Роаккутан - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

РОАККУТАН

(ROACCUTANE^®)

Склад:

діюча речовина: ізотретиноїн;

1 капсула містить 10 мг або 20 мг ізотретиноїну;

допоміжні речовини: серцевина: олія соєва, віск жовтий бджолиний, олія соєва гідрогенізована та частково гідрогенізована;

оболонка: желатин, гліцерин, сорбітол, манітол, крохмаль гідролізований гідрогенізований, титану діоксид Е 171, заліза оксид червоний Е 172.

Лікарська форма. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Засоби для системного лікування акне.

Код АТС D10B A01.

Клінічні характеристики.

Показання.

Тяжкі форми акне (зокрема вузликові та конглобатні акне, акне зі схильністю до постійного рубцювання), що не піддаються стандартним методам лікування (системна антибактеріальна терапія, місцеве лікування).

Протипоказання.

Вагітність і період годування груддю; у жінок репродуктивного віку при невиконанні всіх умов «Програми попередження вагітності»; підвищена чутливість до ізотретиноїну чи до будь-яких компонентів препарату; печінкова недостатність; виражена гіперліпідемія; гіпервітаміноз А; супутня терапія тетрациклінами. Дитячий вік до 12 років.

У зв’язку з тим, що Роаккутан містить арахісову олію, соєву олію, частково гідрогені зовану соєву олію і гідрогені зовану соєву олію, препарат протипоказаний до застосування пацієнтам з алергією до арахісу та сої.

Спосіб застосування та дози.

Стандартний режим дозування.

Капсули приймають під час їди 1-2 рази на день. Терапевтична ефективність Роаккутану та його побічні ефекти залежать від дози та є різними у різних хворих. Тому слід індивідуально підбирати дози під час лікування.

Дорослі та діти старше 12 років. Лікування слід розпочинати з дози 0,5 мг/кг на добу. Терапевтична відповідь на ізотретиноїн та деякі побічні реакції залежать від дози та є різними у різних пацієнтів. У зв’язку з цим необхідна індивідуальна корекція дози під час лікування. У більшості хворих доза коливається від 0,5 до 1 мг/кг маси тіла на добу.

Довготривала ремісія та частота рецидиву більш пов’язана з загальною призначеною дозою, ніж із тривалістю лікування чи добовою дозою. Доведено, що частота ремісії та профілактика рецидивів оптимальна при застосуванні курсової дози 120-150 мг/кг (на курс лікування), тому тривалість терапії може змінюватись залежно від добової дози. Повної ремісії акне часто можна досягти за 16-24 тижні лікування.

У більшості хворих акне повністю зникають після одноразового курсу лікування. При вираженому рецидиві слід провести повторний курс лікування Роаккутаном у тій же самій добовій та курсовій дозі, як і перший. Оскільки покращуватися стан може протягом 8 тижнів після закінчення лікування, повторний курс слід призначати не раніше закінчення цього терміну.

Дозування в особливих випадках.

Тяжка ниркова недостатність. Хворим із тяжкою нирковою недостатністю лікування слід розпочинати з меншої дози (наприклад, 10 мг/добу), а далі – збільшувати до 1 мг/кг/добу або до максимальної переносимої   дози.

Діти. Ізотретиноїн протипоказаний для лікування акне в пре пубертатний період та у пацієнтів віком до 12 років.

Пацієнти з непереносимістю стандартного режиму лікування. Хворим, які погано переносять рекомендовану дозу, лікування можна продовжувати в меншій дозі, але проводити його довше. З метою досягнення максимальної можливої ефективності необхідно застосовувати найвищу переноси му   дозу.

Побічні реакції.

Більшість побічних дій Роаккутану залежить від дози. Зазвичай побічні реакції мають зворотний характер після корегування дози або відміни препарату, але деякі можуть зберігатись після лікування.

Для опису частоти побічних реакцій використовуються наступні категорії: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100, < 1/10), рідко поширені (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко поширені (≤ 1/10000).

Симптоми, пов’язані з гіпервітамінозом А: сухість шкіри, слизових оболонок, у тому числі губ (хейліт), носової порожнини (кровотечі), гортаноглотки (захриплість голосу), очей (кон’юнктивіт, зворотне помутніння рогівки та непереносимість контактних лінз).

З боку шкіри та її придатків:

дуже поширені: хейліт, дерматит, сухість шкіри, локалізоване злущення, свербіж, еритематозне висипання, легка травматичність шкіри;

рідко поширені: алопеція;

дуже рідко поширені: фульмінантні форми акне, еритема обличчя, екзантема, стійке потоншання волосся, зворотне випадання волосся, гірсутизм, ониходистрофії, пароніхії, фото сенсибілізація, піогенна гранульома, гіперпігментація, пітливість, посилення розростання грануляційної тканини, фото алергія, загострення акне.

На початку лікування можливе загострення акне, що зберігається кілька тижнів.  

З боку кістково-м’язової системи:

дуже поширені: біль у суглобах, біль в спині, біль у м’язах з або без підвищення рівня КФК у сироватці крові (переважно у підлітків);

рідко поширені: артрит, кальциноз зв'язок та сухожиль, передчасне закриття зон росту епіфізів, екзостоз, гіперостоз, зменшення мінеральної щільності кісткової тканини, тендиніти.

З боку центральної нервової системи та психічні розлади:

поширені: головний біль;

рідко поширені: підвищення внутрішньо черепного тиску («псевдо пухлина головного мозку»: нудота, блювання, порушення зору, набряк зорового нерва), судоми, сонливість, запаморочення, депресія, депресія з агравацією, схильність до агресивності, зміни настрою, тривожність;

дуже рідко поширені: порушення поведінки, психотичні розлади, суїцид альні думки, спроби самогубства, самогубство.

З боку органів чуття:

дуже поширені: блефарит, кон’юнктивіт, сухість в очах, подразнення очей;

дуже рідко поширені: порушення гостроти зору, катаракта, порушення кольоросприйняття, непереносимість контактної лінзи, помутніння рогівки, порушення темнової адаптації (зниження гостроти сутінкового зору), кератит, набряк зорового нерва (як прояв внутрішньо черепної гіпертензії), фотофобія, порушення зору, порушення слуху.

З боку шлунково-кишкового тракту:

рідко поширені: коліт, ілеїт, сухість в горлі, геморагічна діарея, запальні захворювання кишечнику, нудота, панкреатит.

Описані поодинокі випадки панкреатиту з летальним наслідком; транзиторне та зворотне підвищення активності печінкових трансаміназ, окремі випадки гепатиту. У багатьох цих випадках зміни не виходили за межі норми та повертались до вихідних показників у процесі лікування, проте в деяких випадках виникала необхідність зменшити дозу або відмінити Роаккутан.

