Металізе - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МЕТАЛІЗЕ

(METALYSE)

Склад:

діюча речовина: тенектеплаза (TNK-tPA);

1 флакон порошку містить тенектеплази 10 000 ОД (50 мг);

допоміжні речовини: L-аргінін, кислота фосфорна концентрована, полісорбат 20;

розчинник: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Порошок та розчинник для розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Ферменти.

Код АТС В 01А D11.

Клінічні характеристики.

Показання.

Тромболітична терапія гострого інфаркту міокарда (ГІМ).

Протипоказання.

Тромболітична терапія пов'язана з ризиком виникнення кровотечі.   МЕТАЛІЗЕ протипоказаний у нижченаведених випадках:

• гіпер чутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого інгредієнта препарату;

• значна кровотеча в цей час або протягом останніх 6 місяців, відомий геморагічний діатез;

• при одержанні супутньої пероральної антикоагулянтної терапії (МНВ > 1,3);

• наявність будь-яких порушень центральної нервової системи (наприклад, пухлина, аневризма, внутрішньо черепне або спинномозкове оперативне втручання);

• тяжка артеріальна гіпертензія, що не піддається контролю;

• серйозне оперативне втручання, біопсія паренхіматозного органу, значна травма протягом останніх 2 місяців (включаючи будь-яку травму, супутню теперішньому інфаркту міокарда), недавня травма голови або черепа;

• тривала або травматична серцево-легенева реанімація  (> 2 хв) протягом останніх              2 тижнів;

• тяжке порушення функції печінки, що   включає печінкову недостатність, цироз, гіпертензію ворітної вени (езофагальний варикоз) та активний гепатит;

• наявна пептична виразка;

• аневризма артерій та відома артеріальна/венозна мальформація;

• пухлина з підвищеним ризиком кровотечі;

• гострий перикардит та/або під гострий бактеріальний ендокардит;

• гострий панкреатит;

• геморагічний інсульт або інсульт невідомого походження протягом будь-якого часу;

• ішемічний інсульт або   транзиторна ішемічна атака (TIA) протягом останніх 6 місяців.

Спосіб застосування та дози.

МЕТАЛІЗЕ слід призначати з урахуванням маси тіла пацієнта, максимальна доза становить 10 000 одиниць (50 мг тенектеплази). Об'єм, необхідний для одержання ефективної дози, може бути розрахований за такою схемою:

Необхідну дозу слід призначати у вигляді  одноразового внутрішньо венного болюсного введення протягом 5–10 с.

Для введення МЕТАЛІЗЕ може бути використана система для внутрішньо венного вливання, що застосовувалася лише для вливання 0,9 % розчину натрію хлориду.

Після ін'єкції МЕТАЛІЗЕ систему слід промити сильним струменем 0,9 % натрію хлориду для забезпечення належної подачі препарату.

Не слід додавати будь-які інші медичні засоби (навіть гепарин) до ін'єкційного розчину або до системи для внутрішньо венного вливання.

Супутня терапія.

Антитромботична супутня терапія рекомендується відповідно до чинних міжнародних рекомендацій щодо лікування пацієнтів з інфарктом міокарда з підйомом сегмента SТ.

Приготування розчину.

МЕТАЛІЗЕ   слід розчинити шляхом додавання повного об'єму води для ін'єкцій із попередньо заповненого шприца у флакон, що містить порошок для приготування розчину для ін'єкцій.

1. Переконатися, що розмір флакона вибрано відповідно до маси тіла пацієнта згідно зі схемою, наведеною вище.

2. Проконтролю вати   непошкодженість кришечки на флаконі.

3. Видалити кришечку на флаконі.

4. Зняти наконечник зі шприца, потім негайно вкрутити шприц, заповнений розчинником, у перехідний пристрій для флакона та пронизати пробку флакона за допомогою голки перехідного пристрою.

5. Додати воду для ін'єкцій у флакон за допомогою шприца, повільно натискаючи на поршень, щоб запобігти піноутворенню.

