Диабетон - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ДІАБЕТОН^® MR 60 мг

(DIABETON^® MR 60 mg)

Склад.

Діюча речовина: гліклазид;

1 таблетка містить гліклазиду 60 мг;

допомiжнi речовини: лактози моногідрат, гіпромелоза 100ср, магнію стеарат, мальтодекстрин,   кремнію діоксид колоїдний безводний.

Лікарська форма. Таблетки з модифікованим вивільненням.

Фармакотерапевтична група. Пероральні цукрознижувальні засоби. Похідні сульфанілсечовини. Гліклазид. Код АТС А 10В В 09.

Клінічні характеристики.

Показання.

Цукровий діабет 2-го типу (інсулін незалежний) при неможливості контролю вати концентрацію глюкози в крові тільки дієтою, фізичними вправами чи зменшенням маси тіла.

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до гліклазиду, інших препаратів сульфанілсечовини, сульфаніламідів або до будь-якого компонента препарату;

• інсулінзалежний цукровий діабет (1 тип);

• діабетична прекома та кома, кето ацидоз;  

• тяжка печінкова або ниркова недостатність;

• лікування міконазолом;

• період годування груддю;

• дитячий вік.

Спосіб застосування та дози.

Для перорального застосування.

Призначається тільки дорослим.

Добова доза може варіювати від 1/2 до 2 таблеток (30-120 мг на добу).

Добову дозу приймати одноразово під час сніданку.

Половину таблетки або цілу таблетку (и) слід ковтати цілими (не роздавлювати та не жувати).

Якщо хворий забув прийняти таблетки, не слід підвищувати дозу наступного дня.

Як і всі цукрознижувальні засоби, Діабетон^® MR 60 мг потребує індивідуального підбору дози залежно від індивідуальної відповіді пацієнта на лікування (рівень глюкози в крові, гліколізований гемоглобін HbAlc).

Початкова доза та підбір дози. Рекомендована початкова доза становить 30 мг (1/2 таблетки на добу). При ефективному контролі рівня глюкози можна продовжувати лікування цією дозою. За необхідності посилення контролю рівня глюкози в крові добова доза може бути підвищена до 60  мг (1 таблетка), 90  мг (1,5 таблетки) або 120  мг (2 таблетки). Підвищення дози рекомендовано проводити поступово, з інтервалом 1 місяць, окрім випадків, коли не спостерігалося зменшення рівня глюкози крові протягом двох тижнів лікування. В такому разі доза може бути збільшена наприкінці другого тижня лікування.

Середня добова доза становить 1 таблетка (приймають під час сніданку) для більшості пацієнтів від самого початку лікування.

Максимальна рекомендована добова доза – 120 мг (2 таблетки).

Одна таблетка з модифікованим вивільненням препарату Діабетон^® MR 60  мг еквівалентна двом таблеткам з модифікованим вивільненням препарату Діабетон^® MR по 30  мг.

Таблетка з модифікованим вивільненням препарату Діабетон^® MR 60 мг підлягає поділу, що дає можливість застосовувати препарат у дозі 30 мг (1/2 таблетки) та в дозі 90 мг (1,5 таблетки).

Переведення пацієнта із препаратів, що містять гліклазид 80 мг, на Діабетон^® MR 60  мг, таблетки з модифікованим вивільненням: 1 таблетка, що містить гліклазид 80 мг, відповідає 1/2 таблетки Діабетон^® MR 60 мг. Необхідно ретельно контролю вати показники крові під час переведення на Діабетон^® MR 60  мг.

Переведення пацієнта з інших пероральних цукрознижувальних препаратів на Діабетон^® MR 60  мг: Діабетон^® MR 60 мг може бути призначений замість іншого перорального цукрознижувального препарату. При цьому треба брати до уваги дозування та період напів виведення останнього. Перехідний період зазвичай не потрібний. Починати слід з дози 30 мг із послідуючою корекцією дози (див. " Початкова доза та підбір дози").

При переведенні з гіпоглікемічних препаратів сульфанілсечовини, що мають більш тривалий період напів виведення, ніж Діабетон^® MR 60 мг, перерва в лікуванні на декілька днів може бути необхідною для уникнення адитивного ефекту двох препаратів та розвитку гіпоглікемії. Лікування препаратом Діабетон^® MR 60 мг починають з дози 30 мг на добу (1/2 таблетки) з послідуючою корекцією дози із дотриманням правил, які описують початок лікування та підбір дози (див. вище).

Одночасне застосування з іншими протидіабетичними препаратами: Діабетон^® MR 60 мг може застосовуватись у комбінації з бігуанідами, інгібіторами альфа-глюкозид ази та інсуліном. При недосягненні адекватного контролю глюкози крові у пацієнтів, що приймають Діабетон® MR 60  мг, може бути розпочата одночасна терапія інсуліном під ретельним медичним наглядом.

