Кабівен центральний - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

КАБІВЕН ЦЕНТРАЛЬНИЙ,

(KABIVEN CENTRAL)

Склад лікарського засобу:

Кабівен Центральний випускається у трикамерному мішку і представлений у 4 об’ємах. Кожен мішок містить такі об’єми різних розчинів,   залежно від розміру мішка.

Склад препарату після змішування 3-х камер:

Що відповідає:

Енергія

Електроліти

Осмоляльність   приблизно 1230 мОсмоль/кг води

Осмолярність     приблизно 1060 мОсмоль/л

рН                         від 5,4 до 5,8

Допоміжні речовини: фосфоліпіди яєчні очищені, гліцерин, натрію гідроксид, оцтова кислота льодяна, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма.  Емульсія для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Розчини для парентерального харчування.

Код АТС   В 05В А 10                                                                                                          

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Фармакологічні властивості препарату визначаються його складом.

Жирова емульсія (Інтраліпід 20%)

Жирова емульсія, що входить до складу Кабівену Центрального, є джерелом довго ланцюгових жирних кислот (зокрема незамінних), які використовуються в організмі в якості джерела енергії і для побудови клітинних мембран.

Інтраліпід у рекомендованих дозах не впливає на гемодинаміку. Не було зафіксовано клінічно значущих випадків погіршення функції легень при додержанні норм швидкості інфузії. Випадки підвищення рівня печінкових ферментів відзначалась у не багатьох пацієнтів.   Після закінчення парентерального харчування рівень ферментів повертався до первинних значень. Подібні зміни спостерігаються і при проведенні парентерального харчування, що не включає у себе жирову емульсію.

Амін окислоти і електроліти (Вамін 18 Новум)

Амін окислоти є складовою частиною білків у звичайній їжі. Вони використовуються в організмі для синтезу білка і, частково, у процесах глюконеогенезу. Інфузія амін окислот призводить до   підвищення рівня метаболізму і, відповідно, до підвищення теплової продукції в організмі.

Глюкоза (Глюкоза 19%)

Глюкоза має такі самі фармакодинамічні властивості, як і та глюкоза, що приймає участь у нормальному обміну речовин.

Фармакокінетика.

Жирова емульсія (Інтраліпід 20%)

Інтраліпід за своїми біологічними властивостями подібний до ендогенних хіломікронів. На відміну від хіломікронів, Інтраліпід не містить ефірів холестерину або аполіпопротеїнів. Вміст фосфоліпідів значно вищий у Інтраліпіді, ніж в хіломікронах.

Інтраліпід виводиться з кровотоку   тим самим шляхом, що й хіломікрони. Екзогенні частинки жиру, в основному, гідролізуються в крові і захоплюються рецепторами ліпопротеїдів низької щільності в печінці та периферичних тканинах. Швидкість виведення визначається складом жирових частинок, клінічним станом та станом харчування хворого, а також швидкістю інфузії. Максимальний кліренс Інтраліпіду натщесерце еквівалентний 3,8±1,5 г три гліцеридів/1 кг маси тіла на добу. Швидкість виведення та окиснення жирової емульсії прискорюється при сепсисі, а також після травм, і, навпаки, уповільнюються при нирковій недостатності та гіпертри гліцеридемії.

Амін окислоти та електроліти (Вамін 18 Новум)

Фармакокінетичні характеристики амін окислот та електролітів, що вводяться внутрішньо венно, такі   самі як при їх надходженні з їжею. Проте амін окислоти білків їжі спочатку потрапляють у портальну вену печінки, і лише після цього у системний кровотік, в той час, як амін окислоти, що вводяться у вену, потрапляють безпосередньо в системний кровотік.

Глюкоза (Глюкоза 19%)

Фармакокінетичні характеристики глюкози, що вводиться шляхом інфузії, такі ж самі, як   при її надходженні із звичайною їжею.

Клінічні характеристики

Показання для застосування. Парентеральне харчування дорослих та дітей з 2 років, коли пероральне або ентеральне харчування неможливе, недостатнє або протипоказане.

Протипоказання.

- Відома гіпер чутливість до яєчних і соєвих білків або до будь-якого з компонентів препарату.

- Виражена гіперліпідемія.

- Виражена печінкова недостатність.

- Виражені порушення згортання крові.

- Спадкові порушення метаболізму амін окислот.

- Тяжка ниркова недостатність за відсутності гемодіалізу або гемофільтрації.

- Гостра фаза шоку.

- Гіперглікемія, що вимагає введення інсуліну в кількості понад 6 од/год.

- Патологічно підвищена концентрація у плазмі крові будь-якого з електролітів, що вхо-дить до складу препарату.

