Цефобоцид - інструкція для медичного застосування

 

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦЕФОБОЦИД

(CEFOBOCID)

Склад:

діюча речовина: цефоперазон;

1 флакон містить 1 г цефоперазону у вигляді цефоперазону натрієвої солі стерильної.

Лікарська форма.

Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТС J01D D12.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування інфекційних процесів, спричинених чутливими до Цефобоциду мікро організмами:

• інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів;

• інфекції верхніх та нижніх відділів сечовивідних шляхів;

• перитоніт, холецистит, холангіт та інші інтраабдомінальні інфекції;

• септицемія;

• менінгіт;

• інфекції шкіри та м'яких тканин;

• інфекції кісток та суглобів;

• запальні захворювання органів таза, ендометрит, гонорея та інші інфекції статевих шляхів.

Профілактика інфекційних після операційних ускладнень під час абдомінальних, гінекологічних, серцево-судинних та ортопедичних операцій.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до цефалоспоринів та інших β-лактамних антибіотиків.

Спосіб застосування та дози.

Звичайна добова доза, що призначається дорослим пацієнтам, коливається в межах від 2 г до 4 г; вона розподіляється на рівні частини, що вводяться кожні 12 годин. Для інфекцій з тяжким перебігом добову дозу можна збільшити до 8 г; рівні частини цієї дози вводяться кожні 12 годин.

При неускладненому гонококовому уретриті рекомендується одноразове введення 500 мг препарату.

Для антибактеріальної профілактики інфекційних після операційних ускладнень призначають по

1 г або 2 г препарату внутрішньо венно за 30 - 90 хв до початку операції. Дозу можна повторювати через кожні 12 годин, однак у більшості випадків – через кожні 24 години. При операціях з підвищеним ризиком інфікування (наприклад, операції у коло ректальній зоні) та у випадках, коли інфікування може завдати особливо великої шкоди (наприклад, при операціях на відкритому серці або протезуванні суглобів), профілактичне застосування препарату може тривати протягом 72 годин після закінчення операції.

Комбінована терапія.

Широкий спектр дії Цефобоциду дозволяє здійснювати моно терапію більшості інфекцій. Однак при наявності показань Цефобоцид може застосовуватися і для комбінованого лікування у поєднанні з іншими антибіотиками. При лікуванні з аміноглікозидами рекомендується контролю вати функцію нирок.

Внутрішньо венне введення.

Стерильний порошок Цефобоциду необхідно спочатку розчинити за допомогою будь-якого сумісного розчинника (2,8 мл/г цефоперазону), придатного для внутрішньо венного введення.

З метою полегшення розчинення рекомендується застосовувати 5 мл розчинника на 1 г Цефобоциду.

Розчини, рекомендовані для розчинення Цефобоциду

5 % глюкоза для ін’єкцій

10 % глюкоза для ін’єкцій

5 % глюкоза та 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій

0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій

5 % глюкоза та 0,2 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій

стерильна вода для ін'єкцій

Після цього увесь об’єм одержаного розчину слід розвести одним із стандартних розчинників для внутрішньо венного введення.

Розчинники для внутрішньо венного введення

5 % глюкоза для ін’єкцій

10 % глюкоза для ін’єкцій

5 % глюкоза та розчин Рінгера лактатний для ін'єкцій

розчин Рінгера лактатний

5 % глюкоза та 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій

0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій

Для переривчастого внутрішньо венного введення кожен 1 г або 2 г Цефобоциду розчиняється у 20 - 100 мл сумісного стерильного розчину для внутрішньо венних ін’єкцій і вводиться протягом 15 хв – 1 години.

Якщо розчинником є стерильна вода, то її додають у флакон з препаратом не більш ніж 20 мл. Для безперервного внутрішньо венного введення кожен грам Цефобоциду розчиняється або в          5 мл стерильної води для ін'єкцій, або у 5 мл бактеріостатичної води для ін'єкцій; цей розчин додається до відповідного розчинника для внутрішньо венного введення.

Для безпосередньої внутрішньо венної ін'єкції максимальна разова доза Цефобоциду для дорослих становить 2 г, для дітей – 50 мг/кг маси тіла. Препарат розчиняють у відповідному розчиннику до кінцевої концентрації 100 мг/мл і вводять протягом 3−5 хв.

Внутрішньом’язове введення.

