Месулід - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МЕСУЛІД

(MESULID)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: nimesulide;

основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки   світло-жовтого кольору;

склад: 1 таблетка містить 100 мг німесуліду;

допоміжні речовини: натрію докузат, гідроксипропіл целюлоза, лактоза, натрію амілопектину гліколят (тип А), целюлоза мікрокристалічна, олія рослинна гідрогенізована, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Не стероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.

Код  ATC M01A X17.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Не стероїдний протизапальний препарат із аналгезуючими та   жарознижуючими властивостями діє як інгібітор ферменту синтезу простагландинів   циклооксигенази.

Фармакокінетика. Німесулід добре абсорбується після перорального застосування. Після прийому препарату у дозі 100 мг пікова концентрація німесуліду в плазмі 3–4 мг/л досягається у дорослих за 2–3 год. ППК (площа під кривою концентрації препарату) дорівнює  20–35 мг/л за годину. Не було встановлено статистично достовірної різниці між цими показниками та аналогічними показниками при застосуванні 100 мг німесуліду двічі на добу протягом 7 днів.

Зв'язування з білками плазми – до 97,5%.

Німесулід у значній мірі метаболізується в печінці різними шляхами, включаючи ізоферменти цитохрому Р₄₅₀ (CYP) 2C9. Тому існує імовірність його взаємодії з одночасно прийнятими препаратами, які також метаболізуються за допомогою CYP2C9. Основний метаболіт, парагідроксипохідне, теж має фармакологічну активність. Час до появи цього метаболіту в крові короткий (близько 0,8 год), однак константа його утворення невелика та значно нижче константи абсорбції німесуліду.

Гідроксинімесулід майже повністю кон’югований і є єдиним метаболітом, виявленим у плазмі. Період його напів виведення (Т_1/2) становить 3,2–6 год.

Німесулід виводиться переважно із сечею (близько 50% прийнятої дози).

Лише 1–3% виводиться в незміненому стані. Гідроксинімесулід, основний метаболіт, виявляється в сечі тільки у формі глюкуронідного кон’югата. Близько 29% дози після метаболізму виводиться з калом.

Кінетичний профіль німесуліду не змінювався при прийомі разової або повторної дози літніми хворими.

Як показало гостре клінічне дослідження, у пацієнтів при помірній і початковій нирковій недостатності (кліренс креатині ну – 30–80 мл/хв) максимальна концентрація німесуліду та його основного метаболіту в плазмі не вище, ніж у здорових добровольців. ППК і Т_1/2 були на 50% вище, але залишалися в межах кінетичних значень, що спостерігалися у здорових добровольців.

Повторний прийом не призводить до накопичення.

Показання для застосування. Лікування гострого болю. Симптоматичне лікування остеоартриту з больовим синдромом. Первинна дисменорея.

Спосіб застосування та дози. Німесулід призначають після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь. Застосовують мінімально ефективну дозу протягом найкоротшого часу для послаблення побічних ефектів.

Максимальна тривалість курсу лікування німесулідом – 15 діб.

Таблетки приймають перорально.

Дорослі. Рекомендована доза становить 100 мг 2 рази на добу після їжі.

Хворі літнього віку. Корекція дози не потрібна.

Підлітки (віком від 12 до 18 років). Корекція дози не потрібна.

Хворі з порушеною функцією нирок. Враховуючи фармакокінетику препарату, хворим зі слабкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатині ну – 30–80 мл/хв) змінювати дозу не потрібно. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатині ну <30 мл/хв) застосування препарату протипоказане.

Хворі з порушеною функцією печінки. Застосування таблеток німесуліду 100 мг для лікування хворих з недостатністю печінки протипоказано (див. «Протипоказання»).

Побічна дія. Наведені нижче побічні ефекти базуються на даних контрольованих клінічних досліджень* (близько 7 800 пацієнтів) та на даних пост маркетингового спостереження. Частота побічних ефектів визначалася так: дуже часті  (>1/10); поширені  (>1/100, <1/10);   непоширені (>1/1 000 <1/100); рідкі (>1/10 000, <1/1 000); дуже рідкі (<1/10 000), включаючи поодинокі випадки.

