Плагрил - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ПЛАГРИЛ^®

(PLAGRIL)

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка містить клопідогрелу бісульфату еквівалентно 75 мг клопідогрелу;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль преже латинізований, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид (171), тальк, заліза оксид      (Е 172).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Код АТС В 01А С 04.

Клінічні характеристики.

Показання. Профілактика проявів атеротромбозу у дорослих:

- у хворих, які перенесли інфаркт міокарда (початок лікування – через кілька днів, але не пізніше ніж через 35 днів після виникнення), ішемічний інсульт (початок лікування – через 7 днів, але не пізніше ніж через 6 місяців після виникнення), або у яких діагностовано захворювання периферичних артерій (ураження артерій і атеротромбоз судин нижніх кінцівок);

- у хворих із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q) у комбінації з ацетил саліциловою кислотою;

- у хворих із гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST у комбінації з ацетил саліциловою кислотою, у хворих, які отримують стандартне медикаментозне лікування та яким показана тромболітична терапія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, тяжкі захворювання печінки, гострі кровотечі (при пептичній виразці або внутрішньо черепному крововиливі), спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози, період вагітності і годування груддю, дитячий вік до 18 років.

Спосіб застосування та дози. Внутрішньо, дорослим по 75 мг 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі. У хворих із гострим коронарним синдромом без підвищення сегмента ST початкова доза клопідогрелу складає 300 мг одноразово, далі по 75 мг на добу у поєднанні з ацетил саліциловою кислотою у дозі 75-325 мг/добу. Тривалість курсу лікування – до 12 місяців. Максимальний ефект спостерігається через 3 місяці після початку лікування.

У хворих із гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST – клопідогрел призначають по 75 мг один раз на добу, починаючи з одноразової навантажувальної дози у комбінації з ацетил саліциловою кислотою, з застосуванням тромболітичних засобів або без них. Лікування хворих старше 75 років починають без навантажувальної дози клопідогрелу. Комбіновану терапію слід починати якомога раніше після появи симптомів і продовжувати принаймні чотири тижні.

Побічні реакції. Геморагічні ускладнення: шлунково-кишкові кровотечі, гематома, носові кровотечі, кровотечі респіраторного шляху (кровохаркання, легеневі кровотечі), кровотеча в ділянку ока (кон’юнктивальна, окулярна, ретинальна), внутрішньо черепні кровотечі (у деяких випадках – з летальним кінцем), кровотечі у місці ін’єкції, кровотеча з операційної рани.

Порушення кровотворення: тромбоцит опенія, лейкоцитопенія еозинофілі я; рідко – нейтропенія, включаючи тяжку нейтропенію; дуже рідко – тромботична тромбоцит опенічна пурпура, а пластична анемія, панцитопенія, агранулоцит оз, тяжка тромбоцит опенія, гранулоцит опенія, анемія.

Порушення згортання крові: подовження часу кровотечі, зниження кількості тромбоцитів і нейтрофілів.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, парестезія.

З боку травного тракту: поширені – діарея, абдомінальний біль, диспепсичні розлади; непоширені – виразка шлунка та дванадцяти палої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, метеоризм; рідко поширені – ретроперитонеальний крововилив, дуже рідко – шлунково-кишкові та ретроперитонеальні кровотечі з летальним кінцем, панкреатит, коліт (зокрема виразковий або лімфоцитарний), стоматит.

З боку шкіри: підшкірний крововилив, висип, свербіж, внутрішньо шкірні крововиливи (пурпура); дуже рідко – ангіо невротичний набряк, бульозний дерматит (мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), еритематозний висип, кропив’янка, екзема, плескатий лишай.

Реакції гіпер чутливості: анафілактоїдні реакції, сироваткова хвороба.

З боку гепатобіліарної системи: гостра печінкова недостатність, гепатит, аномальні показники функції печінки.

З боку нирок та сечовидільної системи: гематурія, гломерулонефрит, збільшення рівня креатині ну в крові.

З боку кістково-м’язової системи: дуже рідко – кістково-м’язові крововиливи (гемартроз), артрит, артралгія, міалгія.

Карді альні порушення: тахікардія, зниження артеріального тиску.

Інші: дуже рідко – зміна смакового сприйняття, сплутаність свідомості, галюцинації, васкуліт, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, гарячка.

Передозування. При передозуванні може спостерігатися подовження часу кровотечі. Лікування симптоматичне. Специфічний антидот невідомий. При необхідності швидкої корекції подовженого часу кровотечі дія клопідогрелу може бути припинена переливанням тромбоцитарної маси.