Для приготування використовують стерильну воду для ін'єкцій. У випадках, коли передбачається введення розчину з концентрацією, що перевищує 250 мг/мл, для приготування розчину рекомендується використовувати розчин лідокаїну. Такий розчин можна приготувати, використовуючи стерильну воду для ін'єкцій та 2 % розчин лідокаїну, кінцева концентрація лідокаїну повинна бути 0,5 %.

Рекомендується такий двоступеневий спосіб розчинення: спочатку слід додати необхідну кількість стерильної води для ін'єкцій і збовтувати до повного розчинення, після цього додати відповідну кількість 2 % розчину лідокаїну та змішати.

 

Кінцева концентрація цефоперазону

I етап

Об’єм стерильної води

II етап

Об’єм 2 % лідокаїну

Об’єм для введення *

Флакон 1 г

250 мг/мл

2,6 мл

0,9 мл

4,0 мл

333 мг/мл

1,8 мл

0,6 мл

3,0 мл

* Надлишковий об’єм дозволяє повністю наповнити шприц зазначеного об’єму.

Внутрішньом’язове введення проводиться глибоко у великий сідничний м’яз або у передню поверхню стегна.

Застосування при лікуванні дітей.

Лікування дітей Цефобоцидом призначається у добових дозах від 50 мг до 200 мг на 1 кг маси тіла, залежно від тяжкості захворювання; доза вводиться у 2 прийоми (кожні 12 годин) або частіше, у разі необхідності. Добову дозу 300  мг/кг можна призначати лише у виключних випадках.

Застосування при ураженні нирок.

Внаслідок того, що нирки не є головним шляхом виведення Цефобоциду, пацієнтам з ураженням нирок звичайну добову дозу (2 - 4 г) можна призначати без корекції. Пацієнтам, у яких швидкість клуб очкової фільтрації нижча за 18 мл/хв або сироватковий рівень креатині ну перевищує 3,5 мг %, добова доза не повинна перевищувати 4 г.

Побічні реакції.

Підвищена чутливість: макулопапульозний висип, кропив’янка, еозинофілі я та медикаментозна гарячка.

Кров: незначне зниження рівня нейтрофілів. Позитивна пряма проба Кумбса. Зниження рівня гемоглобіну або гематокриту, нетривала еозинофілі я та гіпопротромбінемія.

Шлунково-кишковий тракт: підвищення рівня АЛТ, АСТ та лужної фосфатази, діарея.

Місцеві реакції: болісні відчуття в місці внутрішньом'язової ін’єкції. При внутрішньо венній інфузії можливий розвиток флебіту у місці вливання.

Передозування.

Підвищена доза Цефобоциду може викликати епілептоїдні напади. Випадки анафілактичного шоку трапляються дуже рідко, однак є загрозою для життя пацієнта.

Лікування: седативна терапія із застосуванням діазепаму під час епілептоїдних нападів.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Ретельно перевірених даних спостережень за вагітними жінками немає, тому застосовувати препарат під час вагітності слід лише після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь.

Препарат потрапляє у грудне молоко, тому в період лікування слід припинити годування груддю.

Діти.

Цефобоцид застосовується у лікуванні дітей всіх вікових груп. Застосування препарату у недоношених, новонароджених та грудних дітей можливе, але оскільки немає достатніх клінічних даних щодо безпеки застосування препарату у дітей цієї вікової групи, у випадку призначення препарату слід враховувати потенційний ризик для дитини.

Особливості застосування.

Перед призначенням препарату Цефобоцид слід встановити, чи не відмічалося раніше у пацієнта підвищеної чутливості до цефалоспоринів, пеніциліні в та інших лікарських засобів.

Усім пацієнтам, в анамнезі яких зафіксовано схильність до різноманітних алергічних реакцій (особливо медикаментозна алергія), антибіотики слід призначати з обережністю. Перед введенням необхідно провести внутрішньо шкірну пробу на переносимість препарату (за умови відсутності протипоказань для її проведення).

При виникненні алергічних реакцій застосування Цефобоциду слід припинити та почати відповідне лікування. Серйозні анафілактичні реакції вимагають негайного введення адреналіну. У разі необхідності слід внутрішньо венно ввести стероїди, застосувати кисень, провести штучне дихання, включаючи інтубацію.

У разі тяжкої форми непрохідності жовчних шляхів, тяжкого захворювання печінки або супутнього порушення функції нирок може виникнути необхідність у зміні дозування препарату.

У пацієнтів з порушенням функції печінки та супутнім ураженням нирок необхідно проводити спостереження за концентрацією препарату в сироватці крові, а також розраховувати необхідне дозування. Якщо контроль концентрації препарату в сироватці не проводиться, доза не повинна перевищувати 2 г на добу.

