Кетотифен - інструкція для медичного застосування

І Н С Т Р У К Ц І Я

для   медичного   застосування   препарату

КЕТОТИФЕН–В

(KETOTIFEN–V)

Склад.

Діюча речовина: ketotifen;

1 капсула містить кетотифену фумарату – 1,375 мг, що еквівалентно 1 мг кетотифену;

допоміжні речовини: кальцію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат;

оболонка капсули: желатин, натрію метилпарабен (Е 219), натрію пропіл парабен (Е 217), титану діоксид (Е 171), патентований синій V (Е 131), діамантовий чорний (Е 151).

Лікарська форма. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Антигістамінні засоби для системного застосування.

Код   АТС  R06A X17.

Клінічні характеристики.

Показання.

Профілактика і лікування мультисистемних алергічних розладів:

• хронічна кропив'янка;

• атопічний дерматит;

• алергічний риніт та кон'юнктивіт.

Профілактичне лікування бронхіальної астми, особливо у випадках, асоційованих з іншими проявами атопії.

Протипоказання. Підвищена чутливість до кетотифену. Дитячий вік молодше 6 років, враховуючи форму випуску препарату. Період вагітності та годування груддю.

Спосіб застосування та дози. Дорослі приймають внутрішньо по 1 капсулі два рази на добу (ранком і ввечері) під час їжі. При необхідності добову дозу можна подвоїти.

Дітям старше 6 років – по 1 капсулі 2 рази на добу.

Курс лікування становить 2–3 тижні.

Побічні реакції.  

Неврологічні розлади: запаморочення, сонливість, дезорієнтація, уповільнення психомоторних реакцій, нервозність, збудженість, безсоння, в дуже рідких випадках судоми.

Шлунково-кишкові розлади: порушення апетиту, біль в шлунку, закреп, нудота, блювання, сухість в роті, диспепсичні розлади, в дуже рідких випадках можливе підвищення рівня ферментів печінки і розвитку гепатиту.

Розлади з боку сечовидільної системи: дизурія, цистит.

Порушення метаболізму: збільшення маси тіла.

Імунна система: шкірні висипання, можливе виникнення тяжких шкірних реакцій (мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона).

Передозування.

Симптоми: млосність, тяжка седативна дія; сплутаність свідомості та дезорієнтація; тахікардія і артеріальна гіпотензія, особливо у дітей; надмірна збудливість та судоми, оборотна кома.

Лікування. Якщо препарат був прийнятий нещодавно, слід розглянути необхідність спорожнення шлунка. Рекомендовано прийом активованого вугілля. При необхідності рекомендується симптоматичне лікування та моніторинг стану серцево-судинної системи. При виникненні збудливості або судом можна призначати барбітурати короткої дії або бензодіазепіни.

Застосування в період вагітності або годування груддю. Не застосовувати в період вагітності та годування груддю.

Діти. Дітям до 6 років бажано застосовувати інші форми випуску препарату.

Особливості застосування.

Кетотифен не ефективний у випадках, коли необхідно зупинити напад астми.

При прийомі препарату з метою профілактики бронхіальної астми повний терапевтичний ефект може розвиватися протягом декількох тижнів лікування. Тому навіть за відсутності клінічного ефекту пацієнтам слід продовжувати лікування не менше 2 – 3 місяців.

Супутня терапія бронходилататорами: якщо кетотифен застосовують разом з бронхорозширювальними засобами, частоту прийому бронходилататорів можна зменшити.

Якщо необхідно припинити лікування кетотифеном, дозу поступово зменшують протягом      2 – 4 тижнів, щоб запобігти повторному виникненню симптомів астми.

На початку тривалого лікування кетотифеном не можна раптово припиняти прийом симптоматичних та профілактичних проти астматичних препаратів, які пацієнт вже застосовує. Зокрема це стосується системних кортикостероїдів, оскільки у стероїдозалежних пацієнтів можливий прояв адренокортикальної недостатності. У цих випадках період повернення нормальної гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної реакції на стрес може тривати до 1 року.

У пацієнтів, які приймають одночасно пероральні протидіабетичні засоби та кетотифен, рекомендується проводити постійний контроль кількості тромбоцитів у крові, у зв'язку з можливим зменшенням кількості тромбоцитів.

Оскільки кетотифен здатен знижувати судомний поріг, слід з обережністю застосовувати його пацієнтам з епілепсією.

Препарат містить лактозу, що треба мати на увазі хворим зі спадковою непереносимістю лактози.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Не рекомендується застосовувати кетотифен водіям транспорту та операторам потенційно небезпечних механізмів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Кетотифен може підсилювати ефекти препаратів, які пригнічують центральну нервову систему, а також антигістамінних засобів та алкоголю.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Кетотифен – проти астматичний і проти алергічний препарат. Виявляє проти алергічну активність, пригнічуючи дію ендогенних медіаторів запалення; не виявляє бронхорозширювального ефекту. Кетотифен пригнічує виділення медіаторів алергії (гістаміну, лейкотрієнів), пригнічує сенсибілізацію еозинофільних гранулоцитів цитокінами, що призводить до зменшення міграції еозинофільних гранулоцитів у місцях запалення; пригнічує розвиток гіперреактивності бронхів, обумовленої як активацією тромбоцитів при впливі фактора активації тромбоцитів, так і стимуляцією симпатоміме тиками або алергенами. Крім того, кетотифен інгібує фермент фосфодіестеразу, внаслідок чого підвищується рівень цАМФ у тканинах. Зазначені властивості кетотифену обумовлюють його проти астматичну дію. Кетотифен здійснює також виражену проти алергічну дію, здатний не конкурентно блокувати Н₁- рецептори і тому його можна застосовувати замість класичних антагоністів.

