Йоддицерин - інструкція для медичного застосування

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

ЙОДДИЦЕРИН

Склад лікарського засобу:

діюча речовина: 1 г препарату містить йоду – 0,005 г;

допоміжні речовини: диметилсульфоксид, гліцерин, калію йодид.

Лікарська форма. Розчин для зовнішнього застосування.

Прозора в’язка рідина коричнево-оранжевого кольору зі специфічним запахом.

Назва і місцезнаходження виробника.

ВАТ “Фармак”.

04080, Україна, м. Київ, вул. Фрунзе, 63.

Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезінфекційні засоби.   Код ATC D08A G03.

Фармакологічні властивості. Антибактеріальний засіб широкого спектра дії, що має бактерицидний, протизапальний, місцево знеболювальний ефект. Протимікробна і противірусна активність пов’язана з однаковим механізмом впливу на поверхневі полісахариди, ліпиди та білки біополі мерів клітинної стінки збудників різних інфекцій.

Бактерицидна дія Йоддицерину поширюється на стафілококи, стрептококи, менінгококи, гонококи, пневмококи, ешерихії, включаючи ентеропатогенні, інвазійні та токсикогенні штами, сальмонели, клебсієли, протей, серації, цитробактерії, гемофільну паличку, псевдо монади, фузобактерії, клостридії, неклостридіальні анаероби, пептококи, мікоплазми, хламідії, віруси герпесу, вітряної віспи.

Препарат малоактивний щодо мікро організмів, які в своїй стінці мають віск і жировіск (мікобактерії туберкульозу, лепри, всі коринебактерії, нокардії) і поверхня яких гідрофобна і не змочується Йоддицерином.

На відміну від інших препаратів йоду, призначених для місцевого застосування, не концентрується і не накопи чується в зоні дії, що виключає больову, подразнювальну та некротизуючу дію. Завдяки наявності в препараті димексиду, катіон йоду легко проникає крізь біомембрани, не пошкоджуючи мембранні структури. Крім того, диметилсульфоксид (димексид) здатен іонізувати молекули йоду, які чинять сильну бактерицидну дію на мікро організми безпосередньо в тканинах осередку гнійного запалення.

Йоддицерин швидко всмоктується з місця нанесення та проникає у тканини неушкодженої шкіри і слизових оболонок на глибину, обумовлену дозою препарату і часом його контакту з поверхнею. Ефект кумуляції відсутній. При однократному нанесенні і середньому ступені накопичення гною ефект зберігається протягом 8-12 годин. Більша частина йоду виводиться нирками.

Показання для застосування. В хірургії – для лікування гнійних ран, опіків, відморожень, гнійних процесів в м’яких тканинах, гангрени, плевриту, перитоніту; в акушерстві та гінекології – для профілактики ускладнень після аборту, для лікування запальних процесів, ерозій, маститів; в дерматології та венерології – при мікробних та вірусних дерматитах, піодермії, герпесі губ та шкіри, трихомоніазі, гонореї; в проктології - при паро проктитах у стадії інфільтрації, в   оториноларингології – при лікуванні отитів, гайморитів, синуситів; в стоматології – при стоматиті, гінгівіті, пародонти ті. Ефективний при лікуванні бактеріоносійства у верхніх дихальних шляхах.

Протипоказання. Гіпер чутливість до йоду та диметилсульфоксиду, печінкова і ниркова недостатність, інфаркт міокарда, стенокардія, виражений атеросклероз, глаукома, катаракта, інсульт, кома, вагітність, період годування груддю.

Належні заходи безпеки при застосуванні. Перед початком лікування Йоддицерином проводять лікарську пробу на переносимість. Для цього на шкіру передпліччя наносять препарат ватним тампоном. Поява різкого свербежу, почервоніння та ознак йодизму свідчить про гіпер чутливість до препарату.

Особливі застереження. З обережністю призначають в комбінації з іншими препаратами, що наносяться на гнійно-запальний осередок; може підвищуватися   їх токсичність. Запобігати потраплянню препарата в очі, не застосовувати внутрішньо.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосування препарату в період вагітності та годування груддю протипоказане. При необхідності   застосування жінки, які годують груддю, повинні припинити грудне вигодовування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами. Препарат Йоддицерин не впливає на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами.

Діти. Препарат можна застосовувати з перших днів життя.  

