Юнідокс - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ЮНІДОКС СОЛЮТАБ^®

(UNIDOX SOLUTAB^®)

Склад:

діюча речовина: доксициклін;

1 таблетка містить доксициклін у формі доксицикліну моногідрату 100 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, сахарин, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний,  магнію стеарат, лактози моногідрат.

Лікарська форма. Таблетки, що диспергуються.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки від світло-жовтого - сіро-жовтого до коричневого кольору з вкрапленнями, з видавленим надписом “173” на  одному боці, та рискою на іншого боці.

Фармакотерапевтична группа. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Тетрацикліни. Доксициклін. Код АТХ J01A A02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Доксициклін чинить бактеріостатичну дію; його антимікробний ефект реалізується шляхом пригнічення синтезу білків. Препарат є ефективним щодо широкого спектра грампозитивних і грамнегативних бактерій та деяких інших мікроорганізмів.

Фармакокінетика.

Тетрацикліни легко всмоктуються та зв’язуються з білками плазми крові. Вони накопичуються печінкою в жовчі та виводяться в біологічно активній формі у високих концентраціях із сечею та фекаліями.

Доксициклін практично повністю абсорбується після перорального застосування. Дослідження показують, що абсорбція доксицикліну відрізняється від деяких інших тетрациклінів, та на неї не впливає одночасне вживання їжі (в тому числі молока).

Після прийому дози 200 мг максимальна концентрація доксицикліну в сироватці крові здорових дорослих добровольців становила у середньому 2,6 мкг/мл через 2 години і знижувалась до 1,45 мкг/мл через 24 години.

Доксициклін є високоліпофільною речовиною та має низьку спорідненість з кальцієм. Він є високо стабільним у плазмі крові. Доксициклін не метаболізується до епі-ангідро форми.

Клінічні характеристики.

Показання.

Юнідокс Солютаб^®  застосовувати для лікування інфекцій, спричинених чутливими штамами грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, та деякими іншими мікроорганізмами, а саме:

- Інфекції дихального тракту: пневмонія та інші захворювання нижніх дихальних шляхів, спричинені чутливими штамами Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenza, Klebsiella pneumoniae та ін. Пневмонія, спричинена Mycoplasma pneumoniae. Лікування хронічних бронхітів, синуситів.

- Інфекції сечовивідного тракту: інфекції, спричинені чутливими штамами виду Klebsiella, Enterobacter, а також бактеріями Escherichia coli, Streptococcus faecalis та ін.

- Хвороби, що передаються статевим шляхом: інфекції, спричинені Chlamydia trachomatis, включаючи неускладнені уретральні та ендоцервікальні інфекції та інфекції прямої кишки. Негонококові уретрити, спричинені Ureaplasma urealyticum (T-mycoplasma). М’який шанкр, пахова гранульома, венерична гранульома. Юнідокс Солютаб^® є альтернативним препаратом для лікування гонореї та сифілісу.

- Інфекції шкіри: акне при необхідності застосування антибіотикотерапії.

Оскільки Юнідокс Солютаб^® відноситься до групи тетрациклінових антибіотиків, його можна застосовувати при інфекціях, спричинених мікроорганізмами, чутливими до тетрациклінів, а саме:

- Офтальмологічні інфекції: інфекції, спричинені чутливими бактеріями gonococci, staphylococci та Haemophilus influenza. Інфекція, що спричиняє трахому, не завжди елімінується, що підтверджується при проведенні імунофлуоресцентного аналізу. Для лікування паратрахоми Юнідокс Солютаб^®  можна застосовувати як монотерапію або в комбінації з іншими лікарськими засобами.

- Рикетсійні інфекції: плямиста гарячка скелястих гір, група висипних тифів, гарячка Ку, ендокардит, спричинений Coxiella, кліщова гарячка.

- Інші інфекції: орнітоз, бруцельоз (при застосуванні у комбінації зі стрептоміцином), холера, бубонна чума, епідемічний зворотний тиф; кліщова зворотна гарячка; туляремія; меліоїдоз; тропічна малярія, резистентна до хлороквіну та гострий кишковий амебіаз (при застосуванні у комбінації з амебіцидом).

Юнідокс Солютаб^® є альтернативним препаратом для лікування лептоспірозу, газової гангрени та правця.

Юнідокс Солютаб^® показаний для профілактики наступних станів: японська річкова гарячка, діарея мандрівника (спричинена ентеротоксичною Esherihia coli), лептоспіроз, малярія. Профілактику малярії слід проводити відповідно до діючої практики через можливість розвитку резистентності.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до доксицикліну та тетрациклінів або до будь-якої допоміжної речовини препарату.

Поєднання тяжкого ступеня ниркової та/або печінкової недостатності. Тяжка печінкова дисфункція. Вагітність або період годування груддю. Дитячий вік до 12 років.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Абсорбція доксицикліну може бути знижена при одночасному застосуванні антацидів, що містять алюміній, кальцій, магній, або інших препаратів, що містять ці катіони, при пероральному застосуванні цинку, препаратів солей заліза чи вісмуту. Застосування доксицикліну разом з такими препаратами має бути максимально розділене в часі.

Бактеріостатичні препарати можуть впливати на бактерицидну дію пеніциліну, тому рекомендується уникати одночасного застосування доксицикліну з пеніциліном.

