Дофамин - инструкция по применению

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ДОФАМІН-ДАРНИЦЯ

(DOFAMIN-DARNITSA)

Склад:

діюча речовина: doрaminе;

1 мл концентрату містить 5 мг або 40 мг допаміну гідро хлориду у перерахуванні на 100 % суху речовину;

допоміжні речовини: натрію мета бісульфіт Е 223, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Не глікозидні кардіотонічні засоби. Адренергічні та дофамінергічні препарати. Код АТС С 01С А 04.

Клінічні характеристики.

Показання.

Гостра гіпотензія або шок, викликаний інфарктом міокарду, ендотоксичною септицемією, травмами чи нирковою недостатністю. Декомпенсована хронічна серцева недостатність. В якості допоміжної терапії – при артеріальній гіпотензії після операцій на відкритому серці, що не піддається лікуванню, незважаючи на корекцію об'єму циркулюючої крові.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до допаміну або до інших компонентів препарату.

Феохромоцитома, тиреотоксикоз.

Не коригована тахіаритмія, тенденція до фібриляції шлуночків, а також стани, які супроводжуються механічним опором наповнення шлуночків.

Закрито кутова глаукома.

Гіперплазія передміхурової залози із затримкою сечі.

Необхідно уникати анестезії циклоп ропаном і галогенізованими вуглеводнями.

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовують суворо за призначенням лікаря в умовах стаціонару.

Після розведення допамін вводять внутрішньо венно тільки у вигляді інфузій, при можливості – у великі вени.

Звичайно початкова доза допаміну для дорослих становить 2–5 мкг/кг/хв і може бути збільшена до 5–10 мкг/кг/хв відповідно до реакції. Допамін у дозі понад 20 мкг/кг/хв, як правило, не призначають, хоча дози понад 50 мкг/кг/хв можуть бути призначені у тяжких випадках.

Якщо одну ампулу (5 мл) Дофаміну-Дарниця концентрату для приготування ін фузійного розчину 40 мг/мл розчиняють у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози, одна крапля приготовленого розчину містить приблизно 80 мкг допаміну (приблизно 96 мкг допаміну гідро хлориду). Розрахункова основа: 1 мл=20 крапель.

Приготовлений розчин повинен бути використаний протягом 12 годин.

Побічні реакції.

Розвиток побічних реакцій при застосуванні дофаміну пов'язаний із фармакологічною дією препарату.

З боку центральної та периферичної нервової системи: головний біль, неспокій, відчуття страху, тремор, пілоерекція.

З боку органів чуття: мідріаз.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, кровотечі зі шлунково-кишкового тракту.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, відчуття серцебиття, загрудинний біль, підвищення артеріального тиску, тахікардія, ангінальний біль, стенокардія, розвиток ектопічних серцевих систол, гіпотензія, спазм периферичних артерій, вазоконстрикція, порушення серцевої провідності, брадикардія, розширення QRS-комплексу, шлуночкова екстрасистолія, шлуночкова аритмія.

З боку сечовидільної системи: поліурія.

З боку органів дихання: диспное.

Метаболічні порушення: азотемія.   

Алергічні реакції: у хворих на бронхіальну астму – бронхоспазм, порушення свідомості, шок.

Місцеві реакції: при попаданні препарату під шкіру – некрози шкіри, підшкірної клітковини. Також можливий розвиток периферичної ішемічної гангрени у пацієнтів з вже існуючими судинними розладами.

Передозування.

Різке підвищення артеріального тиску та вазоконстрикція можуть бути проявом альфа-адренергічного ефекту дофаміну, особливо у пацієнтів з оклюзивними серцевими захворюваннями. Також препарат може викликати ішемію тканин у місці введення.

Лікування. У зв’язку зі швидким руйнуванням дофаміну в організмі зазначені явища припиняються при зменшенні дози або при припиненні введення препарату. Якщо ці дії не допомогли стабілізувати стан хворого, слід застосувати α-адреноблокатори короткотривалої дії (фентоламін).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат не рекомендований до застосування під час вагітності, оскільки інформації щодо його безпеки та ефективності недостатньо.