Для пацієнтів літнього віку (старше 65 років) режим дозування препарату Діабетон^® MR      60 мг є таким самим, як і для пацієнтів віком до 65 років.

Для пацієнтів із нирковою недостатністю легкої та помірної тяжкості режим дозування препарату Діабетон^® MR 60  мг є таким самим, як і для пацієнтів з нормальною функцію нирок, але пацієнт має перебувати під ретельним наглядом.

Для пацієнтів, що належать до групи ризику по виникненню гіпоглікемії (див. розділ " Особливості застосування" та " Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій"), рекомендується мінімальна початкова доза – 30  мг на добу.

Для пацієнтів з тяжкими захворюваннями судин (ішемічна хвороба серця, тяжка патологія каротидних судин, дифузні захворювання судин) рекомендується мінімальна початкова доза – 30  мг на добу.

Побiчні реакції.

Базуючись на досвіді застосування гліклазиду та інших похідних сульфанілсечовини, можуть спостерігатися нижчезазначені небажані ефекти.

Гiпоглiкемiя. Як і при застосуванні інших препаратів сульфанілсечовини, прийом гліклазиду може спричинити виникнення гіпоглікемії при нерегулярному харчуванні і особливо, якщо прийом їжі був пропущений. Виникнення гіпоглікемії може супроводжуватися характерними симптомами, а саме: головний біль, сильне відчуття голоду, нудота, блювання, втомленість, порушення сну, збудження, порушення концентрації уваги та реакції, депресія, сплутаність свідомості, порушення зору та мови, афазія, тремор, парези, порушення чутливості, запаморочення, відчуття безсилля, втрата самоконтролю, делірій, судоми, поверхневе дихання, брадикардія, сонливість та втрата свідомості, що може призвести до коми з летальним кінцем.

Крiм того, можуть мати місце такі ознаки адренергiчної контррегуляцiї, як підвищена пітливість, липка шкіра, відчуття тривоги, тахiкардiя, артерiальна гiпертензiя, відчуття серцебиття, напад стенокардії, аритмія.

Зазвичай симптоми гіпоглікемії зникають після прийому вуглеводів (цукру). Проте штучний цукор є неефективним. Досвід застосування інших препаратів сульфанілсечовини свідчить про те, що стан гіпоглікемії може виникнути знову, навіть якщо спочатку заходи допомоги були ефективними.

Якщо епізод гіпоглікемії є тяжким або довготривалим, пацієнт потребує невідкладної медичної допомоги або госпіталізації, навіть якщо його стан тимчасово контролюється завдяки прийому цукру.

Інші небажані ефекти.

З боку травного тракту: абдомінальний біль, нудота, блювання, диспепсія, діарея та запор. Дотримання рекомендацій щодо прийому препарату під час сніданку допоможе уникнути або мінімізувати виникнення цих проявів.

Рідше спостерігаються наступні небажані ефекти:

• З боку шкіри й підшкірної клітковини: висип, свербіж, кропивниця, еритема, макропапульозні висипи, бульозний висип.

• З боку системи крові (виникають рідко): анемія, тромбоцит опенія, лейкопенія, гранулоцит опенія. Зазвичай ці явища зникають після відміни лікування.

• З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня ферментів печінки (АЛТ, АСТ, лужної фосфатази), гепатит (поодинокі випадки). У разі виникнення жовтяниці лікування препаратом слід припинити.

Зазначені небажані ефекти зазвичай зникають після відміни препарату.

• З боку органа зору: тимчасові порушення зору можуть виникнути, особливо на початку лікування, через зміну рівня глюкози в крові.

• Порушення, що можуть спостерігатися при застосуванні будь-якого препарату сульфанілсечовини: випадки еритроцитопенії, агранулоцит озу, гемолітичної анемії, панцитопенії та алергічних васкулітів. При застосуванні препаратів сульфанілсечовини були також описані випадки підвищення рівня печінкових ферментів та навіть порушення функції печінки (наприклад, з холестазом та жовтяницею) та гепатити, які зменшувалися після відміни цих препаратів або в поодиноких випадках призводили до печінкової недостатності, що загрожувала життю.

Передозування.

Передозування препаратів сульфанілсечовини може спричинити гіпоглікемію.

Симптоми помірної гіпоглікемії (без втрати свідомості та без неврологічних симптомів) необхідно коригувати прийманням вуглеводів (цукру), корекцією дози цукрознижувального препарату та/або дієти. Ретельний нагляд за пацієнтом слід продовжувати доти, доки лікар не буде впевнений, що пацієнт у безпеці.

Тяжка гіпоглікемія з розвитком коми, конвульсій або інших неврологічних розладів потребує   невідкладної медичної допомоги із негайною госпіталізацією.