Були повідомлення про подовження протромбінового часу у пацієнтів, які приймали варфарин і доксициклін. Тетрацикліни знижують активність протромбіну плазми, тому може знадобитися зниження дози антикоагулянтів.

При одночасному застосуванні барбітуратів, карбамазепіну і фенітоїну період напіввиведення доксицикліну може зменшуватися. Тому слід розглянути можливість збільшення добової дози лікарського засобу  Юнідокс Солютаб^®.

Алкоголь може зменшувати період напіввиведення доксицикліну.

Повідомлялося про декілька випадків вагітності та проривної кровотечі при одночасному застосуванні доксицикліну та пероральних контрацептивів.

Доксициклін може підвищувати плазмові концентрації циклоспорину. Одночасне застосування цих препаратів повинно супроводжуватися ретельним наглядом.

Повідомлялося про токсичну дію на нирки з летальним наслідком при одночасному застосуванні тетрациклінів та метоксифлурану (див. розділ «Особливості застосування»).

Лабораторні показники.

Може виникнути хибне підвищення рівнів катехоламінів сечі внаслідок взаємодії з флуоресцентним тестом. Тетрацикліни перешкоджають реакціям з глюкозою у сечі.

Особливості застосування.

Може виникати перехресна резистентність та перехресна чутливість до інших антибіотиків тетрациклінового ряду.

Пацієнти з порушеннями функцій печінки. Тетрацикліни можуть бути гепатотоксичними, особливо при прийомі високих доз або при одночасному прийомі з іншими гепатотоксичними лікарськими засобами або за умови вже існуючої печінкової та ниркової недостатності. Юнідокс Солютаб^®  слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функцій печінки (див. розділ «Протипоказання»), а також тим, хто одночасно приймає потенційно гепатотоксичні ліки. Про порушення показників функцій печінки, що виникало під час як перорального, так і парентерального застосування тетрациклінів, включаючи доксициклін, повідомлялося рідко.

Пацієнти з порушеннями функцій нирок. У пацієнтів із нормальними функціями нирок екскреція доксицикліну нирками становить близько 40 % за 72 години. Цей показник може знижуватися до 1-5 % за 72 години у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну – нижче 10 мл/хв). Дослідження показали, що не існує значущої різниці у періоді напіввиведення доксицикліну з сироватки крові у пацієнтів із нормальною функцією нирок та при нирковій недостатності тяжкого ступеня. Гемодіаліз не впливає на період напіввиведення доксицикліну з сироватки крові.

Антианаболічна дія тетрациклінів може підвищувати рівень сечовини крові. Дослідження показали, що такий антианаболічний ефект не виникає при застосуванні у пацієнтів з нирковою недостатністю. Проте може виникати погіршення азотемії в пацієнтів з порушенням функції нирок. Тетрацикліни слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з нирковою недостатністю помірного та середнього ступеня тяжкості під наглядом лікаря.

Фоточутливість. Цей ефект проявляється у вигляді підвищеної реакції на сонячне опромінення та спостерігався у деяких пацієнтів, які приймали тетрацикліни, включаючи доксициклін. Пацієнтів, які мають перебувати на відкритому сонці або під дією ультрафіолетового випромінювання, слід проінформувати про можливість розвитку даної реакції та про те, що лікування слід припинити при перших проявах еритеми.

Підвищений ріст мікроорганізмів. Застосування антибіотиків іноді може спричиняти ріст нечутливих мікроорганізмів, включаючи рід Сandida. При виникненні резистентності застосування антибіотика треба припинити та призначити відповідну терапію.

Повідомлялося про виникнення псевдомембранозного коліту у пацієнтів, які застосовували антибактеріальні препарати, включаючи доксициклін. Ступінь тяжкості захворювання був від легкого до такого, що загрожує життю. Важливо розглядати можливість розвитку псевдомембранозного коліту та стафілококового ентериту у пацієнтів із діареєю, що є наслідком антибактеріальної терапії. Залежно від діагнозу, ванкоміцин та тейкопланін слід застосовувати для  лікування псевдомембранозного коліту та клоксацилін – для лікування стафілококового ентериту.

При застосуванні антибактеріальних препаратів, включаючи доксициклін, повідомлялося про розвиток діареї, асоційованої з Clostridium difficile (CDAD), зі ступенем тяжкості від легкого до коліту з летальним наслідком. Застосування антибактеріальних препаратів впливає на нормальну флору кишечнику та призводить до підвищеного росту C. difficile.

C. difficile продукує токсини А та В, що, у свою чергу, сприяє розвитку CDAD.

Штами C. difficile, що продукують токсини, можуть підвищувати захворюваність та летальність, оскільки такі інфекції є резистентними до антибактеріальної терапії та можуть потребувати колектомії. Важливо розглядати можливість цього діагнозу у пацієнтів із діареєю, що є наслідком антибактеріальної терапії. Необхідний ретельний аналіз анамнезу, оскільки про розвиток CDAD повідомлялося після 2 місяців після завершення антибактеріальної терапії.

Езофагіт. Повідомлялося про розвиток езофагіту та виразок стравоходу при застосуванні тетрациклінів, включаючи доксициклін, у формі таблеток та капсул. Більшість пацієнтів із такими скаргами застосовували препарат одразу перед сном або з недостатньою кількістю рідини.