Застосування в період вагітності або годування груддю. Препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю.

Діти. Ефективність та безпека застосування препарату дітям не встановлені.

Особливості застосування. Через ризик розвитку кровотечі та гематологічних побічних дій, слід негайно провести розгорнутий аналіз крові та/або інші відповідні тести, якщо під час застосування препарату спостерігаються симптоми, що свідчать про можливість кровотечі. Плагрил^® потрібно з обережністю призначати хворим з підвищеним ризиком кровотечі внаслідок травми, оперативних втручань або інших патологічних станів, а також у разі застосування пацієнтами ацетил саліцилової кислоти, гепарину, інгібіторів глікопротеїну ІІb/ІІІа або не стероїдних протизапальних препаратів, зокрема інгібіторів ЦОГ-2. У випадку оперативних втручань, якщо антиагрегантна дія небажана, курс лікування Плагрилом^® потрібно припинити за 7 днів до оперативного втручання.

Хворі повинні інформувати лікаря про застосування препарату, якщо у них передбачається оперативне втручання або якщо лікар призначає новий для пацієнта лікарський засіб.

Плагрил^® подовжує час кровотечі, тому препарат з обережністю призначають хворим з ризиком кровотеч (особливо шлунково-кишкових та внутрішньо очних). Хворих потрібно попереджати про те, що зупинка кровотечі, яка виникає на фоні застосування Плагрилу^®, потребує більшої уваги. Хворі мають повідомляти лікаря про кожен випадок незвичної кровотечі.

Дуже рідко спостерігалися випадки тромботичної тромбоцит опенічної пурпури після застосування клопідогрелу, іноді після його короткочасного застосування. Тромботична тромбоцит опенічна пурпура супроводжувалася тромбоцит опенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією з неврологічними проявами, нирковою дисфункцією або гарячкою. Тромботична тромбоцит опенічна пурпура потенційно є станом що загрожує життю, та потребує негайного лікування, зокрема плазмофорезом.

Через відсутність клінічних даних Плагрил^® не рекомендується застосовувати у перші 7 днів після гострого ішемічного інсульту.

Досвід застосування препарату для лікування пацієнтів з нирковою недостатністю, у пацієнтів із захворюваннями печінки середньої тяжкості та можливістю виникнення геморагічного діатезу обмежений. Тому таким хворим клопідогрел слід призначати з обережністю.

Плагрил^® містить лактозу. Пацієнти з такими спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози, не повинні приймати цей препарат.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Загалом не впливає, але слід враховувати можливість появи побічної реакції, наприклад, такої як запаморочення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Не рекомендується одночасне застосування Плагрилу^® з варфарином, через те що така комбінація може посилювати інтенсивність кровотечі.

Ацетил саліцилова кислота не змінює інгібуючого ефекту Плагрилу^® на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів, але Плагрил^® потенціює дію ацетил саліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів, індуковану колагеном. Проте одночасне застосування ацетил саліцилової кислоти у дозі 500 мг 2 рази на добу не спричинювало значного збільшення часу кровотечі, подовженого внаслідок прийому Плагрилу^®.

Безпека довго тривалого застосування Плагрилу^® і ацетил саліцилової кислоти не встановлена. Одночасне застосування Плагрилу^® і гепарину не потребує корекції дози останнього і не впливає на антиагрегантну дію Плагрилу^®, але призначати дану комбінацію потрібно з обережністю.

Під час лікування Плагрилом^® з обережністю призначати тромболітичні препарати (рекомбінантний активатор тканинного плазміногену (rt-PA)). Комбінація Плагрилу^® і не стероїдних протизапальних засобів потребує обережності через можливість виникнення шлунково-кишкової кровотечі.

Клінічного значення фармакодинамічної взаємодії при застосуванні Плагрилу^® одночасно з атенололом або ніфедипіном не визначено. Фармакодинамічна активність Плагрилу^® практично не змінюється при одночасному застосуванні з фенобарбіталом, циметидином або естрогенами. Фармакокінетичні властивості дигоксину або теофіліну не змінюються при одночасному застосуванні з Плагрилом^®. Антацидні засоби не змінюють абсорбцію Плагрилу^®. Плагрил^® може інгібувати активність одного з ензимів цитохрому

