Лево-фк - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЛЕВО-ФК

(LEVO-FQ)

Склад:

діюча речовина: 1 мл розчину містить 5 мг левофлокса цину;

допоміжні речовини: глюкоза безводна, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони.

Код АТС J01М А 12.

Клінічні характеристики.

Показання. Інфекції, спричинені чутливими до левофлокса цину мікро організмами: пневмонії, інфекції шкіри та м’яких тканин, ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, септицемія/бактеріємія, інтраабдомінальні інфекції, простатит.

Протипоказання. Підвищена чутливість до левофлокса цину або інших хінолонів, вагітність і період годування груддю; дитячий вік до 18 років; захворювання центральної нервової системи (знижений судомний поріг, епілепсія); скарги на побічні реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів.

Спосіб застосування та дози. Призначають дорослим. Розчин Лево-ФК необхідно вводити шляхом повільної внутрішньо венної інфузії 1–2 рази на день. Доза залежить від виду і тяжкості інфекції та від чутливості збудника. Звичайно після декількох днів лікування, якщо стан пацієнта дозволяє, можна перевести хворого з початкового внутрішньо венного введення на пероральне приймання (таблетки левофлокса цину 250 мг або 500 мг). Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання і має становити не більше 14 днів. Введення препарату необхідно продовжувати не менше 48 – 72 годин після зникнення клінічних ознак інфекції. Лево-ФК розчин для інфузій призначений тільки для повільного внутрішньо венного введення; його застосовують 1–2 рази на день. Тривалість введення не повинна бути менше 30 хв для дози 250 мг або 60 хв для дози 500 мг.

Дозування для дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок (тобто CLCR > 50 мл/хв)

*У комбінації з антибіотиками з дією на анаеробні збудники.

У разі тяжкої інфекції варто розглянути можливість підвищення дози.

Дозування для пацієнтів з порушеною функцією нирок (кліренс креатині ну ≤ 50 мл/хв)

Примітка. Додаткових доз після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу не потрібно.

Для пацієнтів з порушеною функцією печінки корекція дози препарату не потрібна, оскільки левофлоксацин метаболізується печінкою незначною мірою та екскретується, в основному, нирками.

Для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок корекція дози препарату не потрібна.

При послідовних інфузіях Лево-ФК та інших лікарських засобів не можна вводити їх в одну вену.

Після розкриття флакона розчин слід застосувати негайно. Залишки препарату слід утилізувати.

Побічні реакції. Побічні реакції оцінювалися за частотою виникнення: дуже часто – понад         10 %, часто –1 – 10 %, нечасто – 0,1 – 1 %, поодинокі – 0,01 – 0,1 %, рідкісні – менше 0,01 %.

Алергічні реакції: нечасто – свербіж, висипи; поодинокі – кропив’янка, бронхоспазм/задишка, ангіо невротичний набряк, артеріальна гіпотензія, анафілактичний шок, фото сенсибілізація; рідкісні – тяжкі бульозні висипи, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексудативна мультиформна еритема.

Такі реакції іноді можуть спостерігатися навіть після першої дози протягом кількох хвилин або годин після застосування.

З боку травного тракту та метаболізму: часто – нудота, діарея; нечасто – анорексія, блювання, абдомінальний біль, диспепсія; поодинокі – діарея з домішками крові, що у поодиноких випадках може вказувати на ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт; рідкісні – гіпоглікемія, особливо у хворих на цукровий діабет.

З боку центральної нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення/вертиго, сонливість, безсоння; поодинокі – парестезія, тремор, сплутаність свідомості, судоми, тривожність, депресія, психотичні реакції, ажитація; рідкісні – гіпостезія, зорові та слухові розлади, порушення смаку та сприйняття запахів, галюцинації, схильність до суїциду.

З боку серцево-судинної системи: поодинокі – тахікардія, артеріальна гіпотензія; рідкісні – пролонгація QT-інтервалу.