З боку органів дихання:

поширені: носові кровотечі, сухість у носі, назофарингіт;

дуже рідко поширені: бронхоспазм (частіше у хворих з бронхіальною астмою в анамнезі), дисфонія.

З боку системи   крові та лімфатичної системи:

дуже поширені: анемія, прискорення ШОЕ, підвищення чи зменшення числа тромбоцитів;

поширені: нейтропенія;

рідко поширені: лімфаденопатія.    

Лабораторні показники:

дуже поширені: гіпертри гліцеридемія, зменшення рівня ліпопротеїдів високої щільності;

поширені: гіперхолестеринемія, гіперглікемія, гематурія, протеїнурія.

дуже рідко поширені: підвищення активності КФК в сироватці крові.

З боку імунної системи:

рідко поширені: алергічні реакції з боку шкіри, анафілактичні реакції, реакції гіпер чутливості.

Інфекції:

дуже рідко поширені: грам позитивні бактеріальні інфекції шкіри та слизових.

Судинні розлади:

дуже рідко поширені: васкуліт (гранулематоз Вегенера, алергічний васкуліт).

З боку сечовидільної системи:

дуже рідко поширені: гломерулонефрит.

Загальні розлади:

дуже рідко поширені: підвищене утворення грануляційної тканини, нездужання.

Порушення обміну речовин, метаболізму:

дуже рідко поширені: цукровий діабет, гіперурикемія.

Побічні ефекти, зареєстровані в після реєстраційному періоді:

випадки тяжкий побічних реакцій з боку шкіри у вигляді ексудативної мультиформної еритеми, синдрому Стівенса-Джонсона, токсичного епідермального некролізу.

Передозування. Ізотретиноїн є похідним вітаміну А. Хоча гостра токсичність ізотретиноїну є низькою, у випадку передозування можуть з’явитися ознаки гіпервітамінозу А (тяжкий головний біль, нудота, блювання, сонливість, подразливість, свербіж). У перші кілька годин після передозування може знадобитися промивання шлунка. Симптоми випадкового та навмисного передозування є однаковими. Ці симптоми є зворотними та зникають без необхідності лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Роаккутан – препарат із сильною тератогенною дією. Вагітність є абсолютним протипоказанням для застосування Роаккутану. Якщо вагітність виникає у той період, коли жінка приймає Роаккутан (у будь-якій дозі і навіть нетривалий час) або протягом місяця після закінчення терапії, існує дуже велика небезпека народження дитини з вадами розвитку.

Репродуктивний вік.

«Програма попередження вагітності»

Роаккутан протипоказаний жінкам репродуктивного віку, якщо тільки стан жінки не відповідає всім нижчезазначеним критеріям:

– у неї діагностовано тяжку форму акне (вузликові та конглобатні акне, акне зі схильністю до постійного рубцювання), що не піддається стандартним методам лікування (системна антибактеріальна терапія, місцеве лікування);

– вона розуміє тератогенний ризик препарату;

– вона розуміє необхідність обов’язкового відвідування лікаря кожного місяця;

– вона у змозі дотримуватися надійних та обов’язкових засобів контрацепції протягом 1 місяця до початку лікування Роаккутаном, під час лікування та протягом місяця після закінчення лікування; бажано використовувати одночасно 2 різні способи контрацепції, включаючи бар’єрний;

– навіть при аменореї вона повинна дотримуватись надійних засобів контрацепції;

– вона має підтвердити, що розуміє суть запобіжних заходів;

– її необхідно проінформувати про небезпеку настання вагітності під час лікування Роаккутаном, протягом 1 місяця після лікування, та зобов’язати негайно проконсультуватися у разі підозри на вагітність;

– вона розуміє необхідність та згідна проводити тест на вагітність до, під час та через 5 тижнів після лікування;

– вона розуміє і буде виконувати вказівки лікаря;

– її слід попередити про можливу неефективність засобів контрацепції;

– якщо, незважаючи на вжиті заходи, під час лікування Роаккутаном або протягом місяця після його закінчення жінка все ж завагітніла, існує високий ризик дуже тяжких вад розвитку плода, зокрема з боку центральної нервової системи, серця і великих кровоносних судин. Крім того, збільшується ризик мимовільних викиднів;

– вона підтверджує, що розуміє ризики і необхідні застережні заходи, асоційовані із застосуванням ізотретиноїну.

При виникненні вагітності терапію Роаккутаном слід припинити. Слід обговорити доцільність збереження вагітності з лікарем, який спеціалізується на тератології.

Застосування протизаплідних засобів за вищевказаними рекомендаціями під час лікування ізотретиноїном необхідно рекомендувати навіть статево неактивним жінкам.

Лікар має бути впевненим, що:

– пацієнтка здатна розуміти і виконувати всі вище перераховані вимоги з попередження вагітності, а також, що пацієнтка має відповідний рівень розуміння;

– пацієнтка розуміє вказані умови;

– пацієнтка дотримується надійних та обов’язкових засобів контрацепції протягом 1 місяця до початку лікування Роаккутаном, під час лікування та протягом місяця після закінчення лікування; бажано використовувати одночасно 2 різні способи контрацепції, включаючи бар’єрний;

– отриманий негативний результат достовірного тесту на вагітність до початку прийому препарату, під час лікування і через 5 тижнів після закінчення терапії. Дати і результати проведення тесту на вагітність необхідно документувати.

Попередження вагітності.

Пацієнткам необхідно ознайомитися з методами контрацепції. Якщо вони не користуються ефективними методами контрацепції, лікар має надати відповідні рекомендації.

Слід використовувати два надійні методи контрацепції, включаючи бар’єрний метод. Контрацептивні методи слід продовжувати використовувати щонайменше ще 1 місяць після припинення лікування Роаккутаном, навіть пацієнткам з аменореєю.

Тест на вагітність.

Відповідно до існуючої практики, тест на вагітність з мінімальною чутливістю 25 mМО/мл слід проводити в перші 3 дні менструального циклу.

До початку лікування:

– для виключення можливої вагітності до початку застосування контрацептивів лікар має зареєструвати результат та дату першого дослідження на вагітність. У пацієнток з нерегулярним менструальним циклом час проведення тесту на вагітність залежить від сексуальної активності. Тест слід проводити через 3 тижні після незахищеного статевого акту. Лікар має проінформувати пацієнтку про методи контрацепції.

– Тест на вагітність проводять у день призначення Роаккутану або за 3 дні до візиту пацієнтки до лікаря. Спеціалісту слід зареєструвати результати тестування. Препарат може бути призначений лише пацієнткам, які отримують ефективну контрацепцію не менше 1 місяця до початку лікування Роаккутаном.

