Німулід - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

НІМУЛІД

(NIMULID)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: nimesulid; N-(4-нітрo-2-феноксифеніл)-метан сульфаніламід;

основні фізико-хімічні властивості: жовта, в’язка, ароматна суспензія;

склад: 5 мл суспензії містять німесуліду 50 мг;

допоміжні речовини: камедь ксантанова, сорбітолу розчин 70% не кристалізований, гліцерин, сахароза, кремофор RH-40 (поліоксил 40 - олія рицинова гідрована), натрію метилпарабен, натрію пропіл парабен, натрію бензоат, кремнію діоксид колоїдний, натрію мета бісульфат, кислоти лимонної моногідрат, кислота хлористоводнева концентрована, коригент ванільний, коригент манго (S-3206), барвник хінолін жовтий супра, вода очищена.

Форма випуску. Суспензія для перорального застосування.

Фармакотерапевтична група. Не стероїдні протизапальні та протиревматичні препарати.

Код АТС М 01А Х 17.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Німесулід – активна речовина, що має протизапальні, аналгезуючі та жарознижувальні властивості. Німесулід селективно інгібує ЦОГ II (циклооксигеназу II) і пригнічує синтез простагландинів у вогнищі запалення.

Німесулід інгібує звільнення ферменту мієлопер оксидази, а також пригнічує утворення вільних радикалів кисню, не впливаючи на процеси фагоцитозу та хемотаксису, пригнічує утворення фактора некрозу пухлин та інших медіаторів запалення.

Фармакокінетика. Після приймання внутрішньо німесулід швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові визначається через 2 - 3 години. Зв’язування німесуліду з білками плазми досягає 97,5 %.

Препарат метаболізується в печінці, основним продуктом метаболізму є гідроксинімесулід – фармакологічно активна речовина. Близько 65 % прийнятої дози німесуліду виділяється із сечею, решта 35 % – з калом.

Показання для застосування. Гострий біль. Симптоматичне лікування остеоартриту з больовим синдромом. Первинна дисменорея.

Спосіб застосування та дози. З метою запобігання виникненню та для послаблення прояву побічних реакцій препарат слід приймати протягом найкоротшого часу та в мінімально ефективній дозі. Призначати препарат слід тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь Препарат приймають внутрішньо після їди. Перед застосуванням вміст флакона необхідно ретельно збовтувати.

Суспензію призначають дорослим і дітям старше 12 років, які не можуть ковтати таблетки.

Рекомендована доза – по 5 - 10 мл суспензії двічі на добу. Максимальна добова доза – 200 мг (20 мл).

Для хворих літнього віку зазначена схема дозування корекції не потребує.

Побічна дія. При застосуванні препарату можуть виникнути такі побічні ефекти, переважно протягом першого тижня від початку лікування:

з боку шкіри: найчастіше виникають висипи, свербіж, посилене потовиділення, еритема, дерматит; у поодиноких випадках – ангіо невротичний набряк, набряк обличчя, мультиформна еритема, кропив’янка, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз;

з боку травного тракту: нудота, гастрит, біль у животі, діарея, запор, метеоризм; у поодиноких випадках – стоматит, мелена, пептична виразка шлунка або дванадцяти палої кишки, перфорація виразки або шлунково-кишкова кровотеча;

з боку печінки: жовтяниця, холестаз, підвищення рівня печінкових трансаміназ, іноді можливі випадки гострого гепатиту, навіть з летальним кінцем;

з боку центральної нервової системи: сонливість, головний біль, запаморочення, енцефалопатія (синдром Рейе);

психічні порушення: відчуття тривоги, нервозність, кошмарні сновидіння;

з боку нирок: набряки, дизурія, гематурія, затримка виділення сечі, поодинокі випадки олігурії, інтерстиціального нефриту і ниркової недостатності;

з боку системи крові: анемія, еозинофілі я, поодинокі випадки панцитопенії, пурпури і тромбоцит опенії;

з боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, анафілаксія;

з боку органів дихання: диспное, у поодиноких випадках – астма, бронхоспазм, особливо у хворих з підвищеною чутливістю до ацетил саліцилової кислоти та інших не стероїдних протизапальних засобів;

з боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпертензія, рідко – кровотеча, припливи, коливання артеріального тиску.

