Прозерин - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ПРОЗЕРИН

(PROSERINUM)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: neostigmine, [3-диметил-карбамоїлфеніл) триметил амонію метил сульфат];

основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина;

склад: 1 мл містить неостигміну метил сульфату 0,0005 г;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антихолін естеразні засоби. АТС N07A А 01.

Фармакологічні властивості. Прозерин - синтетична антихолін естеразна речовина, яка містить четвертинну амонієву групу. Оборотний виражений блокатор холін естерази. Важко проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Переважно впливає на периферичну нервову систему і, внаслідок указаного блокую чого ефекту, сприяє посиленню дії ацетилхоліну на органи і тканини, відновленню нервово-м'язової провідності. За периферичними ефектами прозерин близький до фізостигміну і галантаміну: він викликає брадикардію, посилення слиновиділення, міоз, посилює тонус гладкої мускулатури кишечника, сечового міхура, бронхіальних м'язів.

Прозерин є антагоністом антиделоляризуючих курареподібних препаратів. Але у великих дозах він може викликати порушення нервово-м'язової провідності як результат накопичення ацетилхоліну і стійкої деполяризації в області нервових синапсів.

Фармакокінетика. Після внутрішньом'язового введення швидко абсорбується і виводиться. У хворих міастенією С_max досягає через 30 хв., період напів виведення становить 51-90 хв. Препарат гідролізу ється холін естеразою і метаболізується мікросомальними ферментами печінки, біля 80% препарата виводиться з сечею: 30% у вигляді метаболітів і 50% виводиться у незмінному вигляді. Терапевтичний ефект проявляється через 20 - 30 хв. і продовжується від 2,5 до 4 год. При внутрішньо венному введенні препарату період напів виведення становить 47 - 60 хв.

Показання для застосування. Прозерин застосовують при міастенії, рухових порушеннях після травм мозку, паралічах, у відновному періоді після перенесених менінгіту, поліомієліту, енцефаліту, при атрофії зорового нерва, невритах, для профілактики та лікування атонії кишечника і сечового міхура, стимуляції пологової діяльності, для звуження зіниці і зниження внутрішньо очного тиску при відкритокутовій глаукомі, як антидот антидеполяризуючих міо релаксантів.

Спосіб застосування та дози. Прозерин застосовують підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньо венно.

Під шкіру дорослим вводять по 0,0005 г (0,5 мг = 1 мл 0,05% розчину) 1-2 рази в день. Вищі дози для дорослих під шкіру: разова — 0,002 г (2 мг), добова — 0,006 г (6 мг). При розвитку мі астенічного кризу у дорослих прозерин вводять внутрішньо венно по 0,5 - 1 мл 0,05% розчину, потім підшкірно у вказаних вище дозах з невеликими інтервалами. Для потенціювання дії прозерину іноді під шкіру додатково вводять ефедрин (1 мл 5% розчину). В деяких випадках при лікуванні міастенії препарат призначають у поєднанні з антагоністами альдостерону, кортикостероїдами, анаболічними гормонами. Слід враховувати, що недостатні дози можуть погіршити перебіг захворювання, а перевищення доз може сприяти виникненню " холінергічного кризу", розладу дихання.

Для стимулювання пологів прозерин можна вводити підшкірно по 1 мл 0,05% розчину 1-2 рази з проміжками в 1 годину. Одночасно з першою ін'єкцією однократно під шкіру вводять 1 мл 0,01% розчину атропіну сульфату.

В офтальмології для зниження внутрішньо очного тиску використовують 0,5% розчин (закапують в кон'юнктивальний мішок 1 - 2 краплі 1 - 4 рази в день).

Якщо прозерином блокують дію міо релаксантів, то попередньо внутрішньо венно вводять атропіну сульфат в дозі 0,5 - 0,7 мл 0,1% розчину, потім чекають прискорення пульсу і через 1,5-2 хвилини вводять внутрішньо венно 1,5 мг (3 мл 0,05% розчину) прозерину. При недостатньому ефекті цієї дози препарат вводять повторно в такій же дозі (при появі брадикардії роблять додаткову ін'єкцію атропіну). Максимально можлива кількість прозерину, яка може бути введена, становить 5-6 мг, тобто 10 - 12 мл 0,05% розчину (загальна тривалість введення - 20-30 хвилин).

