Тербінафін - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТЕРБІНАФІН-КВ

(TERBINAFINE-KV)

Склад:

діюча речовина: terbinafine;

1 таблетка містить тербінафіну гідрохлориду у перерахуванні на тербінафін 250 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза).

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протигрибкові препарати для системного застосування.

Тербінафін. Код ATC D01В A02.

Клінічні характеристики.

Показання.

• Оніхомікоз (грибкова інфекція нігтів), спричинений грибами-дерматофітами.

• Мікози волосистої частини голови.

• Грибкові інфекції шкіри – лікування трихофітії гладкої шкіри, промежини, дерматомікозів і дріжджових інфекцій шкіри, спричинених грибами роду Candida (наприклад Candida albicans), у тих випадках, коли локалізація ураження, вираженість або поширеність інфекції зумовлюють доцільність пероральної терапії.

     Примітка. На відміну від тербінафіну для місцевого застосування, Тербінафін-КВ для застосування внутрішньо не показаний для лікування різнобарвного лишаю.

Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі. 250 мг 1 раз на день.

Діти. Препарат призначають дітям від 6 років з масою тіла від 20 кг у дозі 125 мг (½ таблетки).

Діти з масою тіла 20 - 40 кг – 125 мг (½ таблетки) 1 раз на день.

Діти з масою тіла  > 40 кг – 250 мг 1 раз на день.

Тривалість курсу лікування залежить від характеру і тяжкості перебігу захворювання.

Тривалість лікування:

– при дерматомікозі стоп  – 2-6 тижнів;

– при трихофітії гладкої шкіри, промежини – 2-4 тижні;

– при кандидозі шкіри – 2-4 тижні;

– при мікозі волосистої частини голови – 4 тижні.

Повне зникнення проявів інфекції шкіри і скарг, пов’язаних з нею, може настати лише через кілька тижнів після мікологічного вилікування. Грибкове ураження волосистої частини голови спостерігається переважно у дітей.

Середня тривалість ефективного курсу лікування при оніхомікозах становить 6-12 тижнів.

При оніхомікозі нігтів на руках – 6 тижнів, при оніхомікозі нігтів на ногах – 12 тижнів.

Деяким пацієнтам, які мають знижену швидкість росту нігтів, може знадобитися триваліше лікування.

При грибкових інфекціях нігтів оптимальний клінічний ефект спостерігається через кілька місяців після мікологічного вилікування і припинення терапії. Це відповідає тому періоду часу, що потрібний для виростання здорового нігтя.

У пацієнтів літнього віку корегувати дозу не потрібно.

Побічні реакції. Зазвичай препарат переноситься добре, побічні реакції слабко і помірно виражені та мають тимчасовий характер. Побічні реакції за можливою частотою виникнення розподіляються: дуже поширені (≥1/10), поширені (≥1/100, <1/10), непоширені (≥1/1000, <1/100), рідко поширені (≥1/10 000, <1/1000), дуже рідко поширені (<1/10 000), включаючи поодинокі повідомлення.

З боку шлунково-кишкового тракту:  поширені – відчуття тяжкості і болю в епігастральній ділянці, зниження апетиту, диспепсія, нудота, діарея; рідко поширені – холестаз, жовтяниця, гепатит.

З боку системи кровотворення: дуже рідко поширені – нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія.

З боку нервової системи: поширені – головний біль; рідко поширені – порушення або втрата смакових відчуттів (відновлюється після припинення лікування), дуже рідко поширені – запаморочення, парестезія, підвищена втомлюваність, гіпестезія.

Алергічні реакції: поширені – шкірний висип, кропив’янка; дуже рідко поширені – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілактичні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк), псоріазоподібні висипання.

Інші: поширені – міалгія, артралгія; дуже рідко поширені – алопеція (причинно-наслідковий зв’язок не доведений), генералізований екзантематозний пустульоз.

Передозування. При перевищенні рекомендованих доз можливі: головний біль, нудота, блювання, біль у нижній частині живота, запаморочення.

Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. Специфічного антидоту не існує.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У зв’язку з тим, що даних про безпеку застосування тербінафіну у період вагітності немає, при вирішенні питання щодо призначення препарату вагітним необхідно зважити очікувану користь від лікування для матері та потенційний ризик для плода.

Оскільки тербінафін проникає у грудне молоко, при необхідності лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Діти.

Дана лікарська форма не призначена для лікування дітей віком до 6 років з масою тіла до 20 кг.

Особливості застосування. Перед призначенням препарату треба оцінити стан хворого з існуючим захворюванням печінки. Якщо у процесі лікування тербінафіном у хворого спостерігаються симптоми неясного генезу, що дозволяють припустити порушення функції печінки, такі як стійка нудота, блювання, відсутність апетиту, підвищена втома, жовтяниця, біль у правому підребер’ї, сеча темного кольору або знебарвлений кал, слід підтвердити печінкове походження зазначених симптомів (шляхом визначення сироваткового рівня печінкових трансаміназ) і відмінити препарат.

