Левоком - інструкція для медичного застосування

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

ЛЕВОКОМ

(LEVOCOM)

Склад.

Діючі речовини: 1 таблетка містить леводопи 250 мг, карбідопи 25 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, крохмаль преже латинізований, барвник “Індиго”, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна.

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протипаркінсонічні препарати. Дофамінергічні засоби. ДОПА і похідні. Код АТС N04В А 02.

Клінічні характеристики.

Показання.

• Хвороба Паркінсона.

• Синдром Паркінсона.

Протипоказання.

Встановлена гіпер чутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Закрито кутова глаукома.

Одночасне лікування з інгібіторами МАО.

Недіагностовані шкірні захворювання або меланома в анамнезі.

Вагітність і годування груддю.

Дитячий вік.

Спосіб застосування та дози.

Застосовують дорослим внутрішньо.

Оптимальну добову дозу препарату необхідно ретельно підбирати для кожного пацієнта. Для хворих, які розпочинають лікування препаратом, початкова доза становить 1/2 таблетки 1-2 рази на добу після їди. За необхідності дозу підвищують поступовим додаванням по ½  таблетки щодня або через день до отримання оптимального терапевтичного ефекту.

Максимальна добова доза Левокому - 8 таблеток (200 мг карбідопи і 2 г леводопи).

Побічні реакції.

При прийманні Левокому найчастіше виникають побічні ефекти, спричинені центральною нейрофармакологічною активністю дофаміну - дискінезії (включаючи хореєподібні), дистонічні та інші мимовільні рухи, сіпання м'язів і блефароспазм. Ці побічні ефекти зникають при зниженні дози препарату.

Інші серйозні побічні ефекти – зміна психічного статусу (включаючи параної дальні ефекти і транзиторний психоз), депресія з розвитком суїцидних намірів або без них, деменція.

Не часто зустрічаються порушення серцевого ритму, сильне серцебиття, ортостатична гіпотензія, явища загальмованості і розгальмованості, анорексія, нудота, блювання, запаморочення і сонливість.

Зрідка бувають шлунково-кишкова кровотеча, розвиток виразки дванадцяти палої кишки, артеріальна гіпертензія, флебіт, лейкопенія, гемолітична та не гемолітична анемії, тромбоцит опенія, агранулоцит оз, загрудинний біль, задишка і парестезії, судоми.

При лікуванні препаратами леводопи з карбі допою можуть спостерігатися відхилення від норми різних лабораторних тестів - печінкових проб, лужної фосфатази, аспартат- і аланін амінотрансфер ази, лактатдегідрогенази, білірубіну, позитивна реакція Кумбса. Можливе зниження рівня гемоглобіну і показників гематокриту, підвищення рівня глюкози в сироватці крові, кількості лейкоцитів і бактерій у сечі.

Інші побічні ефекти:

-  з боку нервової системи - атаксія, оніміння, тремор рук, сіпання м'язів, тонічний блефароспазм, тризм, активація прихованого синдрому Бернара-Горнера; падіння, порушення ходи;

-  з боку психіки - сплутаність свідомості, безсоння, нічні кошмари, галюцинації, марення, збудження, занепокоєння, ейфорія;

-  з боку травного тракту - відчуття сухості та гіркоти в роті, печія язика, сіалорея, дисфагія; напади гикавки, біль у черевній порожнині, запор, діарея, метеоризм;

-  з боку обміну речовин - зниження або збільшення маси тіла, набряки;

-  з боку шкірних покривів - припливи крові до обличчя, підвищена пітливість, висипання, забарвлення поту в темний колір, випадіння волосся;

- з боку сечостатевої системи - затримка сечовипускання, нетримання сечі, забарвлення сечі в темний колір, пріапізм;

- з боку органів чуття -диплопія, мідріаз, окуло моторний криз;

-  інші ускладнення - слабкість, нездужання, головний біль, захриплість голосу, бурксизм, припливи, диспное, злоякісний нейролептичний синдром, злоякісна меланома.

Передозування.