Період напів виведення Цефобоциду із сироватки крові дещо знижується під час гемодіалізу. Введення препарату повинно здійснюватися після закінчення діалізу.

У деяких пацієнтів лікування препаратом Цефобоцид так само, як і лікування іншими антибіотиками, може призвести до дефіциту вітаміну К в організмі. Найімовірніше, це пов’язано з пригніченням кишкової флори, яка синтезує цей вітамін. Ризик розвитку гіповітамінозу К підвищується у виснажених пацієнтів або пацієнтів з порушенням засвоєння їжі, а також у пацієнтів, що протягом тривалого часу перебувають на парентеральному харчуванні. Для таких пацієнтів слід проводити контроль протромбі нового часу, а при необхідності їм призначається екзогенний вітамін К.

Як і при лікуванні іншими антибіотиками, тривале застосування Цефобоциду може викликати посилений ріст стійких мікро організмів. Тому під час лікування слід проводити ретельне спостереження за хворими.

Зміни лабораторних показників.

Можлива псевдо позитивна реакція на глюкозу у сечі при проведенні тестів з розчинами Бенедикта або Фелінга.

Зберігання розчинів.

Стабільність.

Наведені нижче парентеральні розчинники та приблизні концентрації цефоперазону забезпечують стійкість розчину за умови додержання вказаних нижче значень та проміжків часу. Після закінчення вказаного часу зберігання невикористаний розчин підлягає знищенню.

Стабільна кімнатна температура (15 – 25 °С)

24 години

Приблизні концентрації

Cтерильна вода для ін’єкцій

300 мг/мл

5 % глюкоза для ін’єкцій

2 мг до 50 мг/мл

5 % глюкоза для ін'єкцій та розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій

2 мг до 50 мг/мл

5 % глюкоза та 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій

2 мг до 50 мг/мл

5 % глюкоза та 0,2 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій

2 мг до 50 мг/мл

10 % глюкоза для ін’єкцій

2 мг до 50 мг/мл

Розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій

2 мг/мл

0,5 лідокаїн для ін’єкцій

300 мг/мл

0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій

2 мг до 300 мг/мл

Стерильна вода для ін’єкцій

300 мг/мл

 

Холодильник (температура 2−8 °С)

5 днів

Приблизні концентрації

Стерильна вода для ін’єкцій

300 мг/мл

5 % глюкоза для ін’єкцій

2 мг до 50 мг/мл

5 % глюкоза та 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій

2 мг до 50 мг/мл

5 % глюкоза та 0,2 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій

2 мг до 50 мг/мл

Розчин Рінгера лактатний для ін’єкцій

2 мг/мл

0,5 лідокаїн для ін'єкцій

300 мг/мл

0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій

2 мг до 300 мг/мл

Морозильна камера (температура від -20 °С до -10 °С)

Приблизні концентрації

3 тижні

5 % глюкоза для ін’єкцій

50 мг/мл

5 % глюкоза та 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій

2 мг/мл

5 % глюкоза та 0,2 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій

2 мг/мл

5 тижнів

0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій

300 мг/мл

Стерильна вода для ін’єкцій

300 мг/мл

Розчини Цефобоциду зберігаються у скляних або пластмасових шприцах, скляних або гнучких пластмасових флаконах, призначених для парентеральних розчинів.

Розморожування замороженого препарату має відбуватися при кімнатній температурі. Після розморожування невикористаний розчин підлягає знищенню. Розчин не можна повторно заморожувати.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При вживанні алкогольних напоїв під час та не пізніше ніж на п'яту добу після введення цефоперазону були зареєстровані такі характерні реакції, як раптовий приплив крові до обличчя, підвищена пітливість, головний біль та тахікардія. Схожі реакції було помічено під час лікування деякими іншими цефалоспоринами. Тому пацієнтам слід утримуватися від вживання алкогольних напоїв під час лікування Цефобоцидом. Пацієнтам, що перебувають на штучному годуванні оральним або парентеральним способом, протипоказані розчини, що містять етанол.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Бактерицидна дія Цефобоциду зумовлена сповільненням синтезу стінки клітини бактерії.

Цефобоцид активний in vitro відносно великої кількості клінічно значущих мікро організмів. У той же час виявляється резистентність до дії багатьох β-лактамаз.

