Атокор - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АТОКОР

(ATOCOR)

Склад:

діюча речовина: atorvastatin;

1 таблетка містить аторвастатину кальцію три гідрату у   перерахуванні на аторвастатин   10 мг або 20 мг;

допоміжні речовини: : лактоза (у вигляді моногідрату), кальцію карбонат, натрію кроскармелоза, полісорбат-80,

гідроксипропіл целюлоза, магнію стеарат, гіпромелоза, пропіленгліколь, тальк, титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби, що знижують рівень холестерину три гліцеридів у сироватці крові. Інгібітор ГМГ КоА-редуктази. Код АТС С 10А А 05.

Клінічні характеристики.

Показання. Як доповнення до дієти з метою зниження підвищеного рівня загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності, аполіпопротеїну В і три гліцеридів у хворих з первинною гіперхолестеринемією, комбінованою (змішаною) гіперліпідемією і гетерозиготною і гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією у тих випадках, коли дієта й інші не медикаментозні методи не забезпечують належного ефекту.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Активні захворювання печінки або підвищення активності сироваткових трансаміназ (більше ніж у 3 рази) не встановленого генезу, вагітність і період годування груддю. Препарат не призначають жінкам дітородного віку, які не використовують адекватні методи контрацепції. Дитячий вік до 10 років.

Спосіб застосування та дози. Перед початком терапії Атокором хворому потрібно призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватись під час лікування. Дозу потрібно встановлювати індивідуально, враховуючи початковий   рівень ліпопротеїдів низької щільності і мету терапії. Рекомендована початкова доза становить 10 мг 1 раз на добу. Змінювати дозу потрібно з інтервалом 4 тижні і більше. Максимальна доза становить 80 мг 1 раз на добу. Препарат можна приймати у будь-яку годину дня, незалежно від прийому їжі.

При первинній гіперхолестеринемії і комбінованій (змішаній) гіперліпідемії призначають

по 10 мг 1 раз на добу. Ефект проявляється протягом 2 тижнів, а максимальний ефект

розвивається протягом 4 тижнів. При тривалій терапії ефект зберігається.

При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії у більшості дорослих пацієнтів застосування Атокору у дозі 80 мг на добу   призводить до зниження рівня ліпопротеїдів низької густини більш ніж на 15 % (18-45 %).

При гетерозиготній родинній гіперхолестеринемії для пацієнтів 10-17 років рекомендовано призначати Атокор у стартовій дозі по 10 мг один раз на добу щоденно. Максимальна рекомендована доза становить 20 мг один раз на добу щоденно (дози, що перевищують 20 мг, не вивчали у пацієнтів цієї вікової групи). Корекція дози може проводитися з інтервалом 4 тижні і більше.

Якщо Атокор застосовують одночасно з циклоспорином, доза Атокору не повинна перевищувати 10 мг.

У хворих з порушеннями функції нирок концентрація аторвастатину у плазмі крові і його

гіполіпідемічна дія не змінюються, тому корекція дози непотрібна.

Побічні реакції. З боку нервової системи: головний біль, інсомнія, периферична нейропатія, парестезія.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея, біль у животі, диспепсія, запор, метеоризм, панкреатит, блювання.

З боку опорно-рухового апарату: міалгія, міопатія, міозит, судоми м’язів.

З боку обміну речовин: гіпоглікемія, гіперглікемія, анорексія.

З боку гепатобіліарної системи: гепатит, холестатична жовтяниця.

Дерматологічні реакції: алопеція, свербіж, висип.

З боку репродуктивної системи: імпотенція.

З боку організму в цілому: астенія.

Побічні реакції у дітей з гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією (10-17 років).

З боку системи кровотворення: тромбоцит опенія.

Реакції гіпер чутливості: алергічні реакції (включаючи анафілаксію).

З боку обміну речовин: збільшення ваги.

З боку нервової системи: гіпестезія, амнезія, запаморочення, дисгевзія.

З боку органа слуху: дзвін у вухах.

Дерматологічні реакції: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, бульозний висип, кропив’янка.

З боку опорно-рухового апарату: рабдоміоліз, артралгія, біль у спині, розриви сухожилля.