Симптоми: ранні ознаки - сіпання м'язів, блефароспазм; артеріальна гіпертензія, збільшення частоти серцевих скорочень, погіршення апетиту. Сплутаність свідомості, тривожне збудження, безсоння, занепокоєння.

Лікування: штучно викликати блювання, екстрено промити шлунок.

Симптоматична терапія: інфузії призначають з обережністю, звертають увагу на прохідність дихальних шляхів; при появі аритмії застосовують відповідне лікування під контролем ЕКГ. Значення діалізу для лікування явищ передозування не вивчено. Застосування піридоксину неефективне.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний під час вагітності та годування груддю. Для запобігання виникнення негативних реакцій у дітей слід прийняти рішення чи переривати годування груддю, чи припинити прийом препарату, враховуючи його важливість для матері.

Діти.

Не застосовують.

Особливості застосування.

Левоком не застосовується для усунення екстра пірамідних реакцій, спричинених лікарськими препаратами.

Препарат показаний пацієнтам з паркінсонізмом, які приймають вітамінні препарати, що містять піридоксину гідро хлорид (вітамін В₆).

Усі хворі, які приймають препарат, повинні перебувати під пильним наглядом для виявлення психічних змін, депресивного синдрому. Пацієнти з психозом (у тому числі в анамнезі) потребують особливого нагляду лікаря під час лікування.

Препарат слід обережно призначати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, тяжкими захворюваннями легень, бронхіальною астмою, цукровим діабетом, психічними порушеннями, судомним синдромом, відкритокутовою глаукомою, виразковою хворобою шлунка та/або дванадцяти палої кишки в анамнезі (через можливості виникнення кровотечі з верхніх відділів травного тракту), при захворюваннях нирок, печінки і органів ендокринної системи. З обережністю призначають також пацієнтам, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда, за наявності синусово мерехтливої або шлуночкової аритмії. У таких пацієнтів необхідне спостереження за станом серцево-судинної системи, особливо під час визначення початкової дози.

Під наглядом повинні перебувати хворі, у яких під час приймання препарату з’явилися гіперкінези хореоатетоїдного типу. Левоком у деяких випадках може спричинити рецидив гіперкінезів, що може бути наслідком збільшення дофаміну у головному мозку і потребує зниження дози препарату. Якщо необхідно призначити психотропні препарати, слід враховувати можливість ослаблення у таких випадках протипаркінсонічного ефекту Левокому. Хворих з хронічною відкритокутовою глаукомою лікувати препаратом можна за умови систематичного офтальмологічного контролю.

Якщо необхідно провести операцію під наркозом, Левоком напередодні відміняють. Прийом препарату відновлюють після операції, тількино пацієнт зможе приймати препарат перорально.

У разі відміни препарату дозу зменшують поступово, при цьому слід ретельно спостерігати за станом пацієнта.

У період застосування препарату необхідно регулярно контролю вати функціональний стан печінки, нирок, серцево-судинної системи та системи кровотворення. Препарати леводопи з карбі допою можуть спричиняти псевдо позитивну реакцію на кетонові тіла в сечі, а також відхилення у результатах різних лабораторних показників – печінкових проб, ЩФ, АпАТ, АсАТ, ЛДГ, білірубіну, у пробі на присутність крові у сечі та реакції Кумбса. Хибно позитивні результати можуть бути отримані при використанні глюкозооксидазного методу визначення глюкозурії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами

Деякі побічні ефекти (запаморочення, сонливість, дискінезії), які спостерігаються при лікуванні Левокомом, впливають на здатність керувати авто транспортом або працювати з механізмами, що потребують повної зосередженості.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

У пацієнтів, які отримують деякі гіпотензивні засоби, Левоком може спричиняти симптоми ортостатичної гіпотензії, що потребує корекції дози гіпотензивних засобів на початку лікування препаратом.

При одночасному прийомі Левокому із трициклічними антидепресантами можливі негативні реакції, включаючи артеріальну гіпертензію і дискінезію.

Не слід приймати препарат одночасно з інгібіторами МАО. Ці препарати необхідно відмінити за два тижні до призначення Левокому.

