Вентолин - инструкция по применению

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

ВЕНТОЛІН™ ЕВОХАЛЕР™

(VENTOLIN™ EVOHALER™)

Склад:

діюча речовина: сальбутамол;  

1 доза містить сальбутамолу 100 мкг (у формі сальбутамолу сульфату);

допоміжні речовини: HFA 134a.  

Лікарська форма. Аерозоль для інгаляцій, дозований.

Фармакотерапевтична група. Проти астматичні препарати. Селективні агоністи

бета-2-адренорецепторів. Код АТС R03A C02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Купірування нападів ядухи при захворюваннях, що супроводжуються оборотною обструкцією дихальних шляхів, таких як бронхіальна астма, хронічний обструктивний бронхіт та емфізема легенів.

Профілактика приступів бронхоспазму, пов’язаних з дією алергену або спричинених фізичним навантаженням.

Тривале підтримуюче лікування хворих на бронхіальну астму як одного з компонентів комплексної терапії.

Протипоказання.

Гіпер чутливість в анамнезі до будь-якого   компонента препарату.

Хоча сальбутамол у формі розчину для внутрішньо венних ін’єкцій та інколи у формі таблеток застосовується при передчасних пологах, сальбутамол у формі аерозолю для інгаляцій при цих показаннях не застосовується. Не застосовуються сальбутамол у випадках загрози аборту.

Спосіб застосування та дози.

Вентолін Евохалер – аерозоль, що призначений лише для інгаляційного застосування через рот. Пацієнтам, яким тяжко синхронізувати дихання із застосуванням інгалятора, рекомендується додатково використовувати спейсер  – пристрій для полегшення вдихання інгаляційних препаратів.

Дорослі (включаючи пацієнтів літнього віку):

Для купірування гострого бронхоспазму застосовується доза 100-200 мкг (1-2 інгаляції). Профілактично, перед фізичним навантаженням або очікуваним контактом з алергенами застосовується 200 мкг (2 інгаляції) за 10-15 хвилин до очікуваного контакту з алергеном або до фізичного навантаження.

При тривалій підтримуючій терапії рекомендується застосовувати 200 мкг (2 інгаляції) 4 рази на добу.

Діти віком від 4 років:

Для купірування   гострого бронхоспазму застосовується доза 100-200 мкг (1-2 інгаляції).

Профілактично, перед фізичним навантаженням або очікуваним контактом з алергенами застосовується 100-200 мкг (2 інгаляції) за 10-15 хвилин до фізичного навантаження або до очікуваного контакту з алергеном.

При тривалій підтримуючій терапії рекомендується застосовувати 200 мкг (2 інгаляції) 4 рази на добу.

Загальна добова доза сальбутамолу не повинна перевищувати 800 мкг (8 інгаляцій). Підвищена потреба у бета-2-агоністах може свідчити про погшіршення перебігу астми. За цих умов слід переглянути режим лікування пацієнта та розглянути необхідність призначення глюкокортикостероїдної терапії.

Інструкція з користування інгалятором

Перевірка інгалятора.

Перед першим застосуванням інгалятора або після перерви в користуванні більше 1 тижня зніміть ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків, добре струсіть інгалятор та зробіть одне розпилення в повітря, щоб переконатися у його адекватній роботі.

Користування інгалятором

1. Зніміть ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків.

2. Переконайтеся, що всередені та ззовні інгалятора, включаючи мундштук, немає сторонніх предметів.

3. Старанно струсіть інгалятор, щоб видалити будь-який сторонній предмет з інгалятора і для того, щоб вміст інгалятора був рівномірно змішаний.

4. Візьміть інгалятор у руку вертикально між великим та іншими пальцями, причому великий палець має бути на корпусі інгалятора нижче мундштука.

5. Зробіть максимально глибокий видих, потім візьміть мундштук у рот між зубами і охопіть його губами, не прикушуючи.

6. Роблячи вдих через рот, натисніть на верхівку інгалятора, щоб виконати розвилення сальбутамолу, при цьому продовжуйте повільно і глибоко вдихати. Одне натискання на верхівку інгалятора відповідає одній дозі.

7. Затримайте дихання, витягніть інгалятор з рота і зніміть палець з верхівки інгалятора. Продовжуйте затримувати дихання стільки, скільки можливо.

