Акнетин - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АКНЕТІН

(ACNETIN)

Склад:

діюча речовина: ізотретиноїн;

1 капсула містить 8 мг або 16 мг ізотретиноїну;

допоміжні речовини: стеарилполіоксилгліцерид, олія соєва рафінована, сорбітанолеат.

Лікарська форма. Капсули.

Фармакотерапевтична група.

Засоби для системного лікування акне. Код АТС D10B A01.

Клінічні характеристики.

Показання.

• Акне, що не піддається іншим методам лікування, включаючи системне призначення антибіотиків і місцеве лікування;

• акне, що супроводжується тяжкою депресією або дисморфофобією;

• акне зі схильністю до формування рубців;

• вузликово-кістозне акне у дорослих;

• атипові акне (за типом піодермії обличчя).

Протипоказання.

Підвищена чутливість до ізотретиноїну або до інших компонентів препарату, печінкова та ниркова недостатність, гіпервітаміноз А, виражена гіперліпідемія, одночасне лікування тетрациклінами, період вагітності і годування груддю, дитячий вік до 12 років.

Спосіб застосування та дози.

Акнетін призначають дорослим та дітям старше 12 років, розпочинаючи з дози 0,4 мг/кг на добу.

Капсули потрібно приймати під час їжі 1 або по 2 рази на добу.

У випадку пропуску прийому встановленої дози препарату, не рекомендується приймати подвійну дозу препарату!

Терапевтична відповідь на Акнетін, а також небажані ефекти дозозалежні і мають різний ступінь вираженості. Це вимагає індивідуальної корекції дози у ході лікування. Для більшості пацієнтів доза становить від 0,4 до 0,8 мг/кг на добу.

Нерідко на початку лікування відмічається короткочасне загострення захворювання. Ефективність лікування і побічні дії у різних хворих відрізняються, тому через 4 тижні терапії слід індивідуально підібрати дозу дорослим від 0,1 до 1 мг/кг на добу. Максимальну добову дозу 1 мг/кг можна призначати лише протягом обмеженого часу.

Зазвичай курс лікування триває від 16 до 24 тижнів. При оцінці результатів терапії необхідно пам’ятати, що нерідко дія препарату триває і після відміни лікування. У зв’язку з цим повторний курс слід призначати не раніше ніж через 8 тижнів.

Для більшості пацієнтів, щоб позбутися акне, достатньо лише одного курсу лікування. У випадку підтвердження рецидиву можна запропонувати повторний курс ізотретиноїну. Дозу для повторного лікування призначають відповідно до вищенаведених рекомендацій.

У пацієнтів, які погано переносять рекомендовані дози, можна продовжувати лікування в меншій дозі, що повинно супроводжуватися збільшенням тривалості лікування і може відповідно спричинити збільшення ризику рецидиву. Для таких пацієнтів потрібно продовжити курс лікування із призначенням максимально прийнятної дози.

Побічні реакції.

Прояви побічних дій Акнетіну залежать від дози. Найчастіше спостерігаються симптоми, пов’язані з гіпервітамінозом А, тобто сухість слизових оболонок, особливо губ (можна зменшити нанесенням жирової мазі), носа (може призвести до носових кровотеч), сухість слизової оболонки гортані – до захриплості голосу, а також сухість шкіри. Сухість очей може викликати кон’юктивіт і виникнення оборотних помутнінь кришталика. При застосуванні мазі для очей явища кон’юктивіту зменшуються. Всі ці небажані ефекти, а також деякі інші є дозозалежними. Більшість небажаних явищ оборотні.

З боку органів зору:

дуже поширені (≥1/10) блефарит, кон’юнктивіт , сухість та подразнення очей; дуже рідко поширені (≤1/10000) порушення зору, катаракта, ахроматоз (порушення кольорового зору),   помутніння роговиці, зниження нічного зору, кератит, набряк соска зорового нерва (що свідчить про доброякісну внутрішньо черепну гіпертензію), фотофобії. У зв’язку з непереносимістю контактних лінз, під час лікування хворий повинен носити окуляри.