Фенотіазини і бутирофенони можуть знизити терапевтичний ефект Левокому.

Папаверин і фенітоїн можуть усувати протипаркінсонічний ефект Левокому.

Метоклопрамід збільшує концентрацію леводопи в плазмі крові.

Препарати заліза можуть пригнічувати всмоктування леводопи.

Левоком можна застосовувати з іншими протипаркінсонічними засобами, що не містять леводопу.

У пацієнтів, які дотримуються дієти з високим вмістом білків, відзначається зменшення всмоктування препарату.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Левоком - комбінований протипаркінсонічний препарат, до складу якого входять леводопа - метаболічний попередник дофаміну, що на відміну від останнього проходить через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ), та карбідопа - інгібітор декарбоксил ази ароматичних амін окислот.

Внаслідок декарбоксилювання леводопа у тканинах головного мозку перетворюється на дофамін, поповнюючи його дефіцит і послаблюючи тим самим симптоми паркінсонізму. Леводопа зменшує виразність багатьох симптомів хвороби, особливо ригідності та брадикінезії. Зменшує тремор, дисфагію, сіалорею, ортостатичну нестійкість, пов’язані з хворобою та синдромом Паркінсона.

Однак значна частина прийнятої внутрішньо леводопи перетворюється на дофамін поза мозком і не проходить через ГЕБ.

Карбідопа, яка не проникає крізь ГЕБ, перешкоджає екстра церебральному декарбоксилюванню леводопи, збільшуючи таким чином кількість леводопи, що потрапляє в мозок і перетворюється там на дофамін.

Перевагами комбінованого препарату є краща у порівнянні з леводопою терапевтична дія та сприйнятливість хворими; менш виражені побічні ефекти, оскільки для досягнення терапевтичної дії використовуються менші дози леводопи.

Препарат ефективно забезпечує тривалий рівень леводопи в плазмі крові. Карбідопа перешкоджає дії піридоксину гідро хлориду (вітамін В₆), що прискорює периферичний метаболізм леводопи.

Фармакокінетика. Активні компоненти, що входять до складу препарату, зазнають властивих їм перетворень. Леводопа добре абсорбується з травного каналу, переважно з тонкого кишечнику. Розподіляється між органами і тканинами. Леводопа піддається складним метаболічним перетворенням, головним з яких є декарбоксилювання її з утворенням дофаміну, норадреналіну та адреналіну, які виводяться нирками. Приблизно 80% леводопи виділяється з сечею, головним чином у вигляді дигідроксифеніл оцтової та гомо ванілінової кислот. Менше 1% виводиться в незміненому вигляді. Період напів виведення леводопи з плазми - приблизно 1 год, в присутності карбідопи період напіввивенення зростає до 2 год.

Карбідопа (альфа-метилдофагідразин), після прийому внутрішньо, швидко, але не повністю всмоктується з травного каналу. Розподіляється в організмі, не проникає крізь ГЕБ. Приблизно 50% у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів виводиться нирками.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки блакитного кольору з вкрапленнями, круглої форми, з рискою.

Термін придатності.

Термін зберігання – 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25º С.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 3 та 10 блістерів у пачці з картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ТОВ «Фарма Старт».

Місцезнаходження.

