Бупивакаин - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

БУПІВАКАЇН СПІНАЛ АГЕТАН

(BUPIVACAINE FOR SPINAL ANAESTHESIA AGUETTANT)

Склад:

діюча речовина: bupivacaine;

1 мл розчину містить бупівакаїну гідро хлориду   моногідрат   у перерахунку на бупівакаїну гідро хлорид безводний 5 мг;

допоміжні речовини: глюкози моногідрат; натрію гідроксид; вода для ін’єкцій.                   

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Препарати для місцевої анастезії. Код АТС  N01B B01.

Клінічні характеристики.

Показання.

Спінальна анестезія при хірургічних втручаннях, які потребують саме такого виду анестезії: хірургічне втручання на нижніх кінцівках, урологічні хірургічні процедури з використанням ендоскопії або абдомінальна хірургія тривалістю 45-60 хв., гінекологічні операції, кесаревий розтин, абдомінальна хірургія нижче лінії пупа.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до місцевих анестетик ів амідного ряду або до будь-якого компонента препарату. Порфірія.

Загальними протипоказаннями для застосування спінальної анестезії є:

• захворювання ЦНС у гострій та активній стадії, такі як менінгіт, пухлини мозку, поліомієліт та внутрішньо черепна кровотеча;

• спінальний стеноз та захворювання в активній фазі (спондиліт, пухлини) або нещодавня травма хребта (наприклад, перелом);

• септицемія;

• злоякісна анемія з під гострою комбінованою дегенерацією спинного мозку;

• піогенні інфекції шкіри у місці або поряд з місцем пункції;

• кардіогенний або гіповолемічний шок;

• захворювання системи згортання крові або одночасне лікування антикоагулянтами.

Спосіб застосування та дози.

Препарат слід застосовувати лише лікарям з досвідом проведення анестезії або під їхнім наглядом.

Інтраспінальна ін’єкція, в середньому 3 мл (15 мг) гіпербаричного розчину бупівакаїну для спинальної анестезії, вводиться одноразово, слід перевірити розчин на відсутність бульбашок повітря.

Об’єм, що вводиться, можна зменшити (2 або 2,5 мл) або збільшити (3,5 або 4 мл) відповідно до комплекції пацієнта та особливо залежно від бажаної тривалої сенсорної блокади   на рівні, достатньому для проведення цієї процедури, а також від бажаного ступеня   тривалості рухової блокади.

Через гіпербаричну природу розчину на розповсюдження бупівакаїну для спінальної анестезії в цереброспінальній рідині впливає положення пацієнта. Блокування сідлоподібної частини (крижовий відділ) можна досягти, зробивши пацієнтові ін’єкцію в положенні сидячи і утримуючи його в такому положенні приблизно 10 хвилин. Під час введення в положенні лежачи на боку бупівакаїн для спінальної анестезії може, відповідно до кута хребта, поширитися в цефальному або в каудальному напрямках. Якщо пацієнт тривалий час знаходиться в положенні по Тренделенбургу, існує ризик поширення блокування в напрямку шиї.

Побічні реакції.

Профіль безпеки препарату такий самий, як і інших анестетик ів тривалої дії, що застосовуються для інтратекальної анестезії. Побічні реакції, обумовлені препаратом, важко відділити від фізіологічних ефектів, пов’язаних з блокадою нервів (наприклад, зменшення кров’яного тиску, брадикардія, тимчасова затримка сечі). Також важко виділити стани, спричинені безпосередньо процедурою (спінальна гематома) або опосередковані пункцією (менінгіт, епідуральний абсцес),   або стани, пов’язані з втратою цереброспінальної рідини (постуральний головний біль після пункції).

Небажана дія пов’язана зі спінальною анестезією, в тому числі головний біль, частіше у молодих людей і якого у більшості випадків можна уникнути, застосовуючи голки 25 розміру.