З боку ЦНС та психічні розлади:

поширені (≥1/100, <1/10) - головний біль; рідко поширені (≥1/10000, <1/1000) – депресія; дуже рідко поширені (≤1/10000) - доброякісна внутрішньо черепна гіпертензія, що потребує негайної відміни препарату, судоми, сонливість, порушення поведінки, психотичні прояви,   спроба суїциду.

З боку органів слуху:

дуже рідко поширені (≤1/10000) -   зниження гостроти слуху.

З боку серцево-судинної системи:

дуже рідко поширено (≤1/10000) - васкуліти (наприклад, хвороба Вегенера, алергічний васкуліт).

З боку дихальної системи:  

дуже рідко поширені (≤1/10000) - бронхоспазм (особливо у пацієнтів з астмою),   охриплість голосу.

З боку шлунково-кишкового тракту:

дуже рідко поширені (≤1/10000) - коліт, ілеіт, шлунково-кишкові кровотечі, кровава діарея та запальні захворювання кишечнику, нудота, панкреатит, гепатит. Іноді (≥1/10) відзначають тимчасове та зворотне збільшення активності трансаміназ. У більшості таких випадків зміни не виходять за межі норми й у процесі лікування повертаються до початкових значень. У деяких інших випадках слід зменшити дозу або припинити лікування препаратом.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

дуже поширені (≥1/10) - хейліт, дерматит, сухість шкіри, місцеве лущення, свербіж,   еритематозний висип, потоншання шкіри (у випадках, пов’язаних з потертістю); рідко поширена (≥1/10000, <1/1000) – алопеція; дуже рідко поширені (≤1/10000) - фульмінантні акне, посилення акне, лицьова еритема, екзантеми, порушення структури волосся, гірсутизм, дистрофія нігтів, пароніхія, реакції фото сенсибілізації, гіперпігментація, підвищена пітливість, бактеріальні інфекції шкіри і слизових грам позитивними видами мікробів.

Гостре посилення акне іноді спостерігається на початку лікування, при продовженні лікування воно проходить, зазвичай протягом 7-10 днів, та не потребує корекції дози.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини:

дуже поширені (≥1/10) - артралгії, міалгії, біль у спині (особливо у дітей); дуже рідко поширені (≤1/10000) - артрити, кальцифікація (зв’язки та сухожилля), передчасне закостеніння епіфізів, екзостози (гіперостози, зниження щільності кістки, тендиніти).

З боку метаболізму:

дуже рідко поширені (≤1/10000) – цукровий діабет та гіперурикемія.

З боку імунної системи:

рідко поширені (≥1/10000, <1/1000) - шкірні алергічні реакції, анафілактичні реакції, гіпер чутливість. Тяжкі форми алергічних реакцій потребують відміни препарату та подальшого спостереження.

З боку крові:

дуже поширені (≥1/10) - анемія, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), тромбоцит опенія; поширені (≥1/100, <1/10) – нейтропенія; дуже рідко поширені (≤1/10000) - лімфаденопатії

Зміни лабораторних показників:

дуже поширені (≥1/10) - збільшення рівня три гліцеридів у крові та зниження циркулюючих ліпопротеїдів низької щільності; поширені (≥1/100, <1/10) - збільшення рівня холестерину та глюкози в крові, гематурія, протеїнурія; дуже рідко поширені (≤1/10000) - збільшення рівня креатинфосфокінази в крові.

Загальні порушення і стани, пов’язані з місцем введення препарату: дуже рідко (≤1/10000) - надлишкове утворення грануляцій та дискомфорт.

Передозування.

Незважаючи на незначну гостру токсичність, Акнетін при випадковому передозуванні можуть з’явитися ознаки гіпервітамінозу А. Симптоми: інтенсивний головний біль, нудота або блювання, сонливість, дратівливість і свербіж. Ці симптоми оборотні.

У перші декілька годин після передозування може знадобитися промивання шлунка. Лікування проводять симптоматичне.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Акнетін чинить тератогенну дію. Він протипоказаний вагітним жінкам. Якщо вагітність наступає у період лікування Акнетіном (у будь-якій дозі і навіть протягом нетривалого часу), існує високий ризик народження дитини з тяжкими вадами розвитку.