Спосіб застосування та дози. Зовнішньо, у вигляді аплікацій (компресів, пов'язок) на всю зону гнійно-запального осередку наносять 2 - 3 рази на добу на 20 - 30 хв залежно від розміру гнійного осередка по 5 - 15 мл Йоддицерину.

Терміни лікування визначають за часом повного очищення ранової поверхні, появи грануляцій та епітелізації. Звичайно курс лікування становить від  3 до 5 днів.

При великих або глибоких ураженнях Йоддицерином просочують турунди, тампони або марлеві пов’язки, накладають їх на гнійні рани або вводять у рани, бинтують або закріплюють лейкопласти рем. При необхідності просочені препаратом тампони або марлеві пов’язки покривають зверху поліетиленовою плівкою для підвищення антибактеріального ефекту.

У серозні порожнини, порожнини абсцесів після видалення гною і промивання стерильним фізіологічним розчином або перекисом водню (залежно від величини осередку ураження) вводять 5-10 мл розчину йоддицерину і дренують для постійного відтоку вмісту. Процедуру повторюють 2-3 рази на добу до повного очищення ранової поверхні, появи грануляцій та епітелізації.

Передозування. При випадковому прийомі внутрішньо великих кількостей (50 - 100 мл) йоддицерину розвивається блювання, діарея та симптоми інтоксикації. В цих випадках промивають шлунок 0,5 % розчином натрію тіосульфату. У важких випадках вводять 30 % розчин натрію тіосульфату внутрішньо венно - до 300 мл.

Побічні ефекти. Йодизм (нежить, шкірні висипання за типом кропив’янки, слинотеча, сльозотеча); контактний дерматит, еритема, сухість шкіри, легке печіння, свербіж шкіри, бронхоспазм, нудота, блювання (у деяких пацієнтів через запах препарату), почервоніння на місці аплікації.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Посилює проникнення через шкіру лікарських препаратів, що розчиняються в диметилсульфоксиді (деякі не стероїдні протизапальні засоби, антибіотики та ін.), що призводить до підвищення їхньої специфічної активності, а в деяких комбінаціях і до підвищення токсичності. Фармацевтично несумісний з ефірними оліями, розчинами аміаку, білою осадовою ртуттю (утворюється вибухова суміш).

При сумісному застосуванні з жовтою ртутною маззю можливе утворення йодиду ртуті, що чинить припікальну дію.

Послаблює гіпотиреоїдний та струмогенний вплив препаратів літію.

Термін придатності.  3 роки.

Умови зберігання. Зберігають в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 º С.

Упаковка. По 25 мл у флаконах, по 100 мл в банках, по 250 мл у флаконах, вкладених в пачки.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Фармакологические свойства

Антибактериальное средство широкого спектра, бактерицидное, противовоспалительное, местнообезболивающее. Относится к средствам, которые используются для лечения патологии кожи. Антисептик. В отличие от других препаратов йода, предназначенных для местного применения, не концентрируется и не накапливается в зоне действия, что исключает болевое, раздражающее и некротизирующее действие. Молекулы йода в йоддицерине сольватированы диметилсульфоксидом (ДМСО), поэтому они транспортируются и распространяются ДМСО трансмембранно в нормальных и некротических тканях, некротических массах и экссудате гнойных очагов.

В процессе транспорта йода в ткани, где размножаются возбудители гнойно-воспалительных процессов, происходит плавная десольватация его ионов за счет взаимодействия молекул ДМСО с водой. Это обусловлено тем, что силы взаимодействия ДМСО с водой более значительны, чем силы сольватации ионов йода. Процесс десольватации происходит постепенно и равномерно по массе тканей в зоне действия йоддицерина. Десольватированные свободные ионы йода при этом оказывают сильное бактерицидное действие на микроорганизмы непосредственно в тканях очага гнойного воспаления. Указанный бактерицидный механизм успешно реализуется с участием и без участия системы микроциркуляции, что зависит от выраженности отека и глубины некроза тканей.

Йоддицерин необратимо блокирует транспортные процессы микроорганизмов в клеточной стенке и прилегающей к ней цитоплазматической мембране. Такое поражение микробов полностью исключает отбор устойчивых штаммов бактерий, что доказано в специальных экспериментах.