Препарат не рекомендується пацієнтам з хронічним чи активним ураженням печінки.

У разі виникнення прогресуючих висипань на шкірі лікування препаратом необхідно припинити.

Системне застосування при оніхомікозі виправдане у випадку тотального ураження більшості нігтів, наявності вираженого піднігтьового гіперкератозу, неефективності попередньої місцевої терапії.

У процесі лікування (через 2 тижні і наприкінці курсу лікування) необхідно проводити протигрибкову обробку білизни, взуття.

У випадку будь-якої патологічної зміни крові у пацієнтів, які застосовували Тербінафін-КВ, слід рекомендувати можливу зміну медикаментозного лікування, включаючи припинення прийому Тербінафіну-КВ. У пацієнтів зі зниженою функцією нирок (кліренс креатиніну < 50 мл/хв  або рівень креатиніну сироватки крові > 300 мкмоль/л) застосування тербінафіну належним чином не вивчалося, тому таким пацієнтам не рекомендується застосовувати препарат.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дані про вплив тербінафіну на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами відсутні, але слід враховувати можливість виникнення запаморочення при застосуванні препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Тербінафін незначно впливає на кліренс препаратів, що метаболізуються за участі системи цитохрому Р 450 (циклоспорин, терфенадин, тріазолам, толбутамід, пероральні контрацептиви).

Тербінафін не впливає на кліренс антипірину або дигоксину, зменшує кліренс кофеїну, який вводився внутрішньовенно, на 19 %. Препарат зменшує кліренс дезипраміну на 82 % та збільшує кліренс циклоспорину на 15 %.

При одночасному застосуванні препарати, які викликають індукцію мікросомальних ферментів печінки (рифампіцин), прискорюють, а інгібітори цитохрому Р 450 (циметидин, терфенадин) уповільнюють елімінацію тербінафіну, що у разі необхідності подібної комбінованої терапії  може потребувати корекції дози тербінафіну.

Блокатори Н₁-рецепторів гістаміну підвищують плазмову концентрацію тербінафіну за рахунок пригнічення його біотрансформації.

Тербінафін пригнічує метаболізм препаратів, що біотрансформуються за участі цитохрому CYP2D6 (трициклічні антидепресанти, бета-адреноблокатори, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, інгібітори МАО типу В та антиаритмічні препарати, включаючи клас 1А, 1В і 1С). Це необхідно враховувати у випадку, коли препарат, що застосовується, має малий діапазон терапевтичної концентрації.

У пацієнток, які одночасно приймали тербінафін і пероральні контрацептиви, у деяких випадках відзначалася нерегулярність менструального циклу, хоча частота цих порушень залишалась у межах величини, що спостерігалася при ізольованому застосуванні оральних контрацептивів.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протигрибковий засіб групи аліламінів широкого спектра дії. Специфічно пригнічує ранній етап біосинтезу стеринів у клітині гриба шляхом інгібування ферменту скваленепоксидази у клітинній мембрані, що призводить до дефіциту ергостерину, внутрішньоклітинного накопичення сквалену і загибелі клітини гриба.

Активний щодо збудників дерматомікозів (Trichophyton, у т.ч. Т. rubrum, Т. mentagrophytes, Т. tonsurans, Т. verrucosum, Т. violaceum; а також Microsporum canis і Epidermophyton floccosum), дріжджоподібних грибів роду Candida (головним чином Candida albicans), збудника різнобарвного лишаю (Pityrosporum orbiculare або Malassezia furfur). На дерматофіти, плісняві та деякі диморфні гриби виявляє фунгіцидну дію; на дріжджові гриби – фунгістатичну або фунгіцидну дію залежно від їх виду. Максимальну ефективність виявляє щодо червоного трихофітону і патогенних грибів – пліснявих, пітиріазису і міцеліальних форм роду Candida.

При призначенні тербінафіну перорально у шкірі, волоссі і нігтях утворюються концентрації препарату, що забезпечують фунгіцидну дію.

Фармакокінетика. Після перорального введення з урахуванням метаболізму після першого проходження через печінку тербінафін добре абсорбується (>70 %), а абсолютна біодоступність тербінафіну  становить приблизно 50 %. Разова пероральна доза 250 мг тербінафіну показала середнє  значення пікових концентрацій у плазмі крові – 1,3 мкг/мл через 1,5 години після прийому.

