Агельмин - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АГЕЛЬМІН-ДАРНИЦЯ

(AGELMINE-DFRNITSA)

Склад:

Діюча речовина: 1 таблетка містить: мебендазолу в перерахуванні на 100 % суху речовину – 100 мг.

допоміжні речовини: картопляний крохмаль, діоксид кремнію колоїдний безводний (аеросил), магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протигельмінт ні засоби. Похідні бензімідазолу.

Код АТС. Р 02С А 01.

Клінічні характеристики.

Показання. Ентеробіоз, аскаридоз, анкілостомоз, стронгілоїдоз, трихоцефальоз, теніоз, некатороз, змішані гельмінтози.

Протипоказання. Гіпер чутливість до компонентів препарату. Неспецифічний виразковий коліт. Хвороба Крона. Печінкова недостатність. Дитячий вік до 2 років.

Спосіб застосування та дози. При ентеробіозі: дорослим і дітям старше 2 років незалежно від маси тіла та віку – 1 таблетка (100 мг) одноразово. Лікування необхідно повторити через 2 і 4 тижні, з огляду на часті рецидиви захворювання.

При аскаридозі, трихоцефальозі, анкілостомозі або змішаних інвазіях: дорослим і дітям старше 2 років незалежно від маси тіла та віку – 1 таблетка (100 мг) 2 рази на добу            (1 таблетка вранці та 1 таблетка увечері) протягом 3 днів поспіль.

При теніозі та стронгілоїдозі: дорослим – по 2 таблетки вранці і ввечері (400 мг/добу) протягом 3 днів поспіль; дітям старше 2 років – по 1 таблетці вранці і ввечері                (200 мг/добу) протягом 3 днів поспіль.

Побічні реакції. Алергійні реакції: шкірні висипи, шкірна сверблячка. Запаморочення, нудота, біль у животі.

Передозування. При застосуванні у високих дозах протягом тривалого часу з'являються блювання, діарея, головний біль, алергійні реакції (шкірний висип, кропив’янка, ангіо невротичний набряк). Підвищується активність " печінкових" трансаміназ. З'являється гіперкреатинінемія, лейкопенія, анемія, еозинофілі я, гематурія, циліндрурія, випадання волосся.

Лікування. При необхідності промивають шлунок. Внутрішньо – сорбенти. Висока очисна клізма. Подальше лікування симптоматичне.

Застосування у період вагітності або годування груддю. В експериментальних дослідженнях на тваринах установ лена ембріотоксична та тератогенна дія препарату. Адекватні та строго контрольовані дослідження з ефективності та безпеки препарату у вагітних та жінок, що годують груддю, не проводилися. Може негативно вплинути на розвиток плода.

Діти. Препарат застосовують дітям старше 2 років.

Особливості застосування. При застосуванні препарату немає необхідності дотримуватись спеціальної дієти. Рекомендується проводити одночасне лікування всіх членів родини. При тривалому прийомі необхідно контролю вати картину периферичної крові, функцію печінки та нирок.

Протягом доби після прийому забороняється вживання етанолу, жирної їжі, не призначають проносне.

Обов'язкове періодичне дослідження мазків анальної ділянки та калу після закінчення лікування: терапія вважається ефективною при відсутності гельмінтів або їхніх яєць протягом 7 наступних днів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами. Препарат не впливає на швидкість реакцій при керуванні авто транспортом або іншими небезпечними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій. Знижує потребу в інсуліні у хворих цукровим діабетом.

Слід уникати спільного призначення з ліпофільними речовинами, левамізолом (підвищують токсичність препарату).

Циметидин може підвищувати концентрацію в крові. Карбамазепін та інші індуктори метаболізму – знижувати концентрацію препарату в крові.

Препарат небажано призначати одночасно з ентеросорбентами, активованим вугіллям.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протигельмінтний препарат широкого спектру дії. Викликає необоротне порушення утилізації глюкози та виснажує запаси глікогену в тканинах гельмінтів, перешкоджає синтезу клітинного тубуліну, а також гальмує синтез АТФ. Внаслідок чого паралізує мускулатуру гельмінтів, які надалі не здатні втримуватися в просвіті кишечника.