6. Розчинити, обережно збовтуючи.

7. Розчинений засіб повинен бути прозорим, безбарвним або блідо-жовтим. Застосовувати слід тільки прозорий розчин, вільний від часток.

8. Безпосередньо перед введенням розчину перевернути флакон так, щоб шприц, з'єднаний з флаконом, містився знизу.

9. Перенести в шприц відповідний об'єм відтвореного розчину МЕТАЛІЗЕ, враховуючи масу тіла пацієнта.

10. Відділити шприц від перехідного пристрою.

11. МЕТАЛІЗЕ слід вводити протягом 5–10 с. Не можна застосовувати систему для внутрішньо венного вливання, що   містить декстрозу.

12. Будь-яку залишкову кількість невикористаного розчину слід ліквідувати.

Альтернативно приготування розчину може бути проведене за допомогою голки, що додається в упаковці.

Побічні реакції.

Як і для інших тромболітичних агентів, кровотеча є найчастішою побічною реакцією, пов’язаною із застосуванням МЕТАЛІЗЕ. Можливе виникнення кровотечі будь-якої локалізації або порожнини тіла, що може призвести до постійної втрати працездатності або до смерті.

Типи кровотеч, пов’язаних із тромболітичною терапією, можуть бути розділені на дві головні категорії:

- поверхневі кровотечі, зазвичай з місця ін’єкції;

- внутрішні кровотечі будь-якої локалізації або порожнини тіла.

З внутрішньо черепним крововиливом можуть бути пов’язані такі неврологічні симптоми, як сонливість, афазія, геміпарез, судоми.

Нижченаведена частота випадків ґрунтується на відповідних фактах клінічних випробувань за участі 8 258 пацієнтів, які отримували терапію МЕТАЛІЗЕ   при інфаркті міокарда.

Дані систематизації випадків емболізації кристалами холестерину ґрунтуються на тому факті, що в найбільшому клінічному випробуванні за участі > 14 000 пацієнтів не сталося жодного відповідного випадку.

Порушення імунної системи:

Порушення нервової системи:

Порушення зору:

Кардіологічні порушення:

Судинні порушення:

Респіраторні, тора кальні та медіастинальні порушення:

Шлунково-кишкові порушення:

Порушення шкірних   покривів або підшкірних основ:

Порушення сечовидільної системи:

Загальні порушення та реакції в місці введення:

При клінічному обстеженні:

Розлади, отруєння та процедурні ускладнення:

Хірургічні та медичні процедури:

Передозування.

У разі передозування виникає підвищений ризик кровотечі. У випадку тяжкої тривалої кровотечі слід розглянути заміщену терапію.

Застосування у період вагітності та годування груддю.

Досвід застосування МЕТАЛІЗЕ для лікування вагітних жінок відсутній. Слід оцінити співвідношення користі від лікування відносно потенційного ризику у випадку виникнення інфаркту міокарда в період вагітності.

Невідомо, чи проникає тенектеплаза у грудне молоко.

Особливості застосування.

Лікування слід починати якомога швидше після появи симптомів.

МЕТАЛІЗЕ має призначатися лікарями з досвідом застосування тромболітичної терапії та з можливістю контролю вати це застосування. Це не виключає можливість застосування МЕТАЛІЗЕ на до госпітальному етапі. При застосуванні МЕТАЛІЗЕ у всіх випадках рекомендується наявність стандартного обладнання і лікарських засобів для проведення реанімації.

Кровотеча.

Най поширенішим ускладненням, що трапляється під час терапії МЕТАЛІЗЕ, є   кровотеча. Супутнє застосування гепарину може сприяти кровотечі. Оскільки фібрин розчиняється під час терапії МЕТАЛІЗЕ, кровотеча може виникнути в місці нещодавньої пункції. Таким чином, тромболітична терапія потребує пильної уваги до всіх можливих місць виникнення кровотечі (включаючи ті, що спричинені введенням катетера, артеріальної та венозної пункції, веносекції та пункційної голки). Під час терапії МЕТАЛІЗЕ слід уникати застосування жорсткого катетера, внутрішньом'язових ін'єкцій та маніпуляцій, що не є життєво необхідними.

