Вицеброл - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ВІЦЕБРОЛ

(VICEBROL^®)

Склад:

діюча речовина: vinpocetine;

1 таблетка містить вінпоцетину 5 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, магнію стеарат.

Лікарська форма.  Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки білого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Психостимулюючі та ноотропні засоби. Код АТХ N06B X18.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Вінпоцетин представляє собою з’єднання з комплексним механізмом дії, що чинить сприятливий ефект на метаболізм у головному мозку і покращує його кровопостачання, а також покращує реологічні властивості крові.

Вінпоцетин проявляє нейропротективні ефекти: препарат послаблює шкідливу дію цитотоксичних реакцій, спричинених стимулюючими амінокислотами. Препарат інгібує потенціал-залежні Na⁺ - і Ca²⁺-канали, а також рецептори NMDA і AMPA. Препарат посилює нейропротективний ефект аденозину.

Вінпоцетин стимулює церебральний метаболізм: препарат збільшує захоплення глюкози і кисню і споживання цих речовин тканиною головного мозку. Препарат підвищує стійкість головного мозку до гіпоксії; збільшує транспортування глюкози – виняткового джерела енергії для головного мозку – через гематоенцефалічний бар’єр; зсуває метаболізм глюкози в бік енергетично більш сприятливого аеробного шляху; вибірково інгібує Ca²⁺-кальмодулін-залежний фермент цГМФ-фосфодіестеразу (ФДЕ); підвищує рівень цАМФ і цГМФ у головному мозку. Препарат підвищує концентрацію АТФ і співвідношення АТФ/АМФ; підсилює обмін норадреналіну і серотоніну у головному мозку; стимулює висхідну норадренергічну систему; володіє антиоксидантною активністю; у результаті дії всіх перерахованих вище ефектів вінпоцетин надає церебропротективну дію.

Вінпоцетин покращує мікроциркуляцію у головному мозку: препарат інгібує агрегацію тромбоцитів, зменшує патологічно підвищену в’язкість крові, підвищує деформованість еритроцитів та інгібує захоплення аденозину, покращує транспортування кисню у тканинах шляхом зниження аффінітету кисню до еритроцитів.

Вінпоцетин селективно збільшує кровотік у головному мозку: препарат збільшує церебральну фракцію серцевого викиду; знижує судинний опір у головному мозку, не впливаючи на параметри системної циркуляції (артеріальний тиск, серцевий викид, частоту пульсу, загальний периферичний опір); препарат не спричиняє «ефекту обкрадання». Більш того, на тлі застосування препарату поліпшується надходження крові в пошкоджені (але ще не некротизовані) ділянки ішемії з низькою перфузією («зворотній ефект обкрадання»).

Фармакокінетика.

Всмоктування. Вінпоцетин швидко всмоктується, максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1 годину після перорального застосування. Основним місцем всмоктування вінпоцетину є проксимальні відділи травного тракту. З’єднання не піддається метаболізму у момент проходження через кишкову стінку.

Розподіл. У дослідженнях з пероральним введенням препарату у щурів радіоактивно-мічений вінпоцетин у найбільшій концентрації виявлявся у печінці і в травному тракті. Максимальні концентрації у тканинах можна було виявити через 2-4 години після застосування препарату. Концентрація радіоактивності у головному мозку не перевищувала концентрацію у крові.

У людини: зв’язування з білками крові становить 66 %. Абсолютна біодоступність вінпоцетину при пероральному прийомі становить 7 %. Об’єм розподілу становить 246,7±88,5 л, що означає виражене зв’язування речовини у тканинах. Значення кліренсу вінпоцетину (66,7 л/год) у плазмі крові перевищує його значення у печінці (50 л/год), що вказує на позапечінковий метаболізм з’єднання.

Метаболізм. Основним метаболітом вінпоцетину є аповінкамінова кислота (АВК), яка у людей утворюється в 25-30 %. Після перорального застосування площа під кривою «концентрація-час» АВК у 2 рази перевищує таку після внутрішньовенного введення препарату, що вказує на утворення АВК у процесі пресистемного метаболізму вінпоцетину. Іншими виявленими метаболітами є гідроксивінпоцетин, гідрокси-АВК, дигідрокси-АВК-гліцинат та їх кон’югати з глюкуронідами та/або сульфатами. У кожного з вивчених видів кількість вінпоцетину, яка виділялася у незміненому вигляді, становила лише кілька відсотків від прийнятої дози препарату.