Мікро організми,   чутливі до Цефобоциду:

Staphylococcus aureus (штами, що продукують та не продукують пеніцилін азу), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae (раніше – Diplococcus pneumoniae), Streptococcus pyogenes

            (β-гемолітичний стрептокок групи “А”), Streptococcus agalactiae (β-гемолітичний стрептокок   групи “B”),   багато   штамів  Streptococcus faecalis (ентерокок),   багато інших   штамів β-гемолітичних стрептококів.

Грам негативні мікро організми: Escheria coli, рід Klebsiella, рід Enterobacter, рід Citrobacter, Haemophilus influenzae (штами, що продукують і не продукують β-лактамази), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii (раніше - Proteus morganii), Providencia rettgeri (раніше - Proteus rettgeri), рід Providenciа, рід Serratia (включаючи S. Marcescens), рід Salmonella та Shigella, Pseudomonas aeruginosa та деякі інші Pseudomonas.

Деякі штами Acinetobacter calcoaceticus, Neisseria gonorrhoeae (штами, що продукують і не продукують β-лактамази), Neisseria meningitidis, Bordetella pertussis, Yersinia enterocolitica.

Анаеробні мікро організми: грам позитивні та грам негативні коки (включаючи Clostridium, Eubacterium та рід Lactobacillus), грам негативні палички (включаючи рід Fusobacterium, багато штамів Bacteroides fragilis та інших представників роду Bacteroides).

Фармакокінетика.

У крові, жовчі та сечі досягаються високі рівні цефоперазону після одноразового введення препарату. 

Концентрації цефоперазону у сироватці крові

Середні концентрації у сироватці крові (мкг/мл)

Доза,

спосіб введення

0*

30 хв

1 година

2 години

4 години

8 годин

12 годин

1 г внутрішньо венно

153

114

73

38

16

4

0,5

2 г внутрішньо венно

252

153

114

70

32

8

2

3 г внутрішньо венно

340

210

142

89

41

9

2

4 г внутрішньо венно

506

325

251

161

71

19

6

1 г внутрішньом’язово

32**

52

65

57

33

7

1

2 г внутрішньом’язово

40**

69

93

97

58

14

4

* Час, що минув після введення препарату.

** Результати, які було отримано через 15 хв після введення препарату.

Період напів виведення цефоперазону із сироватки крові становить приблизно 2 години, незалежно від способу його введення.

Цефоперазон досягає терапевтичних рівнів в усіх рідинах та тканинах організму (перитонеальній, асцитичній та цереброспінальній (під час менінгіту) рідинах, сечі, жовчі та в стінці жовчного міхура, мокротинні та у легенях, піднебінних мигдалинах та слизовій оболонці синусів, передсердях, нирках, сечоводі, простаті, сім’яниках, матці та фаллопієвих трубах, кістках, крові пуповини та амніотичній рідині).

Цефоперазон виводиться з жовчю та сечею. Концентрація препарату у жовчі досягає дуже високих рівнів (як правило, через 1 - 3 години після введення) та перевищує аналогічні концентрації у сироватці крові в 100 разів.

Було зареєстровано такі концентрації у жовчі: від 66 мкг/  мл через 30 хв до 6 000 мкг/  мл через            3 години після внутрішньо венного введення 2 г препарату пацієнтам, що не страждають на непрохідність жовчної протоки.

Через 12 годин після введення у різних дозах та різними способами концентрація цефоперазону у сечі осіб з нормальною функцією нирок досягає в середньому від 20 % до 30 %. Концентрації препарату у сечі понад 2 200 мкг/  мл досягаються через 15 хв після внутрішньо венного введення 2 г Цефобоциду. Після внутрішньом’язового введення 2 г препарату максимальні концентрації у сечі становлять приблизно 1 000 мкг/мл.

Повторне введення Цефобоциду не призводить до кумуляції ліків у здорових людей. Максимальні концентрації у сироватці крові, площа під фармакокінетичною кривою, а також період напів виведення із сироватки крові однакові як у здорових людей, так і у хворих на ниркову недостатність.

У пацієнтів з порушенням функції печінки період напів виведення препарату із сироватки крові збільшується, але збільшується й виведення з сечею. У пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю цефоперазон може накопичуватися у сироватці крові. Але терапевтичні концентрації цефоперазону досягаються навіть при тяжких ураженнях печінки, а період напів виведення подовжується лише у 2 - 4 рази.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок від білого до світло-жовтого кольору.

