Рифампіцин плюс - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

РИФАМПІЦИН ПЛЮС

(Rifampicin Plus)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості:таблетки від оранжево-червоного до червоно-коричневого кольору з білими вкрапленнями з рискою на одному боці;

склад:

1 таблетка містить рифампіцину – 150 мг, ізоніазиду – 100 мг, піразинаміду – 100 мг;

допоміжні речовини: крохмаль, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Комбіновані протитуберкульозні засоби.

Код АТС J04А М 02.

Фармакологічні властивості. Комбінація рифампіцину, ізоніазиду та піразинаміду має бактерицидну активність щодо мікро організмів Micobacterium tuberculosis як до внутрішньоклітинних, так і до позаклітинних.

Рифампіцин інгібуєактивність ДНК-залежної РНК-полімер ази в чутливих до дії цього препаратумікро організмах Micobacterium tuberculosis.

Ізоніазид затримує ріст мікобактерій туберкульозу. Допускають, що механізм дії обумовлений здатністю пригнічувати синтез міколової кислоти і як наслідок - порушувати структуру зовнішньої клітинної мембрани чутливих мікро організмів.

Піразинамід пригнічує розмноження мікобактерій, зменшує їхню вірулентність (бактеріостатичну дію).

Показання для застосування. Короткий курс лікування для початкових фаз усіх форм туберкульозу.

Спосіб застосування та дози. Для дорослих препарат призначають 1 раз на добу за 1 год до їжі або через 2 год після їжі, запиваючи повною склянкою води: хворим, вага тіла яких до 40 кг – 3 таблетки, від 40 кг і більше 4 таблетки.

Препарат рекомендується для короткого лікування початкової фази, який триває 2 місяці. Потім лікування продовжують комбінацією з рифампіцину та ізоніазиду протягом неменше 4 місяців.

Побічна дія. Нудота, блювання, діарея, втрата апетиту; підвищення рівня печінкових трансаміназ, білірубіну в плазмі крові, псевдомембранозний коліт, гепатит; головний біль, атаксія, парестезії, периферичні неврити з атрофією м’зів і параліч кінцівок, порушення зору; некроз ниркових канальців, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність; порушення менструального циклу; червоно-коричневе забарвлення сечі, калу, слини, мокротиння, поту, сліз. Алергічні реакції: кропив’янка, еозинофілі я, набряк Квінке, бронхоспазм, грипоподібний синдром.

Протипоказання. Підвищена чутливість до рифампіцину, ізоніазиду, піразинаміду. Жовтяниця, нещодавно перенесений (менше 1 року) інфекційний гепатит, виражені порушення функції нирок, атеросклероз, епілепсія, судомні напади, полієміліт в анамнезі, подагра, вагітність, період лактації. Для дітей віком до 15 років співвідношення активних речовин в комбінованому препараті Рифампіцин Плюс може бути непридатним.

Передозування.Проявляється порушенням функцій шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання), метаболічним ацидозом, нейротоксичною дією (запаморочення, в’ялість, дезорієнтація, гіперрефлексія, судоми, кома).

Лікування: промивання шлунка, введення активованого вугілля протягом 2-3 год після прийому. Проводять підтримуюче лікування: внутрішньо венно вводять піридоксин, повторюючи при необхідності введення по 5 г кожні 5-30 хв до припинення судомних нападів і встановлення свідомості; при судомах також призначаютьдіазепам. При недостатній ефективності проти судомних засобів вводять натрію гідро карбонат. Ефективне проведення гемодіалізу.

Особливості застосування. Рифампіцин Плюс з обережністю застосовують при захворюваннях печінки та нирок. Застосування даної комбінації активних речовин при захворюванні цукровим діабетом може ускладнювати лікування діабету.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Внаслідок індукції мікросомальних ферментів печінки рифампіцин прискорює метаболізм теофіліну, пероральних антикоагулянтів, пероральних гіпоглікемічних препаратів, гормональних контрацептивів, препаратів наперстянки, верапамілу, фенітоїну, хінідину, глюкокортикостероїдів, хлорамфеніколу, протигрибкових препаратів, що призводить до зниження їх концентрації в плазмі крові і відповідно до зменшення їх дії.

  При одночасному застосуванні ізоніазиду зпарацетамолом зростає ризик розвитку гепатотоксичної дії.

Піразинамід понижує концентрацію циклоспорину та підвищує концентрацію сечової кислоти в плазмі крові.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла місці, при температурі від 8 до 25°С.

Термін придатності – 3 роки.

Інструкція відсутня