8. Якщо необхідно виконати подальші розпилення, зачекайте приблизно 30 секунд, тримаючи інгалятор вертикально. Після цього виконайте дії, описані в пунктах 3-7.

9. Насадіть ковпачок мундштука на місце шляхом натискання та клацання у необхідному напрямку.

ВАЖЛИВО:

Виконуйте дії, описані в пунктах 5, 6 і 7, не поспішаючи. Перед самим розпиленням вдихати треба якомога повільніше. Перші кілька разів слід потренуватися перед дзеркалом. Якщо біля верхівки інгалятора або з боків рота з’явиться “хмарка”, необхідно розпочати процедуру знову з пункту 2.

Якщо лікар дав інші вказівки щодо користування інгалятором, виконуйте їх, а також звертайтеся за порадою при виникненні будь-яких труднощів.

Діти: маленькі діти можуть потребувати допомоги, може виникнути необхідність у тому, щоб інгаляції дітям проводили дорослі. Попросіть дитину видихнути і виконуйте розпилення одразу після того, як вона почне вдих. Рекомендується освоювати техніку разом. Старші діти або ослаблені дорослі можуть тримати інгалятор обома руками. Слід покласти обидва вказівні пальці на верхівку інгалятора, а обидва великі пальці – на основу нижче мундштука.

Чищення

Інгалятор слід чистити не рідше 1 разу на тиждень.

1. Вийміть металевий балон із пластикового футляра інгалятора і зніміть ковпачок мундштука.

2. Промийте пластиковий футляр і ковпачок мунштука теплою водою.

3. Висушіть їх ззовні та зсередини.

4. Помістіть металевий балон і ковпачок мундштука на місце.

НЕ КЛАДІТЬ МЕТАЛЕВИЙ БАЛОН У ВОДУ.

Побічні реакції.

Побічна дія, наведена нижче, класифікована за органами і системами, а також за частотою її виникнення: дуже часто (³ 1/10), часто (³ 1/100 та < 1/10), нечасто (³ 1/1000 та < 1/100), рідко (³ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (<1/10000), включаючи поодинокі випадки.

Порушення з боку імунної системи

Дуже рідко: реакції гіпер чутливості, що включали в себе ангіо невротичний набряк, кропив’янку, бронхоспазм, гіпотензію та колапс.

Порушення обміну речовин, метаболізму

Рідко: гіпокаліємія. Потенційно застосування бета-2-агоністів може зумовити виражену гіпокаліємію.

Неврологічні розлади

Часто: тремор, головний біль.

Дуже рідко: гіперактивність.

Карді альні порушення

Часто: тахікардія.

Нечасто: посилене серцебиття.

Дуже рідко: порушення серцевого ритму, включаючи фібриляцію, суправентрикулярну тахікардію та екстрасистолію.

Частота невідома: ішемія міокарда.

Судинні розлади

Рідко: периферична вазодилатація.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Дуже рідко: парадоксальний бронхоспазм.

Як і при застосуванні інших інгаляційних ліків, може трапитися парадоксальний бронхоспазм із негайним посиленням задишки після застосування препарату. У цьому випадку необхідно одразу призначати альтернативні форми препарату або інші швидкодіючі інгаляційні бронходилататори. Сальбутамол слід негайно відмінити, провести оцінку стану пацієнта та при необхідності розпочати альтернативну терапію.

Шлунково-кишкові розлади

Нечасто: подразнення слизових оболонок   порожнини рота та глотки.

Порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини

Нечасто: м’язові судоми.

Передозування.

Найбільш поширеними ознаками та симптомами передозування Сальбутамолу є транзиторні зміни, фармакологічно індуковані бета-агоністами (наприклад, тахікардія, тремор, головний біль).

У результаті передозування сальбутамолу може виникнути гіпокаліємія, тому необхідно перевіряти рівень калію у сироватці крові.