Несумісність. Розчини Цефобоциду та аміноглікозидів не слід змішувати одночасно, оскільки між ними існує фізична несумісність. Якщо передбачається проведення комбінованого лікування Цефобоцидом та аміноглікозидом, то це можна зробити чергуванням внутрішньо венних введень. Рекомендується вводити Цефобоцид перед аміноглікозидами. Перед подальшим введенням аміноглікозиду слід промити усю систему відповідним розчином.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище        25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 1 г у флаконах місткістю 10 мл або 20 мл, по 5 флаконів у пеналі.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ЗАТ НВЦ “Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”.

Місцезнаходження. Україна, 03134, м. Київ, вул. Миру, 17.

Фармакодинамика. Бактерицидное действие Цефобоцида обусловленно замедлением синтеза стенки клетки бактерии.
Цефобоцид активный in vitro относительно большого количества клинически значимых микроорганизмов. В то же время отмечается резистентность к действию многих β-лактамаз.
Микроорганизмы, чувствительные к Цефобоциду:
Staphylococcus aureus (штаммы, продуцирующие и непродуцирующие пенициллиназу), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae (ранее — Diplococcus pneumoniae), Streptococcus pyogenes (β-гемолитический стрептококк группы А), Streptococcus agalactiae (β-гемолитический стрептококк группы B), многие штаммы Streptococcus faecalis (энтерококк), другие штаммы β-гемолитических стрептококков.
Грамотрицательные микроорганизмы: Escherichia coli, род Klebsiella, род Enterobacter, род Citrobacter, Haemophilus influenzae (штаммы, продуцирующие и непродуцирующие β-лактамазы), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii (ранее — Proteus morganii), Providencia rettgeri (ранее — Proteus rettgeri), род Providenciа, род Serratia (включая S. Marcescens), род Salmonella и Shigella, Pseudomonas aeruginosa и некоторые другие Pseudomonas.
Некоторые штаммы Acinetobacter calcoaceticus, Neisseria gonorrhoeae (штаммы, продуцирующие и непродуцирующие β-лактамазы), Neisseria meningitidis, Bordetella pertussis, Yersinia enterocolitica.
Анаэробные микроорганизмы: грамположительные и грамотрицательные кокки (включая Clostridium, Eubacterium и род Lactobacillus), грамотрицательные палочки (включая род Fusobacterium, много штаммов Bacteroides fragilis и других представителей рода Bacteroides).
Фармакокинетика. В крови, желчи и моче достигаются высокие уровни цефоперазона после однократного введения препарата.
Концентрации цефоперазона в сыворотке крови:

Средние концентрации в сыворотке крови (мкг/мл)
Доза, способ введения	0*	30 мин	1 ч	2 ч	4 ч	8 ч	12 ч
1 г в/в	153	114	73	38	16	4	0,5
2 г в/в	252	153	114	70	32	8	2
3 г в/в	340	210	142	89	41	9	2
4 г в/в	506	325	251	161	71	19	6
1 г в/м	32**	52	65	57	33	7	1
2 г в/м	40**	69	93	97	58	14	4

* Время, прошедшее после введения препарата.
** Результаты, полученные через 15 мин после введения препарата.
Период полувыведения цефоперазона из сыворотки крови равен приблизительно 2 ч, независимо от способа его введения.
Цефоперазон достигает терапевтических уровней во всех жидкостях и тканях организма (перитонеальной, асцитической и цереброспинальной (во время менингита) жидкостях, моче, желчи и стенке желчного пузыря, мокроте и легких, небных миндалинах и слизистой оболочке синусов, предсердиях, почках, мочеточнике, простате, семенниках, матке и фаллопиевых трубах, костях, крови пуповины и амниотической жидкости).
Цефоперазон выводится с желчью и мочой. Концентрация препарата в желчи достигает очень высоких уровней (как правило, через 1–3 ч после введения) и превышает аналогичные концентрации в сыворотке крови в 100 раз.
Были зарегистрированы такие концентрации в желчи: от 66 мкг/мл через 30 мин до 6000 мкг/мл через 3 ч после в/в введения 2 г препарата пациентам, при отсутствии непроходимости желчного протока.
Через 12 ч после введения в разных дозах и разными способами концентрация цефоперазона в моче у лиц с нормальной функцией почек достигает в среднем от 20 до 30%. Концентрация препарата в моче более 2200 мкг/мл достигаются через 15 мин после в/в введения 2 г Цефобоцида. После в/м введения 2 г препарата максимальная концентрация в моче составляет приблизительно 1000 мкг/мл.
Повторное введение Цефобоцида не приводит к кумуляции препарата у здоровых людей. Максимальные концентрации в сыворотке крови, AUC, а также период полувыведения из сыворотки крови одинаковы как у здоровых людей, так и у пациентов с почечной недостаточностью.
У пациентов с нарушением функции печени период полувыведения препарата из сыворотки крови повышается, но увеличивается и выведение с мочой. У пациентов с почечной и печеночной недостаточностью цефоперазон может накапливаться в сыворотке крови. Но терапевтические концентрации цефоперазона достигаются даже при тяжелых поражениях печени, а период полувыведения удлиняется лишь в 2–4 раза.