Україна, 03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

ЛЕВОКОМ

табл. 250 мг + 25 мг, № 10, № 30, № 100

№  Р.09.03/07314 от 21.08.2008 до 21.08.2013

ЛЕВОКОМ РЕТАРД

табл. пролонг. п/плен. обол. 200 мг + 50 мг, № 30, № 100

№ UA/7844/01/01 от 07.03.2008 до 07.03.2013

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Левоком — комбинированный противопаркинсонический препарат, в состав которого входят леводопа — метаболический предшественник дофамина, который в отличие от последнего проходит через ГЭБ, и карбидопа — ингибитор декарбоксилазы ароматических аминокислот.
Вследствие декарбоксилирования леводопа в тканях головного мозга превращается в дофамин, пополняя его дефицит и тем самым уменьшая выраженность симптомов паркинсонизма. Леводопа уменьшает выраженность многих симптомов болезни, особенно ригидности и брадикинезии. Уменьшает тремор, дисфагию, сиалорею, ортостатическую неустойчивость, связанных с болезнью и синдромом Паркинсона.
Однако значительная часть принятой внутрь леводопы превращается в дофамин вне мозга и не проходит через ГЭБ.
Карбидопа, которая не проникает через ГЭБ, препятствует экстрацеребральному декарбоксилированию леводопы, увеличивая таким образом количество леводопы, попадающее в мозг, и превращается там в дофамин.
Преимуществами комбинированного препарата являются лучшие по сравнению с леводопой терапевтическое действие и восприимчивость больными; менее выраженные побочные эффекты, поскольку для достижения терапевтического действия применяют леводопу в более низких дозах.
Препарат эффективно обеспечивает продолжительный уровень леводопы в плазме крови. Карбидопа препятствует действию пиридоксина гидрохлорида (витамин В₆), ускоряющего периферический метаболизм леводопы.
Фармакокинетика. Активные компоненты, входящие в состав препарата, подвергаются ряду преобразований. Леводопа хорошо абсорбируется в ЖКТ, преимущественно в тонком кишечнике. Распределяется между органами и тканями. Леводопа подвергается сложным метаболическим преобразованиям, основным из которых является декарбоксилирование ее с образованием дофамина, норадреналина и адреналина, которые выделяются почками. Около 80% леводопы выводится с мочой, в основном в виде дигидроксифенилуксусной и гомованилиновой кислот. Менее 1% выводится в неизмененном виде. T_1/2 леводопы из плазмы крови — около 1 ч, в присутствии карбидопы T_1/2 возрастает до 2 ч.
Карбидопа (альфа-метилдофагидразин) после приема внутрь быстро, но не полностью всасывается в ЖКТ. Распределяется в организме, не проникает через ГЭБ. Около 50% в неизмененном виде и в виде метаболитов выделяется почками.
Левоком ретард. Левоком ретард является комбинацией ингибитора декарбоксилазы карбидопы и метаболического посредника дофамина леводопы в форме таблеток пролонгированного действия на полимерной основе.
Левоком ретард особенно показан для уменьшения периода заторможенности у пациентов, которых раньше лечили обычной комбинацией леводопы с ингибитором декарбоксилазы и у которых имеются проявления дискинезии и двигательных флюктуаций.
Абсорбция леводопы после применения леводопы/карбидопы 200/50 мг с медленным высвобождением длится более 4–6 ч. Благодаря этому колебания концентрации леводопы в плазме крови отмечают в более узких рамках, чем при применении таблеток леводопы/карбидопы с быстрым высвобождением.
Биодоступность леводопы из таблеток пролонгированного действия (содержащих леводопу/карбидопу) составляет около 70% по сравнению с таблетками в форме с быстрым высвобождением. В связи с этим суточная доза леводопы в таблетках леводопы/карбидопы пролонгированного действия должна быть выше, чем в таблетках с быстрым высвобождением.
Среднее время достижения C_max в плазме крови для таблеток пролонгированного действия 200/50 мг составляет около 2 ч.
Прием пищи не влияет на абсорбцию леводопы, но снижает биодоступность карбидопы на 50%, а C_max в плазме крови — на 40%. При этом снижение уровня карбидопы в плазме крови не имеет клинического значения.
В присутствии карбидопы леводопа метаболизируется до аминокислот и в меньшей степени — до производных катехоламинов.
Все метаболиты выделяются почками.

ПОКАЗАНИЯ:

лечение идиопатической болезни Паркинсона; симптоматический паркинсонизм.