При застосуванні препарату в період годування груддю необхідно припинити годування.

Діти.

Інформація щодо застосування допаміну дітям відсутня, тому препарат не застосовують цій категорії пацієнтів.

Особливі заходи безпеки.

Дофамін не слід вводити внутрішньоартеріально та у вигляді болюсної ін’єкції.

З метою запобігання виникненню екстравазатів, рекомендується проводити введення дофаміну у велику вену. Потрапляння препарату у м’які тканини може викликати їх некроз. При появі екстравазату можна запобігти некрозу шляхом негайної інфільтрації уражених тканин фентоламіном (5-10 мл фентоламіну у 10-15 мл 0,9 % розчину натрію хлориду).

Особливості застосування.

Гіпоксія, гіперкапнія та ацидоз знижують ефективність препарату, збільшуючи імовірність побічних ефектів. Лікування повинно проводитися паралельно з корекцією цих станів. У хворих у коматозному стані потрібно забезпечити прохідність дихальних шляхів.

Перед введенням шоковим хворим гіповолемія повинна бути скорегована введенням плазми та інших кровозамінних рідин. Інфузія повинна проводитися під кардіомонітор ним контролем. Зменшення діурезу без гіпотензії, надмірне підвищення діастолічного артеріального тиску або поява аритмії вказують на необхідність зменшення дози або припинення інфузії.

Через те, що препарат покращує атріовентрикулярну провідність, хворим з миготливою аритмією до початку лікування дофаміном необхідно призначити препарати дигіталісу.

З великою обережністю застосовують для лікування хворих на облітеруючі захворювання судин в анамнезі. З появою ознак периферичної ішемії введення препарату припиняють для запобігання розвитку некрозу шкіри й гангрени. Те саме відноситься до хворих з ДВЗ-синдромом.

Швидкість інфузії препарату слід постійно корегувати залежно від змін стану хворого, діурезу, рівня артеріального тиску й серцевого викиду. При стабілізації функції серця й артеріального тиску може виявитись необхідним знизити дози для забезпечення оптимального сечовиділення.

При припиненні інфузії може виникнути необхідність в поступовому зниженні дози допаміну через загрозу виникнення артеріальної гіпотензії.

Допоміжна речовина натрію мета бісульфіт в дуже рідкісних випадках може призвести до тяжких реакцій гіпер чутливості та бронхоспазму.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Дофамін-Дарниця – препарат для застосування в стаціонарних умовах з дуже коротким періодом напіврозпаду. Після виписки зі стаціонару можливість впливу препарату на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами відсутня.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Симпатоміметики, інгібітори МАО (пацієнтам, які приймають інгібітори МАО, необхідно застосовувати низькі дози Дофаміну-Дарниця), гуанетидин – підсилюється симпатоміметичний ефект Дофаміну-Дарниця. Для пацієнтів, які приймали інгібітори МАО протягом останніх 2-3 тижнів, початкова доза Дофаміну-Дарниця не повинна бути більшою 10 % від стандартної початкової дози.

Сечогінні засоби – підсилюється діуретичний ефект дофаміну, а також потенціюють його дію.

Анестезуючі засоби, трициклічні антидепресанти (ризик розвитку порушень серцевого ритму) – підвищується ризик розвитку побічних кардіальних ефектів.

Бутирофенон, пропранолол – знижується ризик розвитку побічних кардіальних ефектів.

Циклоп ропан або інгаляційні галогенізовані вуглеводи для загальної анестезії – збільшується ризик розвитку аритмії.

Препарати алкалоїдів ріжків – одночасне застосування з дофаміном збільшує ризик розвитку периферичного некрозу та гангрени.

Препарати щитоподібної залози – знижують позитивну хронотропну дію Дофаміну-Дарниця.

Фенітоїн або трициклічні антидепресанти – одночасне застосування з дофаміном може призвести до підвищення артеріального тиску й появи брадіаритмії.

Селігілін (застосовується при хворобі Паркінсона) – не бажане одночасне застосування селігініну з дофаміном.