За умов стабільного стану, у порівнянні з разовою дозою, пікова концентрація тербінафіну була у середньому на 25 % вище, а площа під кривою плазми збільшилася в 2,3 рази. На основі зростання площі під кривою у плазмі крові можна обрахувати ефективний період напіввиведення ~30 год. Їжа мало впливає на біодоступність тербінафіну (підвищення  площі під кривою приблизно     20 %), що не потребує коригування дози.

Тербінафін активно зв’язується з протеїнами плазми крові (99 %). Він швидко дифундує через дерму та концентрується у ліпофільному роговому шарі. Тербінафін також виділяється у шкірному салі і досягає високих концентрацій у волосяних фолікулах, волоссі та шкірі. Доведено, що тербінафін розподіляється у нігтьові пластинки протягом перших тижнів після початку терапії.

Тербінафін швидко  метаболізується за участі не менше семи ізоферментів цитохрому Р450, при цьому основну роль відіграють ізоферменти CYP2C9, CYP1A2, CYP3A4, CYP2C8, CYP2C19. Не виявлено змін рівноважної концентрації тербінафіну у плазмі крові залежно від віку, але у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки може бути сповільнена швидкість виведення препарату, що призводить до вищих концентрацій тербінафіну у крові.

Внаслідок біотрансформації тербінафіну утворюються метаболіти, які не мають протигрибкової активності і виводяться переважно з сечею.

Фармакокінетичні дослідження разової дози у пацієнтів з нирковим ураженням (кліренс креатиніну <50 мл/хв) або з раніше існуючими захворюваннями печінки показали, що кліренс препарату може знизитися приблизно на 50 %.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки плоскоциліндричної форми зі скошеними краями і рискою, білого або майже білого кольору.

Термін придатності.  4 роки.

Умови зберігання. В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 7 таблеток у блістері; по 2 блістери у пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ПАТ «Київський вітамінний завод».

Місцезнаходження. 04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.

Web-сайт: www.vitamin.com.ua.

тербинафин представляет собой алиламиновое производное с широким спектром противогрибкового действия. Препарат применяется перорально. В низких концентрациях тербинафин оказывает фунгицидное действие относительно дерматофитов, дрожжевых грибов и некоторых диморфных грибов. Действие на дрожжевые грибы может быть фунгицидным или фунгистатическим в зависимости от вида грибов. Препарат специфически тормозит ранний этап биосинтеза стеринов в клетке гриба. Тербинафин действует за счет угнетения скваленэпоксидазы в клеточной мембране гриба. Это приводит к дефициту эргостерина и к внутриклеточному накоплению сквалена, что вызывает гибель клетки гриба. Фермент скваленэпоксидаза не принадлежит к системе цитохрома Р450, поэтому тербинафин не влияет на метаболизм гормонов или других лекарственных препаратов. При применении внутрь тербинафин эффективен относительно дерматофитов рода Trichophyton, Microsporum, Epidermophyton, дрожжеподобных грибов рода Candida (преимущественно Candida albicans).
При одноразовом применении 250 мг тербинафина максимальная концентрация в плазме крови регистрируется приблизительно через 2 ч после приема и составляет 0,97 мкг/мл. Связывание с белками плазмы крови составляет 99%. Препарат быстро накапливается в липофильном ороговелом слое кожи. Тербинафин проникает в секрет сальных желез, образует высокие концентрации в волосяных фолликулах, ногтях. В первые несколько недель после начала приема препарата активное вещество накапливается в коже и ногтевых пластинках в концентрациях, которые обеспечивают фунгицидное действие. Тербинафин метаболизируется в печени, большая часть неактивных метаболитов (71%) выводится с мочой, меньшая часть (22%) — с калом. Период полувыведения составлят от 11 до 17 ч. Накопления препарата в организме не происходит. Тербинафин проникает в грудное молоко. У пациентов с нарушением фунции почек или печени скорость выведения тербинафина из организма может быть снижена. Изменений фармакокинетических параметров в зависимости от возраста пациентов не отмечали. Пища не влияет на биодоступность тербинафина.

онихомикоз, вызванный грибами дерматофитами. Дерматомикозы (туловища, голеней, стоп и волосистой части головы) и инфекции кожи, вызванные грибами рода Candida, в тех случаях, когда локализация поражения, выраженность и распространенность инфекции обуславливают целесообразность пероральной терапии.