У разі випадкового введення в вену (помірна доза з огляду на об’єм ампул) бупівакаїн може викликати у пацієнта токсичну реакцію. Такі реакції можуть спостерігатися:

• з боку   центральної нервової системи: неспокій, тривожність, позіхання, тремор, відчуття страху, ністагм, логорея (базікання), головний біль, нудота, дзвін у вухах;

• з боку серцево-судинної системи: погіршення скорочувальної функції міокарда, артеріальна гіпертензія.

За відсутності надмірно високої концентрації в плазмі, побічна дія бупівакаїну нагадує таку   для інших амідних знеболювальних засобів тривалої дії.

Нижче наведені небажані явища, про які повідомлялось.

Передозування.

При застосуванні високих доз бупівакаїн може спричиняти токсичні ефекти з боку центральної нервової та серцево-судинної систем, особливо при внутрішньо судинному введенні. Проте при спінальній анестезії застосовується низька доза (≤ 20% від дози, що застосовується для епідуральної анестезії), отже, ризик передозування малоймовірний. Однак у випадку супутнього застосування з іншими місцевими анестетиками можуть розвинутися системні токсичні ефекти, оскільки токсичні ефекти цих препаратів є адитивними.

Лікування ускладнень

У випадку тотальної спінальної блокади слід забезпечити достатню вентиляцію легенів (прохідність дихальних шляхів пацієнта, забезпечення киснем, інтубацію та ШВЛ, якщо це потрібно). При зниженні артеріального тиску слід ввести вазопресорний засіб (бажано з інотропним ефектом), наприклад, ефедрин 5-10 мг внутрішньо венно.

При виникненні ознак гострої системної токсичності застосування місцевих анестетик ів слід негайно припинити. Лікування має бути спрямовано на підтримання належної вентиляції легенів, оксигенації та кровообігу. Завжди слід забезпечувати потрапляння кисню та, за потреби, проводити штучну вентиляцію легенів. Якщо судоми не припиняються спонтанно через 15-20 секунд, пацієнту слід ввести внутрішньо венно 1-3 мг/кг тіопенталу натрію, щоб полегшити вентиляцію легенів, або ввести внутрішньо венно 0,1 мг/кг діазепаму (цей засіб діє значно повільніше). Тривалі судоми загрожують диханню пацієнта та оксигенації. Ін’єкція міо релаксантів (наприклад, суксаметонію 1 мг/кг) створює сприятливіші умови для забезпечення вентиляції легенів пацієнта та оксигенації, проте потребує досвіду проведення трахеальної інтубації та ШВЛ.

При зниженні артеріального тиску/брадикардії слід ввести вазопресорні засоби (наприклад, ефедрин 5-10 мг внутрішньо венно, через 2-3 хв введення можна повторити). У випадку зупинки серцевої діяльності слід негайно розпочати пневмокарді альні реанімаційні заходи. Важливо підтримувати належне насичення крові киснем, дихання та кровообіг одночасно з корекцією ацидозу.

При лікуванні системної токсичності у дітей слід застосовувати дози, що відповідають віку та масі тіла дитини.

Якщо судоми протягом 15-20 секунд не припиняються, слід внутрішньо венно ввести засіб проти судом, наприклад тіопентал (1-4 мг/кг) або бензодіазепін (0,1 мг/кг діазепаму або 0,05 мг/кг мідазоламу); сукцинілхолін слід ввести для сприяння інтубації у випадку повторних нападів.

Застосування у період вагітності   або   годування груддю.

Шкідливого впливу на репродуктивну функцію не спостерігалося. Слід пам’ятати про необхідність зменшення дози жінкам на пізніх стадіях вагітності.

Бупівакіїн проникає у грудне молоко у дуже незначних кількостях, тому немає ризику небажаного впливу на немовля.

Застосування у дітей. Не застосовується у педіатричній практиці.

Особливості   застосування.

Перед початком лікування необхідно провести   пробу   на індивідуальну чутливість.

Препарат не вводять внутрішньо венно.

Інтратекальна анестезія повинна проводитись спеціалістом із достатніми знаннями і досвідом.   Регіонарна анестезія повинна проводитись   тільки у спеціально обладнаних місцях та за наявності лікарських засобів для проведення реанімаційних заходів.