У разі виникнення серйозної кровотечі, особливо внутрішньо мозкової, сумісне застосування гепарину слід негайно припинити і розглянути необхідність застосування протаміну, якщо гепарин був призначений у межах 4 годин до початку кровотечі. Деяким пацієнтам, для яких ці консервативні заходи не є ефективними, може бути призначене переливання крові. Доцільність переливання кріопреципітату, свіжозамороженої   плазми і тромбоцитів слід розглядати з урахуванням клінічних і лабораторних показників.

Очікуваний цільовий рівень фібриногену після інфузії кріопреципітату становить 1 г/л. Також слід розглянути необхідність застосування антифібринолітичних агентів.

Доцільність призначення терапії МЕТАЛІЗЕ слід ретельно оцінити, співставивши   потенційний ризик виникнення кровотечі та очікувану користь за наявності таких станів:

• систолічний артеріальний тиск > 160 мм рт. ст.;

• недавня кровотеча із шлунково-кишкового тракту або сечостатевих органів (за останні 10 днів);

• будь-яка відома недавня (за останні 2 дні) внутрішньом'язова ін'єкція;

• літній вік (пацієнти старше 75 років);

• низька маса тіла (< 60 кг);

• цереброваскулярні захворювання.

Аритмія.

Коронарний тромболізис може спричинити аритмію, пов'язану з ре перфузією.

Антагоністи глікопротеїну IIb/IIIa.

Супутнє застосування антагоністів глікопротеїну IIb/IIIа підвищує ризик кровотечі.

Тромбоемболізм.

Застосування МЕТАЛІЗЕ може підвищити ризик виникнення тромбоемболічних випадків у пацієнтів з тромбом у лівих відділах серця, наприклад, при мі тральному стенозі або фібриляції передсердь.

Повторне призначення.

Утворення антитіл до тенектеплази після лікування не спостерігалося. Проте досвід повторного призначення МЕТАЛІЗЕ відсутній.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами. Не досліджена.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Спеціальні дослідження взаємодії МЕТАЛІЗЕ з іншими медичними засобами, що зазвичай застосовують для лікування пацієнтів із гострим інфарктом міокарда, не проводилися. Проте аналіз даних понад 12 тисяч пацієнтів, які отримували лікування під час фази 1, 2 і 3, не виявив жодних клінічно значущих взаємодій між медичними засобами, що зазвичай застосовують у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, і супутнім застосуванням МЕТАЛІЗЕ.

Лікарські засоби, що впливають на коагуляцію, або ті, що міняють функцію тромбоцитів, можуть підвищити ризик виникнення кровотечі перед, під час та після терапії МЕТАЛІЗЕ.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Тенектеплаза є рекомбінантним фібрин специфічним активатором плазміногену, одержаним із природного тканинного активатора плазміногена (t-РА) шляхом модифікації у трьох місцях структури білка. Вона зв'язується з фібриновими компонентами тромбу (згусток крові) та селективно перетворює зв'язаний із тромбом плазміноген на плазмін, що розщеплює фібринову основу тромбу.   Порівняно з нативним t-РА тенектеплаза має більшу фібрин специфічність і більшу стійкість до інактивації під впливом ендогенного інгібітору  (РАI-1).

Після призначення тенектеплази спостерігається дозозалежне   поглинання a2-анти плазміну (інгібітор рідкої фази плазміну) з подальшим збільшенням рівня системного плазміну. Це спостереження не заперечує очікуваний ефект активації плазміногену. Зменшення концентрації фібриногену (менше ніж на 15 %) та зменшення концентрації плазміногену (менше ніж на 25 %) спостерігалося в пацієнтів, які отримували максимальну дозу тенектеплази (10 000 одиниць). Утворення клінічно значущих антитіл не спостерігалося протягом 30 днів.