β-адреноблокатори (пропранолол, метопролол) – знижують карді альні ефекти дофаміну.

α-адреноблокатори короткотривалої дії (фентоламін) – знижують периферичну вазоконстрикцію дофаміну.

Інгібітори катехін-о-метилтрансфер ази (КОМТ), наприклад, ентакапон, можуть потенціювахи хронотропні та аритмогенні ефекти катехоламінів, включаючи Дофамін-Дарниця. Клінічне значення потенціюючої взаємодії не визначене.

Добутамін – при одночасному введенні добута міну і Дофаміну-Дарниця може спостерігатися виразніше підвищення артеріального тиску, але тиск наповнення шлуночків серця при цьому знижується або залишається незмінним.

Пацієнти, які отримували терапію ентакапоном за 1-2 дні до введення допаміну, повинні отримувати нижчі дози препарату.

Необхідно уникати анестезії циклоп ропаном та галогенізованими вуглеводнями.

Дофамін-Дарниця   знижує     антиангінальний   вплив    нітратів,   антигіпертензивну   дію   α-β-адреноблокаторів та інших гіпотензивних засобів.

Дофамін-Дарниця можна поєднувати із призначенням серцевих глікозидів, а також діуретичних засобів (фуросемід та ін.). При гіповолемічному шоку Дофамін-Дарниця поєднують із введенням плазми, плазмозамінювачів або крові.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

За хімічним походженням дофамін є попередником біосинтезу норадреналіну і має специфічний стимулюючий вплив на дофамінові рецептори, а в більших дозах стимулює також α- і β-адренорецептори. Під впливом Дофаміну-Дарниця підвищується загальний периферичний опір судин (ЗПОС) та систолічний артеріальний тиск, посилюються серцеві скорочення, збільшується серцевий викид. Частота серцевих скорочень змінюється відносно мало. Підвищується потреба міокарда в кисні, але у зв’язку зі збільшенням коронарного кровотоку забезпечується підвищена доставка кисню. Дофамін-Дарниця зменшує опір ниркових судин зі збільшенням у них кровотоку, збільшує клуб очкову фільтрацію, екскрецію натрію. Реєстровані фармакологічні ефекти залежні від концентрації діючої речовини в крові. У низьких дозах (0,5-2 мкг/кг за хвилину) впливає в основному на дофамінові рецептори. Розширює мезентеріальні, мозкові, коронарні судини, зменшує опір ниркових судин, збільшує клуб очкову фільтрацію, збільшує діурез та виведення натрію з організму.

В інтервалі середніх доз (2-10 мкг/кг за хвилину) стимулює β₁-адренорецептори, чим викликає позитивний інотропний ефект, збільшує хвилинний об’єм серця.

У дозах 10 мкг/кг за хвилину і вищих більше впливає на α₁-адренорецептори, чим збільшує ЗПОС, звужує ниркові судини, підвищує артеріальний тиск, знижує діурез.

Після припинення введення ефект триває не більше 5-10 хвилин.

Фармакокінетика.

Оскільки дофамін є природним проміжним продуктом синтезу норадреналіну, відстежити його фармакокінетику в організмі в більшості випадків неможливо.

Після внутрішньо венного введення період напів виведення (Т_1/2) становить до 5 хвилин (у середньому 2 хвилини). Метаболізується практично у всіх тканинах. До 75 % введеної дози виводиться з організму протягом першої доби нирками у вигляді неактивних метаболітів. До 25 % уведеного дофаміну шляхом механізму зворотного захоплення в нейровезикули використовується для синтезу норадреналіну. Початок дії – у межах 5 хвилин після початку введення, закінчення – через 5-10 хвилин після припинення інфузії.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина.

Несумісність. Допамін чутливий до дії лугів, тому його не можна змішувати з лужними розчинами (рН вище 7), такими як, наприклад, гідро карбонат натрію.

Альтеплаза та амфотерицин Б нестійкі при наявності допаміну.