Під час лікування:

– пацієнтка повинна відвідувати лікаря кожні 28 днів. Необхідність щомісячного тестування на вагітність визначається відповідно до місцевої практики та з урахуванням статевої активності, попередніх порушень менструального циклу. При наявності показань тест на вагітність проводиться у день візиту або за 3 дні до візиту лікаря, результати тесту слід зареєструвати.

Завершення лікування:

– Через 5 тижнів після закінчення лікування проводиться тест на виключення вагітності.

Фармацевт має переконатися, що:

– рецепт на Роаккутан жінці репродуктивного віку виписали лише на 30 днів лікування, продовження лікування вимагає нового призначення препарату лікарем.

Проведення тестування на вагітність, виписування рецепта та отримання препарату рекомендується проводити протягом одного дня.

– Видачу Роаккутану в аптеці слід проводити лише протягом 7 днів з моменту виписки рецепта.

Щоб допомогти лікарям, фармацевтам та хворим уникнути ризику впливу Роаккутану на плід, компанія-виробник створила «Програму попередження вагітності», направлену на попередження тератогенного впливу препарату та яка підкреслює абсолютну необхідність використання надійних методів контрацепції жінкам репродуктивного віку. Програма містить наступні матеріали:

Для лікарів:

– рекомендації для лікаря щодо призначення Роаккутану жінкам;

– форма інформованої згоди для пацієнтки;

– форма контролю призначення препарату жінкам.

Для пацієнтів:

– інформаційну брошуру для пацієнта;

– що слід знати про контрацепцію.

Для фармацевтів:

– інстукцію для фармацевта по відпуску Роаккутану.

Повну інформацію про тератогенний ризик і суворе дотримання заходів щодо попередження вагітності необхідно надавати як чоловікам, так і жінкам.

Пацієнтам чоловічої статі.

Існуючі дані свідчать, що у жінок експозиція препарату, що надійшов із сім’я та сім’яної рідини чоловіків, які застосовувати Роаккутан, недостатня для появи тератогенних ефектів Роаккутану.

Чоловікам слід виключити можливість застосування препарату іншими особами, особливо жінками.

У людини документально підтверджені тяжкі вроджені вади розвитку плода, пов’язані з призначенням Роаккутану, у тому числі гідроцефалія, мікроцефалія, вади розвитку мозочка, аномалії зовнішнього вуха (мікротія, звуження або відсутність зовнішнього слухового проходу), мікрофтальмія, серцево-судинні аномалії (тетрада Фалло, транспозиція магістральних судин, дефекти перегородок), вади розвитку обличчя (вовча паща), вилочкової залози, патологія пара щитовидних залоз.

Період годування груддю.

Завдяки ліпофільності ізотретиноїну існує велика можливість того, що він виділяється у грудне молоко, тому засіб протипоказаний жінкам у період годування груддю.

Діти. Застосування Роаккутану дітям віком до 12 років не вивчалось, тому не слід призначати   препарат дітям цієї вікової категорії.

Особливості застосування. З обережністю слід застосовувати препарат при депресії в анамнезі, цукровому діабеті, ожирінні, порушенні ліпідного обміну, алкоголізмі. Під час лікування Роаккутаном зареєстроване підвищення рівня цукру в крові і діагностовані нові випадки цукрового діабету. Хворим із групи високого ризику (з цукровим діабетом, ожирінням, алкоголізмом або порушеннями жирового обміну) при лікуванні Роаккутаном може знадобитися частіший контроль рівня цукру в крові та ліпідів. При наявності цукрового діабету або підозрі на нього рекомендується частіше визначати рівень цукру в крові.

Роаккутан призначають лише лікарі, переважно дерматологи, які мають досвід застосування системних ретиноїдів, усвідомлюючи ризик тератогенності при застосуванні Роаккутану під час вагітності. Пацієнтам як жіночої, так і чоловічої статі слід видавати копію брошури з інформацією для пацієнта.

Рекомендується контролю вати функцію печінки та печінкові ферменти до лікування, через 1 місяць після його початку, а потім – кожні 3 місяці або за показаннями.

Відзначено тимчасове та зворотне підвищення печінкових трансаміназ, у більшості випадків – у межах нормальних значень. Якщо рівень печінкових трансаміназ перевищує норму, необхідно зменшити дозу препарату або відмінити його.

Варто визначати також рівень ліпідів у сироватці натще (до лікування, через 1 місяць після початку, потім кожні 3 місяці або за показаннями). Зазвичай концентрація ліпідів нормалізується після зменшення дози або відміни препарату, а також при дотримуванні дієти. Слід контролю вати підвищення рівня три гліцеридів, оскільки їх підвищення понад 800 мг/дл або 9 ммоль/л може супроводжуватись розвитком гострого панкреатиту, можливо, з летальним наслідком. При стійкій гіпертри гліцеридемії або симптомах панкреатиту Роаккутан слід відмінити.

У поодиноких випадках у хворих, які отримували Роаккутан, було описано депресію, депресію з агравацією, тривогу, схильність до агресивності, зміни настрою, психотичні симптоми та дуже рідко – гомоцидні думки, суїцидні спроби та суїцид. Хоча їх причинний зв'язок з препаратом не встановлений, необхідно бути обережним із хворими з депресією в анамнезі та спостерігати за хворими на предмет виникнення депресій протягом лікування, при необхідності направляти пацієнтів до відповідних спеціалістів. Проте відміна Роаккутану може не призводити до зникнення симптомів та потребувати подальшого нагляду у спеціалістів.

У поодиноких випадках на початку терапії спостерігається загострення акне, що проходить через        7 – 10 днів без коригування дози препарату.  

Через кілька років після застосування Роаккутану для лікування дискератозів при загальній курсовій дозі та тривалості лікування, вище рекомендованих для лікування акне, розвивалися кісткові зміни, в тому числі передчасне закриття епіфізарних зон росту, гіперостоз, кальцифікація зв'язок та сухожиль. Тому при призначенні препарату слід ретельно оцінити співвідношення користі та ризику.

Пацієнтам, які отримують Роаккутан, рекомендується використовувати зволожуючі мазі або креми для тіла, бальзам для губ для зменшення сухості шкіри та слизових на початку лікування.

В після реєстраційному періоді застосування препарату зареєстровані випадки тяжких реакцій з боку шкіри (ексудативна мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз). Вказані явища можуть бути серйозними, призводити до госпіталізації чи втрати працездатності, призводити до смерті, загрожувати життю,. Пацієнтів необхідно ретельно спостерігати на предмет тяжких реакцій з боку шкіри та за необхідності припинити лікування Роаккутаном.

На тлі застосування Роаккутану можливий біль у м’язах та суглобах, збільшення креатинфосфокінази сироватки крові, що може супроводжуватись зниженням переносимості інтенсивного фізичного навантаження.  