З боку організму в цілому: інфекції, біль у грудній клітці, периферичні набряки, нездужання, втомлюваність.

Передозування. При передозуванні можливий розвиток рабдоміолізу, порушення функції печінки. Специфічного антидоту не існує. У випадку передозування проводять симптоматичне і підтримуюче лікування. Через активне зв'язування препарату з білками плазми крові гемодіаліз малоефективний.

Застосування в період вагітності або годування груддю. Препарат протипоказаний в період вагітності та годування груддю.

Діти. Атокор застосовують при гетерозиготній родинній гіперхолестеринемії дітям старше 10 років.

Особливості застосування. Жінкам дітородного віку при лікуванні Атокором потрібно

використовувати адекватні методи контрацепції.

Захворювання нирок не впливає на концентрацію аторвастатину у плазмі крові і на його

гіполіпідемічну дію, тому корекція дози непотрібна.

З обережністю призначають пацієнтам, які зловживають алкоголем і/або мають

захворювання печінки. До початку лікування Атокором потрібно проконтролю вати стан

показників функції нирок і печінки. Перед початком і весь період лікування потрібно

дотримуватися стандартної гіпохолестеринемічної дієти. У випадку підвищення активності трансаміназ показники потрібно контролю вати доти, доки вони не нормалізуються. Якщо підвищення активності аспартатамінотрансфер ази або аланін амінотрансфер ази більше ніж у 3 рази, рекомендується понизити дозу або відмінити препарат.

Для людей літнього віку корекція дози непотрібна. У процесі досліджень були встановлені безпека і ефективність препарату для пацієнтів цієї групи при максимальній дозі 80 мг на добу.

Терапію Атокором потрібно зупинити у разі вираженого підвищення активності креатинфосфокінази або розвитку міопатії (або посилання на її наявність). При появі ознак міопатії потрібно визначити активність креатинфосфокінази. Якщо значне підвищення рівня креатинфосфокінази зберігається, рекомендується понизити дозу або відмінити препарат.

Препарат містить лактозу! Це слід мати на увазі при застосуванні препарату у хворих з непереносимістю лактози.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Атокор не впливає на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Одночасне застосування Атокору і дигоксину супроводжується підвищенням рівноважної концентрації дигоксину у плазмі крові майже на 20 %. При одночасному лікуванні дигоксином необхідно адекватно спостерігати за хворим.

Аторвастатин та його метаболіти є субстанція ми ОАТР 1В 1 переносника. Інгібітори ОАТР 1В 1 (наприклад, циклоспорин) можуть підвищити біодоступність аторвастатину. Одночасне застосування аторвастатину 10 мг та циклоспорину 5,2 мг/кг/добу спричиняє підвищення у 7,7 разів експозиції аторвастатину.

У здорових людей паралельне застосування еритроміцину (500 мг 4 рази на добу), що інгібує цитохром Р 450 3А 4, призводило до підвищення концентрації аторвастатину у плазмі крові. При застосуванні Атокору і гормональних контрацептивів підвищується концентрація норетидрону і етинілест радіолу. При встановленні дози контрацептивного засобу необхідно враховувати можливість підвищення концентрації цих засобів.

Концентрація аторвастатину в плазмі зменшується на 25 % при одночасному застосуванні холестиполу. При цьому гіполіпопротеїновий ефект був більш виражений при одночасному застосуванні Атокору і холестиполу, ніж при застосуванні одного з цих препаратів.

Одночасне застосування внутрішньо суспензії, яка містить магнію і алюмінію гідроксид, може знижувати концентрацію аторвастатину в плазмі крові майже на 35 %, не змінюючи при цьому впливу Атокору на рівень ліпопротеїдів низької густини.