Жінка дітородного віку повинна постійно застосовувати ефективні методи контрацепції протягом одного місяця до початку лікування Акнетіном, під час лікування і протягом місяця після його завершення. Протизаплідні засоби необхідно рекомендувати навіть тим жінкам, які звичайно не застосовують контрацепцію через безпліддя.

Лікування Акнетіном слід розпочинати лише на 2-3-й день нормального менструального циклу.

У разі необхідності застосування у період лактації слід відмовитися від годування груддю.

Діти.

Препарат не рекомендується приймати дітям віком до 12 років, оскільки безпека та ефективність застосування в цій віковій групі не досліджені.

Особливості застосування.

У пацієнтів, які отримували ізотретиноїн, має місце повідомлення про депресії, психотичні симптоми, у поодиноких випадках - спроба суїциду. Особливу увагу потрібно приділяти пацієнтам, які в минулому скаржились на депресію.

У всіх пацієнтів потрібно проводити спостереження за можливими ознаками депресії із застосуванням відповідного лікування, якщо це необхідно. Припинення лікування Акнетіном може бути недостатнім для усунення симптомів, у зв’язку з чим може знадобитися повна психіатрична або психологічна підтримка.

Місцеве лікування із одночасним застосуванням інших кератолітичних та ексфоліативних засобів проти акне, а також УФ-опромінення не показані. Хворі повинні уникати впливу сонячного проміння. За необхідності додатково можна призначати м’які засоби місцевої дії.

Під час лікування потрібно уникати застосування місцевих кератолітиків та відлущуючих препаратів проти акне у зв’язку з підвищеним ризиком місцевого подразнення. Рекомендується з самого початку лікування регулярно застосовувати зволожуючі креми, а також бальзами для губ, щоб запобігти сухості шкіри та губ при лікуванні Акнетіном.

Акнетін має призначатися лише лікарем, який має досвід застосування системних ретиноїдів. Пацієнт повинен бути попереджений про те, що передавати препарат будь-кому забороняється.

Рекомендується контролю вати функцію печінки до початку лікування, через 1 місяць після його початку, а потім кожні 3 місяці.

Варто визначати також рівень ліпідів у сироватці натщесерце до лікування, через 1 місяць після початку і наприкінці 3-4-місячного курсу.

Небажано проводити воскову епіляцію протягом 6-ти місяців після та під час лікування Акнетіном, у зв’язку з ризиком відшарування епідермісу.

Хворим із групи високого ризику (цукровий діабет, ожиріння або порушення жирового обміну, алкоголізм) при лікуванні Акнетіном може знадобитися частіший контроль. При діабеті або підозрі на нього рекомендується частіше визначати рівень глюкози. Є повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові натщесерце і про випадки захворювання на діабет у ході лікування Акнетіном, хоча їх причинний зв'язок із прийомом препарату не встановлено.

У зв’язку з можливістю погіршення нічного зору при терапії Акнетіном, а також поодинокі випадки утримання цього стану і після відміни терапії пацієнти, які керують авто транспортом або працюють у темний період доби, повинні бути попереджені про ймовірність виникнення такої проблеми.

Не можна проводити агресивну дермабразію при лікуванні Акнетіном і протягом 5-6 місяців після лікування, оскільки існує великий ризик появи гіпертрофічних шрамів в атипових зонах.

Пацієнти не повинні здавати донорську кров під час лікування Акнетіном, а також протягом місяця після закінчення курсу лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Слід утримуватися від керування авто транспортом або роботі з іншими механізмами, враховуючи можливість появи побічних реакцій з боку ЦНС та органів зору.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії.

Протипоказане одночасне призначення Акнетіну та вітаміну А у зв’язку з небезпекою гіпервітамінозу А.

Оскільки тетрацикліни також можуть спричиняти доброякісну внутрішньо черепну гіпертензію, їх одночасне застосування з Акнетіном протипоказано.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ізотретиноїн - це стереоізомер трансретинової кислоти (третиноїну). Точний механізм дії ізотретиноїну до кінця не з’ясовано, але встановлено, що покращення в клінічному перебігу тяжких форм акне асоціюються з пригніченням активності сальних залоз із гістологічно доведеним зменшенням їх розмірів. Окрім цього було доведено, що ізотретиноїн чинить протизапальну дію на рівні дерми.