Фармакокінетика. Після застосування внутрішньо кетотифен майже цілком всмоктується, його біодоступність становить приблизно 50% за рахунок метаболізму при первинному проходженні через печінку. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом   2 – 4 год. Зв’язування з білками плазми крові становить 75%. Виведення кетотифену з організму має двофазний характер з періодом напів виведення 3 – 5 год та 21 год.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули з непрозорою кришечкою   голубого кольору і непрозорим корпусом білого кольору. Вміст капсули - порошок білого кольору із злегка   жовтуватим відтінком.

Термін придатності.  2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі від 15°С до 25°С.

Упаковка.   По 10 капсул у блістері. По 2 блістери в пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.   ВАТ “Монфарм”.

Місцезнаходження.  Україна, 19100 Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Заводська, 8.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. 1 мг, № 30

Прочие ингредиенты: целлюлоза микрокристаллическая, кальция гидрофосфат безводный, крахмал пшеничный, магния стеарат.

№  UA/5512/01/01 от 30.08.2011 до 30.08.2016

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Кетотифен относится к группе циклогептатиофенонов и обладает выраженным антигистаминным эффектом. Он принадлежит к группе небронходилатирующих противоастматических средств. Механизм его действия связан с торможением высвобождения гистамина и других медиаторов из тучных клеток, блокированием гистаминовых Н₁-рецепторов и угнетением фермента ФДЭ, в результате чего повышается уровень цАМФ в тучных клетках. Подавляет эффекты тромбоцитактивирующего фактора. При самостоятельном применении не купирует приступы БА, а предупреждает их появление и приводит к снижению их продолжительности и интенсивности, причем в некоторых случаях они полностью исчезают.
Фармакокинетика. Резорбция: характеризуется почти полной резорбцией в ЖКТ. C_max в плазме крови достигается через 2–4 ч. Равновесное состояние достигается после приема минимальной суточной дозы, составляющей 2 мг.
Распределение: связывается с белками плазмы крови приблизительно на 75%. Объем распределения — 2,7 л/кг массы тела.
Метаболизм: около 60% принятой дозы метаболизируется в печени тремя путями: деметилирование, N-окисление, N-глюкуроконъюгация, до таких метаболитов: кетотифен-N-глюкуронид (фармакологически неактивный), нор-кетотифен (обладающий фармакологической активностью, подобной активности неизмененного кетотифена), N-оксид кетотифен и 10-гидрокси кетотифен (фармакологическая активность неизвестна).
Экскреция: выводится бифазно, с коротким Т_½ (3–5 ч) и более длительным — 21 ч. Около 1% вещества выводится в неизмененном виде с мочой в пределах 48 ч, а 60–70% — в форме метаболитов.

ПОКАЗАНИЯ:

профилактическое лечение БА, преимущественно атопической формы.
При симптоматическом лечении аллергических состояний, включая аллергический ринит и конъюнктивит.

ПРИМЕНЕНИЕ:

таблетки принимают внутрь во время приема пищи, запивая водой.
Взрослые: по 1 таблетке (1 мг) 2 раза в сутки утром и вечером во время приема пищи. Для пациентов, у которых наблюдается выраженный седативный эффект, рекомендуется медленное повышение дозы на протяжении 1-й недели, начиная с 0,5 мг 2 раза в сутки до постепенного достижения терапевтической дозы. При необходимости суточную дозу можно повышать до 4 мг (4 таблетки) 2 раза в сутки. При применении препарата в более высокой дозе можно ожидать более быстрого наступления терапевтического эффекта.
Дети в возрасте старше 3 лет: по 1 таблетке (1 мг) 2 раза в сутки утром и вечером во время приема пищи.
Продолжительность лечения. Лечение является продолжительным, причем терапевтический эффект достигается после нескольких недель терапии. Лечение должно длиться не меньше 2–3 мес, особенно у пациентов, у которых не наблюдалось улучшение самочувствия в первые недели терапии. Сопровождающая бронходилатирующая терапия: применение кетотифена одновременно с бронходилататорами может снизить частоту применения бронходилататоров.
Прекращение терапии. Прекращать лечение кетотифеном следует постепенно, на протяжении 2–4 нед, во избежание риска рецидива астматических симптомов.
Пациенты пожилого возраста.
Не существует особых требований для лиц пожилого возраста.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

повышенная чувствительность к действующему или вспомогательным веществам препарата.
Период кормления грудью.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

