Церукал - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

Церукал^®

 (Cerucal^®)

Склад:

діюча речовина: metoclopramide;

2 мл розчину мiстять 10,54 мг метоклопрамiду гiдрохлориду моногідрату, що вiдповiдає 10 мг безводного метоклопрамiду гiдрохлориду;

допомiжнi речовини: натрiю сульфiт безводний, натрiю хлорид, динатрію едетат, вода для iн'єкцiй.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична   група.   Стимулятори перистальтики (пропульсанти).

Код АТС  A03F A01.

Клінічні характеристики.

Показання.

– Порушення моторики верхнього вiддiлу шлунково-кишкового тракту;

– нудота, потяг до блювання та блювання (при мiгренi, захворюваннях печiнки i нирок, черепно-мозкових травмах, непереносимості ліків);

– парез шлункa   дiабетичного генезу;

– для полегшення зондування дванадцяти палої кишки та тонкої кишки, для сприяння випорожнення шлунка та тонкої кишки при рентгенівському обстеженні шлунка і тонкої кишки.

Протипоказання.

– Пiдвищена чутливість до метоклопраміду або до будь-якої іншої складової препарату;

– феохромоцитома;

– пролактин озалежні пухлини;

– механiчна кишкова непрохідність;

– перфорацiя кишечнику;

– кровотечі шлунково-кишкового тракту;

– епілепсія;

– у пацiєнтiв з пiдвищеною судомною готовнiстю (екстрапiрамiднi руховi розлади);

– у перші три місяці вагітності та в період годування груддю;

– дітячий вік до 2 років.

Дітям від 2 до 14 років призначають тільки у випадку підтвердженого діагнозу.

При лікуванні пацієнтів, які страждають на печінкову недостатність, та пацієнтів з порушенням функції нирок дозу необхідно скоригувати відповідно до ступеня порушень (див. розділ «Спосiб застосування та дози»).

Запобiжнi заходи.

У зв'язку з вмiстом сульфiту натрiю iн'єкцiйний розчин Церукалу^® не можна призначати хворим на бронхiальну астму з пiдвищеною чутливiстю до сульфiту.

Спосiб застосування та дози.

Розчин для ін’єкцій вводиться внутрішньом’язовим шляхом або повільно внутрішньо венно.

При порушенні перистальтики верхнього відділу шлунково-кишкового тракту, нудоті, позивах до блювання та блюванні, діабетичному гастро парезі.

Дорослим та підліткам віком старше 14 років призначають по 1 ампулі Церукалу^®

1–3 рази на добу (що відповідає 10 мг метоклопраміду 1–3 рази на добу).

Для дітей віком від 2 до 14 років одноразова рекомендована доза складає 0,1 мг метоклопраміду/кг маси тіла (що відповідає 0,02 мл Церукал^®   розчину для ін’єкцій/кг маси тіла); максимальна добова доза становить 0,5 мг метоклопраміду/кг маси тіла.

Рекомендована доза:

Обстеження верхнього відділу шлунково-кишкового тракту:

Дорослим та підліткам віком старше 14 років призначають по 1-2 ампулі Церукалу^®

(10-20 мг метоклопраміду) у вигляді повільної (протягом 1–2 хвилин) внутрішньо венної ін’єкції за 10 хвилин до початку обстеження.

Дітям від 2 до 14 років призначають 0,1 мг метоклопраміду/кг маси тіла у вигляді повільної (протягом 1-2 хвилин) внутрішньо венної ін’єкції за 10 хвилин до початку обстеження.  

При порушенні функції нирок   дозу необхідно скоригувати відповідно до ступеня порушень.

(Наведені нижче дані стосуються дорослих):

Пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю   з асцитами внаслідок збільшення періоду напів виведення застосовують половинну дозу.

Тривалість прийому.