Про випинання тім’ячка у новонароджених та доброякісну внутрішньочерепну гіпертензію у неповнолітніх та дорослих повідомлялося при застосуванні повних терапевтичних доз тетрациклінів. Ці стани швидко зникають при припиненні застосування лікарського засобу.

Порфірія. Рідко повідомлялося про розвиток порфірії у пацієнтів, які застосовували тетрацикліни.

Венеричні захворювання. Під час лікування венеричних захворювань при підозрі на супутнє захворювання на сифіліс необхідно проводити відповідну діагностику, включаючи мікроскопічне дослідження в темному полі. У таких випадках серологічні дослідження слід проводити щомісяця протягом не менше 4 місяців.

Інфекції, спричинені β-гемолітичним стрептококом. При інфекціях, спричинених
β-гемолітичними стрептококами групи А, лікування слід проводити щонайменше 10 днів.

Міастенія гравіс. Через можливість слабкої нервово-м’язової блокади препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам із міастенією гравіс.

Системний червоний вовчак. Застосування тетрациклінів може призвести до загострення перебігу системного червоного вовчака.

Метоксифлуран. Застосовувати метоксифлуран разом із тетрациклінами слід з обережністю.

Застосування тетрациклінів може впливати на коагуляцію крові (подовження протромбінового часу). Тому пацієнтам із порушеннями згортання крові слід застосовувати  тетрацикліни з особливою обережністю (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

При проведенні довготривалого лікування слід періодично здійснювати лабораторний контроль функціонування органів та систем, включаючи дослідження функціонування системи гемопоезу, функції нирок і печінки. У випадку виявлення відхилень у показниках слід припинити лікування.

Під час лікування тетрациклінами спостерігалася підвищена екскреція аскорбінової та фолієвої кислот, але, зазвичай, це не має клінічного значення.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази Лаппа або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції  не слід застосовувати препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування тетрациклінів у період розвитку зубів (у період вагітності) може спричинити постійну зміну кольору зубів (жовтий-коричневий-сірий). Така побічна реакція зустрічається частіше під час тривалого застосування, але також може спостерігатися під час повторних коротких курсів лікування. Також були повідомлення про гіпоплазію емалі. У зв’язку з вищезазначеним препарат протипоказаний для застосування у період вагітності.

Тетрацикліни проникають у грудне молоко, тому застосування препарату протипоказане у період годування груддю (див. інформацію вище щодо застосування препарату під час розвитку зубів).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив доксицикліну на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не досліджувався. При виникненні таких небажаних реакцій як артеріальна гіпотензія, дзвін у вухах, затуманення зору, скотома, диплопія або довготривала втрата зору слід утримуватися від керування автотранспортом або від роботи з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Юнідокс Солютаб^®  призначений тільки для перорального застосування.

Юнідокс Солютаб^®  застосовувати у вигляді суспензії, яку отримують, додаючи до таблетки щонайменше 20 мл води. Суспензію слід випити у положенні сидячи або стоячи, задовго перед сном, для зниження ризику розвитку подразнення чи виразок стравоходу. При виникненні подразнення стравоходу препарат слід застосовувати під час їди (у тому числі молока). Дослідження показують, що одночасне вживання їжі (у тому числі молока) не впливає на всмоктування препарату.

Дорослі. Звичайна доза лікарського засобу Юнідокс Солютаб^®  для дорослих для лікування гострих інфекцій становить 200 мг у перший день лікування (за 1 прийом або по 100 мг кожні 12 годин) та 100 мг на добу у наступні дні. При лікуванні тяжких інфекцій слід застосовувати препарат у дозі 200 мг на добу протягом усього періоду лікування.

Перевищення рекомендованої дози може призвести до збільшення частоти розвитку побічних реакцій. Терапію слід продовжувати протягом 24-48 годин після зникнення симптомів захворювання та гарячки.

При стрептококових інфекційних захворюваннях застосування препарату слід продовжувати протягом 10 днів для попередження розвитку ревматичної гарячки або гломерулонефриту.

Діти. Для дітей віком від 12 років з масою тіла до 45 кг рекомендована доза становить
4,4 мг/кг маси тіла (у перший день лікування рекомендовану дозу застосовувати за
1 або 2 прийоми), в наступні дні доза становить 2,2 мг/кг маси тіла (за
1 або 2 прийоми); при більш тяжких інфекційних захворюваннях може бути призначено до 4,4 мг/кг маси тіла.

Дітям з масою тіла більше 45 кг призначати звичайну дозу для дорослих.

Застосування препарату для лікування окремих інфекцій.

- Акне: рекомендована доза становить 50 мг на добу разом з їжею (у тому числі з рідиною) протягом 6-12 тижнів.

- Хвороби, що передаються статевим шляхом: для лікування таких захворювань як неускладнені гонококові інфекції (виняток – аноректальні інфекції у чоловіків), неускладнені уретральні та ендоцервікальні інфекції, інфекції прямої кишки, спричинені Chlamydia trachomatis, негонококові уретрити, спричинені Ureaplasma urealyticum рекомендована доза становить 100 мг двічі на добу протягом 7 днів.

