ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
РЕОПІРИН
(RHEOPYRIN)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або дещо зеленуватий розчин;
склад: 1 мл розчину містить 150 мгфенілбутазону натрія і 150 мг амінофеназону;
допоміжна речовина: натрійгідроксиметансульфокислий.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Анальгетики та антипіретики. Амінофеназон, комбінації без психолептиків.
Код АТС: N02B B53.
Фармакологічні властивості. Комбінований анти ревматичний препарат длявнутрішньом’язового застосування, що має виражену протизапальну та анальгезуючудію.
Фармакокінетика. 98 % препарату зв’язується з білками плазми. Період напів виведення складає в середньому 77 (54 - 99) годин. 61% препарату виділяється із сечею, 27 % – з калом. Фенілбутазон проникає через плаценту і виявляється в грудному молоці.
Показання для застосування. Артрит, гострий та хронічний ревматичний поліартрит, простріл, гострий ревматичний перикардит, подагра, ревматичнийполісерозит, спондилоартрит, ревматизм м’яких тканин, невралгія, гострий та хронічний поліневрит, невралгія лицьового нерва, аднексит, сальпінгіт, параметрит, ірит та іридоцикліт, папілоретиніт.
Спосіб застосування та дози. Для лікування ревматичних захворювань удорослих Реопірин необхідно вводити внутрішньом’язово по 5 мл щодня або черездень, в сідницю за допомогою довгої голки, глибоко, повільно, протягом 1-2хвилин. При гінекологічних захворюваннях кожні 4-5 днів дорослим вводять по 5мл препарату до зникнення болю та температури.
Дітям у віці 7-14 років препарат уводять глибоко внутрішньом’язово по 0,5 – 1 мл 3 рази на добу, щодня або через день.
Якщо при застосуванні препарату в дозі, що рекомендується, протягом 1тижня не відмічається покращення, прийом препарату відміняють. Якщо стан хворого покращується, то дозу препарату необхідно зменшити до ефективної підтримуючої.
Побічна дія. Біль, стерильний абсцес у місці ін’єкції, затримка води і солей, глюкозурія, гематурія, сонливість, випот.
Протипоказання. Розлади серцевого ритму, вади серця, хронічна міопатія серця, надчутливість до амінофеназону та фенілбутазону, захворювання нирок і печінки, виразка шлунка та дванадцяти палої кишки, набряки та схильність до набряків, захворювання кровотворної системи. При підозрі на епілепсію не рекомендується парентеральне застосування.
Передозування. Симптоми у початковій стадії: нудота, блювання (часто блювота з домішкою крові), галюцинації, психоз, коматозний стан, судоми (удітей), підвищення температури тіла, порушення електролітного обміну. Через 2-7днів: печінкова недостатність, набряки, жовтяниця, зміни на ЕКГ, порушення збоку системи кровотворення.
Лікування: специфічного антидота немає. Рекомендується проводити симптоматичну терапію.
Особливості застосування. У зв’язку з побічними явищами й індивідуальною чутливістю до фенілбутазону Реопірин застосовують удитячому віці лише в надзвичайних випадках і тільки в стаціонарі під спостереженням лікаря і при постійному контролі картини крові, сечі, функції печінки.
Тривале застосування препарату у дорослих відбувається тільки під контролем лікаря з обов’язковимщотижневим контролем показників загального аналізу крові. Незалежно від числа лейкоцитів, прийом препарату варто припинити з появою токсичних симптомів.
Дані про застосування препарату в періоди вагітності та лактації відсутні.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Реопірин підсилює дію пероральнихпротидіабетичних препаратів, антикоагулянтів, сульфаніламідів, барбітуратів та послабляє ефективність іміпраміна, дифеніна, гризеофульвіна, цефалоспоринів.
Умови та терміни зберігання. Зберігати при температурі 15-300С, у місцях, недоступних для дітей.
Термін придатності – 3 роки.
Применяют при невралгиях (боли, распространяющейся по ходу нерва), ишиасе (радикулите пояснично-крестцовом), люмбаго (приступообразной интенсивной боли в поясничной области), миозитах (воспалении мышц), ревматоидных полиартритах (инфекционно-аллергической болезни из группы коллагенозов, характеризующейся хроническим прогрессирующим воспалением суставов), подагрическом артрите (остром воспалении сустава вследствие отложения в ткани сустава мочекисльгх солей), болезни Бехтерева (системном заболевании, характеризующемся поражением суставно-связочного аппарата позвоночника и поражением внутренних органов) и других заболеваниях, сопровождающихся воспалительными явлениями.
Способ применения:
В острых стадиях заболевания прибегают к инъекциям. Инъекции (1 ампула) производятся в верхний наружный квадрант ягодичной мышцы медленно (в течение 1-2 мин). В качестве поддерживающей терапии и в менее тяжелых случаях назначают внутрь. Принимают по 1 таблетке 3-4 раза в день.
Противопоказания:
!Парентеральное (минуя желудочно-кишечный тракт) введение противопоказано при спазмофилии (заболевании, связанном с уменьшением содержания в крови ионов кальция и защелачиванием крови), при тяжелых заболеваниях печени, при эпилепсии.
Форма выпуска:
Таблетки, покрытые оболочкой, содержащие амидопирина и бутадиона по 0,125 г, в упаковке по 10 штук; ампулы, содержащие по 0,75 г натриевой соли бутадиона и 0,75 г амидопирина в 5 мл раствора.
Условия хранения:
Список Б. Таблетки - в сухом темном месте.
Синонимы:
Пирабутол.
Дополнительно:
Бутадион также входит в состав препарата амбене.
Внимание!
Перед применением препарата Реопирин вы должны проконсультироваться с врачом. Данная инструкция приведена в свободном переводе и предназначена исключительно для ознакомления. Для получения более полной информации просим обращаться к аннотации производителя.