Протипоказання. Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якого компонента препарату. Реакції підвищеної чутливості (бронхоспазм, риніт, кропив’янка) при застосуванні ацетил саліцилової кислоти або інших не стероїдних протизапальних препаратів в анамнезі. Гепатотоксичні реакції на застосування препарату в анамнезі. Одночасне застосування з потенційно гепато токсичними засобами. Алкоголізм, наркотична залежність. Активна форма виразкової хвороби шлунка або дванадцяти палої кишки, наявність рецидивів виразкової хвороби або шлунково-кишкова кровотеча в анамнезі, цереброваскулярна або кровотеча, що супроводжує інші захворювання. Тяжке порушення згортання крові. Тяжка серцева недостатність. Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатині ну <30 мл/хв). Печінкова недостатність. Підвищена температура тіла та грипоподібні симптоми. Діти віком до 12 років. Третій триместр вагітності та період годування груддю.

Передозування. Симптоми гострого передозування не стероїдними протизапальними препаратами звичайно обмежуються летаргією, сонливістю, нудотою, блюванням і болем у надчеревній ділянці. Ці симптоми, звичайно, оборотні при проведенні відповідного підтримуючого лікування. Може спостерігатися шлунково-кишкова кровотеча. Рідше можуть спостерігатися артеріальна гіпертензія, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання та кома. Анафілактоїдні реакції спостерігалися при застосуванні терапевтичних доз не стероїдних протизапальних препаратів і можуть спостерігатися при передозуванні.

Після передозування не стероїдним протизапальним препаратом пацієнти повинні отримувати симптоматичне та підтримуюче лікування. Специфічного антидоту не існує.   Інформація щодо виведення німесуліду за допомогою гемодіалізу відсутня, але базуючись на високому ступені його зв'язування з білками плазми (до 97,5%), можна припустити що діаліз при передозуванні не буде ефективний. Хворим протягом  4-х годин після прийому високої дози німесуліду, рекомендується викликати блювання та/або застосувати активоване вугілля    (60–100 мг для дорослих) і/або проносний засіб осмотичного типу. Форсований діурез, підлуговування сечі, гемодіаліз або гемоперфузія не можуть бути ефективними через високий рівень зв'язування з білком.

Необхідний ретельний контроль функції нирок і печінки.

Особливості застосування. Для зниження ризику розвитку побічних ефектів необхідно застосовувати мінімально ефективну дозу з найменшою тривалістю застосування. Якщо стан хворого не поліпшується, лікування необхідно припинити.

Існують окремі повідомлення про випадки серйозних реакцій із боку печінки, у поодиноких випадках – із летальним кінцем (див. Побічна дія).   При появі у хворих, які застосовують   Месулід, симптомів, що вказують на ушкодження печінки (наприклад, анорексія, нудота, блювання, біль у животі, відчуття втоми, сеча темного кольору), або змінених показників функціональних печінкових проб, препарат слід відмінити. Таким хворим і надалі забороняється призначати Месулід. Після короткочасного застосування препарату у більшості випадків спостерігалось оборотне ушкодження печінки.

Під час лікування Месулідом рекомендується уникати одночасного застосування   препаратів, що мають гепатотоксичну дію, та вживання алкоголю через підвищений ризик розвитку печінкових   реакцій.

Слід рекомендувати хворим утримуватися від застосування інших знеболюючих засобів під час лікування Месулідом. Одночасне застосування різних не стероїдних протизапальних препаратів не рекомендується.

У разі підвищення температури тіла або появи грипоподібних симптомів у пацієнтів, які застосовують німесулід, прийом препарату необхідно відмінити.

Шлунково-кишкова кровотеча або виразка/перфорація можуть виникнути в будь-який час протягом лікування препаратом. При цьому супутні попереджуючі симптоми, а також наявність в анамнезі попередніх шлунково-кишкових захворювань не завжди присутні. При виникненні шлунково-кишкової кровотечі або виразки препарат слід відмінити.

З обережністю слід призначати Месулід хворим на шлунково-кишкові порушення, включаючи тих, хто має в анамнезі пептичну виразку, виразковий коліт або хворобу Крона.

З обережністю слід призначати препарат хворим із нирковою або серцевою недостатністю, так як його застосування може призвести до погіршення функції нирок. У випадку погіршення функції нирок препарат слід відмінити (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами).

У хворих літнього віку найчастіше виникають побічні ефекти препарату, зокрема шлунково-кишкові кровотечі та перфорації, порушення функції нирок, серця та печінки. Тому рекомендується регулярний клінічний контроль стану хворого.

Оскільки Месулід може впливати на функцію тромбоцитів, його слід з обережністю призначати хворим на геморагічний діатез (див. Протипоказання). Однак Месулід   не слід призначати замість ацетил саліцилової кислоти для профілактики в кардіології.

Застосування Месуліду може порушувати жіночу фертильність і не рекомендується застосовувати жінкам, які планують завагітніти. Жінкам, яким складно завагітніти, або якщо вони знаходяться на обстеженні з приводу безплідності, не рекомендується призначати Месулід (див. Вагітність).

