Німесил - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

НІМЕСИЛ^®

(NIMESIL^®)

Склад.

Діюча речовина: 1 однодозовий пакет по 2 г гранул містить німесуліду 100 мг;

допоміжні речовини: макроголу цетостеариловий ефір, сахароза, мальтодекстрин, кислота лимонна безводна, апельсиновий ароматизатор.

Лікарська форма. Гранули для приготування суспензії для перорального застосування.

Фармакотерапевтична група. Не стероїдні протизапальні засоби. Код АТС М 01А Х 17.

Клінічні характеристики.

Показання. Лікування гострого болю. Симптоматичне лікування остеоартрозу   із больовим синдромом. Первинна дисменорея.

Протипоказання. Відома підвищена чутливість до німесуліду або до будь-якого компонента препарату. Гіперергічні реакції, які мали місце в минулому (бронхоспазм, риніт, кропив’янка) у зв’язку із застосуванням ацетил саліцилової кислоти чи інших не стероїдних протизапальних препаратів. Гепатотоксичні реакції на німесулід, які мали місце у минулому. Виразка шлунка чи дванадцяти палої кишки у фазі загострення, рецидивуючі виразки чи кровотечі у травному тракті, цереброваскулярні кровотечі або інші ураження, які супроводжуються кровотечами. Тяжкі порушення згортання крові. Тяжка серцева недостатність. Тяжка ниркова недостатність. Печінкова недостатність. Діти віком до 12 років. Третій триместр вагітності та період годування груддю. Підвищена температура тіла та грипоподібні симптоми, підозра на гостру хірургічну патологію. Не застосовувати одночасно з іншими препаратами, що потенційно можуть бути причиною гепатотоксичних реакцій. Алкоголізм та наркотична залежність.

Спосіб застосування та дози. Німесил^® призначають після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь. Застосовують мінімально ефективну дозу протягом найкоротшого часу для послаблення побічних ефектів. Максимальна тривалість курсу лікування Німесилом – 15 діб. Дорослі: та особи похилого віку: 1 однодозовий пакет, що містить 100 мг німесуліду, 2 рази на добу (добова доза 200 мг). Діти віком від 12 років: корекцію дози проводити не потрібно. Пацієнти з порушенням функції нирок: для пацієнтів із легким або помірним ступенем ниркової недостатності (кліренс креатині ну 30-80 мл/хв) коригувати дозу не потрібно. Вміст однодозових пакетів висипають у склянку, розчиняють водою і приймають усередину після їди.

Побічні реакції. Частота небажаних явищ класифікується таким чином: спостерігаються дуже часто (>1/10); часто (>1/100, але <1/10); іноді (>1/1000, але <1/100); рідко (>1/10000, але <1/1000); дуже рідко (<1/10000), невідомо (неможливо оцінити на підставі доступних даних).

Передозування.

Симптоми гострого передозування не стероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) звичайно обмежуються таким: апатія, сонливість, нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці. Ці симптоми, як правило, оборотні при підтримуючій терапії. Можливо виникнення шлунково-кишкової кровотечі, артеріальної гіпертензії, гострої ниркової недостатності, пригнічення дихання, коми, однак такі явища зустрічаються рідко. Були повідомлення про анафілактоїдні реакції при застосуванні терапевтичних доз НПЗЗ та при їх передозуванні. Специфічного антидоту немає. Лікування передозування – симптоматичне і підтримуюче. Даних про виведення німесуліду за допомогою гемодіалізу немає, але якщо взяти до уваги високий ступінь зв’язування німесуліду з білками плазми (до 97,5%), то малоймовірно, що діаліз виявиться ефективним. За наявності симптомів передозування або після застосування великої дози препарату протягом 4 год. після його прийому пацієнтам можуть бути призначені: штучне викликання блювання, та/або прийом активованого вугілля (60-100 г для дорослих) та/або прийом осмотичного послаблюючого засобу. Форсований діурез, підвищення лужності сечі, гемо діаліз та гемо перфузія можуть бути неефективними внаслідок високого ступеня зв’язування німесуліду з білками плазми. Слід контролю вати функції нирок та печінки.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Не слід застосовувати німесулід протягом першого та другого триместру вагітності без гострої потреби. У випадку застосування препарату жінками, що планують вагітність або підчас першого та другого триместрів вагітності, слід використовувати найменш можливу дозу та найменшу тривалість лікування. В третьому триместрі вагітності та у період годування груддю застосування німесуліду протипоказане.  