Також під час прийому препарату можливі порушення чіткості зору, астенія, гіпотермія гіперкаліємія.

Протипоказання. Виразкова хвороба шлунка і дванадцяти палої кишки у стадії загострення; виражені порушення функції печінки (печінкова недостатність) та гепатотоксичні реакції на прийом препарату в анамнезі, одночасне застосування з потенційно гепато токсичними засобами; тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатині ну менше 30 мл/хв), тяжкі порушення згортання крові; тяжка серцева недостатність; підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якого компонента препарату, а також реакції підвищеної чутливості до інших не стероїдних протизапальних засобів в анамнезі; вагітність (III триместр) та період годування груддю. Дитячий вік до 12 років. Алкоголізм, наркотична залежність. Підвищена температура тіла, грипоподібні стани, підозра на гостру хірургічну патологію.

Передозування. Симптоми. При передозуванні спостерігається летаргія, сонливість, нудота, блювання, біль в надчеревній ділянці, також можуть виникнути шлунково-кишкова кровотеча, артеріальна гіпертензія, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання, анафілактоїдні реакції та кома.

Лікування. Специфічного антидоту не існує. У випадку передозування слід проводити симптоматичну терапію. Хворим протягом перших 4 годин необхідно промити шлунок та прийняти активоване вугілля. Гемодіаліз не ефективний.

Необхідний ретельний контроль функції нирок і печінки.

Особливості застосування. Для зниження ризику розвитку побічних ефектів необхідно застосовувати мінімально ефективну дозу з найменшою тривалістю курсу лікування. Якщо стан хворого не поліпшується, лікування необхідно припинити.

В разі зростання рівнів печінкових ферментів або виявлення ознак ушкодження печінки (наприклад, анорексія, нудота, блювання, біль у животі, відчуття втоми, сеча темного кольору) препарат потрібно відмінити. Таким хворим надалі забороняється призначати німесулід.

Під час лікування німесулідом рекомендується уникати одночасного застосування гепатотоксичних препаратів, аналгетиків, інших не стероїдних протизапальних засобів, а також утримуватися від вживання алкоголю.

Шлунково-кишкова кровотеча або виразка/перфорація можуть розвинутися в будь-який момент при застосуванні препарату, з попереджуючими симптомами або без них, як при   шлунково-кишкових ускладненнях в анамнезі, так і без них. При виникненні шлунково-кишкової кровотечі або виразки препарат слід відмінити.

З обережністю слід призначати німесулід пацієнтам зі шлунково-кишковими порушеннями, виразковим колітом або хворобою Крона в анамнезі.

З обережністю слід призначати препарат хворим із нирковою або серцевою недостатністю, так як його застосування може призвести до погіршення функції нирок. У випадку погіршення функції нирок препарат слід відмінити.

У хворих літнього віку найчастіше розвиваються побічні ефекти внаслідок прийому препарату, у тому числі шлунково-кишкові кровотечі, перфорації, порушення функції серця, нирок і печінки. Тому рекомендується регулярний клінічний контроль стану пацієнта.

Оскільки німесулід може порушувати функцію тромбоцитів у хворих із геморагічним діатезом, його слід застосовувати з обережністю, під постійним контролем.

Застосування не стероїдних протизапальних засобів може маскувати підвищення температури тіла, пов'язане з фоновою бактеріальною інфекцією. У разі підвищення температури тіла або появи грипоподібних симптомів слід припинити прийом препарату.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Застосування німесуліду протипоказано в останньому триместрі вагітності.

Застосування німесуліду може порушувати жіночу фертильність і не рекомендується жінкам, які планують завагітніти. Як і інші не стероїдні протизапальні засоби, що пригнічують синтез простагландинів, німесулід може спричинити передчасне закриття боталової протоки, легеневу гіпертензію, олігурію, маловоддя. Зростає ризик розвитку кровотечі, атонії матки та периферичних набряків. Враховуючи також відсутність даних щодо застосування препарату вагітними жінками не рекомендується призначати німесулід у І та ІІ триместрах вагітності.

Годування груддю. Оскільки невідомо, чи проникає німесулід у грудне молоко, застосування німесуліду протипоказано у період годування груддю.

Діти.

Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років. Дозування для дітей віком старше 12 років таке ж, як і для дорослих.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Протягом лікування необхідно дотримуватися обережності під час керування авто транспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні з варфарином і аналогічними антикоагулянтами, ацетил саліциловою кислотою існує підвищений ризик розвитку кровотечі.

Одночасне застосування німесуліду та фуросеміду потребує обережності при лікуванні хворих з порушеною функцією нирок і серця.

Не стероїдні протизапальні засоби знижують кліренс літію, що призводить до підвищення концентрації літію в плазмі та збільшення його токсичності. Тому при одночасному застосуванні німесуліду та літію необхідно ретельно контролю вати концентрацію літію в плазмі.

При одночасному застосуванні німесуліду з дигоксином, теофіліном, глібенкламідом, ранітидіном, антацидами клінічно значущої взаємодії не відзначалось.

Німесулід пригнічує дію ферменту СYP 2С 9. Тому концентрація в плазмі препаратів, що піддаються впливу цього ферменту, може бути підвищена при одночасному застосуванні їх з німесулідом.

Необхідно дотримуватися обережності, якщо препарат приймається менш ніж за добу після або за добу до застосування метотрексату, оскільки збільшується концентрація метотрексату в сироватці та його токсичність.

Можливе підвищення нефротоксичності циклоспоринів при одночасному застосуванні з німесулідом.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому та недоступному для дітей місці при температурі 15°С - 25°С. Термін придатності – 3 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 30 мл або 60 мл у скляному або пластиковому флаконі коричневого кольору з кришкою фіксованої закрутки у картонній коробці.

Виробник.   Панацея Біотек Лтд.

Адреса. В-1, Ext./A-27, Mohan Co-op. Indl. Estate, Mathura Road, New Delhi-110 044, Індія.

Латинское название препарата Нимулид

Nimulid

АТХ

M01AX17 Нимесулид

Фармакологическая группа

• Прочие ненаркотические анальгетики, включая нестероидные и другие противовоспалительные средства

Нозологическая классификация (МКБ-10)

• G54.1 Поражения пояснично-крестцового сплетения
• K04.0 Пульпит
• K05.6 Болезнь пародонта неуточненная
• K12 Стоматит и родственные поражения
• M06.9 Ревматоидный артрит неуточненный
• M19.9 Артроз неуточненный
• M71 Другие бурсопатии
• M77.9 Энтезопатия неуточненная
• N73.9 Воспалительные болезни женских тазовых органов неуточненные
• R50.9 Лихорадка неустойчивая
• T14 Травма неуточненной локализации
• Z100* КЛАСС XXII Хирургическая практика

Состав и форма выпуска Таблетки 1 табл. нимесулид 100 мг вспомогательные вещества: лактоза; кроскармеллоза натрия; кремния диоксид коллоидный; крахмал; повидон; натрия докузат; полисорбат; магния стеарат; кислота хлористоводородная; вода очищенная  

в блистере 10 шт.; в пачке картонной 3 или 10 блистеров.

Таблетки лингвальные 1 табл. нимесулид 100 мг вспомогательные вещества: маннитол; аспартам; натрия карбоксиметилкрахмал; натрия метилпарагидроксибензоат; натрия пропилпарагидроксибензоат; калия сорбат; натрия кроскармеллоза; кремния диоксид коллоидный; магния стеарат; ароматизатор апельсиновый; вода очищенная  

в блистере 10 шт.; в пачке картонной 1 или 2 блистера.

Суспензия для приема внутрь 5 мл нимесулид 50 мг вспомогательные вещества: камедь ксантановая; сорбитола раствор 70% некристаллизованный; глицерин; сахароза; макрогола глицерилгидроксистеарат (Кремофор RH-40); натрия метилпарагидроксибензоат; натрия пропилпарагидроксибензоат; натрия бензоат; кремния диоксид коллоидный; натрия дисульфит; кислоты лимонной моногидрат; кислота хлористоводородная (конц.); вкусовая добавка — ваниль; вкусовая добавка — манго; краситель хинолиновый желтый; вода очищенная  

во флаконах темного стекла по 60 мл (с дозирующим стаканчиком); в пачке картонной 1 флакон.