Тривалiсть курсу лiкування залежить від тяжкості та перебігу захворювання. Загалом один курс лiкування достатньо проводити протягом 4-6 тижнiв. В окремих випадках при необхідності лiкування можна продовжувати до 6 мiсяцiв. Тривале лікування Церукалом^® може бути пов’язане з зростанням ризику виникнення розладів руху.

Побiчнi реакцiї.

Оцінка побічних явищ ґрунтується на класифікації з урахуванням частоти їх виникнення: дуже поширені ( > 1/10); поширені ( > 1/100 – < 1/10); непоширені ( > 1/1000 – < 1/100 ), рідкісні ( >  1/10 000 – < 1/1000), поодинокі (< 1/10 000) явища.

З боку органів травлення: при застосуваннi метоклопрамiду у хворих може виникнути діарея. Мали місце випадки нудоти, запору.

З боку нервової системи: при лікуванні метоклопрамідом спостерігалися поодинокі випадки депресії. Спостерігалися поодинокі випадки (головним чином у дiтей) дискiнетичного синдрому ( спазм лицьових та жувальних м’язів, м’язів гортані та глотки, ритмічні протрузії язика, неприродне положення голови та шиї, бульбарний тип мови, окулогірні кризи). Антидот: біперіден внутрішньо венно.
Дистонічно-дискінетичні рухи при   лікуванні метоклопрамідом частіше виникають у пацієнтів віком до 30 років.

При тривалій терапії у пацієнтів літнього вiку повідомлялося про дуже рідкісні випадки паркiнсонiзму (тремор, ригідність м'язiв, акінезія) та пiзньої дискiнезiї.

У дуже рідкісних випадках застосування метоклопраміду траплялися випадки злоякісного нейролептичного синдрому (характерні симптоми: жар, ригідність м'язiв, зміни свідомості та коливання артеріального тиску). Рекомендуються наступні невідкладні заходи: припинення лікування Церукалом^®, охолодження, дантролен або бромокріптин, забезпечення достатньою кількістю рідини.

У хворих можуть виникати при застосуваннi метоклопрамiду у бiльш високих дозах почуття втоми, сонливість, головний бiль, запаморочення, відчуття страху, неспокiй.

З боку серцево-судинної системи: у поодиноких випадках після внутрішньо венної ін’єкції може виникати зниження артеріального тиску. Внутрішньо венне введення високих доз метоклопраміду у поодиноких випадках може викликати зростання кров’яного тиску. Мали місце окремі випадки щодо ризику виникнення після парентерального введення метоклопраміду суправентрикулярної екстрасистоли, шлуночкової екстрасистоли, тахікардії та брадикардії, які інколи можуть призвести до зупинки серця.

Алергічні реакції: мали місце непоширені випадки шкірних висипів; кропив’янка, гіперемія та свербіж шкіри, ангіо невротичний набряк, іноді – анафілактичний шок.

Через вмiст в iн'єкцiйному розчинi Церукалу^® натрiю сульфiту можуть спостерігатися ізольовані випадки реакцiй пiдвищеної чутливостi, особливо, у хворих на бронхiальну астми, у вигляді   нудоти, блювання, свистячого дихання, гострим нападом астми, порушенням свiдомостi aбo шоку. Цi реакцiї можуть мати iндивiдуальний перебіг.

З боку крові: дуже рідко траплялися випадки метгемоглобінемії.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: пiсля бiльш тривалої терапії препарату, у зв'язку зi стимулюванням секрецiї пролактину, можуть виникати гіперпролактинемія, гiнекомастiя, галакторея або порушення менструацiй; при розвитку цих явищ застосування метоклопрамiду припиняють.

Інше: у пiдлiткiв i хворих із тяжкими порушеннями функцiї нирок (ниркова недостатнiсть), внаслідок яких послаблюється виведення метоклопраміду, особливо уважно слiдкують за розвитком побiчних явищ. У разі їх виникнення застосування лiкарського засобу одразу ж припиняють.

