Уропрот - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

УРОПРОТ

(Uroprot)

Загальна   характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Mesna; 2-меркаптоетансульфонат натрію;

основні   фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин   без сторонніх нерозчинених домішок;

склад: 1 мл розчину містить месни 100 мг;

допоміжні речовини: ЕДТА, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії. Код АТС VO3A F01

Фармакологічні властивості.  Месна – антидот акролеїн, метаболіту протипухлинних засобів з групи оксазафосфоринів (іфосфамід, ендоксан), що подразнює слизову оболонку сечового міхура. Захисні властивості месни обумовлені взаємодією із подвійним зв’язком молекули акролеїну, що призводить до виникнення стабільного тіоефіру, і, таким чином, зменшується уротоксична дія оксазафосфоринів. Месна не послаблює їхньої протипухлинної дії. Препарат має також муколітичну активність.

Фармакокінетика.

При внутрішньо венному введенні препарат швидко транспортується в нирки, максимальна екскреція через 2 - 3 години після введення.

Розподілення

З альбумінами та імуноглобулінами сироватки зв’язується на  9,7%

Виведення

Після внутрішньо венного введення у дозуванні 60мг/кг період напів виведення у швидкій фазі становить 0,17 години, у повільній фазі 1,08 години. Повністю виводиться нирками за 8 годин, перші 5 годин виводиться у формі  SH-месни. Швидкість екскреції є однаковою при приймані пероральному та парентеральному введенні.

Показання для застосування.

Профілактика уротоксичних ефектів цитостатиків – похідних оксазафосфоринів:

• при введенні оксазафосфоринів у високих дозах (більше 10 мг/кг);

• у пацієнтів групи ризику – проведена раніше променева терапія на ділянку малого таза, розвиток циститу під час проведення терапії оксазафосфоринами, захворювання сечовидільної системи в анамнезі.

Спосіб застосування та дози.

Уропрот вводиться внутрішньо венно струминно (повільно). Разова доза становить 20% разової дози оксазафосфорину. Першу ін’єкцію Уропроту проводять одночасно із першим введенням оксазафосфорину, другу та третю – через 5 та 8 годин після введення оксазафосфорину. Дітям доцільно вводити частіше (до 6 разів) з більш короткими інтервалами (кожні 3 години).

Побічна дія.

Можливі нудота, блювання, діарея (при разовій дозі більше 60 мг/кг).

Гематурія, алергічні реакції на шкірі та слизових оболонках, флебіт в місці введення.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до Месни або інших тіолових сполук.

Передозування.

Під час періоду лікування важко розрізнити симптоми, що викликані передозуванням Уропроту від симптомів, пов’язаних із призначенням оксазафосфоринів, поріг переносимості месни можна перевищити при   одноразовому введенні у дозі 60 - 70 мг/кг. Однак токсичний вплив Уропроту у дозах 70 - 100 мг/кг на гемопоез, функії печінки та нирок, ЦНС не відзначається. Антидоту месни поки що не існує.

Особливості застосування. Уропрот має захисну дію лише на сечовивідну систему, тому під час його призначення не варто відміняти допоміжні профілактичні заходи і симптоматичну терапію, які є рекомендованими під час лікування препаратами групи оксазафосфоринів. Протягом лікування Уропротом можливі хибно-позитивні реакції на наявність кетонових тіл у сечі. Можливе червонувато-пурпурове забарвлення сечі, яке є нестабільним і відразу зникає при додаванні до сечі крижаної оцтової кислоти. Уропрот не рекомендовано призначати внутрішньо при можливому блюванні або блювальних позивах (в тому числі тих, які виникають під час лікування цитостатиками, а також на фоні діареї або хірургічного втручання на органи шлунково-кишкового тракту (ШКТ).

Використання Уропроту у пацієнтів з ауто імунними захворюваннями повинно бути призначене тільки після аналізів із розрахунком «користь – ризик»   та після припинення використання інших препаратів, якщо до них також була підвищена чутливість.

Уропрот не   слід   застосовувати   під час вагітності та в період годування груддю.

В експериментальних дослідженнях тератогенні, ембріотоксичні і мутагенні властивості Уропроту не виявлені.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

У водних розчинах месна сумісна із циклофосфамідом та іфосфамідом, ці препарати можна вводити в одному розчині, хімічна стабільність препаратів є достатньою для проведення безперервних тривалих інфузій. Уропрот не можна змішувати із цисплатином в одному ін фузійному розчині, оскільки   месна, напевно, інактивує цисплатин in vitro, але не іn vivo, якщо препарати вводити окремо. Уропрот не впливає на протипухлинну активність адріаміцину, карму стину, цисплатину, метотрексату, вінкристину, а також на активність серцевих глікозидів. Месну можна застосовувати разом з антибіотиками, за винятком аміноглікозидів, що знижують її активність.

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (+15-25°С), в недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. Ампули по 400 мг/4 мл  №5   в картонній коробці.