лечение инфекционных процессов, вызванных чувствительными к Цефобоциду микроорганизмами:
инфекции верхних и нижних дыхательных путей;
инфекции верхних и нижних отделов мочевыводящих путей;
перитонит, холецистит, холангит и другие интраабдоминальные инфекции;
септицемия;
менингит;
инфекции кожи и мягких тканей;
инфекции костей и суставов;
воспалительные заболевания органов таза, эндометрит, гонорея и другие инфекции половых путей.
Профилактика инфекционных послеоперационных осложнений во время абдоминальных, гинекологических, сердечно-сосудистых и ортопедических операций.

обычная суточная доза, назначаемая взрослым пациентам, колеблется в пределах 2–4 г; она распределяется на равные части, вводимые каждые 12 ч. Для инфекций с тяжелым течением суточную дозу можно увеличить до 8 г; равные части этой дозы вводятся каждые 12 ч.
При неосложненном гонококковом уретрите рекомендуется однократное введение 500 мг препарата.
С целью антибактериальной профилактики инфекционных послеоперационных осложнений назначают по 1 г или 2 г препарата в/в за 30–90 мин до начала операции. Дозу можно повторять через каждые 12 ч, однако в большинстве случаев — каждые 24 ч. При операциях с повышенным риском инфицирования (например, операции в колоректальной зоне) и в случаях, когда инфицирование может нанести особенно большой вред (например, при операциях на открытом сердце или протезировании суставов), профилактическое применение препарата может длиться на протяжении 72 ч после окончания операции.
Комбинированная терапия
Широкий спектр действия Цефобоцида позволяет осуществлять монотерапию большинства инфекций. Однако при наличии показаний Цефобоцид может применяться и для комбинированного лечения в сочетании с другими антибиотиками. При лечении с аминогликозидами рекомендуется контролировать функцию почек.
В/в введение
Стерильный порошок Цефобоцида необходимо сначала растворить с помощью любого совместимого растворителя (2,8 мл/г цефоперазона), подходящего для в/в введения.
С целью облегчения растворения рекомендуется применять 5 мл растворителя на 1 г Цефобоцида.
Р-ры, рекомендованные для растворения Цефобоцида:

5% глюкоза для инъекций	10% р-р глюкозы для инъекций
5% глюкоза и 0,9% р-р натрия хлорида для инъекций	0,9% р-р натрия хлорида для инъекций
5% глюкоза и 0,2% р-р натрия хлорида для инъекций	стерильная вода для инъекций

После этого весь объем полученного р-ра нужно развести одним из стандартных растворителей для в/в введения.
Растворители для в/в введения

5% р-р глюкозы для инъекций	10% р-р глюкозы для инъекций
5 % р-р глюкозы и р-р Рингера лактатный для инъекций	р-р Рингера лактатный
5 % р-р глюкозы и 0,9 % р-р натрия хлорида для инъекций	0,9% р-р натрия хлорида для инъекций

Для прерывистого в/в введения каждый 1 г или 2 г Цефобоцида растворяется в 20–100 мл совместимого стерильного р-ра для в/в инъекций и вводится на протяжении 15 мин–1 ч.
Если растворителем является стерильная вода, то ее добавляют во флакон с препаратом не более чем 20 мл. Для беспрерывного в/в введения каждый грамм Цефобоцида растворяется или в 5 мл стерильной воды для инъекций, или в 5 мл бактериостатической воды для инъекций; этот р-р добавляется к соответствующему растворителю для в/в введения.
Для непосредственной в/в инъекции максимальная разовая доза Цефобоцида для взрослых составляет 2 г, для детей — 50 мг/кг массы тела. Препарат растворяют в соответствующем растворителе до конечной концентрации 100 мг/мл и вводят на протяжении 3–5 мин.
В/м введение
Для приготовления используют стерильную воду для инъекций. В случаях, когда предполагается введение р-ра с концентрацией, превышающей 250 мг/мл, для его приготовления рекомендуется использовать р-р лидокаина. Такой р-р можно приготовить, используя стерильную воду для инъекций и 2% р-р лидокаина, конечная концентрация лидокаина должна быть 0,5%.
Рекомендуется данный двухступенчатый способ растворения: сначала нужно добавить необходимое количество стерильной воды для инъекций и взбалтывать до полного растворения, после этого добавить соответствующее количество 2 % р-ра лидокаина и смешать.

