не предоставлены. Показания- стенокардия (в т.ч. нестабильная стенокардия, ангиоспастическая стенокардия); - острый инфаркт миокарда; - острая левожелудочковая недостаточность; - гипертонический криз с декомпенсацией сердечной деятельности; - контролируемая гипотензия при оперативных вмешательствах. Режим дозированияВ зависимости от клинических и гемодинамических показателей доза подбирается индивидуально для каждого больного. При использовании в условиях стационара лечение следует начинать с дозы 0.5-1 мг/ч, при необходимости дозу постепенно увеличивают. Максимальная доза составляет 8-10 мг/ч. При тяжелой стенокардии доза составляет 2-8 мг/ч (33-133 мкг/мин). Во время инфузии необходимо постоянно контролировать центральную и внутрисердечную гемодинамику. При острой левожелудочковой недостаточности (отек легких) назначают 2-8 мг/ч (33-133 мкг/мин) в течение 1-2 дней. При гипертоническом кризе с декомпенсацией сердечной деятельности под постоянным контролем АД и ЧСС проводят инфузию со скоростью 2-8 мг/ч (в среднем 5 мг/ч). При контролируемой гипотензии в зависимости от вида наркоза и требуемого уровня снижения АД доза составляет 2-10 мкг/кг массы тела/мин под контролем ЭКГ, центральной и внутрисердечной гемодинамики. У пациентов с нарушением функции печени или почек необходимо подбирать дозу в зависимости от степени тяжести нарушения. Перлинганит следует использовать для длительных в/в инфузий с помощью автоматических инфузионных систем в больничных условиях под постоянным мониторированием показателей сердечно-сосудистой системы. Перлинганит можно вводить как неразведенным при соответствующем оборудовании, так и разведенным (совместим с обычно используемыми инфузионными растворами, такими, например, как физиологический раствор, 5% раствор декстрозы, 10% раствор декстрозы). Правила разведения препарата
Правила введения препарата
В зависимости от клинической картины, показателей гемодинамики и ЭКГ лечение может быть продолжено в течение 3 дней или более. Побочное действиеСо стороны сердечно-сосудистой системы: часто в начале лечения возможно появление головной боли ("нитратная" головная боль), которая, как правило, проходит через несколько дней при дальнейшем применении препарата. Иногда при первом применении или при повышении дозы наблюдается снижение АД или ортостатическая гипотензия, что может сопровождаться рефлекторным повышением частоты пульса, заторможенностью, а также головокружением и чувством слабости. При выраженном снижении АД инфузию следует прекратить. В случае, если АД не повышается, необходимо принять соответствующие меры. Редко при выраженном снижении АД возможно снижение коронарного кровотока, что приводит к прогрессированию стенокардии. В единичных случаях наблюдаются коллаптоидные состояния, иногда с брадикардией и внезапной потерей сознания (синкопе). Со стороны пищеварительной системы: редко - тошнота, рвота. Прочие: покраснение кожи, аллергические кожные реакции; в отдельных случаях - эксфолиативный дерматит. При применении препарата возможно развитие толерантности (в т.ч. перекрестной к другим препаратам группы нитратов), поэтому следует избегать длительных непрерывных инфузий. Противопоказания- острая сосудистая недостаточность (шок, сосудистый коллапс); - кардиогенный шок (если невозможна коррекция конечного диастолического давления левого желудочка с помощью внутриаортальной контрпульсации или препаратов с положительным инотропным действием); - токсический отек легких; - выраженная артериальная гипотензия (систолическое АД ниже 90 мм рт.ст.); - заболевания, сопровождающиеся повышением внутричерепного давления; - одновременный прием с ингибиторами фосфодиэстеразы типа 5 (например, сильденафил); - повышенная чувствительность к нитратным соединениям. С осторожностью следует назначать препарат при гипертрофической обструктивной кардиомиопатии, констриктивном перикардите, тампонаде сердца, стенозе устья аорты и/или митральном стенозе, при снижении давления наполнения левого желудочка (например, при остром инфаркте миокарда, недостаточности левого желудочка; следует избегать снижения систолического АД ниже 90 мм рт.ст.), склонности к ортостатическим реакциям, при почечной недостаточности, печеночной недостаточности (т.