Доступ для внутрішньо венного введення ліків повинен бути забезпечений до початку проведення інтратекальної анестезії.  

Лікарі повинні мати достатній рівень підготовки для проведення процедури, для ранньої діагностики та лікування небажаних явищ, системної токсичності та інших ускладнень.

Пацієнти у поганому загальному стані через вік або інші причини, такі як часткова або повна блокада серцевої провідності, тяжкі порушення печінкової або ниркової функції потребують особливої уваги, оскільки регіонарна анестезія може виявитися оптимальним   вибором при проведенні хірургічних втручань у цих пацієнтів.

Пацієнти, які приймають анти аритмічні засоби ІІІ класу (наприклад, аміодарон), повинні перебувати під ретельним наглядом персоналу та має проводитися ЕКГ-нагляд, оскільки можливі серцеві ускладнення.

За пацієнтами з порушеннями роботи шлуночків, тобто вираженим подовженням комплексу QRS, слід спостерігати надзвичайно уважно.

Гіпоксія та гиперкаліємія: підвищення ризику кардіотоксичності бупівакаїну та можливе

уточнення дози. Ацидоз сприяє утворенню вільних фракцій бупівакаїну, що може

посилювати нейро- та кардіо токсичність. Подібним чином, за тяжкої ниркової недостатності може посилюватися токсичність бупівакаїну через пов’язаний з нею ацидоз.

Як   і всі місцеві анестетики, бупівакаїн може токсично впливати на ЦНС та серцево-судинну систему через високу концентрацію анестетика в крові. Це може виникнути внаслідок ненавмисного внутрішньо судинного введення препарату. Були повідомлення про шлуночкову аритмію, фібриляцію, раптову зупинку серця та смерть у зв’язку з високою системною концентрацією бупівакаїну. Однак високі системні концентрації не очікуються при дотриманні рекомендованих доз для інтратекальної анестезії.

Дуже рідким, але тяжким ускладненням спінальної анестезії є висока або повна спінальна блокада, що може призвести до кардіоваскулярного та респіраторного пригнічення. Кардіоваскулярне пригнічення є наслідком поширеної симпатичної блокади, що може, в свою чергу, бути причиною тяжкої артеріальної гіпотензії та брадикардії або навіть зупинки серця. Пригнічення дихання може бути наслідком блокади іннервації дихальних м’язів, включаючи діафрагму.

Пацієнти літнього віку або жінки на пізніх стадіях вагітності є групою ризику розвитку високої або повної спінальної блокади. У таких пацієнтів дозу слід зменшити.

При проведенні інтратекальної анестезії хворим на гіповолемію підвищується ризик розвитку   раптової і тяжкої артеріальної гіпотензії, незалежно від того, який анестетик вводиться. Неврологічні порушення зустрічаються рідко після проведення інтратекальної анестезії, вони можуть проявлятися у вигляді парестезій, анестезій, слабкості рухової функції та паралічу. Дуже рідко ці явища необоротні.

Не очікується загострень таких неврологічних захворювань, як розсіяний склероз, геміплегія, параплегія та нейром’язові порушення при проведенні інтратекальної анестезії, але такі пацієнти вимагають особливої уваги. Перед застосуванням анестетика слід зважити потенційний ризик та користь для пацієнта від проведення процедури.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з   іншими механізмами.

Місцеві анестетики можуть незначною мірою впливати на координацію рухів, тимчасово порушувати рухові функції   та швидкість психомоторних реакцій при керуванні авто транспортом.

Взаємодія з   іншими   лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Бупівакаїн слід призначати з обережністю пацієнтам, які отримують місцеві анестетики або препарати, споріднені за структурою з амідними анестетиками, наприклад, лідокаїном або мексилетином, оскільки збільшується ризик адитивної токсичної дії. Специфічні дослідження взаємодії бупівакаїну з анти аритмічними засобами ІІІ класу (наприклад, аміодароном) не проводилися, але у разі необхідності призначення цих ліків слід бути обережними.