ПРИМЕНЕНИЕ:

у взрослых внутрь.
Левоком. Оптимальную суточную дозу препарата необходимо тщательно подбирать для каждого пациента. Для больных, начинающих лечение препаратом, начальная доза составляет ¹/₂ таблетки 1–2 раза в сутки после еды. При необходимости дозу повышают постепенным добавлением по ¹/₂ таблетки ежедневно или через день до получения оптимального терапевтического эффекта.
Максимальная суточная доза таблеток Левоком — 8 таблеток (200 мг карбидопы и 2 г леводопы).
Левоком ретард. Таблетки пролонгированного действия можно делить, однако не следует разжевывать, чтобы сохранить свойства препарата.
Оптимальную суточную дозу препарата необходимо тщательно подобрать для каждого пациента. В процессе подбора дозы за состоянием пациента должен быть установлен постоянный контроль, особенно при возникновении или усилении таких побочных явлений, как тошнота и патологические непроизвольные движения, в частности дискинезия, хорея или дистония. Ранним проявлением передозировки может быть блефароспазм.
Пациенты, ранее не принимавшие препараты леводопы. Рекомендованная начальная доза составляет 1 таблетку пролонгированного действия 2–3 раза в сутки и не должна превышать 3 таблеток (600 мг леводопы) в сутки. Между приемами отдельных доз интервал должен составлять не менее 6 ч. Подбор дозы осуществляется с интервалом не менее 2–4 дней. В зависимости от тяжести заболевания оптимальный терапевтический эффект может быть достигнут на протяжении 6 мес лечения.
Рекомендации относительно режима дозирования у пациентов, применяющих препараты леводопы с ингибитором декарбоксилазы с быстрым высвобождением. Между последним приемом леводопы + ингибитор декарбоксилазы и первым приемом Левокома ретард должно пройти не менее 12 ч.
Переход на прием препарата Левоком ретард должен происходить при назначении в дозах, позволяющих повысить суточную дозу леводопы не более чем на 10%, хотя может возникнуть необходимость превышения суточной дозы леводопы по сравнению с предыдущей терапией на 30%.
Интервал между приемами отдельных доз следует увеличить до 4–12 ч. Если суточная доза делится на неравные однократные дозы, рекомендуется принимать минимальную однократную дозу в конце дня.
Рекомендации относительно перехода с приема таблеток леводопы/карбидопы с быстрым высвобождением на таблетки Левоком ретард пролонгированного действия приведены в таблице.

Пациенты, получающие монотерапию леводопой (без ингибитора декарбоксилазы). Между последним приемом леводопы и первым приемом Левокома ретард должно пройти не менее 12 ч. У пациентов с легким и умеренным течением заболевания рекомендованная начальная доза составляет 1 таблетку (200/50 мг) 2 раза в сутки.
Подбор дозы. После определения режима приема препарата доза или частота приема могут быть повышены в зависимости от реакции пациента. Корригируют дозу, повышая суточную на ¹/₂ таблетки Левокома ретард каждые 2–3 дня до достижения оптимального эффекта.
По сравнению с таблетками леводопы/карбидопы с быстрым высвобождением эффект первой дозы, принятой утром, может быть отсроченным у некоторых пациентов на час.
Поддерживающая доза. Поскольку проявления болезни Паркинсона в процессе лечения могут меняться, рекомендуется регулярная рутинная оценка состояния пациентов. При этом может понадобиться коррекция дозы препарата.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

установленная гиперчувствительность к любому компоненту препарата; закрытоугольная глаукома; одновременное лечение ингибиторами МАО (эти препараты необходимо отменить за 2 нед до назначения Левокома); недиагностированные кожные заболевания или меланома в анамнезе; период беременности и кормления грудью; возраст до 18 лет.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