З боку скелетно-м’язової системи: поодинокі – артралгія, міалгія, ушкодження сухожиль, включаючи тендиніт (наприклад, ахіллове сухожилля); рідкісні – розрив сухожилля (наприклад, ахіллового), цей небажаний ефект може спостерігатися в межах 48 годин від початку лікування; двобічна м’язова слабкість, особливо небезпечна для пацієнтів зі злоякісною міастенією; рабдоміоліз.

З боку печінки: часто – підвищення рівня печінкових ферментів (наприклад, АЛТ/АСТ); нечасто – підвищення рівня білірубіну; рідкісні – реакції з боку печінки, такі як гепатит.

З боку нирок: нечасто – підвищення рівня креатині ну в сироватці; рідкісні – гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту).

З боку системи крові: нечасто – еозинофілі я, лейкопенія; поодинокі – нейтропенія, тромбоцит опенія; рідкісні – агранулоцит оз, гемолітична анемія, панцитопенія.

Інші: часто – біль, почервоніння у місці введення та флебіт; нечасто – астенія, кандидоз, розвиток вторинних інфекцій; рідкісні – алергічний пневмоніт, пропасниця.

Іншими небажаними ефектами, які асоціювалися із введенням фторхінолонів, можуть бути екстра пірамідні симптоми та інші розлади з боку м’язів, алергічний васкуліт, напади порфірії у пацієнтів із порфірією.

Передозування. Симптоми: запаморочення, порушення свідомості та судомні напади, пролонгація інтервалу QT.

Лікування: симптоматичне і підтримуюче. Варто передбачити моніторинг ЕКГ, оскільки можливе виникнення пролонгації інтервалу QT. Левофлоксацин не видаляється ні шляхом гемодіалізу, ні шляхом перитонеального діалізу; специфічного антидоту не існує.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Під час вагітності препарат протипоказаний. За необхідності застосування препарату у період лактації потрібно припинити годування груддю.

Діти. Препарат Лево-ФК не призначають дітям віком до 18 років.

Особливості застосування. Хворим з вираженими порушеннями функції нирок, а також з вираженим атеросклерозом судин головного мозку, порушеннями мозкового кровообігу слід бути обережними при застосуванні препарату.

Протягом усього курсу лікування необхідно контролю вати функцію нирок і печінки.

У випадку розвитку побічних ефектів, особливо з боку центральної нервової системи та алергійних реакцій, які можуть виникнути після першого прийому препарату, необхідно відмінити застосування Лево-ФК.

При лікуванні препаратом протипоказане УФ-опромінення.

При нозокоміальних інфекціях, спричинених Ps. aeruginosa і при тяжких випадках пневмококової пневмонії може знадобитися комбінована терапія. Необхідно дотримуватися рекомендованої швидкості введення розчину для інфузій – не менше 30 хв для дози 250 мг та  60 хв для дози 500 мг. Якщо під час проведення інфузії відмічається немотивоване зниження артеріального тиску, введення препарату необхідно негайно припинити.

У поодиноких випадках у пацієнтів може виникати тендиніт. Найчастіше тендиніт вражає ахіллове сухожилля та може призводити до розриву сухожилля. Ризик розвитку тендиніту та розриву сухожилля підвищується у людей літнього віку та у пацієнтів, які застосовують кортикостероїди. Тому необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами, які застосовують левофлоксацин. Пацієнти із симптомами тендиніту перед початком лікування повинні проконсультуватися з лікарем. Якщо підозрюється тендиніт, лікування препаратом варто негайно припинити та почати відповідне лікування ураженого сухожилля (наприклад, шляхом іммобілізації).

Діарея, особливо тяжка, персистуюча та/або з домішками крові під час або після лікування препаратом може свідчити про захворювання, асоційоване з Clostridium difficile, найтяжчою формою якого є псевдомембранозний коліт. Якщо підозрюється псевдомембранозний коліт, терапію препаратом варто негайно відмінити та без зволікання розпочати симптоматичне та специфічне лікування (наприклад, ванкоміцином). У цій клінічній ситуації протипоказані препарати, що пригнічують перистальтику кишечника.

Одночасне лікування фенбуфеном та подібними не стероїдними протизапальними препаратами або препаратами, які знижують церебральний судомний поріг, такими як теофілін, також вимагає обережності.

