Ксалатан - інструкція для медичного застосування

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

КСАЛАТАН

(XALATAN)

Склад.

Діюча речовина:  1 мл крапель містить 50 мкг латано просту;

1 крапля містить приблизно 1,5 мкг латано просту;

допоміжні речовини: натрію хлорид, бензалконію хлорид, натрію дигідро фосфат моногідрат, натрію гідро фосфат безводний, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Краплі очні.

Фармакотерапевтична група. Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Аналоги простагландинів. Код АТС S01E Е 01.

Клінічні характеристики.

Показання.

Зниження внутрішньо очного тиску (ВОТ) у хворих з відкритокутовою глаукомою, хронічною закрито кутовою глаукомою та підвищеним   внутрішньо очним тиском.

Протипоказання.

Гіпер чутливість до будь-якого компонента препарату.  

Спосіб застосування та дози.

Рекомендована доза для дорослих (включаючи хворих літнього віку):

Вводити по 1 краплі в уражене око один раз на добу. Оптимальний ефект досягається при застосуванні   Ксалатану   ввечері.

Дозування латано просту 1 раз на добу   не слід перевищувати, якщо частіше застосування зменшує ефект зниження внутрішньо очного тиску.

Якщо була пропущена доза, то в подальшому слід продовжувати лікування і вводити наступну дозу як звичайно.

Перед закапуванням очних крапель контактні лінзи слід знімати, а вставляти їх можна лише через 15 хвилин після закапування.

Тривалість лікування визначається індивідуально.

Побічні реакції.

Порушення з боку органа зору: подразнення ока (печіння, відчуття піску в очах, свербіж,   відчуття стороннього тіла), блефарит, гіперемія кон’юнктиви, біль в оці, посилена пігментація райдужки, транзиторні точкові ерозії епітелію та набряк повіки.

Шкіра та підшкірна клітковина: висип.

В пост маркетинговому періоді повідомлялося про такі побічні явища:

З боку нервової системи: нудота, головний біль.

З боку органа зору: набряк та ерозії рогівки, кон'юнктивіти, зміна вій та пушкового волосся (збільшення довжини, пігментації, кількості, потовщення), ірит та увеїт, кератит, макулярний набряк, включаючи цистоїдний макулярний набряк, неправильний напрямок росту вій, що інколи призводить до подразнення ока, нечіткий зір.

З боку дихальної системи: астма, погіршення перебігу бронхіальної астми, гострий напад астми та задишка.

З боку шкіри та підшкірних тканин: потемніння шкіри повік та локалізований висип.

З боку скелетно-м’язової системи: біль у м’язах та суглобах.

Загальні порушення: неспецифічний біль у грудній клітці.

Передозування.

Крім подразнення ока і кон’юнктивальної гіперемії, інших побічних ефектів з боку очей при передозуванні Ксалатану не спостерігалося.

У разі випадкового прийому Ксалатану внутрішньо, слід взяти до уваги таку інформацію: в одному флаконі по 2,5 мл міститься 125 мкг латано просту. Більше 90% метаболізується при першому проходженні через печінку. Внутрішньо венна інфузія 3 мкг/кг здоровим особам не спричиняла появу будь-яких симптомів, однак доза в 5,5 – 10 мкг/кг спричиняла нудоту, біль у животі, запаморочення, головний біль, слабкість, припливи крові до обличчя і пітливість.

При застосуванні доз латано просту, які в 7 разів перевищують терапевтичну дозу Ксалатану, у пацієнтів з помірною бронхіальною астмою не спостерігалося бронхоконстрикції.

У разі передозування Ксалатану слід проводити симптоматичне лікування.  

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Немає відповідних та добре контрольованих досліджень у вагітних жінок.

Ксалатан може застосовуватися при вагітності лише у тому випадку, коли потенційна користь безперечно переважає над потенційним ризиком для плода.

Активна речовина Ксалатану та її метаболіти можуть проникати в материнське молоко, тому матерям, які годують груддю, Ксалатан слід призначати з обережністю.

Діти.

Безпека і ефективність у дітей не встановлені. Тому Ксалатан не рекомендується застосовувати в педіатричній практиці.

Особливості застосування.

Загальні.