- Загальні протипоказання до ін фузійної терапії (набряк легенів, гіпергідратація, серцева недостатність, гіпотонічна дегідратація).

- Гемофагоцитарний синдром.

- Нестабільний стан (зокрема після травматичний стан, некомпенсований цукровий діабет, інфаркт міокарда в гострій стадії, некомпенсований метаболічний ацидоз, тяжкий сепсис та гіперосмолярна кома).

- вік дитини до 2-х років.

Побічна дія.

Інфузія може спричиняти підвищення температури (не більше ніж у 3% випадків).

Тремтіння, блідість шкіри, нудота/блювання (менш ніж у 1% випадків).  

      Інші побічні ефекти при правильному введенні дуже поодинокі:

- алергічні реакції (анафілактична реакція, гарячка, тремтіння, шкірні висипання, кропив’янка тощо);

- утруднення дихання (тахіпное); зниження або підвищення артеріального тиску;

- гемоліз;

- ретикулоцитоз;

- абдомінальний біль, головна біль, сонливість;

- пріапізм.

Спосіб застосування та дози

Для внутрішньо венних інфузій. Введення дозволяється тільки у центральні вени.

Здатність до виведення жирів і метаболізм глюкози повинен враховуватися при дозуванні і визначенні швидкості інфузії.

Дозу потрібно підбирати індивідуально і вибирати розмір мішку враховуючи стан пацієнту, масу тіла та потребу в поживних речовинах.

Потреба у азоті для синтезу білків залежить від стану пацієнта (стан харчування, і рівень катаболічного стресу). За нормального стану харчування, пацієнт потребує 0,1-0,15г азоту на 1 кг маси тіла на добу.   Для пацієнтів з помірним або тяжким катаболічним синдромом з або без недостатності харчування потреба в нітрогені становить 0,15-0,3 г азоту/1 кг маси тіла на добу (1-2 г амін окислот/1 кг маси тіла на добу). Введення такої кількості амін окислот потребує також введення 2-6 г глюкози і 1-2 г жирів.

Сумарна енергетична потреба залежить від стану пацієнта і складає приблизно 25-35 ккал на 1 кг маси тіла на добу. Для пацієнтів з надмірною вагою, доза повинна розраховуватися виходячи з ідеальної маси тіла.

Кабівен Центральний випускається у мішках чотирьох різних   об’ємів, що дозволяє використовувати препарат для застосування у пацієнтів з підвищеною, середньою або низькою потребою у парентеральному харчуванні. При проведенні парентерального харчування може виникати потреба в додаванні вітамінів, необхідних електролітів, або мікроелементів.

Дорослі

19-38 мл Кабівену Центрального на 1 кг маси тіла   на добу

(що відповідає 0,1-0,2 г нітрогену/1 кг маси тіла/добу, або 0,7-1,3 г амін окислот/1 кг маси тіла/добу. Енергетично це відповідає 25-35 ккал/1 кг маси тіла/добу.).   Для пацієнта вагою 70 кг це відповідає 1330-2660 мл Кабівену Центрального на добу.

Діти від 2-х до 10 років

Починати інфузію у дітей від 2-х до 10 років потрібно з низьких доз:

12,5-25 мл Кабівену Центрального на 1 кг маси тіла   на добу (що відповідає 0,49-0,98 г жиру/1 кг маси тіла/добу, 0,41-0,83 г амін окислот/1 кг маси тіла/добу і 1,2-1,4 г глюкози/1 кг маси тіла/день), збільшувати дозування на 10-15 мл/1 кг за добу до досягнення максимальної дози у 40 мл Кабівену Центрального на 1 кг маси тіла на добу.

Діти від 10 років і більше.

Дозування Кабівену Центрального таке ж, як для дорослих.

Діти до 2-х років

Не рекомендується застосування Кабівену Центрального у дітей віком до 2-х років.

Швидкість інфузії.

Максимальна швидкість інфузії для глюкози 0,25 г/1 кг маси тіла/годину.

Максимальна швидкість введення амін окислот не повинна перевищувати 0,1 г/1 кг маси тіла/годину.

Максимальна швидкість інфузії для жирів 0,15 г/1 кг маси тіла/годину.

Швидкість інфузії не повинна перевищувати 2,6 мл/1 кг маси тіла/годину, що відповідає дозі глюкози, амін окислот та ліпідів 0,25 г/1 кг маси тіла/год., 0,09 г/1 кг маси тіла/год., та 0,13 г/1 кг маси тіла/год., відповідно. Рекомендована тривалість інфузії препарату становить 12-24 год.

