Цитокарб - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦИТОКАРБ

(CYTOCARB)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: carboplatin; діамін (1,1-циклобутандикарбоксилат) платина;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин;

склад: 1 мл розчину містить карбоплатину 10 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.

Код АТС L01X A02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Карбоплатин – неорганічна комплексна сполука платини. Внаслідок взаємодії карбоплатину з ДНК клітин утворюються внутрішньо- та між спіральні зшивки, які змінюють структуру і пригнічують синтез ДНК, є причиною зупинки росту і оборотного розвитку багатьох видів пухлин.

Регресія первинних пухлин і метастазів пов’язана з впливом платинізації на імунну систему організму. В експериментальних дослідженнях in vivo і in vitro карбоплатин виявляє мутагенні, ембріотоксичні і тератогенні властивості.

Фармакокінетика. Після одноразового введення карбоплатину у вигляді внутрішньо венної інфузії тривалістю 1 год. концентрація в плазмі загальної платини і вільної платини (яка піддається ультрафільтрації) знижується відповідно до двофазної моделі кінетики першого порядку. Початковий період напіврозпаду вільної платини становить приблизно 1 - 2 год, а термінальний період напіврозпаду – 3 - 6 год. Загальна платина характеризується подібним початковим періодом напіврозпаду, але термінальний період напіврозпаду у неї   довго триваліший (майже 24 год). При повторних введеннях протягом 4 днів поспіль накопичення платини в плазмі не відмічається. Через 24 год після введення понад 85% платини в плазмі знаходяться в зв’язаному з білками вигляді.

Карбоплатин виводиться переважно нирками. Десь 30% дози виводиться в незміненому вигляді. У пацієнтів з кліренсом креатині ну більше, ніж 60 мл/хв приблизно 60 - 80% застосованої дози виводиться з сечею протягом 12 год після введення.

Показання для застосування. Моно терапія або комбінована терапія епітеліального раку яєчників.

Спосіб застосування та дози. Препарат призначений тільки для внутрішньо венного введення.

Цитокарб може застосовуватися як для моно терапії, так і в комбінації з іншими протипухлинними засобами. Препарат вводиться у вигляді внутрішньо венних інфузій тривалістю 15 - 60 хв. Вміст флакона розводять у 5% розчині глюкози або 0,9% розчині натрію хлориду до досягнення концентрації карбоплатину 0,5 мг/мл. Готовий розчин залишається стабільним при кімнатній температурі (приблизно 25°С) протягом 8 год. Препарат не містить консервантів, тому готовий розчин має бути використаний не пізніше зазначеного строку.

У режимі моно терапії пацієнтам, які раніше не лікувалися, за умови нормальної функції нирок Цитокарб застосовують у дозі 360 - 400 мг/м²   поверхні тіла з інтервалом 4 тижні.

При комбінованій хіміотерапії з іншими протипухлинними препаратами рекомендована початкова доза Цитокарбу становить 300 мг/м² поверхні тіла з інтервалом 4 тижні. Курс лікування зазвичай складається з 6 циклів.

Пацієнтам, які раніше проходили курси лікування препаратами з активною мієлосупресивною дією або проходили курси променевої терапії, карбоплатин призначається у початковій дозі 300 - 320 мг/м² поверхні тіла.

Повторні курси введення карбоплатину слід проводити, якщо кількість формених елементів крові знаходиться в межах прийнятих норм (тромбоцити – не менше 100 000 в 1 мм³, лейкоцити – не менше 2 000 в 1 мм³).

Введення рідини до або після застосування карбоплатину, а також форсованого діурезу не потрібно.

Залежно від стану кісткового мозку і функції нирок терапевтична доза для повторних курсів лікування карбоплатином як у випадку моно терапії, так і при комбінованій терапії може коригуватися відповідно до такої схеми:

У пацієнтів із симптомами порушення функції нирок (кліренс креатині ну < 60 мл/хв) зростає ризик розвитку токсичних ефектів, тому дозу карбоплатину слід коригувати відповідно до такої схеми:

Якщо швидкість клуб очкової фільтрації становить 15 мл/хв і нижче, препарат не призначають.

Для запобігання виникненню вираженої нудоти і блювання тривалість внутрішньо венної інфузіі може бути збільшена до 24 год або загальну разову дозу карбоплатину розподіляють на 5 внутрішньо венних введень щодня протягом 5 днів поспіль.

Загальна терапевтична доза карбоплатину для разового введення може бути визначена за формулою Калверта:

Доза карбоплатину (мг) = AUC x (швидкість клуб очкової фільтрації + 25)

Увага: за формулою Калверта загальна доза препарату визначається в мг, а не в мг/м².

У   режимі   моно терапії     карбоплатином     показник   „концентрація/час”  (AUC)   становить   4 - 6 мг/мл/хв.

Доза карбоплатину, визначена за формулою Калверта, більшою мірою сприяє індивідуальному підбору оптимальної терапевтичної дози для пацієнта.

Застереження при приготуванні розчину для інфузій.

Препарат не слід вводити за допомогою ін фузійних комплектів, що мають алюмінієві складові частини, тому що алюміній вступає в реакцію с карбоплатином з утворенням осаду і спричиняє зниження його терапевтичної активності.

Запобіжні заходи під час роботи з препаратом.

При роботі із зазначеним препаратом, як і при роботі з іншими протипухлинними препаратами, необхідно дотримуватися обережності. Готувати розчини для інфузій треба у спеціально призначеному для цього приміщенні з дотриманням асептичних умов. Необхідно користуватися захисними рукавичками та уникати контакту препарату зі шкірою та слизовими оболонками. У разі потрапляння препарату на слизові оболонки їх необхідно ретельно промити водою, при потраплянні на шкіру – промити водою з милом.

