Блеонко - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

БЛЕОНКО

(BLEONCO)

Склад:

діюча речовина: 1 флакон містить блеоміцину сульфату, еквівалентно блеоміцину 15 МО.

Лікарська форма. Порошок ліофілізований для розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Протипухлинні антибіотики і споріднені препарати. Код АТС L01D С 01.

Клінічні характеристики.

Показання.

- Плоскоклітнинний рак ротової порожнини, носоглотки і навколо носових пазух, гортані, зовнішніх статевих органів, шиї та шкіри;

- лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна) та інші злоякісні лімфоми включно з грибоподібним мікозом;

-   тератома   яєчка;

-   злоякісні утворення серозних порожнин;

- терапія другого ряду, коли блеоміцин призначається як у вигляді моно терапії, так і в комбінації з іншими препаратами при метастатичній злоякісній меланомі, раку щитоподібної залози, раку легені, раку сечового міхура.

Протипоказання. Підвищена чутливість до блеоміцину та аналогічних препаратів (пепломіцин). Виражені порушення функцій дихання, гострі легеневі інфекції, фіброз легеневої тканини. Тестування дихальної функції із застосуванням 100 % кисню (як альтернатива – використовувати 21 % кисень). Виражені порушення функції нирок, захворювання серцево-судинної системи тяжкого перебігу. Вагітність. Період годування груддю. Дитячий вік.

Спосіб застосування та дози. Дози призначають індивідуально, залежно від показань, стану пацієнта. 1 МО еквівалентна 1 мг блеоміцину. Блеонко вводять внутрішньо венно (болюсно або краплинно), внутрішньом’язово, підшкірно і внутрішньоартеріально, інтраплеврально або інтраперітонеально, попередньо розчинивши у 0,9 % розчину натрію хлориду. Іноді можливе введення безпосередньо в пухлину.

1. Плоско клітинний рак   ротової порожнини, носоглотки і навколо носових пазух, гортані, зовнішніх статевих органів, шиї,   шкіри   та тератома яєчка: застосовується в дозуванні 15 мг тричі на тиждень або 30 мг двічі на тиждень внутрішньом’язово або внутрішньо венно. Лікування може продовжуватись послідовно тиждень за тижнем з інтервалом 3 – 4 тижні, але загальна кумулятивна доза не повинна перевищувати 400 мг, навіть якщо у молодих чоловіків з тератомою яєчка спостерігалася толерантність до вдвічі більшої дози препарату. Безперервна   внутрішньо венна   інфузія   в   дозі  15 мг протягом 24 годин 10 днів підряд або 30 мг протягом 24 годин 5 днів підряд може значно прискорити терапевтичний ефект. В комбінованій терапії необхідне регулювання дози.

2. Злоякісні лімфоми: рекомендована доза 15 мг один раз або двічі на тиждень, внутрішньом’язово, але загальна кумулятивна доза не повинна перевищувати більше ніж           225 мг. В комбінованій терапії необхідне регулювання дози.

Злоякісні утворення серозних порожнин: блеоміцин вводять в серозну порожнину   в дозуванні 60 мг попередньо розчинивши в 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду через дренажну голку або канюлю. Після краплинного вливання дренажна голка або канюля видаляється.

3. Комбінована терапія. Блеоміцин найчастіше застосовується в комбінації з радіотерапією особливо в лікуванні раку голови та шиї. Така комбінація може підвищити ризик виникнення реакцій з боку слизових оболонок у випадку повного дозування обох видів лікування, тому дозу блеоміцину рекомендовано зменшити до 5 мг під час кожного сеансу радіотерапії 5 днів на тиждень. Блеоміцин часто використовують як складову частину в комбінованій хіміотерапії при плоско клітинному раку, тератомі яєчок та лімфомі.

Особам літнього віку при лікуванні плоско клітинного раку, тератомі яєчка або злоякісних утвореннях серозних порожнин   дозу зменшують:

Приготування розчину. Розчин для ін’єкцій готують безпосередньо перед застосуванням.