Ксалатан містить хлорид бензалконію, який може абсорбуватися контактними лінзами.

Ще до початку лікування хворих слід поінформувати про можливість зміни кольору очей. Перед закапуванням очних крапель контактні лінзи слід знімати, а вставляти їх можна лише через 15 хвилин після закапування.

З боку системи органа зору.

Латанопрост може поступово посилювати коричневу пігментацію райдужної оболонки ока. Зміна кольору ока відбувається через підвищення концентрації мелатоніну у стромальних меланоцитах райдужки, а не через збільшення кількості меланоцитів. Звичайно коричнева пігментація навколо зіниці поширюється концентрично до периферії райдужки, та уся райдужна оболонка або її частини набувають виразнішого коричневого кольору. Зміна кольору райдужки в більшості випадків м'яка і може не помічатися клінічно. Посилення пігментації райдужки одного ока або обох очей було зареєстровано головним чином у пацієнтів, які мають райдужки змішаного кольору і мають коричневий колір до початку лікування. За наявності невусів або лентиго на райдужці не відзначалося їх зміни під впливом терапії. У ході клінічних досліджень не виявлялося накопичення пігменту в трабекулярній сітці або у будь-якому іншому відділі передньої камери ока.

В клінічних дослідженнях, спланованих для оцінки пігментації райдужної оболонки, впродовж п’яти років не було доказів несприятливих наслідків через збільшену пігментацію, навіть коли введення латано просту було тривалим. Ці результати узгоджуються з досвідом, набутим, починаючи з 1996  р, після дозволу на продаж препарату. Окрім цього, зниження ВОТ було подібним у пацієнтів незалежно від розвитку посиленої пігментації райдужки. Таким чином, лікування латанопростом може тривати у пацієнтів, у яких розвивається посилена пігментація райдужної оболонки. Цих пацієнтів слід обстежувати регулярно і – залежно від клінічної ситуації – лікування може бути відмінено.

Початок розвитку посиленої пігментації райдужки відбувається впродовж першого року лікування, рідко під час другого або третього року, і не спостерігається після четвертого року лікування. Швидкість розвитку пігментації райдужки зменшується з часом та стабілізується до п'ятого року. Вплив посиленої пігментації після п'яти років не було оцінено. Під час клінічних досліджень подальший розвиток посилення коричневої пігментації райдужки не спостерігався після відміни лікування, але досягнута зміна кольору може залишитися постійною.

У зв'язку із застосуванням латано просту повідомлялося про потемніння шкіри повіки, яке може бути зворотним.

Латанопрост може поступово змінювати вії та пушкове волосся ока, що лікується; ці зміни включають збільшену довжину, густину, пігментацію та кількість вій або волосся та ріст вій у неправильному напрямку. Зміни вій є оборотними та відновлюються після припинення лікування.

Лікування лише одного ока може призвести до постійної гетерохромії.

Під час лікування латанопростом повідомлялося про макулярний набряк, включаючи цистоїдний макулярний набряк. Ці повідомлення головним чином мали місце у пацієнтів з відсутнім кришталиком та у пацієнтів з псевдофакією, з розірваною задньою капсулою кришталика або у пацієнтів з відомими факторами ризику набряку жовтої плями сітківки. Рекомендується бути обережними під час застосування латано просту у цих пацієнтів.

Є лише обмежений досвід застосування латано просту для лікування запальної неоваскулярної або вродженої глаукоми. Тому рекомендується обережне застосування латано просту у таких випадках до набуття більшого досвіду.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Так як і інші препарати, очні краплі можуть спричинити затьмарення зору. Поки ці ефекти не минуть пацієнтам не слід водити машину та працювати зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Повідомлялося про парадоксальне підвищення ВОТ після одночасного очного застосування двох аналогів простагландинів. Таким чином, не рекомендується одночасне застосування двох або більше простагландинів, аналогів простагландинів або похідних простагландинів.