к. возрастает риск развития метгемоглобинемии). Беременность и лактацияПри беременности и в период грудного вскармливания применение Перлинганита возможно только в тех случаях, когда ожидаемая польза для матери значительно превышает возможный риск для плода или ребенка. В экспериментальных исследованиях не выявлено повреждающего действия на плод. Особые указанияПри применении Перлинганита возможно перераспределение кровотока в легких, что может привести к гипоксемии и вызвать преходящую ишемию миокарда у пациентов с ИБС. После появления первых признаков непереносимости нельзя применять препарат повторно. При лечении пациентов с инсулинзависимым сахарным диабетом следует учитывать, что раствор содержит около 5% декстрозы (глюкозы). Раствор стерилен, не содержит консервантов. Перлинганит в ампулах или флаконах следует открывать в асептических условиях непосредственно перед использованием. Для в/в введения Перлинганита используются следующие материалы: полиэтилен, полипропилен и политетрафторэтилен. Инфузионные материалы, сделанные из поливинилхлорида или полиуретана, снижают эффективность препарата в результате абсорбции, что приходится восполнять увеличением дозы. Если пациент ранее лечился органическими нитратами, например, изосорбида динитратом, изосорбид-5-мононитратом, то могут потребоваться большие дозы Перлинганита для достижения желаемого гемодинамического эффекта. Следует учитывать, что ампула уже надпилена под синей точкой, поэтому дополнительное надпиливание не требуется. Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами Применение препарата может вызывать изменение скорости психомоторных реакций, что может оказать влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами. Это действие в значительной мере усиливается при сочетании с приемом алкоголя. ПередозировкаСимптомы: резкое снижение АД, рефлекторное учащение пульса, ощущение общей слабости, головокружение и заторможенность, а также головная боль, покраснение кожи лица или верхней половины туловища, тошнота, рвота и диарея. При применении препарата в высоких дозах (более 20 мг/кг массы тела) возможно развитие метгемоглобинемии, цианоза, одышки и тахипноэ; возможно повышение внутричерепного давления с церебральными симптомами. Лечение: необходимо следить за функцией жизненно важных органов. При выраженной артериальной гипотензии и/или шоке следует увеличить объем циркулирующей крови; в исключительных случаях можно провести инфузию норэпинефрина (норадреналина) и/или допамина. Противопоказано применение эпинефрина (адреналина) и родственных веществ. При метгемоглобинемии в зависимости от степени тяжести рекомендуются следующие антидоты: аскорбиновая кислота (1 г внутрь или в/в в виде соли натрия); метиленовый синий (до 50 мг 1% раствора метиленового синего в/в); толуидин синий (начальная доза 2-4 мг/кг массы тела в/в; при необходимости возможно многократное повторение с часовыми интервалами 2 мг/кг массы тела). Показана кислородная терапия, гемодиализ, переливание крови. Лекарственное взаимодействиеПри одновременном применении с другими сосудорасширяющими средствами (вазодилататорами), гипотензивными препаратами, бета-адреноблокаторами, блокаторами кальциевых каналов, ингибиторами фосфодиэстеразы типа 5, применяемыми для лечения эректильной дисфункции (например, сильденафил), нейролептиками, трициклическими антидепрессантами, а также этанолом возможно усиление гипотензивного действия. При одновременном применении Перлинганита с дигидроэрготамином может отмечаться увеличение концентрации дигидроэрготамина в крови, что приводит к усилению его гипотензивного действия. При одновременном применении гепарина и Перлинганита возможно ослабление действия гепарина. Под контролем показателей свертываемости крови подбирается соответствующая доза гепарина. После прекращения инфузии Перлинганита возможно значительное снижение свертываемости крови, что может потребовать снижения дозы гепарина. При одновременном применении раствора Перлинганита и тканевого активатора плазминогена описано снижение концентрации в крови и уменьшение эффективности последнего. Условия и сроки храненияПрепарат следует хранить при температуре не выше 25°С. Срок годности - 5 лет (срок годности препарата указан на картонной коробке и на каждой ампуле). Условия отпуска из аптек Препарат отпускается по рецепту. |