Для введення внутрішньом’язово розчиняють у 5 мл 0,9 % розчину натрію хлориду; для уникнення больових відчуттів до приготовленого розчину додають 1 – 2 мл 1 – 2 % розчину новокаїну.

Для введення у вену Блеонко розчиняють у 5 – 200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду і вводять повільно шприцом або додають в ємність для внутрішньо венних інфузій для струминного введення.

Внутрішньо артеріальне введення – розчиняють у 0,9 % розчині натрію хлориду і вводять повільно інфузійно.

В серозні порожнини вводять   в дозуванні 60 мг, попередньо розчинивши в 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду через дренажну голку або канюлю.

Побічні реакції.

З боку серцево-судинної системи та крові: інфаркт міокарда, синдром Рейно, інсульти, кровотечі; флебіти та тромбози (при перевищенні швидкості внутрішньо венного введення);

цереброваскулярні порушення, включаючи церебральні артеріїти; ангіалгії; лейкопенія, тромботична мікроангіопатія.

З боку дихальної   системи: прояви респіраторної токсичності: зниження дифузної здатності легень, хрипи, інтерстиціальна пневмонія, пневмоніт, прогресуючий до фіброзу легень (особливо у пацієнтів, старше 70 років, які отримують не редуковані дози) з наступним фатальним кінцем, плеврит із больовим синдромом; кашель та задишка у 10 – 40% хворих звичайно через 4 – 10 тижнів після початку лікування і до 1 місяця після його завершення.

З боку травного тракту: нудота, блювання, втрата апетиту, діарея, зниження маси тіла (при тривалому застосуванні) рідко – гепатотоксична дія (зміни показників функціональних проб печінки), стоматит (навіть – ангулярний).

З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок, у т. ч. сечовиділення (олігурія, болюче сечовипускання, полакіурія), вульвіт.

З боку шкіри, її похідних та слизових оболонок: висипи, у т. ч. пухирчасті, еритематозні ураження шкіри, стриї, підвищення чутливості шкірних покривів, гіперпігментація, ущільнення шкіри, гіперкератоз, стоматит, у т. ч. ангулярний, алопеція, деформація та крихкість нігтів, гіперстезія дистальних (нігтьових) фаланг, почервоніння кінчиків пальців, склеродермія, дерматит, кон’юнктивіт, вульвіт та інші прояви з боку шкіри та слизових покривів (частіше через 2 – 5 тижнів після початку терапії).

З боку імунної системи: алергічні та анафілактоїдні реакції (артеріальна гіпотензія, озноб, свербіж, кропив’янка),   ідіосинкразія аж до анафілактичного шоку.

Інші: сплутаність свідомості,   підвищення температури тіла; гарячка, біль у ділянці пухлинних уражень; інфекційні захворювання (при тривалому застосуванні); ангіалгії, флебіти та тромбози (при підвищенні швидкості внутрішньо венного введення); інтраплевральне введення – локальний біль, артеріальна гіпотензія з фатальним кінцем (дуже рідко); зниження маси тіла (при тривалому застосуванні), пост’інєкційні абсцеси.

Передозування. Специфічного антидоту не існує. Гостра реакція на передозування проявляється артеріальною гіпотензією, гарячкою, тахікардією та загальними ознаками шоку. Лікування симптоматичне. У випадках ускладнень з боку дихальної системи (див. розділ «Побічні реакції») рекомендовано застосовувати кортикостероїди та антибіотики широкого спектра дії.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Протипоказано при вагітності. На час лікування слід припинити годування груддю. Можливі прояви мутагенної та канцерогенної дії (у період вагітності – також і тератогенної), а також розвиток побічних реакцій (аналогічних побічним діям у дорослих) у плода та новонародженого.

Діти. Безпека застосування у дітей не встановлена, тому не застосовують препарат пацієнтам цієї вікової категорії.  