Вагітність. Застосування Месуліду протипоказано в третьому   триместрі вагітності          (див. Протипоказання).

Як й інші не стероїдні протизапальні препарати, Месулід не рекомендується застосовувати жінкам, які планують завагітніти.

Як й інші не стероїдні протизапальні препарати, що пригнічують синтез простагландину, німесулід може спричинювати передчасне закриття боталової протоки, легеневу гіпертензію, олігурію, маловоддя. Зростає ризик розвитку кровотечі, слабкості пологової діяльності та периферичного набряку. Існують окремі повідомлення про ниркову недостатність у новонароджених, які народилися від жінок, котрі застосовували німесулід наприкінці   вагітності.

Дослідження на кролях свідчать про атипічну репродуктивну токсичність препарату, але достовірних даних щодо застосування Месуліду вагітними жінками не існує.   Потенційний ризик для людини не визначений, отже призначати препарат у першому та другому триместрах вагітності не рекомендується.

Лактація. Оскільки не відомо, чи екскретується німесулід у грудне молоко, не рекомендується застосування Месуліду у період годування груддю.

Вплив на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги. Вплив Месуліду на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги, не вивчався. Однак пацієнти, які після застосування Месуліду   відчувають запаморочення або сонливість повинні утриматися від керування автомобілем і виконання роботи, що потребують підвищеної уваги.  

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Фармакодинамічні взаємодії.

Пацієнти, які застосовують варфарин і аналогічні антикоагулянти або ацетил саліцилову кислоту, мають підвищений ризик розвитку геморагічних ускладнень при одночасному їх застосуванні з Месулідом. Тому такі комбінації не рекомендуються (див. Особливості застосування), а хворим на тяжі порушення згортання крові – протипоказані. Якщо одночасного застосування вказаних вище препаратів не можна уникнути, необхідно ретельно спостерігати за антикоагуляційною активністю.

Фармакодинамічна/фармакокінетична взаємодії з діуретиками.

У здорових осіб німесулід швидко знижує ефект фуросеміду, спрямований на виведення натрію, та меншої мірою, на виведення калію, а також знижує сечогінну дію. Одночасне застосування німесуліду та фуросеміду призводить до зниження (приблизно на 20%) ППК (площі під кривою концентрації) і кумулятивної екскреції фуросеміду, не впливаючи на його нирковий кліренс. Одночасне застосування фуросеміду та Месуліду потребує обережності при лікуванні чутливих хворих із порушеною функцією нирок і серця (див. Особливості застосування).

Фармакокінетичні взаємодії з іншими лікарськими засобами.

Існують дані, що не стероїдні протизапальні препарати знижують кліренс літію, що призводить до підвищення концентрації літію в плазмі та збільшення його токсичності. Якщо Месулід призначений пацієнту, який отримує лікування літієм, необхідно ретельно контролю вати концентрацію літію в плазмі.

Потенційні фармакокінетичні взаємодії з глібенкламідом, теофіліном, варфарином, дигоксином, циметидином і антацидними засобами (тобто з комбінацією алюмінію та магнію гідро хлориду) вивчалися також in vivо. Клінічно значимих фармакокінетичних взаємодій виявлено не було.

Німесулід пригнічує активність ферменту СYP2С 9. Тому концентрація в плазмі препаратів, які є субстратом цього ферменту, може бути підвищена при одночасному застосуванні їх із Месулідом.

Необхідно дотримуватися обережності, якщо німесулід застосовується менш   ніж за добу до або після лікування метотрексатом,   оскільки рівень метотрексату в сироватці крові може збільшуватися, його токсичність – підвищуватися.

Через вплив на ниркові простагландини, інгібітори простагландинсинтетази такі як німесулід, можуть підвищувати нефро токсичність циклоспорину.

Вплив інших лікарських засобів на німесулід.

Дослідження in vitro продемонстрували, що тол бутамід, саліцилова кислота та вальпроєва кислота   витісняють німесулід із ділянок зв'язування. Однак, незважаючи на можливий вплив на рівень препарату в плазмі, ці взаємодії не вважаються клінічно значущими.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище +25°С.   Термін придатності – 5 років.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 1 або 3 блістери в картонній коробці.

Виробник. «Хелсінн Бірекс Фармасьютікалс Лтд.», Ірландія /

                   «Helsinn Birex Pharmaceuticals  Ltd.», Ireland.

Адреса. Damastown Mulhuddart,  Dublin 15, Ireland.

Інструкція відсутня