Чемпикс - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЧЕМПІКС

(CHAMPIX)

Склад.

діюча речовина: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 0,5 мг вареникліну тартрату;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 1,0 мг вареникліну тартрату;

допомiжнi речовини: мікрокристалічна целюлоза, кальцію фосфат двохосновний безводний, натрію кроскармелоза, діоксид кремнію колоїдний, стеарат магнію, Опадри^® Білий (для таблеток 0,5 мг), Опадри^® Блакитний (для таблеток 1 мг) та Опадри^® Прозорий.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при нікотиновій залежності. Варениклін. Код АТС N07BA03.

Клінічні характеристики.

Показання.

Для позбавлення від тютюнової залежності.

Протипоказання.

Варениклін протипоказаний при підвищеній чутливості до вареникліну або будь-якого компонента препарату.

Спосіб застосування та дози.

Лікування препаратами для позбавлення від тютюнової залежності буде більш успішним у пацієнтів, які самі прагнуть кинути палити та яким надаються додаткові консультації та підтримка.

Рекомендована доза вареникліну становить 1 мг двічі на день після застосування у менших дозах протягом одного тижня таким чином:

Пацієнт повинен визначити дату припинення паління. Застосування вареникліну слід починати за тиждень до цієї дати.

Пацієнтам, які не можуть переносити побічні ефекти препарату Чемпікс, можна зменшити дозу тимчасово або постійно.

Таблетки вареникліну слід ковтати цілими, запиваючи водою. Варениклін можна приймати з їжею або без неї.

Лікування препаратом Чемпікс слід проводити протягом 12 тижнів.

Для пацієнтів, які успішно припинили палити наприкінці 12 тижнів, можна розглянути можливість призначення додаткового 12-тижневого курсу лікування препаратом Чемпікс у дозі 1 мг двічі на добу.

Пацієнтів, яким не вдалося кинути палити протягом 12 тижнів початкового лікування, або які після лікування знову почали палити, слід заохотити спробувати ще раз, як тільки були визначені та усунуті фактори, через які перша спроба виявилася невдалою.

У пацієнтів, що застосовують терапію з припинення куріння, ризик повернення до куріння зростає у період одразі у після закінчення терапії. У пацієнтів з високим ризиком рецидиву потрібно розглянути зниження дози наприкінці.

Застосування для лікування пацієнтів з нирковою недостатністю:

Пацієнтам з нирковою недостатністю легкого ступеня (очікуваний кліренс креатині ну > 50 мл/хв та ≤ 80 мл/хв) та середнього (очікуваний кліренс креатині ну ³ 30 мл/хв та ≤ 50 мл/хв) змінювати дозу не потрібно.

Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (очікуваний кліренс креатині ну < 30 мл/хв) рекомендована доза вареникліну становить 1 мг один раз на добу. Перші три дні слід приймати 0,5 мг один раз на добу, а потім збільшити дозу до 1 мг один раз на добу. Клінічний досвід лікування вареникліном пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності обмежений.

Застосування для лікування пацієнтів з печінковою недостатністю:

Пацієнтам з печінковою недостатністю змінювати дозу вареникліну не потрібно.

Застосування для лікування пацієнтів літнього віку:

Пацієнтам літнього віку змінювати дозу не потрібно. Оскільки існує вірогідність, що у пацієнтів цієї вікової категорії функція нирок знижена, лікарі, які призначають варениклін, повинні враховувати нирковий статус пацієнта літнього віку (див. вище).

Застосування для лікування дітей:

Варениклін не рекомендується застосовувати для лікування дітей молодше 18 років через недостатню кількість даних про безпеку та ефективність препарату у цієї категорії осіб.

Побічні реакції.

Припинення паління за допомогою лікарського засобу або без нього пов’язане з різними симптомами. Наприклад, пацієнти, що намагалися кинути палити, повідомляли про дисфоричний або пригнічений стан, безсоння, дратівливість, розчарування або гнів, тривогу, неможливість зосередитися, збуджений стан, знижену частоту серцебиття, підвищений апетит або збільшення ваги. Припинення паління з медикаментозним лікуванням або без нього пов’язане з загостренням прихованого психічного захворювання. Не відомо чи пов’язані побічні реакції з лікуванням досліджуваним препаратом чи з припиненням споживання нікотину.

В клінічних дослідженнях брали участь приблизно 4000 пацієнтів, яких лікували вареникліном протягом року (середня тривалість - 84 дні). В цілому, коли розвивалася побічна реакція, її перший прояв спостерігався у перший тиждень лікування. Ступінь тяжкості, як правило, був легким та помірним, при чому частота побічних реакцій не залежала від віку, раси або статі.

Пацієнти, які приймали рекомендовану дозу, що становила 1 мг двічі на день, після періоду початкового титрування, найчастіше повідомляли про таку побічну дію, як нудота (28,6 %). В більшості випадків нудота мала місце на початку періоду лікування, ступінь тяжкості був від легкого до помірного, і вона рідко вимагала припинення лікування.

Коефіцієнт припинення лікування через побічні ефекти дорівнював 11,4 % в групі, що приймала варениклін, порівняно з 9,7 % в групі плацебо. В цій групі коефіцієнти припинення лікування через найбільш поширені побічні ефекти у пацієнтів, які приймали варениклін, були такими: нудота (2,7 % порівняно з 0,6 % в групі плацебо), головний біль (0,6 % порівняно з 1,0 % в групі плацебо), безсоння (1,3 % порівняно з 1,2 % в групі плацебо) та нічні жахи (0,2 % порівняно з 0,2 % в групі плацебо).

Всі побічні реакції, частота розвитку яких була вищою, ніж у групі плацебо, перелічені нижче відповідно до класу систем органів.

Інфекції: грибкові інфекції, вірусні інфекції.

Психічні розлади: кошмарні сновидіння, брадифренія, безсоння, перепади настрою, патологічне мислення, панічні реакції, зміни настрою.