взрослым и детям старше 12 лет назначают 1 таблетку по 250 мг Тербинафин-ратиофарм 1 раз в сутки.
Онихомикозы: длительность терапии составляет 6–12 нед и определяется скоростью роста ногтя. В некоторых случаях при медленном росте ногтя курс лечения может быть более длительным. Длительность терапии может зависеть и от других факторов — возраст больного, наличие сопутствующей терапии, состояние ногтя в начале курса лечения. Клинический эффект наступает обычно через несколько месяцев после микологического выздоровления и прекращения приема препарата. Это связано с периодом, необходимым для отрастания здорового ногтя.
Грибковые инфекции гладкой кожи: длительность лечения при микозах стоп составляет 2–6 нед, при микозах других участков кожи (туловища, голеней) — 2–4 нед. Длительность лечения при микозах волосистой части головы — 4 нед, но если инфекция вызвана M. Canis, то лечение может быть более длительным.
Применение у пациентов с нарушением функции печени
Терапевтическое применение тербинафина у пациентов с хроническими или острыми заболеваниями печени не проводили и поэтому целесообразно только в том случае, когда ожидаемый положительный эффект превышает потенциальный риск.
Применение у пациентов с нарушением функции почек
Пациентам с нарушением функции печени и/или почек (клиренс креатинина ≤50 мл/мин или количество креатинина в сыворотке крови 300 мкмоль/л) необходимо принимать половину обычной дозы, а именно: по ¹/₂ таблетки Тербинафин-ратиофарм таблетки по 250 мг (соответственно 125 мг тербинафина) 1 раз в сутки.
Пациенты пожилого возраста
Нет данных о необходимости коррекции дозы у пациентов пожилого возраста. Необходимо учитывать возможность сниженной функции печени и почек.
Дети: опыт использования препарата Тербинафин-ратиофарм таблетки по 250 мг перорально у детей отсутствует. Поэтому применение препарата для лечения детей младше 12 лет целесообразно только в том случае, когда положительный ожидаемый эффект превышает потенциальный риск. Длительность лечения и дозирования в этом случае зависит от массы тела ребенка и составляет для ребенка с массой 20–40 кг половину дозы взрослого.

повышенная чувствительность к тербинафина гидрохлориду или любому другому компоненту. Период кормления грудью.

проявления гиперчувствительности: возможны крапивница, анафилактические проявления (одышка, тошнота, головокружение, снижение АД), также кожные реакции (например синдром Стивенса — Джонсона, токсический эпидермальный некролиз), ангионевротический шок, фотосенсибилизация.
Со стороны ЖКТ: изжога, тяжесть в желудке, рвота, метеоризм, расстройства вкуса, включая его временную потерю.
Печень: гепатобилиарная дисфункция, гепатит, желтуха, повышение печеночных ферментов.
Со стороны органов кроветворения: нейтропения или тромбоцитопения, агранулоцитоз.
Со стороны нервной системы: головная боль, утомляемость, парестезии, нарушение чувствительности. Очень редко наблюдается ощущение страха, депрессия.
Другие побочные эффекты: артралгии, миалгии, нарушения менструального цикла, псориаз, выпадение волос.

при лечении тербинафином следует придерживаться общих правил гигиены во избежание возможности повторного инфицирования (через белье, обувь). В случае пропуска одного приема следует рекомендовать принять двойную дозу препарата.
При наличии у больного в анамнезе псориаза следует с осторожностью назначать таблетки Тербинафин-ратиофарм, поскольку имеются данные о случаях обострения болезни.
Период беременности и кормления грудью: в связи с тем, что данных о безопасности применения тербинафина в период беременности нет, препарат следует назначать только в тех случаях, когда предполагаемый положительный эффект превышает потенциальный риск.
Тербинафин проникает в материнское молоко, поэтому применение его в период кормления грудью противопоказано.
Влияние на способность управлять автомобилем и выполнять работу с механизмами: тербинафин не влияет на способность управлять автомобилем, а также выполнять работы, связанные с повышением концентрации внимания.

тербинафин является мощным ингибитором фермента CYP 2D6. Это необходимо иметь в виду при назначении таблеток Тербинафин-ратиофарм вместе с лекарственными средствами, которые метаболизируются при участии энзима CYP 2D6.
Поэтому если пациент принимает лекарственные средства против депрессии (трициклические антидепрессанты, селективные ингибиторы обратного нейронального захвата серотонина, ингибиторы моноаминооксидазы типа В), а также блокаторы β-адренорецепторов, назначать тербинафин следует с осторожностью или же необходима коррекция дозы.
Тербинафин в отличие от азоловых противогрибковых препаратов при пероральном применении почти не влияет на способность тормозить или увеличивать клиренс препаратов, которые метаболизируются через систему цитохрома Р450 (например циклосерин, толбутамид, пероральные контрацептивы). Кроме того, плазменный клиренс тербинафина может ускоряться при использовании препаратов, которые ускоряют метаболизм (например рифампицин). Наоборот, препараты, ингибирующие цитохром Р450 (например циметидин), замедляют метаболизм тербинафина. При одновременном назначении указанных препаратов может быть необходимым корректирование дозы тербинафина.

Симптомы: тошнота, рвота, головная боль, боль в эпигастральной области, головокружение.
Лечение: промывание желудка, применение активированного угля и/или симптоматическая терапия.

при температуре не выше 25 °С.