Фармакокінетика. Близько 90–95 % препарату не всмоктується із кишечника. Частина, що всмокталася (близько 5–10 %) зв'язується з білками крові на 90 %. Нерівномірно розподіляється по органах, накопи чується в жировій тканині, печінці. У печінці метаболізується до 2-аміно похідного. Період напів виведення (T_1/2) – 2,5–5,5 г. Більше     90 % дози виділяється з каловими масами в незміненому вигляді. Частина, що всмокталася (5–10 %), виводиться нирками.

Фармацевтичні характеристики.

основні фізико-хімічні властивості: таблетки сірувато-жовтого кольору із плоскою поверхнею, з фаскою та рискою, зі специфічним запахом.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 °С.

Упакування. По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці.

Категорія відпустки. За рецептом.

Виробник. ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Місцезнаходження.

Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13.

Международное и химическое название:

mebendazole; метил-(5-бензоил-1Н-бензимидазол-2-ил) карбамат;

основные физико-химические свойства:

таблетки серовато-жёлтого цвета, с плоской поверхностью, с фаской и рискою, со специфическим запахом;

Состав.

1 таблетка содержит мебендазола - 0,1 г;

вспомогательных веществ: крахмаль картофельный, аэросил, магния стеарат.

Фармакологическая группа.

Противогельминтные средства. Производные бензимидазола.
Код АТС: Р02С А01.

Действие лекарства.

Фармакодинамика. Противогельминтный препарат широкого спектра действия; наиболее эффективный при энтеробиозе. Вызывает необратимое нарушение утилизации глюкозы в организме гельминта и тормозит синтез АТФ.
Фармакокинетика. Практически не всасывается в желудочно-кишечном тракте и почти полностью выводится с калом. Незначительное количество препарата, попадая в кровь, на 90 % связывается с белками плазмы и метаболизируется в печени.

Показания к применению.

Агельмин применяется при энтеробиозе, аскаридозе, анкилостомидозы, стронгилоидозы, трихоцефалезы, трихинеллезы, тениозы, эхинококкозы, смешанных гельминтозах.

Способ использования и дозы.

При энтеробиозе взрослым и детям старше 10 лет препарат назначают внутрь в дозе 100 мг (1 таблетка) однократно. В случае высокой вероятности повторной инвазии прием повторяют через 2 и 4 недели в той же дозе.
При аскаридозе, трихоцефалезы, анкилостомидозы, тениозы, стронгилоидозы и смешанных гельминтозах - по 100 мг утром и вечером в течение 3 дней.
При трихинеллезе - по 200-400 мг 3 раза на сутки в течение 3 дней, с 4-го по 10-и день - по 400-500 мг 3 раза в сутки.
При эхинококкозы - по 500 мг 2 раза в сутки в первые 3 дня, в следующие 3 дня в той же дозе 3 раза в сутки.

Побочное действие.

 При применении Агельмина – Дарница могут возникнуть тошнота, боли в животе. При применении в высоких дозах в течение длительного времени возможны рвота, диарея, головная боль, аллергические реакции, транзиторное повышение концентрации печеночных трансаминаз в сыворотке крови, лейкопения, анемия, эозинофилия, выпадение волос, гематурия, цилиндрурия.

Противопоказания.

Выраженные нарушения функции печени, беременность, лактация, детский возраст до 2-х лет, повышенная чувствительность к составляющим препарата.

Передозировка.

При случайной передозировке могут возникнуть спазмы в животе, тошнота, рвота, диарея. Специфического антидота нет. Рекомендуется промывание желудка водным раствором марганцевокислого калия (20 мг на 100 мл), использования активированного угля.

Особенности использования.

Рекомендуется проводить одновременное лечение всех членов семейства. Во время суток после приема Агельмина – Дарница запрещается употребления алкоголя. При применении препарата не нужно придерживаться диеты. После приема Агельмина – Дарница слабительное не назначают. При длительном приёме необходимо контролировать картину периферической крови, функцию почек и печени. Агельмин – Дарница снижает потребность в инсулине у пациентов с сахарным диабетом.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами.

Следует избегать совместного назначения Агельмина – Дарница с липофильными веществами. Одновременное использование циметидина, особенно долговременное, может вызывать повышение концентрации препарата в плазме крови.