Фармакологічні   властивості.

Фармакодинаміка.

Бупівакаїн є знеболювальним засобом тривалої дії та належить до групи засобів для місцевої анестезії, які містять амідну групу.

Сенсорна блокада настає через 5 хвилин після початку введення бупівакаїну для спінальної анестезії і триває протягом максимум 20 хвилин.

Тривалісь сенсорної та рухової блокад залежить від вихідного положення пацієнта та введенної дози препарату. Так, після введення 3 мл пацієнтові у положенні сидячи   протягом 2 хвилин, тривалість блокади  D10-D12 становить 2-2,5 години.

Рухова блокада розвивається одночасно з сенсорною блокадою, розслабленням м’язів живота і триває протягом від  1   до 2 годин до 2,5 години для нижніх кінцівок і також залежить від вихідного положення пацієнта   та дози препарату.

Фармакокінетика. Бупівакаїн має високу розчинність в ліпідах та високий ступінь зв’язування з білками  95 %. Метаболізується практично винятково через печінку з використанням системи монооксигенази, залежної від цитохрому P-450. Виводиться переважно у формі метаболітів, в тому числі піпеколіл-ксилідину та піпеколової кислоти.

Після спінального введення та з огляду на малі дози концентрація в крові є дуже низькою.

Максимальна концентрація в плазмі менше 0,1 мкг/мл і досягається протягом 60 - 120 хвилин.

Концентрація в плазмі венозної крові, за якої виявляються перші ознаки нейрологічної або кардіологічної токсичності, становить 1,6 мкг/мл.

Метаболізм та виведення

Бупівакаїн практично повністю метаболізується через печінку, розкладаючись системою монооксигенази за участю цитохрому P-450.

Майже вся введена доза бупівакаїну виводиться у формі метаболітів.

Приблизно 5 - 10% препарату виводиться із сечею в активній формі. Період напів виведення становить 3,5 години.

Препарат проходить крізь плаценту: співвідношення концентрації в крові плоду /матері становить приблизно одну третину.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості.   Прозорий, безбарвний розчин.

Несумісність. Додавання будь-яких інших ліків до спінальних розчинів не рекомендується.

Термін придатності.  3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігати в місцях, недоступних для дітей.

Упаковка.   По 4 мл в скляних ампулах. По 4 ампули в блістері. По 5 блістерів (по 4 ампули) у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.  

Лабораторія Агетан/Laboratoire Aguettant

Місцезнаходження.  

1, рю О. Флемінга – 69007 Ліон, Франція/1, rue Alexander Fleming – 69007 Lyon, France