Ризик розвитку міопатії під час лікування іншими препаратами цієї групи підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів, еритроміцину, протигрибкових препаратів, які належать до групи азолів, і кислоти нікотинової.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Селективний конкурентний інгібітор 3-гідрокси-3-метилглутарил коензимА-редуктази - ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарил коензим А у мевалонову кислоту, яка є попередником стеролів, включаючи холестерин. Атокор знижує рівень холестерину і ліпопротеїдів у плазмі крові за рахунок пригнічення 3-гідрокси-3-метилглутарил коензимА-редуктази і синтезу холестерину у печінці, а також збільшення кількості рецепторів ліпопротеїдів низької щільності на поверхні гепатоцитів, що призводить до посилення захоплення і катаболізму ліпопротеїдів низької щільності. Препарат знижує рівень ліпопротеїдів низької щільності у хворих з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Атокор знижує рівень загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності, аполіпопротеїну В і три гліцеридів, викликає підвищення рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності та аполіпопротеїну А. Ці результати реєструються у пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією і змішаною гіперліпідемією, включаючи хворих на інсулінозалежний цукровий діабет.

Фармакокінетика. Аторвастатин швидко всмоктується після прийому внутрішньо: максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1-2 год. Ступінь всмоктування підвищується пропорційно дозі аторвастатину. Біодоступність препарату становить

95-99 %. Абсолютна біодоступність аторвастатину - приблизно 12 %, а системна доступність інгібуючої активності відносно 3-гідрокси-3-метилглутарил коензимА-редуктази - приблизно 30 %. Низька системна біодоступність зумовлена пре системним кліренсом у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту і/або біотрансформацією при первинному

проходженні через печінку. Середній об'єм розподілу аторвастатину становить приблизно 565 л. Аторвастатин зв'язується з білками плазми крові приблизно 98 %, біотрансформується під дією цитохрому Р 450 3 А 4 з утворенням орто- і парагідроксильованих похідних і різноманітних продуктів бета-окислення. Ефект аторвастатину щодо 3-гідрокси-3-метилглутарил коензимА-редуктази приблизно на 70 % визначається активністю циркулюючих метаболітів. Препарат виводиться з жовчю після печінкової і/або поза печінкової біо трансформації. Препарат не піддається вираженій кишково-печінковій рециркуляції. Середній період напів виведення аторвастатину становить приблизно 14 год. Інгібуюча активність відносно 3-гідрокси-3-метилгрутарил коензимА-редуктази зберігається приблизно 20-30 год. завдяки наявності активних метаболітів. Дані з фармакокінетики препарату у дітей відсутні.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, трикутні, двоопуклі,

вкриті плівковою оболонкою таблетки з тисненням «А» з одного боку і тисненням «10» або «20» з іншого боку.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище

25 °С.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру у коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. «Д-р Редді'с Лабораторіс Лтд», Індія.

Місцезнаходження. Дільниця № 137, 138 & 146 С. В. Кооператив Індустріал Істейт, І. Д. А., Болларам, Джінарам Мандал, округ Медак – 502 325. Андра Прадеш, Індія.

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. п/плен. оболочкой 10 мг, № 30

Прочие ингредиенты: лактоза, кальция карбонат, натрия кроскармеллоза, полисорбат 80, гидроксипропилметилцеллюлоза (Klucel LF), лактоза DT, магния стеарат, гипромеллоза 15, пропиленгликоль, тальк очищенный, титана диоксид.

№  UA/1377/01/01 от 21.04.2009 до 21.04.2014

табл. п/плен. оболочкой 20 мг, № 30

Прочие ингредиенты: лактоза, кальция карбонат, натрия кроскармеллоза, полисорбат 80, гидроксипропилметилцеллюлоза (Klucel LF), лактоза DT, магния стеарат, гипромеллоза 15, пропиленгликоль, тальк очищенный, титана диоксид.

Содержит аторвастатин в форме кальция тригидрата (микронизированного).