У поодиноких випадках, особливо при застосуванні високих доз, може виникати сухість ротової порожнини.

Передозування.

Симптоми передозування: сонливість, сплутаність свідомості, дратівливість, неспокій та його посилення, судоми, екстрапірамідно-моторні розлади, порушення функції серцево-судинної системи з брадикардією і підвищенням чи зниженням артеріального тиску.

Повідомлялося про поодинокі випадки метгемоглобінемії.

Терапевтичні заходи для лікування передозування.

Антидот: екстра пірамідні розлади усувають повільним внутрішньо венним введенням біперидену. У випадку застосування великих доз метоклопраміду його необхідно видалити з шлунково-кишкового тракту промиванням шлунка або прийняти активоване вугілля та сульфат натрію. За життєво важливими функціями спостерігають до повного зникнення симптомів отруєння.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Метоклопрамід не можна застосовувати під час перших трьох місяців вагітності та у період годування груддю, оскільки проведено недостатньо досліджень.

У ІІ та ІІІ триместрі   вагiтностi метоклопрамiд призначають лише при наявностi важливих життєвих показaнь.

Діти.

Церукал^® для ін’єкцій не можна призначати новонародженим та дiтям вiком до 2 рокiв.

Дітям від 2 до 14 років призначають лише за життєвими показаннями у випадку підтвердженого діагнозу.

Особливості застосування.

Церукал^® для ін’єкцій містить натрій, у 2 мл розчину для ін’єкцій міститься менше ніж

1 ммоль (23 мг) натрію.

Групи ризику.

Вагітність (дивись розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Пацієнти віком до 30 років мають більшу схильність до виникнення дистонічно-дискінетичних рухів при   лікуванні метоклопрамідом.

Необхідно з обережністю призначати пацієнтам літнього вiку у зв`язку з частішим виникненням паркінсонізму.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок дозу необхідно скоригувати відповідно до ступеня порушень.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими   механізмами.

При застосуванні препарату слід утриматись від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги (керування авто транспортом, управління механізмами тощо).

Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами та інші види взаємодій.

Метоклопрамiд може впливати на процес всмоктування iнших медикаментiв. Так, наприклад, він може сповiльнювати всмоктування дигоксину та циметидину та   прискорювати всмоктування леводопи, парацетамолу, різних антибiотикiв (зокрема тетрацикліну, півампіциліну), літію   та алкоголю. Дiю метоклопрамiду можуть послаблювати антихолiнергiчнi засоби.

З метою запобiгання можливого посилення екстрапiрамiдних розладiв не слiд призначати одночасно з метоклопрамiдом нейролептичнi препарати (наприклад, фенотіазини, похідні тіоксантену, бутирофенони).

Одночасний прийом з інгібіторами зворот нього захоплення серотоніну може призвести до посилення екстра пірамідних симптомів, включаючи ризик серотонін ового синдрому.

Церукал^® для ін’єкцій може подовжити дію сукцинілхоліну.

У зв'язку з вмiстом в iн'єкцiйному розчинi сульфiту натрiю, тiамiн (вiтамiн В 1), прийнятий одночасно з Церукалом^®, може швидко розщеплюватися в органiзмi.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Метоклопрамід є центральним допаміновим антагоністом, який також виявляє периферичну холінергічну активність.

Відзначають два основних ефекти: проти блювотний і ефект прискорення випорожнення шлунка та проходження крізь тонку кишку.

Проти блювотний ефект викликаний дією на центральну точку стовбурової частини мозку (хеморецептори – активуюча зона блювотного центру), імовірно, через гальмування допамінергічних нейронів. Посилення перистальтики також частково контролюється вищими центрами, але також частково може бути задіяний механізм периферичної дії разом з активацією постгангліонарних холінергічних рецепторів і, можливо, пригніченням допамінергічних рецепторів шлунка та тонкої кишки. Через гіпоталамус і парасимпатичну нервову систему регулює та координує рухову активність верхнього відділу шлунково-кишкового тракту. Підвищує тонус шлунка і кишечнику, прискорює випорожнення шлунка, зменшує гастро стаз, перешкоджає пілоричному та езофагеальному рефлюксу, стимулює перистальтику кишечнику. Нормалізує виділення жовчі, зменшує спазм сфінктера Одді, не змінює його тонус, усуває дискінезію жовчного міхура.