Фармакологическое действие - местноанестезирующее. Блокирует возникновение и проведение нервного импульса, повышая порог возбудимости нервного волокна и уменьшая величину потенциала действия. Являясь слабым липофильным основанием, проникает через липидную оболочку нерва внутрь и, переходя в катионную форму (из-за более низкого pH), ингибирует натриевые каналы.
Величина системной абсорбции зависит от дозы, концентрации и объема используемого раствора, от пути введения, васкуляризации места инъекции и наличия/отсутствия эпинефрина (адреналина) или др. вазоконтриктора. Связь с белками плазмы вариабельна и определяется количеством препарата, попавшего в системный кровоток: чем ниже концентрация, тем выше связь с белками. Проходит через плацентарный барьер путем пассивной диффузии. Имеет высокое сродство к протеинам крови (около 95%), плохо проходит через гистогематические барьеры (соотношение плод — материнский организм составляет 0,2–0,4). В зависимости от способов введения обнаруживается в значительных количествах в хорошо кровоснабжаемых тканях: головной мозг, миокард, печень, почки и легкие. При проведении каудальной, эпидуральной и проводниковой анестезии, Cmax достигается через 30–45 мин. T1/2 у взрослых составляет 2,7 ч, у новорожденных — 8,1 ч. Подвергается биотрансформации в печени путем конъюгации с глюкуроновой кислотой. Экскретируется в основном почками, причем 6% в неизмененном виде.
Выраженность анестезии зависит от диаметра, миелинизации и скорости проведения импульса конкретного нервного волокна. Клиническая последовательность угнетения проводимости от различных видов рецепторов выглядит следующим образом: болевая, температурная, тактильная, проприоцептивная и эфферентная нейромышечная. Попадая в системный кровоток, оказывает влияние на сердечно-сосудистую систему и ЦНС. При в/в введении больших доз наблюдается замедление проводимости и подавление автоматизма синусного узла, возникновение желудочковых аритмий и остановка водителя ритма. Происходит снижение сердечного выброса (отрицательное инотропное действие), ОПСС и АД. Воздействие на ЦНС проявляется угнетением центров продолговатого мозга, в т.ч. дыхательного (возможно угнетение дыхания и кома) или стимулирующим влиянием на кору головного мозга с развитием психомоторного возбуждения и тремора, сменяющихся генерализованными судорогами.
Местная анестезия развивается через 2–20 мин после введения и длится до 7 ч, причем возможно ее пролонгирование добавлением в раствор адреналина (др. вазоконстрикторов) в соотношении 1:200000. После окончания анестезии наблюдается длительная фаза анальгезии.
0,75% раствор бупивакаина не используется в акушерской практике из-за частых случаев развития остановки сердца и дыхания у пациенток. Регионарная в/в анестезия препаратом иногда сопровождается летальным исходом. При проведении ретробульбарной анестезии описаны случаи возникновения остановки дыхания.

Показания к применению:
Спинномозговая анестезия в хирургии (для оперативных вмешательствах в урологии или нижнеторакальной хирургии длительностью до 3 - 5 ч; в абдоминальной хирургии длительностью 45 -60 мин). Блокады тройничного нерва, крестцового, плечевого сплетений, срамного нерва, парацервикальная, межреберная, каудальная анестезия и эпидуральная анестезия при кесаревом сечении. Анестезия при вправлении вывихов суставов верхних и нижних конечностей.

Способ применения:
Доза зависит от вида обезболивания. Для обезболивания в хирургии (диагностические и лечебные манипуляции) применяют 0,5 - 20 мл (2,5 - 100 мг) препарата. Для проведения блокады тройничного нерва - 0,5 - 2,5 мл (2,5 - 12,5 мг); звездчатого узла - 5 - 10 мл (25 - 50 мг); крестцового, плечевого сплетении - 15 - 20 мл (75 - 100 мг); межреберной блокады -2-5 мл (10 - 25 мг); блокады периферических нервов - 5 - 30 мл (25 - 150 мг). Для проведения длительной эпидуральной спинномозговой анестезии начальная доза - 10 мл (50 мг), поддерживающая -3-5-8мл (15-25-40 мг) каждые 4 - 6 ч. При проведении эпидуральной и каудальной анестезии в акушерской практике доза составляет 3 - 10 мл (15 - 50 мг). Эпидуральная анестезия при кесаревом сечении - 15 - 30 мл (75 -150 мг). Парацервикальная блокада и блокада срамного нерва 2,5 - 5 мл (12,5 - 25 мг) с каждой стороны. Максимальная доза - 2 мг/кг.

Побочные действия:
Побочные эффекты наблюдаются редко, вероятность их развития повышается при применении неадекватной дозы и нарушении техники введения бупивакаина.
Со стороны центральной нервной системы и периферической нервной системы: онемение языка, головокружение, нечеткость зрения, мышечный тремор, сонливость, судороги, потеря сознания. В области анестезии возможны парестезии, ослабление тонуса сфинктеров.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: уменьшение сердечного выброса, блокады сердца, артериальная гипотензия, брадикардия, желудочковые аритмии, остановка сердца.
Со стороны дыхательной системы: апноэ.
Аллергические реакции: кожные проявления, в тяжелых случаях - анафилактический шок.

