Лідевін - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЛІДЕВІН

LIDEVINE

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: кругла, пласка таблетка білого кольору, з кремова тим відтінком, з фаскою, з хрестоподібною рискою на одному боці (для поділу на чотири частини);

склад:

1 таблетка містить дисульфіраму – 500 мг, аденіну (вітамін В₄) – 0,5 мг, нікотинаміду (вітамін В₃) – 0,3 мг;

допоміжні речовини: повідон, целюлоза мікрокристалічна, сіль натрієва карбоксим етилцелюлози (кармелоза), магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при алкогольній залежності.

Код АТС: N07BB01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Лідевін являє собою комбінацію дисульфіраму з вітамінами групи В. Вітаміни підвищують переносимість дисульфіраму, пом'якшуючи можливі побічні реакції. Дія дисульфіраму базується на блокаді ацетальдегіддегідрогенази, яка бере участь у метаболізмі етилового спирту. Це призводить до підвищення концентрації метаболіту етилового спирту – ацетальдегіду, який спричиняє такі негативні відчуття, як припливи крові до обличчя, нудоту, блювання, нездужання, тахикардію, зниження артеріального тиску тощо. Зазначені відчуття з’являються після кожного вживання алкоголю, якщо перед цим застосовувався Лідевін, і призводять до умовно-рефлекторної відрази до смаку та запаху алкогольних напоїв.

Фармакокінетика. Після перорального застосування усмоктуваність дисульфіраму з ШКТ становить від 70 до 90%. Він швидко метаболізується, відновлюючись до дитиокарбамату, який самостійно виводиться у вигляді глюкурон-кон’югата або перетворюється у диетиламін і сульфід вуглецю, частина якого (4-53%) виводиться через легені.

Максимальний терапевтичний ефект досягається через 12 год після перорального прийому і може тривати впродовж 10-14 днів після припинення лікування.

Показання для застосування. Лікування та профілактика рецидивів хронічного алкоголізму.

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначають після ретельного обстеження пацієнта та попередження щодо наслідків та ускладнень терапії. Застосовувати Лідевін дозволяється не раніше ніж через 12-24 год після останнього разу вживання алкоголю. Препарат приймають всередину дорослим по 1/4-1 таблетці, та дiтям по 1/4-1/2 таблетцi 2 рази на добу за індивідуальною схемою. Через 7-10 днів терапії проводять дисульфірамалкогольну пробу (20-30 мл 40% етанолу після прийому 1 таблетки препарату), при слабкій реакції дозу алкоголю збільшують на 10-20 мл (максимальна доза становить 100-120 мл). Пробу повторно проводять через 1-2 дні в стаціонарі і через 4-5 днів амбулаторно, за необхідності - з наступним корегуванням доз алкоголю та\або препарату. У подальшому переходять на підтримуючу дозу 1/4-1/2 таблетки на добу впродовж 1-3 років.

Побічна дія.

Побічні ефекти, які з’являються внаслідок дії дисульфіраму: металевий присмак у роті, поліневрит нижніх кінцівок, неврит зорового нерву, погіршення пам’яті, неясна свідомість, астенія, головний біль, шкірні алергічні реакції, неприємний запах у хворих з колостомією (пов’язаний з сульфідом вуглецю); у поодиноких випадках - гепатит (у пацієнтів без хронічного алкоголізму з алергічним контактним дерматитом, спричиненим нікелем).

Побічні ефекти, пов’язані з взаємодією дисульфіраму та етанолу: спостерігалися випадки дихальної недостатності, колапс, аритмія, напади стенокардії; рідко - інфаркт міокарда, а також неврологічні розлади - набряк мозку.

При вживанні алкоголю у кількості більше ніж 50-80 мл 40% етанолу, можливий розвиток тяжких порушень функцій серцево-судинної та дихальної систем, набряки, судоми. В такому випадку негайно проводять дезінтоксикаційну терапію, вводять аналептики, проводять симптоматичне лікування.

Ефекти, пов’язані з тривалим застосуванням препарату: у поодиноких випадках спостерігаються психози (які нагадують алкогольні), гепатит, гастрит; в окремих випадках - у пацієнтів, які страждають серцево-судинними захворюваннями, може спостерігатися тромбоз судин головного мозку (тому при наявності скарг на парестезії у кінцівках та обличчі, слід негайно відмінити застосування препарату), загострення поліневриту.