Максимальна добова доза:

40 мл/1 кг маси тіла/добу, це дорівнює одному мішку (найбільшого розміру) для пацієнтів масою 64 кг і забезпечує надходження 1,3 г амін окислот/1 кг маси тіла/добу (0,21 г нітрогену/1 кг маси тіла/добу),  31 ккал/1 кг маси тіла/добу небілкової енергії (3,9 г глюкози/1 кг маси тіла/добу та 1,6 г ліпідів/1 кг маси тіла/добу).

Застосування у період вагітності або годування груддю..

Спеціальних досліджень безпеки препарату в період   вагітності та годування груддю не проводилося. Перед призначенням Кабівену Центрального вагітним та жінкам під час лактації лікар має оцінити співвідношення ризик/користь.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом та роботі з іншими складними   механізмами.  

Не вивчалася. Препарат призначений для застосування тільки в умовах стаціонару.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Гепарин у клінічно використовуваних дозах спричиняє вивільнення у кровотік   ліпопротеїн-ліпази, що може призвести спершу до посилення ліполізу у плазмі крові, а потім – до послаблення кліренсу три гліцеридів.

Інсулін також може впливати на активність ліпази, але дані щодо несприятливого впливу цього фактора на терапевтичну цінність препарату відсутні.

Вітамін К 1, що міститься у соєвій олії, є антагоністом похідних кумарину, тому рекомендується ретельно контролю вати згортання крові у хворих, які застосовують ці препарати.

Немає даних щодо інших видів взаємодій, що мають клінічне значення.

Інструкція з використання трикамерного мішка:

1. Зніміть зовнішній пакет, розірвавши його у місці надрізу і потягнувши вздовж мішка;

2. Великими і вказівними пальцями двох рук міцно візьміть за бічні стінки мішка над серединою фіксатора, що розділяє камери 1 та 2. Потягніть стінки мішка в різні боки і повністю відкрийте фіксатор.

3. Аналогічно відкрийте фіксатор між камерами 2 та 3. Перемішайте вміст, перевернувши мішок кілька разів.

4. При необхідності введення добавки (з відомою сумісністю, наприклад, препарати вітамінів, мікроелементів) протріть мембрану вхідного отвору антисептиком;

5. Покладіть мішок на стіл; притримуючи основу вхідного отвору, повністю введіть через центр мембрани голку і введіть добавку (з відомою сумісністю). Перед введенням другої добавки ретельно перемішайте вміст, перевертаючи мішок кілька разів.

6. Зніміть ковпачок з голки ін фузійної системи. Для цього треба взятись за кільце великим та вказівним пальцями і потягти кільце вгору. Використайте інфузійну систему   без доступу повітря або перекрийте доступ повітря на системі, що має доступ повітря.

7. Покладіть мішок на пласку поверхню. Тримаючи мішок вихідним отвором вгору, повністю введіть голку через мембрану, при необхідності повертаючи і проштовхуючи її. Для надійного закріплення голки вона повинна бути введена повністю.

8. Підвісьте мішок на стійку та виконуйте інструкції до ін фузійної системи та ін фузійного насоса.

9. Другий спосіб відкриття фіксаторів: покладіть мішок на пласку поверхню і згортайте його з боку ручки, поки фіксатори не відкриються. Перемішайте вміст, перевернувши мішок кілька разів.

Примітка: роздільне введення компонентів з окремих камер Кабівену Центрального технічно неможливе (за виключенням Інтраліпіду), хоча кожен компонент препарату: Розчин глюкози, Вамін та Інтраліпід можуть використовуватись у вигляді окремих препаратів.

Передозування.

Порушена здатність виводити жири може призводити до розвитку синдрому жирового перевантаження. Це може бути результатом передозування, але також може спостерігатися при рекомендованій швидкості інфузії в тому випадку, якщо у хворого різко змінюється клінічний стан і розвивається тяжка ниркова або печінкова недостатність.

Синдром жирового перевантаження характеризується гіперліпідемією, гарячкою, гепатоспленомегалією, анемією, лейкопенією, тромбоцит опенією, коагулопатією та комою. В разі його виникнення необхідно припинити інфузію.

      Нудота, блювання, підвищене потовиділення може спостерігатися при перевищенні рекомендованій швидкості інфузії амін окислот.

      Крім того, передозування призводить до порушення водно-електролітного балансу, гіперглікемії і гіперосмоляльністі.

      При виникненні симптомів передозування швидкість інфузії повинна бути зменшена, або зовсім зупинена.

      У тяжких випадках передозування призначаються процедури гемодіалізу, гемофільтрації або гемодіафільтрації.

