Пиридоксин - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ПІРИДОКСИНУ ГІДРОХЛОРИД – ЗДОРОВ’Я

(PYRIDOXINI HYDROCHLORIDЕ - ZDOROVYE)

Загальна|спільна| характеристика:

міжнародна та хімічна назви: рyridoxine; (5-гідрокси-6-метил піридин-3,4-дііл)-диметанол   гідро хлорид);

основні фізико-хімічні|фізико-хімічні| властивості: |фізико-хімічні| прозорий, безбарвний або зі злегка жовтуватим відтінком розчин;

склад: 1 мл| розчину містить|утримує| піридоксину гідро хлориду у перерахуванні на 100 % речовину) 50 мг;

допоміжна   речовина: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Прості препарати вітамінів. Піридоксин (вітамін В₆).

Код АТС А 11Н А 02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат водорозчинного вітаміну В₆ (піридоксин).  

Вітамін В₆ відіграє важливу|поважну| роль в обміні речовин; необхідний для нормального функціонування центральної і периферичної нервової системи, бере участь у синтезі нейромедіаторів.

В організмі фосфорилюється| в піридоксаль-5-фосфат – кофермент реакцій декарбоксилювання і пере амінування| амін окислот. Бере активну участь у метаболізмі триптофану|, метіоніну, цистеїну|, глутамінової кислоти та інших амін окислот, обміні гістаміну. Відіграє важливу|поважну| роль у транспорті амін окислот через клітинну|кліткову| мембрану.

Бере участь у синтезі білка, ферментів, порфіринів, гемоглобіну, простагландинів|, в обміні серотоніну, катехоламінів, вітаміну В₆|. Покращує утилізацію ненасичених жирних кислот, нормалізує ліпідний обмін при атеросклерозі (знижує рівень холестерину і ліпідів), покращує скоротність міокарда, сприяє перетворенню фолієвої| кислоти в її активну форму, стимулює гемопоез|.

При атеросклерозі і цукровому діабеті знижує рівень глікозильованого| гемоглобіну. Чинить |роблячи, виявляючи, чинячи| діуретичну дію, сприяє зниженню підвищеного артеріального тиску|тиснення|; потенціює дію діуретиків. При депресіях стимулює утворення норепінефрину і серотоніну. Зв’язуючись з|із| фібриногеном| і специфічними аміногрупами на поверхні тромбоцитів, інгібує їх агрегацію.

Фармакокінетика|. Метаболізується в печінці з|із| утворенням|утворенням| фармакологічно активних метаболітів| – піридоксальфосфату| і піридоксамінофосфату|. Зв’язування|зв'язування| піридоксальфосфату| з|із| білками плазми – 90 %. Добре проникає у всі тканини; накопи чується переважно в печінці,   меншою мірою – у м’язах і центральній нервовій системі. Проникає через плаценту і в грудне молоко. Період напів виведення – 15–20 днів. Виводиться| нирками|бруньками| (надлишок добової потреби виділяється в незміненому| вигляді|виді|); при внутрішньо венному введенні|вступі| з|із| жовчю виводиться близько 2 %. Видаляється шляхом   гемодіалізу.

Показання для застосування.

• Гіповітаміноз В₆, спричинений неповноцінним харчуванням|харчуванням|, тривалою інфекцією, діареєю, ентеритом, спру|, тривалим станом стресу, синдромом мальабсорбції, станом після|потім| видалення|віддалення| великих ділянок кишечнику, гемодіалізом.

• У складі комплексної терапії: анемії різного генезу (в т. ч. сидеробластна|),   лейкопенія; захворювання центральної нервової системи (паркінсонізм, мала хорея, хвороба Літтла, радикуліти, неврити, невралгія, хвороба Меньєра), інволюційна депресія; синдром| похмілля, виведення із|із| запою.

• Застосування|вживання| препаратів групи ізоніазиду та їх передозування.|

• Токсикоз вагітних |виявів|.

• Себореєподібні і несеборейні| дерматити, оперізувальний герпес, нейродерміт, псоріаз, ексудативний діатез.

• Піридоксин залежний синдром, включаючи піридоксин залежні судоми у новонароджених.

• Атеросклероз, цукровий діабет; повітряна і морська хвороба.