Гель для наружного применения 1 г нимесулид 10 мг вспомогательные вещества: гипролоза; карбомер; спирт этиловый 95% (очищенный); вода очищенная; триацетин; диметилацетамид; фосфорная кислота; ароматизатор MSC-03; ароматизатор 0106-G  

в тубах по 10, 20 и 30 г; в пачке картонной 1 туба.

Характеристика

НПВС из класса сульфонанилидов.

Фармакологическое действие

Фармакологическое действие - противовоспалительное, обезболивающее, жаропонижающее.

Фармакокинетика

После приема внутрь хорошо всасывается из ЖКТ. Применение препарата одновременно с пищей замедляет скорость всасывания, но не влияет на степень всасывания. Трансдермальная форма геля обеспечивает равномерное распределение 70% активного вещества, являющегося водо- и жирорастворимым соединением без выраженных кислотных свойств (pKa = 6,5), в тканях в области нанесения и резорбцию 30% активного вещества в системный кровоток (биодоступность — 30%). Cmax — 2 (суспензия) — 3,5–6,5 (гель) мг/л, Tmax — 1,5–2,5 ч. Связывание с белками плазмы — 99%. В крови связывается с альбуминами (95%), эритроцитами (2%), липопротеидами (1%) и с кислыми α1-гликопротеидами (1%). Изменение дозы не влияет на степень связывания. Доля свободной фракции Нимулида в крови составляет 1%. Хорошо проникает в кислую среду очага воспаления (40% от концентрации в плазме), и в синовиальную жидкость (43% от концентрации в плазме). Легко проникает через гистогематические барьеры. Транспорт в ткани ускоряется метилксантинами, замедляется антибрадикининовыми средствами. Метаболизируется (преимущественно в печени) тканевыми монооксигеназами любых типов. Главный метаболит (4-гидроксинимесулид) обладает сходной фармакологической активностью с нимесулидом. 4-гидроксинимесулид является водорастворимым соединением, для выведения которого не требуются глутатион и реакции конъюгации II фазы метаболизма (сульфатирование, глюкуронирование и др.). Экскреция 4-гидроксинимесулида осуществляется почками (65%) и с желчью (35%), при этом происходит обратное всасывание 4-гидроксинимесулида из просвета ЖКТ, T1/2 — 2,89–4,78 ч. T1/2 нимесулида — 1,56–4,95 ч, выводится в виде метаболитов с мочой (70%) и калом (30%).

У больных с почечной недостаточностью (Cl креатинина — 30–80 мл/мин), а также у детей и лиц пожилого возраста фармакокинетический профиль нимесулида существенно не менялся.

Фармакодинамика

Селективно ингибирует ЦОГ-2 и воздействует на ряд других факторов: подавляет фактор активации тромбоцитов и фактор некроза опухолей альфа, синтез протеиназ и секрецию гистамина.

Гель: снижает концентрацию короткоживущего ПГH2, являющегося субстратом для кининстимулированного синтеза ПГ-изомеразой (при участии гемина и адреналина) ПГE2 в очаге воспаления и в восходящих путях проведения болевых импульсов в спинном мозге. Снижение концентрации ПГE2 (медиатора воспаления и боли) уменьшает активацию простаноидных рецепторов EP типа, что проявляется анальгетическим и противовоспалительным эффектами.

Показания препарата Нимулид

Таблетки:

ревматоидный артрит;

суставной синдром при обострении подагры;

псориатический артрит;

анкилозирующий спондилоартрит;

остеохондроз с корешковым синдромом;

остеоартроз;

миалгия ревматического и неревматического генеза;

воспаление связок, сухожилий, бурситы, в т.ч. посттравматическое воспаление мягких тканей;

болевой синдром различного генеза (в т.ч. в послеоперационном периоде, при травмах, альгодисменорее, зубная боль, головная боль, артралгия, люмбоишиалгия);

лихорадочный синдром при инфекционно-воспалительных заболеваниях.

Таблетки лингвальные:

симптомы лихорадки и воспаления, связанные с инфекциями верхних дыхательных путей (вирусной или бактериальной природы);

для облегчения болей различного происхождения в послеоперационном периоде, при повреждениях опорно-двигательного аппарата, при ранениях мягких тканей и т.д.