Лікування полягає у припиненні застосування сальбутамолу та проведенні відповідної симптоматичної терапії, такої як призначення кардіоселективних бета-блокаторів для лікування пацієнтів, які мають серцеву симптоматику (наприклад, тахікардію, посилене серцебиття). Препарати групи бета-блокаторів слід призначати з обережністю хворим на бронхоспазм в анамнезі.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Великих і контрольованих клінічних досліджень щодо застосування сальбутамолу   вагітним жінкам не проводилось. За даними експериментів на тваринах, сальбутамол у великих дозах може спричинювати пошкодження плода. Як і інші лікарські засоби, сальбутамол під час вагітності слід призначати лише тоді, коли користь від застосування препарату буде   перевищувати можливий ризик для плода. Сальбутамол проникає в молоко матері, тому призначати його матерям-годувальницям слід лише тоді, коли переваги грудного вигодовування більші за можливий ризик для немовляти.

Діти.  

Препарат призначений для лікування дітей віком від 4 років.

Особливості застосування.

З метою оптимального потрапляння лікарського засобу у легені хворого слід перевірити його техніку інгаляції препарату.

Бронходилятаційні препарати не повинні бути єдиними або головними препаратами у лікуванні хворих на тяжку або нестабільну бронхіальну астму. Стан таких хворих необхідно регулярно контролю вати, включаючи проведення легеневих тестів, оскільки тяжка бронхіальна астма є життєво небезпечним захворюванням і для лікування таких пацієнтів слід вирішувати питання про призначення інгаляційних   та/або пероральних глюкокортикостероїдів.

Якщо дія звичайної дози Сальбутамолу стає менш ефективною або зменшується тривалість її дії (менше 3 годин), пацієнту слід звернутися до лікаря. Збільшення дози або частоти застосування препарату здійснюється лише лікарем.

Збільшення потреби у застосуванні бронходилататорів, особливо короткодіючих інгаляційних бета-2 агоністів, для контролю за симптомами бронхіальної астми свідчить про загострення захворювання. У цих випадках слід переглянути план лікування та вирішити питання про призначення інгаляційних або пероральних кортикостероїдів.

Застосування симпатоміметиків, включаючи сальбутамол, чинить вплив на серцево-судинну систему. За даними після ліцензійного застосування та опублікованими літературними даними, існують свідчення про рідкі випадки виникнення ішемії міокарда, асоційованої із застосуванням сальбутамолу. Пацієнтам, які мають хвороби серця (наприклад, ішемічну хворобу серця, аритмію або тяжку серцеву недостатність) та лікуються сальбутамолом, у разі виникнення у них болю у грудях або інших симптомів, що свідчать про загострення хвороби серця, слід звернутися за медичною допомогою. Слід звернути увагу на оцінку таких симптомів як задишка та біль у грудях, що можуть бути наслідком як хвороби серця, так і захворювань дихальної системи.

З обережністю сальбутамол   призначають хворим на тиреотоксикоз.

Результатом лікування бета-2-агоністами може бути тяжка гіпокаліємія; головним чином це спостерігається при застосуванні парентеральних форм або небулайзера. Особливу увагу приділяють хворим на гостру тяжку астму, тому що гіпокаліємія може потенціювати ся супутнім застосуванням дериватів ксантинів, стероїдів, діуретиків і гіпоксією. У цій ситуації рекомендується перевіряти рівень калію у сироватці крові.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Даних про вплив немає, у разі появи побічних дій з боку нервової системи (тремор), керування авто транспортом або роботу з іншими механізмами обмежити.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Сальбутамол не можна застосовувати з неселективними блокаторами бета-адренорецепторів (наприклад, з пропранололом).

Одночасне застосування сальбутамолу з інгібіторами МАО не протипоказане.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Сальбутамол є селективним агоністом бета-2-адренорецепторів. У терапевтичних дозах діє на бета-2-адренорецептори гладкої мускулатури бронхів, забезпечуючи швидку (протягом 5 хвилин) та короткодіючу (4-6 годин) бронходилатацію у хворих з оборотною обструкцією дихальних шляхів.

Фармакокінетика.

Після інгаляційного застосування від 10 до 20 % введеної дози досягає нижніх дихальних шляхів. Решта залишається в інгаляційному пристрої або у носоглотці, звідки   проковтується. Частина дози, що досягла дихальних шляхів, абсорбується у тканини легенів і потрапляє в кровообіг, але не метаболізується в легенях.