	Конечная концентрация цефоперазона	I этап Объем стерильной воды	II этап Объем 2% лидокаина	Объем для введения *
Флакон 1 г	250 мг/мл	2,6 мл	0,9 мл	4,0 мл
	333 мг/мл	1,8 мл	0,6 мл	3,0 мл

* Избыточный объем позволяет полностью наполнить шприц указанного объема.
В/м введение проводится глубоко в большую ягодичную мышцу или в переднюю поверхность бедра.
Применение при лечении детей
Лечение детей Цефобоцидом назначается в суточных дозах от 50 мг до 200 мг на 1 кг массы тела, в зависимости от тяжести заболевания; доза вводится в 2 приема (каждые 12 ч) или чаще, в случае необходимости. Суточную дозу до 300 мг/кг можно назначать в исключительных случаях.
Применение при поражении почек
Вследствие того, что почки не являются основным путем выведения Цефобоцида, пациентам с поражением почек обычную суточную дозу (2–4 г) можно назначать без коррекции. Пациентам, у которых скорость клубочковой фильтрации ниже 18 мл/мин или сывороточный уровень креатинина превышает 3,5 мг%, суточная доза не должна превышать 4 г.

повышенная чувствительность к цефалоспоринам и другим β-лактамным антибиотикам.

Повышенная чувствительность: макулопапулезная сыпь, крапивница, эозинофилия и лекарственная лихорадка.
Кровь: незначительное снижение уровня нейтрофилов. Положительная прямая проба Кумбса. Снижение уровня гемоглобина или гематокрита, непродолжительная эозинофилия и гипопротромбинемия.
ЖКТ: повышение уровня АлАТ, АсАТ и ЩФ, диарея.
Местные реакции: болевые ощущения в месте в/м инъекции. При в/в инфузии возможно развитие флебита в месте инфузии.

перед назначением препарата Цефобоцид необходимо установить, не отмечалась ли раньше у пациента повышенная чувствительность к цефалоспоринам, пенициллинам и другим лекарственным средствам.
Всем пациентам, в анамнезе которых зафиксирована склонность к разнообразным аллергическим реакциям (особенно лекарственная аллергия), антибиотики необходимо назначать с осторожностью. Перед введением следует провести внутрикожную пробу на переносимость препарата (при условиях отсутствия противопоказаний к ее проведению).
При возникновении аллергических реакций применение Цефобоцида необходимо прекратить и начать соответствующее лечение. Серьезные анафилактические реакции требуют немедленного введения адреналина. При необходимости следует ввести в/в стероиды, применить кислород, провести искусственное дыхание, включая интубацию.
В случае тяжелой формы непроходимости желчных путей, тяжелого заболевания печени или сопутствующего нарушения функции почек может возникнуть необходимость в изменении дозирования препарата.
У пациентов с нарушением функции печени и сопутствующим поражением почек необходимо проводить наблюдение за концентрацией препарата в сыворотке крови, а также рассчитывать необходимое дозирование. Если контроль концентрации препарата в сыворотке не проводится, доза не должна превышать 2 г в сутки.
Период полувыведения Цефобоцида из сыворотки крови несколько снижается во время гемодиализа. Введение препарата должно осуществляться после окончания диализа.
У некоторых пациентов лечение препаратом Цефобоцид так же, как и лечение другими антибиотиками, может привести к дефициту витамина К в организме. Вероятно, это связано с угнетением кишечной флоры, которая синтезирует этот витамин. Риск развития гиповитаминоза К повышается у изможденных пациентов или пациентов с нарушениями усвоения пищи, а также у пациентов, которые длительное время находятся на парентеральном питании. Таким пациентам необходимо проводить контроль протромбинового времени, а при необходимости им назначается экзогенный витамин К.
Как и при лечении другими антибиотиками, продолжительное применение Цефобоцида может вызвать усиленный рост устойчивых микроорганизмов. По этой причине во время лечения необходимо проводить тщательное наблюдение больных.
Изменения лабораторных показателей
Возможна псевдоположительная реакция на глюкозу в моче при проведении тестов с р-рами Бенедикта или Фелинга.
Хранение р-ров
Стабильность. Приведенные ниже парентеральные растворители и приблизительные концентрации цефоперазона обеспечивают стойкость р-ра при условии соблюдения указанных ниже значений и промежутков времени. После окончания указанного времени хранения неиспользованный р-р подлежит уничтожению.