Ізотретиноїн інгібує проліферацію себоцитів і сприяє їх де диференціюванню в кератиноцити. Підшкірна клітковина є головним субстратом для росту Propionibacterium acnes. Ізотретиноїн сприяє зменшенню колонізації каналів волосся цими бактеріями.

Фармакокінетика.

Всмоктування ізотретиноїну в кишечнику пропорційне терапевтичній дозі. Максимальна концентрація досягається через 1 – 4 години після прийому 80 – 100 мг ізотретиноїну і становить приблизно 250 нг/мл. Прийом ізотретиноїну з їжею збільшує біодоступність у два рази порівняно з прийомом натщесерце.

Ізотретиноїн майже повністю зв’язується з білками плазми,   в   основному,   з альбуміном (99,9 %). Об’єм розподілу ізотретиноїну в організмі людини не визначається у зв’язку з відсутністю лікарської форми для внутрішньо венного введення. Концентрація ізотретиноїну у плазмі приблизно в 1,7 разу вища, ніж у крові, що пов’язано зі слабким проникненням ізотретиноїну в еритроцити.

При пероральному прийманні ізотретиноїну у плазмі виявляють три метаболіти: 4-оксо-ізотретиноїн, третиноїн і 4-оксотретиноїн. Ці метаболіти виявляли біологічну активність у багатьох тестах in vitro. У терапевтичних дослідженнях із призначенням 4-оксо-ізотретиноїну доведено суттєвий вплив цієї молекули на терапевтичний ефект ізотретиноїну (зниження рівня сального екстракту). Інші метаболіти – це кон’юговані з глюкуроновою кислотою похідні.

Основним метаболітом ізотретиноїну є 4-оксо-ізотретиноїн. У стані рівноваги концентрація цього метаболіту в плазмі у 2,5 разу вища, ніж концентрація вихідної молекули. Трансформація ізотретиноїну в третиноїн (трансретиноєва кислота) виявляється зворотною. У зв’язку з цим метаболізм третиноїну пов'язаний із метаболізмом ізотретиноїну. Вважається, що від 20 до 30 % дози третиноїну метаболізується шляхом ізомеризації.

Після перорального прийому міченого ізотретиноїну приблизно еквівалентна кількість його виявлена у сечі і калі. Ізотретиноїн виводиться майже повністю шляхом печінкового метаболізму та екскреції з жовчю. Період напів виведення незміненої форми препарату коливається від 7 до 39 годин. Ізотретиноїн відсутній в організмі у фізіологічному стані і повернення до ендогенних концентрацій ретиноїдів відбувається приблизно через 2 тижні після припинення лікування ізотретиноїном.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико - хімічні властивості:

капсули по 8 мг - тверді желатинові капсули з червоно-коричневим корпусом та кришечкою з воскоподібним вмістом помаранчевого кольору;

капсули по 16 мг - тверді желатинові капсули з білим корпусом і зеленою кришечкою з воскоподібним вмістом   помаранчевого кольору.

Термін   придатності.  2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати в захищеному від світла та недоступному для   дітей місці   при температурі не вище 25 °С.

Упаковка.

По 10 капсул у блістері; по 3 блістери в упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

СМБ Технолоджі СА.

Місцезнаходження.

Рю ду Парк Ендюстріель  39-6900 Марш-ан-Фамен, Бельгія.

Заявник.

«Ядран» Галенська Лабораторія д. д.

Місцезнаходження.

51000, Пулац б/н, Рієка, Хорватія.