при приеме Левокома чаще всего возникают побочные эффекты, вызванные центральной нейрофармакологической активностью дофамина — дискинезии (включая хорееподобные), дистонические и другие непроизвольные движения, подергивания мышц и блефароспазм. Эти побочные эффекты исчезают при снижении дозы препарата.
Другие серьезные побочные эффекты — изменение психического статуса (включая параноидальные эффекты и транзиторный психоз), депрессия с развитием суицидальных намерений или без них, деменция.
Нечасто отмечают нарушения сердечного ритма, сильное сердцебиение, ортостатическую гипотензию, явления заторможенности и расторможенности, анорексию, тошноту, рвоту, головокружение и сонливость.
Изредка фиксируют желудочно-кишечное кровотечение, развитие язвы двенадцатиперстной кишки, АГ, флебит, лейкопению, гемолитическую и негемолитическую анемию, тромбоцитопению, агранулоцитоз, загрудинную боль, одышку и парестезии, судороги.
При лечении препаратами леводопы с карбидопой могут отмечать отклонения от нормы показателей различных лабораторных тестов — печеночных трансаминаз АлАТ, АсАТ, ЩФ, ЛДГ, билирубина, положительную реакцию Кумбса. Возможно снижение уровня гемоглобина и показателей гематокрита, повышение уровня глюкозы в сыворотке крови, количества лейкоцитов и бактерий в моче.
Другие побочные эффекты:
со стороны нервной системы — атаксия, онемение, тремор рук, подергивание мышц, тонический блефароспазм, тризм, активация скрытого синдрома Бернара — Горнера; падение, нарушение походки;
со стороны психики — спутанность сознания, бессонница, кошмарные сновидения, галлюцинации, бред, возбуждение, беспокойство, эйфория;
со стороны ЖКТ — ощущение сухости и горечи во рту, изжога языка, сиалорея, дисфагия; приступы икоты, боль в животе, запор, диарея, метеоризм;
со стороны обмена веществ — уменьшение или увеличение массы тела, отеки;
со стороны кожных покровов — приливы крови к лицу, повышенная потливость, кожная сыпь, окраска пота в темный цвет, выпадение волос;
со стороны мочевыделительной системы — задержка мочеиспускания, недержание мочи, окраска мочи в темный цвет, приапизм;
со стороны органов чувств — диплопия, мидриаз, окуломоторный криз;
прочие осложнения — слабость, недомогание, головная боль, охриплость голоса, бруксизм, приливы, диспноэ, злокачественный нейролептический синдром, злокачественная меланома.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

Левоком не применяется для устранения экстрапирамидных реакций, вызванных лекарственными препаратами.
Препарат показан пациентам с паркинсонизмом, которые принимают витаминные препараты, содержащие пиридоксина гидрохлорид (витамин В6).
Все больные, принимающие препарат, должны находиться под тщательным наблюдением для выявления психических изменений, депрессивного синдрома. Пациенты с психозом (в том числе в анамнезе) нуждаются в особом наблюдении врача во время лечения.
Препарат следует осторожно назначать пациентам с сердечно-сосудистыми заболеваниями, тяжелыми заболеваниями легких, БА, сахарным диабетом, психическими нарушениями, судорожным синдромом, открытоугольной глаукомой, пептической язвой желудка и/или двенадцатиперстной кишки в анамнезе (в связи с возможностью возникновения кровотечения из верхних отделов ЖКТ), при заболеваниях почек, печени и органов эндокринной системы. С осторожностью назначают также пациентам, недавно перенесшим инфаркт миокарда, при наличии желудочковой аритмии. Таким пациентам показано наблюдение за состоянием сердечно-сосудистой системы, особенно во время определения начальной дозы.
Под наблюдением должны находиться больные, у которых во время приема препарата появились гиперкинезы хореоатетоидного типа. Левоком в некоторых случаях может вызвать рецидив гиперкинезов, который может быть следствием повышения уровня дофамина в головном мозгу, в таком случае необходимо снижение дозы препарата. При необходимости назначения психотропных препаратов следует учитывать возможность снижения при этом противопаркинсонического эффекта Левокома. У больных с хронической открытоугольной глаукомой при приеме препарата требуется систематический офтальмологический контроль.
В случае необходимости проведения операции под наркозом прием Левокома накануне отменяют и возобновляют после операции, как только пациент сможет принимать препарат перорально.
При отмене препарата дозу снижают постепенно, тщательно наблюдая за состоянием пациента.
В период применения препарата необходимо регулярно контролировать функциональное состояние печени, почек, сердечно-сосудистой системы и системы кроветворения. Препараты леводопы с карбидопой могут вызывать ложноположительную реакцию на наличие кетоновых тел в моче, а также отклонение в результатах различных лабораторных показателей — печеночных проб, ЩФ, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, билирубина, в пробе на наличие крови в моче и реакции Кумбса. Ложноположительные результаты могут быть получены при использовании глюкозооксидазного метода определения глюкозурии.
Период беременности и кормления грудью. Препарат противопоказан в период беременности и кормления грудью. Для предотвращения возникновения отрицательных реакций у детей следует принять решение либо о прекращении кормления грудью, либо о прекращении приема препарата, учитывая необходимость его приема для матери.
Дети. Не применяют.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами и другими механизмами. Некоторые побочные эффекты (головокружение, сонливость, дискинезия), наблюдающиеся при лечении Левокомом, влияют на способность управлять транспортными средствами или работать с механизмами.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

