Нейротропин - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

НЕЙРОТРОПИН

(NEUROTROPINE)

Склад:

діюча речовина: mexidol;

1 мл містить мексидолу 50,0 мг;

допоміжні речовини: натрію сульфіт безводний, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що впливають на нервову систему. Код АТС  N07X X.

Клінічні характеристики.

Показання.

• Гocтpi порушення мозкового кровообігу;

• дисциркуляторна енцефалопатія;

• нейроциркуляторна дистонія;

• легкі когнітивні порушення атеросклеротичного генезу;

• тривожні розлади при невротичних i неврозоподібних станах;

• купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних і нейроциркуляторних порушень;

• гостра інтоксикація антипсихотичними засобами;

• гострі гнійно-запальні процеси у черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) у складі комплексної терапії.

Протипоказання.

Гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до препарату, дитячий вік, вагітність, період годування груддю.

Спосіб застосування та дози.

Нейротропин призначають внутрішньом'язово або внутрішньо венно (струминно, краплинно). Дози підбирають індивідуально. При ін фузійному cпocoбi введення препарат слід розводити у фізіологічному розчині натрію хлориду (200 мл). Починають лікування дорослих з дози 50-100 мг 1-3 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Струминно препарат вводять повільно протягом 5-7 хвилин, краплинно – зі швидкістю 40-60 крапель за 1 хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг.

При гострих порушеннях мозкового кровообігу Нейротропин   призначають у комплексній терапії в перші 2-4 дні внутрішньо венно струминно або краплинно дорослим по 200-300 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом'язово по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування становить 10-14 діб.

При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Нейротропин слід призначати внутрішньо венно струминно або краплинно в дозі 100 мг 2-3 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом'язово по 100 мг на добу протягом наступних 2 тижнів.

Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат дорослим вводять внутрішньом'язово по 100 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.

При легких когнітивних порушеннях хворим літнього віку та при тривожних станах препарат призначають внутрішньом'язово в дозі 100-300 мг на добу протягом 14-30 днів.

При абстинентному алкогольному синдромі Нейротропин вводять у дозі 100-200 мг внутрішньом'язово 2-3 рази на добу або внутрішньо венно краплинно 1-2 рази на добу протягом 5-7 днів.

При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами дорослим препарат вводять внутрішньо венно в дозі 50-300 мг на добу протягом 7-14 днів.

При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначають у першу добу як у передопераційний, так i в після операційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, варіантів клінічного nepeбігу. Відміна препарату повинна проводитись поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту.

При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Нейротропин призначають дорослим по 100 мг 3 рази на добу внутрішньо венно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом'язово. Легкий ступінь тяжкостi некротичного панкреатиту: по 100-200 мг 3 рази на день внутрішньо венно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом'язово. Середній ступінь тяжкості: дорослим – по 200 мг 3 рази на добу внутрішньо венно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду). Тяжкий перебіг: у пульс-дозуванні 800 мг у першу добу при дворазовому введенні; далі – по 300 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі 800 мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – по 300-400 мг 2 рази на добу внутрішньо венно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.

Побічні реакції.

Шлунково-кишкові розлади: нудота, сухість слизової оболонки рота, металевий присмак у роті, метеоризм, діарея.

Неврологічні розлади: сонливість, порушення процесу засинання, відчуття тривоги, емоційна реактивність, головний біль, порушення координації.

Судинні розлади: підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску.

Інші: алергічні реакції, дистальний гіпергідроз.

Передозування.

При передозуванні можлива сонливість. Лікування – дезінтоксикаційна терапія.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпека застосування препарату в період вагітності та годування груддю не встановлена, тому Нейротропин не застосовують у цей період.

Діти. Безпека та ефективність не встановлені, тому дітям препарат не застосовують.

Особливості застосування.

В окремих випадках, особливо у схильних пацієнтів, у пацієнтів з бронхіальною астмою, при підвищеній чутливості до сульфітів можливий розвиток тяжких реакцій гіпер чутливості.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

У період лікування необхідно бути обережним при керуванні авто транспортом або роботі зі складними механізмами, враховуючи ймовiрнiсть виникнення побiчних ефектiв, що можуть впливати на швидкiсть реакцiї та здатнiсть концентрувати увагу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Нейротропин посилює дію бензодіазепінових анксіолітиків, проти судомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Зменшує токсичний ефект етилового спирту.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Нейротропин є інгібітором вільно радикальних процесів, мембранопротектором, чинить антигіпоксичну, стрес-протекторну, ноотропну, проти судомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних пошкоджуючих факторів, до киснево залежних патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролеп­ тиками)).