Не можна проводити глибоку хімічну дермабразію та лікування лазером на тлі лікування Роаккутаном і протягом 5-6 місяців після лікування, оскільки існує великий ризик появи гіпертрофічних шрамів в атипових зонах та появи гіпер- і гіпопігментацій. Під час лікування Роаккутаном та протягом 6 місяців після лікування не можна проводити епіляцію за допомогою аплікацій воску через ризик відшарування епідермісу, розвитку рубців та дерматиту.

Оскільки у деяких хворих можливе зниження гостроти нічного зору, що інколи зберігається після лікування, хворих слід інформувати про такий стан та рекомендується бути обережними при керуванні автомобілем уночі. Стан гостроти зору слід ретельно контролю вати. Сухість кон’юнктиви ока, помутніння рогівки, погіршення нічного зору та кератит зазвичай проходять після відміни препарату. При сухості слизової оболонки ока можна використовувати аплікації зволожуючої очної мазі або препарат штучної сльози. Слід спостерігати за такими хворими для попередження розвитку кератиту. При наявності скарг на зір таких хворих слід направити до офтальмолога та розглянути питання про відміну препарату. При непереносимості контактних лінз на час лікування слід використовувати окуляри. Слід обмежувати вплив сонячного та УФ-випромінювання. При необхідності слід використовувати сонцезахисний крем з високим рівнем захисного фактора не менше 15 SPF.

Для попередження випадкового впливу препарату на організм інших людей у хворих, які отримують або незадовго до цього (1 місяць) отримували Роаккутан, не можна брати донорську кров.

Описані поодинокі випадки розвитку доброякісної внутрішньо черепної гіпертензії, в тому числі при одночасному застосуванні з тетрациклінами. Таким пацієнтам слід негайно відмінити препарат.

При лікуванні Роаккутаном можливий розвиток запального захворювання кишечнику. Хворим з вираженою геморагічною діареєю необхідно негайно відмінити препарат.

Описані поодинокі випадки анафілактичних реакцій, які виникали лише після попереднього зовнішнього застосування кретиноїдів. Алергічні реакції з боку шкіри виникали рідко. Були зареєстровані серйозні випадки алергічного васкуліту, часто з пурпурою на кінцівках та по зашкірними ураженнями. Тяжкі алергічні реакції вимагають відміни препарату та ретельного нагляду за хворим.

Роаккутан містить сорбітол. Пацієнтам з непереносимістю фруктози не рекомендується приймати Роаккутан.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Протягом лікування та після нього може спостерігатися зниження гостроти сутінкового зору, тому пацієнтів слід повідомити про можливість виникнення даної проблеми та необхідність бути обережними при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами вночі.

Випадки сонливості, запаморочення, порушення зору та психічні порушення виникали рідко. Тому пацієнтів слід повідомити, що при виникненні вказаних симптомів не слід керувати авто транспортом або працювати з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Через можливе посилення симптомів гіпервітамінозу А слід уникати одночасного призначення Роаккутану і вітаміну А.

Оскільки тетрацикліни також можуть викликати підвищення внутрішньо черепного тиску, їхнє застосування одночасно з Роаккутаном протипоказано.

Ізотретиноїн може послабити ефективність препаратів прогестерону, тому не слід користуватися контрацептивними засобами, що містять малі дози прогестерону.

Комбіноване застосування з місцевими кератолітичними або ексфоліативними препаратами для лікування акне протипоказано через можливе посилення місцевого подразнення.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ізотретиноїн – синтетичний стереоізомер транс-ретиноєвої кислоти (третиноїну). Механізм дії ізотретиноїну докладно ще не визначено, проте встановлено, що поліпшення клінічної картини тяжких форм акне пов’язано зі зниженням активності сальних залоз і гістологічно підтвердженим зменшенням їх розмірів. Крім того, доведена протизапальна дія ізотретиноїну на шкіру.

Гіперкератоз клітин епітелію волосяної цибулини та сальної залози призводить до злущування корнеоцитів у протоку залози та до закупорки останнього кератином та надлишком сального секрету. Після чого утворюється комедон та в деяких випадках приєднується запальний процес. Роаккутан пригнічує проліферацію себоцитів та діє на акне, відновлюючи нормальний процес диференціювання клітин.

Шкірне сало – це головний субстрат для росту Propinibacterium acnes, зменшення продукування шкірного сала пригнічує бактеріальну колонізацію протоки.

Фармакокінетика.

Динаміку концентрацій ізотретиноїну в крові можна прогнозувати, виходячи з лінійного типу залежності її від часу.

Всмоктування

Максимальна концентрація у плазмі (C_max) в рівноважному стані після прийому 80 мг ізотретиноїну натщесерце становила 310 нг/мл (діапазон 188-473 нг/л) і досягалась через 2-4 години. Концентрації ізотретиноїну у плазмі крові приблизно в 1,7 раза вищі за концентрацію в крові через погане проникання ізотретиноїну в еритроцити. Прийом ізотретиноїну з їжею збільшує його біодоступність вдвічі порівняно з прийомом натще.

Розподіл

Ізотретиноїн майже повністю зв’язується з білками плазми (99,9 %), в основному з альбумінами, тому в широкому діапазоні терапевтичних концентрацій утримання вільної активної фракції препарату становить менше 0,1 % його загальної кількості. Об’єм розподілу ізотретиноїну в організмі людини невідомий, оскільки лікарської форми для внутрішньо венного введення не існує. Рівноважні концентрації ізотретиноїну в крові у хворих з тяжкими акне, які застосовували по 40 мг препарату двічі на добу, коливались від 120 до 200 нг/мл. Концентрації 4-оксо-ізотретиноїну у таких хворих у  2,5 раза перевищували такі ізотретиноїну. Даних про проникнення ізотретиноїну у тканини людини недостатньо. Концентрація ізотретиноїну в епідермісі вдвічі нижча, ніж у сироватці крові.

Метаболізм

Після перорального прийому у плазмі спостерігаються три основні метаболіти: 4-оксо-ізотретиноїн, третиноїн (повністю транс-ретинова кислота) та 4-оксо-ретиноїн. Основним метаболітом є 4-оксо-ізотретиноїн, плазмові концентрації якого в рівноважному стані у 2,5 раза вищі, ніж концентрації вихідного препарату.

Метаболіти ізотретиноїну біологічно активні, таким чином клінічні ефекти препарату у хворих можуть бути результатом фармакологічної активності ізотретиноїну та його метаболітів.

Оскільки in vivo ізотретиноїн та третиноїн зворотно перетворюються один в одного, метаболізм третиноїну пов'язаний з метаболізмом ізотретиноїну. 20-30 % дози ізотретиноїну метаболізується шляхом ізомеризації.

У фармакокінетиці ізотретиноїну у людини істотну роль може відігравати ентерогепатична циркуляція.