Диметилсульфоксид после десольватации ионов йода, будучи связанным с водой, проникает через все биологические барьеры организма. ДМСО проявляет слабую антигистаминную, м-холинолитическую и фибринолитическую активность, что определяет противопоказания для применения йоддицерина.

Фармакокинетика

Быстро всасывается из места нанесения. Через 15 — 20 минут при дыхании пациента ощущается запах диметилсульфоксида. Биодоступность полная за счет наружного применения и транспортных липофильных (мембранотропных) свойств ДМСО. При этом ионы йода не концентрируются на месте нанесения йоддицерина.

Свободные ионы йода связываются с поверхностью микроорганизмов, а также с белками, образуя йодамины, которые попадают в ткани и органы. Ионы йода селективно поглощаются, в зависимости от запроса, щитовидной железой, участвуют в синтезе тироксина, усиливают процессы катоболизма, что положительно влияет на биоэнергетику тканей и органов; благоприятно действуют на липидный и белковый обмен, снижая уровень холестерина и липидов (ЛПНП).

Большая часть йода выводится почками. Выделение осуществляется также через кишечник, потовыми и молочными железами.

Свободные молекулы диметилсульфоксида, образовавшиеся после десольватации йода, метаболируют в организме известным физиологическим путем в биохимических ферментобеспеченных реакциях, которые контролируются генетически. ДМСО синтезируется в организме, является участником обмена веществ.

Конечные продукты обмена ДМСО выделяются через легкие, почки, печень, потовыми и молочными железами.

Показания к применению

Фармакологическое средство йоддицерин применяют наружно для лечения гнойно-воспалительных заболеваний кожи (локальные и распространенные пиодермии, фурункулез, сливной распространенный фолликулит, сикоз), вызванные патогенными и условно-патогенными микроорганизмами.

Способ применения и дозы

Наружно, ввиде аппликаций (компрессов, повязок) на всю зону гнойно-воспалительного очага наносят 2 — 3 раза в сутки на 20 — 30 минут в зависимости от величины гнойного очага по 5 — 15 мл йоддицерина.

Сроки лечения определяют по времени полного уничтожения возбудителей гнойной инфекции, после чего включаются процессы репарации и регенерации (заживления). Обычно курс лечения составляет от 3 до 5 дней.

Побочное действие

Йодизм (насморк, кожные высыпания по типу крапивницы, слюнотечение, слезотечение); контактный дерматит, эритема, сухость кожи, легкое жжение, зуд, бронхоспазм, тошнота, рвота (у некоторых пациентов из-за запаха препарата), покраснение на месте аппликации.

Противопоказания

Гиперчувствительность к йоду и диметилсульфоксиду, печеночная и почечная недостаточность, инфаркт миокарда, стенокардия, выраженный атеросклероз, глаукома, катаракта, инсульт, кома, беременность, лактация (при необходимости лактирующие женщины должны прекратить грудное вскармливание).

Взаимодействие с другими лекарственными средствами

Усиливает проникновение через кожу лекарственных препаратов, растворяющихся в ДМСО (некоторые НПВС, антибиотики и др.), что приводит к повышению их специфической активности, а в некоторых комбинациях и к повышению токсичности. Фармацевтически несовместим с эфирными маслами, растворами аммиака, белой осадочной ртутью (образуется взрывчатая смесь).

При сочетанном применении с желтой ртутной мазью возможно образование йодида ртути, обладающего прижигающим действием.

Ослабляет гипотиреоидное и струмогенное влияние препаратов лития.

Передозировка

При случайном употреблении внутрь больших количеств (50 — 100 мл) йоддицерина развивается рвота, диарея и интоксикация. В этих случаях промывают желудок 0,5% раствором натрия тиосульфата. В тяжелых случаях вводят 30% раствор натрия тиосульфата в вену — до 300 мл.

Особенности применения

Перед началом лечения йоддицерином проводят лекарственную пробу на переносимость. Для этого на кожу предплечья наносят препарат ватным тампоном. Появление резкого зуда, покраснения и признаков йодизма свидетельствует о гиперчувствительности к препарату.

С осторожностью назначают в комбинации с другими препаратами, наносимыми на гнойно-воспалительный очаг; может повышаться их токсичность.

Условия и сроки хранения

Хранить в сухом, защищенном от света и недоступном для детей месте. Срок хранения указан на упаковке.

Условия отпуска

Без рецепта.