Суспензия:

лечение у детей различных инфекционно-воспалительных заболеваний, протекающих с подъемом температуры и выраженными болевыми ощущениями, включая заболевания уха, горла, носа (фарингит, тонзиллит, отит);

заболеваний костно-мышечной системы (ревматоидный артрит); травмы опорно-двигательного аппарата, мягких тканей, послеоперационные и зубные боли.

Гель:

артралгии;

воспалительные и дегенеративные заболевания суставов и околосуставных структур;

боли в нижней части спины, миалгии.

Противопоказания

повышенная чувствительность к нимесулиду и другим компонентам препарата; ацетилсалициловой кислоте или другим НПВС;

язвенные заболевания желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения;

выраженные нарушения функции печени и почек;

беременность;

период грудного вскармливания.

Применение при беременности и кормлении грудью

Противопоказано при беременности. На время лечения следует прекратить грудное вскармливание.

Побочные действия препарата Нимулид

Системные реакции: изжога, тошнота, рвота, диарея, гастралгия, изъязвления слизистой оболочки ЖКТ, головная боль, головокружение, задержка жидкости, сонливость, зуд, крапивница, бронхоспазм, аллергические реакции (кожная сыпь, анафилактический шок), тромбоцитопения, лейкопения, анемия, агранулоцитоз, повышение активности печеночных трансаминаз, удлинение времени кровотечения, гематурия.

Местные реакции (гель): раздражение кожи, кожная сыпь, шелушение, кожный зуд, транзиторное изменение цвета кожи (не требующее отмены препарата).

Взаимодействие

Следует соблюдать осторожность при одновременном применении препарата Нимулид с дигоксином, фенитоином, препаратами лития, диуретиками, гипотензивными средствами, другими НПВС, антикоагулянтами, циклоспорином, метотрексатом, пероральными противодиабетическими средствами. Может вытеснять из связи с альбуминами плазмы крови метотрексат, прямые и непрямые антикоагулянты, хинолоны, аминогликозиды, сульфаниламиды и фенитоин.

Передозировка

Случаи передозировки препарата не описаны. Специфического антидота не существует.

Способ применения и дозы

Таблетки и таблетки лингвальные: внутрь, с достаточным количеством воды, в конце или после приема пищи или рассасывая во рту. По 1 табл. (100 мг) 2 раза в сутки. В случае рассасывания следует проглотить слюну, в которой растворилась таблетка.

Суспензия. внутрь, предпочтительно до еды; при нарушенной функции желудка — в конце или после приема пищи. Взрослым — по 100 мг 2 раза в сутки; детям — по 1,5 мг/кг 2–3 раза в день. Максимальная доза для детей — не более 5 мг/кг/сут в 2–3 приема. При назначении пожилым пациентам коррекции дозы не требуется.

Гель. наружно, 3–4 раза в сутки. Наносят на область максимальной болезненности столбик геля в 3 см и легкими движениями пальцев распределяют равномерно, не втирая. После использования следует вымыть руки с мылом. Количество геля и частота применения (не более 4 раз в сутки) может варьировать в зависимости от реакции пациента и величины обрабатываемой поверхности. Максимальная дозировка — 5 мг/кг/сут (1 туба в сутки). Результат следует оценивать через 4 нед.

Меры предосторожности

Следует соблюдать осторожность при назначении препарата пациентам с застойной сердечной недостаточностью, артериальной гипертензией, нарушениями функции печени и/или почек, нарушениями зрения.

В связи с тем, что при применении препарата возможно возникновение таких побочных явлений, как головокружение и сонливость, следует соблюдать осторожность при его назначении пациентам, занимающимся потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстрых психических и двигательных реакций.

Гель: нельзя наносить на слизистые оболочки, включая конъюнктиву, а также на участки кожи, пораженные дерматозами или инфекциями. Не рекомендуется наносить на открытые раны и повреждения кожи. Не следует сильно втирать в кожу. Обработанные участки кожи нельзя закрывать окклюзионными повязками.

Комментарий

Таблетки лингвальные — патент РФ № 2216319 от 24 ноября 2000 г.

Гель для наружного применения — патент США № 5716609 от 10 февраля 1998 г.

Условия хранения препарата Нимулид

Список Б.: В сухом, защищенном от света месте, при температуре 15–25 °C.

Срок годности препарата Нимулид

5 лет.