Особливості застосування.

При застосуванні препарату слід контролю вати процес виведення ліпідів. Це рекомендується здійснювати шляхом вимірювання рівня   три гліцеридів у плазмі крові через 5-6 годин після останнього вживання жирів.

Концентрація три гліцеридів у плазмі крові під час інфузії не повинна перевищувати

3 ммоль/л.

Розмір мішка треба ретельно підбирати. Кожен мішок призначений для одноразового використання.

Потрібно точно розраховувати об’єм введеного препарату, який слід коригувати   у відповідності з водним балансом та станом харчування пацієнта.

Виражені порушення електролітного та водного балансу (наприклад, аномально високий або низький рівень електролітів у сироватці) потрібно коригувати до початку інфузії.

На початку інфузії потрібно спостерігати за хворим. Інфузію треба припиняти, якщо стан пацієнта погіршується. Оскільки будь-яка інфузія у центральну вену супроводжується підвищеним ризиком розвитку інфекції, під час введення катетера або при маніпуляціях з ним потрібно дотримуватися жорстких правил асептики, щоб уникнути інфікування.

Кабівен Центральний треба з обережністю застосовувати у пацієнтів із зниженим метаболізмом ліпідів, що спостерігається при нирковій недостатності, некомпенсованому сахарному діабеті, панкреатиті, порушеннях функцій печінки, гіпофункції щитоподібної залози (із гіпертри гліцеридемією), при сепсисі. Застосування Кабівену Центрального у таких пацієнтів повинно проводитися під обов’язковим постійним контролем рівня концентрації три гліцеридів у сироватці.

Необхідно регулярно контролю вати концентрацію глюкози та електролітів у плазмі крові, а також осмолярність плазми, водний баланс, кислотно-лужний стан та активність ферментів печінки.

При тривалому введенні ліпідів потрібно контролю вати клітинний склад крові та показники згортання крові.

У хворих з нирковою недостатністю потрібно чітко контролю вати баланс фосфатів і калію, щоб уникнути розвитку гіперфосфатемії та гіперкаліемії.

Кількість додаткових електролітів потрібно визначати шляхом регулярного контролю їх концентрації з урахуванням клінічного стану хворого.

У даному препараті відсутні вітаміни та мікроелементи. Додавання мікроелементів і вітамінів можливо. При додаванні вітамінів використовуються розрахунки як в педіатрії.

Парентеральну інфузію потрібно з обережністю проводити у пацієнтів з метаболічним ацидозом (наприклад лактатним), оскільки підвищення осмолярності сироватки потребує ре гідратації. Кабівен Центральний застосовується з обережністю у пацієнтів з тенденцією до затримки електролітів.

При появі будь-яких симптомів та ознак алергічних реакцій інфузію потрібно негайно припинити.

Наявність ліпідів у препараті може змінювати результати деяких лабораторних аналізів (наприклад, концентрацію білірубіну, активність лактатдегідрогенази, рівень насичення крові киснем, рівень гемоглобіну), якщо зразок крові був взятий до моменту достатнього виведення ліпідів з кровотоку. У більшості пацієнтів введені ліпіди виводяться через 5-6 годин.

Внутрішньо венне введення амін окислот може супроводжуватися посиленням ниркового виведення мікроелементів, особливо цинку. Пацієнтам, які потребують тривалого внутрішньо венного живлення, може знадобитись додаткове введення мікроелементів.

У виснажених хворих початок парентерального харчування може спричиняти зсув водного балансу, що призводить до набряку легенів та   застійної серцевої недостатності. Крім того,   протягом 24-48 год у плазмі крові може спостерігатися пониження концентрацій калію, фосфору, магнію та водорозчинних вітамінів. Рекомендовано починати парентеральне харчування повільно з чітким контролем і відповідною корекцією кількості рідини, електролітів, вітамінів та мікроелементів.

Кабівен Центральний не слід вводити через один катетер одночасно з кров’ю або препаратами крові.

Хворим з гіперглікемією може знадобитися введення інсуліну.

Розчини Кабівену Центрального мають осмолярність 1060 мОсм/л і тому не призначені для внутрішньо венного введення у периферичні вени, як у дорослих, так і у дітей через небезпеку розвитку тромбофлебіту.

Фармацевтичні характеристики:

Основні фізико-хімічні властивості. Глюкоза 19% – безбарвний, або злегка жовтуватий прозорий розчин, Вамін 18 Новум – прозорий безбарвний або злегка жовтуватий розчин, Інтраліпід 20% – гомогенна емульсія білого кольору. При змішуванні вмісту 3 камер – біла   гомогенна емульсія.