Фармакодинамика. Изотретиноин — это стереоизомер трансретиновой кислоты (третиноина). Точный механизм действия изотретиноина до конца не изучен, но установлено, что улучшение клинического течения тяжелых форм акне ассоциируется с угнетением активности сальных желез с гистологически доказанным уменьшением их размеров. Кроме этого было доказано, что изотретиноин оказывает противовоспалительное действие на уровне дермы.
Изотретиноин ингибирует пролиферацию себоцитов и способствует их дедифференцированию в кератиноциты. Подкожная клетчатка является главным субстратом для роста Propionibacterium acnes. Изотретиноин способствует уменьшению колонизации каналов волос этими бактериями.
Фармакокинетика. Всасывание изотретиноина в кишечнике пропорционально терапевтической дозе. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 1–4 ч после приема 80–100 мг изотретиноина и составляет около 250 нг/мл. Прием изотретиноина с пищей повышает его биодоступность в 2 раза по сравнению с приемом натощак.
Изотретиноин полностью связывается с белками плазмы крови, в основном с альбумином (99,9%). Объем распределения изотретиноина в организме человека не определяется в связи с отсутствием лекарственной формы для в/в введения. Концентрация изотретиноина в плазме крови в связанном состоянии в 1,7 раза выше, чем в крови, вследствие слабого проникновения последнего в эритроциты.
При пероральном приеме изотретиноина в плазме крови определяют три метаболита: оксо–изотретиноин, третиноин и 4–оксотретиноин. Эти метаболиты проявляют биологическую активность во многих тестах in vitro. В клинических исследованиях доказано существенное влияние молекулы оксо-изотретиноина на терапевтический эффект (снижение уровня сального экстракта). Другие метаболиты — это производные, конъюгированные с глюкуроновой кислотой.
Основным метаболитом изотретиноина является оксо–изотретиноин. В состоянии равновесия концентрация этого метаболита в плазме крови в 2,5 раза выше, чем исходной молекулы. Трансформация изотретиноина в третиноин (трансретиноевая кислота) обратима. В связи с этим метаболизм третиноина связан с метаболизмом изотретиноина. Предполагается, что 20–30% дозы третиноина метаболизируется путем изомеризации.
После перорального приема меченого изотретиноина приблизительно эквивалентное количество его выводится с мочой и калом. Изотретиноин выводится почти полностью путем печеночного метаболизма и экскреции с желчью. Период полувыведения в неизмененном виде колеблется от 7 до 39 ч. Изотретиноин отсутствует в организме в физиологическом состоянии и возвращение к эндогенным концентрациям ретиноидов происходит приблизительно через 2 нед после прекращения лечения изотретиноином.

акне, не поддающееся другим методам лечения, включая системное назначение антибиотиков и местное лечение; акне, сопровождающееся тяжелой депрессией или дисморфофобией; акне с формированием рубцов; узелково-кистозное акне у взрослых; атипическое акне (по типу пиодермии лица).

Акнетин назначают взрослым и детям в возрасте старше 12 лет начиная с дозы 0,4 мг/кг/сут. Капсулы принимают во время еды 1–2 раза в сутки. В случае пропуска приема установленной дозы препарата не рекомендуется принимать двойную дозу! Терапевтический эффект, а также нежелательные эффекты дозозависимы и имеют разную степень выраженности, что требует индивидуальной коррекции дозы в ходе лечения. Для большинства пациентов доза препарата составляет 0,4–0,8 мг/кг/сут.
Нередко в начале лечения отмечается кратковременное обострение заболевания. Эффективность лечения и побочные действия у разных больных отличаются, поэтому через 4 нед терапии нужно индивидуально подобрать дозу взрослым в диапазоне 0,1–1 мг/кг/сут. Максимальную суточную дозу 1 мг/кг можно назначать лишь на протяжении ограниченного периода. Обычно курс лечения длится 16–24 нед. При оценке результатов терапии необходимо помнить, что действие препарата продолжается и после прекращения лечения. В связи с этим повторный курс следует назначать не раньше чем через 8 нед.
Для большинства пациентов достаточно 1 курса лечения. В случае подтверждения рецидива возможно назначение повторного курса изотретиноина. Дозу для повторного лечения назначают согласно вышеприведенным рекомендациям.
При плохой переносимости пациентами рекомендуемых доз можно продолжить лечение в более низких дозах, что удлиняет период лечения и может повысить риск рецидива. Для таких пациентов нужно продолжить курс лечения с назначением максимально приемлемой дозы.

повышенная чувствительность к изотретиноину или другим компонентам препарата, печеночная и почечная недостаточность, гипервитаминоз А, выраженная гиперлипидемия, одновременное лечение с тетрациклинами, период беременности и кормления грудью, возраст до 12 лет.

