Меверин - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МЕБЕВЕРИН

(MEBEVERINE)

Загальна характеристика:

міжнародна   назва: mebeverine;

основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули білого кольору; вміст капсул -   гранули (пелети) білого або майже білого, або білого з кремуватим відтінком кольору, сферичної форми;

склад: 1 капсула містить мебеверину гідро хлориду, пелети, що містять субстанцію, у перерахуванні на мебеверину гідро хлорид   0,2 г (200 мг);

допоміжні речовини, що входять до складу пелет: цукроза, крохмаль кукурудзяний, повідон, етилцелюлоза, тальк, шелак.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при функціональних шлунково-кишкових розладах. Мебеверин. Код АТС А 03А А 04.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Мебеверин – міотропний спазмолітик з вибірковою дією на гладкі м’язи шлунково-кишкового тракту. Усуває спазм, не впливаючи на нормальну перистальтику кишечнику. Застосовують для лікування хворих із функціональними порушеннями травного тракту, що супроводжуються болем спастичного характеру, а також при вторинних спазмах внаслідок органічних захворювань органів травлення. У терапевтичних дозах препарат блокує натрієві канали мембран гладких м’язових клітин, запобігає входженню іонів натрію в клітину і спазму гладких м’язів внутрішніх органів. На відміну від холінолітичних засобів, Мебеверин не діє на М-холінорецептори і не спричиняє характерних для спазмолітичних засобів з М-холіноблокуючою дією побічних ефектів (відчуття сухості в роті, порушення зору, затримка сечовипускання), що дозволяє застосовувати його для пацієнтів із гіпертрофією передміхурової залози або глаукомою. Застосування Мебеверину не супроводжується розвитком рефлекторної гіпотонії кишечнику.

Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо зазнає   пре системного гідролізу і не визначається у плазмі крові. Метаболізується у печінці до вератрової кислоти та мебеверинового спирту. Виводиться переважно нирками у вигляді відповідних карбоксильної та диметилкарбоксильної кислот, у невеликих кількостях – із жовчю.

Капсули Мебеверину мають властивості тривалого вивільнення. Після багаторазового застосування не спостерігається значної кумуляції препарату.

Показання для застосування. Симптоматичне лікування болю, зняття спазмів, кишкових розладів і відчуття дискомфорту у кишечнику при синдромі “подразненої товстої кишки”; лікування шлунково-кишкових спазмів вторинного генезу, спричинених захворюваннями печінки, підшлункової залози, кишечнику та жовчних протоків.

Спосіб застосування та дози. Дорослим призначають Мебеверин по 1 капсулі 2 рази на добу за 20 хв. до їди (зранку та ввечері). Капсулу ковтають, не розжовуючи, і запивають водою. Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально.

Побічна дія. У поодиноких випадках можливі алергічні реакції – кропив’янка, набряк Квінке, набряк обличчя, шкірні висипи.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Мебеверин у капсулах не призначений для лікування дітей.

Передозування. У деяких випадках при передозуванні можливе підвищення збудливості ЦНС.

Специфічний антидот невідомий. Рекомендується при передозуванні промивання шлунка і симптоматичне лікування.

Особливості застосування. Оскільки препарат не виявляє звичайних антихолінергічних побічних ефектів, він може застосовуватись пацієнтами з гіпертрофією передміхурової залози і глаукомою. Застосування в період вагітності або годування груддю. При призначенні у період вагітності необхідно співвідносити користь для матері з потенційним ризиком для плода.

При призначенні у терапевтичних дозах Мебеверин не виділяється в грудне молоко.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не описані.

Умови та термін зберігання. Зберігати   у   сухому, захищеному від світла   місці при температурі від 15 ^оС до 25 ^оС.

Термін придатності – 2 роки.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. Капсули по 0,2 г № 10 у блістері, 3 блістери в пачці.

Виробник. ВАТ «Київ медпрепарат».

Адреса. Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.

Тел. (044) 490 7522.

Киевмедпрепарат

МЕВЕРИН

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

капс. 0,2 г, № 10, № 30

№ UA/7725/01/01 от 15.02.2008 до 15.02.2013

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Меверин — миотропный спазмолитик с избирательным действием на гладкие мышцы пищеварительного тракта (преимущественно толстого кишечника). Устраняет спазм, не влияя на нормальную перистальтику кишечника. Применяют для лечения функциональных нарушений ЖКТ, которые сопровождаются болью спастического характера, а также при вторичных спазмах вследствие органических заболеваний органов пищеварения. В терапевтических дозах Меверин блокирует натриевые каналы мембран гладкомышечных клеток, предотвращает вхождение ионов натрия в клетку и спазм гладких мышц внутренних органов. В отличие от холинолитических средств, Меверин не влияет на М-холинорецепторы и не вызывает характерных для спазмолитических средств М-холиноблокирующего действия побочных эффектов (ощущение сухости во рту, нарушение зрения, задержка мочеиспускания), что позволяет применять его у пациентов с гипертрофией предстательной железы или глаукомой. Применение Меверина не сопровождается развитием рефлекторной гипотонии кишечника.
Фармакокинетика. При приеме внутрь подвергается пресистемному гидролизу и не определяется в плазме крови. Метаболизируется в печени до вератровой кислоты и мебеверинового спирта. Выделяется преимущественно почками в виде карбоксильной и диметилкарбоксильной кислот, в небольших количествах выводится с желчью.
Капсулы Меверина с продолжительным высвобождением. После многократного применения не отмечено значительной кумуляции препарата.

ПОКАЗАНИЯ:

симптоматическое лечение при боли, устранение спазмов, кишечных расстройств и ощущения дискомфорта в кишечнике при синдроме раздраженного толстого кишечника, устранение желудочно-кишечных спазмов вторичного генеза, вызванных заболеваниями печени, поджелудочной железы, кишечника и желчных протоков.

ПРИМЕНЕНИЕ:

взрослым назначают Меверин по 1 капсуле 2 раза в сутки за 20 мин до еды (утром и вечером). Капсулу глотают не разжевывая и запивают водой. Продолжительность лечения определяется врачом индивидуально.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

повышенная чувствительность к компонентам препарата. Меверин в капсулах не предназначен для лечения детей.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

в отдельных случаях возможны аллергические реакции — крапивница, отек Квинке, отек лица, кожная сыпь.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

поскольку у препарата отсутствуют обычные антихолинергические побочные эффекты, он может применяться у пациентов с гипертрофией предстательной железы и глаукомой.
Применение в период беременности и кормления грудью. При назначении в период беременности необходимо тщательно оценить соотношение пользы для матери с потенциальным риском для плода. При назначении в терапевтических дозах Меверин не проникает в грудное молоко.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

не описаны.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

в некоторых случаях при передозировке возможно повышение возбудимости ЦНС.
Специфический антидот неизвестен. Рекомендуется при передозировке промывание желудка и симптоматическое лечение.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

в сухом, защищенном от света месте при температуре 15–25 °С.