Фармакокінетика. Тенектеплаза виводиться з кровообігу шляхом зв'язування зі специфічними рецепторами в печінці з подальшим катаболізмом до малих пептидів. Зв'язування з рецепторами печінки є меншим порівняно з нативним t-РА, що призводить до пролонгованого періоду напів виведення. Після одноразового внутрішньо венного болюсного введення тенектеплази пацієнтам із гострим інфарктом міокарда антиген тенектеплази демонстрував біфазну елімінацію з плазми. У межах терапевтичних доз дозозалежність у кліренсі тенектеплази відсутня. Первинний домінантний період напів виведення становить 24 ± 5,5 хв, що в п'ять разів довше порівняно з нативним t-РА. Заключний період напів виведення становить 129 ± 87 хв, плазмовий кліренс – 119 ± 49 мл/хв.

Надмірна маса тіла призводить до помірного збільшення кліренсу тенектеплази, літній вік – до незначного зменшення кліренсу. У жінок взагалі менший кліренс, ніж у чоловіків, але це можна пояснити загальною різницею маси тіла.

Вплив порушення функції нирок і печінки на фармакокінетику тенектеплази спеціально не досліджувався.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до блідо-жовтого кольору з майже не відчутним запахом.

Несумісність.

МЕТАЛІЗЕ не сумісний із розчином декстрози.

Не слід додавати будь-який інший медичний засіб до ін'єкційного розчину або до системи для внутрішньо венного вливання.

Термін придатності. 2 роки. Розчин може зберігатися 24 години при температурі 2–8 °С та 8 годин при температурі 30 º С.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці, щоб захистити від світла, при температурі не вище 30 °С у місці, недоступному для дітей.

Упаковка. Порошок у 20 мл скляному флаконі типу І, вкритому сірою гумовою пробкою (В 52-42) та кришечкою типу flip-off;

по 10 мл розчинника у пластиковому шприці;

по 1 флакону порошку та по 1 шприцу розчинника в комплекті зі стерильним перехідним пристроєм для флакона та стерильною одноразовою голкою в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина.

Місцезнаходження. Біркендорферштр. 65, 88397 Біберах/Рисс, Німеччина.

Заявник. Берінгер Інгельхайм Інтернешнл ГмбХ, Німеччина.

Фармакодинамика. Тенектеплаза является рекомбинантным фибринспецифическим активатором плазминогена, полученным из природного тканевого активатора плазминогена (t-Ра) путем модификации структуры белка в трех местах. Тенектеплаза связывается с компонентами фибринового тромба и избирательно превращает связанный с тромбом плазминоген в плазмин, который расщепляет фибриновую основу тромба. По сравнению с нативным t-PA тенектеплаза имеет большую фибриноспецифичность и обладает большей устойчивостью к инактивации под влиянием эндогенного ингибитора (РА-1).
После назначения тенектеплазы отмечают дозозависимое поглощение α₂-антиплазмина с дальнейшим повышением уровня системного плазмина, что не влияет на эффект от активации плазминогена. Сниженную концентрацию фибриногена (менее 15%) и плазминогена (менее 25%) отмечают у пациентов, которые получали тенектеплазу в максимальной дозе (10 000 ЕД). Образование антител к тенектеплазе не отмечено (за период 30 дней).
Фармакокинетика. Тенектеплаза выводится из кровообращения путем связывания со специфическими рецепторами в печени и метаболизируется с образованием пептидных фрагментов. Связывание с рецепторами печени меньше по сравнению с нативным t-PA, что обеспечивает более продолжительный период полувыведения. После однократного в/в болюсного введения тенектеплазы пациентам с острым инфарктом миокарда отмечают двухфазную элиминацию антигена тенектеплазы из плазмы крови. Клиренс тенектеплазы не зависит от дозы (в пределах терапевтических доз). Первичный период полувыведения составляет 24±5,5 мин, что в 5 раз выше по сравнению с нативным t-Ра. Терминальный период полувыведения составляет 129±87 мин, клиренс из плазмы крови — 119±49 мл/мин.
У пациентов с избыточной массой тела отмечают умеренное повышение клиренса тенектеплазы, у пациентов пожилого возраста — незначительное его снижение. У женщин клиренс препарата ниже, чем у мужчин. Влияние нарушения функции почек и печени на фармакокинетику тенектеплазы специально не исследовали.