Дослідження метаболізму in vitro показали, що у перетворенні ізотретиноїну в 4-оксо-ізотретиноїн та третиноїн беруть участь кілька ферментів CYP. Очевидно, ні одна з лізоформ не відіграє домінуючу роль. Роаккутан та його метаболіти не мають суттєвого впливу на активність ферментів системи CYP.

Виведення

Після прийому внутрішньо радіо активного міченого ізотритеноїну в сечі та калі виявляється приблизно однакова його кількість. Період напів виведення термінальної фази для незміненого препарату у хворих з акне становить в середньому 19 годин. Період напів виведення термінальної фази для 4-оксо-ізотретиноїну більший та становить в середньому 29 годин.

Ізотретиноїн належить до природних (фізіологічних) кретиноїдів. Ендогенні концентрації кретиноїдів відновлюються приблизно через 2 тижні після закінчення застосування Роаккутану.  

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

Оскільки ізотретиноїн протипоказаний при порушенні функції печінки, дані про фармакокінетику препарату відносно цієї групи хворих обмежені.

Ниркова недостатність не впливає на фармакокінетику ізотретиноїну.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: капсули 10 мг: овальні непрозорі капсули коричнево-червоного кольору, на поверхні капсули напис чорного кольору «ROA 10»; вміст капсули – однорідна суспензія від жовтого до темно-жовтого кольору, майже без запаху;

капсули 20 мг: овальні непрозорі капсули, одна половина – коричнево-червоного кольору, друга половина – білого кольору, на поверхні капсули напис чорного кольору «ROA 20»; вміст капсули – однорідна суспензія від жовтого до темно-жовтого кольору, майже без запаху.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей та захищеному від вологи та світла місці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка.

10 капсул по 10 мг або 20 мг у блістерах ПВХ/ПВДХ. 3 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія, вироблено Р. П. Шерер ГмбХ & Ко. КГ,   Німеччина.

Місцезнаходження.   Грензахерштрассе 124, СН-4070 Базель, Швейцарія.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

капс. 10 мг блистер, № 30

Изотретиноин

10 мг

Прочие ингредиенты: масло соевое, воск желтый, гидрогенизированное и частично гидрогенизированное масло соевых бобов, желатин белый, глицерол 85%, маннитол, сорбитол, гидрогенизированный гидролизированный крахмал, титана диоксид (Е171), кантаксантин 10% Е161.

№ UA/2865/01/02 от 30.03.2010 до 30.03.2015

капс. 20 мг блистер, № 30

Изотретиноин

20 мг

Прочие ингредиенты: масло соевое, воск желтый, гидрогенизированное и частично гидрогенизированное масло соевых бобов, желатин белый, глицерол 85%, маннитол, сорбитол, гидрогенизированный гидролизированный крахмал, титана диоксид (Е171), кантаксантин 10% Е161.

№  UA/2865/01/01 от 30.03.2010 до 30.03.2015

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Изотретиноин — синтетический стереоизомер трансретиноевой кислоты (третиноина).
Механизм действия Роаккутана недостаточно изучен, однако установлено, что улучшение клинической картины тяжелых форм акне связано с дозозависимым подавлением активности сальных желез и гистологически подтвержденным уменьшением их размеров. Кроме того, изотретиноин оказывает местное противовоспалительное действие. Гиперкорнификация эпителия выводного протока сальной железы приводит к выпадению корнеоцитов в проток, блокированию его кератином и избытку кожного сала. Это сопровождается формированием комедона и приводит в конечном счете к развитию воспаления. Роаккутан ингибирует пролиферацию и дифференциацию себоцитов. Кожное сало является основным субстратом для роста P. acnes, поэтому уменьшение его образования препятствует бактериальной колонизации протоков сальных желез.
Фармакокинетика.
Динамику концентрации изотретиноина в крови можно предсказать исходя из линейного типа фармакокинетики.
C_max изотретиноина после приема препарата в дозе 80 мг составляла около 310 нг/мл и достигалась через 2–4 ч.
Прием изотретиноина с пищей повышает его биодоступность в 2 раза по сравнению с приемом натощак.
Изотретиноин прочно связывается с белками плазмы крови (99,9%), в основном с альбуминами, так что в широком диапазоне терапевтической концентрации содержание свободной активной фракции препарата составляет <0,1% его общего количества. Объем распределения изотретиноина у человека неизвестен, поскольку лекарственной формы для в/в введения не существует. Равновесная концентрация изотретиноина в плазме крови у больных акне колебалась от 120 до 200 нг/мл. Концентрация изотретиноина в эпидермисе в 2 раза ниже, чем в плазме крови.
После перорального приема в плазме крови наблюдаются 3 основных метаболита: 4-оксо-изотретиноин, третиноин (трансретиноевая кислота), 4-оксо-ретиноин. Основным метаболитом изотретиноина в крови является 4-оксо-изотретиноин, плазмовые концентрации которого в равновесном состоянии в 2,5 раза выше, чем концентрации исходного препарата.
Метаболиты изотретиноина биологически активные, таким образом клинические эффекты препарата у больных могут быть результатом фармакологической активности изотретиноина и его метаболитов.
Поскольку in vivo изотретиноин и третиноин превращаются друг в друга, метаболизм третиноина связан с метаболизмом изотретиноина. 20–30% дозы изотретиноина метаболизируется путем изомеризации.
В фармакокинетике изотретиноина у человека существенную роль играет энтерогепатическая циркуляция.
Исследование метаболизма in vitro показали, что в преобразовании изотретиноина в оксо-изотретиноин и третиноин принимают участие несколько ферментов CYP. Очевидно, ни одна из лизоформ не играет доминирующую роль. Роаккутан и его метаболиты не имеют существенного влияния на активность ферментов системы CYP.
После приема внутрь радиоактивного меченного изотритеноина в моче и кале определялось приблизительно одинаковое его количество. T_½ терминальной фазы для измененного препарата у больных с акне — около 19 ч. T_½ терминальной фазы для оксо-изотретиноина в среднем 29 ч.
Изотретиноин относится к природным (физиологическим) кретиноидам. Эндогенные концентрации кретиноидов восстанавливаются приблизительно через 2 нед после окончания применения Роаккутана.
Поскольку изотретиноин противопоказан больным с нарушением функции печени или почек, данные о фармакокинетике препарата у больных этой группы отсутствуют.

ПОКАЗАНИЯ:

тяжелые формы акне (узелковая и конглобатная акне, акне со склонностью к рубцеванию), не поддающиеся другим методам лечения.