Крім того, відома фізико-хімічна несумісність із нижченаведеними речовинами: ацикловір; альтеплаза; амікацин; амфотерицин Б; ампіцилін; цефалотин; дакарбазин; теофілін етилендіамін (еуфілін); кальцієвий розчин теофіліну (кальцієвий розчин еуфіліну); фуросемід; гентаміцин; гепарин; солі заліза; нітропрусид натрію; бензилпеніцилін; тобраміцин; оксиники; тіамін (сприяє руйнуванню вітаміну).

Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 5 мл концентрату в ампулі, по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці, по 2 контурні чарункові упаковки у пачці, по 10 ампул в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Місцезнаходження. Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13.

Фармакологическое действие

Кардиотоническое и гипертензивное средство. Агонист допаминовых рецепторов, является их эндогенным лигандом.

В низких дозах (0.5-3 мкг/кг/мин) действует преимущественно на допаминовые рецепторы, вызывая расширение почечных, мезентериальных, коронарных и мозговых сосудов. Вследствие специфического влияния на периферические допаминовые рецепторы уменьшает сопротивление почечных сосудов, увеличивает в них кровоток, а также клубочковую фильтрацию, выведение ионов натрия и диурез; происходит также расширение мезентериальных сосудов (этим действие допамина на почечные и мезентериальные сосуды отличается от действия других катехоламинов).

В низких и средних дозах (2-10 мкг/кг/мин) стимулирует постсинаптические бета1-адренорецепторы, что вызывает положительный инотропный эффект и увеличение минутного объема крови. Систолическое АД и пульсовое давление могут повышаться; при этом диастолическое АД не изменяется или слегка возрастает. ОПСС обычно не изменяется. Коронарный кровоток и потребление миокардом кислорода, как правило, увеличиваются.

В высоких дозах (10 мкг/кг/мин или более) преобладает стимуляция α1-адренорецепторов, вызывая повышение ОПСС, ЧСС и сужение почечных сосудов (последнее может уменьшать ранее увеличенные почечный кровоток и диурез). Вследствие повышения минутного объема крови и ОПСС возрастает как систолическое, так и диастолическое АД.

Начало терапевтического эффекта - в течение 5 мин на фоне в/в введения и продолжается в течение 10 мин.

Фармакокинетика

После в/в введения широко распределяется в организме, частично проникает через ГЭБ. Около 25% дозы захватывается нейросекреторными везикулами, где происходит гидроксилирование и образуется норадреналин. Метаболизируется в печени, почках и T1/2 из плазмы - около 2 мин, из организма - около 9 мин. Выводится почками: около 80% в течение 24 ч; главным образом в виде метаболитов, небольшая часть дозы выводится в неизмененном виде.

Показания

Шок различного генеза (кардиогенный, послеоперационный, инфекционно-токсический, анафилактический, гиповолемический /только после восстановления ОЦК/). Острая сердечно-сосудистая недостаточность различного генеза, синдром низкого сердечного выброса у кардиохирургических больных, артериальная гипотензия, для усиления диуреза при отравлениях.

Режим дозирования

Устанавливают индивидуально в зависимости от степени тяжести шока, величины АД и реакции больного на введение допамина. С целью повышения сократимости миокарда и увеличения диуреза вводят в/в капельно 100-250 мкг/мин. В случае необходимости воздействия на АД дозу увеличивают до 300-500-700 мкг/мин.

Детям вводят в дозе 4-6 мкг/кг/мин.

Продолжительность применения допамина может составлять до 28 дней.

Максимальная доза для взрослых при в/в капельном введении составляет 1.5 мг/мин.

Побочное действие

Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия или брадикардия, боли за грудиной, повышение или снижение АД, нарушения проводимости, расширение комплекса QRS, вазоспазм, повышение конечного диастолического давления в левом желудочке; при применении в высоких дозах - желудочковая или наджелудочковая аритмии.

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, кровотечения из ЖКТ.

Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: более часто - головная боль; менее часто - тревожность, двигательное беспокойство, тремор пальцев рук.

Со стороны обмена веществ: полиурия.