Небажані ефекти поширюються головним чином на екстра пірамідні симптоми, в основі яких лежить механізм допамін-рецептор-блокуючої дії на центральну нервову систему.

Тривале лікування метоклопрамідом може викликати зростання концентрації пролактину в сироватці крові внаслідок відсутності допамінергічного гальмування секреції пролактину. У жінок описувалися галакторея та порушення менструального циклу, та гінекомастія у чоловіків, однак ці симптоми зникали після припинення лікування.

Фармакокінетика. Початок дії на шлунково-кишковий тракт відзначається через

1-3 хвилини після внутрішньо венного введення і через 10-15   хвилин після внутрішньом'язового введення. Антиеметична дія зберігається протягом 12 годин.   З білками плазми крові зв’язується 13-30 %   метопрокламіду. Об’єм розподілення – 3,5 л/кг. Метаболізується в печінці. Період напів виведення – 4-6 годин. Проникає крізь гематоенцефалічний і плацентарний бар’єри, виділяється з грудним молоком. Частина дози (близько 20 %) виводиться у вихідній формі, а решта (близько 80 %) після метаболічних перетворень печінкою виводиться нирками у сполуках із глюкуроновою або сірчаною кислотою.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Несумісність.

Ін'єкцiйний розчин Церукалу^® не можна змiшувати з лужними iнфузiйними розчинами.

Термін придатності. 5 років.

Забороняється застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла при температурі не вище 30 °C та  

недоступному для дітей місці.

Взяті з упаковки ампули не можна залишати на сонці тривалий час.

Упаковка.

По 2 мл в ампулі; по 10 ампул   в упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ПЛІВА Хрватска д. о. о., Хорватія.

АВД. фарма ГмбХ і   Ко. KГ, Німеччина.

Місцезнаходження.

Прілаз баруна Філіповича, 25, 10000, Загреб, Хорватія.

Вазаштрассе, 50, 01445, Радебойль, Німеччина.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. 10 мг, № 50

Прочие ингредиенты: желатин, крахмал картофельный, лактозы моногидрат, магния стеарат, кремния диоксид осажденный.

№  UA/2297/01/01 от 03.11.2009 до 03.11.2014

р-р д/ин. 10 мг амп. 2 мл, № 10

Прочие ингредиенты: натрия сульфит безводный, натрия хлорид, динатриевая соль ЭДТА, вода для инъекций.