Для лікування гострого епідидимоорхіту, спричиненого Chlamydia trachomatis або Neisseria gonorrhea, препарат слід застосовувати по 100 мг двічі на добу протягом 10 днів.

Для лікування первинного та вторинного сифілісу рекомендована доза препарату для пацієнтів без підтвердженої вагітності та з алергією на пеніциліни становить 200 мг перорально двічі на добу протягом 2 тижнів (як альтернатива терапії пеніцилінами).

- Епідемічний зворотний тиф, кліщовий зворотний тиф: рекомендована доза препарату становить 100-200 мг одноразово залежно від ступеня тяжкості захворювання.

- Тропічна малярія, резистентна до хлороквіну: рекомендована доза становить 200 мг на добу протягом щонайменше 7 днів у зв’язку з потенційним тяжким перебігом інфекційного захворювання.

Завжди, як додаткову терапію до лікарського засобу Юнідокс Солютаб^®, слід застосовувати швидкодіючий шизонтицид (наприклад хінін), доза якого є різною залежно від випадку, у зв’язку з потенційним тяжким перебігом інфекційного захворювання.

- Профілактика малярії: рекомендована доза препарату для дорослих становить 100 мг на добу. Для дітей віком від 12 років рекомендована доза препарату становить від 2 мг/кг на добу до загальної дози, що становить 100 мг на добу. Профілактику можна розпочати за
1-2 дні до подорожі в регіон з малярією. Профілактичне застосування препарату слід продовжувати кожен день під час перебування в регіоні з малярією та протягом 4 тижнів після того, як було залишено регіон з малярією. Також слід враховувати чинні стандарти щодо лікування малярії.

- Профілактика японської річкової гарячки: рекомендована доза препарату становить
200 мг одноразово.

- Профілактика діареї мандрівника у дорослих: рекомендована доза препарату становить
200 мг у перший день подорожі (застосовувати у вигляді єдиної дози 200 мг або по 100 мг кожні 12 годин) та по 100 мг на добу протягом наступних днів подорожі. Інформація щодо застосування препарату довше ніж 21 день з метою профілактики відсутня.

- Профілактика лептоспірозу: рекомендована доза препарату становить 200 мг 1 раз на тиждень протягом усього часу перебування в регіоні з лептоспірозом та 200 мг наприкінці подорожі. Інформація щодо застосування препарату довше ніж 21 день з метою профілактики відсутня.

- Застосування препарату пацієнтами літнього віку: препарат можна застосовувати у звичайних дозах без спеціальних застережень. Немає необхідності в корекції дози при порушенні функцій нирок. Юнідокс Солютаб^®  може бути препаратом вибору для пацієнтів літнього віку, оскільки його застосування менш пов’язане з розвитком подразнення та виразками стравоходу.

- Застосування препарату пацієнтами з порушеннями функцій печінки – див. розділ «Особливості застосування».

- Застосування препарату пацієнтам з порушеннями функцій нирок – дослідження показали, що застосування препарату в рекомендованих дозах не призводить до акумуляції антибіотика у такої категорії пацієнтів (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти.  Лікарський засіб Юнідокс Солютаб^®  протипоказаний для застосування дітям віком до 12 років. Як і інші тетрацикліни, Юнідокс Солютаб^® формує стабільні кальцієві комплекси у будь-якій кістковоутворювальній тканині. Зниження рівня росту малої гомілкової кістки спостерігалося у недоношених дітей, які отримували тетрацикліни перорально у дозі 25 мг/кг кожні 6 годин. Ця побічна реакція є оборотною при відміні препарату. Застосування тетрациклінів у період розвитку зубів (дітям у віці до 12 років) може спричинити постійну зміну кольору зубів (жовтий-коричневий-сірий). Така побічна реакція зустрічається частіше під час тривалого застосування, але також може спостерігатися під час повторних коротких курсів лікування. Також були повідомлення про гіпоплазію емалі.

Передозування.

Гостре передозування антибіотиками зустрічається рідко. Симптоми інтоксикації можуть включати пошкодження печінки, що супроводжується такими симптомами як блювання, напади гарячки, жовтяниця, гематоми, мелена, азотемія, підвищення рівня трансаміназ, збільшення протромбінового часу.

Лікування інтоксикації

Вживання великої кількості рідини. Штучне викликання блювання. У випадку прийому великої кількості препарату: промивання шлунка, після чого призначати активоване вугілля та осмотичне послаблювальне (натрію сульфат).

Гемодіаліз і перитонеальний діаліз не слід проводити, оскільки вони не впливають на період напіввиведення препарату із сироватки крові, тому вони не ефективні при передозуванні.

Побічні реакції.

У пацієнтів, які застосовували тетрацикліни, включаючи доксициклін, спостерігалися нижченаведені побічні реакції.

З боку нервової системи. Припливи.

Загальні порушення. Реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок, анафілаксію, анафілактоїдні реакції, анафілактоїдну пурпуру, ангіоневротичний набряк; гіпотензія; перикардит; загострення перебігу системного червоного вовчаку; диспное; сироваткова хвороба;  периферичні набряки; тахікардія; кропив’янка.