Розлади з боку нервової системи: розлади сну через порушення циркадного ритму, порушення координації, запаморочення, дизартрія, дизгевзія, дисфорія, головний біль, гіпестезія, гіпогевзія, гіпертонія, летаргія, знижене лібідо, підвищення лібідо, тривожність, сонливість, тремор.

Розлади органа зора: біль в очах, світлобоязнь, скотома, зміна кольору склер, мідріаз, міопія, підвищення сльозовиділення.

Розлади слуху та вестибулярного апарату: дзвін у вухах.

Розлади діяльності серцево-судинної системи: фібриляція передсердь, сильне серцебиття.

Розлади з боку системи органів дихання: кашель, задишка, хрипота, синдром пост назального набряку, закупорка дихальних шляхів, закупорка синусу, ринорея, хропіння, подразнення горла, бронхіт, рино фарингіт, синусит, парафарінгеальний біль.

Розлади шлунково-кишкового тракту: здуття живота, болі в животі, афтозний стоматит, запор, діарея, сухість у роті, диспепсія, відрижка, метеоризм, гастрит, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, біль в яснах, блювота з кров’ю, зміна кишечних випорожнень, аномальний кал, випорожнення з кров’ю, нудота, біль у шлунку, блювання, наліт на язику.

Травний тракт та метаболізм: анорексія, знижений апетит, підвищений апетит, полідипсія.

Захворювання шкіри та підшкірної клітковини: акне, еритема, надмірна пітливість, свербіж, генералізований висип, нічне потіння.

Розлади скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: скутість в суглобах, м’язові спазми, біль у грудях, реберний хондрит.

Розлади функції нирок та сечовивідних шляхів: глюкозурія, ніктурія, поліурія.

Розлади репродуктивної системи та грудних залоз: менорагія, порушення сексуальної функції, вагінальні виділення.

Загальні розлади та місцеві реакції: астенія, неприємні відчуття в грудній клітці, біль в грудній клітці, стомленість, нездужання, гіпертермія, відчуття холоду, порушення циркадного ритму сну, кіста.

Дослідження: підвищений артеріальний тиск, електрокардіограма – депресія сегменту ST, знижена амплітуда зубця T, підвищена частота серцевих скорочень, відхилення результатів функціональної проби печінки від норми, зниження числа тромбоцитів, збільшення ваги тіла, аномалія сперми, збільшення С реактивного білка, зниження кальцію крові.

Після реєстраційні випадки інфаркту міокарда, депресії та суїцидального мислення повідомлялися у пацієнтів, що застосовують вареніклін.

Передозування.

У клінічних дослідженнях, що проводилися перед виведенням препарату на ринок, не було відомостей про жоден випадок передозування.

У випадку передозування повинні проводитися звичайні заходи симптоматичної терапії.

Було показано, що варениклін виводиться шляхом діалізу у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, проте немає досвіду застосування діалізу після передозування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність:

Достатні та добре контрольовані клінічні дослідження за участю вагітних жінок не проводилися. Під час вагітності варениклін слід застосовувати тільки, якщо очікувана користь для матері перевищуватиме потенційний ризик для плода.

Годування груддю:

Не відомо, чи виділяється варениклін з грудним молоком. У результаті досліджень на тваринах виявлено варениклін у грудному молоці. Рішення щодо, припинення годування груддю або застосування вареникліну слід приймати, враховуючи користь годування груддю для дитини та користь лікування вареникліном для жінки.

Діти. Варениклін не рекомендується застосовувати для лікування дітей молодше 18 років через недостатню кількість даних про безпеку та ефективність препарату у цієї категорії осіб.

Особливості застосування.

Вплив припинення паління: Фізіологічні зміни, що виникають внаслідок припинення паління при терапії вареникліном або без можуть змінити фармакокінетику або фармакодинаміку деяких лікарських засобів, внаслідок чого може знадобитися індивідуальний підбір доз цих препаратів (в числі прикладів теофілін, варфарин та інсулін).

Позбавлення від тютюнової залежності з та без фармакотерапії пов’язано загостренням прихованих психіатричних хвороб (наприклад депресії). За пацієнтами, що мали в анамнезі психіатричні хвороби потрібно встановити спостереження та надати відповідні рекомендації.

Пригнічення настрою може бути симптомом відміни нікотину. Депресія, яка зрідка включає суїцидальне мислення та суїцид, повідомлена у пацієнтів, під час спроби кинути курити. Ці симптоми також були повідомлені під час спроб швидко кинути курити за допомогою Чемпіксу. Клініцисти повинні знати про можливі невідкладні стани депресії зі значущою симптоматикою у пацієнтів, що спробували кинути курити, а також повинні надати   відповідні рекомендації

Відсутні будь-який клінічний досвід про застосування Чемпіксу пацієнтів з епілепсією.

Наприкінці лікування припинення застосування препарату Чемпікс супроводжувалось підвищенням роздратованості, прагненням запалити цигарку, депресією і/або безсонням майже в 3 % пацієнтів. Лікуючий лікар повинен відповідно проінформувати пацієнта й обдумати або розглянути потребу поступового зменшення дози препарату.

Здатність впливати   на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами.

Чемпікс має вплив легкого та середнього ступеня   на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.   Чемпікс може бути причиною головокружіння та сонливості і тому можуть впливати на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами. Пацієнтам слід порекомендувати з не керувати автомобілем або не працювати зі складними механізмами та іншими потенційно небезпечними видами діяльності, доки не буде з’ясовано, як саме даний препарат може впливати на здатність виконувати цю діяльність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.  

Не було виявлено жодних клінічно значущих взаємодій з іншими лікарськими засобами, виходячи із властивостей вареникліну та клінічного досвіду, накопиченого на даний час. Не рекомендується змінювати дозу вареникліну або нижче вказаних лікарських засобів, які приймаються одночасно.

Дослідження in vitro вказують, що навряд чи варениклін змінює фармакокінетику сполук, які, головним чином, метаболізуються ензимами цитохрому P450.