ПРИМЕНЕНИЕ:

Стандартный режим дозирования
Капсулы принимают во время еды 1–2 раза в сутки. Терапевтическая эффективность Роаккутана и его побочные эффекты зависят от дозы и являются разными у разных больных. Поэтому нужно индивидуально подбирать дозы во время лечения.
Взрослые и дети старше 12 лет. Лечение начинают с дозы 0,5 мг/кг в сутки. Терапевтический ответ на изотретиноин и некоторые побочные реакции зависят от дозы и являются разными у разных пациентов. В связи с этим необходима индивидуальная коррекция дозы во время лечения. У большинства больных доза составляет от 0,5 до 1 мг/кг массы тела в сутки.
Продолжительная ремиссия и частота рецидивов более связана с общей назначенной дозой, чем с продолжительностью лечения или суточной дозой. Доказано, что частота ремиссии и профилактика рецидивов оптимальная при применении курсовой дозы 120–150 мг/кг (на курс лечения), поэтому продолжительность терапии может изменяться в зависимости от суточной дозы. Полной ремиссии акне часто можно достичь за 16–24 недели лечения.
У большинства больных акне полностью исчезают после одноразового курса лечения. При выраженном рецидиве проводится повторный курс лечения Роаккутаном в той же самой суточной и курсовой дозе, как и первый. Поскольку улучшение состояния может происходить на протяжении 8 нед после окончания лечения, повторный курс нужно назначать не ранее окончания этого срока.
Дозирование в особых случаях.
Тяжелая почечная недостаточность. У больных с тяжелой почечной недостаточностью лечение начинают с меньшей дозы (например, 10 мг/сут), а далее увеличивают до 1 мг/кг/сут или до максимальной переносимой дозы.
Дети. Изотретиноин противопоказан для лечения акне в препубертатный период и у пациентов в возрасте до 12 лет.
Пациенты с непереносимостью стандартного режима лечения. У больных, которые не переносят рекомендованную дозу, лечение можно продолжать в меньшей дозе, но проводить его длительнее. С целью достижения максимальной возможной эффективности необходимо применять наивысшую переносимую дозу.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

период беременности и кормления грудью, печеночная и почечная недостаточность, гипервитаминоз А, выраженная гиперлипидемия, повышенная чувствительность к препарату. Дети в возрасте до 12 лет.
В связи с тем, что Роаккутан содержит арахисовое масло, соевое масло, частично гидрогенизованное соевое масло, препарат противопоказан пациентам с аллергией на арахис и сою.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

большинство побочных действий Роаккутана зависит от дозы. По обыкновению побочные реакции имеют обратимый характер после корректирования дозы или отмены препарата, но некоторые могут сохраняться после лечения.
Симптомы гипервитаминоза витамина А: сухость кожи, слизистых оболочек, в том числе губ (хейлит), носовой полости (кровотечения), гортаноглотки (осиплость голоса), глаз (конъюнктивит, обратимое помутнение роговицы и непереносимость контактных линз).
Со стороны кожи и ее придатков: очень часто — хейлит, дерматит, сухость кожи, локализованное шелушение, зуд, эритематозное высыпание, повышенная травматичность кожи; редко — алопеция; очень редко — фульминантные формы акне, эритема лица, экзантема, истончение волос, обратимое выпадение волос, гирсутизм, ониходистрофи, паронихии, фотосенсибилизация, пиогенная гранулема, гиперпигментация, повышенное потоотделение, усиление разрастания грануляционной ткани, обострение акне.
В начале лечения возможно обострение акне, которое сохраняется несколько недель.
Со стороны костно-мышечной системы: очень часто — артралгия, боль в спине, миалгия с или без повышения уровня КФК в сыворотке крови (преимущественно у подростков); редко — артрит, кальциноз связок и сухожилий, преждевременное закрытие зон роста эпифизов, экзостоз, гиперостоз, уменьшение минеральной плотности костной ткани, тендиниты.
Со стороны ЦНС и психической сферы: часто — головная боль; редко — повышение внутричерепного давления (псевдопухоль головного мозга) тошнота, рвота, нарушение зрения, (отек зрительного нерва), судороги, сонливость, головокружение, депрессия, депрессия с агравацией, склонность к агрессивности, изменения настроения, чувство тревоги; очень редко — нарушение поведения, психотические нарушения, суицидальные мысли, попытки суицида, самоубийство.
Со стороны органов чувств: очень часто — блефарит, конъюнктивит, сухость слизистой оболочки глаза, раздражение глаз; очень редко — нарушение остроты зрения, катаракта, нарушение цветовосприятия, непереносимость контактных линз, помутнение роговицы, снижение остроты сумеречного зрения, кератит, отек зрительного нерва (как прявление внутричерепной гипертензии), фотофобия, нарушение слуха.
Со стороны ЖКТ: редко — колит, илеит, сухость в горле, геморрагическая диарея, воспалительные заболевания кишечника, тошнота, панкреатит.
Описанные единичные случаи панкреатита с летальным исходом; транзиторное и обратимое повышение активности печеночных трансаминаз, отдельные случаи гепатита. Во многих этих случаях изменения не выходили за пределы нормы и возвращались к исходным показателям в процессе лечения, однако в некоторых случаях возникала необходимость в снижении дозы или отмене Роаккутана.
Со стороны органов дыхания: часто — носовые кровотечения, сухость слизистой оболочки носа, назофарингит; очень редко — бронхоспазм (чаще у больных с БА в анамнезе), дисфония.
Со стороны системы крови: очень часто — анемия, увеличение СОЭ, увеличение или уменьшение числа тромбоцитов; часто — нейтропения; редко — лимфаденопатия.
Лабораторные показатели: очень часто — гипертриглицеридемия, снижение уровня ЛПВП; часто — гиперхолестеринемия, гипергликемия, гематурия, протеинурия; очень редко — повышение активности КФК в плазме крови.
Со стороны иммунной системы: редко — аллергические реакции, анафилактические реакции, реакции повышенной чувствительности.
Инфекции: очень редко — бактериальные инфекции кожи и слизистых оболочек.
Сосудистые нарушения: васкулит (гранулематоз Вегенера, аллергический васкулит).
Со стороны мочевыделительной системы: очень редко — гломерулонефрит.
Общие нарушения: очень редко — повышенное образование грануляционной ткани, недомогание.
Нарушение обмена веществ, метаболизма: очень редко — сахарный диабет, гиперурикемия.
Побочные эффекты, зарегистрированные в пострегистрационный период: экссудативная мультиформная эритема, синдром Стивенса — Джонсона, токсический эпидермальный некролиз.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