Протипоказання.

Абсолютні: тяжкі захворювання серцево-судинної системи, органів слуху (неврити слухового нерву) та очей (глаукома, неврит зорового нерву), бронхіальна астма, емфізема легень, туберкульоз легень, тяжка печінкова недостатність, тяжкі порушення кровотворення, цукровий діабет, тиреотоксикоз, епілепсія та судинний синдром різного генезу, психічні захворювання, загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцяти палої кишки, хвороби нирок, злоякісні пухлини, полі неврити різної етіології, вагітність, підвищена чутливість до компонентів препарату.

Відносні: серцево-судинні захворювання у стадії компенсації, похилий вік (старше 60-и років), виразкова хвороба шлунка та дванадцяти палої кишки у стадії ремісії, залишкові прояви після порушень мозкового кровообігу, дисульфірамові (антабусні) психози в анамнезі.

Передозування. При одночасному застосуванні препарату та алкоголю може спостерігатися пригнічення свідомості навіть до стану коми, серцево-судинний колапс, неврологічні ускладнення. Лікування - симптоматичне.

Особливості застосування.

Пацієнтів слід попередити щодо небезпеки реакції непереносимості алкогольних напоїв (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами).

Дисульфірам слід застосовувати обережно пацієнтам з нирковою недостатністю або гіпотироїдизмом, особливо при наявності ризику можливого поєднання з алкоголем (див. Побічні ефекти).

Вагітність та лактація: Лідевін протипоказаний під час вагітності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Протипоказані комбінації:

Алкоголь - реакція непереносимості (припливи крові, еритема, блювання, тахікардія). Небажані комбінації:

• Ізоніазид - порушення поведінки та координації.

• Нітро-5-імідазоли (метронідазол, ординазол, секнидазол, тинідазол): деліріозні розлади, неясна свідомість.

• Фенітоїн - суттєвий і швидкий підйом рівня фенітоїну у плазмі з токсичними симптомами (пригнічення його метаболізму).

Якщо комбінацій не можливо уникнути, слід проводити клінічне спостереження і контроль концентрацій препарату у плазмі впродовж та після лікування дисульфірамом.

Комбінації, які потребують підвищеної обережності:

• Варфарин (та інші пероральні антикоагулянти) - підвищений ефект пероральних антикоагулянтів та небезпека кровотечі (зниження розпаду варфарину в печінці). Рекомендується частіший контроль концентрації варфарину та корегування дози антикоагулянтів протягом 8 днів після відміни дисульфіраму.

• Теофілин - дисульфірам ингібує метаболізм теофілину. В результаті цього доза теофілину має бути скоригована (знижене дозування) залежно від клінічних симптомів та концентрації препарату в плазмі.

• Бензодіазепіни - дисульфірам може підсилювати седативний ефект бензодиазепінів шляхом ингібіювання їх окислюваного метаболізму (особливо хлордіазепоксиду та діазепаму). Дозування бензодіазепінів має бути скориговане у відповідності до клінічних проявів.

• Трициклічні антидеперсанти - можливе посилення реакції непереносимості алкоголю, якщо пацієнти, які лікувались дисульфірамом, приймають алкогольні напої.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище +25 ^OС в місці, недоступному для дітей. Термін придатності - 5 років. Забороняється застосовувати препарат після дати, зазначеної на упаковці.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 10 таблеток в блістері; 2 блістери в картонній упаковці.

Виробник. Лабораторія Розвитку Фармацевтики (L.D.P)

Адреса. 2-6, rue des Cevennes, 94623 Rungis Cedex, Paris, France;

 6, rue Paul Baudry, 75008 Paris, France.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл., № 20

Прочие ингредиенты: повидон, целлюлоза микрокристаллическая, карбоксиметилцеллюлозы натриевая соль, магния стеарат.