Діти. Застосування німесуліду у дітей до 12 років протипоказане.  

Особливі заходи безпеки. Немає.

Особливості застосування. Небажані побічні ефекти можна звести до мінімуму, використовуючи найменш ефективну дозу протягом найменш короткого періоду застосування, необхідного для контролю симптомів захворювання. За відсутності ефективності лікування (зменшення симптоматики захворювання) терапію препаратом слід припинити. Були повідомлення про випадки серйозних реакцій з боку печінки, у тому числі із летальним кінцем, при застосуванні препаратів німесуліду. Хворі, що відчувають симптоми, що схожі на симптоми ураження печінки під час лікування Німесилом^®, наприклад, анорексія, нудота, блювання, біль у животі, втомлюваність, темний колір сечі або хворі, у яких дані лабораторних аналізів функції печінки відхиляються від нормальних значень, повинні припинити використання препарату. Повторне призначення німесуліду таким хворим протипоказане. Під час лікування Німесилом^® хворий повинен утримуватись від застосування інших анальгетиків. Слід уникати супутнього застосування і інші НПЗЗ, у тому числі, селективних інгібіторів циклооксигенази-2. Хворі, які застосовували німесулід і у яких з’явилися симптоми, що схожі на грип або застуду, повинні припинити його застосування. У хворих літнього віку підвищена частота небажаних реакцій на НПЗЗ, особливо це стосується можливих кровотеч та перфорацій у травному тракті, які можуть бути смертельно небезпечними для хворого. Виразка, кровотеча або перфорація у травному тракті можуть загрожувати життю хворого, особливо, якщо в анамнезі є дані про те, що подібні явища виникали у хворого при застосуванні будь-яких інших НПЗЗ (без терміну давності). Ризик подібних явищ збільшується разом зі збільшенням дози НПЗЗ, у хворих, що мають в анамнезі виразку у травному тракті, особливо ускладнену кровотечею або перфорацією, а також у хворих літнього віку. Таким хворим лікування слід розпочинати з найменш можливої ефективної дози. Для цих хворих, а також для тих, які приймають паралельно низькі дози ацетил саліцилової кислоти чи інших препаратів, що збільшують ризик виникнення ускладнень з боку травного тракту, слід розглянути можливість застосування комбінованої терапії із використанням захисних речовин, наприклад, місопростола або інгібіторів про тонового насосу. Хворі з токсичним ураженням травного тракту, особливо особи літнього віку, повинні повідомляти про будь-які незвичні симптоми, що виникають в ділянці травного тракту, особливо, про кровотечі. Це особливо важливо на початкових стадіях лікування. Хворі, які приймають супутні препарати, що можуть збільшити ризик виникнення виразки або кровотечі, такі як кортикостероїди, антикоагулянти, селективні інгібітори повторного захоплення серотоніну, антитромбоцитарні засоби (ацетил саліцилова кислота), повинні бути проінформовані про необхідність дотримуватись обережності при застосуванні німесуліду. У випадку виникнення у хворого, що отримують Німесил^®, кровотечі або виразки травного тракту, лікування препаратом треба припинити. НПЗЗ з обережністю треба призначати хворим із хворобою Крона або із неспецифічним виразковим колітом в анамнезі, оскільки німесулід може призвести до їх загострення. Хворі із артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю в анамнезі, а також хворі із затримкою рідини в організмі та набряками внаслідок застосування НПЗЗ, вимагають відповідного контролю стану і консультації лікаря. Клінічні дослідження та епідеміологічні дані дозволяють зробити висновок про те, що деякі НПЗЗ, особливо у високих дозах та при тривалому застосуванні, можуть призвести до незначного ризику виникнення артеріальних тромботичних епізодів, наприклад, інфаркту міокарда та інсульту. Для виключення ризику виникнення таких явищ при застосуванні німесуліду даних недостатньо. Хворим із неконтрольованою артеріальною гіпертензією, гострою серцевою недостатністю, встановленою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями, німесулід слід призначати після ретельної оцінки стану. Таким же чином поступають перед призначення препарату хворим із факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань, наприклад при артеріальній гіпертензії, гіперліпідемії, цукровому діабеті, при курінні. Хворим із нирковою або серцевою недостатністю препарат слід призначати з обережність внаслідок можливого погіршення ниркової функції. У випадку погіршення стану лікування треба припинити. За особами літнього віку треба проводити ретельний клінічний контроль через можливість розвитку кровотеч та перфорацій травного тракту, погіршення функції нирок, печінки або серця. Оскільки німесулід може впливати на функцію тромбоцитів, його слід з обережністю призначати хворим із геморагічним діатезом. Однак німесулід не замінює ацетил саліцилову кислоту при профілактиці серцево-судинних захворювань. Німесил^® треба відмінити за появи перших ознак шкірного висипу, ураженні слизових оболонок та інших явищ алергічної реакції. Німесил^® містить сахарозу, ому його не слід призначати хворим із спадковою непереносимістю фруктози, малабсорбцією глюкози-галактози або недостатністю сахарази-мальтази.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Дослідження впливу німесуліду на здатність керувати авто транспортом або механічними засобами не проводились але якщо при застосуванні німесуліду у пацієнтів виникали головний біль, запаморочення чи сонливість, то їм слід відмовитись від керування авто транспортом або механічними засобами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакодинамічні взаємодії. Кортикостероїди: підвищується ризик виникнення виразки травного тракту або кровотечі. Антитромбоцитарні засоби та селективні інгібітори повторного захоплення серотоніну (SSSRIs): збільшується ризик виникнення кровотеч у травному тракті. Антикоагулянти: НПЗЗ можуть підсилювати дію антикоагулянтів, таких як Варварин, або ацетил саліцилова кислота, через що така комбінація не рекомендується та протипоказана хворим із тяжкими розладами коагуляції. Якщо такої комбінованої терапії неможливо уникнути, треба проводити ретельний контроль показників згортання крові. Діуретики, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та антагоністи ангіотензину ІІ. НПЗЗ можуть понижувати дію діуретинів та інших антигіпертензивних препаратів. У деяких хворих із погіршеною функцією нирок (наприклад, у зневоднених хворих або осіб літнього віку) спільне застосування інгібіторів АПФ, антагоністів ангіотензину ІІ або речовин, що пригнічують систему циклооксигенази можливе подальше погіршення функції нирок та виникнення гострої ниркової недостатності, яка, як правило, буває оборотна. Ці взаємодії слід враховувати тоді, коли хворий застосовує Німесил^®   спільно з інгібіторами АПФ чи антагоністами ангіотензину ІІ. Слід бути дуже обережним, застосовуючи таку комбінацію, особливо в осіб літнього віку. Хворі повинні отримувати достатню кількість рідини, а ниркову функцію треба ретельно контролю вати після початку застосування такої комбінації. Німесулід тимчасово понижує дію фуросеміду на виведення натрію, та в меншому ступені, на виведення калію, та понижує діуретичний ефект. Спільне застосування фуросеміду та Німесилу^® вимагає обережності у хворих із порушенням ниркової або серцевої   функції. Фармакокінетичні взаємодії з іншими лікарськими засобами. Були повідомлення про те, що НПЗЗ зменшують кліренс літію, що призводить до збільшення рівня літію в плазмі та токсичності літію. При призначенні Німесилу^® хворим, що отримують терапію препаратами літію, слід часто проводити   контроль рівня літію в плазмі.   При одночасному застосуванні з глібенкламідом, теофіліном, варфарином, дигоксином, циметидином та антацидними препаратами (комбінація алюмінію та магнію гідроксиду) клінічно значущих реакцій не спостерігалось. Німесулід пригнічує активність ферменту CYP2С 9. При одночасному застосуванні з Німесилом^® ліків, що є субстратами цього ферменту, концентрація їх в плазмі може підвищуватись. Потрібна обережність у випадку, коли німесулід призначається менше ніж за 24 години до або менше ніж за 24 години після прийому метотрексату, бо можливо підвищення рівня останнього у сироватці крові та збільшення його токсичності.