Инфекции и инвазии
Нечасто — цистит.
Со стороны иммунной системы
Очень редко — тяжелые кожные реакции, мультиформная эритема, синдром Стивенса — Джонсона.
Нарушения метаболизма и питания.
Редко — увеличение массы тела вследствие повышения аппетита.
Психические нарушения
Часто — психомоторное возбуждение, раздражительность, бессонница, беспокойство, нервозность.
Со стороны ЦНС
Нечасто — головокружение, редко — седативный эффект, очень редко — судороги.
Со стороны ЖКТ
Нечасто — сухость во рту.
Гепатобилиарные нарушения
Очень редко — повышение уровня печеночных ферментов, гепатит.
В начале лечения могут появиться сухость во рту и головокружение, но они обычно проходят спонтанно в ходе терапии. В редких случаях наблюдаются симптомы стимуляции ЦНС, такие как возбуждение, раздражительность, бессонница и беспокойство, особенно у детей.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

препарат неэффективен при лечении острой аллергической реакции и приступов удушья при БА.
Максимальный терапевтический эффект препарата наступает после нескольких недель систематического приема.
Нормализация функции гипофиз-надпочечниковой системы может длиться до 1 года. Поэтому в первые недели применения кетотифена предыдущее лечение рекомендуется продолжать и отменять его постепенно в течение длительного времени.
В начале продолжительной терапии кетотифеном нельзя резко прекращать лечение другими противоастматическими препаратами, особенно ГКС. У пациентов со стероидной зависимостью возможно развитие адренокортикальной недостаточности.
В случае интеркуррентной инфекции необходимо проводить специфическую антибактериальную терапию.
Во время применения препарата требуется наблюдение врача, учитывая возможность возникновения судорог.
Кетотифен следует с осторожностью назначать пациентам с эпилепсией в анамнезе из-за возможности снижения судорожного порога при лечении препаратом.
Во время терапии кетотифеном не следует употреблять алкоголь, потому что он усиливает депрессивный эффект кетотифена на ЦНС.
Следует прекратить прием препарата за 10–14 дней до выполнения кожных тестов для определения аллергии.
Если необходимо прекратить лечение кетотифеном, дозу постепенно снижают в течение 2–4 нед, чтобы избежать повторного возникновения симптомов БА.
Следует соблюдать осторожность при применении кетотифена пациентам с нарушениями функции печени. Принимая во внимание, что одновременное применение с пероральными гипогликемическими препаратами может вызвать тромбоцитопению, следует избегать такой комбинации или внимательно контролировать уровень тромбоцитов, если рекомендовано именно такое лечение.
Пшеничный крахмал в составе таблетки может содержать только следы глютена и считается безопасным для пациентов с целиакией.
Применение в период беременности или кормления грудью. Во время исследований на животных не установлено эмбриотоксичного и тератогенного действия кетотифена. Контролируемые клинические исследования с участием беременных не проводились. В период беременности кетотифен следует назначать только после строгой оценки наличия прямых указаний, в случаях, когда ожидаемая польза от лечения превышает потенциальный риск для плода.
Кетотифен проникает в грудное молоко. Поэтому на период лечения следует прекратить кормление грудью.
Дети. Клинические наблюдения подтверждают фармакокинетические особенности и показывают, что детям может быть необходима более высокая доза (в мг/кг), чем взрослым, для получения оптимальных результатов. Более высокие дозы переносятся также хорошо, как и более низкие.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. В начале лечения препарат Кетотифен Софарма может замедлить скорость реакций, что требует от больного повышенной осторожности во время управления транспортными средствами и работы с автоматизированными механизмами.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

при одновременном применении кетотифена и пероральных противодиабетических средств существует риск развития обратимой тромбоцитопении. У больных следует контролировать количество тромбоцитов.
При сочетанном применении атропина, средств с атропиноподобным действием и кетотифена повышается риск возникновения побочных реакций, таких как задержка мочи, запор, сухость во рту.
Кетотифен может потенцировать эффекты других лекарственных средств (седативные, снотворные), угнетающих ЦНС.
Одновременное применение кетотифена с другими антигистаминными средствами может привести к взаимному потенцированию их эффектов.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

симптомы: возможны значительные нарушения психомоторной реакции, сонливость до выраженной седации, головная боль, дезориентация, тахикардия, снижение АД, кома (особенно у детей), симптомы возбуждения ЦНС, в том числе судороги.
Также отмечаются брадикардия, аритмия, угнетение функции дыхательного центра, нистагм.
В случае возникновения вышеуказанных симптомов пациента необходимо тщательно обследовать.
Лечение: общие мероприятия по выведению нерезорбированного количества лекарственного препарата из ЖКТ: промыть желудок, искусственно вызвать рвоту. Прием активированного угля может иметь положительное действие. При необходимости рекомендуется симптоматическое лечение и мониторинг сердечно-сосудистой и дыхательной систем. При состояниях возбуждения можно применять барбитураты короткого действия или бензодиазепины.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

в сухом, защищенном от света месте при температуре не выше 25 °С.