З боку центральної та периферичної нервової системи. Головний біль. Про випинання тім’ячка у новонароджених та доброякісну внутрішньочерепну гіпертензію у підлітків та дорослих повідомлялося при застосуванні повних терапевтичних доз тетрациклінів. У дітей старшого віку та дорослих також повідомлялося про доброякісне підвищення внутрішньочерепного тиску. Симптоми доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії можуть включати головний біль, нудоту, шум у вухах, запаморочення, затуманення зору, галюцинації, скотому та диплопію. Ці симптоми зворотні і зникають через декілька днів або тижнів після припинення застосування. Повідомлялося про довготривалу втрату зору.

З боку шлунково-кишкового тракту. Побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту зазвичай є легкого ступеня та не потребують відміни лікування. Біль у животі, анорексія, зниження апетиту, нудота, блювання, діарея, диспепсія, стоматит, почорніння язика,   рідко – дисфагія. Пригнічення росту бактерій, що синтезують вітамін В. Повідомлялося про розвиток езофагіту та виразок стравоходу.

З боку органів  слуху та вестибулярного апарату. Дзвін у вухах, вертиго.

З боку системи гемопоезу. Під час застосування тетрациклінів повідомлялося про такі побічні реакції як гемолітична анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, зниження рівня протромбіну,  порфірія та еозинофілія.

З боку гепатобіліарної системи. Рідко повідомлялося про гепатотоксичність з тимчасовим підвищенням значень показників функції печінки, гепатити, жовтяницю, печінкову недостатність та панкреатит.

З боку скелетно-м’язової системи. Артралгія, міалгія. Може порушуватися розвиток кісток та зубів (кістки стають ламкими, а зуби необоротно змінюють колір).

З боку шкіри та підшкірних тканин. Висипання, включаючи макулопапульозні та еритематозні висипання, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, реакції фоточутливості шкіри, фотооніхолізис.

Розвиток суперінфекції. Як і під час застосування всіх антибіотиків, при застосуванні лікарського засобу Юнідокс Солютаб^®  може підвищитися кількість нечутливих мікроорганізмів, що може спричинити кандидоз, глосит, ентероколіт, стафілококовий ентероколіт, псевдомембранозний коліт (з надлишковим ростом Clostridium difficile) та запальними пошкодженнями (з надлишковим ростом бактерій роду Candida) анально-генітальної зони, свербіж у ділянці анального отвору. Також були повідомлення про розвиток стоматиту та вагініту.

З боку сечовидільної системи. Підвищення рівня сечовини у крові. Посилення азотемії у пацієнтів із нирковою недостатністю. Тетрацикліни, що зберігаються після дати придатності, асоціюють з розвитком синдрому на зразок Фанконі: альбумінурія, глюкозурія, аміноацидурія, гіпофосфатемія, гіпокаліємія та нирковий тубулярний  ацидоз.

Інші порушення. При застосуванні тетрациклінів протягом тривалого часу спостерігалося коричнево-чорне мікроскопічне забарвлення тканини щитовидної залози. При цьому не було виявлено жодної патології щитовидної залози. Тетрацикліни можуть спричинити зміну кольору зубів та гіпоплазію емалі, що частіше зустрічалося під час тривалого застосування.

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 25 ºС.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Астеллас Фарма Юроп Б.В., Нідерланди/Astellas Pharma Europe  B. V., the Netherlands.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Хогемат 2, 7942 ДЖ Меппел, Нідерланди/Hogemaat 2, 7942 JG Meppel, the Netherlands.

Заявник. Астеллас Фарма Юроп Б.В., Нідерланди/Astellas Pharma Europe  B. V.,

the Netherlands.

Місцезнаходження заявника.

Астеллас Фарма Юроп Б.В.: Сильвіусвег, 62, 2333 BE Лейден, Нідерланди/Astellas Pharma Europe  B. V.: Sylviusweg, 62, 2333 BE Leiden, the Netherlands.

Представництво «Астеллас Фарма Юроп Б.В» в Україні: 04050, Київ, вул. Пимоненка, 13, кор. 7-В, оф. 41.

У випадку виникнення побічних ефектів просимо направляти інформацію до представництва Астеллас Фарма Юроп Б. В. на адресу: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, корп. 7-В, офіс 41, тел.: 044-490-68-25, факс: 044-490-68-26.

Юнидокс Солютаб

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. дисперг. 100 мг блистер, № 10

Прочие ингредиенты: целлюлоза микрокристаллическая, сахарин, гидроксипропилметилцеллюлоза мелкодисперстная, гипромеллоза (5сP), кремния диоксид коллоидный безводный, магния стеарат, лактозы моногидрат.

№  UA/4694/01/01 от 20.04.2011 до 20.04.2016

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Доксициклин является антибактериальным препаратом. Его бактериостатическое действие состоит в синтезе ингибирующего протеина путем присоединения к 30S и 50S частям рибосом. Препарат обладает широким спектром активности.
Чувствительность in vitro некоторых клинически важных микроорганизмов к доксициклину выражена в виде минимальной ингибирующей концентрации (МИК) и представлена в таблице ниже.