Фармакологічні властивості.

Фармкодинаміка. Німесил - це не стероїдний протизапальний засіб групи метансульфонанілідів, який виявляє протизапальну, знеболюючу та жарознижуючу дію. Лікувальна дія Німесилу^® зумовлена тим, що він взаємодіє з каскадом арахідонової кислоти і знижує біосинтез простагландинів шляхом інгібіції циклооксигенази. За рахунок селективної дії Німесилу^® на циклооксигеназу-2 не порушується синтез цитозахисних простагландинів в шлунку, що   дуже важливо для частоти виникнення побічних проявів. Крім того, Німесил^® зменшує вироблення су пероксидних аніонів, які індукуються нейтрофільними гранулоцитами, та пригнічує утворення вільних радикалів, які виникають під час запального процесу.

Фармакокінетика. В організмі людини Німесил^® добре всмоктується при пероральному прийомі, досягаючи максимальної концентрації в плазмі через 2-3 години. До 97,5% німесуліду зв’язується з білками плазми.

Німесулід активно метаболізується у печінці за участю CYP2C9, ізоферменту цитохрому Р 450. Основним метаболітом є парагідроксипохідне, яке також має фармакологічну активність. Період напів виведення – від 3,2 до 6 годин. Німесулід виводиться із організму з сечею – близько 50% від прийнятої дози. Близько 29% від прийнятої дози виводиться з калом у метаболізованому вигляді. Лише 1-3% виводиться із організму у незміненому стані. Фармакокінетичний профіль у осіб похилого віку не змінюється.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: світло-жовтий, зернистий порошок з апельсиновим запахом; після часткового розчинення колір розчину білий або світло-жовтий.

Термін придатності. 3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці!

Умови зберігання. Спеціальні умови зберігання не вимагаються. Лікарський засіб зберігати в недоступному для дітей місці!

Упаковка. Однодозовий пакет по 2 г гранул; по 9, або по 15, або по 30 пакетів в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Заявник.

Лабораторi Гвiдоттi С. п. А.

Місцезнаходження. Вiа Лiворнезе, 897; 56010 Ла Веттола (Пiза); Iталiя

Виробники.  

НИМЕСИЛ®
гран. д/п сусп. 100 мг пакетик 2 г, № 30

Нимесулид    100 мг
Прочие ингредиенты: кетомакрогол 1000, сахароза, мальтодекстрин, вкусовая добавка апельсиновая, кислота лимонная безводная.

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА: Фармакодинамика. Нимесулид (4-нитро-2-феноксиметаносульфонанилид) — НПВП группы метансульфонанилидов, оказывает противовоспалительное, обезболивающее и жаропонижающее действие. Терапевтический эффект нимесулида обусловлен тем, что он влияет на метаболизм арахидоновой кислоты и снижает биосинтез простагландинов путем ингибирования ЦОГ. За счет селективного действия на ЦОГ-2 не нарушает синтез простагландинов с цитопротекторным эффектом в слизистой оболочке желудка, что снижает риск развития побочных эффектов. Кроме того, нимесулид уменьшает образование супероксидных анионов нейтрофильными гранулоцитами и угнетает образование свободных радикалов, образующихся при воспалении.
Фармакокинетика. Хорошо всасывается при пероральном приеме, достигая максимальной концентрации в плазме крови через 2–3 ч. До 97,5% нимесулида связывается с белками плазмы крови.
Нимесулид активно метаболизируется в печени при участии CYP 2C9, изофермента цитохрома Р450. Основным метаболитом является парагидроксипроизводное, также обладающее фармакологическую активностью. Период полувыведения — 3,2–6 ч. Нимесулид выводится из организма с мочой — около 50% принятой дозы. Около 29% принятой дозы выводится с калом в метаболизованном виде и только 1–3% выводится из организма в неизмененном состоянии. Фармакокинетический профиль у лиц пожилого возраста не меняется. При длительном применении не кумулирует в организме.

ПОКАЗАНИЯ: лечение при острой боли. Симптоматическое лечение остеоартроза с болевым синдромом. Первичная дисменорея.