тромболитическая терапия при остром инфаркте миокарда.

назначают с учетом массы тела пациента, максимальная доза составляет 10 000 ЕД (50 мг тенектеплазы). Объем р-ра, соответствующий эффективной дозе, может быть определен по таблице:

Вводят однократно в/в болюсно (на протяжении 5–10 с).
Для введения Метализе можно использовать инфузионную систему, которая применялась только для вливания 0,9% р-ра натрия хлорида. После инъекции Метализе систему следует промыть изотоническим р-ром для обеспечения поступления полной дозы. Не следует добавлять другие лекарственные средства (даже гепарин) к инъекционному р-ру препарата или к системе для в/в вливания.
Сопутствующая терапия
Антитромботическую сопутствующую терапию рекомендуется проводить в соответствии с действующими международными рекомендациями относительно лечения пациентов с инфарктом миокарда с подъемом сегмента SТ.
Приготовление р-ра
Метализе растворяют путем добавления необходимого объема воды для инъекций из предварительно заполненного шприца во флакон, который содержит порошок для приготовления р-ра для инъекций.
Необходимо убедиться, что размер флакона выбран в соответствии с массой тела пациента согласно схеме, приведенной выше, проконтролировать неповрежденность крышечки на флаконе и только затем ее удалить. Снять наконечник со шприца, немедленно вкрутить шприц, заполненный растворителем, в переходное устройство для флакона и проколоть пробку флакона с помощью иглы переходного устройства.
Воду во флакон следует добавлять медленно, чтобы избежать пенообразования, растворить, осторожно взбалтывая.
Готовый р-р должен быть прозрачным, бесцветным или бледно-желтого цвета. Применяют только прозрачный р-р, свободный от частиц.
Непосредственно перед введением р-ра перевернуть флакон так, чтобы шприц, соединенный с флаконом, оказался снизу.
Перенести в шприц соответствующий объем полученного р-ра Метализе, учитывая массу тела пациента. Затем отделить шприц от переходного устройства.
Метализе следует вводить на протяжении 5–10 с. Нельзя применять систему для в/в вливания, содержащую р-р декстрозы.
Любое остаточное количество неиспользованного р-ра необходимо уничтожить.
Альтернативно приготовление р-ра может быть проведено с помощью иглы, которая прилагается в упаковке.

тромболитическая терапия, связанная с риском возникновения кровотечения. Препарат Метализе противопоказан в таких случаях:
гиперчувствительность к действующему веществу или любому другому ингредиенту препарата;
значительное кровотечение в настоящее время или на протяжении последних 6 мес, геморрагический диатез в анамнезе;
в случае получения сопутствующей пероральной антикоагулянтной терапии (МНО 1,3);
наличие любых нарушений со стороны ЦНС (например опухоль, аневризма, внутричерепное или спинномозговое оперативное вмешательство);
тяжелая АГ, не поддающаяся контролю;
серьезное оперативное вмешательство, биопсия паренхиматозного органа, значительная травма на протяжении последних 2 мес (включая любую травму, предшествующую настоящему инфаркту миокарда), недавняя травма головы или черепа;
продолжительная или травматическая сердечно-легочная реанимация (2 мин) на протяжении последних 2 нед;
тяжелое нарушение функции печени, включая печеночную недостаточность, цирроз, портальная гипертензия (эзофагеальный варикоз) и активный гепатит;
пептическая язва;
аневризма артерий и известная артериальная/венозная мальформация;
опухоль с повышенным риском кровотечения;
острый перикардит и/или подострый бактериальный эндокардит;
острый панкреатит;
геморрагический инсульт или инсульт неизвестного происхождения на протяжении любого периода;
ишемический инсульт или транзиторная ишемическая атака на протяжении последних 6 мес.