Процент устойчивых микроорганизмов, резистентность которых обусловлена их природой, может зависеть от многочисленных факторов. По этой причине необходимо осуществлять постоянный контроль их устойчивости.
Как правило, устойчивость предопределяется плазмидами. Распространенной является перекрестная чувствительность в группе антибиотиков тетрациклинового ряда.
Фармакокинетика
Абсорбция. Доксициклин практически полностью всасывается при пероральном приеме. Употребление пищи или молока в незначительной степени влияет на абсорбцию препарата. После приема 200 мг в первый день лечения и 100 мг/сут в последующие дни, поддерживается терапевтический уровень концентрации в плазме крови (1,5–3 мкг/мл). Максимальный уровень доксициклина в плазме крови (2,6–3 мкг/мл) достигается через 2 ч после приема 200 мг, через 24 ч концентрация активного вещества в плазме крови снижается до 1,5 мкг/мл.
Распределение. Доксициклин обратимо связывается с белками плазмы крови (80–90%). Объем распределения составляет 1,58 л/кг массы тела. Хорошо проникает в ткани, плохо — в СМЖ (10–20% уровня в плазме крови), но проникновение повышается при воспалении мозговых оболочек.
Накапливается в ретикулоэндотелиальной системе и костной ткани. Доксициклин проникает через плацентарный барьер, в грудное молоко. В слюне выявляют 5–27% концентрации доксициклина в плазме крови.
Метаболизм. Метаболизируется незначительная часть доксициклина.
Выведение. Т_½ — 16—18 ч после приема разовой пероральной дозы и 22–23 ч после приема повторных пероральных доз. Около 40% выводится в неизмененной форме с мочой и 20–40% в неактивной форме (в виде хеллатов) с калом.
Фармакокинетика в особых клинических случаях. Т_½ препарата у пациентов с нарушениями функции почек не меняется, поскольку возрастает его экскреция через кишечник. Гемодиализ и перитонеальный диализ не влияют на концентрацию доксициклина в плазме крови.

ПОКАЗАНИЯ:

Юнидокс Солютаб применяется для лечения инфекций, вызванных чувствительными штаммами грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов, а именно:

• инфекции дыхательных путей: пневмония и другие заболевания нижних дыхательных путей, вызванные Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenza, Klebsiella pneumoniae. Пневмония, вызванная Mycoplasma pneumoniae. Лечение хронических бронхитов, синуситов;
• инфекции мочевыделительной системы: инфекции, вызванные чувствительными штаммами вида Klebsiella, Enterobacter, а также бактериями Escherichia coli, Streptococcus faecalis, и т.п.;
• болезни, передающиеся половым путем: инфекции, вызванные Chlamydia trachomatis, включая неосложненные уретральные и эндоцервикальные инфекции, и инфекции прямой кишки. Негонококковый уретрит, вызванный Ureaplasma urealyticum (T-mycoplasma). Мягкий шанкр, паховая гранулема, венерическая гранулема. Юнидокс Солютаб является альтернативным препаратом для лечения гонореи и сифилиса;
• инфекции кожи: акне при необходимости применения антибиотикотерапии.

Поскольку Юнидокс Солютаб относится к группе тетрациклиновых антибиотиков, его можно применять при инфекциях, вызванных микроорганизмами, чувствительными к тетрациклинам, а именно:

• офтальмологические инфекции: инфекции, вызванные чувствительными бактериями gonococci, staphylococci, и Haemophilus influenza. Трахома хотя и является инфекционным агентом, но, как показывает иммунофлуоресценция, не всегда эллиминируется;
• риккетсиозные инфекции: сыпной тиф.

ПРИМЕНЕНИЕ:

обычная продолжительность лечения составляет 5–10 дней. Инфекции, вызванные β-гемолитическим стрептококком, следует лечить не менее 10 сут.
Взрослым и детям в возрасте >12 лет с массой тела >50 кг в первый день лечения назначают 200 мг/сут в 1 или 2 приема, в последующие дни лечения — по 100 мг 1 раз в сутки. В случае тяжелых инфекций применяют 200 мг ежедневно на протяжении всего периода лечения.
Детям в возрасте >12 лет с массой тела ≤50 кг в 1-й день лечения назначают суточную дозу из расчета 4 мг/кг массы тела на 1 прием, в последующие дни лечения — по 2 мг/кг массы тела 1 раз в сутки. При инфекциях, которые тяжело поддаются лечению, применяют в суточной дозе 4 мг/кг массы тела на протяжении всего курса лечения.
Применение препарата для лечения отдельных инфекций
Акне. Рекомендованная доза 50 мг 1 раз в сутки вместе с едой или жидкостью на протяжении 6–12 нед.
Гонорея. Мужчины: разовая доза 200–300 мг 1 раз в сутки каждый день в течение 2–4 дней или в течение 1 дня по 300 мг 2 раза сутки (второй прием через 1 ч после первого).
Женщины: по 200 мг ежедневно до полного выздоровления (курс лечения около 5 дней).
Уретриты, вызванные Chlamydia trachomitis, эндоцервикальные или ректальные инфекции у взрослых, негонококовый уретрит, вызванный Ureaplasma urealyticum. По 100 мг 2 раза в сутки на протяжении 7 дней.
Острый эпидидимоорхит, вызванный Chlamydia trachomatis или Neisseria gonorrhea. По 100 мг 2 раза в сутки на протяжении 10 дней.
Первичный или вторичный сифилис. По 200 мг 2 раза в сутки на протяжении 2 нед как альтернативная терапия пенициллинами.
Сыпной тиф. В зависимости от тяжести заболевания доза составляет 100–200 мг однократно.
Пациенты пожилого возраста. Может понадобиться индивидуальная коррекция дозы.
Таблетку следует запивать достаточным количеством воды. Также перед приемом можно развести таблетку как минимум в 20 мл воды для приготовления суспензии. Если препарат принимать перед сном, необходимо это делать сидя или стоя для уменьшения возникновения риска воспаления и язвы пищевода.
Таблетки рекомендуется принимать во время еды.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