ПРИМЕНЕНИЕ: Нимесил назначают после тщательной оценки соотношения польза/риск. Применяют минимальную эффективную дозу на протяжении наиболее краткого времени для ослабления побочных эффектов. Максимальная продолжительность курса лечения Нимесилом — 15 сут.
Взрослые и лица пожилого возраста: 1 пакетик по 100 мг 2 раза в сутки (суточная доза 200 мг). Дети в возрасте старше 12 лет: коррекция дозы не требуется. Пациенты с нарушением функции почек: для пациентов с легкой или умеренной степенью почечной недостаточности (клиренс креатинина — 30–80 мл/мин) корригировать дозу не нужно. Содержимое порционных пакетиков высыпают в стакан, растворяют водой и принимают внутрь после еды.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ: повышенная чувствительность к нимесулиду или к любому компоненту препарата. Гиперергические реакции в анамнезе (бронхоспазм, ринит, крапивница) в связи с применением ацетилсалициловой кислоты или других НПВП. Гепатотоксическая реакция на нимесулид в анамнезе. Пептическая язва желудка или двенадцатиперстной кишки в фазе обострения, рецидивирующие пептические язвы или желудочно-кишечные кровотечения, цереброваскулярные кровотечения или другие поражения, сопровождающиеся кровотечением. Значительное нарушение свертываемости крови. Сердечная недостаточность тяжелой степени. Тяжелая почечная недостаточность. Печеночная недостаточность. Детям в возрасте младше 12 лет. В III триместр беременности и период кормления грудью. Повышенная температура тела и гриппоподобные симптомы, подозрение на острую хирургическую патологию. Не применять одновременно с другими препаратами, которые потенциально могут быть причиной гепатотоксических реакций. Алкоголизм и наркотическая зависимость.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ: частота побочных эффектов классифицируется таким образом: очень часто (≤1/10); часто (1/100, но ≤1/10); иногда (1/1000, но ≤1/100); редко (1/10 000, но ≤1/1000); очень редко (≤1/10 000), в том числе частные случаи.

РедкоАнемия, эозинофилияОчень редкоТромбоцитопения, панцитопения, пурпураСо стороны иммунной системы РедкоПовышенная чувствительностьОчень редкоАнафилаксияНарушения обмена веществ и метаболизмаРедкоГиперкалиемияПсихические нарушенияРедкоОщущение страха, нервозность, кошмарные сновиденияСо стороны нервной системыИногдаГоловокружениеОчень редкоГоловная боль, сонливость, энцефалопатия (синдром Рейе)Со стороны органа зренияРедкоНечеткость зренияОчень редкоНарушение зренияСо стороны органа слуха и равновесияОчень редкоГоловокружениеСо стороны сердечно-сосудистой системы ИногдаГипертензия РедкоТахикардия, геморрагии, лабильность АД, приливыСо стороны дыхательной системыИногдаОдышкаОчень редкоБА, бронхоспазмСо стороны ЖКТЧастоДиарея, тошнота, рвотаИногдаЗапор, метеоризм, гастритОчень редкоБоль в животе, диспепсия, стоматит, окрашивание кала в черный цвет (мелена), желудочно-кишечное кровотечение, язва, перфорирующая язва желудка и двенадцатиперстной кишкиСо стороны печени и желчевыводящей системыОчень редкоГепатит, фульминантный гепатит (в том числе случаи с летальным исходом), желтуха, холестазСо стороны кожи и придатковИногдаЗуд, кожная сыпь, повышенная потливость Редко Эритема, дерматитОчень редкоКрапивница, ангионевротический отек, отек лица, полиформная эритема, синдром Стивенса — Джонсона, токсический эпидермальный некролизСо стороны почек и мочевыводящих путейРедкоДизурия, гематурия, задержка мочеиспусканияОчень редкоПочечная недостаточность, олигурия, интерстициальный нефритОбщие нарушенияИногдаОтекиРедкоСлабость, астенияОчень редкоГипотермияДанные лабораторных исследований ЧастоПовышение уровня печеночных трансаминаз

