Діоксидин - інструкція для медичного застосування

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

ДІОКСИДИН

(DIOXYDINЕ)

Загальна характеристика:

хімічна назва: dioxydine; 2,3-біс (гідроксиметил) хіноксалін-1,4-діоксид;

основні фізико-хімічні властивості: прозора зеленувато-жовта рідина;

склад: 1 мл розчину містить діоксидину в перерахуванні на 100 % речовину – 10 мг;

допоміжна   речовина: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби. Код АТС J01X X10.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Діоксидин – антибактеріальний препарат широкого спектра дії. Ефективний при інфекціях, спричинених вульгарним протеєм, синьо гнійною паличкою, паличкою Фрідлендера, кишковою та дизентерійною паличками, сальмонелами, стафілококами, стрептококами, патогенними анаеробами, включаючи збудників газової гангрени. Активний відносно штамів бактерій, резистентних до антибіотиків, сульфаніламідів, нітрофуранів та інших препаратів.

Фармакокінетика. При місцевому застосуванні діоксидин частково всмоктується, не чинить місцево подразнювальної дії. Не зазнає метаболізму. Не кумулюється. Виводиться нирками.

Показання для застосування. Гнійно-запальні процеси різної локалізації: гнійні плеврити, емпієма плеври, абсцес легенів, перитоніт, цистит, рани з глибокими порожнинами, абсцеси м’яких тканин, флегмони, після операційні рани сечо- та жовчовивідних шляхів, а також застосовується для профілактики інфекційних ускладнень після катетеризації сечового міхура.

Спосіб застосування та дози. Діоксидин призначають лише дорослим!

Перед початком курсу лікування проводять пробу на переносимість препарату, для чого у гнійну порожнину вводять 10 мл 1 % розчину. За відсутності протягом 3-6 год побічних явищ (запаморочення, ознобу, підвищення температури тіла) розпочинають курсове лікування. Розчин вводять у порожнину через дренажну трубку, катетер або шприц – зазвичай 10-50 мл 1 % розчину. Максимальна добова доза становить 70 мл 1 % розчину. Застосовують 1 або 2 рази на добу (не перевищуючи добової дози 70 мл 1 % розчину). Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання та переносимості препарату. При добрій переносимості курс лікування може тривати 3 тижні і більше. За необхідності курс лікування   повторюють через 1-1,5 місяця.

Застосовують також місцево, накладаючи на ранову поверхню пов’язки, змочені 1 % розчином.

Побічна дія. Алергічні реакції, головний біль, озноб, гіперемія шкіри, диспепсія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, наявність в анамнезі недостатності кори надниркових залоз, вагітність, період годування груддю, дитячий вік.

Передозування. При передозуванні можливе посилення побічних ефектів.  

Лікування симптоматичне.  

Особливості застосування. Діоксидин застосовують лише під пильним наглядом лікаря! В умовах експерименту виявлена тератогенна та ембріотоксична дія препарату, через що він протипоказаний при вагітності. Препарат виявляє також мутагенну дію. У зв’язку з цим Діоксидин призначають лише при тяжких формах інфекційних захворювань або при неефективності інших антибактеріальних препаратів.

Не допускається безконтрольне застосування Діоксидину та лікарських форм, які його містять!

При появі побічних реакцій слід зменшити дозу, призначити антигістамінні препарати, а за необхідності – припинити застосування   Діоксидину.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не описана.

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 18 °С до 25 °С.

У разі випадання кристалів діоксидину в ампулах у процесі зберігання (при температурі нижче 15 °С) їх розчиняють, нагріваючи ампули на киплячій водяній бані при струшуванні до повного розчинення кристалів (прозорий розчин). Якщо при охолодженні до 37 ± 1 º С кристали не випадуть знову, препарат придатний для застосування.

Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 10 мл в ампулі, по 10 ампул у пачці.

Виробник. ВАТ " Фармак".

Адреса. 04080, Україна, Київ, вул. Фрунзе, 63.