При встановленні діагнозу гіпоглікемічної коми або при підозрі на розвиток коми, пацієнту необхідно швидко внутрішньо венно ввести 50 мл концентрованого розчину глюкози          (20-30%) з подальшим постійним введенням менш концентрованого розчину глюкози (10%) із частотою, яка буде підтримувати рівень глюкози в крові більше 1 г/л. Необхідно забезпечити постійний нагляд за пацієнтом. Залежно від стану пацієнта лікар приймає рішення щодо подальшої тактики.

Гліклазид має високий рівень зв’язування з білками плазми, тому застосування діалізу є   неефективним.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Досвід застосування препарату Діабетон^® MR 60 мг під час вагітності відсутній. При плануванні або при встановленій вагітності необхідно перевести жінку з пероральних гіпоглікемічних препаратів на інсулін.

Діабетон^® MR 60 мг протипоказаний під час годування груддю через можливість виникнення гіпоглікемії у дитини.

Діти.

Гліклазид не рекомендовано призначати дітям через відсутність досліджень у цієї категорії пацієнтів.

Особливості застосування.

Гіпоглікемія. При застосуванні препаратів сульфанілсечовини може виникнути гіпоглікемія (див. розділ " Побічні реакції"). Цей препарат слід призначати тільки тим пацієнтам, які мають можливість регулярно харчуватися (включаючи сніданок). Важливо регулярно приймати вуглеводи, оскільки підвищення ризику гіпоглікемії виникає у випадках, коли їжа приймається пізно, у неадекватній кількості або якщо ця їжа із низьким вмістом вуглеводів.

Фактори, що підвищують ризик виникнення гіпоглікемії:

• пацієнт відмовляється або не може виконувати рекомендації лікаря (особливо це стосується пацієнтів літнього віку);

• незадовільне, нерегулярне харчування, періоди голодування та зміни дієти;

• дисбаланс між фізичним навантаженням та вживанням вуглеводів;

• вживання алкоголю;

• ниркова недостатність;

• тяжка печінкова недостатність;

• передозування препарату;

• певні порушення ендокринної системи: порушення функції щитовидної залози, гіпопітуїтризм та адреналова недостатність;

• одночасне застосування певних медичних засобів (див. розділ ”Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій”).

Ниркова та печінкова недостатність: фармакокінетика та/або фармакодинаміка гліклазиду може змінюватися у пацієнтів з печінковою та тяжкою нирковою недостатністю. Гіпоглікемічні епізоди у таких пацієнтів можуть бути тривалими, тому потребують відповідного лікування.

Погіршення контролю глікемії у пацієнтів, що отримують гіпоглікемічні препарати, може бути спричинено інфекцією, пропасницею, травмою або хірургічним втручанням. У деяких випадках може бути необхідним призначення   інсуліну.

Гіпоглікемічна ефективність будь-якого перорального цукрознижувального засобу, в тому числі гліклазиду, може з часом змінюватись. Це може бути внаслідок прогресу вання тяжкості захворювання або через зниження відповіді на лікування. Цей феномен відомий як вторинна недостатність, яка відрізняється від первинної недостатності, коли препарати є неефективними із самого початку лікування. Перед тим, як робити висновок щодо розвитку вторинної недостатності у пацієнта, необхідно перевірити коректність призначеної дози та дотримання пацієнтом дієти.

Лабораторні показники: для оцінки контролю рівня глюкози в крові рекомендовано визначення рівня гліколізованого гемоглобіну (або рівень глюкози в крові натще).

У пацієнтів із Г 6ФДГ-недостатністю застосування препаратів сульфанілсечовини може спричинити виникнення гемолітичної анемії. Таким пацієнтам гліклазид слід призначати з обережністю та розглянути питання щодо призначення альтернативної терапії.

До складу препарату входить лактоза, тому пацієнтам з уродженою непереносимістю галактози, синдромом мальабсорбції глюкози та галактози, недостатністю лактази Лаппа не рекомендовано призначати цей препарат.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Пацієнти повинні знати симптоми гіпоглікемії, вміти їх розпізнавати та у разі їх виникнення бути обережними під час керування автомобілем і роботи з різними механізмами, особливо на початку лікування.  

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При застосуванні препаратів, одночасне призначення з якими може спричинити виникнення гіпо- або гіперглікемії, необхідно попередити пацієнта про необхідність ретельного контролю рівня глюкози в крові під час лікування. Може бути необхідною корекція дози цукрознижувального препарату під час та після лікування цими препаратами.

Препарати, одночасне призначення з якими може підвищити ризик виникнення гіпоглікемії:

Протипоказане одночасне застосування:

міконазол (для   системного застосування, гель для ротової порожнини) посилює гіпоглікемічний ефект з можливим розвитком симптомів гіпоглікемії і навіть розвитком коми.