гиперчувствительность к доксициклину и тетрациклинам или к любому из компонентов препарата. Любые состояния, которые включают тяжелую почечную или печеночную недостаточность. Период беременности и кормления грудью. Дети в возрасте <12 лет.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

следующие побочные реакции отмечали у пациентов, которые принимали тетрациклины, включая доксициклин.
Со стороны ЖКТ: анорексия, потеря аппетита, диспепсия, тошнота, диарея, глоссит, рвота, дисфагия, энтероколит, включая стафилококковый энтерит, псевдомембранозный колит и воспаления в анально-генитальной области, сопровождающиеся чрезмерным ростом Candida (которое клинически проявляется диареей, глосситом, стоматитом, проктитом, вагинитом), зуд на участке анального отверстия, почернение языка, стоматит. Возможный дефицит витамина В, связанный с угнетением активности бактерий, которые его продуцируют.
В редких случаях — нарушение процесса глотания; отмечали воспаления пищевода и пищеводную язву.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки: макулопапулезная и эритематозная сыпь, эксфолиативный дерматит.
Иногда: крапивница, ангионевротический отек, анафилаксия, анафилактическая пурпура, перикардит и обострения системной красной волчанки, экссудативная многоформная эритема, злокачественная экссудативная эритема и токсический эпидермальный некролиз.
Фотодерматит (см. ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ) и фотоонихолизис.
Со стороны гепатобилиарной системы: повреждения печени, которые иногда сопровождаются панкреатитом при продолжительном лечении у пациентов с печеночной или почечной недостаточностью; гепатит; единичные случаи гепатотоксичности, панкреатит.
Со стороны почек и мочевыводящих путей: повышение уровня мочевины (азота) в крови, усиление азотемии у пациентов с почечной недостаточностью. Метаболизированные тетрациклины вызывают синдром, подобный синдрому Фанкони, включая альбуминурию, аминоацидурию, гипофосфатемию, гипокалиемию и ацидоз в канальцах почек, интерстициальный нефрит.
Со стороны крови и лимфатической системы: гемолитическая анемия, тромбоцитопения, нейтропения, эозинофилия, снижение активности протромбина, порфирия и ацидоцитоз.
Со стороны ЦНС: выпирание темечка у детей, вызванное повышением внутричерепного давления. У детей старшего возраста и взрослых также сообщалось о злокачественном повышении внутричерепного давления, которое сопровождалось раздражением мозговой оболочки и отеком зрительного нерва. Это может сопровождаться головной болью, тошнотой, звоном в ушах, головокружением и нечеткостью зрения. Эти обратимые симптомы исчезают через несколько дней после прекращения применения препарата.
Вестибулярные расстройства: шум в ушах, вертиго и расстройства зрения, такие как галлюцинации, скотома и диплопия.
Со стороны опорно-двигательного аппарата и костной ткани: может нарушаться развитие костей и зубов. Кости становятся ломкими, а зубы необратимо меняют цвет. Возможны артралгия и миалгия.
Со стороны эндокринной системы: при продолжительном применении препарата отмечали коричнево-красную окраску щитовидной железы, что не нарушало ее функции.
Прочее: гиперемия, реакции гиперчувствительности, включая анафилактический шок, анафилаксию, псевдоанафилактическую реакцию, анафилактоидная пурпура, снижение АД, ангионевротический отек, обострение систематической застойной себореи, затрудненное дыхание, сывороточная болезнь, периферические отеки, тахикардия.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