Противопоказания:
Повышенная чувствительность к местноанестезирующим средствам амидного типа и другим компонентам раствора. Заболевания центральной нервной системы: менингит, опухоли, полиомиелит. Внутричерепное кровотечение. Остеохондроз, спондилиты, туберкулез или метастатические поражения позвоночника. Пернициозная анемия с неврологической симптоматикой. Декомпенсированная сердечная недостаточность. Массивный плевральный выпот. Значительно повышенное внутрибрюшное давление. Выраженный асцит. Опухоли брюшной полости. Выраженная гипотензия (кардиогенный или гиповолемический шок). Септицемия. Гнойничковые поражения кожи в месте инъекции. Нарушение свертывания крови или терапия антикоагулянтами. Внутривенная регионарная анестезия по Биеру. Аллергия к препарату в анамнезе.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами.
С осторожностью применяют у пациентов, которые получают антиаритмические препараты, бета-адреноблокаторы, ингибиторы моноаминоксидазы, празозин - что связано с риском усиления токсичного действия Бупивакаина. В незначительном количестве проникает в грудное молоко, но не оказывает влияния на организм ребенка. При одновременном применении с барбитуратами возможно уменьшение концентрации Бупивакаина в крови. Следует строго соблюдать соответствие определенных лекарственных форм Бупивакаина показаниям к применению.

Передозировка.
В тяжелых случаях передозировки наблюдаются тремор с последующим присоединением судорог, выраженная артериальная гипотензия и брадикардия (вплоть до остановки сердца); нарушение дыхания вследствие блокады дыхательных мышц. Редко - парестезии, слабость, парез нижних конечностей и нарушение функции сфинктеров.

Особенности применения.
Дозу для лиц пожилого возраста и больных с отклонением в умственном развитии, а также для пациентов с артериальной гипотензией, блокадами сердца и недостаточностью кровообращения следует подбирать индивидуально с учетом физического статуса. Поскольку анестетики амидного типа метаболизируются в печени, необходима осторожность при назначении Бупивакаина пациентам с печеночной и почечной недостаточностью. Применение Бупивакаина в период беременности допустимо только в случае крайней необходимости. Не рекомендуется использовать Бупивакаин в период лактации. Перед применением необходимо проведение проб на переносимость.

Форма выпуска:
Раствор для инъекций 0,25%, 0,5%, 0,75%. Возможно добавление адреналина гидрохлорида (1:200 ООО).
Упаковка - в ампулах по 5 мл; по 10 ампул в пачке из картона.
Возможен выпуск во флаконах.

Условия хранения:
Список Б. Хранить в недоступном для детей, защищенном от света месте. Срок годности - 2 года.
Отпускается по рецепту.

Синонимы:
Маркаин, Карбостезин, Дуракаин, Наркаин, Сенсоркаин, Сведокаин, Бупивакаина Гидрохлорид

Состав:
1-Бутил-N-(2,6-диметилфенил)-2-пиперидинкарбоксамид (и в виде гидрохлорида).
либо
бупивакаин; ((RS)-l-бутил-2'6'-диметилпиперидин-2-карбоксианилидагидрохлорид.
Прозрачная бесцветная жидкость.
1 мл содержит бупивакаина гидрохлорида - 5 мг; вспомогательные вещества: натрия хлорид, кислоты хлористоводородной 0,1 М раствор или натра едкого 0,1 М раствор, вода для инъекций.

Дополнительно:
Возможные производители:
ХГФП «Здоровье народу». Адрес: 61013, г. Харьков, ул. Шевченко, 22;
АНЕКАИН (ANEKAIN) PLIVA, Хорватия;
МАРКАИН (MARCAINE) ASTRA, Швеция;
Маркаин Адреналин (Marcaine Adrenaline) Astra, Швеция;
Маркаин Спинал (Marcaine Spinal) Astra, Швеция;
Маркаин Спинал Хэви (Marcaine Spinal Heavy) Astra, Швеция.

Внимание!
Перед применением препарата Бупивакаин вы должны проконсультироваться с врачом. Данная инструкция приведена в свободном переводе и предназначена исключительно для ознакомления. Для получения более полной информации просим обращаться к аннотации производителя.