Після потрапляння у системний кровообіг препарат метаболізується у печінці,   виділяється головним чином нирками у незміненому стані та у вигляді фенол сульфатного метаболіту.

Доза препарату, що з носоглотки потрапила до травної системи, всмоктується із шлунково-кишкового тракту, проходить перший етап метаболізму в печінці до фенол сульфатної сполуки, потім виділяється нирками. Більша частина препарату виводиться з організму протягом 72 годин. Зв’язування з білками плазми становить 10 %.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: біла суспензія;

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступних для дітей місцях при температурі нижче 30 °С. Захищати від сонця та заморожування. Ефективність препарату може знижуватись при охолодженні балончика. Балончик не слід пошкоджувати, проколювати або спалювати, навіть якщо він порожній.

Упаковка. Аерозольний балончик з дозуючим клапаном та захисним ковпачком, що містить 200 доз препарату, вміщений у картонну упаковку.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробники.  

«Глаксо Веллком Продакшн» (Франція). «GlaxoWellcome Production» (France).

«ГлаксоСмітКляйн Фармасьютикалз С. А.» (Польща).

«GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A.» (Poland).

Місцезнаходження.

GlaxoWellcome Production, 23, rue Lavoisier, 27000 Evreux, France

Глаксо Веллком Продакшн, 23, рю Лавуаз’є, 27000 Евре, Франція.

GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A.

189 Grunwaldzka Str. 60-322 Poznan, Poland.

ГлаксоСмітКляйн Фармасьютикалз С. А.

189, вул. Грюнвальдська, 60-322, Познань, Польща.

Фармакодинамика. Сальбутамол — селективный агонист β₂-адренорецепторов. В терапевтических дозах действует на β₂-адренорецепторы мышц бронхов с минимальным или полным отсутствием действия на β₁-адренорецепторы сердца. Фармакокинетика. После ингаляционного применения 10–20% введенной дозы достигает нижних дыхательных путей. Остальное количество оседает в «доставочном» устройстве или в носоглотке, откуда проглатывается. Часть дозы, которая достигла дыхательных путей, абсорбируется в ткань легких и попадает в общий кровоток, но не метаболизируется в легких.
Начало действия препарата приходится на 4–5-ю минуту после ингаляции, продолжительность действия составляет 4–6 ч. Попав в системный кровоток, препарат метаболизируется в печени и выводится в основном почками в неизмененном виде и в виде фенолсульфатного метаболита.
Доза препарата, попавшая из носоглотки в пищеварительную систему, всасывается в ЖКТ, проходит первый этап метаболизма в печени до фенолсульфатного соединения, а затем выделяется почками.

купирование приступов БА; лечение пациентов с хроническим обструктивным бронхитом.

препарат Вентолин Небулы предназначен для ингаляционного применения путем вдыхания через рот с помощью небулайзера и применяется под контролем врача. Р-р нельзя вводить инъекционно или проглатывать.
Взрослые (в том числе пациенты пожилого возраста): при ингаляционном применении обычная начальная доза сальбутамола составляет 2,5 мг. Дозу можно повысить до 5 мг. Повторять ингаляцию можно 4 раза в сутки. У взрослых с тяжелой обструкцией дыхательных путей доза может быть повышена до 40 мг/сут, однако лечение с применением таких доз препарата следует проводить в условиях стационара под врачебным контролем.
Дети: при ингаляционном применении обычная начальная доза сальбутамола составляет 2,5 мг. Дозу можно повысить до 5 мг. Повторять ингаляцию можно 4 раза в сутки. Клиническая эффективность применения сальбутамола путем небулизации у детей в возраста до 18 мес не установлена. Поскольку возможна транзиторная гипоксемия, следует учесть необходимость дополнительного проведения кислородной терапии.
Вентолин Небулы обычно применяют в неразведенном виде. Однако, если ингаляции необходимо проводить на протяжении продолжительного времени (10 мин), содержимое небул может быть разбавлено стерильным изотоническим р-ром натрия хлорида.
Ингаляции аэрозоля могут проводиться с помощью специальной лицевой маски или мундштука. Следует периодически проветривать помещение, в котором проводятся ингаляции. В случае возникновения риска гипоксии в связи с гиповентиляцией, вдыхаемый воздух следует обогатить кислородом. Повышать дозу или частоту применения препарата может только врач, учитывая возможность возникновения побочных эффектов при превышении дозы.
Использование препарата Вентолин Небулы.
1. Подготовить к использованию небулайзер.
2. Открыть пакетик и вынуть небулу.
Не вынимать небулу из пакетика, если в этом нет необходимости.
3. Встряхнуть вынутую небулу. Другие небулы оставить в алюминиевом пакетике и поместить их в картонную коробку.
4. Держа небулу за верхний край, повернуть другой край, чтобы открыть небулу.
5. Вставить небулу в небулайзер открытым краем вниз и легко нажать. Убедиться, что весь препарат перетек в небулайзер.
6. Собрать небулайзер и использовать по назначению.
7. После использования промыть небулайзер, остатки препарата уничтожить.