препарат с осторожностью применяют при депрессии в анамнезе, сахарном диабете, ожирении, нарушении липидного обмена, алкоголизме. Во время применения Роаккутана зарегистрировано повышение уровня глюкозы в крови и диагностированы новые случаи сахарного диабета. Больным из группы высокого риска (сахарным диабетом, ожирением, алкоголизмом или нарушениями жирового обмена) при лечении Роаккутаном может понадобиться частый контроль уровня глюкозы и липидов. При наличия диабета или подозрении на него рекомендуется постоянный контроль гликемии.
Роаккутан назначает врач, преимущественно дерматолог, с опытом применения системных ретиноидов, учитывая риск тератогенности при применении Роаккутана в период беременности. Пациентам женского и мужского пола выдают копию брошюры с информацией для пациента.
Рекомендуется контролировать функцию печени и печеночные ферменты до лечения, через 1 мес после его начала, а далее каждые 3 мес или по показаниями.
Отмечалось временное и обратимое повышение печеночных трансаминаз, в большинстве случаев — в пределах нормальных значений. Если уровень печеночных трансаминаз превышает норму, необходимо уменьшить дозу препарата или отменить его.
Следует определять также уровень липидов в плазме крови натощак (до лечения, через 1 мес после его начала, потом каждые 3 мес или по показаниям). Концентрация липидов обычно нормализуется после уменьшения дозы или отмены препарата, а также при соблюдении диеты. Необходимо контролировать повышение уровня ТГ, поскольку их повышение более 800 мг/дл или 9 ммоль/л может сопровождаться развитием острого панкреатита, возможно, с летальным исходом. При устойчивой гипертриглицеридемии или симптомах панкреатита Роаккутан следует отменить.
В единичных случаях у больных, которые получали Роаккутан, была отмечена депрессия, депрессия с агравацией, чувство тревоги, склонность к агрессивности, изменению настроения, психотические симптомы и очень редко — гомоцидные мысли, суицидальные попытки и суицид. Хотя причинная связь с приемом препарата не установлена, необходимо соблюдать осторожность при назначении препарата больными с депрессией в анамнезе и наблюдать за состоянием больных на предмет возникновения депрессии на протяжении лечения, при необходимости направлять пациентов к соответствующему специалисту. Однако отмена Роаккутана может не влиять на исчезновение симптомов, а пациент может нуждаться в дальнейшем наблюдении у специалиста.
В единичных случаях в начале терапии наблюдается обострения акне, что проходит через 7–10 дней без коррекции дозы препарата.
Через несколько лет после применения Роаккутана для лечения дискератозов при общей курсовой дозе и продолжительности лечения развивались костные изменения, в том числе преждевременное закрытие эпифизарных зон роста, гиперостоз, кальцификация связок и сухожилий. Поэтому при назначении препарата необходимо оценивать соотношение пользы и риска.
Пациентам, которые получают Роаккутан, рекомендуется использовать увлажняющие мази или кремы для тела, бальзам для губ для уменьшения сухости кожи и слизистых оболочек в начале лечения.
В пострегистрационный период применения препарата регистрировались случаи тяжелых реакций со стороны кожи (экссудативная мультиформная эритема, синдром Стивенса — Джонсона, токсический эпидермальный некролиз). Указанные явления могут быть серьезными и приводить к летальному исходу, госпитализации или потере трудоспособности. Пациентов необходимо постоянно наблюдать на предмет выявления тяжелых реакций со стороны кожи и по необходимости прекратить лечение Роаккутаном.
На фоне применения Роаккутана возможны боль в мышцах и суставах, увеличение КФК в плазме крови, которые могут сопровождаться снижением переносимости интенсивной физической нагрузки.
Запрещено проводить глубокую химическую дермабразию и лечение лазером на фоне лечения Роаккутаном и на протяжении 5–6 мес после лечения, поскольку существует большой риск появления гипертрофических шрамов в атипических зонах и появления гипер- и гипопигментации. Во время лечения Роаккутаном и на протяжении 6 мес после лечения нельзя проводить эпиляцию с помощью аппликаций воска из-за риска отслоения эпидермиса, развития рубцов и дерматита.
Поскольку возможно снижение остроты ночного зрения, которое иногда сохраняется после лечения, больных необходимо информировать о таком состоянии и рекомендуется соблюдать осторожность при управлении автомобилем ночью. Состояние остроты зрения нужно тщательно контролировать. Сухость конъюнктивы глаза, помутнение роговицы, ухудшение ночного зрения и кератит обычно проходят после отмены препарата. При сухости слизистой оболочки глаза рекомендуется использовать аппликации увлажняющей мази для глаз или препарат искусственной слезы. Необходимо наблюдение таких больных для предупреждения развития кератита. При наличии жалоб на нарушение зрения таких больных направляют к офтальмологу и рассматривают вопрос об отмене препарата. При непереносимости контактных линз во время лечения рекомендуется использовать очки. Нужно ограничивать влияние солнечного и УФ-излучения. При необходимости используют солнцезащитный крем с высоким уровнем защитного фактора не менее 15 SPF.
Для предупреждения случайного влияния препарата на организм других людей у больных, принимающих или незадолго до этого (1 мес) применявших Роаккутан, запрещается проводить отбор донорской крови.
Описаны единичные случаи развития доброкачественной внутричерепной гипертензии, в том числе при одновременном применении с тетрациклинами. Таким пациентам необходимо немедленно отменить препарат.
При лечении Роаккутаном возможно развитие воспалительных заболеваний кишечника. Больным с выраженной геморрагической диареей необходимо немедленно отменить препарат.
Описаны единичные случаи анафилактических реакций, которые возникали лишь после предыдущего наружного применения кретиноидов. Аллергические реакции со стороны кожи возникали редко. Были зарегистрированы серьезные случаи аллергического васкулита, часто с пурпурой на конечностях и внекожными поражениями. Тяжелые аллергические реакции требуют отмены препарата и постоянного наблюдения больных.
Роаккутан содержит сорбитол. Пациентам с непереносимостью фруктозы не рекомендуется принимать Роаккутан.
Применение в период беременности и кормление грудью. Роаккутан — препарат с сильным тератогенным действием. Беременность является абсолютным противопоказанием для применения Роаккутана. Если беременность возникает в тот период, когда женщина принимает Роаккутан (в любой дозе и даже непродолжительное время) или в течение месяца после окончания терапии, существует очень большой риск рождения ребенка с аномалиями развития.
Репродуктивный возраст
«Программа предупреждения беременности»
Роаккутан противопоказан женщинам репродуктивного возраста, если только состояние женщины не отвечает всем нижеприведенным критериям:

• диагностирована тяжелая форма акне (узелковое и конглобатное акне, акне со склонностью к постоянному рубцеванию), не поддающаяся стандартным методам лечения (системная антибактериальная терапия, местное лечение);
• понимание тератогенного риска препарата;
• понимание необходимости обязательного посещения врача каждый месяц;
• наличие возможности применять надежные и обязательные средства контрацепции на протяжении 1 мес до начала лечения Роаккутаном, во время лечения и в течение месяца после окончания лечения; желательно использовать одновременно 2 разных метода контрацепции, включая барьерный;
• даже при аменорее следует применять надежные средства контрацепции;
• понимание сути профилактических мер;
• информированность об опасности наступления беременности во время лечения Роаккутаном, на протяжении 1 мес после лечения, и обязательная немедленная консультация в случае подозрения на беременность;
• понимание необходимости и согласие проводить тест на беременность до, во время и через 5 нед после лечения;
• понимание и выполнение указаний врача;
• предупреждение о возможной неэффективности средств контрацепции;
• если, несмотря на принятые меры, во время лечения Роаккутаном или в течение месяца после его окончания женщина все же забеременела, существует высокий риск развития тяжелых аномалий развития плода, в частности со стороны ЦНС, сердца и крупных кровеносных сосудов. Кроме того, увеличивается риск непроизвольного выкидыша;
• подтверждение понимания риска и необходимых предупредительных мер, ассоциированных с применением изотретиноина.