Несумісність.  Додавання до Кабівену Центрального будь-яких лікарських засобів або інших розчинів можливо лише за умов задокументованої їх сумісності.

Термін придатності.  2 роки у зовнішньому мішку. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Термін придатності після змішування і введення   добавок.   Після відкриття фіксаторів і змішування трьох розчинів до суміші можна додавати сумісні добавки через вхідний отвір.

Після відкриття фіксаторів хімічна та фізична стабільність змішаного вмісту трьох камер зберігається протягом 24 год при 25⁰С.

Для забезпечення мікро біологічної безпеки суміш слід використати відразу після введення добавок. Якщо суміш не використовується відразу, то, за умови дотримання асептики при введенні добавок, емульсійну суміш можна зберігати до 6 днів при 2-8⁰С, після цього суміш потрібно використати протягом 24 год.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25⁰С, не заморожувати .

Упаковка. 3-камерний пластиковий контейнер, який разом з анти окисником вміщують у зовнішній пластиковий мішок, місткістю по 2566 мл, 2053 мл, 1540 мл або 1026 мл емульсії для інфузій

Назва і місцезнаходження виробника. Фрезеніус Кабі АБ, Швеція /  Fresenius Kabi AB S-751 74 Uppsala Sweden.

Назва і місцезнаходження заявника. Фрезеніус Кабі Дойчланд   ГмбХ , Ельзе-Кренер-Штрассе 1, Д-61352 Бад Гoмбург, в. д. Х., Німеччина /  Fresenius Kabi Deutschland GmbH. Else-Kroener-Strasse 1, D-61352 Bad Homburg, v.d.H., Deutschland.

Умови відпуску. За рецептом.

Фармакодинамика. Фармакологические свойства препарата определяются его составом.
Жировая эмульсия (Интралипид 20%)
Жировая эмульсия, входящая в состав Кабивена Периферического, является источником длинноцепочечных жирных кислот (в частности незаменимых), которые используются в организме как источник энергии и для построения клеточных мембран.
Интралипид в рекомендуемых дозах не влияет на гемодинамику. Не было зафиксировано клинически значимых случаев ухудшения функции легких при соблюдении рекомендуемой скорости инфузии. Случаи повышения уровня печеночных ферментов в крови отмечали в редких случаях. После окончания парентерального питания уровень ферментов возвращался к исходным значениям. Подобные изменения наблюдаются и при проведении парентерального питания, которое не включает в себя жировую эмульсию.
Аминокислоты и электролиты (Вамин 18 Новум)
Аминокислоты являются составной частью белков в обычной пище. Они используются в организме для синтеза белка и частично в процессе глюконеогенеза. Инфузия аминокислот приводит к повышению уровня метаболизма и соответственно к повышению теплопродукции в организме.
Глюкоза (р-р глюкозы 11%)
Глюкоза обладает теми же фармакодинамическими свойствами, что и глюкоза, принимающая участие в нормальном обмене веществ.
Фармакокинетика
Жировая эмульсия (Интралипид 20%)
Интралипид по своим биологическим свойствам подобен эндогенным хиломикронам. В отличие от хиломикронов, Интралипид не содержит эфиров ХС или аполипопротеинов. Содержание фосфолипидов значительно выше в Интралипиде, чем в хиломикронах.
Интралипид выводится из кровотока тем же путем, что и хиломикроны. Экзогенные частички жира в основном гидролизируются в крови и захватываются рецепторами ЛПНП в печени и периферических тканях. Скорость выведения определяется составом жировых частиц, клиническим состоянием и состоянием питания больного, а также скоростью инфузии. Максимальный клиренс Интралипида натощак эквивалентен 3,8±1,5 г триглицеридов/1 кг массы тела/сутки. Скорость выведения и окисления жировой эмульсии ускоряется при сепсисе, а также после травм, и, напротив, замедляется при почечной недостаточности и гипертриглицеридемии.
Аминокислоты и электролиты (Вамин 18 Новум)
Фармакокинетические характеристики аминокислот и электролитов, которые вводятся в/в, те же, что и при их поступлении с пищей. Тем не менее аминокислоты белков пищи вначале поступают в воротную вену печени, и лишь после этого попадают в системный кровоток, тогда как аминокислоты, которые вводятся в/в, поступают непосредственно в системный кровоток.
Глюкоза (р-р глюкозы 11%)
Фармакокинетические характеристики глюкозы, которая вводится путем в/в инфузии, те же, что и при ее поступлении с пищей.

парентеральное питание взрослых и детей в возрасте старше 2 лет, когда пероральное или энтеральное питание невозможно, недостаточно или противопоказано.