гиперчувствительность к компонентам препарата в анамнезе.

побочные эффекты, приведенные ниже, классифицированы по органам и системам, а также по частоте возникновения. Частота возникновения классифицируется как очень часто (≥1/10), часто (≥1/100, но ≤1/10), нечасто (≥1/1000, но ≤1/100), редко (≥1/10 000, но ≤1/1000), очень редко (≤1/10 000), включая единичные случаи. В общем, очень частые и частые побочные эффекты определяются по данным клинических исследований, тогда как редкие и очень редкие — по данным спонтанных сообщений.
Со стороны иммунной системы
Очень редко — реакции гиперчувствительности, включая ангионевротический отек, крапивницу, бронхоспазм, гипотензию и коллапс.
Со стороны обмена веществ и метаболизма
Редко — гипокалиемия. Применение агонистов β₂-адренорецепторов может потенциально может обусловить развитие выраженной гипокалиемии.
Очень редко — лактоацидоз у пациентов с БА, получающих лечение сальбутамолом (в/в или через небулайзер).
Со стороны нервной системы
Часто — тремор, головная боль.
Очень редко — гиперактивность.
Со стороны сердца
Часто — тахикардия.
Нечасто — ощущение усиленного сердцебиения.
Очень редко — нарушения сердечного ритма, включая фибрилляцию желудочков, суправентрикулярную тахикардию и экстрасистолию.
Частота не определена — ишемия миокарда.
Сосудистые нарушения
Редко — периферическая вазодилатация.
Со стороны дыхательной системы, органов грудной полости и средостения
Очень редко — парадоксальный бронхоспазм.
Как и при применении других ингаляционных средств, может развиться парадоксальный бронхоспазм с усилением одышки. В этом случае необходимо назначить альтернативные лекарственные формы препарата или другие быстродействующие ингаляционные бронходилататоры. Вентолин Небулы следует немедленно отменить, провести оценку состояния пациента и при необходимости начать альтернативную терапию.
Со стороны ЖКТ
Нечасто — раздражение слизистой оболочки полости рта и глотки.
Со стороны опорно-двигательного аппарата
Нечасто — судороги мышц.