Спосіб застосування|вживання| та дози. Призначають внутрішньом’язово, внутрішньо венно або підшкірно у випадках, коли пероральний прийом неможливий.

Курс лікування індивідуальний і визначається типом|видом| і тяжкістю|тягарем| захворювання.

Розчин готують безпосередньо перед застосуванням – разову дозу препарату розводять в 1–2 мл води для ін’єкцій або 0,9 % розчину натрію хлориду.

Гіповітаміноз В₆. Дорослим призначають у добовій дозі 50–100 мг (1–2 мл) за 1–2 введення; курс лікування – 3–4 тижні.

Анемія сидеробластна. Призначають внутрішньом’язово в дозі 100 мг (2 мл|) 2 рази на тиждень. Доцільно одночасно призначати фолієву| кислоту, вітамін В₁₂, рибофлавін.

Паркінсонізм. Призначають внутрішньом’язово в добовій дозі 100 мг (2 мл|). Курс лікування – 20–25 ін’єкцій; через 2–3 місяці проводять повторну терапію. За іншою схемою лікування починають з добової дози 50–100 мг (1–2 мл|), потім щодня дозу підвищують на

50 мг (1 мл|) і доводять її до добової дози 300–400 мг (6–8 мл|) у вигляді одноразової|однократної| ін’єкції протягом 12–15 днів.

Депресії інволюційного віку. Призначають внутрішньом’язово в добовій дозі 200 мг

(4 мл|); курс лікування – 20–25 ін’єкцій.

Застосування препаратів групи ізоніазиду. Профілактично піридоксин призначають у добовій дозі 5–10 мг (0,1–0,2 мл)   протягом всього курсу ізоніазиду.

Передозування препаратів групи ізоніазиду. При передозуванні препаратів групи ізоніазиду на кожний 1 г пере дозованого препарату внутрішньо венно вводять 1 г (20 мл) піридоксину   зі швидкістю 0,5 г/хв. При передозуванні ізоніазиду більше 10 г, піридоксин вводять внутрішньо венно в дозі 4 г (80 мл), потім внутрішньом’язово – по 1 г (20 мл) піридоксину кожні 30 хв. Загальна добова доза – 70–350 мг/кг.

Токсикоз вагітних. Призначають у добовій дозі 50 мг (1 мл) внутрішньом’язово; курс лікування – 10–20 ін’єкцій.

Піридоксин залежна анемія (мікроцитарна|, гіпохромна з|із| підвищенням рівня заліза в плазмі). Призначають у добовій дозі 50–200 мг (1–4 мл|) протягом 1–2 місяців. У разі відсутності ефекту переходять на інший вид терапії.

Піридоксин залежний синдром, включаючи піридоксин залежні судоми. Призначають внутрішньо венно або внутрішньом’язово в добовій дозі 50–500 мг (1–10 мл|), вводять внутрішньо венно зі швидкістю 50 мг/хв; курс лікування – 3–4 тижні.

Інші показання. Дорослим |коліях, дорогах| звичайно призначають у добовій дозі 50–100 мг (1–2 мл|) за

1–2 введення|вступи|.

Для дітей при гіповітамінозі В₆ дозу призначає лікар|лікарка| індивідуально з розрахунку

1–2 мг/кг маси тіла на добу; курс лікування – 2 тижні. При піридоксин залежних судомах, у тому числі новонародженим, вводять у добовій дозі 50–100 мг (1–2 мл|) внутрішньом’язово або внутрішньо венно струминно зі швидкістю 50 мг/хв. Максимальні дози для дітей не встановлені. При передозуванні ізоніазиду на кожний 1 г пере дозованого препарату вводять внутрішньо венно 1 г (20 мл) піридоксину. Якщо доза ізоніазиду не відома, піридоксин вводять із розрахунку 70 мг/кг маси тіла; максимальна доза – 5 г (100 мл).

Побічна дія. Алергічні реакції: шкірний|шкіряний| висип, кропив’янка|кропивниця|, макульозно-папульозні висипи, свербіж|сверблячка, зуд|, анафілактичний шок. З боку травної системи: біль в епігастральній ділянці, печія, підвищення секреції шлункового соку.  Інші: можливі сенсорна нейропатія, парестезії, пригнічення лактації у   період годування груддю; рідко – головний біль.