для в/в инфузий. Допускается введение в центральные и периферические вены. Для снижения риска развития тромбофлебита при введении в периферические вены, рекомендуется изменять место установки катетера 1 раз в сутки.
При дозировании и определении скорости инфузии должны учитываться способность к выведению жиров и метаболизм глюкозы. Дозу нужно подбирать индивидуально и выбирать размер контейнера препарата с учетом состояния пациента, массы тела и потребности в питательных веществах.
Потребность в азоте для синтеза белков зависит от состояния пациента (состояние питания, уровень катаболического стресса). При нормальном состоянии питания пациент нуждается в 0,10–0,15 г азота/1 кг массы тела/сут. Для пациентов с умеренно выраженным или тяжелым катаболическим синдромом с или без недостаточности питания потребность в азоте составляет 0,15–0,30 г азота/1 кг массы тела/сут (1,0–2,0 г аминокислоты/1 кг массы тела/сут). Введение такого количества аминокислот требует также введения 2,0–6,0 г глюкозы и 1,0–2,0 г жиров.
Суммарная энергетическая потребность зависит от состояния пациента и составляет приблизительно 20–30 ккал на 1 кг массы тела/сутки. Для пациентов с избыточной массой тела доза должна рассчитываться исходя из идеальной массы тела.
Кабивен Периферический выпускается в контейнерах 3 разных объемов, что позволяет использовать препарат для применения у пациентов с повышенной, средней или низкой потребностью в парентеральном питании. При проведении парентерального питания может возникнуть потребность в добавлении витаминов, отдельных электролитов или микроэлементов.
Применение у взрослых
27–40 мл Кабивена Периферического на 1 кг массы тела/сут (что соответствует 0,1–0,15 г азота/1 кг массы тела/сут или 0,7–1,0 г аминокислот/1 кг массы тела/сут. Энергетическая ценность этого соответствует 20–30 ккал/1 кг массы тела/сут).
Применение у детей в возрасте 2–10 лет
Начинать инфузию у детей в возрасте 2–10 лет следует с низких доз: 14–28 мл Кабивена Периферического на 1 кг массы тела/сут (что соответствует 0,49–0,98 г жира/1 кг массы тела/сут, 0,34–0,67 г аминокислот/1 кг массы тела/сут и 0,95–1,9 г глюкозы/1 кг массы тела/сут), повышать дозирование на 10–15 мл/1 кг через сутки до достижения максимальной дозы в 40 мл Кабивена Периферического на 1 кг массы тела/сут.
Дети в возрасте от 10 лет и старше
Дозирование Кабивена Периферического такое же, как и для взрослых.
Дети в возрасте до 2 лет
Применение Кабивена Периферического у детей в возрасте до 2 лет не рекомендуется.
Скорость инфузии
Максимальная скорость инфузии для глюкозы составляет 0,25 г/1 кг массы тела/ч.
Максимальная скорость введения аминокислот не должна превышать 0,1 г/1 кг массы тела/ч.
Максимальная скорость инфузии для жиров — 0,15 г/1 кг массы тела/ч.
Скорость инфузии препарата не должна превышать 3,7 мл/1 кг массы тела/ч, что соответствует дозе глюкозы, аминокислот и липидов 0,25 г/1 кг массы тела/ч, 0,09 г/1 кг массы тела/ч, и 0,13 г/1 кг массы тела/ч соответственно. Рекомендуемая продолжительность инфузии препарата составляет 12–24 ч.
Максимальная суточная доза составляет 40 мл/1 кг массы тела/сут, это соответствует одному контейнеру (максимальной емкости) для пациентов с массой тела 64 кг и обеспечивает поступление 0,96 г аминокислот/1 кг массы тела/сут (0,16 г азота/1 кг массы тела/сут), 25 ккал/1 кг массы тела/сут небелковой энергии (2,7 г глюкозы/1 кг массы тела/сут и 1,4 г липидов/1 кг массы тела/сут).
Инструкция по использованию 3-камерного контейнера
Снять внешний пакет, разорвав его в месте надреза и потянув вдоль пакета. Большими и указательными пальцами обеих рук крепко взять за боковые стенки пакета над срединой фиксатора, который разделяет камеры 1 и 2. Потянуть стенки пакета в стороны и полностью открыть фиксатор. Аналогичным образом открыть фиксатор между камерами 2 и 3. Перемешать содержимое, несколько раз перевернув пакет. При необходимости введения добавки (с известной совместимостью, например препаратов витаминов, микроэлементов) протереть мембрану входного отверстия антисептиком. Положить пакет на стол; придерживая основание входного отверстия, полностью ввести через центр мембраны иглу и ввести добавку (с известной совместимостью). Перед введением второй добавки тщательно перемешать содержимое, несколько раз перевернув пакет.
Снять колпачок с иглы инфузионной системы, для чего взяться за кольцо большим и указательным пальцами и потянуть кольцо вверх. Использовать инфузионную систему без доступа воздуха или перекрыть доступ воздуха в системе, которая имеет доступ воздуха.
Положить пакет на ровную поверхность. Держа пакет входным отверстием вверх, полностью ввести иглу через мембрану. Для надежного закрепления иглы она должна быть введена полностью.
Подвесить пакет на стойку и выполнять инструкции к инфузионной системе и инфузионному насосу.
Второй способ открытия фиксаторов: положить пакет на ровную поверхность и свертывать его со стороны ручки, пока фиксаторы не откроются. Перемешать содержимое, несколько раз перевернув мешок.
Примечание: раздельное введение компонентов из отдельных камер Кабивена Периферического технически невозможно (за исключением Интралипида), хотя каждый компонент препарата (р-р глюкозы, Вамин и Интралипид) могут использоваться в виде отдельных препаратов.