№  UA/2297/02/01 от 21.12.2009 до 21.12.2014

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Метоклопрамид — центральный антагонист допаминовых рецепторов; также обладает периферической холинергической активностью.
Отмечают два основных эффекта: противорвотный и эффект ускорения опорожнения желудка и тонкого кишечника.
Противорвотный эффект обусловлен действием на центральные рецепторы ствола головного мозга (хеморецепторы — активирующая зона рвотного центра), вероятно, путем торможения допаминергических нейронов. Усиление перистальтики также частично контролируется центрами ЦНС, но также частично может быть задействован механизм периферического действия наряду с активацией постганглионарных холинергических рецепторов и, возможно, угнетением допаминергических рецепторов желудка и тонкой кишки. Через гипоталамус и парасимпатическую нервную систему регулирует и координирует двигательную активность верхнего отдела ЖКТ. Повышает тонус желудка и кишечника, ускоряет опорожнение желудка, уменьшает гастростаз, препятствует пилорическому и эзофагеальному рефлексу, стимулирует перистальтику кишечника. Нормализует выделение желчи, уменьшает спазм сфинктера Одди, не меняет его тонус, устраняет дискинезию желчного пузыря.
Побочные эффекты связаны главным образом с экстрапирамидными симптомами, в основе которых лежит механизм блокирующего действия на допаминовые рецепторы ЦНС.
Продолжительное лечение метоклопрамидом может вызывать повышение концентрации пролактина в плазме крови вследствие отсутствия допаминергического торможения секреции пролактина. У женщин выявляли галакторею и нарушение менструального цикла, у мужчин гинекомастию, однако эти симптомы исчезали после прекращения лечения.
Фармакокинетика. Быстро и полностью всасывается после приема внутрь. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 30–120 мин (в среднем — через 1 ч) после приема внутрь, через 1–3 мин после в/в введения и через 10–15 мин после в/м введения. Начало действия на пищеварительный тракт отмечается через 20–40 мин после приема внутрь. Биодоступность метоклопрамида при приеме внутрь составляет 60–80%. Антиэметическое действие сохраняется на протяжении 12 ч. С белками плазмы крови связывается 13–30% метоклопрамида. Объем распределения — 2,2–3,5 л/кг. Метаболизуется в печени. Период полувыведения при парентеральном введении — 4–6 ч, при приеме внутрь — 2,6–4,6 ч. С мочой выводится до 80% введенной дозы в виде соединений с глюкуроновой или серной кислотой, около 20% — в неизмененном виде. Проникает через ГЭБ и плацентарный барьер, выделяется с грудным молоком.

ПОКАЗАНИЯ:

•нарушение моторики верхних отделов ЖКТ;
•тошнота, позывы к рвоте и рвота (при заболеваниях печени и почек, черепно-мозговых травмах, мигрени и вследствие повышенной чувствительности к лекарственным препаратам);
•парез желудка диабетического генеза;
•для упрощения процедуры зондирования двенадцатиперстной кишки, для улучшения опорожнения желудка и тонкого кишечника при проведении рентгенологического исследования желудка и тонкого кишечника.

ПРИМЕНЕНИЕ:

Таблетки. Взрослым назначают внутрь по 10 мг 3–4 раза в сутки. Подросткам в возрасте старше 14 лет — по ¹/₂–1 таблетке 2–3 раза в сутки (из расчета 5 или 10 мг метоклопрамида 2–3 раза в сутки).
У детей в возрасте 2–14 лет рекомендуемая разовая доза составляет 0,1 мг/кг, максимальная суточная доза — 0,5 мг/кг. Таблетки Церукал применяют у детей с соответствующей массой тела при условии возможного деления таблетки. При необходимости применения у детей метоклопрамид назначают в других лекарственных формах (например в форме р-ра для инъекций).
Таблетки принимают внутрь дo еды, глотают целыми и запивают небольшим количеством жидкости.
Р-р для инъекций. Инъекционный р-р вводят в/м или в/в медленно.
При нарушении перистальтики верхнего отдела ЖКТ, тошноте, позывах к рвоте и рвоте, диабетическом гастропарезе
Взрослым и подросткам в возрасте старше 14 лет назначают по 1 ампуле Церукал 1–3 раза в сутки (что соответствует 10 мг метоклопрамида 1–3 раза в сутки).
У детей в возрасте 2–14 лет разовая рекомендуемая доза составляет 0,1 мг метоклопрамида/кг массы тела (что соответствует 0,02 мл Церукала р-ра для инъекций/кг массы тела); максимальная суточная доза составляет 0,5 мг метоклопрамида/кг массы тела.
Рекомендуемое дозирование

Обследование верхнего отдела ЖКТ
Взрослым и подросткам в возрасте старше 14 лет назначают по 1–2 ампуле Церукала (10–20 мг метоклопрамида) в виде медленной (на протяжении 1–2 мин) в/в инъекции за 10 мин до начала обследования.
Детям в возрасте 2–14 лет назначают 0,1 мг метоклопрамида/кг массы тела в виде медленной (на протяжении 1–2 мин) в/в инъекции за 10 мин до начала обследования.
При нарушении функции почек дозу необходимо корригировать согласно степени нарушений.
Дозирование при нарушении функции почек для взрослых

У пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью с асцитом вследствие увеличения периода полувыведения применяют половину дозы.
Продолжительность приема
Продолжительность курса лечения зависит от тяжести и течения заболевания. Обычная продолжительность курса лечения составляет 4–6 нед. В отдельных случаях лечение можно продолжать до 6 мес. Продолжительное лечение Церукалом может быть связано с повышением риска возникновения нарушений движения.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

•повышенная чувствительность к метоклопрамиду или другим компонентам препарата;
•феохромоцитома;
•механическая кишечная непроходимость;
•перфорация кишечника и желудочно-кишечные кровотечения;
•пролактинзависимые опухоли;
•у больных эпилепсией или у пациентов с повышенной судорожной готовностью (экстрапирамидные двигательные расстройства);
•I триместр беременности и период кормления грудью;
•у детей в возрасте до 2 лет.
Детям в возрасте 2–14 лет метоклопрамид назначают только в случае подтвержденного диагноза.
Больным с печеночной недостаточностью, со сниженной функцией почек дозу препарата корригируют в соответствии со степенью нарушений.
В связи с содержанием сульфита натрия инъекционный р-р Церукала нельзя назначать больным с БА и повышенной чувствительностью к сульфиту.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

оценка побочных явлений основана на классификации с учетом частоты возникновения: очень часто (>1/10); часто (>1/100–<1/10); редко (> 1/1000–<1/100), иногда (>1/10 000–<1/1000), единичные случаи (<1/10 000).
Со стороны ЖКТ: может возникать диарея, тошнота, запор.
Со стороны нервной системы: единичные случаи — депрессия, дискинетический синдром в основном у детей (спазм лицевых и жевательных мышц, мышц гортани и глотки, ритмические протрузии языка, неестественное положение головы и шеи, бульбарный тип речи, окулогирные кризы). Антидот: бипериден в/в. Дистонично-дискинетические проявления при лечении метоклопрамидом чаще возникают у пациентов в возрасте до 30 лет.
При продолжительной терапии у пациентов пожилого возраста очень редко сообщали о возникновении паркинсонизма (тремор, ригидность мышц, акинезия) и поздней дискинезии.
Очень редко развивался злокачественный нейролептический синдром (жар, ригидность мышц, изменения сознания и колебания АД). Рекомендуют следующие неотложные меры: прекращение лечения Церукалом, охлаждение, дантролен или бромокриптин, восполнение жидкости.
При применении метоклопрамида в высоких дозах возможно возникновение чувства утомляемости, сонливости, головной боли, головокружения, ощущения страха, беспокойства.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: в отдельных случаях после в/в инъекции может возникать снижение АД. В/в введение высоких доз метоклопрамида в отдельных случаях может вызывать повышение АД. Существуют данные относительно риска возникновения после парентерального введения метоклопрамида суправентрикулярных и желудочковых экстрасистол, тахикардии и брадикардии, которые иногда могут привести к остановке сердца.
Аллергические реакции: редко — кожная сыпь; крапивница, гиперемия и зуд кожи, ангионевротический отек, иногда — анафилактический шок.
Церукал р-р для инъекций содержит натрия сульфит, поэтому в отдельных случаях могут отмечать реакции повышенной чувствительности, особенно у пациентов с БА, в виде тошноты, рвоты, свистящего дыхания, острого приступа астмы, нарушения сознания или шока. Эти реакции могут иметь индивидуальные особенности течения.
Со стороны крови: очень редко — метгемоглобинемия.
Со стороны репродуктивной системы и молочных желез: при длительной терапии препаратом в связи со стимулированием секреции пролактина могут возникать гиперпролактинемия, гинекомастия, галакторея или нарушение менструального цикла; при развитии этих явлений применение метоклопрамида прекращают.
Другие: у подростков и пациентов с тяжелыми нарушениями функции почек (почечная недостаточность), вследствие чего замедляется выведение метоклопрамида, особенно внимательно наблюдают за состоянием пациента на предмет развития побочных эффектов. В случае их возникновения применение препарата немедленно прекращают.
В отдельных случаях, особенно при применении в высоких дозах, может возникать сухость в ротовой полости.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