Дослідження in vitro показують, що варениклін не пригнічує ензими цитохрому P450 (IC50> 6,400 нг/мл). На інгібування були випробувані такі ензими P450: 1A2, 2A6, 2B6, 2C8, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A4/5. Також варениклін не показав індукцію активності ензимів 1A2 та 3A4 цитохрому P450 в гепатоцитах людини in vitro. Отже, малоймовірно, щоб варениклін змінював фармакокінетику сполук, які, головним чином, метаболізуються ензимами цитохрому P450.

В дослідженнях in vitro було продемонстровано, що посередником у активному виділенні вареникліну із сечею виступає транспортер органічних катіонів людини, OCT2. При одночасному прийманні з інгібіторами OCT2 змінювати дозу ЧЕМПІКС не потрібно, оскільки підвищення системної експозиції вареникліну тартрату не буде клінічно значущим (див. нижче взаємодію з циметидином). Крім того, оскільки метаболізм вареникліну становить менше 10 % від його кліренсу, активні речовини, які впливають на систему цитохрому P450, не змінюють фармакокінетику вареникліну, а отже, змінювати дозу вареникліну не потрібно.

У дослідженнях in vitro було продемонстровано, що варениклін у терапевтичних концентраціях не пригнічує ниркові транспортні білки людини. Тому вплив вареникліну на лікарські засоби, які виводяться з сечею (наприклад, метформін – див. нижче) малоймовірний.

Метформін: Варениклін (1 мг двічі на день) не впливає на фармакокінетику метформіну (500 мг двічі на день), що представляє собою субстрат OCT2. Метформін не впливає на фармакокінетику вареникліну.

Циметидин: Одночасне приймання інгібітору OCT2, циметидину (300 мг чотири рази на день) з вареникліном (2 мг одноразова доза) підвищувало системну експозицію вареникліну на 29 % через зниження ниркового кліренсу останнього.

Дигоксин: варениклін (1 мг двічі на день) не змінював рівноважну фармакокінетику дігоксину, що застосовувався у денній дозі 0,25 мг.

Варфарин: Варениклін (1 мг двічі на день) не змінював фармакокінетику при одноразовому застосуванні R- та S-варфарину   у дозі у 25 мг. Варениклін не впливав на протромбі новий час (INR, міжнародне нормалізаційне відношення). Припинення паління саме по собі може призвести до змін у фармакокінетиці варфарину.

Застосування з іншими лікарськими засобами для припинення паління:

Бупропіон: Варениклін (1 мг двічі на день) не змінював рівноважну фармакокінетику бупропіону (150 мг двічі на день).

Нікотин замісна терапія (НЗТ): Коли курці (N=24) протягом 12 днів одночасно приймали варениклін (1 мг двічі на день) та НЗТ (трансдермально 21 мг/день), то було відмічене статистично значуще зниження середнього показника систолічного тиску крові (в середньому на 2,6 мм рт. ст.), який вимірювали в останній день дослідження. У ході цього дослідження випадки нудоти, головного болю, блювання, запаморочень, диспепсії та втомлюваності спостерігалися частіше при комбінованій терапії, ніж при моно терапії НЗТ.

Безпека та ефективність вареникліну при комбінованій терапії з іншими лікарськими засобами для позбавлення нікотинової залежності не досліджувалася.

Алкоголь: Обмежений клінічний досвід щодо одночасного застосування варенікліну та алкоголю.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Варениклін з високою афінністю та селективністю зв’язується з α4β2-нейрональними нікотиновими ацетилхоліновими рецепторами, де він діє як частковий агоніст – сполука з двома видами агоністичної активності – більш низькою внутрішньою активністю порівняно з нікотином, та як антагоніст в присутності нікотину.

Електрофізіологічні дослідження in vitro та нейрохімічні дослідження in vivo показали, що варениклін зв’язується з нейрональними нікотиновими ацетилхоліновими рецепторами α4β2 та стимулює активність, опосередковану рецепторами, але на значно нижчому рівні, ніж нікотин. Нікотин конкурує за те саме місце зв’язування α4β2 nAChR людини, до якого варениклін має більш високу спорідненість. Тому варениклін може ефективно блокувати здатність нікотину повністю активувати рецептори α4β2 та мезолімбічну допамінову систему, нейрональний механізм, що лежить в основі закріплення рефлексу та задоволення, яке людина відчуває після паління. Варениклін - високо селективна речовина, що, зв’язується більш міцно з підтипом рецепторів α4β2 (Ki=0,15 нМ), ніж з іншими загальними нікотиновими рецепторами (α3β4 Ki = 84 нМ, α7 Ki = 620 нМ, α1βγδ Ki = 3,400 нМ), або з не нікотиновими рецепторами та транспортерами (Ki > 1 µМ, крім рецепторів  5-HT3:         Ki = 350 нМ).

Ефективність вареникліну – результат часткової агоністичної активності вареникліну щодо нікотинового рецептора α4β2, де його зв’язування забезпечує ефект, достатній для полегшення симптомів потягу та припинення куріння (агоністична активність), одночасно знижуючи ефекти винагородження та звикання до куріння шляхом перешкоджання зв’язування нікотину з рецепторами α4β2 (антагоністична активність).

У клінічних дослідженнях було продемонстровано, що симптоми потягу та припинення куріння значно знижувалися порівняно з плацебо. Варениклін також значно знижує посилюючий ефект куріння, який може зберігати   звичку до куріння у пацієнтів, які курили протягом дослідження у порівнянні з плацебо.

Фармакокінетика.

Всмоктування:

Максимальна концентрація вареникліну в плазмі зазвичай досягається через 3-4 год після перорального прийому. Після тривалого перорального прийому здоровими добровольцями, стабільний стан досягався в межах 4 днів. Фактично, після перорального прийому всмоктування повне, а системна доступність - висока. Їжа або час приймання вареникліну не впливають на його пероральну біодоступність.

Розподіл:

Варениклін розподіляється у тканинах, в тому числі в тканини мозку. У стабільному стані уявний об’єм розподілу в середньому становив 415 л (% CV = 50). Зв’язування вареникліну протеїнами плазми низьке (≤ 20 %) та не залежить від віку пацієнта та функції нирок.