как и для других тромболитических средств, кровотечение является наиболее распространенным побочным эффектом, связанным с применением Метализе. Возможно возникновение кровотечения любой локализации или полости тела, которое может привести к постоянной потере трудоспособности или смерти.
Типы кровотечений, связанных с тромболитической терапией, могут быть разделены на две основные категории:
поверхностные кровотечения, обычно из места инъекции;
внутренние кровотечения любой локализации или полости тела.
С внутричерепным кровоизлиянием могут быть связаны такие неврологические симптомы, как сонливость, афазия, гемипарез, судороги.
Указанная частота случаев основывается на соответствующих данных клинических испытаний при участии 8258 пациентов, которые получали терапию Метализе при инфаркте миокарда.
Терапия Метализе в отдельных случаях может привести к развитию эмболии холестериновыми фрагментами или к тромбоэмболии. Данные систематизации случаев эмболизации кристаллами холестерина основываются на том факте, что в наибольшем клиническом испытании при участии более 14 тыс. пациентов не выявлено ни одного подобного случая.
Нарушения со стороны иммунной системы (1/1000, ≤1/100): анафилактоидные реакции (включая кожную сыпь, крапивницу, бронхоспазм, отек гортани).
Нарушения со стороны ЦНС (1/1000, ≤1/100): внутричерепное кровоизлияние (например кровоизлияние в мозг, внутричерепная гематома, геморрагический инсульт, геморрагическая трансформация инсульта, субарахноидальное кровоизлияние).
Нарушение зрения (≤1/10 000): внутриглазное кровоизлияние.
Кардиологические нарушения (1/10): реперфузионные аритмии (асистолия, ускоренная идиовентрикулярная аритмия, аритмия, экстрасистолия, фибрилляция предсердий, передсердно-желудочковая блокада (от I стадии до полной), брадикардия, тахикардия, желудочковая экстрасистолия, желудочковая фибрилляция, желудочковая тахикардия) отмечают в непосредственной временной взаимосвязи с применением Метализе. Реперфузионные аритмии могут привести к прекращению сердечной деятельности с угрозой для жизни, поэтому могут нуждаться в применении традиционной антиаритмической терапии; (1/10 000, ≤1/1000): гемоперикард.
Сосудистые нарушения (1/10): кровотечение; (1/1000, ≤1/100): эмболия (тромботическая эмболия).
Респираторные, торакальные и медиастинальные нарушения (1/100, ≤1/10): эпистаксис; (1/1 000, ≤1/100): легочное кровотечение.
Нарушения со стороны ЖКТ (1/100, ≤1/10): кровотечение в ЖКТ (например желудочное, язвенное, ректальное кровотечение, гематемезис, мелена, кровотечение из ротовой полости), тошнота, рвота; (1/1000, ≤1/100): кровотечение в ретроперитонеальном пространстве (например ретроперитонеальная гематома).
Нарушения со стороны кожи и подкожных тканей (1/100, ≤ 1/10): экхимоз.
Нарушения со стороны мочевыделительной системы (1/100, ≤1/10): урогенитальное кровотечение (например гематурия, кровотечение из мочеполовых органов).
Общие нарушения и реакции в месте введения (1/10): поверхностное кровотечение, обычно из пункции или поврежденного сосуда.
При клиническом обследовании (1/10): снижение АД; (1/100, ≤1/10): повышение температуры тела.
Нарушения, отравления и процедурные осложнения (≤1/10 000): жировая эмболия (эмболизация кристаллами холестерина), что может привести к соответствующим последствиям в связанных с ней органах.
Хирургические и медицинские процедуры: (1/100, ≤1/10): необходимость переливания цельной крови.