Пацієнти з латентною або розвинутою недостатністю активності глюкозо-6-фосфат дегідрогенази можуть мати схильність до гемолітичних реакцій, якщо їх лікують хінолоновими антибактеріальними препаратами. Тому левофлоксацин їм варто застосовувати з обережністю.

У випадку розвитку психотичних реакцій при прийомі хінолонів, у тому числі левофлокса цину, препарат варто відмінити та вдатися до відповідних заходів. З обережністю призначати       Лево-ФК пацієнтам із психічними порушеннями або пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.

У разі вживання алкоголю посилюється загальмованість психомоторних реакцій.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. У деяких пацієнтів препарат може спричинити головний біль, запаморочення/вертиго, сонливість, безсоння, порушення зору, сплутаність свідомості, тому слід утримуватися від керування авто транспортом і роботи зі складними механізмами, що вимагають підвищеної уваги й швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Теофілін, фенбуфен або подібні не стероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ): левофлоксацин не виявив будь-яких фармакокінетичних взаємодій з теофіліном в одному клінічному дослідженні. Помітне зниження церебрального судомного порогу може спостерігатися при введенні хінолонів одночасно з теофіліном, НПЗЗ або іншими препаратами, які знижують судомний поріг.

Пробенецид і циметидин: пробенецид і циметидин виявляють статистично достовірний вплив на елімінацію левофлокса цину; нирковий кліренс левофлокса цину знижувався циметидином (24 %) і пробенецидом (34 %). З обережністю слід вводити левофлоксацин одночасно з препаратами, які впливають на секрецію ниркових канальців (пробенецид і циметидин), особливо пацієнтам із порушеною функцією нирок.

Циклоспорин: період напів виведення циклоспорину збільшується на 33 %, коли він вводиться одночасно з левофлоксацином.

Антагоністи вітаміну К: внаслідок можливого виникнення кровотечі у пацієнтів, які застосовують левофлоксацин у комбінації з будь-яким антагоністом вітаміну К (наприклад, варфарином), коагуляцій ні тести повинні контролю ватися, якщо ці препарати застосовуються одночасно.

Фармакокінетика левофлокса цину не змінювалася при сумісному введенні разом із такими препаратами: кальцію карбонатом, дигоксином, глібенкламідом, ранітидином, варфарином.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Левофлоксацин – протимікробний засіб групи фторхінолонів. Має широкий спектр антибактеріальної дії. Високоактивний відносно анаеробних грамнегативннх бактерій, грам позитивних бактерій та внутрішньоклітинних мікро організмів: Esherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Pseudomonas spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Citrobacter spp., Hafiiia spp., Yersinia spp., Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Neisseria spp., Haemophilus influenzae, Brucetla spp., Vibrio spp., Providencia spp., Chlamidia spp,, Campylobacter spp., Aeromonas spp., Plesiomonas spp. Діє на бактерії, що продукують бета-лактамазу, в тому числі неферментуючі бактерії, які спричиняють нозокоміальну інфекцію, а також атипові мікро організми, такі як C.pneumoniae,  C. trahomatis, M. pneumoniae, L.pneumophila, Ureaplasma. Препарат не діє на спірохети.

Механізм дії зумовлений пригніченням ДНК-гірази бактерій (блокується поділ клітин), що призводить до їхньої загибелі.

Фармакокінетика. Левофлоксацин добре проникає в органи та тканини, високі концентрації препарату виявляються в слині, мокротинні, бронхіальному секреті, легенях, жовчі, у жовчному міхурі, передміхуровій залозі, у сечі, шкірі, кістках.

Максимальна концентрація левофлокса цину в плазмі крові (після внутрішньо венного краплинного введення в дозі 200 мг протягом 30 хв) досягається практично відразу. Період напів виведення препарату становить приблизно 6–8 годин.

Препарат практично не метаболізується, 80–85 % левофлокса цину виводиться із сечею, після одноразового прийому виявляється в сечі протягом 24 годин.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від ледь жовтого до зеленувато-жовтого кольору.

Несумісність. Дані щодо сумісності розчину для інфузій Лево-ФК з іншими розчинами для інфузій обмежені.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ^оС.