Не рекомендовано одночасне застосування:

фенілбутазон (для системного застосування) посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфанілсечовини (заміщає їх зв’язок з протеїнами плазми та/або зменшує їх виведення);

алкоголь підвищує ризик виникнення гіпоглікемічних реакцій (через інгібування компенсаторних реакцій), що може призвести до гіпоглікемічної коми. Слід уникати вживання алкоголю та препаратів, що містять алкоголь.

Комбінації, що потребують обережності.

При одночасному застосуванні з одним із нижчезазначених препаратів у деяких випадках може виникнути гіпоглікемія через посилення гіпоглікемічного ефекту: інші цукрознижувальні препарати (інсулін, акарбоза, бігуаніди), β-блокатори, інгібітори АПФ (каптоприл, еналаприл), флуконазол, антагоністи Н₂-рецепторів, сульфаніламіди, не стероїдні протизапальні препарати, інгібітори МАО.

Препарати, одночасне призначення з якими може підвищити ризик виникнення гіперглікемії.

Не рекомендовано одночасне застосування:

даназол   чинить діабетогенну дію.

Комбінації, що потребують обережності:

хлорпромазин (нейролептик) при застосуванні високих доз (більше 100 мг на добу) підвищує рівень глюкози в крові (через зменшення вивільнення інсуліну);

глюкокортикоїди (для системного та місцевого застосування: внутрішньо суглобові, нашкірні й ректальні препарати) та тетракозактид - підвищують рівень глюкози в крові з можливим розвитком кето ацидозу (зменшують толерантність до вуглеводів);

ритодрин, сальбутамол, тербуталін (внутрішньо венний) – можуть підвищувати рівень глюкози у крові через β₂-агоністичний ефект.

Комбінації, які треба брати до уваги:

антикоагулянти (наприклад, варфарин): при одночасному застосуванні з антикоагулянтами похідні сульфанілсечовини можуть потенціювати антикоагулятивну дію останніх. За необхідності доза антикоагулянтів може бути відкоригована.

Фармакологiчнi властивості.

Фармакодинаміка. Гліклазид – пероральний цукрознижувальний препарат, похідне   сульфанілсечовини, яке відрізняється від інших препаратів наявністю гетероциклічного кільця, що містить азот та має ендоциклічні зв’язки.

Гліклазид знижує рівень глюкози у плазмі крові внаслідок стимуляції секреції інсуліну                    β-клітинами островків Лангерганса підшлункової залози. Підвищення рівня постпрандіального інсуліну та секреція С-пептиду зберігається навіть після 2 років застосування препарату. Гліклазид має також гемоваскулярні властивості.

Вплив на інсуліносекрецію. У хворих на діабет 2-го типу гліклазид відновлює першу та другу фазу інсуліносекреції у відповідь на надходження глюкози. Збільшення   виділення інсуліну відбувається відповідно до   прийнятої   їжі чи навантаження глюкозою.

Гемоваскулярні властивості. Гліклазид зменшує мікро тромбоз шляхом двох механізмів, які можуть бути задіяні у розвитку ускладнень цукрового діабету:

• частково інгібує агрегацію та адгезію тромбоцитів, зменшує кількість маркерів активації тромбоцитів (β-тромбоглобулін, тромбоксан В₂);

• впливає на фібринолітичну активність ендотелію судин (підвищує активність tPa).

Фармакокiнетика.

Концентрація гліклазиду в плазмі крові прогресивно наростає протягом перших 6 годин пiсля прийому, після чого досягає постійного рівня (плато), який утримується  6 – 12 годин після застосування.

Одноразовий прийом добової дози препарату Діабетон^® MR 60  мг забезпечує ефективну концентрацію гліклазиду в плазмі крові протягом 24 годин.

Індивідуальні коливання є незначними.

Гліклазид повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Приймання їжi не впливає на швидкість i ступінь абсорбції.  

Відмічається лінійна залежність між прийнятою дозою препарату до 120 мг і концентрацією у плазмі. Зв'язування глiклазиду з протеїнами плазми крові становить приблизно 95%.

Гліклазид метаболізується переважно в печінці та виводиться із сечею, менше 1 % активної речовини виводиться із сечею у незміненому вигляді. Активні метаболіти у плазмі відсутні.

Перiод напiввиведення глiклазиду становить приблизно 12-20   годин.

Об’єм розподілу становить приблизно 30 л.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:   бiлi довгасті таблетки з насічкою та з тисненням   "DIA 60" з обох боків.

Термін придатності. 2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Препарат не потребує особливих умов зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей мiсцi.

Упаковка.  По 30 таблеток у блістері. По 1 блістеру у картонній коробці.

Категорія вiдпуску. За рецептом.

Виробник.

Лабораторії Серв'є Індастрі, Франція.

Les Laboratoires Servier Іndustrie, France.

Місцезнаходження.      

905 route de Saran.

45520 Gidy, France.