Латанопрост може застосовуватися паралельно з іншими класами офтальмологічних лікарських форм для зовнішнього застосування, призначених для зниження ВОТ. У разі застосування місцево більше одного офтальмологічного препарату, вони мають вводитися принаймні через п'ять хвилин один після другого.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Активна субстанція латанопрост, аналог простагландину F2a, є селективним агоністом рецептора простаноїду FР, який знижує внутрішньо очний тиск шляхом збільшення відтоку водянистої вологи, у першу чергу через увеосклеральний шлях, а також через трабекулярну сітку. Зниження внутрішньо очного тиску у людини починається приблизно через 3 – 4 години після введення препарату, а максимальний ефект відзначається через 8 – 12 годин. Гіпотензивна дія триває протягом 24 годин.

Клінічні випробування показали, що латанопрост не чинить достовірного впливу на продукцію водянистої вологи. Не спостерігалося впливу латано просту на   гематоофтальмічний бар’єр.

При короткому курсі терапії пацієнтів з псевдофакією латанопрост не спричиняв витікання флуоресцеїнів у задній сегмент ока.

Встановлено, що латанопрост в терапевтичних дозах не має фармакологічної дії на серцево-судинну і дихальну системи.

Фармакокінетика.

Aбсорбція.

Латанопрост абсорбується через рогівку де ізопропіловий ефір - попередник препарату, після гідролізу з утворенням кислоти стає біологічно активним.

Дослідження у людини показали, що максимальна концентрація у водянистій волозі досягається приблизно через 2 години після місцевого застосування.

Розподіл.

Об'єм розподілу у людини становить 0,16 ± 0,02 л/кг. Кислоту латано просту можна визначити у водянистій волозі впродовж перших чотирьох годин після місцевого застосування.

Метаболізм.

Латанопрост являє собою ізопропіловий ефір проліків, які самі по собі неактивні, але після гідролізу з утворенням кислоти латано просту він стає біологічно активним. Активна кислота латано просту досягає системної циркуляції та метаболізується в основному печінкою до 1,2-динор- і 1,2,3,4,-тетранор-метаболіти через  β - окислення жирних кислот.

Екскреція. У людини період напів виведення із плазми після місцевого та внутрішньо венного застосування є швидким і дорівнює 17 хвилинам.   Системний кліренс становить приблизно 7  мл/хв./кг. Після β - окислення у печінці метаболіти виводяться переважно через нирки. Приблизно 88 % та 98 % введеної дози виявляється у сечі після місцевого та внутрішньо венного застосування відповідно.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Умови та термін зберігання. Зберігати   у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі 2 – 8 С.

Термін придатності − 3 роки.

Після відкриття флакона його вміст слід використати протягом 6 тижнів, при цьому допускається зберігання при кімнатній температурі, що не перевищує 25С.

Упаковка. По 2,5 мл розчину очних крапель у кожному флаконі, що відповідає приблизно 80 краплям розчину.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.  Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія Н. В., Бельгія.

Місцезнаходження.  Reijksweg 12, 2870 Puurs, Belgium.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

кап. глаз. 0,005 % фл. 2,5 мл, № 1

Прочие ингредиенты: бензалкония хлорид, натрия хлорид, натрия дигидрофосфат моногидрат, натрия гидрофосфат безводный, вода для инъекций.

№ UA/11617/01/01 от 03.08.2011 до 12.02.2014

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Латанопрост — аналог простагландина F_2α, селективный агонист рецептора простаноида FP, который снижает внутриглазное давление путем увеличения оттока водянистой влаги из глаза, в первую очередь увеосклеральным путем, а также через трабекулярную сеть.
Снижение внутриглазного давления начинается примерно через 3–4 ч после введения препарата, максимальный эффект отмечается через 8–12 ч. Продолжительность действия — не менее 24 ч.
Клинические испытания показали, что латанопрост не оказывает существенного влияния на продукцию водянистой влаги. Не отмечено влияния латанопроста на ГЭБ.
При коротком курсе терапии пациентов с псевдофакией латанопрост не вызывал проникновения флуоресцеина в задний сегмент глаза.
Установлено, что латанопрост в терапевтических дозах не оказывает фармакологического действия на сердечно-сосудистую и дыхательную системы.
Фармакокинетика
Абсорбция. Латанопрост абсорбируется через роговицу, где изопропиловый эфир — предшественник препарата, после гидролиза с образованием кислоты становится биологически активным.
Исследования у человека показали, что С_max в водянистой влаге достигается через 2 ч после местного применения.
Распределение
Объем распределения у человека составляет 0,16±0,02 л/кг массы тела. Кислоту латанопроста можно определить в водянистой влаге в течение первых 4 ч после местного применения.
Метаболизм
Латанопрост представляет собой изопропиловый эфир пролекарств, которые сами по себе неактивны, но после гидролиза с образованием кислоты латанопроста становятся биологически активными. Активная кислота латанопроста достигает системной циркуляции и метаболизируется в основном печенью до 1,2-динор- и 1,2,3,4,-тетранор-метаболиты через β-окисление жирных кислот.
Экскреция. У человека Т_½ после местного и в/в применения быстрый и составляет 17 мин. Системный клиренс составляет около 7 мл/мин/кг. После β-окисления в печени метаболиты выделяются преимущественно почками. Примерно 88 и 98% введенной дозы выявляют в моче после местного и в/в применения соответственно.