следует быть осторожными при одновременном применении Левокома с нижеприведенными лекарственными средствами.
Антигипертензивные препараты. При применении леводопы/карбидопы с некоторыми антигипертензивными препаратами возможно развитие симптоматических ортостатических нарушений, поэтому в процессе подбора дозы Левокома необходима коррекция доз сопутствующих антигипертензивных препаратов.
Антидепрессанты. Изредка при одновременном применении леводопы/карбидопы и трициклических антидепрессантов могут возникать такие побочные эффекты, как АГ и дискинезия.
Антихолинергические средства. Левоком можно применять с антихолинергическими средствами, имеющими синергическое действие с леводопой относительно снижения тремора. Однако их общее применение может усиливать непроизвольные двигательные нарушения. Антихолинергические средства могут усиливать эффекты леводопы за счет замедленной абсорбции. В таких случаях необходима коррекция дозы леводопы/карбидопы.
Другие противопаркинсонические средства. С Левокомом можно применять антихолинергические средства, антагонисты дофамина, амантадин. При этом если эти средства назначают дополнительно к терапии Левокомом, может возникнуть необходимость в коррекции доз указанных средств.
Общее применение селегелина с леводопой/карбидопой может провоцировать тяжелые ортостатические нарушения.
Другие лекарственные препараты. Поскольку карбидопа предотвращает уменьшение выраженности эффектов леводопы, вызванных применением пиридоксина (витамина В₆), Левоком можно применять у пациентов, дополнительно получающих пиридоксин.
Не следует принимать препарат одновременно с ингибиторами МАО. Эти препараты необходимо отменить за 2 нед до приема левокома.
Антагонисты дофаминовых D2-рецепторов (например фенотиазины, бутирофеноны, рисперидон), бензодиазепины и противотуберкулезные средства могут снижать терапевтический эффект леводопы.
Положительное влияние леводопы при болезни Паркинсона может быть снижено при одновременном применении с фенитоином и папаверином. В этих случаях нужен тщательный контроль со стороны врача в связи с возможностью снижения эффективности лечения.
Общее применение ингибиторов катехолометилтрансферазы (толкапон, энтакапон) и леводопы/карбидопы может повышать биодоступность карбидопы.
Амантадин выявляет синергическое действие с леводопой и может усиливать побочные эффекты леводопы. В связи с этим может быть необходима коррекция дозы леводопы/карбидопы.
Метоклопрамид ускоряет опорожнение желудка и может повышать биодоступность Левокома.
Симпатомиметики могут потенцировать побочные эффекты леводопы со стороны сердечно-сосудистой системы.
Применение сульфата железа и леводопы/карбидопы может снижать абсорбцию леводопы.
Поскольку леводопа конкурирует с отдельными аминокислотами, абсорбция леводопы может нарушаться у некоторых пациентов, находящихся на обогащенной белками диете.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

Симптомы: ранние признаки — подергивание мышц, блефароспазм; АГ, повышение ЧСС, ухудшение аппетита; спутанность сознания, тревожное возбуждение, бессонница, беспокойство.
Лечение: искусственно вызвать рвоту, экстренно промыть желудок. Симптоматическая терапия: инфузии назначают с осторожностью, обращают внимание на проходимость дыхательных путей; при появлении аритмии применяют соответствующее лечение под контролем ЭКГ. Значение диализа для лечения явлений передозировки не изучено. Применение пиридоксина гидрохлорида неэффективно.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

хранить при температуре не выше 25 °C.