Метаболізм:

Варениклін підлягає мінімальному метаболізму, при чому 92 % виділяється у незмінному вигляді із сечею, а менше 10 % - у вигляді метаболітів. Другорядні метаболіти в сечі містять варениклін N-карбамілглюкуронід та гідроксіварениклін. В циркуляцію потрапляє 91 % пов’язаного з препаратом матеріалу. Другорядні метаболіти кругообігу включають варениклін N-карбамілглюкуронід та N-глюкозилварениклін.

Виділення:

Період напів виведення вареникліну приблизно дорівнює 24 год. Ниркове виведення вареникліну відбувається головним чином, за допомогою клуб очкової фільтрації в нирках разом з активною тубулярною секрецією за допомогою транспортера органічних катіонів, OCT2.

Лінійність/не лінійність:

Варениклін виявляє лінійну кінетику, якщо його приймають в одноразовій дозі (0,1-3 мг) або багаторазових дозах (1 - 3 мг/добу).

Фармакокінетика в особливих груп пацієнтів:

Немає клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці вареникліну через вік, расу, стать, статус курця або застосування супутніх лікарських засобів, як було продемонстровано у спеціальних дослідженнях фармакокінетики та в аналізах фармакокінетики різних груп пацієнтів.

Застосування для лікування пацієнтів з печінковою недостатністю:

Через відсутність значного метаболізму в печінці, фармакокінетика вареникліну не повинна зазнавати впливу у пацієнтів з печінковою недостатністю.

Застосування для лікування пацієнтів з нирковою недостатністю:

Фармакокінетика вареникліну не змінювалася у хворих з легкою нирковою недостатністю (очікуваний кліренс креатині ну > 50 мл/хв та ≤ 80 мл/хв). У пацієнтів з середнім ступенем ниркової недостатності (очікуваний кліренс креатині ну ³ 30 мл/хв та ≤ 50 мл/хв) концентрація вареникліну підвищувалася в 1,5 раза порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок (очікуваний кліренс креатині ну > 80 мл/хв). У пацієнтів з важким ступенем ниркової недостатності (очікуваний кліренс креатині ну < 30 мл/хв) концентрація вареникліну підвищувалася у 2,1 раза. У пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності варениклін ефективно видалявся за допомогою гемодіалізу.

Застосування для лікування пацієнтів літнього віку:

Фармакокінетика вареникліну у пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок        (у віці 65 - 75 років) подібна до фармакокінетики дорослих пацієнтів молодшого віку. Пацієнтам з тяжким ступенем ниркової недостатності рекомендується підбирати дозу індивідуально.

Застосування для лікування дітей:

У ході дослідження за участю 22 хворих дітей у віці від 12 до 17 років (включно), які   отримували одноразові дози вареникліну 0,5 мг та 1 мг, його фармакокінетика була приблизно пропорційна дозам в інтервалі 0,5 - 1 мг. Системна експозиція за оцінкою AUC_(0-inf) та нирковий кліренс вареникліну були порівнянні з дорослими

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, у формі капсули, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з відбитком “Pfizer” з одного боку та “CHX 0.5” – з іншого або світло-блакитні, у формі капсули, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з відбитком “Pfizer” з одного боку та “CHX 1.0” – з іншого;

Термін придатності.  18 місяців.

Умови   зберігання.  

Зберігати у недоступному   для   дітей місці   при температурі не вище 30 °С.

Термін придатності

Категорія відпуску. За рецептом.

Упаковка.  11 таблеток, вкритих плівковою оболонкою та у блістері з 14 таблеток , вкритих плівковою оболонкою, у   блістері, у картонній коробці.

Виробник. Пфайзер Хелс АБ, Швеція.  

Місцезнаходження. Lindhagensgatan 133 S-11287, Stockholm, Sweden.

Чемпикс

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:

табл. п/плен. оболочкой блистер, № 25, № 28

1 таблетка, покрытая оболочкой содержит: 0,5 мг или 1 мг варениклина тартрата. Упаковка содержит таблетки, покрытые оболочкой по 0,5 мг №11 в блистере + таблетки, покрытые оболочкой по 1 мг №14 в блистере; или по 1 мг № 28 (№ 14 в блистере № 2)

№ UA/9398/01/01 от 19.02.2009 до 19.02.2014

ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:

Фармакодинамика
Механизм действия
Варениклин с высокой аффинностью и селективностью связывается с α4β2-нейрональными никотиновыми ацетилхолиновыми рецепторами, где он действует как частичный агонист — соединение с двумя видами агонистической активности — более низкой внутренней активностью по сравнению с никотином, и как антагонист в присутствии никотина.
Электрофизиологические исследования in vitro и нейрохимические исследования in vivo показали, что варениклин связывается с нейрональными никотиновыми ацетилхолиновыми рецепторами α4β2 и стимулирует активность, опосредованную рецепторами, но на значительно более низком уровне, чем никотин. Никотин конкурирует за то самое место связывания α4β2 nAChR человека, к которому варениклин имеет более высокое сродство. Поэтому варениклин может эффективно блокировать способность никотина полностью активировать рецепторы α4β2 и мезолимбическую допаминовую систему, нейрональный механизм, лежащий в основе закрепления рефлекса и удовольствия, которое испытывает человек после курения. Варениклин — высокоселективное вещество, которое связывается прочнее с подтипом рецепторов α4β2 (Ki=0,15 нМ), чем с другими общими никотиновыми рецепторами (α3β4 Ki=84 нМ, α7 Ki=620 нМ, α1βγδ Ki=3,400 нМ), или с неникотиновимы рецепторами и транспортерами (Ki>1 µМ, кроме рецепторов 5-HT3: Ki = 350 нМ).
Фармакодинамические эффекты. Эффективность препарата Чемпикс — это результат частичной агонистической активности варениклина на никотиновый рецептор α4β2. Агонистическоое действие варениклина заключается в связывании с никотиновым рецептором α4β2, что обеспечивает эффект, достаточный для облегчения симптомов тяги к курению и для прекращения курения. Антагонистическое действие варениклина заключается в предупреждении связывания никотина с никотиновым рецептором α4β2, что в свою очередь приводит к снижению удовольствия и подкрепляющего эффекта курения.
Клиническая эффективность и безопасность
Эффективность препарата Чемпикс для избавления от табачной зависимости была продемонстрирована в ходе трех клинических исследований с участием хронических курильщиков (≥10 сигарет в сутки).
В двух клинических исследованиях эффективность препарата Чемпикс проспективно сравнивали с эффективностью бупропиона длительного высвобождения и плацебо при их применении для избавления от табачной зависимости. Подтвержденный оксидом углерода (СО) уровень воздержания от курения в течение 4 нед для препарата Чемпикс имел статистическое преимущество по сравнению с бупропионом и плацебо.
После периода без лечения в течение 40 нед,уровень длительного воздержания от курения на 52 нед определяли как соотношение всех пациентов, которые не курили (и даже не вдыхали дыма от сигарет) и у которых уровень СО на выдохе составлял не выше 10‰ с 9-й по 52-ю неделю, имел преимущество при применении препарата Чемпикс и составил 22,1 и 23% по сравнению с применением бупропиона (16,4 и 15%) и плацебо (8,4 и 10, 3%).
В этих исследованиях в течение активного лечения сообщалось о значительном снижении таких эффектов, как тяга к курению и синдром отмены курения у избранных выборочно пациентов, получавших Чемпикс по сравнению с пациентами, получавших плацебо. Также Чемпикс значительно снижал укрепившийся эффект курения, который мог сохранить привычку курить у пациентов, которые курили во время лечения, по сравнению с плацебо. Влияние варениклина на тягу к курению, синдром отмены и укрепившийся эффект курения не исследовали в течение длительного периода без лечения.
Пользу дополнительной терапии препаратом Чемпикс для поддержания воздержания от курения оценивали в течение 12 нед в ходе 3-го исследования. Это исследование продемонстрировало пользу от дополнительной терапии препаратом Чемпикс для поддержания воздержания от курения по сравнению с плацебо. Вероятность поддержки воздержания от курения на 24-й неделе, следовавшей за дополнительной терапией препаратом Чемпикс течение 12 нед, составила 2,47 по сравнению с плацебо. Преимущество над плацебо по уровню воздержания от курения было достигнуто в течение 52 нед.
На сегодня клинического опыта применения препарата Чемпикс с целью определения его эффективности для пациентов негроидной расы нет.
Установление даты прекращения курения между 1-й и 5-й неделей
Безопасность и эффективность препарата Чемпикс исследовали у пациентов, которые имели возможность назначить дату прекращения курения между 1-й и 5-й неделей лечения. Результаты исследования продемонстрировали, что пациентам, которые не желают или не способны установить дату прекращения курения в течение 1–2 нед, можно предложить начать лечение, а дату прекращения курения выбрать позже, в пределах 5 нед.
Пациенты с сердечно-сосудистыми заболеваниями
Эффективность и безопасность варениклина были оценены у курильщиков с сердечно-сосудистыми нарушениями и были подобны таковым, отмечавшимся у курильщиков без сердечно-сосудистых нарушений. Во время лечения в группе плацебо и в группе варениклина выявляли низкий уровень развития сердечно-сосудистых заболеваний.
Пациенты с ХОБЛ умеренной или средней тяжести
Эффективность и безопасность препарата Чемпикс для избавления от табачной зависимости у пациентов с ХОБЛ умеренной или средней тяжести, были продемонстрированы в ходе рандомизированного двойного слепого плацебо-контролируемого клинического исследования. Профиль безопасности варениклина сопоставим с таковым, о котором сообщалось из других исследований на общей популяции, включая легочную безопасность.
Результаты для подтвержденного оксидом углерода (СО) уровня воздержание от курения в течение 4 нед составляют 42,3% для препарата Чемпикс и 8,8% для плацебо. Уровень длительного воздержания от курения (9–52 нед) составляет 18,5% для препарата Чемпикс и 5,6% для плацебо.
Фармакокинетика
Всасывание
Сmax варениклина в плазме крови обычно достигается через 3–4 ч после приема внутрь. После длительного перорального приема у здоровых добровольцев стабильное состояние достигалось в пределах 4 дней. Фактически, после приема внутрь всасывание полное, а системная доступность — высокая. Еда или время приема варениклина не влияют на его пероральную биодоступность.
Распределение
Варениклин распределяется в тканях, в том числе в тканях мозга. В стабильном состоянии кажущийся объем распределения в среднем составляет 415 л (%CV=50). Связывание варениклина с протеинами плазмы крови низкое (≤20%) и не зависит от возраста пациента и функции почек.
Метаболизм
Варениклин подвергается минимальному метаболизму — 92% варениклина экскретируется в неизмененном виде с мочой, а менее 10% — в виде метаболитов. Второстепенные метаболиты в моче включают варениклин N-карбамилглюкуронид и гидроксиварениклин. 91% варениклина, циркулирующего в крови, находится в связанном состоянии. Второстепенные метаболиты включают варениклин N-карбамилглюкуронид и N-глюкозилварениклин.
Исследования in vitro показали, что варениклин не ингибирует ферменты цитохрома Р450 (IC50 >6,400 нг/мл). Исследовались следующие ферменты цитохрома Р450: 1A2, 2A6, 2B6, 2C8, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 и 3A4/5. Также при исследовании гепатоцитов человека in vitro было показано, что варениклин не индуцирует активность таких ферментов цитохрома Р450, как 1A2 и 3A4. Поэтому маловероятно, что варениклин может влиять на фармакокинетику соединений, метаболизирующихся с помощью ферментов цитохрома Р450.
Выведение
Т½ варениклина — около 24 ч. Почечное выведение варениклина происходит, главным образом, с помощью клубочковой фильтрации в почках вместе с активной тубулярной секрецией с помощью транспортера органических катионов, OCT2.
Линейность/нелинейность
Варениклин проявляет линейную кинетику, если его принимают в одноразовой (0,1–3 мг) или многократных дозах (1–3 мг/сут).
Фармакокинетика у особых групп пациентов
Нет клинически значимых различий в фармакокинетике варениклина из-за возраста, расы, пола, статуса курильщика или применения сопутствующих лекарственных средств, как было продемонстрировано в специальных исследованиях фармакокинетики и в анализах фармакокинетики различных групп пациентов.
Пациенты с печеночной недостаточностью
Фармакокинетика варениклина не изменяется у пациентов с печеночной недостаточностью.
Пациенты с почечной недостаточностью
Фармакокинетика варениклина не изменялась у больных с легкой почечной недостаточностью (ожидаемый клиренс креатинина >50 мл/мин и ≤80 мл/мин). У пациентов со средней степенью почечной недостаточности (ожидаемый клиренс креатинина ≥30 мл/мин и ≤50 мл/мин) концентрация варениклина повышалась в 1,5 раза по сравнению с пациентами с нормальной функцией почек (ожидаемый клиренс креатинина >80 мл/мин). У больных с тяжелой степенью почечной недостаточности (ожидаемый клиренс креатинина <30 мл/мин) концентрация варениклина повышалась в 2,1 раза. У пациентов с терминальной стадией почечной недостаточности варениклин эффективно выводили с помощью гемодиализа.
Пациенты пожилого возраста
Фармакокинетика варениклина у пациентов пожилого возраста с нормальной функцией почек (в возрасте 65–75 лет) аналогична таковой у больных более молодого возраста. У пациентов с тяжелой степенью почечной недостаточности дозу рекомендуется подбирать индивидуально.
Применение у детей
В ходе исследования с участием 22 больных детей в возрасте от 12 до 17 лет (включительно), которые получали однократные дозы варениклина 0,5 мг и 1 мг, его фармакокинетика была примерно пропорциональна дозам в интервале 0,5–1 мг. Системная экспозиция по оценке AUC(0-inf) и почечный клиренс варениклина были сравнимы с таковыми у взрослых.