№  UA/1377/01/02 от 21.04.2009 до 21.04.2014

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика. Аторвастатин — селективный конкурентный ингибитор ГМГ-КоА-редуктазы — фермент, превращающий ГМГ-КоА в мевалоновую кислоту, которая является предшественником стеролов, включая ХС. Аторвастатин снижает уровень ХС и липопротеидов в плазме крови за счет угнетения опосредованного ГМГ-КоА-редуктазой синтеза ХС в печени, а также увеличения количества рецепторов ЛПНП на поверхности гепатоцитов, что приводит к усилению их захвата и катаболизма. Препарат снижает уровень ЛПНП в сыворотке крови у больных с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией, снижает уровень общего ХС, ХС ЛПНП, аполипопротеина В и ТГ, повышает уровень ХС ЛПВП и аполипопротеина А у пациентов с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией и смешанной гиперлипидемией, в том числе у больных с инсулинзависимым сахарным диабетом.
Фармакокинетика. Аторвастатин быстро всасывается после приема внутрь: С_max в плазме крови достигается через 1–2 ч. Степень всасывания повышается пропорционально дозе аторвастатина и составляет около 95–99%. Абсолютная биодоступность — около 12%, а системная доступность ингибирующей активности в отношении ГМГ-КоА-редуктазы — около 30%. Низкая системная биодоступность обусловлена пресистемным метаболизмом в слизистой оболочке ЖКТ и биотрансформацией при первичном прохождении через печень. Средний объем распределения аторвастатина составляет около 565 л. Около 98% аторвастатина связывается с белками плазмы крови. Биотрансформируется под действием цитохрома Р450 3А4 с образованием орто- и парагидроксилированных производных и различных продуктов окисления. Эффект аторвастатина в отношении ГМГ-КоА-редуктазы примерно на 70% определяется активностью циркулирующих метаболитов. Выводится с желчью, не подвергается выраженной кишечно-печеночной рециркуляции. Средний Т_½ аторвастатина составляет 14 ч. Ингибирующая активность в отношении ГМГ-КоА-редуктазы сохраняется около 20–30 ч благодаря наличию активных метаболитов. Данные о фармакокинетике у детей отсутствуют.

ПОКАЗАНИЯ:

при атеросклерозе в целях снижения повышенного уровня общего ХС, ХС ЛПНП, аполипопротеина В и ТГ у больных с первичной гиперхолестеринемией, смешанной гиперлипидемией, гетерозиготной и гомозиготной семейной гиперхолестеринемией при недостаточной эффективности диеты и других немедикаментозных методов коррекции.

ПРИМЕНЕНИЕ:

перед назначением Атокора больному назначают стандартную гипохолестеринемическую диету, которой он должен придерживаться и дальше во время лечения. Дозу устанавливают индивидуально, учитывая начальный уровень ЛПНП и цель терапии. Рекомендуемая начальная доза составляет 10 мг 1 раз в сутки. Изменять дозу нужно с интервалом 4 нед и более. Максимальная доза составляет 80 мг 1 раз в сутки. Препарат можно принимать в любое время дня независимо от приема пищи.
При первичной гиперхолестеринемии и смешанной гиперлипидемии назначают по 10 мг 1 раз в сутки. Терапевтический эффект развивается на протяжении 2 нед, а максимальный — 4 нед. При продолжительной терапии эффект сохраняется. У большинства взрослых пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией применение Атокора в дозе 80 мг/сут приводит к снижению уровня ХС ЛПНП более чем на 15% (18–45%).
При гетерозиготной семейной гиперхолестеринемии пациентам в возрасте 10–17 лет рекомендуется назначать Атокор в начальной дозе 10 мг 1 раз в сутки ежедневно. Максимальная рекомендованная доза составляет 20 мг в сутки ежедневно (дозы выше 20 мг не изучали у пациентов данной возрастной группы). Коррекция дозы может проводиться с интервалом 4 нед и более.
В случае применения Атокора одновременно с циклоспорином, доза Атокора не должна превышать 10 мг.
У больных с нарушениями функции почек концентрация аторвастатина в плазме крови и его гиполипидемическое действие не изменяются, поэтому коррекции дозы не требуется.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

повышенная чувствительность к препарату, активные заболевания печени или повышение активности сывороточных трансаминаз (более чем в 3 раза выше нормы) неустановленного генеза, период беременности и кормления грудью, возраст до 10 лет. Препарат не назначают женщинам детородного возраста, которые не используют эффективные методы контрацепции.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