проявления побочных действий Акнетина дозозависимы и в большинстве случаев обратимы. Чаще всего наблюдаются симптомы, связанные с гипервитаминозом А: сухость слизистых оболочек, особенно губ (можно уменьшить нанесением мази на жировой основе), носа (возможны носовые кровотечения), сухость слизистой оболочки гортани (охриплость голоса), сухость кожи. Сухость слизистой оболочки глаз вызывает конъюнктивит и обратимое помутнение хрусталика.
Со стороны органа зрения:
очень часто (≥1/10) — блефарит, конъюнктивит, сухость и раздражение слизистой оболочки глаз; очень редко (≤1/10 000) — нарушение зрения, катаракта, ахроматоз (нарушение цветного зрения), помутнение роговицы, снижение ночного зрения, кератит, отек соска зрительного нерва (что свидетельствует о доброкачественной внутричерепной гипертензии), фотофобии. В связи с непереносимостью контактных линз во время лечения больной должен носить очки.
Со стороны ЦНС и психики:
часто (≥1/100, ≤1/10) — головная боль; редко (≥1/10 000, ≤1/1000) — депрессия; очень редко (≤1/10 000) — доброкачественная внутричерепная гипертензия, которая нуждается в немедленной отмене препарата, судороги, сонливость, нарушение поведения, психотические расстройства, попытка суицида.
Со стороны органа слуха:
очень редко (≤1/10 000) — снижение остроты слуха.
Со стороны сердечно-сосудистой системы:
очень редко (≤1/10 000) — васкулит (болезнь Вегенера, аллергический васкулит).
Со стороны дыхательной системы: очень редко (≤1/10 000) — бронхоспазм (у пациентов с астмой), охриплость голоса.
Со стороны ЖКТ:
очень редко (≤1/10 000) — колит, илеит, желудочно–кишечные кровотечения, диарея с примесью крови, воспалительные заболевания кишечника, тошнота, панкреатит, гепатит. Редко (≥1/10) — обратимое повышение активности трансаминаз. В основном такие изменения не выходят за пределы нормы и в процессе лечения обратимы. В некоторых случаях нужно снизить дозу или прекратить прием препарата.
Со стороны кожи и ее придатков:
очень часто (≥1/10) — хейлит, дерматит, сухость и шелушение кожи, зуд, эритематозная сыпь, истончение кожи (в случаях, связанных с потертостью); редко (≥1/10 000, ≤1/1000) — алопеция; очень редко (≤1/10 000) — фульминантное акне, усиление акне, лицевая эритема, экзантема, нарушение структуры волос, гирсутизм, дистрофия ногтей, паронихия, фотосенсибилизация, гиперпигментация, повышенное потоотделение, бактериальные инфекции кожи и слизистых оболочек, вызванные грамположительными бактериями. Увеличение выраженности симптомов акне могут выявлять в начале лечения, обычно в первые 7–10 дней, коррекции дозы при этом не требуется.
Со стороны костно-мышечной системы:
очень часто (≥1/10) — артралгия, миалгия, боль в спине (особенно у детей); очень редко (≤1/10 000) — артрит, кальцификация (связок и сухожилий), преждевременное окостенение эпифизов, экзостозы (гиперостозы, снижение плотности костной ткани, тендинит).
Нарушение обмена веществ:
очень редко (≤1/10 000) — сахарный диабет и гиперурикемия.
Со стороны иммунной системы:
редко (≥1/10 000, ≤1/1000) — повышенная чувствительность, аллергические, анафилактические реакции. При тяжелых формах аллергических реакций необходимы отмена препарата и дальнейшее наблюдение пациента.
Со стороны системы крови:
очень часто (≥1/10) — анемия, повышение СОЭ, тромбоцитопения; часто (≥1/100, ≤1/10) — нейтропения; очень редко (≤1/10 000) — лимфаденопатия.
Изменения лабораторных показателей:
очень часто (≥1/10) — повышение уровня триглицеридов в крови и снижение ЛПНП; часто (≥1/100, ≤1/10) — повышение уровня холестерина и глюкозы в крови, гематурия, протеинурия; очень редко (≤1/10 000) — повышение уровня креатинфосфокиназы в крови.
Общие нарушения и состояния, связанные со способом введения препарата: очень редко (≤1/10 000) — избыточное образование грануляций.