Особливості застосування. Блеонко призначають з обережністю для лікування хворих, що мають захворювання легенів, хворим з порушеннями функції нирок, хворим на ішемічну хворобу серця, з пороками серця, особам літнього віку, хворим на вітряну віспу, на гострі інфекційні захворювання, а також пацієнтам, які одержують променеву терапію.

При появі ознак легеневої токсичності (кашель, диспное, хрипи в легенях) слід негайно припинити застосування препарату, призначити глюкокортикостероїди та антибіотики з метою запобігання розвитку вторинної інфекції.

Під час лікування необхідно систематично контролю вати функцію органів дихання, проводити рентгенологічне дослідження легенів, контролю вати функцію нирок, печінки.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Слід утримуватися від керування авто транспортом та роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. При одночасному застосуванні Блеонко із засобами для наркозу можливе швидке погіршення функцій легенів. При одночасному застосуванні з препаратами, що спричиняють мієлотоксичну і пневмотоксичну дію, підвищується ризик розвитку побічної дії. При одночасному застосуванні з цисплатином можливе уповільнення кліренсу Блеонко і підвищення його токсичної дії навіть при застосуванні в низьких дозах внаслідок нефротоксичної дії цисплатину. Застосування вінкристину до призначення Блеонко зупиняє клітинний цикл у фазі мітозу, що призводить до підвищення чутливості клітин пухлини до дії Блеонко.

Супутня радіотерапія може спричинити посилення проявів легеневої та дерматологічної токсичності.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протипухлинний засіб. Препарат є А₂-фракцією, виділеною з культури Streptomyces verticіllus, що містить протипухлинний антибіотик. Механізм дії пов’язаний зі здатністю спричиняти фрагментацію молекул ДНК. Має слабко виражену мієлодепресивну та імунодепресивну активність. Незначною мірою пригнічує кровотворення.

Фармакокінетика. Період напів виведення при кліренсі креатині ну понад 35 мл/хв становить 115 хв. Блеонко має властивість накопичуватися (при парентеральному введенні) у шкірі, завдяки чому препарат особливо ефективний при раку шкіри і слизових оболонок. Виводиться нирками, 60 – 70 % – переважно у незміненому стані.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого кольору.

Несумісність. Препарат не слід змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі 2 – 8 °С.

Упаковка. Порошок у флаконі; по 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Напрод Лайф Саінсис Пвт. Лтд., Індія.

Місцезнаходження. G-17/1, MIDC, Тарапур Індастріал Еріа, Бойсар, Діст. Тейн-401506, Махараштра, Індія.

Общие характеристики. Состав:

Основные физико-химические свойства: порошок белого цвета;Состав: 1 флакон содержит блеомицина - 15 МЕ.

Фармакологические свойства:

Противоопухолевое средство. Препарат является А2-фракцией, выделенной из культуры Streptomyces verticillus, содержащий противоопухолевый антибиотик. Механизм действия связан со способностью вызывать фрагментацию молекул ДНК. Имеет слабо выраженную миелодепресивну и иммунодепрессивной активностью. Незначительно подавляет кроветворение.

Фармакокинетика. Период полувыведения при клиренсе креатинина более 35 мл / мин. составляет 115 мин. Блеонко имеет свойство накапливаться (при парентеральном введении) в коже, благодаря чему препарат особенно эффективен при раке кожи и слизистых оболочек. Выводится почками, 60 - 70% преимущественно в неизмененном виде.

Показания к пременению:

Рак кожи, рак пищевода, рак легких, рак шейки матки, рак полового члена, глиома, рак щитовидной железы, злокачественные опухоли головы и шеи (рак верхней челюсти, языка, губы, глотки, горла, полости рта и т.д.); рак почки, лимфогранулематоз , неходжкинские лимфомы, герминогенные опухоли яичка и яичников. Саркомы мягких тканей, остеогенная саркома. Препарат применяют для лечения и профилактики экссудативного плеврита и лечение экссудативного перитонита при злокачественных опухолях.