Препарат покращує мозковий метаболізм i кровозабезпечення головного мозку, покращує мікро циркуляцію та реологічні властивості кpoвi, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів i тромбоцитів). Чинить гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності. Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.

Механізм дії зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Biн iнгiбyє перекисне окис­ нення ліпідів, підвищує активність су пероксидоксидази, підвищує співвідношення «ліпід-білок», зменшує в'язкість мембрани. Модулює активність мембранозв'язаних ферментів (кальцій незалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолін естерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, ГАМК, ацетилхолі нового), що посилює їх можливість зв'язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспорту нейромедіаторів i покращанню синаптичної передачі. Нейротропин підвищує вміст у головному мозку дофаміну. Викликає посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту АТФ i креатин фосфату, активацію енергосинтезуючих функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.

Фармакокінетика.

При внутрішньом'язовому введенні препарат визначається в плазмі крові протягом 4 годин після введення. Період досягнення максимальної концентрації становить 0,45-0,5 години. Максимальна концентрація при дозах 400-500 мг – 3,5-4,0 мкг/мл. Нейротропин швидко переходить із кровоносного русла в органи i тканини та швидко елімінується з організму. Препарат виводиться з організму iз сечею, в основному в глюкуронокон'югованій формі та в незначних кількостях – у незміненому вигляді.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:  прозора   безбарвна або жовтувата рідина.

Несумiснiсть. Препарат не слiд змiшувати з iншими лiкарськими засобами. Використовувати тiльки розчинники, вказанi в iнструкцiї.

Термін придатності. 2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.

Упаковка.

По 2 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері. По 2 блістери в пачці з картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

РУП «Бєлмедпрепарати».

Місцезнаходження.

Республіка Білорусь, 220007, м. Мінськ, вул. Фабриціуса, 30.

Международное название Mexidol
Фармакотерапевтическая группа Антигіпоксанти та антиоксиданти
Форма выпуска розчин для ін'єкцій 5 % по 2 мл в ампулах № 10 (5х2)
Состав 1 мл містить мексидолу 50,0 мг

Показания к применению:

• Последствия острых нарушений мозгового кровообращения, в том числе после транзиторных ишемических атак, в фазе субкомпенсации в качестве профилактических курсов; • Легкая черепно-мозговая травма, последствия черепно-мозговых травм; • Энцефалопатии различного генеза (дисциркуляторные, дисметаболические, посттравматические, смешанные);• Синдром вегетативной дистонии; • Легкие когнитивные расстройства атеросклеротического генеза; • Тревожные расстройства при невротических и неврозоподобных состояниях; • Купирование абстинентного синдрома при алкоголизме с преобладанием неврозоподобных и вегетативно-сосудистых расстройств, постабстинентные расстройства; • Состояния после острой интоксикации антипсихотическими средствами; • Астенические состояния, а также для профилактики развития соматических заболеваний под воздействием экстремальных факторов и нагрузок; • Воздействие экстремальных (стрессорных) факторов.
Противопоказания:

Острая печеночная и/или почечная недостаточность, повышенная индивидуальная чувствительность к препарату. В связи с недостаточной изученностью действия препарата - детский возраст, беременность, грудное вскармливание.

Международное непатентованное название
Этилметилгидроксипиридина сукцинат.
Синонимы Мексидол.
Фармакотерапевтическая группа
Лекарственные средства для лечения заболеваний нервной системы.
Состав
Активное вещество – мексидол - 50,0 г.