ПОКАЗАНИЯ:

снижение повышенного внутриглазного давления у пациентов с открытоугольной глаукомой, хронической закрытоугольной глаукомой и повышенным внутриглазным давлением.

ПРИМЕНЕНИЕ:

взрослым (в том числе лицам пожилого возраста) назначают по 1 капле в больной глаз 1 раз в сутки. Оптимальный эффект достигается в том случае, если Ксалатан закапывают вечером. Частота применения Ксалатана не должна превышать 1 раза в сутки, при более частом закапывании эффективность препарата в отношении его воздействия на внутриглазное давление снижается.
При пропуске дозы следующую нужно вводить в обычном режиме (1 капля препарата).
Перед закапыванием глазных капель контактные линзы следует снимать, а надевать их можно только через 15 мин после закапывания.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

гиперчувствительность к какому-либо компоненту Ксалатана.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

Со стороны органа зрения: раздражение глаза (жжение, ощущение песка в глазах, зуд, ощущение инородного тела), блефарит, гиперемия конъюнктивы, боль в глазу, усиленная пигментация радужки, транзиторные точечные эрозии эпителия и отек век.
Кожа и подкожная клетчатка: сыпь.
В постмаркетинговый период сообщалось о таких побочных явлениях:
Со стороны нервной системы: тошнота, головная боль.
Со стороны органа зрения: отек и эрозия роговицы, конъюнктивит, изменение ресниц и пушковых волос (увеличение длины, пигментации, количества, утолщение), ирит и увеит, кератит, макулярный отек, включая цистоидный макулярный отек, неправильное направление роста ресниц, что иногда приводит к раздражению глаз, нечеткость зрения.
Со стороны дыхательной системы: БА, ухудшение течения БА, острый приступ БА и одышка.
Со стороны кожи и подкожных тканей: потемнение кожи век и локализованная сыпь.
Со стороны костно-мышечной системы: миалгия, артралгия.
Общие нарушения: неспецифическая боль в груди.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