Церукал для инъекций содержит натрий, в 2 мл р-ра для инъекций содержится <1 ммоль (23 мг) натрия.
Пациенты в возрасте до 30 лет имеют большую склонность к возникновению дистонически-дискинетических нарушений при лечении метоклопрамидом.
Необходимо с осторожностью применять препарат у пациентов пожилого возраста в связи с более частым возникновением паркинсонизма.
Для пациентов с нарушением функции почек дозу необходимо корректировать согласно степени нарушений.
Препарат в форме таблеток содержит лактозу, поэтому при наследственной непереносимости галактозы, дефиците лактазы или нарушении всасывания глюкозы-галактозы препарат не применяют.
Дети. Церукал нельзя назначать новорожденным и детям в возрасте до 2 лет. У детей в возрасте 2–14 лет препарат применяют только по жизненным показаниям в случае подтвержденного диагноза; при применении таблеток учитывают высокое содержание метоклопрамида гидрохлорида и возможное деление таблетки.
Период беременности и кормления грудью. Метоклопрамид нельзя применять в I триместр беременности и в период кормления грудью, поскольку проведено недостаточно исследований. Во ІІ и ІІІ триместр беременности метоклопрамид применяют только по жизненным показаниям.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами и работе с другими механизмами. При применении препарата следует воздерживаться от потенциально опасных видов деятельности, требующих повышенного внимания (управление транспортными средствами, работа с механизмами и т.п.).

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

метоклопрамид может нарушать всасывание других лекарственных средств. С одной стороны, могут отмечать замедление всасывания дигоксина и циметидина, с другой стороны — ускорение всасывания леводопы, некоторых антибиотиков (например тетрациклина, пивампициллина), парацетамола, лития и алкоголя. Выраженность действия метоклопрамида могут уменьшать антихолинергические средства.
С целью предупреждения возможного увеличения выраженности экстрапирамидных расстройств не следует назначать одновременно с метоклопрамидом нейролептики (например фенотиазины, производные тиоксантена, бутирофеноны).
При одновременном применении с ингибиторами обратного захвата серотонина может увеличиваться выраженность экстрапирамидных симптомов, включая риск серотонинового синдрома.
Церукал для инъекций может удлинить действие сукцинилхолина.
В связи с содержанием в инъекционном р-ре сульфита натрия тиамин (витамин В₁), принимаемый одновременно с Церукалом, может быстро расщепляться в организме.
Несовместимость. Инъекционный р-р Церукала нельзя смешивать со щелочными инфузионными р-рами.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

Симптомы: сонливость, спутанность сознания, раздражительность, беспокойство, судороги, эскстрапирамидные двигательные расстройства, нарушение функции сердечно-сосудистой системы с брадикардией и повышением или снижением АД. Сообщали об отдельных случаях возникновения метгемоглобинемии.
Лечение: антидот — при экстрапирамидных расстройствах в/в медленно вводят бипериден. При применении метоклопрамида в высокой дозе его необходимо удалить из ЖКТ, применив промывание желудка или принять активированный уголь и сульфат натрия. Контроль за жизненно важными функциями организма осуществляют до полного исчезновения симптомов интоксикации.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

Таблетки: в защищенном от света месте при температуре не выше 30 °C.
Р-р для инъекций: в защищенном от света месте при температуре не выше 30 °C.
Взятые из упаковки ампулы нельзя оставлять на солнце на продолжительное время.