Під шкіру дітям призначають по 0,00005 г (0,05 мг) (0,1 мл 0,05% розчину) на 1 рік життя, але не більше 0,75 мл 0,05% розчину на одну ін'єкцію.

Як правило, дітям прозерин призначають один раз на добу, однак при необхідності добову дозу прозерину можна розподілити на два-три прийоми. Парентеральне застосування прозерина можливе тільки в умовах стаціонару. Курс лікування продовжується 25 - 30 діб, при необхідності препарат призначають повторно після 3-4 тижневої перерви. При міастенії препарат призначають в/м у добовій дозі 0,5 мг або 15 мг внутрішньо і п/ш, курс лікування є подовженим, зі зміною шляхів уведення.

Побічна дія. Побічна дія препарату пов'язана в основному з м-холіноміметичною дією прозерину.

З боку органів ШКТ: спастичне скорочення і посилення перистальтики шлунковокишкового тракту, метеоризм, діарея, нудота, блювання.

З боку ЦНС і периферичної НС: головний біль, запаморочення, загальна слабкість, втрата свідомості, сонливість, судоми, дизартрія, міоз, тремор, спазми і сіпання м'язів скелетної мускулатури і м'язів язика, частіше сечовиділення, почервоніння обличчя, гіперсалівація.

З боку серцево-судинної системи: гіпотензія, порушення серцевого ритму у вигляді тахі- і брадикардії, AV-блокади, вузлового ритму, екстра систолічної аритмії, раптової зупинки серця.

З боку дихальної системи: посилення секреції фарингіальних і бронхіальних залоз, задишка, бронхоспазм, пригнічення дихання навіть до його зупинки.

При передозуванні прозерину або підвищеній чутливості до препарату можуть спостерігатися побічні ефекти, обумовлені перезбудженням холінорецепторів (" холінергічний криз"): брадикардія, посилене слиновиділення, звуження зіниць, бронхоспазм, нудота, посилення перистальтики кишечника, діарея, часте сечовипускання, посмикування м'язів язика та скелетної мускулатури, зростаюча слабкість м'язів, яка розповсюджується на дихальну мускулатуру (аж до зупинки дихання).

При застосуванні препарату можливий розвиток алергічних реакцій у вигляді шкірного свербіжу, висипу і інших проявів алергіі навіть до анафілактичного шоку. Для усунення побічних явищ дозу препарату зменшують або припиняють його застосування. При необхідності вводять атропін, метацин та інші холінолітичні засоби.

Протипоказання. Застосування прозерину протипоказано при підвищеній індивідуальній чутливості, механічній обструкції кишечника і сечовивідних шляхів, при епілепсії, гіперкінезах, бронхіальній астмі, стенокардії, вираженому атеросклерозі, в період вагітності і лактації, у послаблених дітей в період гострих захворювань, інтоксикацій. З обережністю препарат застосовують у хворих похилого віку.

Передозування. У випадках передозування — максимально виражена побічна дія.

Особливості застосування. Призначення прозерина повинне бути обережним в аспекті вибору доз і з урахуванням можливої високої індивідуальної чутливості до нього. З обережністю застосовують при артеріальній гіпотензії, порушенні серцевого ритму. особливо при брадикардії, при перевазі тонусу n.vagus, гіпертиреоїдизмі, хворобі Адисона, виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки, на фоні прийому антихолінергічних засобів, у дітей, які хворіють міастенією, на фоні прийому антибактериальних препаратів, що мають антидеполяризуючий ефект (неоміцин, стрептоміцин, канаміцин і інш.), місцевих і загальних анестетик ів, проти аритмічних препаратів, які порушують холінергічну передачу.

При призначенні великих доз прозерину необхідно попередньо або сумісно призначити атропін.