Виробник.  „ЛЕМЕРІ С. А. де С. В.” Mексика

                   „ Lemery, S.A.de C.V.,”  Mexico

Адреса.   Мартірес де Ріо Бланко, 54, Мехіко, Д. Ф., 16030.

                Тел.:  53-34-00-00; Факс: 56-76-09-28

ИНСТРУКЦИЯ УРОПРОТ

Фармакотерапевтическая группа.
Средства, которые применяются для устранения токсических эффектов противоопухолевой терапии. Код АТС V03A F01
Действие лекарства. Месна – антидот акролеин, метаболита противоопухолевых средств из группы оксазафосфоринов (ифосфамид, эндоксан), что раздражает слизистую оболочку мочевого пузыря. Защитные свойства месны обусловлены взаимодействием с двойным связью молекулы акролеину, что приводит к возникновения стабильного тиоэфиру, и, таким образом, уменьшается уротоксическое действие оксазафосфоринов. Месна не ослабляет их противоопухолевой действия. Препарату характерна также муколитическая активность.
Фармакокинетика. При внутривенном введении препарат быстро транспортируется в почки, максимальная экскреция через 2 - 3 часа после введения.
Распределение С альбуминами и иммунноглобулинами сыворотки связывается на 9,7%
Выведение После внутривенного введения в дозировании 60 мг/кг период полувыведения в быстрой фазе составляет 0,17 часа, в медленной фазе 1,08 часа. Полностью выводится почками за 8 часов, первые 5 часов выводится в форме SH-месны. Скорость экскреции является одинаковой при приеме пероральном и парентеральном введении.
Показания для использования. Профилактика уротоксических эффектов цитостатиков – производных оксазафосфоринов: при введении оксазафосфоринов в высоких дозах (бильше10 мг/кг); у пациентов группы риска – проведена раньше лучевая терапия на участок малого таза, развитие циститу в период проведения терапии оксазафосфоринами, заболевания мочевыделительной системы в анамнезе.
Способ использования и дозы. Уропрот вводится внутривенно струйно (медленно). Разовая доза составляет 20% разовой дозы оксазафосфорину. Первую инъекцию Уропрота проводят одновременно с первым введением оксазафосфорину, другую и третьи – через 5 и 8 часов после введения оксазафосфорину. Детям целесообразно вводить чаще (до 6 раз) с более короткими интервалами (каждые 3 часа).
Побочное действие. Возможны тошнота, рвота, диарея (при разовой дозе более 60 мг/кг). Гематурия, аллергические реакции на коже и слизистых оболочках, флебит в месте введения.
Противопоказания.
Повышенная чувствительность к Месне или остальных тиоловых соединений.
Передозировка. Во время периода лечения тяжело отличить симптомы, которые вызваны передозировкам Уропрота от симптомов, связанных с назначением оксазафосфоринов, порог переносимости месны можно превысить при однократном введении в дозе 60 - 70 мг/кг. Однако токсическое влияние Уропрота в дозах 70 - 100 мг/кг на гемопоэз, функции печени и почек, ЦНС не отмечается. Антидота месны пока что не существует. Особенности использования. Уропрот имеет защитное действие только на мочевыводящую систему, поэтому в период его назначение не стоит отменять вспомогательные профилактические меры и симптоматическую терапию, которые являются рекомендованными в период лечения препаратами группы оксазафосфоринов. Во время лечения Уропротом возможны ошибочно-позитивные реакции на наличие кетоновых тел в моче. Возможно красновато-пурпуровая окраска мочи, которое является нестабильным и сразу исчезает при добавлении к моче ледяной уксусной кислоты. Уропрот не рекомендовано назначать внутри при возможному рвоте или рвотных позывах (в том числе тех, которые возникают в период лечения цитостатиками, а также на фоне диареи или хирургического вмешательства на органы желудочно-кишечного тракта (ЖКТ). Применение Уропрота у пациентов с аутоиммунными заболеваниями должно быть назначено только после анализов с расчетом «польза – риск» и после приостановки использования остальных препаратов, если к ним также была повышена чувствительность. Уропрот не следует применять в период беременности и в период кормления грудью. В экспериментальных исследованиях тератогенные, эмбриотоксические и мутагенными свойства Уропрота не выявлены. Взаимодействие с другими лекарственными средствами. В водных растворах месна совместное с циклофосфамидом и ифосфамидом, эти препараты можно вводить в одном растворе, химическая стабильность препаратов является достаточной для проведение непрерывних длительных инфузий. Уропрот нельзя смешивать с цисплатином в одном инфузионном растворе, поскольку месна, напевно, инактивирует цисплатин in vitro, но не іn vivo, если препараты вводить отдельно. Уропрот не влияет на противоопухолевое активность адриамицина, кармустина, цисплатина, метотрексата, винкристина, а также на активность сердечных гликозидов. Месну можно применять вместе с антибиотиками, за исключением аминогликозидов, которые снижают её активность.