Р₄₅₀ (CYP2C9). Унаслідок цього рівень деяких лікарських засобів, таких як фенітоїн і тол бутамід, може бути підвищений у плазмі крові через те, що вони метаболізуються при участі CYP2C9.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Клопідогрел селективно інгібує зв’язування аденозиндифосфату (АДФ) з його рецепторами на поверхні тромбоциту і активацію комплексу GP ІІb/ІІІа під дією АДФ, інгібуючи таким чином агрегацію тромбоцитів. Для надання такої дії необхідна біо трансформація клопідогрелу. Клопідогрел діє шляхом необоротної зміни рецептора АДФ на тромбоциті; тромбоцити, які вступають з ним у взаємодію, залишаються пошкодженими протягом усього терміну їх життя, нормальна функція тромбоцитів відновлюється зі швидкістю, що відповідає швидкості розвитку нових тромбоцитів. Повторне застосування препарату у дозі 75 мг на добу призводить до значного гальмування агрегації тромбоцитів, спричиненої АДФ. Інгібуючий ефект прогресивно посилюється, стабільний стан досягається через 3-7 днів лікування. При курсовому застосуванні середній рівень гальмування агрегації тромбоцитів складає

40-60 %. Агрегація тромбоцитів і тривалість кровотечі повертаються до початкового рівня у середньому через 5 днів після припинення лікування.

Фармакокінетика. При повторному прийомі внутрішньо у дозі 75 мг на добу клопідогрел швидко всмоктується, але концентрація вихідної сполуки в плазмі крові невисока і через

2 години після прийому не досягає межі вимірювання (0,00025 мг/л). Всмоктується не менше 50 % активної речовини. Клопідогрел швидко метаболізується в печінці. Основний метаболіт – карбоксильне похідне – фармакологічної властивості не має і складає 85 % від циркулюючої в крові вихідної сполуки. Максимальна концентрація даного метаболіту в плазмі крові близько 3 мг/л, яка спостерігається через 1 годину після прийому. Активний метаболіт – тіольне похідне, швидко і необоротно зв’язується з тромбоцитарними рецепторами, пригнічуючи таким чином агрегацію тромбоцитів. Цей метаболіт у плазмі крові не виявляється. Кінетика основного метаболіту показала лінійну залежність (підвищення концентрації в плазмі крові in vitrо 98 і 94 %) відповідно. Даний зв’язок залишається ненасиченим in vitro в широкому діапазоні концентрацій. Клопідогрел з організму виводиться із сечею близько 50 % і приблизно 46 % з калом протягом

120 годин. Період напів виведення головного циркулюючого метаболіту складає 8 годин.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: довгасті таблетки, вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору, з тисненням «СВТ» на одному боці та тисненням «75» на іншому.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 2 блістери у пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. «Д-р Редді’с Лабораторіс Лтд».

Місцезнаходження. Сурвей № 42, 45, 46, Бачупалі, Кутбулапур Мандал, округ Ранга Редді, Андра Прадеш, Індія.

Клопидогрел

Фармакологические свойства
клопидогрел (метил-(+)-(S)-a-(о-хлорфенил)-6,7-дигидро-тиено[3,2-с]пиридин-5(4Н)ацетат) — антиагрегант. Клопидогрел селективно ингибирует связывание АДФ с его рецепторами на поверхности тромбоцита и активацию комплекса GP IIb/IIIа под действием АДФ, ингибируя таким образом агрегацию тромбоцитов. Для проявления этого эффекта необходима биотрансформация клопидогрела. Клопидогрел действует путем необратимого изменения рецептора АДФ на тромбоците; тромбоциты, которые вступают с ним во взаимодействие, остаются поврежденными на протяжении всего срока их жизни, нормальная функция тромбоцитов восстанавливается со скоростью, которая соответствует скорости появления новых тромбоцитов. Повторное применение препарата в дозе 75 мг/сут приводит к значительному торможению агрегации тромбоцитов, вызванной АДФ. Ингибирующий эффект прогрессивно усиливается, равновесное состояние достигается через 3–7 дней лечения. При курсовом применении средний уровень торможения агрегации тромбоцитов составляет 40–60%. Агрегация тромбоцитов и продолжительность кровотечения возвращаются к исходному уровню в среднем через 5 дней после прекращения лечения.

Фармакокинетика
При повторном приеме внутрь в дозе 75 мг/сут клопидогрел быстро всасывается, однако концентрация исходного соединения в плазме крови невысокая, и через 2 ч после приема не достигает предела измерения (0,00025 мг/л). Всасывается не менее 50% активного вещества. Клопидогрел быстро метаболизируется в печени. Основной метаболит — карбоксильное производное — фармакологически неактивен и составляет 85% от циркулирующего в крови исходного соединения. Максимальная концентрация данного метаболита в плазме крови достигается через 1 ч после приема и составляет около 3 мг/л. Активный метаболит — тиольное производное, быстро и необратимо связывается с рецепторами тромбоцитов, угнетая таким образом агрегацию тромбоцитов. Этот метаболит в плазме крови не определяется. Кинетика основного метаболита демонстрирует линейную зависимость (повышение концентрации в плазме крови in vitro — 98 и 94% соответственно). Данная связь остается ненасыщенной in vitro в широком диапазоне концентраций. Около 50% клопидогрела выводится из организма с мочой, около 46% — с калом на протяжении 120 ч. Период полувыведения основного циркулирующего метаболита составляет 8 ч. Препарат хорошо переносится больными с циррозом печени.