повышенная чувствительность к яичным и соевым белкам или к любому из компонентов препарата; выраженная гиперлипидемия; тяжелая печеночная недостаточность; выраженные нарушения свертывающей системы крови; наследственные нарушения метаболизма аминокислот; тяжелая почечная недостаточность у пациентов, которым не проводится гемодиализ или гемофильтрация; острая фаза шока; гипергликемия, требующая введения инсулина в дозах 6 ед./ч; патологически повышенная концентрация в плазме крови любого из электролитов, входящих в состав препарата; наличие общих противопоказаний к инфузионной терапии (отек легких, гипергидратация, сердечная недостаточность, гипотоническая дегидратация); гемофагоцитарный синдром; нестабильное состояние (в частности состояние после травмы, декомпенсированный сахарный диабет, инфаркт миокарда в острой фазе, декомпенсированный метаболический ацидоз, тяжелый сепсис и гиперосмолярная кома); возраст до 2 лет.

инфузия может вызывать повышение температуры тела (не более чем в 3% случаев); тремор, бледность кожных покровов, тошнота/рвота (менее чем в 1% случаев). Может возникать тромбофлебит периферических вен, как и при введении любого другого гипертонического р-ра для инфузий. Другие побочные эффекты при правильном введении отмечаются в единичных случаях: аллергические реакции (анафилактическая реакция, лихорадка, озноб, кожная сыпь, крапивница и др.); тахипноэ; снижение или повышение уровня АД; гемолиз; ретикулоцитоз; боль в животе, головная боль, сонливость; приапизм.