№  UA/1002/01/01 от 07.12.2009 до 07.12.2011

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Дисульфирам является ингибитором многих энзимов. Ингибирование дегидрогенизированного ацетальдегида приводит к повышению концентрации ацетальдегида, метаболита этилового спирта, который является причиной неприятных для пациента проявлений: прилива крови к лицу, тошноты и рвоты, ощущения недомогания, усиленного сердцебиения, гипотензии. Такого рода последствия делают крайне неприятным любое употребление алкоголя, которое происходит после применения препарата.
Фармакокинетика. После приема внутрь препарат абсорбируется в ЖКТ быстро, но не полностью (70–90%). Продолжительность действия около 48 ч. Большая часть препарата быстро метаболизируется в печени путем восстановления в диэтилтиокарбонат, который выделяется с мочой в виде глюкуронконъюгированой формы и ингибирует образование норадреналина в организме, что, в свою очередь, приводит к снижению АД. Другая часть препарата трансформируется в диэтиламин и сероуглерод (соответственно 4 и 53%) и выводится с выдыхаемым воздухом (через легкие). 5–20% выделяется печенью в неизмененном виде.

ПОКАЗАНИЯ:

лечение и профилактика рецидивов хронического алкоголизма.

ПРИМЕНЕНИЕ:

препарат назначают после тщательного обследования больного и предупреждения о последствиях и осложнениях терапии. Принимать Лидевин можно не ранее чем через 12–24 ч после последнего употребления алкоголя. Препарат принимают внутрь, взрослым назначают по ¹/₄–1 таблетке (125–500 мг). Через 7–10 дней терапии проводят дисульфирамалкогольную пробу (20–30 мл 40% этанола после приема 1 таблетки препарата), при слабой реакции дозу алкоголя повышают на 10–20 мл (максимальная доза составляет 100–120 мл). Пробу повторяют через 1–2 дня в стационаре и через 4–5 дней амбулаторно, при необходимости — с последующей коррекцией доз алкоголя и/или препарата. В дальнейшем переходят на поддерживающую дозу ¹/₄–¹/₂ таблетки (125–250 мг) в сутки в течение 1–3 лет непрерывно.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

Абсолютные: тяжелые заболевания сердечно-сосудистой системы, органов слуха (неврит слухового нерва) и зрения (глаукома, неврит зрительного нерва), БА, эмфизема легких, туберкулез легких, тяжелая печеночная недостаточность, тяжелые нарушения кроветворения, сахарный диабет, тиреотоксикоз, эпилепсия и судорожный синдром любого генеза, психические заболевания, язва желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения, заболевания почек, злокачественные новообразования, полиневриты различной этиологии, период беременности, повышенная чувствительность к компонентам препарата, детский возраст до 18 лет.
Относительные: сердечно-сосудистые заболевания в стадии компенсации, пожилой возраст (старше 60 лет), язва желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе ремиссии, остаточные явления нарушений мозгового кровообращения, дисульфирамовые (антабусные) психозы в анамнезе.
Запрещается применять препараты, которые содержат дисульфирам, без осознанного согласия пациента.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

Со стороны ЖКТ: металлический привкус во рту, неприятный запах изо рта (галитоз), тошнота, рвота, боль в животе, диарея; неприятный запах у больных с колостомией (связанный с присутствием сульфида углерода).
Со стороны печени: часто отмечают повышение уровня трансаминаз; редко — гепатит, в том числе молниеносная форма гепатита с летальным исходом (у пациентов без хронического алкоголизма с аллергическим контактным дерматитом, вызванным никелем).
Со стороны ЦНС: полиневрит нижних конечностей, неврит зрительного нерва, психоневрологические расстройства (потеря памяти, спутанность сознания), сонливость и утомляемость в начале лечения, головная боль; при продолжительном применении возможно развитие энцефалопатии и эпилептических приступов или судорог, развитие психозов, обострение полиневрита, неврит зрительного нерва, ухудшение памяти, астения, отек мозга.
Со стороны кожи: аллергическая кожная сыпь, при сочетании с алкоголем возможно возникновение интенсивного румянца на лице, появление эритемы.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: в отдельных случаях — нарушение сердечного ритма, приступы стенокардии, у пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями может наблюдаться тромбоз сосудов головного мозга (поэтому при наличии жалоб на парестезии в области конечностей и лица, следует немедленно отменить применение препарата); при продолжительном применении препарата возможно развитие сердечно-сосудистой недостаточности, инфаркта миокарда, коллапса, аритмии, описаны случаи развития дыхательной недостаточности.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