Со стороны ЦНС: головная боль, инсомния, периферическая нейропатия, парестезия.
Со стороны ЖКТ: тошнота, диарея, боль в животе, диспепсия, запор, метеоризм, панкреатит, рвота.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: миалгия, миопатия, миозит, судороги.
Со стороны обмена веществ: гипогликемия, гипергликемия, анорексия.
Со стороны печени: гепатит, холестатическая желтуха.
Дерматологические реакции: алопеция, зуд, сыпь.
Со стороны репродуктивной системы: импотенция.
Со стороны организма в целом: астения.
Побочные реакции у детей с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией (10–17 лет).
Со стороны системы кроветворения: тромбоцитопения.
Реакции повышенной чувствительности: аллергические реакции (включая анафилаксию).
Со стороны обмена веществ: увеличение массы тела.
Со стороны ЦНС: гипестезия, амнезия, головокружение, дисгевзия.
Со стороны органа слуха: шум в ушах.
Дерматологические реакции: синдром Стивенса — Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, мультиформная эритема, буллезная сыпь, крапивница.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: рабдомиолиз, артралгия, боль в спине, разрыв сухожилий.
Со стороны организма в целом: инфекции, боль в грудной клетке, периферические отеки, недомогание, повышенная утомляемость.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

женщинам репродуктивного возраста при лечении Атокором нужно использовать адекватные методы контрацепции. Заболевания почек не влияют на концентрацию аторвастатина в плазме крови и на выраженность его гиполипидемического действия, поэтому коррекции дозы не требуется. Препарат с осторожностью назначают пациентам, злоупотребляющим алкоголем и/или с заболеваниями печени. Перед началом терапии Атокором необходимо провести исследование функциональных показателей почек и печени. До и на протяжении всего периода лечения пациент должен придерживаться стандартной гипохолестеринемической диеты. В случае повышения активности трансаминаз показатели следует контролировать до их полной нормализации. Если повышение активности АсАТ или АлАТ превышает норму более чем в 3 раза, рекомендуется снизить дозу или отменить препарат.
Не требуется коррекции дозы у лиц пожилого возраста. В клинических исследованиях установлена безопасность и эффективность препарата у пациентов этой группы при назначении в максимальной суточной дозе — 80 мг.
Терапию Атокором следует прекратить в случае выраженного повышения активности КФК или развития миопатии. При появлении симптомов миопатии следует определить активность КФК. Если значительное повышение уровня КФК сохраняется, следует снизить дозу или отменить препарат.
Препарат содержит лактозу, это следует учитывать при применении препарата у больных с непереносимостью лактозы.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

одновременное применение Атокора и дигоксина сопровождается повышением равновесной концентрации дигоксина в плазме крови почти на 20%.
Аторвастатин и его метаболиты являются субстанциями ОАТР1В1 переносчика. Ингибиторы ОАТР1В1 (например циклоспорин) могут повышать биодоступность аторвастатина. Одновременное применение аторвастатина в дозе 10 мг и циклоспорина 5,2 мг/кг/сут вызывает повышение в 7,7 раз экспозиции аторвастатина.
У здоровых добровольцев одновременное применение эритромицина (в дозе 500 мг 4 раза в сутки), обладающего способностью ингибировать цитохром Р450 ЗА4, приводило к повышению концентрации аторвастатина в плазме крови.
При применении Атокора и гормональных контрацептивов повышается концентрация норэтидрона и этинилэстрадиола в плазме крови. При определении дозы контрацептивного средства необходимо учитывать возможность повышения концентрации этих препаратов.
Колестирамин снижает уровень аторвастатина в крови почти на 25%, однако гиполипидемический эффект комбинации Атокора и колестирамина выше, чем при применении каждого препарата в отдельности.
Одновременное применение антацидов, содержащих магния и алюминия гидроксид, может снижать концентрацию аторвастатина в плазме крови почти на 35%, не изменяя при этом влияния Атокора на уровень ХС ЛПНП.
Риск развития миопатии повышается при одновременном применении циклоспорина, фибратов, эритромицина, противогрибковых препаратов группы азолов, кислоты никотиновой.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

возможно развитие рабдомиолиза, нарушения функции печени. Специфического антидота нет. В случае передозировки проводят симптоматическое и поддерживающее лечение. В связи со значительным связыванием препарата с белками плазмы крови гемодиализ малоэффективен.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре 15–25 °С.