Через збіг кліничних симптомів міастеничного кризу (при недостатній терапевтичній дозі препарату) і холінергічного кризу (як наслідок передозування прозерину) необхідно проведення пильної диференційної діагностики. При необхідності застосування препарата у жінки в період лактаціі на час лікування прозерином припиняють годування дитини груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні прозерина подовжується і посилюється вплив деполяризуючих міо релаксантів (дитилін і інш.), зменшуються або усуваються ефекти антидеполяризуючих міо релаксантів. Атропін, метацин і інші м-холіноблокатори послаблюють м-холіноміметичні ефекти прозерина (звуження зіниць. брадикардію, посилення моторики ШКТ, гіперсалівацію і ін.).

Умови та термін зберігання. Термін зберігання 4 роки. Зберігати в захищеному від світла місці, недоступному для дітей.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 1 мл в ампулах, по 10 ампул в пачці.

Виробник. Філія ТОВ “Дослідний завод “ГНЦЛС”.

Адреса. Україна, м. Харків, вул. Воробйова, 8.

Инструкция по медицинскому применению

лекарственного средства

ПРОЗЕРИН

Торговое название

Прозерин

Международное непатентованное название

Неостигмин

Лекарственная форма

Раствор для инъекций 0,5 мг/мл

Состав

1 мл раствора содержит

активное вещество - прозерин 0,5 мг,

вспомогательные вещества - вода для инъекций  до 1 мл.

 Описание

Прозрачная бесцветная жидкость

Фармакотерапевтическая группа

Другие препараты для лечения заболеваний нервной системы.

Парасимпатомиметики. Антихолинэстеразные препараты.

Код АТС N07А А01

 Фармакологические свойства

Фармакокинетика

Являясь четвертичным аммониевым основанием, плохо проникает через гематоэнцефалический барьер (ГЭБ) и не оказывает центрального действия. При внутримышечном введении (в/м) введении ТCmax = 30 мин. Связывание с белками плазмы крови составляет 15 – 25 %. Т1/2 при в/м приеме - 51-90 мин, при внутривенном (в/в) приеме – 53 мин. Метаболизируется в печени с образованием неактивных метаболитов.80% введенной дозы выводится почками в течение 24 ч (из них 50% в неизмененном виде и 30% - в виде метаболитов).

Прозерин проникает через плаценту, в очень небольших количествах выделяется с грудным молоком.

Фармакодинамика

Прозерин ингибитор ацетилхолинэстеразы и псевдохолинэстеразы. Оказывает непрямое холиномиметическое действие за счет обратимого ингибирования  холинэстеразы и потенцирования действия эндогенного ацетилхолина. Улучшает нервно-мышечную передачу, усиливает моторику желудочно-кишечного тракта, повышает тонус мочевого пузыря, бронхов, секрецию экскреторных желез. Вызывает брадикардию, понижение артериального давления. Суживает зрачок, понижает внутриглазное давление, вызывает спазм аккомодации.

Показания к применению

-        миастения и миастенический синдром

-        периферический паралич поперечно-полосатой мускулатуры

-        восстановительные периоды после перенесенного менингита, полиомиелита, энцефалита

-        слабость родовой деятельности

-        атрофия зрительного нерва

-        невриты

-        атония желудка, кишечника и мочевого пузыря.

-        в офтальмологии: для сужения зрачка и понижения внутриглазного давления при открытоугольной глаукоме.

-        мышечная слабость и угнетение дыхания по окончании анестезии (в качесиве антидота антидеполяризующих миорелаксантов)

Способ применения и дозы

Взрослым вводят под кожу по 0,5 мг (1 мл) препарата 1 – 2 раза в сутки. Высшие дозы для взрослых: подкожно - разовая 2 мг (4 мл), суточная – 6 мг (12 мл).