Упаковка. Розчин у флаконах по 100 мл, по 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ВІНУС РЕМЕДІС ЛІМІТЕД.

Місцезнаходження. 51 -52 Індустріальна площа – І, Панчкула - 134109 (Харіана), Індія.

Власник реєстраційного посвідчення. АМЕРІКЕН НОРТОН КОРПОРЕЙШН.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

р-р д/инф. 5 мг/мл фл. 100 мл, № 1

№ UA/9102/01/01 от 11.11.2008 до 11.11.2013

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Левофлоксацин — противомикробное средство группы фторхинолонов. Обладает широким спектром антибактериального действия. Высокоактивный относительно анаэробных грамотрицательных бактерий, грамположительных бактерий и внутриклеточных микроорганизмов: Esherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Pseudomonas spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Citrobacter spp., Hafiiia spp., Yersinia spp., Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Neisseria spp., Haemophilus influenzae, Brucetla spp., Vibrio spp., Providencia spp., Chlamidia spp,, Campylobacter spp., Aeromonas spp., Plesiomonas spp. Действует на бактерии, продуцирующие бета-лактамазу, в том числе неферментирующие бактерии, вызывающие нозокомиальную инфекцию, а также атипичные микроорганизмы, такие как C.pneumoniae, C. trahomatis, M. pneumoniae, L.pneumophila, Ureaplasma. Препарат неактивен в отношении спирохет.
Механизм действия обусловлен угнетением ДНК-гиразы бактерий (блокируется деление клеток), что приводит к их гибели.
Фармакокинетика. Левофлоксацин хорошо проникает в органы и ткани, высокие концентрации препарата выявляют в слюне, мокроте, бронхиальном секрете, легких, желчи, желчном пузыре, предстательной железе, моче, коже, костях.
C_max левофлоксацина в плазме крови (после в/в капельного введения в дозе 200 мг на протяжении 30 мин) достигается практически сразу. T_1/2 препарата составляет около 6—8 ч.
Препарат практически не метаболизируется, 80—85% левофлоксацина выводится с мочой, после однократного приема определяется в моче на протяжении 24 ч.

ПОКАЗАНИЯ:

инфекции, вызванные чувствительными к левофлоксацину микроорганизмами: пневмония, инфекции кожи и мягких тканей, осложненные инфекции мочевыводящих путей, септицемия/бактериемия, интраабдоминальные инфекции, простатит.

ПРИМЕНЕНИЕ:

применяют у взрослых. Р-р Лево-ФК необходимо вводить путем медленной в/в инфузии 1–2 раза в сутки. Доза зависит от вида и тяжести инфекции и чувствительности возбудителя. Обычно после нескольких дней лечения, если состояние пациента позволяет, можно перевести больного с начального в/в введения на пероральный прием (таблетки левофлоксацина 250 мг или 500 мг). Продолжительность лечения зависит от течения заболевания и должна составлять не более 14 дней. Введение препарата необходимо продолжать не менее 48–72 ч после исчезновения клинических признаков инфекции. Лево-ФК р-р для инфузий предназначен только для медленного в/в введения. Продолжительность введения должна быть не менее 30 мин для дозы 250 мг или 60 мин для дозы 500 мг.
Дозирование для взрослых пациентов с нормальной функцией почек
(клиренс креатинина >50 мл/мин)

*В комбинации с антибиотиками, активными в отношении анаэробных возбудителей.
При тяжелой инфекции следует рассмотреть возможность повышения дозы.
Дозирование для пациентов с нарушением функции почек
(клиренс креатинина ≤50 мл/мин)

Примечание: дополнительные дозы после гемодиализа или хронического амбулаторного перитонеального диализа вводить не нужно.
Для пациентов с нарушением функции печени коррекция дозы препарата не нужна, поскольку левофлоксацин метаболизируется в печени в незначительной степени и экскретируется, в основном, почками.
Для пациентов пожилого возраста с нормальной функцией почек нет необходимости в коррекции дозы препарата.
При последовательных инфузиях Лево-ФК и других лекарственных средств нельзя вводить их в одну вену.
После вскрытия флакона р-р следует использовать немедленно. Остатки препарата необходимо утилизировать.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