Фармакологическое действие
Фармакодинамика
Оказывает антиоксидантное, антигипоксантное, мембранопротекторное, ноотропное, анксиолитичесское, противосудорожное действие. Повышает устойчивость организма к стрессу, воздействию основных повреждающих факторов и к кислородозависимым патологическим состояниям (шоку, гипоксии, ишемии, нарушению мозгового кровообращения, интоксикации алкоголем и антипсихотическими лекарственными средствами). Обладаем умеренным гиполипидемическим действием. Стабилизирует мембранные структуры клеток крови, повышает устойчивость тромбоцитов и лейкоцитов при гемолизе, нивелирует вызванные гипоксией изменения физико-химических свойств клеточных мембран нервной ткани (уменьшает вязкость липидного бислоя, увеличивает текучесть мембраны и повышает соотношение липид-белок), что благоприятно сказывается на ее метаболической и биосинтетической активности. Ингибирует перекисное окисление липидов, повышает активность супероксиддисмутазы, увеличивает внутриклеточное содержание цАМФ и цГМФ, модулирует активность мембраносвязанных ферментов (Са-независимой фосфодиэстеразы, аденилатциклазы, ацетилхолинэстеразы), рецепторных комплексов (бензодиазепиновых, ГАМК, ацетилхолиновых), усиливая их способность связываться с рецепторами и улучшая транспорт нейромедиаторов и синаптическую передачу. Повышает содержание допамина в головном мозге. Усиливает компенсаторную активацию аэробного гликолиза, способствует восстановлению митохондриальных окислительно-восстановительных процессов в условиях гипоксии, увеличивает синтез АТФ и креатининфосфата. Уменьшает ферментную токсемию и эндогенную интоксикацию при остром панкреатите.
Улучшает память и работоспособность. Оказывает анксиолитическое действие, устраняет тревогу, страх, напряжение, беспокойство, улучшает эмоциональный статус. Обладает нейропротекторным действием, стимулирует восстановительно-адаптивные процессы в головном мозге при черепно-мозговой травме. Способствует ускорению эволюции внутримозговых, в том числе посттравматических, кровоизлияний. У лиц перенесших острое нарушение мозгового кровообращения в составе комплексной терапии оказывает благоприятное влияние на процессы массопереноса кислорода в мозге в условиях гипоксии, снижая максимальную скорость дыхания и увеличивая стационарный уровень парциального давления кислорода в нервной ткани. Уменьшает последствия реперфузионного синдрома при коронарной недостаточности.
Фармакокинетика
При внутривенном введении в дозах 400-500 мг Смах в плазме крови составляет 3,5-4,0 мкг/мл через 0,45-0,5 ч и определяется в плазме крови в течение 4 ч. Быстро распределяется из кровяного русла в органы и ткани. Среднее время удерживания лекарственного средства в организме составляет 0,7-1,3 ч. Связывается с белками крови на 42%. Метаболизируется в печени с образованием фосфат-3-оксипирида и глюкуронконьюгатов. Первый метаболит – фосфат-3-оксипирид – в кровяном русле под влиянием щелочной фосфатазы распадается на оксипиридин и фосфорную кислоту. Второй метаболит является фармакологически активным и обнаруживается в моче в 1-е и 2-е сутки после введения лекарственного средства. Третий метаболит также обнаруживается в моче. Четвертый и пятый метаболиты представляют собой глюкуронконъюгаты. В среднем за 12 ч с мочой экскретируется 0,3 % лекарственного средства в неизменном виде и 50 % – в виде глюкуронконъюгатов.

Показания к применению
В составе комплексной терапии при остром нарушении мозгового кровообращения, нарушениях мозгового кровообращения, обусловленных черепно-мозговой травмой; дисциркуляторной энцефалопатии, легких когнитивных расстройствах на фоне атеросклеротического поражения сосудов головного мозга, интоксикациях, расстройствах памяти и интеллектуальной недостаточности у лиц пожилого возраста, тревожных расстройствах при невротических и неврозных состояниях, абстинентном синдроме при алкоголизме при наличии неврозоподобных и вегето-сосудистых нарушений, остром отравлении нейролептиками, лечении трофических язв венозного генеза, гингивите, пародонтите, пародонтозе, острых гнойно-некротических процессах брюшной полости (остром панкреатите, перитоните).