лечение следует начинать как можно раньше с момента появления симптомов.
Препарат Метализе должен назначать врач с опытом применения тромболитической терапии и возможностью контролировать ее применение. Это не исключает возможности применения Метализе на догоспитальном этапе. При назначении Метализе во всех случаях рекомендуется наличие стандартного оборудования и лекарственных средств для проведения реанимационных мероприятий.
Кровотечение
Наиболее распространенное осложнение в случае терапии Метализе — кровотечение. Одновременное применение гепарина может способствовать появлению кровотечения. Поскольку фибрин растворяется во время терапии Метализе, кровотечение может возникнуть в месте недавней пункции сосуда. Поэтому при проведении тромболитической терапии следует контролировать возможные места возникновения кровотечений (места введения катетеров, артериальной и венозной пункции, венесекции и пункционной биопсии). Во время терапии Метализе следует избегать установки жестких катетеров, проведения в/м инъекций и травмирующих манипуляций, которые не являются жизненно необходимыми.
При возникновении серьезного кровотечения, особенно внутримозгового, одновременное применение гепарина следует немедленно прекратить, назначить протамин, если гепарин был введен в течение 4 ч до начала кровотечения. Некоторым пациентам, у которых консервативные мероприятия неэффективны, может быть назначено переливание крови. Целесообразность переливания криопреципитата, свежезамороженной плазмы крови и тромбоцитов следует рассматривать с учетом клинических и лабораторных показателей.
Ожидаемый целевой уровень фибриногена после инфузии криопреципитата составляет 1 г/л. Следует рассмотреть также необходимость применения антифибринолитических агентов.
Целесообразность назначения терапии Метализе следует тщательно оценить, сопоставив потенциальный риск возникновения кровотечения и ожидаемую пользу при наличии таких состояний: систолическое АД 160 мм рт. ст.; недавнее кровотечение в ЖКТ или мочеполовых органах (за последние 10 дней); любая проведенная недавно (за последние 2 дня) в/м инъекция; пожилой возраст (старше 75 лет); низкая масса тела (≤60 кг); заболевания мозговых сосудов.
Аритмия
Коронарный тромболизис может вызвать развитие реперфузионной аритмии.
Антагонисты гликопротеина IIb/IIIa
Сопутствующее применение антагонистов гликопротеина IIb/IIIа повышает риск кровотечения.
Тромбоэмболия
Применение Метализе может повысить риск возникновения тромбоэмболии у пациентов с тромбом в левых отделах сердца, например при митральном стенозе или фибрилляции предсердий.
Повторное назначение
Образование антител к тенектеплазе после лечения не отмечено. Опыт повторного назначения Метализе отсутствует.
Период беременности и кормления грудью. Опыт применения Метализе в период беременности отсутствует. Следует оценить соотношение ожидаемого терапевтического эффекта для матери (в случае возникновения инфаркта миокарда в период беременности) с потенциальным риском для плода.
Не известно, проникает ли тенектеплаза в грудное молоко.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или другими механизмами не исследована.

специальные исследования взаимодействия Метализе с другими медицинскими средствами, которые обычно применяют для лечения пациентов с острым инфарктом миокарда, не проводили. Однако анализ данных более 12 тыс. пациентов, которые получали лечение во время фазы 1; 2 и 3, не выявил никаких клинически значимых взаимодействий между сочетанно применяемыми лекарственными средствами у пациентов с острым инфарктом миокарда и Метализе.
Антикоагулянты и антиагреганты могут повысить риск возникновения кровотечения до, во время и после терапии Метализе.
Несовместимость. Метализе несовместим с р-ром декстрозы.
Не следует добавлять другие препараты к р-ру Метализе.

в случае передозировки возникает повышенный риск кровотечения. При тяжелом продолжительном кровотечении следует рассмотреть необходимость проведения заместительной терапии.

в оригинальной упаковке в защищенном от света месте при температуре не выше 30 °С. Р-р можно сохранять в течение 24 ч при температуре 2–8 °С.