повышенная чувствительность к левофлоксацину или другим хинолонам, период беременности и кормления грудью; детский возраст до 18 лет; заболевание ЦНС (сниженный судорожный порог, эпилепсия); жалобы на побочные реакции со стороны сухожилий после предыдущего применения хинолонов.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

побочные реакции оценивали по частоте возникновения: очень часто: >10%, часто: 1–10%, нечасто: 0,1–1%, редко: 0,01–0,1%, иногда: <0,01%.
Аллергические реакции: нечасто — зуд, сыпь; редко — крапивница, бронхоспазм/одышка, ангионевротический отек, артериальная гипотензия, анафилактический шок, фотосенсибилизация; иногда — тяжелая буллезная сыпь, такая как синдром Стивенса — Джонсона, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), экссудативная мультиформная эритема.
Такие реакции иногда могут наблюдаться даже после первой дозы на протяжении нескольких минут или часов после применения.
Со стороны ЖКТ и метаболизма: часто — тошнота, диарея; нечасто — анорексия, рвота, боль в животе, диспепсия; редко — диарея с примесью крови, которая в одиночных случаях может указывать на энтероколит, включая псевдомембранозный колит; иногда — гипогликемия, особенно у больных сахарным диабетом.
Со стороны ЦНС: нечасто — головная боль, головокружение/вертиго, сонливость, бессонница; редко — парестезия, тремор, спутанность сознания, судороги, тревожность, депрессия, психотические реакции, ажитация; иногда — гипестезия, нарушения зрения и слуха, вкуса и обоняния, галлюцинации, склонность к суициду.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко — тахикардия, артериальная гипотензия; иногда — пролонгация интервала QT.
Со стороны скелетно-мышечной системы: редко — артралгия, миалгия, повреждение сухожилий, включая тендинит (например, ахилловое сухожилие); иногда — разрыв сухожилия (например ахиллова), этот побочный эффект может наблюдаться в пределах 48 ч от начала лечения; двусторонняя мышечная слабость, особо опасная для пациентов со злокачественной миастенией; рабдомиолиз.
Со стороны печени: часто — повышение уровня печеночных ферментов (например АлАТ/АсАТ); нечасто — повышение уровня билирубина; иногда — реакции со стороны печени, такие как гепатит.
Со стороны почек: нечасто — повышение уровня креатинина в плазме крови; иногда — ОПН (например вследствие интерстициального нефрита).
Со стороны системы крови: нечасто — эозинофилия, лейкопения; редко — нейтропения, тромбоцитопения; иногда — агранулоцитоз, гемолитическая анемия, панцитопения.
Другие: часто — боль, покраснение в месте введения и флебит; нечасто — астения, кандидоз, развитие вторичных инфекций; иногда — аллергический пневмонит, лихорадка.
Другими побочными эффектами, которые ассоциировались с введением фторхинолонов, могут быть экстрапирамидные симптомы и другие нарушения со стороны мышц, аллергический васкулит, приступы порфирии у пациентов с порфирией.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