ПОКАЗАНИЯ:

для устранения никотиновой зависимости.

ПРИМЕНЕНИЕ:

применение препарата для устранения никотиновой зависимости будет более успешным у пациентов, которые сами стремятся бросить курить, и которым предоставляются дополнительные консультации и поддержка.
Таблетки Чемпикс следует глотать целиком, запивая водой. Чемпикс можно принимать независимо от еды.
Рекомендуемая доза варениклина составляет 1 мг 2 раза в сутки после применения в низких дозах в течение 1 нед таким образом:

Дни 1–3-й 0,5 мг 1 раз в сутки Дни 4–7-й 0,5 мг 2 раза в сутки День 8-й до окончания лечения 1 мг 2 раза в сутки

Пациент должен определить дату прекращения курения. Обычно применение препарата Чемпикс следует начинать за 1–2 нед до этой даты.
Пациентам, которые не могут переносить побочные эффекты препарата Чемпикс, можно снизить дозу до 0,5 мг 2 раза в сутки временно или на весь курс лечения.
Лечение препаратом Чемпикс следует проводить в течение 12 нед.
Для пациентов, которые успешно прекратили курить конце 12-й недели, может быть рассмотрена возможность назначения дополнительного 12-недельного курса лечения препаратом Чемпикс в дозе 1 мг 2 раза в сутки.
Нет данных об эффективности дополнительной 12-недельной терапии пациентам, не достигшим успеха в избавлении от никотиновой зависимости во время начального курса терапии или у которых возник рецидив после курса лечения, не существует.
При применении лекарственных средств для избавления от никотиновой зависимости риск возврата к курению повышается в период сразу после окончания терапии. У пациентов с высоким риском рецидива следует рассмотреть целесообразность постепенного снижения дозы в конце лечения.
Пациенты с почечной недостаточностью
Пациентам с почечной недостаточностью легкой (клиренс креатинина >50 и ≤80 мл/мин) и средней степени (клиренс креатинина ≥30 и ≤50 мл/мин) коррекции дозы не требуется.
Пациентам с почечной недостаточностью средней степени, которые не могут переносить побочные эффекты препарата, доза препарата может быть снижена до 1 мг 1 раз в сутки.
Пациентам с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина <30 мл/мин) рекомендуемая доза препарата Чемпикс составляет 1 мг 1 раз в сутки. Первые 3 дня следует принимать по 0,5 мг 1 раз в сутки, а затем повысить дозу до 1 мг 1 раз в сутки. Клинический опыт лечения препаратом Чемпикс пациентов с терминальной стадией почечной недостаточности ограничен, поэтому применение препарата этой категории пациентов не рекомендуется.
Пациенты с печеночной недостаточностью
Пациентам с печеночной недостаточностью коррекции дозы препарата не требуется.
Пациенты пожилого возраста
Пациентам пожилого возраста коррекции дозы препарата не требуется. Поскольку существует вероятность, что у пациентов этой возрастной категории функция почек снижена, при назначении препарата следует учитывать почечный статус пациента пожилого возраста.

ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:

при повышенной чувствительности к варениклину или любому компоненту препарата.

ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:

прекращение курения с помощью лекарственного средства или без него связано с различными симптомами. Например пациенты, которые пытались бросить курить, сообщали о дискомфортном или угнетенном состоянии, бессоннице, раздражительности, чувстве разочарования или гнева, тревоге, невозможности сосредоточиться, возбужденном состоянии, брадикардии, повышенном аппетите или увеличении массы тела. Прекращение курения с медикаментозным лечением или без него связано с обострением скрытого психического заболевания. Неизвестно, связаны побочные реакции с лечением исследуемым препаратом или с прекращением поступления никотина в организм.
В клинических исследованиях принимали участие около 4000 пациентов, которых лечили препаратом Чемпикс в течение года (средняя продолжительность — 84 дня). В целом, когда развивалась побочная реакция, ее первое проявление отмечалось в первую неделю лечения. Степень тяжести, как правило, была легкой и умеренной, причем частота побочных реакций не зависела от возраста, расы или пола.
Пациенты, принимавшие рекомендуемую дозу, которая составляла 1 мг 2 раза в сутки, после периода начального титрования чаще сообщали о таком побочном действии, как тошнота (28,6%). В большинстве случаев тошноту отмечали в начале лечения, степень тяжести была легкой и средней, и это редко требовало прекращения лечения.
Частота прекращения лечения вследствие побочных эффектов равнялась 11,4% в группе пациентов, принимавших варениклин, по сравнению с 9,7% в группе плацебо. В этой группе частота отмены лечения из-за распространенных побочных эффектов у пациентов, принимавших варениклин, была такой: тошнота (2,7% по сравнению с 0,6% в группе плацебо), головная боль (0,6% по сравнению с 1% в группе плацебо), бессонница (1,3% по сравнению с 1,2% в группе плацебо) и аномальные сноведения (0,2% по сравнению с 0,2% в группе плацебо).
Все побочные реакции, частота развития которых была выше, чем в группе плацебо, перечислены ниже в соответствии с классом систем органов и по частоте: очень часто (≥1/10), часто (≥1/100 — <1/10), нечасто (≥1/1000 — <1/100), редко (≥1/10000 — <1/1000). Для побочных реакций, о которых сообщалось на протяжении постмаркетингового периода, но частота развития которых неизвестна, применяется показатель «частота не установлена».

Классы органов и системПобочные реакции Инфекции и инвазии Нечасто Бронхит, назофарингит, синусит, грибковые инфекции, вирусные инфекции Метаболизм и нарушение питания Часто Повышение аппетита Нечасто Анорексия, снижение аппетита, полидипсия Психические нарушения Очень часто Аномальные сновидения, бессонница Нечасто Панические реакции, брадифрения, аномальное мышление, изменения настроения Частота не установлена* Суицидальные мысли, депрессия, психозы, галлюцинации, тревожность, агрессивное и иррациональное поведение Нарушения со стороны нервной системы Очень часто Головная боль Часто Сонливость, головокружение, дисгевзия Нечасто Тремор, нарушения координации движений, дизартрия, гипертонус, возбуждение, дисфория, гипестезия, гипогевзия, летаргия, повышение или снижение либидо Нарушения со стороны сердца Нечасто Мерцательная аритмия, тахикардия Частота не установлена* Инфаркт миокарда Нарушения со стороны органа зрения Нечасто Скотома, обесцвечивание склеры, боль в глазах, мидриаз, фотофобия, миопия, повышенное слезоотделение Нарушение со стороны органа слуха и лабиринта Нечасто Звон в ушах Респираторные, торакальные и медиастинальные нарушения Нечасто Диспноэ, кашель, охриплость, боль в горле и гортани, раздражение горла, накопление секрета в дыхательных путях, заложенность околоносовых пазух, стекание слизи из носоглотки, ринорея, храп Нарушение со стороны ЖКТ Очень часто Тошнота Часто Рвота, запор, диарея, вздутие, дискомфорт в области желудка, диспепсия, метеоризм, сухость во рту Нечасто Рвота с кровью, наличие крови в кале, гастрит, гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, боль в животе, нарушения ритма дефекации, аномальный стул, отрыжка, афтозный стоматит, боль в деснах, налет на языке Нарушения со стороны кожи и подкожных тканей Нечасто Генерализованная сыпь, эритема, зуд, акне, повышенное потоотделение, ночное потоотделение Частота не установлена* Тяжелые кожные реакции, включая синдром Стивенса — Джонсона, мультиформная эритема, ангионевротический отек Нарушения со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани Нечасто Ригидность суставов, спазмы мышц, боль в грудной клетке, реберный хондрит Нарушения со стороны почек и мочевыделительной системы Нечасто Глюкозурия, никтурия, полиурия Нарушения со стороны репродуктивной системы и молочных желез Нечасто Меноррагия, вагинальные выделения, сексуальная дисфункция Общие нарушения и реакции в месте введения Часто Утомляемость Нечасто Дискомфорт за грудиной, боль за грудиной, пирексия, озноб, астения, нарушение циркадного ритма сна, слабость, киста Обследование Нечасто Повышение АД, депрессия сегмента ST, снижение амплитуды зубца T на ЭКГ, повышение ЧСС, отклонение результатов функциональных проб печени от нормы, снижение количества тромбоцитов, увеличение массы тела, изменение лабораторных показателей спермы, увеличение уровня СРБ, снижение уровня кальция в крови

*Также были включены сообщения о побочных реакциях, частота возникновения которых не установлена.?.

ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:

Влияние прекращения курения. Физиологические изменения, возникающие вследствие прекращения курения при применении препарата Чемпикс или без его применения, могут изменить фармакокинетику или фармакодинамику некоторых лекарственных средств (например теофиллина, варфарина и инсулина), вследствие чего может потребоваться коррекция дозы таких препаратов. Поскольку курение индуцирует CYP 1A2, прекращение курения может привести к повышению уровня субстратов CYP 1A2 в плазме крови.
Нейропсихические симптомы. У пациентов, которые пытались прекратить курить с помощью препарата Чемпикс, отмечали изменение мышления или поведения, тревожность, психоз, нарушение настроения, агрессивное поведение, депрессию, суицидальные мысли, поведение и суицидальные намерения. Не все пациенты прекратили курение во время развития вышеуказанных симптомов и не у всех пациентов выявляли психические нарушения в анамнезе. Врач должен проинформировать о возможном развитии выраженных симптомов депрессии у пациентов, пытающихся прекратить курение, а также предоставить соответствующие рекомендации пациентам. Применение препарата Чемпикс следует немедленно прекратить в случае появления таких симптомов, как тревожное возбуждение, подавленное настроение или изменения поведения или мышления, появление суицидальных мыслей или суицидального поведения. Во многих случаях после отмены препарата Чемпикс сообщалось об исчезновении проявлений вышеуказанных симптомов, кроме некоторых случаев, когда симптомы сохранялись. Поэтому следует проводить дальнейшее наблюдение до исчезновения проявлений нежелательных симптомов.
Угнетение настроения, иногда с суицидальными мыслями и намерениями, может быть симптомом отмены никотина. Также прекращение курения как с, так и без применения лекарственных средств ассоциируется с обострением скрытых психических болезней (например депрессии).
Психические нарушения в анамнезе. Безопасность и эффективность препарата Чемпикс не установлены для пациентов с тяжелыми психическими нарушениями, такими как шизофрения, биполярные нарушения и тяжелые депрессивные нарушения. Пациентам с психическими нарушениями в анамнезе необходимо постоянное наблюдение, а также следует предоставить соответствующие рекомендации.
Эпилепсия. Клинический опыт применения препарата Чемпикс у пациентов с эпилепсией отсутствует.
Прекращение терапии. В конце лечения отмена препарата Чемпикс сопровождалась повышенной раздражительностью, стремлением закурить, депрессией и/или бессонницей почти у 3% пациентов. Врач должен проинформировать пациента соответствующим образом и в случае необходимости рассмотреть возможность постепенного снижения дозы препарата.
Реакции повышенной чувствительности. Сообщалось о развитии реакций повышенной чувствительности, включая ангионевротический отек у пациентов, принимавших варениклин. Клинические симптомы включали отек лица, языка, губ, десен, гортани, глотки и конечностей. Редко сообщалось об ангионевротическом отеке, который представлял угрозу для жизни и требовал неотложной медицинской помощи из-за возникновения дыхательной недостаточности. Пациентам с такими симптомами следует прекратить применение препарата Чемпикс и немедленно проинформировать врача.
Кожные реакции. При применении варениклина сообщалось о развитии редких, но тяжелых кожных реакций, таких как синдром Стивенса — Джонсона и мультиформная эритема. Поскольку развитие таких кожных реакций может угрожать жизни пациента, следует прекратить применение препарата при первых признаках сыпи или кожных реакций и немедленно проинформировать врача.
Фертильность. Клинической информации относительно влияния варениклина на фертильность нет.
Период беременности и кормления грудью
Беременность. Достаточной информации о применении препарата Чемпикс в период беременности не получено. Исследования на животных не продемонстрировали репродуктивной токсичности. Потенциальный риск для плода неизвестен, поэтому препарат не следует применять в период беременности.
Кормление грудью. Неизвестно, проникает ли варениклин в грудное молоко. В исследованиях на животных варениклин выявляли в грудном молоке. Решение относительно прекращения кормления грудью или применения варениклина следует принимать, учитывая пользу грудного вскармливания для ребенка и пользу лечения варениклином для матери.
Дети. Безопасность и эффективность применения препарата у детей в возрасте до 18 лет не установлены. Существующая на данный момент информация приведена в разделе Фармакокинетика, но рекомендаций относительно режима дозирования нет.
Влияние на способность управлять транспортными средствами или другими механизмами. Чемпикс обладает легкой и средней степенью влияния на способность управлять автомобилем или работать с механизмами. Чемпикс может вызывать головокружение и сонливость, и поэтому может влиять на способность управлять транспортными средствами или работать с механизмами. Пока пациентом не будет установлено, как именно препарат влияет на способность управлять транспортными средствами или работать с механизмами или выполнять другие потенциально опасные действия, заниматься этими видами деятельности не рекомендуется.

ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:

не было выявлено никаких клинически значимых взаимодействий с другими лекарственными средствами, исходя из свойств варениклина и накопленного клинического опыта. Нет необходимости изменять дозу препарата Чемпикс или нижеуказанных лекарственных средств, принимаемых одновременно.
Исследования in vitro указывают, что вряд ли варениклин изменяет фармакокинетику соединений, которые главным образом метаболизируются энзимами цитохрома P450.
Поскольку метаболизм варениклина составляет менее 10% его клиренса, активные вещества, влияющие на систему цитохрома P450, не изменяют фармакокинетику варениклина, следовательно, изменять дозу варениклина не требуется.
В исследованиях in vitro было продемонстрировано, что варениклин в терапевтических концентрациях не конкурирует за связывание с белками и почечный транспорт у человека. Поэтому влияние варениклина на лекарственные средства, которые выводятся с мочой, например метформин (см. ниже), маловероятен.
Метформин. Варениклин и метформин не влияют на фармакокинетику друг друга.
Циметидин. Одновременное применение циметидина и варениклина повышало системную экспозицию варениклина на 29% из-за снижения почечного клиренса последнего. Нет необходимости в коррекции дозы при одновременном применении циметидина и варениклина для пациентов с нормальной функцией почек, или с почечной недостаточностью легкой или умеренной степени. Следует избегать одновременного применения циметидина и варениклина пациентам с почечной недостаточностью тяжелой степени.
Дигоксин. Варениклин не изменял равновесную фармакокинетику дигоксина.
Варфарин. Варениклин не изменял фармакокинетику варфарина и не влиял на протромбиновое время (международное нормализованное отношение). Прекращение курения само по себе может привести к изменениям в фармакокинетики варфарина.
Алкоголь. Клинический опыт потенциального взаимодействия варениклина и алкоголя ограничен.
Применение с другими лекарственными средствами для прекращения курения
Бупропион. Варениклин не изменял равновесную фармакокинетику бупропиона (150 мг 2 раза в сутки).
Никотинзаместительная терапия (НЗТ): когда пациенты в течение 12 дней одновременно принимали варениклин и НЗТ, было отмечено статистически значимое снижение среднего показателя систолического АД (в среднем на 2,6 мм рт. ст.), которое измеряли в последний день исследования. В ходе этого исследования случаи тошноты, головной боли, рвоты, головокружения, диспепсии и повышенной утомляемости отмечались чаще при комбинированной терапии, чем при монотерапии НЗТ.
Безопасность и эффективность применения варениклина в составе комбинированной терапии с другими лекарственными средствами для избавления от никотиновой зависимости не исследовали.

ПЕРЕДОЗИРОВКА:

в клинических исследованиях, проводившихся перед регистрацией препарата, не было данных о случаях передозировки.
В случае передозировки следует провести обычные мероприятия симптоматической терапии.
Было показано, что варениклин выводится с помощью диализа у пациентов с терминальной стадией почечной недостаточности, однако нет опыта применения диализа после передозировки.

УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:

при температуре не выше 30 °C.