Вентолин Небулы следует применять путем ингаляции через рот и не следует вводить путем инъекции или глотать.
Лечение БА должно проводиться согласно поэтапной программе, состояние пациента необходимо оценивать клинически и с помощью функциональных легочных тестов.
Повышение частоты использования ингаляционных β₂-агонистов свидетельствует об ухудшении контроля над БА. В таком случае терапию больного необходимо пересмотреть, потому что ухудшение течения БА является жизненно опасным состоянием, которое нуждается в начале или повышении использования кортикостероидов. Пациентам, которые принадлежат к группе риска, рекомендуется ежедневно проводить контроль максимальной скорости выдоха.
Больных, которые лечатся препаратом Вентолин Небулы дома, нужно предупредить о следующем: если когда-то эффективная доза препарата не приносит облегчения от лечения или уменьшается продолжительность этого облегчения, нужно обратиться к врачу, а не повышать дозу препарата или частоту его применения самостоятельно.
Вентолин Небулы с осторожностью применяется для лечения больных, которые получают высокие дозы других симпатомиметиков.
Применение симпатомиметиков, включая сальбутамол, оказывает влияние на сердечно-сосудистую систему. По данным постлицензионного применения и опубликованным литературным данным, существуют свидетельства редких случаев возникновения ишемии миокарда, ассоциированной с применением сальбутамола. Пациентам с болезнями сердца (например ИБС, аритмия или тяжелая сердечная недостаточность) и которые лечатся сальбутамолом, в случае возникновения боли в груди или других симптомов, которые свидетельствуют об обострении болезни сердца, нужно обратиться за медпомощью. Внимание следует обратить на оценку таких симптомов, как удушье и боль в груди, которые могут быть следствием как болезни сердца, так и заболеваний дыхательной системы.
С осторожностью сальбутамол назначают больным тиреотоксикозом.
При лечении больных комбинацией сальбутамола в небулах и ипратропиума бромида иногда наблюдались случаи развития острой закрытоугольной глаукомы. Поэтому комбинация сальбутамола в небулах с антихолинергическими препаратами, которые вводятся также путем небулизации, должна применяться с осторожностью. Больные должны получить надлежащие инструкции относительно правильного применения препарата и быть предупреждены о том, что следует избегать попадания распыляемого аэрозоля в глаза.
Результатом лечения агонистами β₂-адренорецепторов может быть тяжелая гипокалиемия; главным образом это наблюдается при применении парентеральных форм или небулайзера. Особое внимание уделяют больным с тяжелым обострением БА, потому что гипокалиемия может потенцироваться сопутствующим применением дериватов ксантинов, стероидов, диуретиков и гипоксией. В этой ситуации рекомендуется проверять уровень калия в плазме крови.
Как и другие агонисты β₂-адренорецепторов, Вентолин Небулы может приводить к обратимым метаболическим изменениям, например, к гипергликемии.
Компенсация таких изменений у больных сахарным диабетом не всегда возможна, поэтому есть отдельные сообщения о развитии кетоацидоза у таких пациентов. Одновременное применение кортикостероидов может обострить это состояние.
Очень редко у пациентов с БА в стадии обострения, которые лечились высокими дозами сальбутамола в/в или через небулайзер, сообщалось о случаях развития лактоацидоза. Повышение уровня лактата в плазме крови может быть причиной развития удушья и компенсаторной гипервентиляции легких, что может по ошибке быть расценено как недостаточная эффективность противоастматического лечения и, в свою очередь, привести к неуместной интенсификации лечения агонистами β₂-адренорецепторов короткого действия. Поэтому рекомендуется контролировать уровень лактата в плазме крови таких больных и, соответственно, наличие у них метаболического ацидоза.
Период беременности и кормления грудью. Сальбутамол в период беременности назначают только в том случае, если ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода.
Исходя из того, что сальбутамол может выделяться с грудным молоком, его назначение в период кормления грудью не рекомендовано, за исключением ситуаций, когда ожидаемая польза для матери будет превышать потенциальный риск для ребенка.
Дети. Клиническая эффективность применения сальбутамола путем небулизации у детей в возрасте до 18 мес не установлена, поэтому применять препарат не рекомендуют.
Сообщений о влиянии на способность управлять транспортными средствами и работать с другими механизмами нет, но при возникновении побочных эффектов со стороны ЦНС (тремор) данные виды деятельности следует ограничить.

сальбутамол не назначают одновременно с такими неселективными блокаторами β-адренорецепторов, как пропранолол.
Сальбутамол не противопоказан пациентам, получающим ингибиторы МАО.

наиболее распространенными признаками и симптомами передозировки Вентолина Небулы являются транзиторные изменения, фармакологически индуцированные агонистами β-адренорецепторов (например тахикардия, тремор, головная боль).
В результате передозировки сальбутамола может возникнуть выраженная гипокалиемия, поэтому следует проверять уровень калия в плазме крови.
Лечение состоит в прекращении применения сальбутамола и проведении соответствующей симптоматической терапии, такой как назначение кардиоселективных блокаторов β-адренорецепторов для лечения пациентов с нарушениями со стороны сердца (например тахикардия, усиленное сердцебиение). Препараты группы блокаторов β-адренорецепторов следует с осторожностью назначать пациентам с бронхоспазмом в анамнезе.

при температуре ниже 30 °C. Не замораживать. Открытый пакетик из алюминиевой фольги хранить в защищенном от света месте при температуре ниже 30 °C.