При швидкому внутрішньо венному введенні|вступі|: втрата свідомості, розвиток судом.

Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до препарату.

Передозування. Симптоми: посилення побічних ефектів; порушення обміну білків, вуглеводів та ліпідів; дегенеративні зміни в  центральній нервовій системі (периферична невропатія) та паренхіматозних органах (порушення процесів обміну, пов’язані зі значним зниженням нікотинамід них коферментів НАД і НАДФ та дефіцитом нікотинової кислоти). Симптоми периферичної невропатії включають гіперпарестезію, парестезію, м’язову слабкість. Можливі сенсорні нейропатії з прогресуючим порушенням ходи, відчуттям|почуттям| оніміння   та поколювання в   ногах та руках,   часткове облисіння, зниження опірності до інфекцій, зниження активності протизгортувальної системи крові. При тривалому введені у великих дозах розвивається гіпервітаміноз В₆, який характеризується різким зниженням вмісту білка у м’язовій тканині та внутрішніх органах. На ранніх стадіях гіпервітамінозу В₆ можуть з’явитися висипи на шкірі, запаморочення, судоми. При відміні препарату ці ознаки оборотні|. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

Особливості застосування|вживання|. З|із| обережністю застосовують при виразковій хворобі шлунка і дванадцяти палої кишки (можливе підвищення кислотності шлункового соку), ішемічній хворобі серця, тяжкій|тяжкої| функціональній недостатності печінки (піридоксин у великих дозах може викликати|спричинити| погіршення її функції).

Обмін піридоксину знижується при регулярному вживанні|вжитку, використанні| алкоголю.

Вагітність та період годування груддю. У період вагітності препарат призначають тільки при токсикозі вагітних|лікарки|. Застосування|вживання| у великих дозах під час вагітності може призвести до розвитку синдрому залежності у|в, біля| новонароджених. При застосуванні|вживанні| препарату в період годування груддю можливе зниження лактації, тому в цей період препарат застосовують лише за життєвими показаннями.

Вплив на здатність|спроможність| керувати автомобілем   або працювати зі складними механізмами. Препарат звичайно не впливає на здатність керувати автомобілем   або працювати   зі складними механізмами, однак|однак| слід враховувати індивідуальну реакцію організму.

Взаємодія з|із| іншими лікарськими засобами.

Фармацевтична несумісність. Фармацевтично не сумісний з|із| розчинами вітамінів В₁ (тіамін) і В₁₂ (ціанкобаламін|). Вводити|запроваджувати| не раніше ніж через 12 годин після|потім| ін’єкції вітаміну В₁.

Піридоксин підсилює|посилює| ефект діуретиків, послабляє|послабив, послаблює| антипаркінсонічну| активність леводопи| (але не знижує ефективності комбінації леводопа+карбидопа). У|в, біля| хворих ізіз     ізізз       із хронічною серцевою|сердечною| недостатністю препарат потенціює дію серцевих|сердечних| глікозидів.

Ефект піридоксину послабляють|послабив, послаблюють| пеніцилін, циклосерин|, етіонамід|, імуносупресори (азатіоприн|, хлорамбуцил|, кортикостероїди, кортикотропін| (АКТГ), циклофосфамід|, циклоспорин|, меркаптопурин), ізоніазид|; при тривалому застосуванні|вживанні| можуть спричиняти спричиняти ссп периферичні неврити або анемію.

Препарат зменшує нейротоксичну| дію ізоніазиду|.

Естрогени або естрогенвмісні| пероральні контрацептивні засоби викликають|спричиняють| підвищення потреби в піридоксині.

Піридоксин перешкоджає розвитку офтальмологічних ускладнень, що розвиваються при тривалому застосуванні|вживанні| препаратів левоміцетину резорбтивної| дії (синтоміцин|, хлорамфенікол|). Усуває побічні ефекти трициклічних| антидепресантів, обумовлені   антихолінер-

гічною| активністю (сухість у роті|у роті|, затримка сечі).

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі   від  2 °С до  25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.

Умови відпуску|відпуску|. За рецептом.

Упаковка. Розчин для ін’єкцій 5 %, по 1 мл| в ампулах № 10 у блістері складаному із   за-щіпкою в коробці, № 10у коробці.

Виробник. ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Адреса. Україна, 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22.

Инструкция отсутствует