При развитии миастенического криза у взрослых Прозерин вводят внутривенно по 0,5 – 1 мл препарата, затем подкожно в указанных выше дозах с небольшими интервалами. Для потенцирования действия Прозерина иногда под кожу дополнительно вводят эфедрин (1 мл 5 % раствора). В ряде случаев при лечении миастении препарат назначают в сочетании с антагонистами альдостерона, кортикостероидами, анаболическими гормонами. Следует учитывать, что недостаточные дозы могут ухудшать течение заболевания, а превышение доз может способствовать возникновению “холинергического криза”, расстройству дыхания.

При слабой родовой деятельности, для стимуляции родов Прозерин вводят подкожно по 1 мл препарата 1 – 2 раза с промежутками в один час. Одновременно с первой инъекцией однократно под кожу вводят 1 мл 0,01 % раствора атропина сульфата.

Если Прозерином купируют действие миорелаксантов, то предварительно внутривенно вводят атропина сульфат в дозе 0,5 – 0,7 мл 0,1 % раствора, затем ожидают учащения пульса  до 80 уд/мин и через 1,5 – 2 минуты вводят внутривенно медленно 1,5 мг (3 мл) Прозерина. При недостаточном эффекте этой дозы препарат вводят повторно в такой же дозе (при появлении брадикардии делают дополнительную инъекцию атропина). Максимально возможное количество Прозерина, которое может быть введено, составляет 5 – 6 мг (10 – 12 мл), общее время введения – 20 – 30 минут.

Детям (только в условиях стационара) подкожная доза рассчитывается по 0,05 мг (0,1 мл) на 1 год жизни, но не более 0,375 мг (0,75 мл) на одну инъекцию. Обычно детям Прозерин назначают один раз в сутки, однако при необходимости суточную дозу Прозерина можно разделить на два – три приема.

Побочное действие

-        гиперсаливация, тошнота, рвота, диарея

-        подергивание мышц языка

-        частое мочеиспускание

-        брадикардия

-        снижение артериального давления

-        усиление секреции бронхиальных желез

-        повышение тонуса бронхов

-        кожная сыпь, зуд

-        подергивание скелетных мышц

-        слабость

Противопоказания

-        эпилепсия

-        гиперкинезы

-        бронхиальная астма

-        ишемическая болезнь сердца (в частности, стенокардия)

-        атеросклероз

-        механическая непроходимость желудочно-кишечного тракта или мочевыводящих путей

-        у ослабленных детей в периоде острых заболеваний, интоксикаций

-        беременность и период лактации

-        повышенная чувствительность к препарату

Лекарственное взаимодействие

Прозерин является антагонистом недеполяризующих миорелаксантов и усиливает действие деполяризующих миорелаксантов.

М-холиноблокаторы, ганглиоблокаторы, хинидин, новокаинамид, местные анестетики, трициклические антидепрессанты, противоэпилептические и противопаркинсонические препараты уменьшают действие Прозерина.

Эфедрин потенцирует действие Прозерина.

При одновременном применении Прозерина с бета-адреноблокаторами возможно усиление брадикардии.

Особые указания

С осторожностью применяют при брадикардии, аритмиях, артериальной гипотензии, ваготонии, болезни Аддисона, гипертиреоидизме, язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки.

Особенности влияния лекарственного средства на способность управлять транспортным средством или потенциально опасными механизмами

В период лечения следует воздерживаться от вождения транспорта и других потенциально опасных видов деятельности, при которых требуется концентрация внимания, высокая скорость психомоторных реакций и точная координация движений.

Передозировка

Симптомы - возможно усиление описанных побочных эффектов, связанные с перевозбуждением холинорецепторов (“холинергический криз”).

Лечение - для снятия побочных явлений дозу препарата уменьшают или прекращают применение его. При необходимости вводят атропин, метацин и другие холинолитические средства.

Форма выпуска и упаковка

В ампулах по 1 мл. По 10 ампул в пачке из картона вместе с инструкцией по применению.

Условия хранения

Хранить в защищенном от света месте, при температуре не выше 25о С.

Хранить в недоступном для детей месте!

Срок хранения

3 года

Не использовать по истечении срока годности, указанного на упаковке.

Условия отпуска

По рецепту