Побічна дія.

З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, тромбоцит опенія.

З боку сечовидільної системи: ниркова недостатність, підвищення рівня креатині ну в сироватці крові, гіперурикемія.

З боку травної системи: часто – нудота, блювання (виникають через 6 - 12 год після введення препарату, можуть бути послаблені за допомогою антиеметиків і, як правило, зникають через 24 год), діарея або запор; підвищення рівня печінкових ферментів, іноді зниження рівня електролітів у сироватці крові.

Дерматологічні реакції: шкірні висипання, що супроводжуються свербежем, часткова алопеція.

З боку центральної нервової системи і органів чуття: у разі тривалого лікування – кумулятивна ото токсичність, зниження слуху, шум у вухах, периферична нейропатія, рідко – порушення смаку, розлади зору.

Інші: больовий синдром, гарячка, озноб, зниження рівня електролітів (магнію, кальцію, калію) в сироватці крові, рідко – бронхоспазм, артеріальна гіпотензі, місцеві реакції у місці ін’єкції, еритема, біль.

Протипоказання. Гіпер чутливість до будь-якого компонента препарату, виражені порушення функції нирок (кліренс креатині ну 15 мл/хв і нижче), виражена мієлосупресія, кровотечі, вагітність і період лактації.

Передозування. Передозування проявляється посиленням токсичної дії. Специфічного антидоту немає.

У разі передозування розвивається виражене пригнічення кістково-мозкового кровотворення (нейтропенія, тромбоцит опенія, анемія) і виражені ознаки печінкової та/або ниркової недостатності. При виникненні вираженої нудоти і блювання показано введення проти блювотних препаратів (ондансетрон, метоклопрамід – внутрішньо венно у високих дозах).

У разі підозри на передозування пацієнту необхідно забезпечити постійний лікарський контроль, включаючи контроль формули крові. Лікування у такому разі повинно бути симптоматичним і підтримуючим. У перші 3 год після введення препарату можливе застосування гемодіалізу. При необхідності показане переливання компонентів крові. Трансплантація кісткового мозку може зменшити побічні явища з боку системи крові.

Особливості застосування. Препарат призначений для внутрішньо венного введення тільки в умовах спеціалізованого стаціонару.

З обережністю призначають препарат пацієнтам з порушенням процесів кровотворення. Попереднє лікування цито токсичними препаратами (особливо цисплатином) збільшує частоту і ступінь вираженості лейкопенії і тромбоцит опенії. Мієлосупресія є головним дозолімітую чим фактором. Максимальне зниження кількості тромбоцитів зазвичай спостерігається між 14-м і 21-м днем, а лейкоцитів – між 14-м і 28-м днем після початку лікування карбоплатином у режимі моно терапії. Ступінь вираженості мієлосупресії залежить від введеної дози. При лікуванні карбоплатином у малих дозах (менше 200 мг/м² поверхні тіла) тромбоцит опенія спостерігається рідко. У разі виникнення тромбоцит опенії і лейкопенії їх кількість повертається до норми, як правило, через 4 - 6 тижнів після припинення лікування карбоплатином.. При застосуванні препарату регулярно здійснюють контроль показників периферичної крові. Повторні курси введення карбоплатину слід проводити тільки у разі відновлення кількості формених елементів крові до меж прийнятих норм. В окремих випадках у разі розвитку „кумулятивної” анемії, яка виникає після повторних курсів лікування Цитокарбом, показана гемотрансфузія. Щоб уникнути вираженої мієлосупресії повторні курси лікування карбоплатином слід проводити не частіше, ніж 1 раз на місяць.

Частота розвитку мієлотоксичності збільшується у разі застосування препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок. Карбоплатин з обережністю призначають хворим з порушенням функції нирок, при цьому періодично контролюють їх функціональний стан (рівень креатині ну, сечовини). Залежно від ступеня токсичності дозу можна зменшувати в ході кожного циклу. Рішення про відстрочку чергового введення препарату має базуватися на клінічній оцінці лікарем динаміки токсичних проявів. Для зменшення концентрації сечової кислоти у сироватці може призначатися алопуринол.

При лікуванні літніх пацієнтів (старше 65 років) дози повинні коригуватися залежно від їхнього загального стану здоров’я.

При тривалому застосуванні препарату може спостерігатися кумулятивна ото токсичність. Частота і тяжкість ураження слуху підвищується при застосуванні високих доз препарату і в разі повторних курсів застосування карбоплатину. Для своєчасного виявлення перших ознак ото токсичності слід регулярно проводити аудіометрію.

Пацієнтам, які проходять курс лікування карбоплатином, слід утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психічних і рухових реакцій.

Пацієнтам під час лікування карбоплатином рекомендується застосовувати ефективні засоби контрацепції.

Безпека та ефективність застосування препарату у дітей не досліджувалася.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Застосування карбоплатину в комбінації з іншими мієлосупресивними препаратами або променевою терапією може підвищити ризик виникнення гематологічної токсичності.

Застосування карбоплатину в комбінації з аміноглікозидами, а також з іншими нефро токсичними та/або ото токсичними препаратами збільшує ризик виникнення нефротоксичних та/або ото токсичних ефектів.

Встановлено, що карбоплатин діє синергічно з етопозидом і віндесином.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Не заморожувати.

Термін придатності – 2 роки

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 15 мл (150 мг) або 45 мл (450 мг) препарату у флаконі. По 1 флакону в картонній коробці.

Виробник. Ципла Лтд.

Адреса. Центральний офіс: Мумбаї Централ, Мумбаї – 400 008, Індія

Инструкция отсутствует