у пациентов, применяющих изотретиноин, отмечали депрессию, психотические расстройства, в единичных случаях — попытки суицида. В особом внимании нуждаются пациенты с жалобами на депрессию.
Всех пациентов необходимо наблюдать в связи с возможным появлением признаков депрессии при последующем применении, в случае необходимости назначить соответствующее лечение. Прекращение лечения Акнетином может быть недостаточным для устранения симптомов депрессии, поэтому может понадобиться полная психиатрическая или психологическая поддержка.
Местное лечение с одновременным применением других кератолитических и эксфолиативных средств против акне, а также УФ–облучение нежелательны. Больные должны избегать длительного пребывания под прямыми солнечными лучами.
Во время лечения нужно избегать применения местных кератолитиков и отшелушивающих препаратов против акне в связи с повышенным риском местного раздражения. Рекомендуется с начала лечения Акнетином регулярно использовать увлажняющие кремы, а также бальзамы для губ для предотвращения появления сухости кожи и губ.
Акнетин должен назначать врач, имеющий опыт применения системных ретиноидов. Пациента предупреждают о том, что передавать препарат кому–либо запрещается.
Рекомендуется контролировать клинические показатели функции печени как до начала лечения, через 1 мес после его начала, а затем каждые 3 мес. Необходимо контролировать уровень липидов в плазме крови натощак до лечения, через 1 мес после начала и в конце 4–месячного курса.
Нежелательно проводить восковую эпиляцию во время лечения Акнетином, а также на протяжении 6 мес после лечения в связи с риском отслоения эпидермиса.
Больные группы высокого риска (сахарный диабет, ожирение или нарушение обмена веществ, алкоголизм) при лечении Акнетином нуждаются в частом контроле лабораторных показателей. При сахарном диабете или подозрении на него рекомендуется чаще определять уровень глюкозы в крови. Есть сообщения о повышении уровня глюкозы в крови натощак и о случаях заболевания сахарным диабетом в ходе лечения Акнетином, хотя причинной связи с приемом препарата достоверно не установлено.
Нежелательно проводить агрессивную дермабразию при лечении Акнетином и на протяжении 5–6 мес после лечения, поскольку существует большой риск появления гипертрофических шрамов в атипичных зонах.
Пациенты не должны сдавать донорскую кровь во время лечения Акнетином, а также в течение месяца после окончания курса лечения.
Управление транспортными средствами или работа с другими механизмами. В связи с возможностью ухудшения ночного зрения при терапии Акнетином, а также после его отмены пациенты, управляющие транспортными средствами или работающие в темный период суток, должны быть предупреждены о вероятности возникновения такого побочного эффекта. Необходимо удержаться от управления транспортными средствами или работы с другими механизмами, учитывая возможность появления побочных реакций со стороны ЦНС и органов зрения.
Период беременности или кормления грудью. Акнетин оказывает тератогенное действие. Противопоказан в период беременности и женщинам репродуктивного возраста, существует высокий риск рождения ребенка с тяжелыми пороками развития.
Лечение Акнетином начинают на 3–й день нормального менструального цикла.
Женщинам рекомендуется постоянно применять эффективные методы контрацепции на протяжении 1 мес до начала лечения Акнетином, во время лечения и в течение 1 мес после его завершения. Противозачаточные средства необходимо рекомендовать даже женщинам, обычно не применяющим контрацепцию из-за бесплодия. В период кормления грудью необходимо прекратить грудное вскармливание.
Дети. Препарат не рекомендуется назначать детям в возрасте до 12 лет, поскольку безопасность и эффективность применения в этой возрастной группе не исследованы.

противопоказано одновременное назначение Акнетина и витамина А в связи с опасностью гипервитаминоза витамина А.
Поскольку тетрациклины могут вызывать доброкачественную внутричерепную гипертензию, их одновременное применение с Акнетином противопоказано.

могут появиться признаки гипервитаминоза А.
Симптомы: интенсивная головная боль, тошнота или рвота, сонливость, раздражительность, зуд. Все симптомы обратимы.
В первые несколько часов после передозировки может понадобиться промывание желудка. Лечение симптоматическое.

в защищенном от света месте при температуре не выше 25 °C.