Показания к применению
профилактика инфаркта миокарда, ишемического инсульта, внезапной кардиальной смерти у больных с клиническими проявлениями атеросклероза.

Способ применения и дозы
внутрь, взрослым — по 75 мг 1 раз в сутки независимо от приема пищи.

Побочные эффекты
головная боль, головокружение, парестезия, боль в животе, диспепсические явления, гастрит, запор, повреждения зубов, рвота, метеоризм, гематомы, гематурия, носовое кровотечение, очень редко — внутричерепное кровоизлияние, нейтропения, тромбоцитопения, кожная сыпь, апластическая анемия, бронхоспазм, ангионевротический отек, анафилактическая реакция.

Противопоказания
повышенная чувствительность к препарату, тяжелые заболевания печени, острое кровотечение (при пептической язве или внутричерепном кровоизлиянии), период беременности и кормления грудью, возраст до 18 лет.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
не рекомендуется одновременное применение Плагрила с варфарином, поскольку такая комбинация может усиливать интенсивность кровотечения. Ацетилсалициловая кислота не изменяет ингибирующего влияния Плагрила на АДФ-индуцированную агрегацию тромбоцитов, однако Плагрил потенцирует действие ацетилсалициловой кислоты на агрегацию тромбоцитов, индуцированную коллагеном. Тем не менее одновременное применение ацетилсалициловой кислоты в дозе 500 мг 2 раза в сутки не вызывало значительного увеличения времени кровотечения, удлиненного вследствие приема Плагрила. Безопасность длительного применения Плагрила и ацетилсалициловой кислоты не установлена. Одновременное применение Плагрила и гепарина не требует коррекции дозы последнего и не влияет на антиагрегантное действие Плагрила, однако назначать данную комбинацию нужно с осторожностью. Во время лечения Плагрилом с осторожностью следует назначать тромболитические препараты (рекомбинантный активатор тканевого плазминогена). Применение комбинации Плагрила и НПВП требует осторожности ввиду возможности возникновения желудочно-кишечного кровотечения. Клинически значимого фармакодинамического взаимодействия при одновременном применении Плагрила с атенололом или нифедипином не выявлено. Фармакодинамический профиль Плагрила практически не изменяется при одновременном применении с фенобарбиталом, циметидином или эстрогенами. Эффект дигоксина или теофиллина не изменяется при одновременном применении с Плагрилом. Антацидные средства не влияют на абсорбцию Плагрила. Плагрил может ингибировать активность одного из ферментов цитохрома Р450 (CYP2C9), вследствие чего концентрация в плазме крови лекарственных средств, метаболизирующихся при участии этого фермента (таких как фенитоин и толбутамид) может повышаться.

Передозировка
специфический антидот неизвестен. При необходимости быстрой коррекции удлиненного времени кровотечения эффект клопидогрела можно устранить переливанием тромбоцитарной массы.

Особенности применения
не следует назначать Плагрил на протяжении первых нескольких недель после острого инфаркта миокарда. Из-за отсутствия клинических данных Плагрил не рекомендуется применять при нестабильной стенокардии, после чрескожной транслюминальной коронарной ангиопластики, при аортокоронарном шунтировании и остром ишемическом инсульте (менее 7 дней). Плагрил нужно с осторожностью назначать больным с повышенным риском кровотечения вследствие травмы, оперативных вмешательств или патологических состояний. В случае оперативных вмешательств, при которых антиагрегантное действие нежелательно, Плагрил следует отменить за 7 дней до операции. Плагрил удлиняет время кровотечения, поэтому его следует применять с осторожностью у больных с риском развития кровотечений (в особенности желудочно-кишечных и внутриглазных). Больные должны сообщать врачу о каждом случае непривычного кровотечения. Больные также должны информировать врача о приеме препарата, если у них планируется оперативное вмешательство или если врач назначает новый для пациента лекарственный препарат. С осторожностью применяют препарат у больных с нарушенной функцией почек, умеренно выраженными нарушениями функции печени (возможно развитие геморрагий).

Условия и сроки хранения
в защищенном от света месте при температуре 15–25 °С.