Важливою і значущою властивістю вінпоцетину є відсутність необхідності спеціального підбору дози препарату у пацієнтів із захворюваннями печінки або нирок, зважаючи на метаболізм препарату і відсутності кумуляції (накопичення).

Виведення. При багаторазовому пероральному застосуванні препарату у дозі 5 мг і 10 мг вінпоцетин демонструє лінійну кінетику; рівноважні концентрації у плазмі крові становлять 1,2±0,27 нг/мл і 2,1±0,33 нг/мл відповідно. Період напіввиведення у людини становить 4,83± 1,29 години. У дослідженнях, проведених з використанням радіоактивноміченого з’єднання, було виявлено, що основний шлях виведення здійснюється через нирки і кишечник у співвідношенні 60:40 %. Велика кількість радіоактивної мітки у щурів і собак виявлялася в жовчі, але істотної ентерогепатичної циркуляції не відзначалося. Аповінкамінова кислота виділяється через нирки шляхом простої клубочкової фільтрації, період напіввиведення цієї речовини змінюється залежно від дози і способу застосування вінпоцетину.

Зміна фармакокінетичних властивостей в особливих обставинах (наприклад у певному віці, при наявності супутніх захворювань). Оскільки вінпоцетин показаний для терапії переважно пацієнтів літнього віку, у яких спостерігається зміни кінетики лікарських препаратів – зниження всмоктування, інший розподіл і метаболізм, зниження виведення – необхідно було провести дослідження з оцінки кінетики препарату саме в цій віковій групі, особливо при тривалому застосуванні. Результати таких досліджень продемонстрували, що кінетика вінпоцетину у людей літнього віку суттєво не відрізняється від кінетики вінпоцетину у молодих людей, і, крім цього, відсутня кумуляція. При порушенні функції печінки або нирок можна застосовувати звичайні дози препарату, оскільки вінпоцетин не накопичується в організмі таких пацієнтів, що дозволяє тривалий час приймати препарат.

Клінічні характеристики.

Показання.

Неврологія. Для лікування різних форм цереброваскулярної патології: стани після перенесеного порушення мозкового кровообігу (інсульту), вертебробазилярної недостатності, судинної деменції, церебрального атеросклерозу, посттравматичної і гіпертонічної енцефалопатії. Сприяє зменшенню психічної і неврологічної симптоматики при цереброваскулярній патології.

Офтальмологія. Для лікування хронічної судинної патології хоріоідеї (судинної оболонки ока) та сітківки.

Оториноларингологія. Для лікування старечої туговухості перцептивного типу, хвороби Меньєра та шуму у вухах.

Протипоказання.

Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Вагітність, період годування груддю.

Застосування препарату дітям протипоказано (через відсутність даних відповідних клінічних досліджень).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування вінпоцетину з β-блокаторами (клоранололом, піндололом), клопамідом, глібенкламідом, дигоксином, аценокумаролом або гідрохлоротіазидом у клінічних дослідженнях не супроводжувалося будь-якою взаємодією між ними.

Одночасне застосування вінпоцетину та α-метилдопи іноді спричиняло деяке посилення гіпотензивного ефекту, тому на тлі застосування цієї комбінації препаратів необхідний регулярний контроль артеріального тиску. Незважаючи на відсутність даних клінічних досліджень, які підтверджують можливість взаємодії, рекомендується проявляти обережність при одночасному призначенні вінпоцетину з препаратами, які впливають на  центральну нервову систему, а також у випадку супутньої антиаритмічної та антикоагулянтної терапії.

Особливості застосування.

Наявність синдрому пролонгованого інтервалу QT і прийом препаратів, що спричиняють подовження QT, вимагають проведення періодичного контролю ЕКГ.

При наявності у пацієнта підвищеного внутрішньочерепного тиску, аритмії або синдрому подовженого інтервалу QT, а також на тлі застосування антиаритмічних препаратів курс терапії препаратом можна розпочинати тільки після ретельного аналізу користі та ризиків, пов′язаних із застосуванням препарату.

Цей лікарський засіб містить лактози моногідрат. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози не слід приймати цей препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування препарату у період вагітності або годування груддю протипоказано.

Вагітність. Вінпоцетин проникає через плацентарний бар’єр, при цьому концентрація препарату у плаценті й у крові плода нижча, ніж у крові вагітної. Тератогенну дію препарату не виявлено. У доклінічних дослідженнях з великими дозами препарату у деяких випадках виникала кровотеча з плаценти і спонтанне переривання вагітності, вірогідно, у результаті посилення плацентарного кровопостачання.