Стабильная комнатная температура (15–25 °С) 24 ч	Приблизительные концентрации
Стерильная вода для инъекций	300 мг/мл
5% глюкоза для инъекций	2 мг до 50 мг/мл
5% глюкоза для инъекций и р-р Рингера лактатный для инъекций	2 мг до 50 мг/мл
5% глюкоза и 0,9% р-р натрия хлорида для инъекций	2 мг до 50 мг/мл
5% глюкоза и 0,2% р-р натрия хлорида для инъекций	2 мг до 50 мг/мл
10% глюкоза для инъекций	2 мг до 50 мг/мл
Р-р Рингера лактатный для инъекций	2 мг/мл
0,5% лидокаин для инъекций	300 мг/мл
0,9% р-р натрия хлорида для инъекций	2 мг до 300 мг/мл
Стерильная вода для инъекций	300 мг/мл

 

Холодильник (температура 2–8 °С) 5 дней	Приблизительные концентрации
Стерильная вода для инъекций	300 мг/мл
5% глюкоза для инъекций	2 мг до 50 мг/мл
5% глюкоза и 0,9% р-р натрия хлорида для инъекций	2 мг до 50 мг/мл
5% глюкоза и 0,2% р-р натрия хлорида для инъекций	2 мг до 50 мг/мл
Р-р Рингера лактатный для инъекций	2 мг/мл
0,5% лидокаин для инъекций	300 мг/мл
0,9% р-р натрия хлорида для инъекций	2 мг до 300 мг/мл

 

Морозильная камера (температура от –20 °С до –10 °С)	Приблизительные концентрации
3 нед
5% глюкоза для инъекций	50 мг/мл
5% глюкоза и 0,9% р-р натрия хлорида для инъекций	2 мг/мл
5% глюкоза и 0,2% -р натрия хлорида для инъекций	2 мг/мл
5 нед
0,9% р-р натрия хлорида для инъекций	300 мг/мл
Стерильная вода для инъекций	300 мг/мл

Р-ры Цефобоцида хранятся в стеклянных или пластмассовых шприцах, стеклянных или гибких пластмассовых флаконах, предназначенных для парентеральных р-ров.
Размораживание замороженного препарата должно происходить при комнатной температуре. После размораживания неиспользованный р-р подлежит уничтожению. Р-р нельзя повторно замораживать.
Применение в период беременности и кормления грудью. Тщательно проверенных данных наблюдений за женщинамив период беременности нет, поэтому применять препарат в период беременности необходимо только после тщательной оценки соотношении польза/риск.
Препарат проникает в грудное молоко, поэтому в период лечения необходимо прекратить кормление грудью.
Дети. Цефобоцид применяется для лечения детей всех возрастных групп. Применение препарата у недоношенных, новорожденных и грудных детей возможно, но поскольку отсутствуют достаточные клинические данные о безопасности применения препарата у детей этих возрастных групп, в случае назначения препарата необходимо учитывать потенциальный риск для ребенка.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами. Не влияет.

при употреблении алкогольных напитков во время и не позднее 5-х суток после введения цефоперазона, были зарегистрированы такие характерные реакции, как внезапные приливы крови к лицу, повышенная потливость, головная боль и тахикардия. Похожие реакции были замечены во время лечения некоторыми другими цефалоспоринами. Поэтому пациентам необходимо воздержаться от употребления алкогольных напитков во время лечения Цефобоцидом. Пациентам, которые находятся на искусственном кормлении оральным или парентеральным способом, противопоказано применение р-ров, содержащих этанол.
Несовместимость. Р-ры Цефобоцида и аминогликозидов не следует смешивать при одновременном применении, поскольку между ними существует физическая несовместимость. Если предполагается проведение комбинированного лечения Цефобоцидом и аминогликозидом, то это можно сделать чередованием в/в введений. Рекомендуется вводить Цефобоцид перед аминогликозидами. Перед дальнейшим введением аминогликозида нужно промыть всю систему соответствующим р-ром.

повышенная доза Цефобоцида может вызвать эпилептоидные приступы. Случаи анафилактического шока возникают очень редко, однако являются угрозой для жизни пациента.
Лечение: седативная терапия с применением диазепама во время эпилептоидных приступов.

в сухом, защищенном от света месте при температуре не выше 25°С.