у пациентов с выраженными нарушениями функции почек, а также с выраженным атеросклерозом сосудов головного мозга, нарушением мозгового кровообращения следует соблюдать осторожность при применении препарата.
На протяжении всего курса лечения необходимо контролировать функцию почек и печени.
При развитии побочных эффектов, особенно со стороны ЦНС и аллергических реакций, которые могут возникнуть после первого приема препарата, необходимо отменить Лево-ФК.
При лечении препаратом противопоказано УФ-облучение.
При нозокомиальных инфекциях, вызванных Ps. aeruginosa и при тяжелой пневмококковой пневмонии может понадобиться комбинированная терапия. Необходимо соблюдать рекомендуемую скорость введения р-ра для инфузий — не меньше 30 мин для дозы 250 мг и 60 мин для дозы 500 мг. Если во время проведения инфузии отмечается немотивированное снижение АД, введение препарата необходимо немедленно прекратить.
В единичных случаях у пациентов может возникать тендинит. Чаще всего тендинит поражает ахиллово сухожилие и может приводить к разрыву сухожилия. Риск развития тендинита и разрыва сухожилия повышается у людей пожилого возраста и у пациентов, применяющих кортикостероиды. Поэтому необходимо тщательно наблюдать за состоянием пациентов, применяющих левофлоксацин. Пациенты с симптомами тендинита перед началом лечения должны проконсультироваться с врачом. Если подозревается тендинит, лечение препаратом следует немедленно прекратить и начать соответствующее лечение пораженного сухожилия (например путем иммобилизации).
Диарея, особенно тяжелая, персистирующая и/или с примесью крови во время или после лечения препаратом может свидетельствовать о заболевании, ассоциированном с Clostridium difficile, наиболее тяжелой формой которого является псевдомембранозный колит. Если подозревается псевдомембранозный колит, терапию препаратом следует немедленно отменить и немедленно начать симптоматическое и специфическое лечения (например ванкомицином). В этой клинической ситуации противопоказаны препараты, подавляющие перистальтику кишечника.
Одновременное лечение фенбуфеном и подобными НПВП или препаратами, снижающими церебральный судорожный порог, такими как теофиллин, также требует осторожности.
Пациенты с латентной или явной недостаточностью активности глюкоза-6-фосфатдегидрогеназы могут быть склонны к гемолитическим реакциям при терапии хинолоновыми антибактериальными препаратами. Поэтому левофлоксацин у таких пациентов следует применять с осторожностью.
При развитии психотических реакций при приеме хинолонов, в том числе левофлоксацина, препарат следует отменить и принять соответствующие меры. С осторожностью применяют Лево-ФК у пациентов с психическими нарушениями или психическими заболеваниями в анамнезе.
При употреблении алкоголя усиливается угнетение психомоторных реакций.
Период беременности и кормления грудью. В период беременности препарат противопоказан. При необходимости применения препарата в период кормления грудью необходимо прекратить грудное вскармливание.
Дети. Препарат Лево-ФК не применяют у детей в возрасте до 18 лет.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами и работе с другими механизмами. У некоторых пациентов применение препарата может быть причиной возникновения головной боли, головокружения/вертиго, сонливости, бессонницы, нарушения зрения, спутанности сознания, поэтому следует воздержаться от управления транспортными средствами и работы со сложными механизмами, требующими повышенного внимания и скорости психомоторных реакций.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

теофиллин, фенбуфен или подобные НПВП: не выявлено фармакокинетических взаимодействий левофлоксацина с теофиллином в одном клиническом исследовании. Значительное снижение церебрального судорожного порога может отмечаться при введении хинолонов одновременно с теофиллином, НПВП или другими препаратами, снижающими судорожный порог.
Пробенецид и циметидин: пробенецид и циметидин оказывают статистически достоверное влияние на элиминацию левофлоксацина; почечный клиренс левофлоксацина снижался циметидином (24%) и пробенецидом (34%). С осторожностью следует вводить левофлоксацин одновременно с препаратами, влияющими на канальцевую секрецию почек (пробенецид и циметидин), особенно у пациентов с нарушением функции почек.
Циклоспорин: T_1/2 циклоспорина увеличивается на 33% при одновременном введении с левофлоксацином.
Антагонисты витамина К: вследствие возможного возникновения кровотечения у пациентов, применяющих левофлоксацин в комбинации с любым антагонистом витамина К (например варфарином), необходимо проводить контроль коагуляции при одновременном применении этих препаратов.
Фармакокинетика левофлоксацина не изменялась при одновременном введении вместе с такими препаратами: кальция карбонат, дигоксин, глибенкламид, ранитидин, варфарин.
Несовместимость. Данные относительно совместимости р-ра для инфузий Лево-ФК с другими р-рами для инфузий ограничены.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

Симптомы: головокружение, нарушение сознания и судорожные приступы, удлинение интервала Q–T.
Лечение: симптоматическое и поддерживающее. Следует предусмотреть мониторинг ЭКГ, поскольку возможно удлинение интервала Q–T. Левофлоксацин не удаляется ни путем гемодиализа, ни перитонеального диализа; специфического антидота нет.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

в защищенном от света месте при температуре не выше 25 °С.