пациентов следует предупредить об опасности развития реакции непереносимости спиртных напитков (см. ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ). Дисульфирам следует принимать с осторожностью пациентам с почечной и/или печеночной недостаточностью или гипотиреоидизмом, особенно при наличии риска возможного сочетания с алкоголем (см. ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ).
При одновременном применении препарата и алкоголя могут отмечать угнетение сознания вплоть до состояния комы, сердечно-сосудистый коллапс, неврологические осложнения. Лечение — симптоматическое.
Функциональные пробы печени, включая определение уровня трансаминаз в сыворотке крови, должны проводить до начала лечения дисульфирамом, в дальнейшем эти функциональные тесты необходимо проводить через одинаковые интервалы времени, особенно на протяжении первых 3 мес лечения. Если уровень трансаминаз в сыворотке крови по меньшей мере втрое превышает верхнюю границу нормального показателя, необходимо немедленно прекратить лечение без следующего его восстановления.
Существуют сообщения о единичных случаях развития быстротечного гепатита, поэтому в случае возникновения совокупности таких симптомов, как астения, анорексия, тошнота, рвота, абдоминальная боль или желтуха, необходимо немедленно провести медицинское обследование пациента и взять лабораторные функциональные пробы печени.
Период беременности и кормления грудью. Лидевин противопоказан в период беременности и кормления грудью.
Дети. Препарат не применяется у детей в возрасте до 18 лет.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. Применение препарата отрицательно влияет на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с механизмами, поэтому препарат не следует назначать лицам, профессиональная деятельность которых требует быстроты психомоторных реакций.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

Противопоказанные комбинации
Алкоголь: реакция непереносимости (приливы крови, эритема, рвота, тахикардия). Не следует употреблять спиртные напитки и лекарственные средства, содержащие спирт. При употреблении алкоголя в количестве >50–80 мл 40% этанола, возможно развитие тяжелых нарушений функции сердечно-сосудистой и дыхательной систем, отеки, судороги. В таком случае немедленно проводят дезинтоксикационную терапию, вводят аналептики, проводят симптоматическое лечение.
Нежелательные комбинации:
изониазид: нарушение поведения и координации движений;
нитро-5-имидазолы (метронидазол, орнидазол, секнидазол, тинидазол): делириозные расстройства, спутанность сознания.
фенитоин: существенный и быстрый рост уровня фенитоина в плазме крови с токсическими симптомами (в результате подавления его метаболизма).
Если комбинации нельзя избежать, следует проводить клиническое наблюдение и контроль концентрации препарата в плазме крови при лечении дисульфирамом и после него.
Комбинации, требующие повышенной осторожности:
варфарин (и другие пероральные антикоагулянты): усиление эффекта пероральных антикоагулянтов и опасность кровотечения (снижение распада варфарина в печени). Рекомендуется более частый контроль концентрации варфарина и коррекция дозы антикоагулянтов в течение 8 дней после отмены дисульфирама;
теофиллин: дисульфирам ингибирует метаболизм теофиллина. Поэтому дозу теофиллина следует корригировать (снижение дозы) в зависимости от клинических симптомов и концентрации препарата в плазме крови;
бензодиазепины: дисульфирам может потенцировать седативный эффект бензодиазепинов путем ингибирования их окисления (особенно хлордиазепоксида и диазепама). Необходима коррекция дозы бензодиазепина в соответствии с клиническими проявлениями;
трициклические антидепрессанты: возможно усиление реакции непереносимости алкоголя, если пациенты, которых лечили дисульфирамом, употребляют спиртные напитки.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

при одновременном приеме препарата и алкоголя возможно угнетение сознания вплоть до развития комы, сердечно-сосудистый коллапс, неврологические осложнения. Лечение симптоматическое. При употреблении алкоголя в количестве >50–80 мл 40% этанола возможно развитие тяжелых нарушений функции сердечно-сосудистой и дыхательной систем, отеки, судороги. В таком случае немедленно проводят дезинтоксикационную терапию, вводят анальгетики, проводят симптоматическое лечение.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре не выше 25 °С.