специальных исследований безопасности применения препарата в период беременности и кормления грудью не проводили. Перед назначением Кабивена Периферического беременным и женщинам в период кормления грудью следует оценить соотношение риск/польза.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами и работе с другими сложными механизмами не изучалась; препарат предназначен для применения только в условиях стационара.
При применении препарата следует контролировать процесс выведения липидов, определяя уровень ТГ в плазме крови через 5–6 ч после последнего применения жиров. Концентрация ТГ в плазме крови во время инфузии не должна превышать 3 ммоль/л.
Объем контейнера для введения следует подбирать индивидуально. Каждый пакет предназначен для одноразового использования.
Необходимо точно рассчитывать объем препарата для введения, который следует корректировать с учетом водного баланса и состояния питания пациента.
Выраженные нарушения электролитного и водного баланса (например аномально высокий или низкий уровень электролитов в сыворотке крови) следует корректировать до начала инфузии.
В начале инфузии следует наблюдать за состоянием больного. Инфузию надо прекратить, если состояние пациента ухудшается. Поскольку любая инфузия в центральную вену сопровождается повышенным риском развития инфекции, во избежание инфицирования во время введения катетера или при манипуляциях с ним следует соблюдать правила асептики.
Кабивен Периферический нужно с осторожностью применять у пациентов со сниженным метаболизмом липидов, который наблюдается при почечной недостаточности, декомпенсированном сахарном диабете, панкреатите, нарушении функции печени, гипофункции щитовидной железы (с гипертриглицеридемией), при сепсисе. Применение Кабивена периферического у таких пациентов следует проводить под обязательным постоянным контролем уровня концентрации ТГ в сыворотке крови.
Необходимо регулярно контролировать концентрацию глюкозы и электролитов в плазме крови, а также осмолярность плазмы, водный баланс, КОР и активность ферментов печени.
При продолжительном введении липидов следует контролировать клеточный состав крови и показатели свертывания крови.
У больных с почечной недостаточностью необходимо контролировать баланс фосфатов и калия во избежание развития гиперфосфатемии и гиперкалиемии.
Количество дополнительных электролитов следует определять путем регулярного контроля их концентрации с учетом клинического состояния больного.
В данном препарате отсутствуют витамины и микроэлементы. Добавление микроэлементов и витаминов допускается. При добавлении витаминов используются расчеты как в педиатрии.
Парентеральную инфузию следует с осторожностью проводить у пациентов с метаболическим ацидозом (например лактатным), поскольку повышение осмолярности сыворотки крови требует проведения регидратации. Кабивен Периферический применяется с осторожностью у пациентов с тенденцией к задержке электролитов.
При появлении любых симптомов и признаков аллергических реакций инфузию необходимо немедленно прекратить.
Наличие липидов в препарате может изменять результаты некоторых лабораторных исследований (например концентрацию билирубина, активность ЛДГ, уровень оксигенации крови, уровень гемоглобина), если проба крови была взята до момента достаточного выведения липидов из кровотока. У большинства пациентов введенные липиды выводятся через 5–6 ч.
В/в введение аминокислот может сопровождаться усилением почечного выведения микроэлементов, особенно цинка. Пациентам, нуждающим в продолжительном в/в питании, может понадобиться дополнительное введение микроэлементов.
У истощенных больных начало парентерального питания может служить причиной нарушения водного баланса, который приводит к развитию отека легких и застойной сердечной недостаточности. Кроме того, на протяжении 24–48 ч в плазме крови может наблюдаться снижение концентраций калия, фосфора, магния и водорастворимых витаминов. Рекомендуется начинать парентеральное питание медленно при условии строгого контроля и соответствующей коррекции количества жидкости, электролитов, витаминов и микроэлементов.
Кабивен Периферический не следует вводить через 1 катетер одновременно с цельной кровью или ее препаратами.
Больным с гипергликемией может понадобиться введение инсулина.
Тромбофлебит периферических вен может возникать при введении любого гипертонического р-ра для инфузий. Риск развития тромбофлебита зависит от многих факторов: типа катетера, его диаметра и длины, продолжительности инфузии, рН и осмоляльности р-ра, наличия инфекции, количества манипуляций на вене. Рекомендуется не использовать вену, через которую проводится парентеральное питание, для введения других р-ров.

после открытия фиксаторов и смешивания 3 р-ров к смеси можно добавлять совместимые добавки через входное отверстие. Гепарин в терапевтических дозах вызывает высвобождение в кровоток липопротеинлипазы, что может привести вначале к усилению липолиза в плазме крови, а затем — к снижению клиренса ТГ.
Инсулин также может влиять на активность липазы, однако данные относительно неблагоприятного влияния этого факта на терапевтическую эффективность препарата отсутствуют.
Витамин К₁, содержащийся в соевом масле, является антагонистом производных кумарина, поэтому рекомендуется тщательно контролировать свертывание крови у больных, получающих эти препараты.
Добавление к Кабивену Периферическому любых лекарственных средств или других р-ров возможно лишь при условии известной их совместимости.

нарушенная способность к выведению жиров может приводить к развитию синдрома жировой перегрузки. Это может быть результатом передозировки, но также может наблюдаться при рекомендуемой скорости инфузии в том случае, если у больного резко изменяется клиническое состояние и развивается тяжелая почечная или печеночная недостаточность.
Синдром жировой перегрузки характеризуется гиперлипидемией, лихорадкой, гепатоспленомегалией, анемией, лейкопенией, тромбоцитопенией, коагулопатией и комой. В случае его возникновения инфузию необходимо прекратить.
Тошнота, рвота, повышенная потливость могут наблюдаться при превышении рекомендуемой скорости инфузии аминокислот. Кроме того, передозировка приводит к нарушению водно-электролитного баланса, гипергликемии и гиперосмоляльности. При возникновении симптомов передозировки скорость инфузии должна быть снижена или инфузия должна быть прекращена. В случае тяжелой передозировки назначают гемодиализ, гемофильтрацию или гемодиафильтрацию.

при температуре не выше 25 °С. Не замораживать! После открытия фиксаторов химическая и физическая стабильность смешанного содержимого 3 камер сохраняется на протяжении 24 ч при температуре 25 °С. Для обеспечения микробиологической безопасности смесь следует использовать сразу же после введения добавок. Если смесь не используется сразу, то при условии соблюдения асептических условий при введении добавок, эмульсионную смесь можно хранить до 6 дней при температуре 2–8 °С, после этого смесь необходимо использовать на протяжении 24 ч.