Общие
Ксалатан содержит хлорид бензалкония, который может абсорбироваться контактными линзами. До начала лечения больных следует проинформировать о возможности изменения цвета глаз. Перед закапыванием глазных капель контактные линзы следует снимать, а надевать их можно только через 15 мин после закапывания.
Со стороны системы органов зрения
Латанопрост может постепенно усиливать коричневую пигментацию радужной оболочки глаза. Изменение цвета глаза происходит из-за повышения концентрации мелатонина в стромальных меланоцитах радужки, а не из-за увеличения количества меланоцитов. Конечно, коричневая пигментация вокруг зрачка распространяется концентрически к периферии радужки, и вся радужная оболочка или ее части приобретают более выразительный коричневый цвет. Изменение цвета радужки в большинстве случаев мягкое и может не выражаться клинически. Усиление пигментации радужки одного или обоих глаз были зарегистрированы в основном у пациентов с радужкой смешанного цвета и имеющим коричневый цвет до начала лечения. При наличии невусов или лентиго на радужке не отмечали их изменения под влиянием терапии. В ходе клинических исследований не выявлено накопление пигмента в трабекулярной сети или в любом другом отделе передней камеры глаза.
В клинических исследованиях, спланированных для оценки пигментации радужной оболочки, в течение 5 лет не было доказательств неблагоприятных последствий из-за увеличенной пигментации, даже когда введение латанопроста было продолжительным. Эти результаты согласуются с опытом, приобретенным, начиная с 1996 г., после разрешения продажи препарата. Кроме этого, снижение внутриглазного давления было сходным у пациентов независимо от развития усиленной пигментации радужки.
Таким образом, лечение латанопростом может продолжатся у пациентов, у которых развивается усиленная пигментация радужки. Этих пациентов необходимо обследовать регулярно и в зависимости от клинической ситуации лечение может быть отменено.
Начало развития усиленной пигментации радужки происходит в течение 1-го года лечения, редко во время 2-го или 3-го года, и не наблюдается после 4-го года лечения. Скорость развития пигментации радужки снижается со временем и стабилизируется к 5-му году. Влияние усиленной пигментации после 5 лет не было оценено. Во время клинических исследований дальнейшее развитие усиления коричневой пигментации радужки не зафиксировано после отмены лечения, но достигнутое изменение цвета может остаться постоянным. При применении латанопроста сообщалось о потемнении кожи век, которое может быть обратимым.
Латанопрост может постепенно изменять ресницы и пушковые волосы глаза, эти изменения включают увеличение длины, густоты, пигментации и количества ресниц или волос и рост ресниц в неправильном направлении. Изменения ресниц являются обратимыми и восстанавливаются после прекращения лечения.
Лечение только одного глаза может привести к постоянной гетерохромии.
При лечении латанопростом сообщалось о макулярном отеке, включая цистоидный макулярный отек. Эти сообщения в основном касались пациентов с отсутствующим хрусталиком и пациентов с псевдофакией, с разорванной задней капсулой хрусталика или больных с известными факторами риска отека желтого пятна сетчатки. Рекомендуется соблюдать осторожность при применении латанопроста у таких пациентов. Есть лишь ограниченный опыт применения латанопроста для лечения воспалительной неоваскулярной или врожденной глаукомы. Поэтому рекомендуется осторожное применение латанопроста в таких случаях.
Период беременности и кормления грудью. Нет соответствующих и хорошо контролируемых исследований у беременных. Ксалатан можно применять в период беременности только в том случае, если потенциальная польза преобладает над потенциальным риском для плода. Активное вещество Ксалатана и его метаболиты могут проникать в материнское молоко, поэтому матерям, кормящим грудью, Ксалатан следует назначать с осторожностью.
Дети. Безопасность и эффективность у детей не установлены. Поэтому Ксалатан не рекомендуется применять у детей.
Способность влиять на управление транспортными средствами или работу с другими механизмами. Так как и другие препараты, глазные капли могут вызвать помутнение зрения. Пока эти эффекты не исчезнут, пациентам не следует управлять транспортными средствами и работать с механизмами.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

сообщалось о парадоксальном повышении внутриглазного давления после одновременного применения двух офтальмологических аналогов простагландинов. Таким образом, не рекомендуется одновременное применение 2 или более простагландинов, аналогов простагландинов или производных простагландинов. Латанопрост может применяться параллельно с другими классами офтальмологических лекарственных форм, предназначенных для снижения внутриглазного давления. При применении местно более одного офтальмологического препарата их следует вводить по крайней мере с интервалом 5 мин.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

кроме раздражения глаза и конъюнктивальной гиперемии, других побочных эффектов со стороны глаз при передозировке Ксалатаном не отмечено.
При случайном приеме Ксалатана внутрь следует учитывать такую ​информацию: в одном флаконе по 2,5 мл содержится 125 мкг латанопроста. Более 90% метаболизируется при первом прохождении через печень. Инфузия 3 мкг/кг здоровым лицам не вызывала появления каких-либо симптомов, однако прием препарата в дозе 5,5–10 мкг/кг вызывал тошноту, боль в животе, головокружение, головную боль, слабость, приливы крови к лицу и повышенное потоотделение. При применении доз латанопроста, которые в 7 раз превышают терапевтическую дозу Ксалатана, у пациентов с умеренной БА не выявлено бронхоконстрикции. В случае передозировки Ксалатана следует проводить симптоматическое лечение.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

в защищенном от света холодном месте (2–8 °С).
После вскрытия флакона его содержимое следует использовать в течение 6 нед, при этом допускается хранение при температуре, не превышающей 25 °С.