Годування груддю. Вінпоцетин проникає у грудне молоко. У ході досліджень із застосуванням радіоактивного ізотопу радіоактивність грудного молока в 10 разів перевищувала таку в крові дорослої тварини. Застосування вінпоцетину у період годування груддю протипоказано через проникнення вінпоцетину у грудне молоко і відсутності достатньої кількості клінічних спостережень щодо безпеки препарату для грудних дітей. Після прийому однієї дози вінпоцетину протягом години в грудне молоко проникає 0,25 % прийнятої дози препарату.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Немає данних про вплив вінпоцетину на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами, але слід дотримуватись обережності, враховуючи імовірність виникнення під час застосування препарату сонливості, запаморочення.

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати внутрішньо після прийому їжі. Добова доза дорослим становить 15-30 мг (3 рази на добу по 5-10 мг). Тривалість лікування визначає лікар індивідуально.

Пацієнтам із захворюваннями нирок або печінки не потрібна корекція дозування.

Діти.

Дітям препарат не застосовують (через відсутність клінічних даних).

Передозування.

Симптоми передозування невідомі. За даними літератури доза 60 мг/добу є безпечною. Одноразовий прийом 360 мг вінпоцетину не супроводжувався розвитком ні кардіоваскулярних, ні інших побічних ефектів.

Побічні реакції.

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, аглютинація еритроцитів.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку метаболізму: гіперхолестеринемія, зниження апетиту, анорексія, цукровий діабет.

З боку психіки: безсоння, порушення сну, неспокій, збудження, ейфорія, депресія.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, дисгевзія, ступор, геміпарез, сонливість, амнезія, тремор, судоми.

З боку органів зору: набряк соска зорового нерва, гіперемія кон’юнктиви.

З боку органів слуху та лабіринту: вертиго, гіперакузія, гіпоакузія, шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: ішемія/інфаркт міокарда, стенокардія, брадикардія, тахікардія, екстрасистолія, відчуття серцебиття, аритмія, фібриляція передсердь, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, припливи, тромбофлебіт, коливання артеріального тиску.

З боку травного тракту: дискомфорт у животі, сухість у роті, нудота, біль у животі, запор, діарея, диспепсія, блювання, дисфагія, стоматит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: еритема, гіпергідроз, свербіж, кропив’янка, висипання, дерматит.

Загальні порушення: астенія, слабкість, відчуття жару, дискомфорт у грудній клітці, гіпотермія.

Лабораторні показники: зниження артеріального тиску, підвищення артеріального тиску, підвищення рівня тригліцеридів у крові, депресія сегмента ST на електрокардіограмі, збільшення/зменшення кількості еозинофілів, зміна активності печінкових ферментів, збільшення/зменшення кількості лейкоцитів, зменшення кількості еритроцитів, зменшення протромбінового часу, збільшення маси тіла.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Біофарм Лтд.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності:

Вул. Валбжиска 13, 60-198 Познань,  Польща.

Фармакодинамика. Винпоцетин влияет на метаболические процессы в тканях головного мозга, улучшает мозговой кровоток, что, соответственно, увеличивает снабжение кислорода в клетки.

Замедляет тканевые и метаболические нарушения, вызванные недостаточным кровоснабжениям мозга. Благодаря повышению использования глюкозы и кислорода, а также улучшению аэробного метаболизма лекарственный препарат Вицеброл проявляет нейропротекторное (церебропротекторное) действие против нервной ткани в условиях гипоксии и дефицита питательных веществ. Активируя аденилатциклазу и подавляя фосфодиэстеразу, увеличивает концентрацию цАМФ и АТФ и АДФ в клетках мозга.

Улучшение микроциркуляции обусловленное подавлением агрегации и адгезии тромбоцитов, а также снижением вязкости крови под влиянием лекарственного средства. Винпоцетин уменьшает риск образования тромбов в просвете артерии.

Увеличивает накопление высокоэнергетических соединений в эритроцитах, делает их более эластичными и тормозит поглощение ими аденозина. Под влиянием винпоцетина растет родство гемоглобина к кислороду и дополнительный транспорт последнего. Винпоцетин выборочно расширяет кровеносные сосуды мозга, в том числе малые артерии. Незначительно, но заметно, уменьшает противодействие артерии и артериол большого круга кровообращения. Тормозит активность Са2+-кальмодулин-в зависимостей цГМФ-фосфодиэстеразы и повышает уровень цГМФ в гладкой мускулатуре сосудов, вызывая их расслабление. Обеспечивает лучшее кровоснабжение коркового слоя головного мозга. Винпоцетин не производит синдрома обделения, а наоборот – усиливает кровоснабжение ишемизированных, но еще жизнеспособных участков головного мозга.