При возникновении беременности терапию Роаккутаном необходимо прекратить.
Применение противозачаточных средств по вышеуказанным рекомендациям во время лечения изотретиноином необходимо рекомендовать даже сексуально пассивным женщинам.
Врач должен быть уверен, что:

• пациентка способна понимать и выполнять все вышеперечисленные требования по предупреждению беременности, а также, что пациентка имеет соответствующий уровень понимания;
• пациентка понимает указанные условия;
• пациентка соблюдает надежные методы контрацепции на протяжении 1 мес до начала лечения Роаккутаном, во время лечения и в течение месяца после окончания лечения; желательно использовать одновременно 2 разных метода контрацепции, включая барьерный;
• получен негативный результат достоверного теста на беременность до начала приема препарата, во время лечения и через 5 нед после окончания терапии. Даты и результаты проведения теста на беременность необходимо документировать.

Предупреждение беременности
Пациенткам необходимо ознакомиться с методами контрацепции. Если они не пользуются эффективными методами контрацепции, врач должен предоставить соответствующие рекомендации.
Следует использовать два надежных метода контрацепции, включая барьерный метод. Контрацептивные методы использовать по меньшей мере еще 1 мес после прекращения лечения Роаккутаном, даже пациенткам с аменореей.
Тест на беременность
Согласно существующей практике, тест на беременность с минимальной чувствительностью 25 mМО/мл нужно проводить в первые 3 дня менструального цикла.
До начала лечения:

• для исключения возможной беременности до начала применения контрацептивов врач должен зарегистрировать результат и дату первого исследования на беременность. У пациенток с нерегулярным менструальным циклом время проведения теста на беременность зависит от сексуальной активности. Тест нужно проводить через 3 нед после незащищенного полового акта. Врач должен проинформировать пациентку о методах контрацепции;
• тест на беременность проводят в день после назначения Роаккутана или за 3 дня до визита пациентки к врачу. Специалисту нужно зарегистрировать результаты тестирования. Препарат может быть предназначен лишь пациенткам, которые получают эффективную контрацепцию не менее 1 мес до начала лечения Роаккутаном.

Во время лечения:

• пациентка должна посещать врача каждые 28 дней. Необходимость ежемесячного тестирования на беременность определяется согласно местной практике и с учетом половой активности, предыдущих нарушений менструального цикла. При наличии показаний тест на беременность проводится в день визита или за 3 дня до визита к врачу, результаты теста регистрируют.

Завершение лечения:

• через 5 нед после окончания лечения проводится тест на беременность.

Фармацевт должен убедиться, что:

• рецепт на Роаккутан женщине репродуктивного возраста выписали лишь на 30 дней лечения, продолжение лечения требует нового назначения препарата врачом.

Проведение тестирования на беременность, выписывание рецепта и получения препарата рекомендуется проводить на протяжении 1 дня.
Чтобы помочь врачам, фармацевтам и больным избежать риска влияния Роаккутана на плод, компания-производитель создала «Программу предупреждения беременности», направленную на предупреждение тератогенного влияния препарата и подчеркивающую абсолютную необходимость использования надежных методов контрацепции женщинам репродуктивного возраста. Программа содержит следующие материалы:
Для врачей:

• рекомендации для врача относительно назначения Роаккутана женщинам;
• форма информированного согласия для пациентки;
• форма контроля назначения препарата женщинам.

Для пациентов:

• информационную брошюру для пациента;
• что нужно знать о контрацепции.

Для фармацевтов:

• инструкцию для фармацевта по отпуску Роаккутана.

Полную информацию о тератогенном риске и строгом соблюдении мероприятий по предупреждению беременности необходимо предоставлять как мужчинам, так и женщинам.
Пациентам мужского пола
Существующие данные свидетельствуют, что у женщин экспозиция препарата, который поступил из семенной жидкости мужчин, применяющих Роаккутан, недостаточна для появления тератогенных эффектов Роаккутана.
Мужчинам нужно исключить возможность применения препарата другими лицами, особенно женщинами.
У человека документально подтверждены тяжелые врожденные аномалии развития плода, связанные с назначением Роаккутана, в том числе гидроцефалия, микроцефалия, нарушение развития мозжечка, аномалии внешнего уха (микротия, сужение или отсутствие наружного слухового прохода), микрофтальмия, сердечно-сосудистые аномалии (тетрада Фалло, транспозиция магистральных сосудов, дефекты перегородок), аномалии развития лица (волчья пасть), вилочковой железы, патология паращитовидных желез.
Кормление грудью
Благодаря липофильности изотретиноина существует возможность того, что он проникает в грудное молоко, в связи с этим препарат противопоказан женщинам в период кормления грудью.
Дети. Применение Роаккутана детям в возрасте до 12 лет не изучалось, поэтому не следует назначать препарат детям этой возрастной категории.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами и работе с другими механизмами.
На протяжении лечения и после него может наблюдаться снижение остроты сумеречного зрения, поэтому пациентов нужно информировать о возможности возникновения данной проблемы и необходимости соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами ночью.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

ввиду возможного увеличения выраженности симптомов гипервитаминоза А следует избегать одновременного применения Роаккутана и витамина А. Поскольку тетрациклины также могут вызвать повышение внутричерепного давления, их применение в сочетании с Роаккутаном противопоказано.
Изотретиноин может снижать эффективность препаратов прогестерона, поэтому не следует пользоваться контрацептивными средствами, которые содержат низкие дозы прогестерона.
Комбинированное применение с местными кератолитическими или эксфолиативными препаратами для лечения акне противопоказано из-за возможного усиления местного раздражения.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

изотретиноин является производным витамина А. Хотя токсичность изотретиноина низкая, в случае передозировки могут появиться признаки гипервитаминоза А (головная боль, тошнота, рвота, сонливость, раздражительность, зуд). В первые несколько часов после передозировки может понадобиться промывание желудка. Симптомы случайной или намеренной передозировки одинаковы. Эти симптомы являются обратимыми и исчезают без необходимости лечения.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре до 25 °С.