перекрестная резистентность к другим антибиотикам тетрациклинового ряда.
Существует возможность возникновения суперинфекций, вызванных нечувствительными микроорганизмами, в частности кишечных инфекций. Необходимо осуществлять тщательный контроль за состоянием пациента. В случае развития новых инфекций во время лечения (вызванных стойкими микроорганизмами), применение препарата следует прекратить и назначить соответствующее лечение. Необходимо обратить особое внимание на возможность развития псевдомембранозного колита или стафилококкового энтерита в случае тяжелой диареи, которая сопровождается лихорадкой.
В зависимости от диагноза при псевдомембранозном колите следует назначить ванкомицин или тейкопланин перорально, а в случае стафилококкового энтерита — клоксациллин. Кроме этого, необходимо провести регидратацию.
Применение тетрациклинов может повлиять на коагуляцию крови (удлинение протромбинового времени). Пациентам с нарушениями свертывания крови применять тетрациклины следует с осторожностью.
Антианаболический эффект тетрациклинов может вызвать повышение уровня мочевины (азота) в крови. Как правило, у пациентов с нормальной функцией почек это не имеет клинического значения. Усиление азотемии могут отмечать у пациентов с нарушением функции почек. Назначение тетрациклинов пациентам с почечной недостаточностью легкой и умеренной тяжести необходимо осуществлять под контролем врача.
Тетрациклины могут быть гепатотоксическими, особенно в высоких дозах в сочетании с другими гепатотоксическими препаратами, или при условии уже существующей печеночной или почечной недостаточности. В таких случаях тетрациклины необходимо назначать под контролем врача (см. ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ).
При проведении продолжительного лечения необходимо периодически осуществлять лабораторный контроль функционирования органов и систем. В случае выявления отклонений в показателях функционирования системы гемопоэза, почек или печени лечение следует прекратить.
Может развиться фотодерматит. Больных, которые могут испытывать влияние прямых солнечных лучей, следует проинформировать о необходимости прекращения применения препарата при первых проявлениях эритемы.
Во время лечения гонореи при подозрении на наличие уже существующего сифилиса следует провести соответствующие диагностические процедуры. В таких случаях необходимо проводить ежемесячные исследования на серологические реакции по крайней мере на протяжении 4 мес.
Во время лечения тетрациклинами отмечали повышенную экскрецию аскорбиновой и фолиевой кислоты, но, как правило, это не имело клинического значения.
Продолжительный прием препарата может вызвать гиповитаминоз в связи с развитием дисбактериоза. Для предотвращения развития диспептических явлений рекомендуется принимать препарат во время еды. Значительный процент возникновения воспаления пищевода и пищеводной язвы отмечали в связи с приемом препарата перед сном или запивая недостаточным количеством жидкости.
При хроническом алкоголизме или приеме препаратов, которые индуцируют печеночные ферменты (например барбитураты, карбамазепины и т.п.), препарат назначают с осторожностью в связи с возможностю сокращения Т_½ доксициклина.
Необходимо проявлять особую осторожность при приеме тетрациклинов с метоксифлураном.
Необходим контроль при назначении тетрациклинов пациентам с миастенией гравис в связи с возможностью возникновения слабой нейромышечной блокады.
При сложных, острых аллергических реакциях (например анафилактический шок) необходимо немедленно прекратить лечение препаратом и назначить симптоматическое лечение (например антигистаминные лекарственные средства, кортикостероиды, симпатомиметики и, если это возможно, провести искусственную вентиляцию легких).
Препарат содержит лактозу, поэтому пациентам с редкими наследственными формами непереносимости галактозы, недостаточностью лактазы или синдромом глюкозо-галактозной мальабсорбции не следует применять препарат.
Применение в период беременности и кормления грудью
Тетрациклины проникают через плацентарный барьер. Влияние тетрациклинов на плод проявляется задержкой остеогенеза, в результате чего повышается хрупкость костей у плода, тормозится нормальное развитие зубов (необратимо изменяется цвет зубов, развивается гипоплазия эмали). Учитывая это, а также опасность повреждения печени матери, тетрациклины не следует назначать во время беременности. В случае назначения тетрациклинов женщинам репродуктивного возраста необходимо исключить возможную беременность.
Тетрациклины проникают в грудное молоко и, за исключением случаев, когда кормление грудью приостановлено, их нельзя назначать в период кормления грудью, учитывая побочное действие на костную ткань и зубы.
Дети. Препарат не назначают детям в возрасте <12 лет.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами
Отсутствуют данные относительно влияния данного препарата на способность управлять транспортными средствами. В случае возникновения головокружения, нечеткости зрения или диплопии не рекомендуется управлять транспортными средствами или работать с другими механизмами (см. ПОБОЧНЫЕ РЕАКЦИИ).

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

тетрациклины не следует применять одновременно с антацидами и солями металлов, поскольку при взаимодействии они формируют неактивные хелатные соединения с ионами металлов. При одновременном применении это будет препятствовать всасыванию как тетрациклина, так и железа. Активированный уголь и ионные заменители препятствуют абсорбции так же, как и средства, которые повышают рН желудка.
Тетрациклины увеличивают выраженность действия антикоагулянтов, поскольку они удлиняют протромбиновое время. Может понадобиться коррекция дозы антикоагулянтов. В связи со снижением синтеза витамина К при одновременном проведении антикоагулянтной терапии необходим тщательный контроль времени свертывания крови.
Тетрациклины взаимодействуют с β-лактамными антибиотиками как антагонисты. Поэтому эти препараты также не следует назначать одновременно.
Комбинация тетрациклина и анестетика метоксифлурана может повредить почкам. Применение тетрациклинов сопровождалось снижением уровней эстрадиола в плазме крови пациентов, которые применяли пероральные контрацептивы. Такое снижение уровня эстрадиола может привести к профузному кровотечению и редко — к возможности забеременеть.
Тетрациклины препятствуют реакциям с глюкозой в моче.
Т_½ доксициклина может существенно сокращаться у пациентов, которые принимают препараты, индуцирующие печеночные ферменты (например производные барбитуровой кислоты, карбамазепин, этанол, фенитоин).

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

симптомы интоксикации: повреждение печени, сопровождающееся такими симптомами, как рвота, приступы лихорадки, желтуха, гематомы, мелена, азотемия, повышение уровня трансаминаз, увеличение протромбинового времени.
Лечение интоксикации: употребление жидкости в большом количестве, искусственное вызывание рвоты. В случае приема большого количества препарата: промыть желудок, после чего принять активированный уголь и осмотическое слабительное (натрия сульфат).
Гемодиализ и перитонеальный диализ неэффективны.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре не выше 25 °С.