Способ применения и дозы:

Дозы назначают индивидуально в зависимости от показаний, состояния пациента. Блеонко вводят в вену, в мышцу, под противоопухолевой терапии. В вену вводят 15 - 30 мг в 15 - 20 мл изотонического раствора натрия хлорида или глюкозы. В мышцу или под кожу 15-30 мг в 5 мл растворителя. В артерию вводят 5-15 мг. Лицам пожилого возраста дозу уменьшают - назначают 15 мг 2 раза в неделю.

Блеонко вводят 2 раза в неделю. Частоту введений можно изменить в зависимости от степени выраженности симптомов; максимально - 1 раз в сутки, минимально - 1 раз в неделю. Суммарная курсовая доза не должна превышать 300 - 400 мг. Для поддерживающей терапии назначают 15 мг блеомицина 1 раз в неделю примерно 10 раз. Повторные курсы проводят с интервалом 3-4 недели. При введении Блеонко больным, которые получали пепломицин, суммарной дозе на курс лечения является общая доза обоих препаратов. Приготовления раствора. Раствор для инъекций готовят непосредственно перед применением. Для введения в вену Блеонко растворяют в 20 мл изотонического раствора натрия хлорида, вводят в течение 5 мин. Для введения в мышцу растворяют в 5 мл изотонического раствора натрия хлорида, при болезненности предварительно вводят 1 - 2 мл 1 - 2% раствора новокаина.

Особенности применения:

Блеонко назначают с осторожностью у больных, имеющих заболевания легких, больным с нарушениями функции почек, больным ишемической болезнью сердца, с пороками сердца, пожилым, больным ветряной оспой, на острые инфекционные заболевания, а также пациентам, которые получают лучевую терапию.

При появлении признаков легочной токсичности (кашель, одышка, хрипы в легких) следует немедленно прекратить применение препарата, назначить ГКС и антибиотики с целью предотвращения развития вторичной инфекции.Во время лечения необходимо систематически контролировать функцию органов дыхания, рентгенологическое исследование легких, контролировать функцию почек, печени.

Безопасность применения у детей не установлена.

Побочные действия:

Кашель, интерстициальная пневмония, фиброз легочной ткани, очаговые гиперкератозы, гиперпигментация, дерматиты, деформация ногтей, алопеция, ангулярный стоматит, аллергические реакции (эритема, крапивница), повышение температуры, тошнота, рвота, анорексия, головная боль, головокружение, нарушение функции печени, почек, азооспермия, аменорея.

Многократное введение в вену может привести к уплотнению вены, сужение в месте введения, при введении в мышцу - уплотнение в месте введения, болезненность.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами:

При одновременном применении Блеонко со средствами для наркоза возможно быстрое ухудшение функций легких. При одновременном применении с препаратами, вызывающими миелотоксическое и пневмотоксичну действия повышается риск развития побочного действия. При одновременном применении с цисплатином возможно замедление клиренса Блеонко и повышения его токсического действия даже при применении в низких дозах вследствие нефротоксического действия цисплатина. Применение винкристина до назначения Блеонко останавливает клеточный цикл в фазе митоза, что приводит к повышению чувствительности клеток опухоли к действию Блеонко.

Противопоказания:

Выраженные нарушения функции дыхания, фиброз легочной ткани, выраженные нарушения функции почек (клиренс креатинина менее 25-35 мл / мин), печени, заболевания сердечно-сосудистой системы, период беременности и кормления грудью, повышенная чувствительность к блеомицина и аналогичных препаратов (пепломицин ).

Передозировка:

Повышение температуры тела, тошнота, рвота, анорексия. Лечение - симптоматическое и поддерживающая терапия.

Условия хранения:

Хранить в сухом, защищенном от света месте при температуре от +2 °С до +8 °С.

Срок годности - 2 года.

Условия отпуска:

По рецепту

Упаковка:

По 15 МЕ во флаконе, 1 флакон из стекла в картонной коробке.