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ: риск возникновения побочных явлений может быть снижен, если нимесулид применять в течение, по возможности, минимального промежутка времени. Лечение необходимо прекратить при отсутствии положительного клинического эффекта в течение нескольких дней. При повышении температуры тела и появлении гриппоподобных симптомов у больных, применяющих нимесулид, прием препарата следует отменить. При применении нимесулида были сообщения о возникновении серьезных побочных реакций со стороны печени (очень редко с летальным исходом), поэтому при длительном применении нимесулида необходимо контролировать показатели функции печени с периодичностью 1 раз в 2 нед. Если у пациентов, принимающих нимесулид, наблюдаются изменения показателей функции печени (повышение показателей АлАТ, АсАТ, ЩФ), появляются симптомы поражения печени (анорексия, тошнота, рвота, боль в животе, темная окраска мочи), препарат отменяют и в дальнейшем не назначают. Были сообщения о поражении печени (большинство которых имело обратимый характер) после кратковременного применения препарата. Во время лечения нимесулидом следует избегать его сочетанного применения с препаратами, обладающими гепатотоксическим эффектом, а также злоупотребления алкоголем, поскольку эти вещества могут повысить риск возникновения побочных реакций со стороны печени. При лечении нимесулидом следует воздерживаться от применения других анальгетиков.
Нимесулид следует с осторожностью назначать больным с нарушениями со стороны ЖКТ (пептическая язва, желудочно-кишечное кровотечение в анамнезе, язвенный колит или болезнь Крона). На любой стадии лечения нимесулид может спровоцировать желудочно-кишечное кровотечение, появление или перфорацию пептической язвы с сопутствующими симптомами или без них независимо от того, отмечались ли в анамнезе заболевания пищеварительного тракта. В случае возникновения таких осложнений лечение нимесулидом необходимо прекратить.
Пациентам с нарушением функции почек или сердца Нимесил следует применять с осторожностью, поскольку он может вызвать или усилить эти нарушения. В таком случае лечение Нимесилом следует прекратить. Препарат может вызвать задержку жидкости в организме, поэтому у пациентов с АГ и сердечной недостаточностью его следует применять с особой осторожностью.
Препарат может вызывать сонливость или головокружение. Лица пожилого возраста более склонны к возникновения побочных действий при применении НПВП, таких как желудочно-кишечное кровотечене или перфорация, нарушение функции сердца, печени или почек, поэтому эти пациенты нуждаются в проведении постоянного медицинскго контроля. Нимесулид может нарушить функцию тромбоцитов, поэтому его следует назначать с осторожностью больным с геморрагическим диатезом.
Нимесил нельзя применять как заменитель ацетилсалициловой кислоты для проведения кардиоваскулярной профилактики. Нимесулид может маскировать повышение температуры тела, связанное с бактериальной инфекцией.
Период беременности и кормления грудью. Не рекомендуется назначать нимесулид женщинам, планирующим беременность. Пациенткам, у которых беременность протекает с осложнениями или женщинам, которые проходят обследование по поводу бесплодия, не следует принимать нимесулид. Во время кормления грудью применять нимесулид не рекомендуется.
Влияние на способность управления транспортными средствами и работу с точными механизмами. Исследования влияния нимесулида на способность управления транспортными средствами и работу с механизмами не проводились. Если при применении нимесулида у пациентов возникали головокружение или сонливость, то им следует отказаться от подобных видов деятельности.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ: у пациентов, применяющих варфарин или подобные антикоагулянты, или ацетилсалициловую кислоту, имеется повышенный риск возникновения кровотечений, если они одновременно получают Нимесил. Поэтому такая комбинация не рекомендуется, а при тяжелых формах нарушения свертываемости крови она противопоказана. Если же такой комбинации невозможно избежать, необходим регулярный контроль состояния свертывающей системы крови.
У здоровых лиц нимесулид временно снижает диуретическое действие фуросемида и выведение натрия и в меньшей степени — калия, поэтому при одновременном применении нимесулида и фуросемида пациентам с нарушением функции почек или сердца функции следует соблюдать особую осторожность. Имеются данные о том, что НПВП снижают клиренс лития, что приводит к повышению уровня лития в плазме крови и повышению его токсичности. Если Нимесил назначают пациенту, получающему препараты лития, требуется проведение частого контроля уровня лития в плазме крови.
При одновременном применении с глибенкламидом, теофиллином, варфарином, дигоксином, циметидином и антацидными препаратами клинически значимых взаимодействий не отмечено. Следует соблюдать осторожность, если нимесулид назначается меньше чем за 24 ч до или после приема метотрексата, поскольку возможно повышение уровня последнего в сыворотке крови и усиление его токсичности. При одновременном применении с циклоспорином возможно повышение нефротоксичности последнего.

ПЕРЕДОЗИРОВКА: Симптомы: апатия, сонливость, тошнота, рвота, боль в эпигастральной области. Эти симптомы, как правило, обратимы. Возможно возникновение желудочно-кишечного кровотечения, АГ, ОПН, угнетения дыхания, комы. Однако такие явления отмечают редко. Лечение симптоматическое, специфического антидота нет. Данных о выведении нимесулида с помощью гемодиализа нет, но принимая во внимание высокую степень связывания нимесулида с белками плазмы крови (до 97,5%), маловероятно, что диализ окажется эффективным. Показано промывание желудка, применение активированного угля, симптоматическое лечение.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ: при комнатной температуре в прохладном сухом, защищенном от света месте.