Диоксидин является антибактериальным препаратом широкого спектра действия. Эффективен при инфекциях, вызванных вульгарным протеем (видом микроорганизмов, которые в определенных условиях могут вызывать инфекционные заболевания тонкого кишечника и желудка), синегнойной палочкой, палочкой дизентерии и палочкой клебсиеллы (Фридлендера - бактериями-возбудителями воспаления легких и местных гнойных процессов), сальмонеллами, стафилококками, стрептококками, патогенными анаэробами (способными существовать в отсутствии кислорода бактериями, вызывающими заболевания человека), в том числе возбудителями газовой гангрены. Действует на штаммы бактерий, устойчивые к другим химиотерапевтическим препаратам, включая антибиотики.

Показания к применению:
Применяют для лечения тяжелых гнойно-воспалительных процессов различной локализации: гнойных плевритов (воспаления оболочек легкого), эмпиемы плевры (скопления гноя между оболочками легких), абсцесса (гнойника) легкого, перитонитов (воспаления брюшины), циститов (воспаления мочевого пузыря), ран с наличием глубоких полостей: абсцессов мягких тканей, флегмон (острого, четко не отграниченного гнойного воспаления), послеоперационных ран моче- и желчевыводяших путей и др., а также для профилактики инфекционных осложнений после катетеризации (введения трубки или медицинского инструмента трубчатой формы) мочевого пузыря.

Способ применения:
Назначают только взрослым. Перед началом курса лечения проводят пробу на переносимость препарата, для чего вводят в полости 10 мл 1% раствора. При отсутствии в течение 3-6 ч побочных явлений (головокружение, озноб, повышение температуры тела) начинают курсовое лечение. В противном случае препарат не назначают.
Вводят раствор в полости через дренажную трубку (трубку, введенную в полость для оттока крови, гноя и т. д.), катетер или шприц - обычно от 10 до 50 мл 1% раствора (0,1-0,5 г).
Максимальная суточная доза - 70 мл 1% раствора (0,7 г). Применяют обычно 1 или 2 раза в сутки (не превышая суточной дозы 70 мл 1% раствора).
Длительность лечения зависит от тяжести заболевания, эффективности терапии и переносимости. При хорошей переносимости вводят в течение 3 нед. и более. При необходимости курс лечения повторяют через 1-1,5 мес.
При тяжелых септических состояниях (заболеваниях, связанных с наличием в крови микробов) капельно внутривенно вводят 0,5% раствор препарата, который разводят в 5% растворе глюкозы или изотоническом растворе натрия хлорида до концентрации 0,1-0,2%. Суточная доза - 600-900 мг (в 2-3 инфузий).
При лечении гнойных ран, ожогов, трофических ран, гнойничковых заболеваний кожи назначают 5% мазь, 1% и 0.5% раствор дикосидина.
Диоксидин следует применять под тщательным врачебным наблюдением.

Побочные действия:
При введении диоксидина в вену или полости возможны головная боль, озноб, повышение температуры тела, диспепсические явления (расстройства пишеварения), судорожные подергивания мыши. Для предупреждения побочных реакций рекомендуется назначение противогистаминных препаратов и препаратов кальция. При появлении побочных реакции следует уменьшить дозу, назначить антигистаминные средства, а при необходимости - прекратить прием диоксидина.

Противопоказания:
Индивидуальная непереносимость и наличие в анамнезе (истории болезни) сведений о недостаточности функции надпочечников.
В условиях эксперимента выявлено тератогенное и эмбриотоксическое действие (влияющее на развитие и повреждающее плод действие) диоксидина, в связи с чем он противопоказан при беременности.
Препарат оказывает также мутагенное влияние может вызывать изменения наследственности).
В связи с этими явлениями диоксидин назначают только при тяжелых формах инфекционных заболеваний или при неэффективности других антибактериальных препаратов. Не допускается бесконтрольное применение диоксидина и содержащих его лекарственных форм.
При недостаточной функции почек доза диоксидина должна быть уменьшена.

Форма выпуска:
1% раствор в ампулах по 10 мл (в упаковке по 10 ампул) для внутриполостного и местного применения; 0,5% раствор в ампулах по 10 и 20 мл для внутривенного, внутриполостного и местного применения; 5% мазь в тубах по 25 и 50 г.

Условия хранения:
Список Б. В защищенном от света месте.

Внимание!
Перед применением препарата Диоксидин вы должны проконсультироваться с врачом. Данная инструкция приведена в свободном переводе и предназначена исключительно для ознакомления. Для получения более полной информации просим обращаться к аннотации производителя.