Аллергические реакции: у больных бронхиальной астмой - бронхоспазм, шок

Местные реакции: при попадании допамина под кожу - некрозы кожи, подкожной клетчатки.

Прочие: менее часто - одышка, азотемия, пилоэрекция, редко - полиурия (при введении в низких дозах).

Противопоказания

Гипертрофическая обструктивная кардиомиопатия, феохромоцитома, фибрилляция желудочков, повышенная чувствительность к допамину.

Применение при беременности и кормлении грудью

При беременности и в период лактации (грудного вскармливания) допамин применяют только в тех случаях, когда предполагаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода или ребенка.

Особые указания

C осторожностью следует применять при гиповолемии, инфаркте миокарда, нарушениях сердечного ритма (тахиаритмии, желудочковые аритмии, фибрилляция предсердий), метаболическом ацидозе, гиперкапнии, гипоксии, гипертензии в малом круге кровообращения, тиреотоксикозе, закрытоугольной глаукоме, гиперплазии предстательной железы, окклюзионных заболеваниях сосудов (в т.ч. атеросклероз, тромбоэмболия, облитерирующий тромбангиит, облитерирующий эндартериит, диабетический эндартериит, болезнь Рейно, отморожение), при сахарном диабете, бронхиальной астме (если в анамнезе отмечалась повышенная чувствительность к дисульфиту), беременности, лактации, у детей и подростков в возрасте до 18 лет.

При наличии гиповолемии ее следует компенсировать до начала введения допамина.

Введение допамина следует производить под контролем ЧСС, АД, ЭКГ, величины диуреза; рекомендуется также контролировать ударный объем сердца, давление наполнения желудочков, центральное венозное давление, давление в легочной артерии. Уменьшение диуреза указывает на необходимость снижения дозы.

На фоне применения ингибиторов МАО дозу допамина следует уменьшить в 10 раз.

Лекарственное взаимодействие

При одновременном применении с диуретиками усиливается мочегонное действие допамина.

При одновременном применении ингибиторов МАО (в т.ч. фуразолидона, прокарбазина, селегилина), гуанетидина возможно усиление интенсивности и длительности кардиостимулирующего и прессорного эффектов допамина.

Введение допамина на фоне приема трициклических антидепрессантов (включая мапротилин) приводит к усилению его эффектов (возможно развитие тахикардии, аритмии, тяжелой артериальной гипертензии).

При одновременном применении с октадином усиливается симпатомиметическое действие.

Имеется сообщение о развитии тяжелой артериальной гипотензии при одновременном применении допамина с фенитоином.

При одновременном применении с игаляционными средствами для общей анестезии, производными углеводородов (в т.ч. с циклопропаном, хлороформом, энфлураном, галотаном, изофлураном, метоксифлураном) повышается риск развития тяжелых нарушений сердечного ритма.

Другие симпатомиметики, а также кокаин усиливают кардиотоксическое действие.

Производные бутирофенона, бета-адреноблокаторы уменьшают действие допамина.

Допамин уменьшает гипотензивный эффект гуанадрела, гуанетидина, метилдопы, алкалоидов раувольфии (последние пролонгируют эффект допамина).

При одновременном применении с леводопой - повышение риска развития аритмий.

При одновременном применении с гормонами щитовидной железы - возможно усиление действия как допамина, так и гормонов щитовидной железы.

Эргометрин, эрготамин, метилэргометрин, окситоцин увеличивают вазоконстрикторный эффект и риск возникновения ишемии и гангрены, а также тяжелой артериальной гипертензии, вплоть до внутричерепного кровоизлияния.

При одновременном применении с сердечными гликозидами возможно повышение риска развития нарушений сердечного ритма, аддитивный положительный инотропный эффект.

Снижает антиангинальный эффект нитратов, которые в свою очередь могут снизить прессорный эффект симпатомиметиков и увеличить риск возникновения артериальной гипотензии.

Фармацевтически несовместим с щелочными растворами (инактивируют допамин), окислителями, солями железа, тиамином (способствует разрушению витамина B1).