Способ применения и режим дозирования
Лекарственное средство назначают внутривенно или внутримышечно. Внутривенное введение осуществляется струйно медленно, в течение 5-7 минут; капельно – со скоростью 40-60 минут. При инфузионном введении лекарственное средство разводят в 0,9 % растворе натрия хлорида. Режим дозирования подбирается индивидуально, в зависимости от степени тяжести заболевания. Рекомендуемая доза – 5-10 мг/кг/сутки, но не более 800 мг в сутки. Начинают лечение с применения лекарственного средства в дозе 50-100 мг 1-3 раза в сутки, постепенно повышая дозу до получения терапевтического эффекта.
При лечении острого нарушения мозгового кровообращения лекарственное средство применяют в составе комплексной терапии внутривенно капельно в дозе 200-300 мг 1 раз в сутки в первые 5-7 дней, а затем – внутримышечно по 200 мг 2 раза в сутки. Доза лекарственного средства может быть увеличена до 500 мг при более тяжелом течении заболевания. Продолжительность лечения составляет 10-14 суток.
При дисциркуляторной энцефалопатии в фазе декомпенсации лекарственное средство следует назначать внутривенно струйно или капельно в дозе 100-200 мг 2-3 раза в сутки в течение 14 дней, а затем – внутримышечно по 200 мг в сутки в течение 2 недель.
Для профилактики дисциркуляторной энцефалопатии лекарственное средство вводят внутримышечно в дозе 100 мг 2 раза в сутки в течение 10-14 дней.
При легких когнитивных нарушениях атеросклеротического генеза у больных пожилого возраста и при невротических расстройствах с синдромом тревоги лекарственное средство назначают внутримышечно в дозе 100-300 мг в сутки в течение 14-30 дней.
При абстинентном алкогольном синдроме лекарственное средство вводят в дозе 100-200 мг внутримышечно 2-3 раза в сутки или в дозе 200-300 мг внутривенно струйно, на 16 мл изотонического раствора хлорида натрия, 1-2 раза в сутки в течение 5-7 дней.
При острой интоксикации антипсихотическими средствами - вводят внутривенно в дозе 100-300 мг в сутки в течение 7-14 дней.
При острых гнойно-воспалительных процессах брюшной полости (остром некротическом панкреатите, перитоните) доза лекарственного средства зависит от формы и тяжести заболевания, распространенности процесса, вариантов клинического течения. Отмену следует проводить постепенно, только после устойчивого положительного клинико-лабораторного эффекта.
При остром отечном (интерстициальном) панкреатите лекарственное средство назначают по 100 мг 3 раза в сутки внутривенно капельно и внутримышечно.
При некротическом панкреатите легкой степени тяжести лекарственное средство назначают по 100-200 мг 3 раза в сутки внутривенно капельно и внутримышечно; при некротическом панкреатите средней степени тяжести – по 200 мг 3 раза в сутки внутривенно капельно. При тяжелом некротическом панкреатите в первые сутки лекарственное средство назначают в пульс-дозе 800 мг, разделив на два введения, далее по 300 мг 2 раза в сутки с постепенным снижением суточной дозы. При крайне тяжелом течении некротического панкреатита начальная доза составляет 800 мг в сутки до стойкого купирования проявлений панкреатогенного шока, при стабилизации состояния лекарственное средство назначают по 300-400 мг 2 раза в сутки внутривенно капельно с постепенным снижением суточной дозы. Отмену проводят постепенно, после устойчивого улучшения клинико-лабораторных показателей.

Особые указания
Пациентам с артериальным давлением более 180/100 мм. рт. ст., кризовым течением артериальной гипертензии и выраженной афорективной неустойчивостью требуется предварительная коррекция артериальной гипертензии и седативная терапия, а также контроль артериального давления во время проведения терапии.

Побочное действие

Со стороны пищеварительной системы: сухость и «металлический» привкус во рту, тошнота, метеоризм, диарея.
Прочие: сонливость, ощущение «разливающегося тепла» во всем теле, аллергические реакции.

Противопоказания

Острые нарушения функции печени и/или почек, повышенная чувствительность к лекарственному средству, детский возраст до 18 лет, беременность, лактация.

Меры предосторожности
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Усиливает действие противосудорожных средств (карбамазепина), бензодиазепиновых анксиолитиков и противопаркинсонических средств (леводопы).
Уменьшает токсическое действие этилового спирта.

Передозировка

Симптомы: нарушения сна (бессонница, в некоторых случаях – сонливость); при внутривенном введении – незначительное и кратковременное (до 1,5-2 ч) повышение артериального давления.
Лечение, как правило, не требуется, поскольку симптомы исчезают самостоятельно в течение суток. При необходимости показана симптоматическая терапия.


Форма выпуска
Раствор для инъекций в ампулах по 2 мл №10 (5x2 в контурных ячейковых упаковках).