Фармакокинетика.

Всасывание

Биологическая доступность винпоцетина при пероральном применении составляет 70% и увеличивается при применении лекарственного средства в период или сразу после еды. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 1 час после приема лекарственного средства.

Распределение

Средний объем распределения составляет Vd = 2,87 л/кг, что свидетельствует про значительное проникновение лекарственного средства в ткани. В плазме крови винпоцетин полностью связывается с белками и недоступен в свободном виде. Не установлено кумулирование препарата при пониженном клиренсе креатинина.

Метаболизм

Винпоцетин быстро и полностью метаболизируется с образованиям полярных соединений, в том числе аповинкаминатной кислоты, которая быстро выводится с мочой.

В связи с быстрым метаболизмом винпоцетина оценивание его фармакокинетики проводят на основании выяснения концентрации в крови аповинкаминатной кислоты.

Элиминация (выведение)

При пероральном применении период полувыведения составляет приблизительно 5 часов. Большая часть препарата выводится с мочой в виде метаболитов. В неизменном виде выводится только несколько процентов препарата.

Показания к применению. Хронические нарушение мозгового кровообращения, транзиторные ишемические атаки, состояния после перенесения ишемического инсульта, деменция, вызванная нарушением мозгового кровообращения, атеросклероз, посттравматическая и гипертоническая энцефалопатия, вертебробазилярная и цереброваскулярная недостаточность.

В офтальмологии при хронических сосудистых заболеваниях (диабетическая ретинопатия, ангиоспазм и тромбоз центральной артерии или вены сетчатки глаза).

В отологии при снижении остроты слуха сосудистого, токсичного или другого генеза, болезнь Меньера, идиопатический шум в ушах.

Способ использования и дозы. В начале лечения Вицеброл рекомендовано применять по 5 - 10 мг (1 - 2 таблетки) три раза в сутки в период или сразу после еды. Для поддерживающей терапии назначают по 5 мг (1 таблетка) 3 раза на сутки, в период или сразу после еды. Максимальная суточная доза – 1мг/кг. Курс лечения составляет 1 - 2 мес. В поддерживающих дозах может применяться длительное время.

Побочное действие. Со стороны центральной нервной системы: головокружение, головная боль, бессонница, заторможенность, слабость.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: замедление внутреннежелудочковой проводимости, гипотензия, тахикардия, экстрасистолия.

Со стороны желудочно-кишечного тракта: сухость во рту, тошнота, изжога.

Со стороны кожных покровов: незначительное покраснение кожи лица и шеи, потливость.

У отдельных пациентов могут отмечаться исчезающие кожные аллергические реакции, ощущение жара.

Противопоказания. Вицеброл не следует применять у пациентов с повышенной чувствительностью к винпоцетину или остальных компонентов препарата, при острой ишемической болезни сердца, в острой стадии геморрагического инсульта; в период беременности и лактации, при повышенном внутричерепном давлении.

Передозировка. Симптомы: гипотензия, заторможенность, тошнота, рвота.

Лечение: симптоматическое. Назначают кардиотонические средства, контролируют уровень артериального давления и ЭКГ, возможно проведение форсированного диуреза.

Особенности использования. Следует с осторожностью назначать винпоцетин больным с сердечной декомпенсацией, которая сопровождается брадикардией, в которых на ЭКГ наблюдается удлинения интервала QT. При геморрагических инсультах винпоцетин можно назначать не раньше, как через 2 недели после острой фазы заболевания. Не рекомендуется назначать больным с лабильным артериальным давлением. С осторожностью назначают больным, которые принимают антигипертензивные средства.

Нет достаточных данных касающихся использования этого лекарственного средства для лечения детей.

Беременность и лактация

Винпоцетин может проникать через плаценту и выделяться в грудное молоко, поэтому не рекомендовано применять винпоцетин во время беременности и кормления грудью.

Влияние на способность управлять транспортными средствами и движущимися механизмами, которые требуют большого концентрации внимания.

Во время применения препарата следует сохранять осторожность при вождении транспортом и работе с сложными механизмами.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами. Повышает риск развития кровотечений при одновременном применении с гепарином. При одновременном применении с антигипертензивными средствами возможно усиление гипотензивного действия.

Условия и сроки хранения. Хранить в недоступном для детей, защищенном от света, сухом месте при температуре 15 - 25°С. Срок годности – 3 года.